rtb
  • Головна сторінка блогу
  • Публіцистика, роздуми...
  • Духовність
  • Риболовля
  • Домівка

  • Головна » Статті » Духовність

    Весь світ в очікуванні кари…

    Ми не помічаємо сучасний стан речей у світі, адже ми сліпі. Цю сліпоту на нас зіслали ангели смерті, щоб ми не пробудились в реальність буття. Воно зовсім не таке, як було 5 чи 10 років тому. Чаша терпіння наповнювалася, тепер же вона переливається. Гріх людства досягнув небес і Земля приготувалася до помсти…

    Яким є світ сьогодні? Відбувається якесь переформатування усіх сфер людської життєдіяльності. Народи повстають проти народів, інші готують усі військові засоби для великої битви. Людство деградувало настільки, що воно уже позбавило себе будь-яких рис тверезого мислення і духовного бачення реальності. В попередніх публікаціях я конкретно показав увесь шлях деволюції людської природи від духовної до тваринної, тепер же, коли людство перетворилося на тварин, людська природа не може очікувати якогось помилування у Творця, адже духовний зв'язок розірвано. Поки людство грішить, воно має шанс навернутися і покаятися. Проте коли гріх мутує людську природу до тваринної, людина уже не здатна щось змінити, будучи одержимою дияволами, вона по суті не має ні влади ні сили очиститися і повернути втрачену подобу.
    Саме тому, коли в Об"явленні написано, що кари впадуть на людство, - воно не навернеться, тільки буде більш ненавидіти Творця і ще більше деградувати у грісі – це стан пекла і він специфічний. Світ переживає велику кризу і він підійшов до наступного в історії етапу очищення – кривавої жертви. В різні етапи історії, коли суспільства доходили до вищого рівня деградації – відбувалося велике пролиття крові – як жертва очищення від гріхів. Коли у християнстві кровною жертвою очищення людських гріхів є Святі Тайни Покаяння і Причастя, то у нехристиян, яких тепер майже усе людство, цією жертвою очищення являється споконвічне жертвоприношення крові.

    Ми знаємо, що у дохристиянські часи і опісля у народів, які жили без прийняття Жертви Христа, існували культові жертвоприношення, так було завжди. Ці жертви приносилися сліпо тому, що народ вірив у милість своїх божеств при умові жертвоприношень. Жертвоприношення – це акт, який придумали не люди, але якого вони дотримувалися у будь-яких культурах і суспільствах. У Старому Завіті жертвоприношення тварин було умовою, даною Богом для того, щоби жидівський народ міг смертю і пролиттям крові тварин очиститися від своїх гріхів, власне не від гріхів, але від кари, яку ці гріхи несли за собою. Коли жидівський народ віддалявся від цієї умови Бога, символічно, він віддалявся від Бога і нехтував Його, і навпаки, а отже, активовувалась необхідна умова очищення, тільки уже без участі релігійного культу жертвоприношення.

    Адже світ, у якому ми живемо, він настільки унікальний, що уся природа, яка у ньому існує, вона не може існувати у хаосі. Гріх приносить хаос, негатив. І коли цей негатив досягає критичного рівня, якщо його не компенсувати, природа ліквідується, світ ліквідується. Це важко пояснити, але коли пустоту не заповнювати позитивною енергетикою, але негативною – спрацьовує якби властивість чорної діри, вона вмить усе позитивне (буття) вбирає і знищує (перетворює у небуття). Саме тому язичницькі народи, які на примітивному духовному рівні відчували цей вселенський закон духовного світу, приносили різні види жертв, віруючи, що пролиттям крові можуть зупинити дію спустошення як відносно свого народу, так і світу вцілому.

    Закон пролиття крові набув чинності при першому гріхопадінні, власне це наслідок гріха (кара за гріх – смерть). Коли гріх набуває великого об’єму, він починає спустошувати буття різної природи. Духовний світ, прагнучи зберегти існування матеріального світу, допускає певну компенсацію, часткову матеріальну руйнацію, для того, щоб вберегти всю іншу матерію. Так, як ми знаємо, що Творцем духовного світу є Бог, значить це Він керує цими процесами, захищаючи світ від небуття. І саме тому Він від початку творення природи і людей, ізолював матеріальний світ від гріха і його наслідків, зробивши його досконалим і гармонійним. Проте, коли людина сама принесла на світ гріх, а людині була дана влада над матеріальним світом, людина змінила досконалі закони своєї природи і матеріального світу на деструктивні закони гріха – гріх породжує гріх і кара за гріх – смерть.

    Бог безпосередньо чи добрі ангели пояснили людям ці закони, зокрема, у необхідності жертвоприношення (жертви приносив Авель і Каїн), проте людство поділилося і за своєю природою деградувало до тваринної природи, і ці закони, які були дані ангелами, пере мавпувала у свої, зрештою і від Бога віддалилися, перейшовши на бік воплочених падших ангелів. Ці 200 злих ангелів самі почали вважати себе богами і людей примушували їм вклонятися, придумавши жорстокі людські жертвоприношення. Ці ангели не мали влади Творця, а тому й жертви людей були даремними, гріх покарав людство потопом, люди були знищені, бо гріх набув критичного рівня. Бачимо, своїм відступництвом-ідолопоклонством, людство само себе принесло у жертву за свої гріхи, адже тільки Творець має владу спинити гріх і його кару, та людство не захотіло скористатися Божою милістю. Один Ной був праведним, служив Богу, а отже, кара гріха людства його оминула. Проте деякі його сини і нащадки по своїй слабкій гріховній природі далі деградували, проте розмножували свої народи і кількість людства знову відроджувалась, наповнюючи землю.

    Саме цей та багато інших прообразів компенсацій гріха поділили людство на два табори – Божих синів і синів диявола. Кожен табір, скільки б спільнот людей не було, яких би релігій не дотримували, всі вони належали або до Бога, або до диявола. Божі сини, народ, який служив Творцю – Богу, він завжди мав милість Божу, Бог їх оберігав, керував,  а головне – захищав від гріха і його кари. Тому Він об’явив заповіді – закони Божі, щоб унормувати людське буття, чітко відділивши поняття гріха. Виконуючи ці заповіді, людина уникала гріха, а отже захищала своє буття від смерті і кари гріха. Уникаючи гріха – людина збагачувала пустоту позитивною енергетикою, а отже приносила на світ буття і життя. Власне цією позитивною енергетикою являється Божа благодать, яка від Бога сходить і цією енергетикою живиться усе Ним створене, без цієї енергії ніщо не може існувати, як трава без води, бо Бог є джерелом життя усього буття. Ім’я цієї енергетики – Божа благодать.

    Проте, коли у таборі Божих синів допускалися гріха, кара знову лягала на людей і люди не могли уникнути цієї кари. Для того, щоб цієї кари уникнути, Бог дозволив людям приносити Йому жертви тварин – щоб компенсувати той гріх, який вчинили люди і щоб відвернути за життя людини цю кару до приходу Христа. Таким чином, коли людина грішила, хтось повинен був за цей гріх пролити кров – відповідно до вселенського закону духовного світу. Тому і проводили жертвоприношення, тварину вбивали і кара за гріх віддалялася від народу.

    Зовсім інша ситуація відбувалася у таборі диявола. Язичники, які поклонялися дияволу, вони жили по законах диявола, а отже, приносили у світ негативну енергетику, яка спустошувала буття. Сам диявол, хоч це і ангел і не один, проте його природа така, що своєю суттю він є антиподом Бога. Якщо Бог дає життя своєю благодаттю, то диявол, не здатен приймати цю благодать, є пустотою, чорною дірою, котра не здатна перестати існувати, але й яка не має власного джерела енергії. Навіть та негативна енергетика, яку приносить гріх – її не існує, це скоріше за все поняття чи явище, це така собі енергетика пустоти, це небуття, яке породжує небуття, яке існує тільки тому, що поглинає буття і знищує його. Воно існує тільки тому, що його природа є безсмертною. Віддалившись від божественної енергії, воно позбавлене енергії взагалі, але воно знищує усе, воно прагне розвиватися, розширюватися завдяки поглянанню та знищенню носіїв божественної енергії. Матеріальний світ воно знищує, духовний – не може, бо все в духовному світі є безсмертним, зокрема, людська душа. Через гріх воно проникає у людину, позбавляє її божественної енергетики  і знищує тіло, а душу, позбавлену Божої благодаті, перетворює у існуюче небуття – мутовану духовну матерію, яка згодом стає так само частинкою спустошення. Найгірша стадія – це одержимість дияволом людини – коли людина є носієм спустошення і через яку спустошення вливається у світ.

    Якщо у синів Божих жертвоприношення тварин було актом компенсації кари за гріх для очищення, то у язичників жертвоприношення – це акт руйнації і знищення, бо диявол не здатний компенсувати кару за гріх, власне, він є носієм гріха, а гріх – це спустошення. Тобто, якщо жертва не принесена суто Богу для відкуплення людини чи народу від гріха, то це просто вбивство і даремне пролиття крові задля знищення природи.

    Тому у язичників жертвоприношення є актом спустошення, ритуалом входу спустошення у світ. Саме тому здебільшого жертвоприношенням язичників є людські жертви – це акт знищення носія божественної енергетики у світі з метою скорочення у світі Божої благодаті, щоб зло могло повністю позбавити землю Божої благодаті, в результаті чого спустошення спустошить і перетворить у небуття землю – носія божественної енергетики у матеріальному світі.

    Жидівський народ, коли переставав приносити жертви за свої гріхи Богу, підпадав під дію гріха і його кари, а тому Бог відвертався від народу і народ ніс на собі цю кару, бо не міг її позбутися. Навіть коли народ продовжував приносити жертви, але відступив від Бога – ці жертви були лише актом вбивства і спустошення. Мало того, цей народ піддавався знищенню ворогами чи хворобами, звірами чи природніми стихіями, а тому людська кров  являлася прообразом жертвоприношення, тільки ця людська жертва була даремною, адже це просто через безліч гріхів гріх знищував носіїв гріха, бо якби носії гріха продовжували жити і плодити гріхи – дияволи б заволоділи усім світом, Божа благодать відступила б від світу і світ матеріальний міг перетворитися у небуття, бути стертим з існування. Народ називає це карою Божою, але Бог не карає, це гріх карає, вірніше, гріх дозволяє дияволу чинити спустошення.

    І коли народ жидівський навертався до Бога, починав дотримуватися заповідей Божих – Господь кару віддаляв від народу. І так тривало до приходу Христа.

    Проблема існувала в тому, що жертвоприношенням тварин кара усувалася, проте через гріх люди не могли наблизитися до Бога. Адже повністю гріх окупити не могла ні вся кров тварин, ні людей. Тільки сам Господь мав владу своєю Пресвятою Кров’ю очистити людство від гріхів, Він став тією жертвою, яку Господь своєму Отцю приніс за людські гріхи, за всі гріхи, які були, є, і будуть. Господь скасував ті тваринні жертви, але своєю жертвою дав можливість людям прийняти цю Жертву, коли людина хрестилася (охрещувалася) в Ім’я Господнє, вона позбувалася не тільки гріхів, але й кари за свої гріхи. Але людина далі починає грішити, проте після гріха вона має можливість покаятися і прийняти Жертву Христа, постійно повторюючи Її у Святому Причасті. Коли людина приймає Святе Причастя, вона жертвою Христового Тіла і Крові омиває з себе гріх і кару за гріх. Це жертвоприношення досконале і повне, адже це жертва Тіла і Крові Господа, а більшої жертви не може бути. Господь раз постраждав, поніс терпіння і смерть за всі гріхи людства, а отже, в час принесення себе у жертву, відчув і поніс на собі усю ту безліч кар і страждань, яку спричинили усі гріхи світу, Він пролив усю Свою Пресвяту Кров за усі абсолютно гріхи, а отже, це найдосконаліша і найповніша жертва, яка тим самим скасувала усі інші жертвоприношення, які відбувалися до Христа, зробивши їх нечинними.

    Проте, коли людина знову ж таки відвертається від Бога і не приймає жертви Христа, вона продовжує чинити спустошення і помножує гріх. Коли людство відвертається від Бога, Христова Жертва не має сили олчистити людство від гріха, адже людство не приймає Святе Причастя, отже, не очищає світ від гріха. А так як іншої альтернативної жертви не існує, бо усі жертви не мають чинності, тоді людство стягає на себе кару за гріхи.

    Сьогоднішній стан речей у світі свідчить, що наближається той час, коли Земля не зможе витримати масу людських гріхів, глобальне віровідступництво та апостазія кличе на Землю велику кару, прагнучи захопити світ та перетворити його у свій пекельний бастіон пекла, легіони дияволів готують людство до останньої битви диявола із Богом, безбожниками з праведними. Мати Божа попередила у декількох чинних об’явленнях про початок етапу останніх часів. Слід готуватися до битви. Битви духовної, адже Господь сказав, що хто візьме в руки меча – від меча і загине. Безліч християн запродує душу дияволу, стаючи зрадником Христового війська. Усе цивілізоване християнство є запроданим та купленим багатством та достатком, а почуття зради Христа заспокоюють новим виправдальним тлумаченням Святого Письма лжепророками – сучасними священиками та єпископами. Гріх та заповіді скасовуються, їхнє поняття зневажується і фактично наука Христа перетворюється у філософію-психологію. У цьому смердючому болоті мішанини безбожництва та ліберального християнства, живуть справжні християни. Їх не так багато. Їх стільки, скільки Господь зберігає для себе, за Його словами, коли пророк Ілля оплакував свій народ, що не залишилось жодної праведної душі і у відповідь на ці слова Господь так і сказав: « А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його. (1 Царів 19:18)»

    Думаю, сучасним християнам, в якості вакцинації, варто поступово хочеш-не хочеш вивчати тему виживання, бушкрафту. Звучить саркастично і фанатично. Проте це реальний факт, це реальна порада на майбутнє. Це не означає, що слід негайно пакувати речі і рити землянки в горах і вживати дари природи. Так робили святі подвижники-пустельники, вони відрікалися усього і жили серед природи, служачи Богу. Але це було покликання. Якщо ми живемо серед світу – ми покликані жити у світі. У кожного своє служіння. Коли почнеться переслідування і християн об’являть терористичною організацією, усіх християн одразу ж не виріжуть-розстріляють. Не усіх посадять у в’язниці. Просто буде залізний ультиматум: хочеш жити у світі – поклонися антихристу. Якщо не поклонишся, не приймеш печать антихриста – ти спершу може будеш жити у світі, серед людей, проте ти будеш позбавлений роботи, освіти, медицини, ти не матимеш грошей і не зможеш купувати-продавати. Спершу ти обмінюватимеш  своє майно на їжу і медикаменти. Згодом майно закінчиться і ти не зможеш жити далі. Ти змушений будеш піти в гори чи у середовище дикої природи, щоб вижити. Якщо ти залишишся – помреш із голоду. Будь-хто матиме право тебе вбити, бо у тебе не буде прав, ти будеш рахуватися екстремістом. І ось цей спосіб життя буде для тебе вибором між розумінням мучеництва і суїциду. Адже тоді якщо хтось і хотітиме померти мученицькою смертю – це буде просто. Занадто просто для диявола. Він не відпустить душу людини до Неба. І тут слід розуміти поняття волі Божої – якщо на це буде воля Божа і ти маєш стати мучеником – то ти ним станеш і не треба буде цієї смерті шукати – вона сама тебе знайде. Якщо на це не є воля Божа, а ти хочеш стати мучеником – скоріше всього ти зрічешся Христа, адже на той час знання і технології будуть настільки розвиненими, дияволи будуть настільки явно перебувати серед людей, що людині навіть диявол з’являтиметься у постаті Христа чи святого, щоб спокусити людину.

    Передчас і час антихриста – це не один день і не тиждень. Християнська спільнота не може просто тоді вчинити масовий акт суїциду, схиливши голови і йдучи до органів влади, щоб визнати себе екстремістами і просити смерті, щоб не жити серед тих лих і швидко наблизитись до Неба. Навпаки. Тоді буде місія у християн – місіонерство. Кому буде дано – той прийме мучеництво. Решта повинна буде жити та виживати, щоб проповідувати Христову віру, навертати грішників та безбожників, вести духовну боротьбу з антихристом. Це буде волочений сюжет класичних фільмів про зомбі-апокаліпсис. Адже згідно пророцтв, люди, особливо безбожники (саме всі ті, хто прийме печать антихриста), будуть піддаватися неабияким хворобам та душевним станам. Згідно пророцтв, однією такою особливістю буде неприродній голод, одні люди матимуть хліб, але не зможуть його їсти чи наїстися, інші не матимуть що їсти і будуть нападати та їсти плоть інших людей. Звісно ж, це зараз смішно читати після переглядів фільмів про зомбі, проте саме ці фільми є насмішкою і профанацією над всім тим, що відбуватиметься в скорому майбутньому. Християни змушені будуть боротися за виживання, утворювати свої табори, резервації, де буде побут до технологічної доби, спосіб життя аналогічний способу життя людей в часи середньовіччя без сучасних технологій та супермаркетів, офісів та банкоматів. Люди будуть займатися землеробством, скотарництвом, бартерним обміном, ремеслами, добуваннями, збиральництвом тощо. На ці поселення будуть нападати військові загони антихриста та його попередників-царів. Господь допомагатиме своїм людям, навіть у чудесний спосіб, проте все одно важко уявити, як вестиме себе сучасна, навіть християнська спільнота, з 10-50 чол., якщо б опинилася, наприклад, на безлюдному острові чи у джунглях, у пустелі чи у тайзі. І я не тільки про те, що сучасні офісні міщани не розрізняють ягоди чи гриби в природі, не вміють ловити рибу чи ставити капкани, тому можуть не вижити без їжі. Я маю на увазі також той сумнозвісний людський психологічний фактор, який здатний зламати людину страхом та розпачем і перетворити навіть найбільш ревних християн у дике плем’я варварів. Слід роздумувати над цим.

    Сподівайся на краще, - готуйся до гіршого. В будь-який момент з вікна твого дому чи офісу завиє сирена і розпочнеться довгий і жорстокий кінець, який може тривати не один десяток років. Спершу це велика глобальна війна, згодом післявоєнний апокаліпсис – виживання людства в умовах руїни, екологічної катастрофи та поза цивілізованому середовищі. В один момент усе людство може переміститися у стан одно-двотисячолітньої давності. Грабежі, вбивства, мародерства, військові зачистки, - усе це повинні будуть пережити люди деякий час, поки глобальні лідери не почнуть формувати трон для антихриста, збираючи і зліплюючи докупи залишки цивілізацій, країн, спільнот, формуючи одне громадянство, один уряд, один престол. В якості єдиної Конституції будуть оголошені нові закони згідно стареньких  масонських протоколів сіонських мудреців. В час написання цієї статті, коли іслам в ролі релігії набирає найвищого рівня ненависті до релігії взагалі, коли весь світ, бачачи жорстокість цієї релігії, згадуючи видумані масонськими істориками міфи про аналогічну жорстокість християнства в часи політичної інквізиції, весь світ починає формувати спільну диявольську думку – усі проблеми, усе кровопролиття і усі протистояння – це плід релігій, а тому слід позбутися релігій усіх і в всюди. І так би сталося в постапокаліптичному суспільстві, якби не мав прийти антихрист. А тому, як цей син диявола захоче себе оголосити богом, тому і в пост апокаліптичному суспільстві буде домінувати таки релігія, але уже виключно диявольська. Релігія існувала на протязі усієї історії людства, власне історія людини – це історія релігії, адже людина була створена Богом, світ був створений Богом, а тому людська душа не може відректися Бога, вона перебуває у постійному пошуку Бога як джерела життя та існування. Просто одні люди знаходять істинного Бога, більшість інших – заглушують цей душевний потяг, придумуючи собі ідолів, кумирів, джерела тілесних задоволень, щоб не чути плач душі.

    В пост апокаліптичному світі релігія буде також дуже розвинена. Буде час, коли християнство буде домінувати, а інші релігії – будуть присоромлені та дискредитовані по своїй штучності та вигаданості. Господь в останні часи проявить багато чудес, щоб дати останній шанс людству на спокуту та навернення до Бога. Цей християнський ренесанс розвиватиметься, а в цей час підпільна релігія диявола буде рости у душах таємних володарів світу, які в певний момент прийдуть до влади разом із антихристом і поклоняться йому. Щоб спокусити християн, антихрист і його пророки будуть спотворювати християнську віру, мавпуючи, дискредитуючи, висміюючи, підкріплюючи свою псевдо віру диявольськими псевдо чудами. Тоді багато християн підуть за антихристом і пропадуть. Істинне, правдиве християнство буде визнане екстремістською релігією і буде забороненим на законодавчому рівні. Християн будуть переслідувати, їх позбавлять прав, їх ізолюють від суспільства.

    Вони житимуть у природі, будучи переслідуваними, вони будуть місіонерами, проповідниками та мучениками. Ті, хто виживуть, побачать Христа у тілі при Його приході, інші ж загинуть «від меча», проте скоро воскреснуть.

    Автор: ^/A/n/a/t/o/l/i/y/^/H/o/l/o/v/c/h/a/k/^ O.T.O.N.

    Схожі матеріали:


    Увага! Це суб"єктивна думка автора. Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст статтей автора!
    Категорія: Духовність | Додав: Anatoliі☩UCT☩ (05.03.2016)
    Переглядів: 831 | Теги: пророцтва, криза церкви, Антихрист, жертвоприношення, Духовність, останні часи, кара за гріхи, апокаліпсис, кінець світу, масонерія і антихрист | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
    [ Реєстрація | Вхід ]
    Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
    2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
    Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
    Яндекс.Метрика