Меню сайту

Категорії розділу
НОВИНИ УГКЦ [9]
ЦЕРКОВНІ СВЯТА [80]
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА [16]
НАБОЖЕСТВА [177]
ПАПА БЕНЕДИКТ XVI [18]
ОГОЛОШЕННЯ [14]
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ [182]
РІЗНЕ [3]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2017 » Жовтень » 13 » 14 жовтня 2017 року - Покров Пресвятої Богородиці
00:02
14 жовтня 2017 року - Покров Пресвятої Богородиці

Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на особливу увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне, людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Від самого початку існування нашої держави ми постійно мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої допомоги й опіки, проти якої не може встоятися жодна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Пречистої Діви Марії. Тому празник Покрова завжди був і є для нашого українського народу днем великого вияву любові і вдячності для Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрова й заступництва.

Історія празника Покрова

Головний мотив, який послужив для появи цього празника, це видіння св. Андрія Юридивого. Царгород (Константинополь) - столиця Візантії, була в облозі арабів. Ціле місто й народ був у великій тривозі. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася її риза, правилося всеночне Богослужіння, і храм був переповнений людьми, які щиро молилися. У натовпі ревно молився за спасіння міста св. Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа закінчилася. Втім св. Андрій побачив, як від царських дверей — так звалися у греків головні вхідні двері церкви — йшла світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі Святого Івана Хрестителя і святого Івана Богослова та при співі великого хору Святих. Божа Мати підходить до престола, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор (з грецької мафоріон), і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Св. Андрій і Епіфан, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб рятувати місто. Подія чуда блискавично рознеслася по всьому місті. Вороги відступили. Місто було врятоване. Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор стали символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.

Хто був св. Андрій Юродивий? Загально історики приймають, що він своїм походженням був скіфом-слов'янином з південних земель Русі-України. Він з іншими невільниками опинився в Царгороді в одного багатого пана. Тут він пізнав і полюбив християнську віру. Роздумуючи над словами св. Апостола Павла: "Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні" (1 Кор. 4, 10), він почав поводитися як нерозумний-юродивий, звідси і його назва. Діставши від пана свободу, він багато часу проводив на молитві й читанні Святих книг.

Коли жив св. Андрій і коли було чудо покрова? На це питання тяжко дати ясну й задовільну відповідь. В цій справі думки істориків поділені. Одні кажуть, що св. Андрій жив за панування цісаря Льва I-го Великого (457-474 рр.). це є у V-му столітті, інші знову, яких є більшість, пересувають час життя св. Андрія на часи цісаря Льва VI-го Мудрого (886-911 рр.). це є на початок Х-го століття.

Празник Покрова був у греків місцевим празником і після падіння Царгороду 1453 р. вони перестали його святкувати. Не знати також, чому якраз день 14-го жовтня став днем празника. Можливо, що того дня св. Андрій мав видіння, а можливо також тому, як деякі думають, що того дня Східна Церква відзначає пам'ять св. Романа Сладкопівця, який склав багато гімнів у честь Пречистої Діви Марії. Наступного дня після празника святкує наша Церква пам'ять св. Андрія Юродивого.

Празник Покрова має службу великих празників зі всеночним, але не належить до 12 великих празників. Він не має ані перед- ані по-празденства.

Празник Покрова в Україні

Східна Церква у своїх богослужіннях залюбки підкреслює найкращі привілеї Пресвятої Богородиці: її Богоматеринство, її Непорочне Зачаття та Вседівицтво і її Заступництво за нас перед Богом. Наші князі, наші королі, наше військо, наші козаки й гетьмани радо вибирали Пречисту Діву Марію за свою Покровительку й Опікунку. Тут згадаємо дещо...

Князь Ярослав Мудрий 1036 р. розбиває печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері будує в Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах. В церкві Благовіщення він 1037 р. віддає увесь народ в опіку Божої Матері. І так, з волі нашого монарха Пресвята Богородиця стає офіційною Заступницею, Покровителькою і Царицею нашого українського народу.

До Неї в тяжкі хвилини прибігали наші князі і їхнє військо. Князь Мстислав, в поході проти черкесів обіцяє збудувати церкву в честь Божої Матері, якщо Вона допоможе йому перемогти ворога. Він перемагає і радо виконує свою обітницю.

Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що свою перемогу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії. Наші князі і їхнє військо йдучи в похід проти половців у 1103 р., складали обіти Богові і Пречистій Діві Марії, і розбили половців. Князь Ігор Святославович, герой епосу "Слово о полку Ігореві", після своєї втечі з полону, йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері, щоб їй подякувати за поміч і порятунок. Галицький король Данило після успішного походу на Чехію спішить з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі та з поклоном складає Їй багаті дари.

Деякі наші князі на своїх печатках використовували іконки Божої Матері або молитви до Неї. В новіших часах знайдено в Україні дуже старовинні золоті, бронзові й мідні нашийні іконки, звані з грецької енколпіями. Один з таких енколпіїв має грецький напис: "Богородице, будь моїм покровом і охороною, Амінь".

Наші славні Запорожці мали на Січі церкву в честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. На іконі понад Пречистою був надпис: "Ізбавлю і покрию люди моя.. ", а від Запорожців, що під іконою, простягнена стрічка вгору до Божої Матері з написом: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла". Вибираючись в похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки і ревно співали "Під Твою милість прибігаемо". Повернувшись щасливо з походу, спішили до Неї зі щирою подякою. В їхній бойовій пісні "Нумо, хлопці, до зброї" приходять слова: "Нам поможе св. Юрій ще й Пречиста Мати турка подолати". А Українська Повстанська Армія 30 травня 1947 р. проголосила празник Покрова своїм офіціальним святом.

В часах всенародного лихоліття, Її свята ікона знаходиться в кожній українській хаті. Історія нашого народу записала нам багато чудесних випадків помочі Божої Матері, передусім у часі нападу ворогів на нашу землю.

Кому незнана чудесна захорона почаївського монастиря в липні 1675 р. перед турецькою облогою? На ревну молитву монахів і вірних Пресвята Богородиця з'явилася над монастирською церквою і своїм омофором заслонила монастир. Ту чудесну подію увіковічнила пісня в честь Божої Матері "Ой, зійшла зоря вечеровая над Почаевом стала". Почитання Пресвятої Богородиці в українському народі як Заступниці і Покровительки найкраще з'ясовує сільська хроніка Яжова Старого в Галичині. Згадуючи про страшні татарські напади і небесну опіку Пречистої Діви Марії, та хроніка каже: "Народ переляканий і збідований втікав до своєї церковці, падав на коліна перед іконою Божої Матінки, молився гаряче й ніколи не був позбавлений її опіки".

Дух богослужіння празника

Богослужіння цього празника віддзеркалюють глибоку віру соток століть Східної Церкви й нашого народу в заступництво й опіку Пресвятої Богоматері.

На стихирах малої вечірні Церква взиває усіх вірних до святкування празника Покрова: "Прийдіть, всі любителі празника, і прославмо чесний покров Божої Матері. Вона бо до Сина благально руки простерла, а її святим покровом весь світ покритий. Тому устами й серцем, піснями і співами духовними, з усіма, що прибігають, святкуймо світло".

У стихирах вечірні й утрені, в тропарі й каноні св. Церква оспівує свою любов, беззастережне довір'я в Її могутню опіку і спору поміч, Її роль в нашому спасінні та превелике материнське милосердя. "Богородице чиста, — співаємо в першій стихирі великої вечірні — Ти велике Заступництво для печальних. Ти скора помічниця, спасіння й укріплення світу. Ти глибина милості, джерело Божої мудрості, для світу покров. Величаймо вірні і славімо невимовно її світлий омофор. Повна ласки, радуйся з Тобою Господь, подавай світові велику милість".

Тропар 9-ої пісні канону славить її привілей зціляти недуги душі й тіла та визволи від усіх бід: "Ти прийняла від Бога дар, щоб, як Божа Мати, зціляти недуги всіх християн і від бід визволяти і гріхи прощати і з неволі та від усякої нужди спасати. Тож і нами не погорди, Госпоже, бо Ти знаеш, чого потребуемо: здоров’я для тіла і спасіння для душі".

Св. Отець Пій Х-ий в 1912 р. сказав до нашого єпископа Микити Будки такі слова: "Ваш народ не може загинути, бо має дві запоруки: ваш народ любить Євхаристійного Ісуса і Пречисту Діву Марію. З цими запоруками народ не може пропасти".

Так, ми сильно віримо, що гаряча набожність нашого народу до Пресвятої Богородиці, як своєї Покровительки й Заступниці, є найкращою запорукою, що Вона нашого народу ніколи не залишить і заступиться за нас перед своїм Сином та випросить в Нього ту превелику ласку, що на наших рідних землях упаде царство тьми й неволі і знову запанує царство її Божого Сина. А тоді знову, як колись, наш народ сотнями й тисячами попливе до її престолів, щоб віддати їй честь, як своїй вірній і невтомній Заступниці, Опі­кунці й Цариці.(о. Юліян Катрій, ЧСВВ, "Пізнай свій обряд)

Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Днесь, благовірні люди, світло празнуємо, отінювані твоїм, Богомати, пришестям, і, спозираючи на твій пречистий образ, покірно мовимо: Покрий нас чесним твоїм покровом і ізбав нас від усякого зла, молячи Сина твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші.

Слава, і нині: Кондак, глас 3: Діва днесь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками ликують, бо ради нас молить Богородиця превічного Бога.

 

Послання святого апостола Павла до Євреїв 9, 1-7

Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і земну святиню. Бо зроблено перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься Святе. За другою ж завісою був намет, званий Святе Святих, із золотим жертовником кадила та з кивотом завіту, увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розквітлий жезл Арона і таблиці завіту. А зверху над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол. Але про те тепер не час говорити докладно. При такому влаштуванні всього, у перший намет входили завжди священики, виконуючи службу, а в другий - раз на рік лиш архиєрей, і то не без крови, яку приносив за свої й людські провини.

 

 

Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28

В той час увійшов Ісус в одне село, і одна жінка, на ім'я Марта, прийняла Його в свій дім. А в неї була сестра, що звалась Марія, що, сівши у ніг Ісусових, слухала слова Його. А Марта клопоталась великою послугою і, станувши, сказала: Господи, чи не зважаєш, що сестра моя одну мене зоставила служити? Скажи, отже, їй, щоб мені помогла. І відповівши, Ісус сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся про многе. А одне є на потребу. Марія ж вибрала добру часть, що не відніметься від неї. І сталося, як Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди що кормили Тебе. Він же сказав: Отож блаженні ті, що слухають Боже слово і зберігають Його.

 

Проповідь

Іноді, задумуючись над великою кількістю християн у світі, а нас понад мільярд, задаюсь питанням, чому так багато християнських церков, хоча Святе Писання Одне і Господь Один? А ще мене хвилює питання, на яке разом з вами намагатимусь відповісти, а саме – яку пошану належить віддавати Діві Марії, котра стала Матір'ю нашого Спасителя Ісуса Христа? Безумовно не йтиметься зараз про Церкви католицьку і православну, де це відношення має особливе значення. У розмовах із братами, які не належать до вищезгаданих Церков, я почув таке запитання: «Чому ви молитесь до Богородиці, якщо треба молитись до Єдиного Бога?» І друге - «Ви кажете, що Марія мала одного сина, але Біблія каже про інших дітей Марії?». Відразу на такі запитання не можна дати відповіді, але якщо дослідити глибинно Святе Писання і мати серце відкрите на дію Святого Духа, Який і є Причиною великої молитовної пошани до Матері Господа, то всі відповіді отримаємо вичерпні.

 

Починаємо з початку. Книга Буття: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатись ввіп'ястися йому в п'яту». Це 3 розділ 15 вірш книги Буття. Слово «потомство» може мати однину чи множину. Одне є певне, що ці слова відносяться до Єви і її нащадків жіночої статі, які мали б це «потомство» народити. Безумовно обіцянка Господа про перемогу «потомства» над дияволом розвивається із часом далі. Бог починає конкретизувати, хто ця жінка і «потомство». Великий пророк Старого Завіту Ісая за Божим дозволом привідкриває таємницю Божого Спасіння: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Емануїл (означає «З нами Бог»)» (Іс. 7.14). У Розділі 9 вірш 5 книги Ісаї читаємо: «Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру». Якщо б пророцтво відносилось до дружини тодішнього царя Ахаза то, не було б ім'я хлопчини окреслене вище згаданими словами, які відносяться тільки до єдиного Бога. Отже, маємо дівицю, яка народжує Сина Бога Всевишнього, Князя миру. Вже з цих слів Богородиці належить слава і честь вища від ангелів! Думаю тут ніхто сумнівів більше не матиме.

 

Але як довести те, що Марія не мала більше дітей, крім Ісуса, якщо в Євангелії від Матея «брати» Ісуса перелічені поіменно. Хто вони насправді Ісусові? Євангеліє від Матея (13, 54-55) «... Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда? І його сестри хіба не всі тут між нами?». Є ще одне місце в Євангелії від Матея, де читаємо про Йосифа: «Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки не породила сина, і він дав йому ім'я Ісус» (Мт. 1,24-25). Слово «спізнав» в арамейському значенні сприймається як «увійшов до жінки» з метою зачаття дитини, але це не повне значення слова. «Спізнати» - це теж в єврейській мові визнати жінку і її дітей за своїх перед громадою, тобто стати законним її чоловіком і батьком для дитини із всіма правами. Тому перше значення слова «спізнати» тут ми не застосовуємо. Зрештою далі читаємо «Як же вони вирушили (мудреці) в дорогу, ангел Господній з'явився у вісні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай у Єгипет...» (Мт. 2.13). Ангел міг сказати по-іншому виходячи із слова «спізнав» - «бери свою дружину і її дитя», що більш логічно, але так сказано не було. Отже, Йосиф займав місце духовного опікуна і глави сім'ї, створеної самим Господом.

 

Повернемось ще раз у Старий Заповіт до книги пророка Єзекиїла 44 вірші 1-3: «Тоді привів мене назад до зовнішньої брами святині, що звернена на схід; вона була зачинена. Господь сказав до мене: «Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею; вона буде зачинена. Лише князь - як князь - у ній сяде, щоб їсти хліб перед Господом; він увійде сіньми тієї брами і нею ж вийде». Якщо Марія стала Матір'ю Бога, значить стала тією «Святинею» Нового Заповіту, де замешкає Бог. Написано: брама була зачинена, крім Господа-Князя ніхто не увійде нею, і вона залишиться зачинена. Чи не підказує глузд, що йдеться про непорочність дівицтва і збереження дівицтва після народження Месії? Ніхто не може бути рівним Богові навіть ступенем крові, бо це б виключало Божественну неповторність і винятковість. У Старозавітній святині не міг хто-небудь інший замешкати, крім Живого Бога, так само у Новому Завіті ніхто не міг замешкати більше у лоні Діви Марії, крім Ісуса-Господа, Втілене Слово Отця Небесного! Інакше Бог сам би себе заперечив, готуючи нас до прийняття Месії через книги Пророків.

 

Остання книга Нового Заповіту, книга Одкровення Івана Богослова свідчить про це ще раз: «І знамення велике видно було на небі - жінка, одягнена в сонце, і місяць під стопами її, а на голові її вінець із дванадцяти зірок. І мавши в утробі, кричить, мучившись від потуг пологових та болю родження... І народила сина-чоловіка, що має пасти народи жезлом залізним; і вознесено дитя її до Бога та престола його» (Одкр.12.1-5). Думаю, що аргументів достатньо визнати Марію єдиною Матір'ю Божою та Матір'ю Нового Ізраїля - це всіх нас віруючих в Ісуса Христа.

 

Щодо братів і сестер Ісуса, то згідно родинних відносин у євреїв поняття двоюрідний чи троюрідний брат і сестра відсутні. З боку родини Марії чи Йосифа могли з ними мешкати діти рідної сестри матері Марії або рідні Йосифа, що чітко не вказувалось у Євангелії. Зрештою Ісус чітко вказує, хто його родина: «Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось моя мати і брати мої!». Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мені брат, сестра і матір» (Мт. 12,49-50). Марія є нашою Матір'ю, Новою Євою усіх живих християн XXI століття! Пресвятая Богородице, Спаси Нас! Нехай кожний віддасть їй молитву подяки і прослави за досконале виконання волі Отця! Амінь.(Джерело)

 

СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Про це свято і чудесний покров Пресвятої Богородиці написано вже немало статей, творів, віршів, пісень, тощо. Навіщо ж тоді псувати папір і писати ще? Відповідь проста: щоб нагадати черговий раз собі та іншим про ту величну подію, яка відбулася майже тисячу років тому, коли князь Київської Русі, Ярослав Мудрий віддав під Покров Пречистої Заступниці нашої в Небі, цілу українську націю і всю, Богом дану нам, землю.

А тепер трохи історії про виникнення цього величного свята: "Покрова Пресвятої Богородиці. Велике Богородичне свято, яке було встановлене на честь з'явлення Матері Божої в одному із храмів Константинополя біля 910 року. За правління імператора VІ Філософа (886-912), коли на місто напали сарацини, жителі молилися на всенічній службі у Влахернському храмі, де переховувалася її риза. Саме в цей час виходець із українських земель угодник Божий Андрій, Христа ради юродивий, побачив під церковним склепінням з'явлення Пресвятої Богородиці в оточенні ангелів, пророків і апостолів. Матір Божа молилася за Весь християнський світ, а потім, підійшовши до престолу, зняла з голови покривало (омофор) і покрила ним християн, що молилися тоді у храмі. Св. Андрій із хвилюванням запитав у свого учня Єпифанія (Епіфана): "Чи ти бачиш, брате, Царицю і Владику всіх, яка молиться за весь світ?". На що той відповів: "Бачу і жахаюся". Це з'явлення було прославлене присутніми в храмі людьми, які увірували в допомогу Матері Божої у їхній боротьбі із загарбниками. Підбадьорені небесною підтримкою, греки-християни перемогли сарацинів".

Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії. Згодом цю подію прославили у всьому Константинополі, а на Русі в ХІ ст. поширилось свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке почали святкувати 1 жовтня (за новим стилем 14 жовтня).

Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор стали символом опіки і заступництва Преч. Діви Марії.

Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить в тому, що тут ідеться не про земне і людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й нація. Від самого початку існування нашої держави ми постійно мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої допомоги й опіки, проти якої не може встоятися жодна людська сила, а тією допомогою був якраз покров Преч. Діви Марії. Тому празник Покрова завжди був і є для нашої української нації днем великого вияву любови і вдячности для Пресв. Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрова й заступництва.

Східня Церква у своїх богослужбах залюбки підкреслює три найкращі привілеї Пресв. Богородиці: Її Богоматеринство, Її Вседівицтво і Її Заступництво за нами перед Богом і якраз цей третій привілей Божої Матері найбільше припав до серця нашому народові. Наші князі, наші королі, наше військо, наші козаки й гетьмани радо вибирають Преч. Діву Марію за свою Покровительку й Опікунку.

Та велична подія має тяглість в часі і понині. Написано бо: "Бог – учора і сьогодні той самий, що за добро винагороджує, а за зло карає". Пригадаймо собі ці рядки-застереження зі Святого Письма: "Та все ж таки вони були неслухняні й бунтувались проти тебе; відкинули закон твій від себе; пророків твоїх, що умовляли їх навернутись до тебе, вбили вони, і допускалися великої зневаги. Тому ти видав їх у руки ворогів їхніх, що їх гнобили; коли ж у лиху годину вони закликали до тебе, ти їх вислуховував знеба і, з великого твого милосердя, посилав їм визволителів, що визволяли їх із рук ворогів їхніх. А коли мали вони спокій, то знову чинили зло перед тобою, і ти видавав їх у руки ворогів їхніх, то ці й панували над ними. Тоді вони знову закликали до тебе, й ти вислуховував їх з неба і, з великого милосердя, рятував їх багато разів. Ти пригадував їм, щоб навернути їх до закону твого, але вони були зухвалі й не слухали заповідей твоїх, і грішили проти твоїх постанов, які дають життя тому, хто їх виконує. Вони бунтуючись, обернулися спиною, стали тугошиїми й не слухали. Багато років ти був з ними терпеливим і впоминав їх духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали; тоді ти видав їх у руки народів чужоземних, але в великому твоєму милосерді не винищив їх цілком і не покинув їх, бо ти – Бог добрий і милостивий. Тож і тепер, Боже наш, Боже великий, могутній і страшний, ти, що додержуєш союз і милість! Не маловаж усіма тими стражданнями, що спіткали нас, царів наших, князів наших, священиків наших, пророків наших, батьків наших і ввесь народ твій, від часів асирійських царів і по цей день. Ти справедливий у всьому, що над нами сталося, бо ти чинив по правді, а ми чинили зло. Царі наші, князі наші, священики наші й батьки наші закону твого не додержувались і на заповіді твої та на упімнення твої, якими ти впоминав їх, не вважали. В державі своїй, у великім добрі твоїм, що ти їм дав, у землі просторій та родючій, що нею наділив єси їх, вони тобі не служили, ані й від лихих своїх учинків не відвернулись. І от ми раби тепер; і на тій землі, що ти дав був батькам нашим, щоб живитись її плодами та її благами, - ось із нас наймити! Врожай свій вона множить для царів, що ти настановив над нами за гріхи наші; вони панують над нашими тілами й над нашим товаром за своєю волею, а ми у великій нужді." (Неемія 9,26-37).

Перепрошую за довгу цитату зі Святого Письма, але в ній, виразно говориться про найсуттєвіші речі, які надають сенс буття для будь-якої нації, і української також. І нинішнє сьогодення є доказом істинності написаного. Але, дяка Богові Святому, що дав нам усім Небесну Покровительку, яка своїми молитвами до Сина свого і Бога нашого, Ісуса Христа, заступається за нас, негідних, і дає реальну можливість здійснити призначення української нації у Божому Провидінні.

Можна пригадати в цей світлий празник, гідний до наслідування приклад запорізьких козаків, тобто тих, наших "Прадідів Великих", які, після знищення в 1775 році Запорізької Січі, винесли і врятували від диких москалів найбільший скарб – образ Пресвятої Богородиці, своєї милосердної Покровительки, яку вони любили і до якої прибігали за допомогою. Подивугідний їхній приклад глибокої побожності і любові до Пресвятої Матері запалив серця їхніх славних нащадків – вояків ОУН-УПА, які, за допомогою Пресвятої Покровительки, здобули вінець нев`янучої слави – борців за волю України та кращу долю української нації.

А що ж нащадки тих, "Прадідів Великих"? Де вони ті "правнуки погані"? Чи готові вони до наслідування своїх "Великих" попередників своєю звитягою здобувати славу Божу і України?

Ні! Мабуть не готові, бо попри заклик Спасителя: "Хто мене любить, той заповіді мої береже!" та "По тому вас усі пізнають, що ви мої учні, коли моя любов перебуватиме між вами". Ми спостерігаємо щось протилежне до цих слів Спасителя. Ми бачимо біля керма влади замість еліти – бидлоеліту, яка у Верховній Раді нагадує банку павуків, які жеруться один з одним за "корито". Бачимо також, як українець з українцем гризуться, як пси за кращу кістку від "господарів", які з Божого допусту, до часу, панують над нами. Чи не тому, що "всі віддалилися, й негідними стали"? Замість наближатися до Творця за чітко висловленим гаслом славної пам`яті Степана Бандери: "Наша основна мета – наближення до Бога!", ми віддаляємось своїми лихими помислами і вчинками від Нього.

Де вже тут говорити про любов до Пресвятої Богородиці, яку ми згадуємо хіба раз на рік, та й то, щоб похизуватися один-перед-одним на спільній імпрезі. Для годиться понадувати щоки, буцім і ми Химко люди… Так і хочеться вигукнути: "Народе мій, схаменися! Навернись до свого Творця і Він порятує тебе від внутрішньої окупації чужинецьких зайд, своєї горе-еліти – різних перевертнів, запроданців, "патріотів-іскаріотів" (П.Скунць), холуїв різних мастей. Візьми собі за приклад для наслідування Пречисту Діву Марію Богородицю, свою Покровительку і, за Її допомогою піднімись з колін, стань вільним народом серед вільних народів світу. І тільки після цього ми зможемо сказати: "З нами Бог! Зрозумійте народи, і покоряйтеся, бо з нами Бог!".

Р. Б. Лісник (Джерело)

Схожі матеріали:

Категорія: ЦЕРКОВНІ СВЯТА | Переглядів: 6146 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: ОУН УПА, Пресвята Богородиця, Покров Пресвятої Богородиці, Покрова, свята, 14 жовтня, церковні празники, оун | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Матері Божій -
Цариці Святої Вервиці

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.

Яндекс.Метрика