Меню сайту

Категорії розділу
НОВИНИ УГКЦ [9]
ЦЕРКОВНІ СВЯТА [80]
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА [16]
НАБОЖЕСТВА [176]
ПАПА БЕНЕДИКТ XVI [18]
ОГОЛОШЕННЯ [14]
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ [182]
РІЗНЕ [3]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2016 » Грудень » 19 » 19 грудня 2016 року - празник Святого Николая Чудотворця
03:54
19 грудня 2016 року - празник Святого Николая Чудотворця

Народився Святий Николай у Малій Азії в місті Патарі у ІІІ столітті до Різдва Христового у заможній та побожній родині. З дитинства не цурався знедолених та скривджених, а ставши дорослим, обрав священицьку путь. З часом він стає архієпископом у місті Міри у Лікії.

Отримавши після смерти батьків спадок, він роздав його бідним та нужденним. Саме тому ще за життя його почали називати «батьком сиріт, вдів та знедолених». Він постійно чим міг обдаровував багатодітні родини, бідних та хворих.

Про його щедрість ходили навіть легенди. Своїм милосердям Николай заслужив винагороду Бога — благодать творіння чудес, а люди нарекли Чудотворцем.

Упокоївся Святий Николай 6 грудня 345 року.

Після смерти його було визнано святим. У 1087 році мощі його було перенесено у місто Бар, що в Італії. І коло мощей одразу почали діятися великі чудеса і тому його стали називати великим чудотворцем. Чуда були якраз головною причиною поширення його швидкого й широкого культу.

Усе своє життя присвятив справі милосердя для душі й тіла. Тож ще за життя називали його батьком сиріт, удів і бідних. Після смерти Господь Бог прославив його даром творення чудес, і тому він отримав імення великого чудотворця. Славні чуда були якраз головною причиною його швидкого й широкого культу.

Культ святого Николая починає поширюватися від часу, коли цісар Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Царгороді. Єрусалимський канонар з VII ст. 6 грудня каже: "Пам'ять Николая, єпископа одного великого города". Усі грецькі місяцеслови з IX століття мають його празник. Цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом приписав святкувати святого Николая 6 грудня.

З Візантії його культ поширюється по цілому світу. Найдавніший життєпис святого Николая походить з IX сторіччя.

На Заході папа Николай (858-867) — перший папа з цим іменем — близько 860 року збудував у Римі церкву святого Николая. До Німеччини його культ принесла візантійська княжна Теофано, жінка цісаря Оттона II (973-983). Латинська Церква також святкує празник Николая 6 грудня. У Франції і Німеччині є понад дві тисячі, а в Англії близько 400 церков, які названо в честь Николая.

На наші українські землі культ святого Николая приходить разом із християнською вірою. У другій половині XI сторіччя в Києві, на могилі Аскольда, було збудовано церкву святого Николая. У Києві під покровом святого Николая був жіночий монастир, який фондувала жінка князя Ізяслава Святославича (+ 1078). У цьому монастирі прийняла чернечий постриг мати святого Теодосія Печерського. На рідних землях в нас було багато церков на честь святого Николая. До найдавніших з них належить церква святого Николая у Львові, що походить з кінця XIII ст. Енциклопедія Українознавства про почитання святого Николая в нашому народі каже: "У численних народних переказах Николай боронить людей від стихійного лиха; найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ Николая . У давнину — святий Николай також заступник перед небезпеками із степів. Пісні про святого Николая належать до найдавніших зразків української поезії, серед них такі популярні, як "О хто, хто Николая любить"

А у ХІІ столітті імператор Михаїл Комнен ухвалив закон про відзначення цього свята 19 (6) грудня. Відтоді щороку ми й згадуємо святого Николая й намагаємося наслідувати його приклад, обдаровуючи дітлахів, бідних та знедолених.

В Україні культ святого Николая з’явився разом із християнською вірою. "Енциклопедія українознавства” так говорить про святого Николая: "У численних народних переказах Николай боронить людей від стихійного лиха; найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ Николая . У давнину — святий Николай також заступник перед небезпеками із степів”. В Україні на честь святого Николая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки.

У ніч із 18 на 19 грудня Николай кладе подарунки слухняним дітям під подушку або до черевика біля порога чи глиняного полумиска, який увечері перед сном малеча ставить на підвіконня. Подарунки одне одному іноді готують і дорослі. Насамперед – тим, хто протягом року не скупився на добрі діла.

В Україні святого Николая завжди вважали покровителем і заступником дітей. Тож саме малюки найбільше чекають на це свято. Адже вони знають, що за їхню слухняність, старанність, працьовитість Святий принесе їм безліч подарунків і покладе їх під подушку чи у чобіток біля порога. А неслухняним дітлахам Святий приносить різочки й лишає їх у куточку.

Кажуть, що напередодні свята Николай всю ніч пече печиво для дітлахів. Саме тому ті солодощі, знайдені малюками під подушкою, і називають «Николайчиками».

Шанують цього святого не тільки в Україні. На честь Николая в усьому християнському світі збудовано чимало храмів, до нього в молитвах звертаються мандрівники та подорожні.

У ніч перед Николаєм усі мають бути щасливими. І ті, хто робить подарунки, і ті, хто їх отримує. З давніх-давен до Дня святого Николая пекли печиво, варили пиво, запрошували музик, скликали друзів. І, звичайно ж, чекали найголовнішого нічного гостя – Николая-Чудотворця – запалювали свічки, читали молитви . Кажуть, Николай цілий день напередодні свята працює – випікає зірочки в дарунок дітям. Однак вони, потрапляючи до мішка святого, стають схожими на нього.

А ще у народних легендах та переказах святий Николай постає як покровитель рибалок, заступник від стихійних лих та опікун диких звірів. Усе встигнути зробити він не може, тому йому повсякчас допомагають добрі ангели. Де лихо чи халепа, має линути молитва до Николая-Чудотворця. Він і допоможе в скрутну годину, і порадить, і втішить.

Проте не можна ображатися, коли допомога не надійде швидко. Бо Николай на небі не сидить, він на землі добро робить…

Літургія на день Николая Чудотворця

Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Правилом віри і образом лагідности, учителем повздержности явила тебе твоєму стаду всіх речей істина. Ради цього придбав ти смиренням високе, убогістю — багате, отче, священно-начальнику Николаю. Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.

Слава: Кондак, глас 3: В Мирах, святий, священнослужителем показався ти, бо, Христове євангеліє, преподобний, сповнивши, положив ти душу твою за людей твоїх і спас неповинних від смерти. Ради цього освятив ти себе як великий таїнник божої благодаті.

І нині: Богородичний, глас 3: Діва днесь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками ликують, бо ради нас молить Богородиця превічного Бога.

Празник Святого Николая Чудотворця

Велике вшанування, яким св. Николай втішається довгі сторіччя між християнами обох обрядів, є засвідченням його надзвичайної святості й небесної слави. Св. Бонавентура так писав про нього: "Николай, вибраний вже в лоні своєї матері, святий з дитинства, був славою юнаків, честю старців, похвалою священиків, сонячним сяйвом єпископів. Слава про його чуда розійшлася по всій землі, Николая величають усі люди. Щодня помножуються чуда за його посередництвом. Св. Николая прославляють на морі, величають на суші, призивають у небезпеках. Коли наближається гроза і штормить море, тоді зі сльозами кличуть на допомогу св. Николая; коли приходить нещастя, св. Николай є нашим заступником. І не тільки до християн, але й до поган дійшла слава його імені, він у них в такій великій шані, що вони громадами сходяться величати та прославляти його ім'я. Між багатьма великими чудами, що їх він творив, найбільшим чудом був він сам".

 

А ще раніше, в VII сторіччі, над гробом св. Николая похвальне слово проголосив св. Андрій Критський: "Не стільки освічуе церкву світильник, поставлений на золотому високому свічнику, скільки ти, св. Николаю, поставлений Христом - правдивим Світлом - на святительському престолі, просвічував у світі свою паству, вів її до небесного Світлаі наче з висоти освічував чистим світлом духовного пізнання".

 

Св. Николай у IV столітті був єпископом у місті Мирі (Мала Азія), в давній Лікійській провінції. Відомі різні оповідання про св. Николая, передання й леґенди. З давніх оповідань про св. Николая відомо, що він народився в місті Патарі, де його стрий був єпископом. Побожні батьки дбайливо виховували свого сина в християнському дусі, а стрий дбав про його освіту. Після передчасної смерті батьків Николай вирішив передати успадкований по батьках маєток на діла християнської любові. Саме тоді один Патарський громадянин, утративши всі свої гроші, хотів пустити своїх дочок на злу дорогу. Щоб допомогти цій родині, Николай підкинув потайки до їхньої хати мішечок золота. Так він зробив три рази. Це зберегло чесне ім’я родини.

 

Як душпастир св. Николай ревно працював над спасінням своїх вірників, а також з любов'ю помагав їм у всіх їхніх потребах, часто навіть чудесним способом. Так, наприклад, він з’явився у сні Римському імператору Константину І, Великому, та наказав йому відпустити на волю трьох старшин, які несправедливо були засуджені на смерть.

 

Згідно з усіма переданнями св. Николай помер у Мирі, де над його гробом поставили церкву. На його честь відзначали окреме свято. Один його життєписець написав у X столітті про св. Николая так: "Захід, як і Схід, вихваляе його та прославляе. Люди будують на його честь церкви. Всюди е його образи, на його честь проголошують проповіді та святкують свята. Всі християни вшановують його пам'ять та просять у нього опіки. Його ласки не підвладні часові, тривають з роду в рід, спливають на всю землю: Про його чуда знають: скити, індуси, варвари, африканці, так само, як італійці".

 

Коли місто захопили мусульмани, італійцям вдалося 1087 року перевезти мощі св. Николая з Мири до міста Бар. Це причинило вшанування Святого на католицькому Заході. В середньовіччі лише в одній Англії було чотириста церков св. Николая. Після Матері Божої образи св. Николая малювали більше, ніж будь-якого іншого Святого. Як свого особливого небесного заступника закликають св. Николая на допомогу моряки на Сході, а на Заході діти чекають від нього дарунки за добру поведінку. Просять допомоги в св. Николая також в'язні й полонені. Всі ці прохання появилися на основі добрих справ і чудес великого чудотворця – св. Николая.

 

Український народ теж здавна вшановує його. Багато в нашій державі церков св. Николая. Немає іконостасу, на якому б не було його образу. В церковних богослужіннях часто згадують св. Николая, а кожний четвер посвячений у нашому богослужінні його особливому вшануванню.

 

З любові до Бога в св. Николая зародилось велике милосердя до ближніх. Багатство, яке він успадкував від своїх батьків, Святий не вважав своєю власністю, а добром, що належить усім бідним і потребуючим. Св. Николай не чекав, щоб людина, яка щось потребує прийшла до нього і просила допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомагати. А робив це переважно так, що ті навіть не знали, хто є їхнім доброчинцем. Св. Николай чинив згідно з Святим Євангелієм: "Нехай не нає ліва рука, що дає права" та слідкував, щоб сповнилися Христові слова: "Не показуйте своєї праведності перед людьми, щоб вони вас бачили і хвалили за те; нехай знає про ваші добрі діла лише Отець Небесний".

 

Коли в Мирах помер єпископ Іван, навколишні єпископи зібралися вибирати нового і просили Бога вказати їм найдостойнішого чоловіка на це звання. Архієпископ мав видіння у сні, щоб чоловіка, який перший прийде вранці до церкви на молитву, вибрати і висвятити на єпископа, бо це праведна людина, що горить любов'ю до Бога і ближнього.

 

Першим, хто прийшов до церкви на молитву, був св. Николай. Тоді найстарший єпископ сказав йому, що він, за Божою волею, має прийняти свячення на єпископа. І хоч св. Николай ніколи навіть не думав про таку високу честь, все ж не міг йти проти виразної Божої волі. Тоді він розповів архієпископу, що і він мав дивне видіння: Ісус Христос передав йому святе Євангеліє, а Божа Мати - єпископський омофор. І ось він встав рано, щоб піти до церкви і просити в Бога ласки і просвітлення, як розуміти цей сон, а тут йому повідомили, що він має бути єпископом.

 

Св. Николай, будучи владикою, не тільки не змінив своєї милосердної поведінки щодо людей, а навпаки, його добродійність ще більше засяяла. Тоді сповнилися слова Христові: "Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі" (Мт 5:16). Сам св. Николай жив дуже скромно. Одяг його був простий, він їв тільки один раз на день, ввечері; весь час присвячував молитві й ділам християнського милосердя. Кожного року 1 вересня скликував на Собор духовенство, радився з ним про потреби народу, наказуючи дбати про бідних, виконувати бажання Христа: "Нехай не буде бідних між вами..." А Бог помагав св. Николаю в його добродійності, не раз виразними чудами. Коли в Мирі настав голод, св. Николай ревно просив у Бога помочі. На далекій Сицилії одному торговцеві збіжжям являється в сні св. Николай і дає йому добрий грошовий завдаток та замовляє корабель збіжжя для голодуючих у Мирі. Пробудившись, купець, на своє велике здивування, знайшов у своєму кулаку завдаток на збіжжя, що його остаточно переконало: це був не звичайний сон, а Боже об'явлення. Купець відразу наповнив корабель збіжжям, приплив до Мири, де Николай купив це збіжжя для голодуючих.

 

Св. Николай був дуже ревний у Божих справах, за свободу Церкви, за чистоту християнської віри, за поширення Царства Божого на землі. Якийсь час довелося йому страждати за Христа у в'язниці. Св. Николай вийшов на волю, коли новий правитель Константан Великий переміг Лікинія, невинно ув'язнених християн визволив з тюрми, а Христовій Церкві дав свободу.

 

За давнім переданням св. Николай на І Соборі в Нікеї (325 р.) виступив проти єретика Арія, який заперечував у Христі Божу природу. Арій навчав, що Христос не був Богочоловіком, а тільки людиною, хоч і великим пророком і посланцем Божим. Коли ж на Соборі Арій вперто хулив Христа, то Святий Николай вдарив Арія в лице. Отці Собору не похвалили Святого за це і навіть наклали на нього церковну покуту.

 

Бог прославив св. Николая великими чудами як за життя, так і після смерті. Він увійшов в історію Церкви як Великий Чудотворець. Таким згадується св. Николай в богослужбових піснях, акафістах, стихирах. Слава про св. чудотворця була така велика, що навіть погани просили його заступництва в своїх потребах. В Україні у великому вшануванні були чудотворні ікони св. Николая. Окремої згадки заслуговує ікона св. Николая Мокрого (Морського), опікуна вояків-моряків. З мощей св. Николая, що спочивають в катедральному храмі італійського міста Бар, дотепер випливає цілюще миро, і діються при них чуда. Тому слушно співає наша св. Церква: "Радуйся, св. Николаю, великий Чудотворче..."

 

Культ Святого Николая

 

Святицй Николай брав участь у Першому Вселенському Соборі, 325 року у Нікеї. На Нікейському Соборі був прийнятий «Символ віри» ― молитва «Вірую ... ». Св. Николай був одним із співавторів цієї молитви.

 

Культ Св. Николая почав набувати розмаху у V ст., коли Цісар Юстиніан І (527-565) збудував на його честь церкву в Константинополі. Цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом, затвердив святкувати празник св. Николая 6 грудня (19 грудня). 3 Візантії його культ поширився по цілому світі. Найстарший життєпис про св. Николая походить з ІХ-го століття. На заході Папа Римський Николай І (858-867) — коло 860 року збудував у Римі церкву Св. Николая Чудотворця, таким чином культ Святого Николая поширився на всю християнську Європу. На сьогоднішній день у Європі є понад 3500 храмів збудованих на честь Св. Николая.

 

На українські землі, культ Св. Николая, прийшов разом з християнством – Хрещення Русі (988 р.). В другій половині ХІ століття в Києві було споруджено перший храм Св. Николая Чудотворця на Аскольдовій горі. У давнину – Св. Николай, для українського народу, був заступником від небезпеки зі степів (Монголо-татарської навали). Пісні про Св. Николая належать до найдавніших зразків української поезії, серед них такі пісні, як «Ой хто, хто Николая любить». В соборі св. Софії в Києві знаходиться ікона св. Николая Чудотворця (Мокрого) з 1090 року.

 

Духовне Застереження!

 

З Особистістю Св. Николая пов'язана давня традиція: дарувати дітям у надвечір’я Св. Николая подарунки. Шкода тільки, що цей гарний і повний глибокого значення звичай перетворився на карикатуру Св. Николая у вигляді відомого Санта Клауса. У теперішньому світі панує вже не закон безкорисного милосердя, а дух бізнесу, реклами, заробітку навіть на святих речах, тому новочасні погани використали і саму особу історичного св. Николая для прагматичних цілей. Християни повинні знати і пояснювати своїм дітям, ким був св. Николай, звідки походить звичай дарувати дітям подарунки в його день, а всі історії про Санта Клауса - це лише людські вигадки, неповажні пародії на святі речі. Тож любімо і молімося до Святого Николая знаючи, що він насправді Чудотворець.
 


Схожі матеріали:

Категорія: ЦЕРКОВНІ СВЯТА | Переглядів: 6117 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Миколая Чудотворця, Святий Николай, Святий Миколай, свята, Життя святих, церковні празники, Миколай Чудотворець | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Серцю Діви Марії

Відправляємо:

Годину прославлення


Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.

Яндекс.Метрика