Меню сайту

Категорії розділу
НОВИНИ УГКЦ [9]
ЦЕРКОВНІ СВЯТА [80]
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА [16]
НАБОЖЕСТВА [176]
ПАПА БЕНЕДИКТ XVI [18]
ОГОЛОШЕННЯ [14]
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ [182]
РІЗНЕ [3]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Моя фотоколекція
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Товари та продукція християнської тематики в магазині Алі Експрес

Пошук на сайті

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Таїнства - це знаки, тобто слова і дії, встановлені Ісусом, щоб обдарувати особливими благодаттями тих, хто з вірою їх приймає. Через таїнства Ісус в особливий спосіб присутній серед вірних: "Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку" (Мт 28, 20). До Христової Церкви приєднується кожен, хто приймає таїнство Хрещення. Хрещення відкриває доступ до усіх інших таїнств. Тому, коли з'являється будь-яка загроза життю, кожна людина може охрестити іншу, якщо тільки прагне чинити те, що чинить Церква. Уділення всіх інших таїнств дозволене тільки священикам.

Католицька Церква визнає сім Святих Таїнств.

1. Хрещення, під час якого Ісус Христос очищає нас від первородного гріха і приймає до Своєї Церкви.

2. Миропомазання, в якому Христос зміцнює нас через Святого Духа Утішителя.

3. Євхаристія - це спомин Пасхи Христа, актуалізація і сакральне приношення Його єдиної жертви в Літургії Церкви, яка є Його Тілом.

4. Покаяння, завдяки якому Христос обдаровує нас Своїм милосердям, взиваючи до навернення та пробачаючи нам наші гріхи.

5. Єлеопомазання, в якому Христос підтримує і зміцнює нас в терпінні під час тяжкої хвороби і при загрозі смерті.

6. Священство, в якому Ісус Христос, через накладання рукєпископа, вибраним чоловікам надає повну владу для проголошення Євангелія та уділення Святих Таїнств.

7. Подружжя, яким Ісус Христос з'єднує чоловіка і жінку у нерозривному зв'язку за умови їх взаємної згоди.

1. Таїнство Хрещення

Ісус Христос наказав своїй Церкві: "Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа" (Мт 28,19). Вже в перших століттях християнства Церква хрестила не тільки дорослих, але й дітей. Чи хрестити свою дитину вирішують батьки, а дитина відновлює обіцянку, дану при хрещенні, під час першого св. Причастя. Вірні щорічно відновлюють обіцянку хрещення під час Літургії Пасхальної Ночі.

Вирішивши охрестити свою дитину, батьки обіцяють виховувати її по-християнськи. Оскільки релігійне виховання дитини має вирішальне значення для усього подальшого життя, хресні батьки повинні допомагати батькам, а навіть - якщо у цьому є необхідність - перейняти релігійне виховання свого по-хресника. Тому хресні батьки мають бути католиками і принаймі один з них римського обряду. Охрещений належить до родини святих і тому повинен отримати християнське ім'я.

У небезпеці смерті кожний вірний може охрестити людину. Той, хто здійснює обряд, поливає водою голову і промовляє: "(ім'я охрещуваного), Я тебе хрещу в ім'я Отця і Сина і Святого Духа". Перед хрещенням можна відмовити визнання віри (Вірую в Бога...) Бажано, щоб хрещення відбувалося в присутності одного або двох свідків. Про уділене таким способом хрещення родина має повідомити свого настоятеля. Після виздоровлення батьки і хресні приносять дитину до Церкви.

2. Таїнство Миропомазання

Миропомазання є таїнством зрілості у вірі. Ним Христос уділяє нам Свого "Утішителя", Святого Духа, який є Духом Істини і Любові. В Діяннях Апостольських читаємо, що апостоли покладали руки на вже охрещених, і вони прийняли Святого Духа (пор.діян 8, П). Церква навчає нас, що через миропомазання вірні сильніше з'єднуються з містичним Тілом Ісуса; тому вони ще більше зобов'язані як правдиві свідки Ісуса, до поширення віри словом і ділом, а також до її захисту. У латинському обряді зазвичай служителем Таїнства Миропомазання є єпископ. Якщо християнинові загрожує небезпека смерті, то кожний священик може уділити йому Таїнство Миропомазання.

Таїнство Євхаристії

ПідчасТайної Вечері Ісус, узявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: «Це - Моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на Мій спомин». Так само чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша - Новий Завіт у Моїй крові, що за вас проливається»"

(Лк22,19-20).

Церква навчає нас про Таїнство Євхаристії так: Спаситель наш під час Тайної Вечері, тієї ночі, коли був зраджений, встановив Євхаристійну Жертву Тіла і Крові Своєї, щоб увіковічнити в ній Свою Жертву на хресті до Свого повернення. І тому Він довірив Церкві, Своїй Нареченій, спомин про Свою смерть і Воскресіння.

Таїнство Покаяння

Після Воскресіння Господь Ісус встановив Таїнство Покаяння такими словами: "Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте -затримаються!" (йн 20, 22-23). У такий спосіб апостоли та їх послідовники отримали владу відпускання гріхів. Церква навчає нас, що той, хто приступає до Таїнства Покаяння, отримує від милосердя Божого пробачення зневаги, вчиненої Богу, і водночас поєднується з Церквою.

Хрещення є першим Таїнством поєднання і основою кожного наступного повернення до Бога. Якщо хтось після хрещення зірвав приязнь з Богом через тяжкий гріх, тоді Таїнство Покаяння, тобто сповідь, є для нього дорогою поєднання з Ним. Церква нагадує нам у своїх заповідях, щоб ми, принаймі у пасхальний період, приступили до Святої Сповіді та до Святого Причастя. Через акт досконалого жалю Бог пробачає людині її гріхи. Молитва, слухання Слова Божого, взаємне вибачення також спричиняється до прощення наших гріхів. Свята Літургія як Жертва Примирення має міць прощення легких гріхів. Хто все-таки вчинив тяжкий гріх, а з нього не висповідався, повинен перед Святим Причастям піти до індивідуальної сповіді. Знаком правдивого навернення є жаль за гріхи, їх визнання перед священиком, а також постанова виправити своє життя. Розгрішення через священика є видимим знаком пробачення і поєднання з Богом та Церквою.

Таїнство Єлеопомазання

В тяжкій хворобі, а також у небезпеці смерті християнин повинен попросити про Таїнство Єлеопомазання. Апостол Яків пише: "Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім'я Господнє, і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться" (Як5,14-15).

Таїнство Єлеопомазання можна уділити цілій групі хворих. У тяжкій хворобі може бути уділене навіть дітям, які ще не сповідалися. Непритомним або психічно хворим уділяється єлеопомазання тільки тоді, коли можна припустити, що як віруючий він прагнув би його прийняти. Померлий не може прийняти жодного Таїнства. В тяжкій хворобі, але коли хворий ще при свідомості і може прийняти

Таїнство Євхаристії, віруючому уділяється Святе Причастя, яке називаємо "Віатик", що має приготувати християнина до зустрічі з Богом. Для обряду Єлеопомазання потрібно приготувати стіл, на якому ставиться хрест, свічки, свячена вода.

Таїнство Священства

Уся Церква є священичим народом. Завдяки хрещенню всі вірні беруть участь у священстві Христа. Ця участь названа «загальним священством вірних». На його основі і для його служби існує інша участь у місії Христа, яка передається через Таїнство Рукоположения, завданням якого є служити в ім'я і в особі Христа-Голови. Серед Своїх учнів обрав Ісус дванадцятьох апостолів, яким наказав, щоб надалі виконували Його справу спасіння аж до кінця часу: "Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в Ім'я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку!" (Мт 28, 19-20). Апостоли передали наказ Учителя своїм наступникам через накладання рук. Наступники апостолів - це єпископи, вони через це Таїнство освячують своїх наступників і помічників - пресвітерів та дияконів. Спочатку рукоположене служіння вділялось і виконувалось триступенево: єпископське, пресвітерське і дияконське. Служіння, які вділяються через свячення, є незаміннними в органічній структурі Церкви: не можна говорити про Церкву без єпископів, пресвітерів і дияконів.

Таїнство Подружжя

З'єднання чоловіка та жінки в "одне тіло" подружжям є волею Творця. У Святому Писанні читаємо: "І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся, і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі»" (Буш і, 27-28). "Так-то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом" (Буш 2, 24). Цей Божий порядок є основою Ісусового вчення про нерозривність подружнього зв'язку. "Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає" (Мт 19,6). Ісус підніс подружжя до гідності Таїнства. Апостол Павло бачить шлюбний зв'язок чоловіка та жінки в світлі зв'язку Ісуса з Церквою і пише: "Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву" (Еф 5, 32). Скільки разів подружжя відновлює своє "так", яке шлюбували, через взаємне віддання, взаємну допомогу і пробачення, стільки разів буде їм дана відповідна Божа допомога в їхньому спільному житті.

Елементи християнського подружжя

1. Виключність.

2. Тривалість.

3. Потомство.

Після співу гімну до Святого Духа наречені складають подружню присягу. Наречений повторює за священиком:

Я, промовляє своє ім'я, беру Тебе, ім'я нареченої, за жінку і присягаюсь Тобі в любові, вірності і подружній повазі, а також, що не покину Тебе аж до смерті. Хай допоможе мені в цьому Господь, Всемогутній Бог, у Трійці Єдиний, і всі святі.

Далі повторює наречена:

Я, промовляє своє ім'я, беру Тебе, ім'я нареченого, за чоловіка і присягаюсь Тобі в любові, вірності і подружній повазі, а також, що не покину Тебе аж до смерті. Хай допоможе мені в цьому Господь, Всемогутній Бог, у Трійці Єдиний, і всі святі.

 

Таїнство Сповіді

Умови доброї сповіді

1. Іспит совісті.

2. Каяття у гріхах.

3. Постанова виправитися.

4. Щира сповідь.

5. Винагорода Богу і ближньому.

 

Не досить усвідомлювати свою грішність. Щоб добре висповідатися, потрібно пригадати, наскільки це можливо, якомога докладніше гріхи від останньої дійсної сповіді, тобто чи були визнані всі тяжкі гріхи. Якщо тяжкий гріх був свідомо затаєний, сповідь є недійсною і святотатською. Потрібно розпочати від молитви до Святого Духа про дар пізнання внутрішнього стану своєї душі. Пізніше досліджуємо своє сумління за допомогою запропонованого "іспиту совісті". Потрібно пам'ятати, що не існує досконалого прикладу іспиту совісті, бо кожна людина неповторна і неможна передбачити усі труднощі, які трапляються їй. Тому взірцем іспиту потрібно користуватися обгрунтовано і самостійно.

Коли під час іспиту совісті пригадуємо гріхи, мусимо відрізнити тяжкі гріхи від легких, тому що маємо обов'язок визнати усі тяжкі гріхи, щоб сповідь була дійсна. Потрібно пригадати обставини, які вплинули на різновид і вагу провини, а також кількість тяжких гріхів.

Не обов'язково сповідатися з легких гріхів, але рекомендується визнавати принаймні деякі з них, щоб працювати над власним характером. Сповідь зі злих звичок, помилок, хоч і дрібних, є допомогою в духовному зростанні і веде до вірності Богу в малих справах.

Тяжкий гріх чинимо тоді, коли у важливій справі переступаємо Божу або Церковну заповідь, свідомо і добровільно. Важлива справа - це, наприклад, віра, слава Божа, життя власне або ближнього, подружня вірність, чистота душі чи тіла тощо.

Хто все-таки порушує свідомо, з власної волі, ніким не змушуваний, грішить тяжко. Наприклад, свідомо, без важливої причини, пропустити Святу Літургію у неділю чи свято. Тяжкий гріх також називають смертельним, бо він руйнує правдиве людське щастя, яке можливе лише з Богом, який є найбільшим добром. Бог любить нас безмежно, предвічною любов'ю. Гріх смертельний загрожує вічною загибеллю: "І підуть ті на вічну кару, а праведники - на життя вічне" (Мт 25, 46).

Легкий гріх чинимо тоді, коли в менш важливій справі порушуємо Божу або Церковну заповідь, або коли грішимо у важливій справі і чинимо це, не будучи до кінця свідомі, що чинимо, або чинимо це з примусу.

Навіть найменшим гріхом зневажаємо Божу любов. Приступаючи до Таїнства Сповіді, потрібно пам'ятати, що Ісус прагне, щоб ми жили вповні Божим життям, щоразу досконаліше реалізовуючи у своєму житті заповіді любові до

Бога і ближнього. "Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий" (Мт 5, 48). Кожний гріх шкодить як грішникові, так і його ближньому. Тому належить чинити все, що може виправити завдану кривду. Покута, яку ми отримуємо, є актом нашого відшкодування Богові. Це може бути якась пожертва, вчинок милосердя, добровільне відречення від чогось тощо. Також відшкодування необхідне щодо ближнього - повернути вкрадені речі, добре ім'я людини, яка його втратила з нашої вини; поєднатися, помиритися з тим, на кого ми ображаємося; вибачитися перед скривдженим нами тощо.

Коли починаєш робити іспит совісті, пригадай собі безмірну й беззастережну Божу любов до нас. Прочитай фрагмент Святого Письма, де Ісус ставиться до грішників з милосердям і співчуттям (Напр: Лк 15, 1-7, П-32; Лк 18, 35-43; Лк 8, 43 - 48; Йн 8, 1-11). Пригадай, як Ісус простягав Свою руку до грішників, щоб їм простити. Прославляй Бога і дякуй Йому за милосердя.

Каяття - це дар Святого Духа. Попроси Святого Духа, щоб допоміг тобі:

- зрозуміти, що ти грішний і потребуєш Божого милосердя, співчуття та прощення;

- пізнати свої гріхи та відважитися щиро й покірно висповідатись з них;

- правдиво розкаюватися у своїх гріхах, серйозно вирішити змінити своє життя та виправитись;

- звільнитись від провини і дав силу, щоб почати нове життя.

Молитва перед іспитом совісті

Прийди, Святий Духу, освіти мій розум, щоб я пізнав усі свої гріхи, спонукай мою волю до правдивого жалю і щирої сповіді. О Маріє, без первородного гріха зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо. Ангеле-Хоронителю мій святий, допоможи мені пізнати усе, чим я засмутив Боже Серце, випроси мені благодать доброї сповіді. Амінь.

Іспит совісті для дорослих Вступні запитання

Коли сповідався останній раз?

Чи дійсна була моя сповідь?

Чи забув або свідомо затаїв тяжкий гріх?

Чи виконав покуту?

Гріхи проти Бога

Чи відрікався, стидаючись своєї віри?

Чи занедбував щоденну молитву, холодно, неуважно, в поспіху молився?

Чи систематично читав Святе Письмо?

Чи поглиблював свої релігійні знання, слухаючи проповіді, читаючи релігійні книжки та газети?

Чи цікавився життям своєї парафії, життям Церкви на Україні та у світі?

Чи нарікав на Бога під час страждань, випробувань, негараздів?

Чи шукав свого, не приймаючи волі Бога, піддаючись відчаю, розчаруванню?

Чи вірив у забобони, ворожив, зливав віск?

Чи вірю і використовую магічні речі: амулети,   гороскопи,   кадила, символи, тексти, мантри?

Чи ходив до екстрасенсів, ворожок, „цілителек"?

Чи брав участь у сеансах: спіритизму, зібраннях секти, сатаністичних обрядах? Чи вживав гомеопатичні ліки? Чи приховав на сповіді гріх? Чи дотримувався постів (не споживав м'ясних страв у п'ятницю та Попільну Середу)? Чи танцював та розважався під час Великого Посту?

Чи вимовляв ім'я Господа без пошани, у злості чи у жартах?

Чи проклинав когось, бажаючи зла, чи просив у Бога, щоб зіслав на ближнього нещастя?

Чи свідомо взивав Господа на свідка, знаючи, що говорю неправду?

Чи приймав по-святотатськи Святі Таїнства?

Чи соромився християнських привітань або вияву релігійності (знаку хреста)?

Чи добровільно пропускав Службу Божу у неділю або свята через лінощі, байдужість, намовляв до цього інших?

Чи працював у неділю без потреби?

Гріхи проти ближнього

Чи не занедбував любов до батьків? Чи піклувався про них у хворобі та старості?

Чи сварився з ними, обмовляв, бив, соромився їх, не вибачав їм? Чи дбав про духовне та моральне виховання своїх дітей, науку релігії, молитву, участь у Службі Божій?

Чи показував своїм дітям добрий приклад?

Чи присвячував дітям час, цікавився їхнім життям, успіхами та проблемами?

Чи твій дім був прикладом християнського життя?

Чи   мав безпосередній вплив на чиюсь смерть чи ушкодження?

Чи вчинив аборт або когось намовляв до нього?

Чи бажав смерті собі та іншим? Чи ненавидів когось?

Чи прагнув помститись?

Чи відчував ненависть до якоїсь групи людей через їхню расу, національність, релігію?

Чи був нетерплячий або немилосердний у словах та вчинках?

Чи заздрив іншим?

Чи молився за своїх ворогів, за тих, кого не любиш?

Чи привласнив (украв) чужу річ?

Чи приймав або пропонував хабарі?

Чи, як роботодавець, затримував заробітну плату або свідомо зменшував її?

Чи приймав на роботу, свідомо ошукуючи?

Чи, будучи працівником, занедбував свої обов'язки?

Чи повертав своєчасно борг та дотримувався обіцянок?

Чи дбав про свою парафію, про її утримання?

Чи не занедбав вчинків милосердя? Чи говорив неправду з різних причин? Чи осуджував інших або обмовляв, розповідаючи про них неправдиві, злі речі, або без потреби виявляв чужі вади, гріхи? Чи дотримувався даного слова, чи беріг довірену мені таємницю?

Чи підглядав, підслуховував, порушував чужу приватність читанням листів, щоденників? Чи виправив моральні кривди, спричинені моєю брехливістю, гордістю, самолюбством, нікчемністю, впертістю, помилковістю?

Чи вперто не хотів примиритись, не прагнув примирення першим і не пробачав тому, хто просив вибачення?

Гріхи проти себе Чи виставляв на небезпеку своє здоров'я і життя?

Чи ускладнював собі життя через гнів, погані звички, поганих друзів?

Чи зловживав спиртними напоями, чи пияцтво не позбавляло мою сім'ю грошей та пошани?

Чи вживав наркотики?

Чи добровільно піддавався нечистим думкам?

Чи через літературу, фільми, порнографію, нечисту розмову прагнув сексуального збудження?

Чи грішив проти власного тіла через мастурбацію?

Чи займався продажем наркотиків, алкоголю, порнографічної літератури та зброї?

Чи принижував гідність іншої особи та насміхався над людьми?

Гріхи проти подружнього життя Чи цінував Таїнство Подружжя?

Чи зрадив дружину (чоловіка)?

Чи мав сексуальні контакти з іншими членами родини?

Чи намовляв або наражав інших на тяжкий гріх через нескромний одяг, жести і поведінку?

Чи проявляв щодо дружини (чоловіка) свої негативні почуття в інтимному спільному житті?

Чи змушував до співжиття у нетверезому стані?

Чи використовував контрацептиви, неза-кінчений статтєвий акт та інші методи для запобігання вагітності, не намагаючись пізнати методи природнього планування сім'ї?

Чи змушував до співжиття у спосіб, принижуючий людську гідність? Чи занедбував виховання підростаючого покоління до відповідального подружнього життя і давав поганий приклад?

Молитва після іспиту совісті

Отче Милосердя, чим я відплатив за Твоє милосердя? Гріхом, занедбанням, невдячністю. Каюсь усім серцем за свої гріхи, якими образив Тебе, мого Творця і Відкупителя. Каюсь, що зневажив Тебе, Добро найвище і гідне найбільшої любові. Каюсь, що змарнував заслуги мого Спасителя і потоптав Його кров, пролиту за мене. Каюсь, Господи, що образив Твою справедливість. Я заслуговую на справедливе покарання. Отче, я згрішив проти Неба і проти Тебе. Я негідний зватись Твоєю дитиною. Мені соромно за всі мої гріхи, відвертаюся від них. Хочу твердо постановити з Твоєю допомогою уникати всіх гріхів. Пресвята Діво, святий Ангеле-Хоронителю і мої святі покровителі, виблагайте для мене у Бога прощення гріхів, щирий жаль за них і міцну постанову виправитися.

Іспит совісті для молоді. Вступна молитва

Прийди, Святий Духу, і освіти мій розум, щоб пригадав собі все, чим образив Бога, мого найкращого Отця. Скруши моє серце, щоб за всі свої гріхи я щиро жалів і зміцни мою волю, щоб я був витривалим в добрих постановах.

Вступні запитання

Коли сповідався останній раз?

Чи дійсна була моя сповідь?

Чи забув або свідомо затаїв якийсь гріх?

Чи виконав покуту?

Гріхи проти Бога

Чи вірю, що Бог мене любить і цікавиться моїм життям?

Чи вірю, що Він може вибачити кожний гріх?

Чи живу так, ніби не потребую Бога, чи довіряю лише своїм силам, чи вважаю, що все залежить лише від мене, що тільки я знаю, що для мене добре?

Чи прагну пізнати Бога з усіх моїх сил?

Чи тільки прошу Бога про щось, забуваючи про подяку і прославлення?

Чи пам'ятаю про те, що я повинен поглиблювати свій зв'язок з Богом, не обмежуючи молитву лише до вивчених (Отче наш; Радуйся, Маріє...), чи розмовляю з Богом про своє життя, свої проблеми?

Чи обираю з Божого вчення тільки те, що мені відповідає і що мені легко виконати?

Чи відкидаю Таїнства або ними легковажу (рідко сповідаюсь, рідко приймаю Святе Причастя, не беру участі у Службі Божій)?

Чи приймаю Святе Причастя з тяжким гріхом на совісті, не висповідавшись перед тим?

Чи насміхаюсь зі святих речей (напр., нескромно або навіть вульгарно жартую)?

Чи беру участь у Святій Літургії лише як глядач - не поглиблюючи її розуміння?

Чи признаюсь до моєї віри, не стидаюся її, не боюсь свідчити про неї (напр., у школі)?

Чи читаю Святе Письмо?

Чи звинувачую Церкву, священиків у тому, що важке і незрозуміле?

Чи беру участь у катехизах для молоді?

Чи шаную світ, природу, чи турбуюся про чистоту навколишнього середовища?

Чи знущаюся над тваринами?

Чи вірю у забобони (чорний кіт, пусте відро)?

Чи вірю у ворожіння, гороскопи, талісмани?

Чи викликаю духів, чи вірю в них?

Чи маю переконання, що сатанізм у будь-якій його формі є небезпечним для моєї віри?

Чи дотримуюся постів (не споживаю м'ясних страв у п'ятницю та Попільну Середу)?

Чи танцюю та розважаюся під час Великого Посту?

Гріхи проти ближнього:

Чи я є егоїстом, шукаю тільки своєї користі, а інших людей використовую лише для власних цілей?

Чи вибираю тільки тих людей, які мені приємні або приносять користь?

Чи не люблю бути в центрі уваги, чи слухаю інших, намагаюсь їх зрозуміти, не прагнучи за всяку ціну бути правим?

Чи гостро критикую людей, чіпляю їм "етикетки", оцінюю?

Чи я скупий (неохоче позичаю чи даю іншим, коли вони потребують)?

Чи переслідую інших за їхні погляди?

Чи вибачаю і чи вмію першим попросити пробачення, чи зізнаюсь у своїх провинах?

Чи говорю неправду, перебільшую у своїх розповідях?

Чи люблю пліткувати, обмовляти когось?

Чи висміюю слабших або" дивних"?

Чи зраджую чужі таємниці, використовую отриману інформацію проти інших?

Чи чесно поводжуся з дівчиною (хлопцем), друзями?

Чи заздрю, відвертаючись від тих, хто є цікавішим, кращим за мене?

Чи чесний, чесно заробляю гроші, чи не беру без дозволу у батьків гроші або інші речі, чи повертаю позичену річ, чи не краду дрібниць у магазині?

Чи заробляю на людській слабкості чи залежностях (продаю наркотики, розповсюджую порнографію, алкоголь)?

Чи помічаю, як багато для мене роблять інші, чи вмію за це подякувати?

Чи вмію стримувати свій гнів?

Чи вмію керувати своїми емоціями?

Чи прагну помститися за вчинену кривду?

Чи намагаюсь зрозуміти моїх батьків, їхні проблеми, чи бачу їхні потреби, чи вмію показувати їм свою любов і вдячність?

Чи сварюся з батьками через дрібниці, показую, що я кращий за них?

Чи я прагну за будь-яку ціну (використовуючи гроші, силу, удавання), здобути дівчину (хлопця)?

Чи живу позашлюбним життям, чи використовую інших для заспокоєння моїх сексуальних потреб (напр., змушую когось до сексу, називаючи це любов'ю, чи маю гомосексуальні контакти,займаюсьмастурбацією,маюнечисті віртуальні знайомства, оглядаю порнографію через інтернет)?

Чи перекладаю на інших відповідальність за свої проблеми, чи хочу, щоб їх розв'язували за мене інші, чи вимагаю від своїх друзів, щоб вони мені допомагали?

Чи намовляю інших до гріха, зла (до аборту, алкоголю, сексу, крадіжки, брехні)?

 Гріхи проти себе

Чи я люблю себе, чи приймаю себе таким, яким я є?

Чи маю претензії до Бога, що створив мене саме таким?

Чи не втікаю від правди про себе, звинувачуючи себе або інших через те, що у мене щось не виходить?

Чи не відкладаю прийняття рішень на пізніше?

Чи я відповідальний?

Чи марную час: не планую мій день, живу, не маючи часу на Бога, думки, тишу?

Чи я не марную своїх здібностей?

Чи не думаю постійно, що я гірший від інших, що маю проблеми з собою, свідомо заглиблюючись у депресивний стан?

Чи я живу у реальному світі, чи не втікаю у свої мрії та фантазії?

Чи гроші, одяг тощо не є у моєму житті важливішими за духовні цінності?

Чи шаную своє здоров'я?

Чи палю цигарки, вживаю алкоголь, наркотики?

Молитва після іспиту совісті

Боже, Ти своєю ласкою перемінюєш грішників на справедливих, а засмученним даєш радість нового життя. Підтримуй мене своїми дарами, щоб, очистившись від гріхів, я міг жити повнотою Божого життя. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Іспит совісті для дітей

Вступна молитва

Святий Духу, Ти знаєш всі мої гріхи, допоможи мені їх докладно пригадати, щоб я міг у них покаятись, щиро визнати на сповіді і виправитися. Мати Божа, Ангеле-Хоронителю мій, святий мій Покровителю, випросіть мені ласку доброї сповіді. Амінь.

Вступні запитання

Коли сповідався останній раз? Чи дійсна була моя сповідь?

Чи забув або свідомо затаїв якийсь гріх? Чи виконав покуту?

Гріхи проти Бога

Прошу вибачити мені, Господи, за те, що:

Погано поводив себе на Службі Божій і заважав іншим;

Жартував і насміхався з побожності моїх друзів, священиків, батьків, знайомих;

Пропускав недільну Службу Божу, спізнювався або стояв під церквою під час Святої Літургії;

Не шанував неділі, не вважав її днем, який треба провести з батьками;

Знущався над тваринами, нищив природу, забруднював навколишнє середовище;

Не призначав часу на читання Святого Письма, релігійних газет та книжок;

Свідомо зневажав піст у п'ятницю та Попільну Середу, ходив на дискотеки під час Великого Посту.

Гріхи проти батьків

Не шанував батьків, а навіть стидався їх. Не хотів їх слухати, виконувати їхні прохання.

Друзі були для мене важливіші, ніж батьки.

Сварився з батьками і старшими, сперечався.

Не шанував своїх вчителів, заважав їм, робив наперекір, намовляв до цього інших.

Гріхи проти здоров'я

Не шанував свого здоров'я, пізно лягав спати, взимку не хотів вдягати теплий одяг.

Не дбав про особисту гігієну: не хотів митися, не слідкував за своїм одягом, не дотримувався порядку у своїй кімнаті.

Без міри дивився телевізор і грав на комп'ютері.

Грав у небезпечні для здоров'я і життя ігри або у небезпечному місці (наприклад, на проїжджій частині).

Не дотримувався правил дорожнього руху.

Їв замало, забагато або те, що мені не дозволяли батьки, що могло спричинити хворобу.

Пробував курити цигарки, пити пиво, вино (або інші алкогольні напої), вживати наркотики.

Гріхи проти ближніх

Був нетовариський, агресивний, неввічливий, обзивав, бив, знущався над слабшими.

У злості бажав іншим поганого, шкодив комусь.

Обзивав і проклинав інших, ображав їх і принижував.

Намовляв когось до сварки, впроваджував незгоду, заздрив.

Насміхався з людських помилок, слабкостей, біди, хвороби чи каліцтва.

Свідомо намовляв інших до злих вчинків.

У школі заважав вчителям, давав поганий приклад друзям.

Не хотів допомагати іншим, не виконував прохань.

Ображався, ненавидів, шукав помсти. Забував про вчинене комусь зло, не хотів перепросити. У заздрості був готовий когось скривдити.

Гріхи проти любові і чистоти

Насміхався зі справжньої любові, дружби чи симпатії між хлопцем і дівчиною.

Не питав батьків про справи, пов'язані зі статевим дозріванням, вульгарно розмовляв про це з товаришами.

Використовував нескромні фотографії, фільми або інші засоби для сексуального збудження.

Гріхи проти правди і чесності

Говорив неправду, щоб уникнути признання чи кари.

Не хотів визнати свою вину.

Пліткував, вигадував неправду про інших людей, їх щоб принизити.

Розповідав чужі таємниці, секрети.

Не дотримував даного слова чи обіцянки.

Крав або не віддавав позичених речей, книжок, іграшок.

Щоб задовільнити свої забаганки, не зважав на можливості батьків.

Гріхи проти самого себе

Був лінивий, не виконував своїх обов'язків у школі (списував, говорив неправду, підказував, прогулював уроки, не робив домашнього завдання).

Говорив вульгарні, непристойні слова.

Молитва після іспиту совісті

Господи Ісусе, каюсь від усього серця за всі мої гріхи, якими Тебе образив. Вибач мені і вчини, щоб я знову став Твоєю дитиною і міг перебувати в єдності з Тобою. Обіцяю більше не ображати Тебе своїми гріхами і цілковито виконувати Твою святу волю.

Сповідь

Стань на коліна перед священиком на знак смирення і розкаяння. Привітайся з отцем-сповідником словами: "Слава Ісусу Христу". Священик відповідає: "Слава на віки Богу. Амінь". Перехрестися зі словами: "В ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь". Вислухай слова священика, котрий заохочує тебе до надії на Боже милосердя, говорячи: "Нехай Господь прийде до твого серця, щоб ти, каючись в душі, признався в своїх гріхах". Відповідай: "Амінь".

Далі говори: "Останній раз я сповідався (коли), покуту виконав (якщо ні, то з якої причини), гріха ніякого не затаїв і не забув. Від часу останньої сповіді я образив Бога такими гріхами (тут перелічи гріхи так, як їх пригадав у іспиті совісті, якщо є тяжкі гріхи, подай їх кількість).

Скінчивши визнавати гріхи, кажи: „Більше гріхів не пам'ятаю, щиро каюсь у тому, що своїми гріхами зневажив Бога, вирішую у майбутньому більше не грішити та прошу задати мені покуту". Уважно вислухай тепер, чого навчає тебе священик і яку покуту накладає. Потім, б'ючи себе в груди, молися: "Боже, будь милостивий до мене, грішного. Боже, очисти мене і помилуй. Без числа нагрішив я, Господи, прости мене".

Священик, з піднятою над тобою рукою, промовляє слова пробачення від імені Ісуса. Слухаючи ці слова, схили голову і, коли він скаже: "І я тобі прощаю гріхи твої в ім'я Отця і Сина і Святого Духа", відповідай: "Амінь". Священик: "Прославляймо Господа, бо є добрий".

Відповідь: "Бо Його милосердя навіки".

Священик: "Господь відпустив тобі гріхи. Іди з миром".

Відповідь: "Дякую Тобі, Господи, за те, що Ти мені простив".

Молитва після сповіді

Нехай Тобі буде слава і подяка, Господи в Трійці Єдиний, за те, що Ти у Твоєму безмежному милосерді простив мені гріхи. Дякую Тобі, Отче Небесний, що Ти прийняв мене, грішника. Дякую Тобі, Ісусе, мій Спасителю, що Ти Своєю кров'ю обмив мою душу і повернув їй життя. Дякую Тобі, Святий Духу, що Ти дав мені правдиве каяття і через це Таїнство відбудував у моєму житті святиню Бога.

Присвячений Святим Страстям Господа нашого Ісуса Христа

Відправляємо:


Молитовні прохання
500

Loading...

Підпишіться на оновлення:


Кнопка сайту

Свята Традиція УГКЦ











Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика