Меню сайту

Категорії розділу
НОВИНИ УГКЦ [9]
ЦЕРКОВНІ СВЯТА [80]
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА [16]
НАБОЖЕСТВА [176]
ПАПА БЕНЕДИКТ XVI [18]
ОГОЛОШЕННЯ [14]
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ [182]
РІЗНЕ [3]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Моя фотоколекція
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Товари та продукція християнської тематики в магазині Алі Експрес

Пошук на сайті

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

За тих, хто живе без сповіді чи згрішив святокрадським Причастям
З довір’ям до Твого безконечного, батьківського милосердя прибігаємо до Тебе в справі тієї нещасної душі. Дозволь нам пригадати Тобі, що Ти, Сотворителю світа, ту бідну душу сотворив на свій образ і свою подобу і покликав її до життя діянням Своєї всемогучости, що було одначе і справою Твого милосердя. Бо Ти передбачав множество гріхів тієї бідної душі, але постановляв водночас ужити могутніх середників до її спасення. З довір’ям до того милосердя пригадую Тобі, що Ти ніколи не хочеш смерти грішника, але щоб навернувся і жив. Ти так бажаєш спасення грішників, що Свого Сина єдинородного дав [у жертву для їх] спасення.
З повним довір'ям, яке хотіли б ми зробити безконечним, прибігаємо до Твого милосердя, Христе Спасителю, що прийшов на цей світ грішників спасти, і благаємо: спаси і ту нещасну душу, котра так близько вічного осудження. У Твоєму милосерді Ти дарував тій душі надприродне життя благодаті в святому Хрещенні, та душа була Твоєю дитиною. Ти дав тій душі пізнати правди Твого об'явлення, Ти дав їй чесноту віри, а з вірою і чесноту надії й любови. Через усі літа дитинства Ти давав тій душі черпати надприродне життя і бути учасницею молитов цілої Твоєї вселенської Церкви. Ти поставив її в тяжких, можливо, умовах життя, вона можливо не мала доброго учителя, можливо вже в молодих літах була зведена злим прикладом у смертельний гріх.
З довір'ям до Твого милосердя, Боже, благаємо Тебе: не карай її за чужі гріхи. Якщо по перших упадках її сповіді не були так звершені, що по них наступала поправа, то може більше не її вина, а вина обставин, злого прикладу, намови злих людей. Та бідна душа, мимо своїх тяжких провин, все ж не раз щиро каялася, прибігала до Тебе як блудний син. В довір'ї до Твоєї доброти, пригадуємо Тобі ті хвилі покаяння і прощення.
Та душа була Твоєю і не раз сповняла діла приказані Твоїм святим законом. З довір'ям до Твого милосердя пригадуємо Тобі її милостині, її вияви любови ближнього, її молитви. Твоє безконечне милосердя вложило в ту душу стільки праці і зусиль, Ти її стільки разів спасав, Ти її стільки разів покликував до нового надприродного життя благодаті, Ти ту душу годував Пресвятим Хлібом Євхаристії. Чи ж усі Твої дари мають марно пропадати? Чи ж допустиш до того, щоб в пекельний вогонь запалася та нещасна душа, яку могло б спасти одне Твоє слово?
Правда це, признаємо, так, як в житті кожного з нас, Ти і над нею не раз виказував те слово прощення і спасення, і сотні разів, так, як ми, так і вона легковажили дарунками спасення і поверталися у свої беззаконня. Ти нас простив і дав по літах боротьби жити християнським життям бодай у тій мірі, що пам'ятаємо і дбаємо про вічне спасення. Та бідна душа все те забула, вже від літ не сповідається, гниє у гріхах, яких допустилася вже давно. Але чи може бути це причиною, Христе Спасителю, щоб Ти про неї забув? Чи може це бути причиною, щоб і ми про неї забули? Ми ж від неї не ліпші, одиноке милосердя Твоє відділило нас від неї.
В довір'ї до Твого милосердя просимо: будь для неї милосердним, як Ти був і для нас милосердним. Твоє ж милосердя понад всіми ділами Твоїми, спасти такого грішника [є] більшим ділом, ніж сотворення світа. Та нещасна душа у впертості своїй гордить Твоєю благодаттю вилікувати її з такого крайнього засліплення, [тож] вирвати її з такого безбожного положення – це чудове діло безконечної любови.

Про дар терпіння після смерти

Дай, Боже, затужити за Твоєю хвалою, за щастям блаженних, а передовсім − за видженням Твого лиця.
Нехай ся туга так виросте в серці, щоб нещастям було для мене бути відлученим від вічного щастя.
І тим способом дай мені повторювати просьбу: зазнати 100 літ кар чистилища найстрашніших за одну секунду життя якого-небудь... всіх ближніх, щоб їм випросити Твою ласку.
Зроби, щоб сей акт любови до ближнього був, став героїчним актом, яким досі рішуче не єсть.
Св. Франце Серецинський, випроси мені "правдиву радість”, о якій говориш, щоб коли в темну ніч смерти перемоклий, перемерзлий, змучений, падаючи вже під тягарем терпіння зі змучення подорожі, а бажаючи з тугою дістатися вже до вічного супокою, щоб тоді я був відіпханий, збитий, упокорений, був змушений іти до чистилища на муки мільярди мільярдів віків.
Так я через мої гріхи не раз відіпхнув Спасителя мого Ісуса, коли до мене приходив з Своїми дарами і науками, коли приносив мені, нужденному грішникові, овочі своєї смерти − з радістю, що має мені се дати, що мені приносить щастя і спасення. А я Його не приймав, відпихав, убиваючи у своєму серці його святу ласку.
Найже, коли мені за се смерть належить, я бодай відпокутую се "правдивою радістю” св. Франца.

Приготування до Різдва Христового (на різдвяний піст)
Невдовзі будемо відзначати урочисту пам’ятку тієї хвилини, що в ній Ти, Христе Спасителю наш, зійшов з неба на землю, став чоловіком і у вифлеємському вертепі народився з Пречистої Діви Марії. Тоді випаде нам Тобі поклонитися, правдивому Богові й правдивому чоловікові. Випаде Тебе прославляти, Тобі дякувати, Тобі обіцяти християнське життя. Але вже тепер заздалегідь готуємося до тієї урочистої радісної хвилини. Готуємося так, як Ти готувався до виконання учительського уряду. Готуємося святим постом.
Ми віримо, ми знаємо, ми розуміємо, що для належного прийняття Твоєї Божої науки, для отримання Твоєї Божої благодати треба нам опановувати всі грішні пристрасти, що живуть у нашому тілі. Ми знаємо, що без Твоєї святої благодати ми немічні, знаємо, що лише Ти один можеш дати нам праведність християнського життя. Але знаємо й те, що треба нам співдіяти з тією благодаттю, однак цього не зможемо без опанування та перемоги над нашими тілесними пристрастями.
Ми віримо, ми знаємо, що піст є потрібний, бо хоч і прикрий він для тіла, але спасенний для душі. Тому радо приймаємо цю прикрість, беремо на себе цей хрест, щоб достойно приготуватись до чудесного празника Твого Рождества, щоб на Твою хвалу співати коляду "Бог предвічний народився”.
Треба нам і хочемо бути чистими. Хочемо бути чистими від усякої нечистоти й від усякої злоби чи злости, від усякого п’янства й від усякої захланности та від усього того, що плямить і бруднить тіло й душу. Дай же нам, Христе Спасителю, перебути цей святий піст з хісном для душі, дай нам по-християнськи приготуватися до тих радісних наших Різдвяних свят. Благослови наш піст, благослови наші молитви, благослови наші приготування й поблагослови радість Різдвяних свят. Амінь.

До Сина Божого (на Різдво Христове)
Єдинородний Сину Бога живого, правдивий Боже, котрого Божим Словом, і Божим Сином, і Божою Мудрістю називаємо, − Ти, що для нашого спасіння, з любови до нас захотів прийняти людську природу в лоні Пресвятої Невісти – Пречистої Діви Марії. І приймаючи людську природу, зійшов з неба на землю, стаючи правдивим чоловіком, щоб нас спасти.
З  убогими пастирями і з ученими мудрецями поклоняємося Твоєму святому Народженню з Пречистої Дівиці у Вифлеємі у вертепі. Віддаємо Тобі поклін Богошанування та дякуємо Тобі цілим серцем за ту безконечну Твою любов, що привела Тебе до нас, нужденних. Дякуємо Тобі за всі неоціненні дари, що їх Ти нам з неба приніс. За науку святої віри, за святі Таїнства, за святу Церкву, за Божу благодать, за надприродні чесноти, що їх вливаєш в наші душі, за кожне добре натхнення й добре діло нашого життя. Бо те, що видається нашим добрим ділом, є більше Твоїм Божим даром.
Вкінці благаємо Тебе, Спасителю Христе, спаси нас від гріха й від смерти, від злого й від нещасть, спаси нас у вічному спасінні й у щоденному милосерді, що його твориш у християнському житті. Благослови і спаси наш нарід, благослови всі наші родини, нашу молодь, усі наші товариства, братства, інституції й організації і дай нам бути добрими й вірними дітьми святої Твоєї католицької Церкви, дай нам ті риси та ті чесноти, що їх нам треба для виконання Тобою даного нам посланництва. Дай нам виконати для цілого людського роду, для усіх наших братів, усіх народів світу те, що Ти нам призначаєш. Дай нам це наше посланництво розуміти, любити та цілим життям виконувати. Амінь.

До Новонародженого Христа
Отче наш і Боже наш, Ти з Неба на землю прийшов, і став для нас чоловіком, і вмер на хресті для нашого спасіння, поклоняємося Тобі, славимо Тебе й величаємо Тебе, особливим способом – у днях цього урочистого празника, яким свята Церква вшановує Твоє народження у людському тілі з Пречистої Діви Марії.
В цьому радісному празнику хочемо приступити до Тебе з вірою, з любов’ю, обітницею послуху. В часі цього празника радо приступимо до святого Причастя, і не тільки раз, але й більше разів. Якщо наші неміч і недостатня певність, що живемо в стані надприродної освятливої Божої благодати, не дозволить нам приступити до Таїнства Тіла і Крови Твоєї, то бодай у щоденних молитвах будемо до Тебе наближатися, до Тебе приступати, щоб духом причащатися, себто годуватися Твоєю наукою, Твоєю ласкою, Твоєю любов’ю й тим життям, що нам його даєш.
Яко новонароджене Дитя благослови нас, благослови наші родини, батьків, браття й сестри, благослови наші хати й усі села і міста нашої стражденної й мученої України. Благослови наші школи й дітвору, що в них учиться. Благослови тих, що через безробіття мусять тяжко змагатися за життя. Благослови усіх тих, що живуть у стані гріха, й дай їм ласку покаяння й поправи. Благослови всіх тих, що живуть у Божій благодаті, та дай їм ласку поступу на дорозі досконалости.
Дай нам і усім нашим селам і містам добрих священиків, дай нам добрих святих християнських учителів, дай нам мудрих і християнських провідників у житті економічному, суспільному та політичному, а нам усім дай зрозуміти дороги, що ними Бог хоче нас вести. Дай нам іти тими дорогами Божого покликання і дійти в житті до тієї мети, що нею є й Божа слава, і спасіння душі, й добро ближніх, і успіх та благословення в трудах нашого стану та вибраного Божого покликання. А Тобі, Всевишньому, безконечному, Предвічному Богу, нехай будуть слава, честь і поклін во віки віків. Амінь.

Перед Великим постом
Христе, наймиліший наш Спасителю! Свята Твоя Церква, що Твоїм Іменням веде нас дорогами дочасного, не раз тяжкого і прикрого життя у вічне спасіння, каже нам у цих місяцях, що передують весні, готуватися постом до світлого святкування празника Твого славного Воскресення. У цьому часі Великого Посту забороняє вона радісні забави, танці, веселі музики та наказує угамовувати тілесні пристрасті через утримання від м’ясних, а навіть і молочних страв, за приписами кожного краю чи Церкви.
У наказі Церкви пізнаємо волю Твою, Спасителю наш, тому як добрі слухняні діти піддаємося і цим, і всім іншим наказам і законам найдорожчої нашої Матері – святої вселенської Церкви – й хочемо в цьому часі щиро повинуватися законові святого Великого Посту.
А Ти, наймиліший, найдорожчий наш Спасителю, Учителю, Провіднику, що з любови для нас пролив свою кров на хресті задля нашого спасіння, дай нам у цьому святому часі зрозуміти потребу, обов’язковість оцих християнських чеснот: чесноти любови й послуху Церкві, вірного виконання накладених нею обов’язків повстримности й посту, чесноти готування своєї душі до майбутнього ясного празника.
Дай нам зрозуміти потребу цих чеснот і дай нам бодай початок цих чеснот, дай нам бути правдивими, мужніми, великими християнами, дай нам легковажити приємності тіла, легковажити ласість, бридитися всякою нечистотою, зберігати своє тіло і свою душу від усякої вади, від усякого блуду, від усякої неповстримности, що чоловіка, майже рівного душею небесним ангелам, рівняє зо звірятами.
Нехай в часі цього святого Посту пристрасті тіла, угамовані цією святою й такою цінною настановою, звільнять пута й кайдани, що стримують душу від підйому, який її навертає до неба й учить бажати небесних дарів.
Благодать Твоя, Христе Спасителю, – це дар над усіма дарами. Дай нам її бажати, дай нам нею годуватися так, як в пасхальному часі з безконечного Твого милосердя випаде нам годуватися Пресвятою Євхаристією, Таїнством Твого Тіла і Твоєї Крови. Нехай же це Таїнство буде спасінням для наших душ. Амінь.

Приготування до Великого Посту
Наближаємося до святого часу Великого Посту. Як Ти, Господи наш Ісусе Христе, перед чинною працею проповідування людям Святого Євангелія сховався в пустині, де Ти постив сорок днів і сорок ночей, так і нас усіх закликаєш до життя більш усамітненого, до молитви, до посту, щоб ми ними приготувалися до праці християнського життя. Великдень − Воскресення − це символ підняття чоловіка з гріха, тому й символ початку нового життя. До того початку нового життя, Христе Спасителю, хочемо за Твоїм прикладом приготуватися.
У Великий піст маємо висповідатися й прийняти святе Пасхальне Причастя. Дай же нам це зробити якнайкраще, вповні. Дай нам очиститися з усіх наших гріхів, дай нам виправитися, змінити своє життя в усьому тому, чим воно грішне і хибне. Дай нам у святому Причасті набути Твоєї святої благодати, з’єднатися з Тобою, просвітитися Твоїм небесним світлом, зміцнити християнську віру, любов і надію.
А до цієї Сповіди й Причастя дай нам успішно приготуватися боротьбою посту. Себто добровільним прийманням на себе тих угамувань і тих прикрощів, що є поєднані з постом. Коли Ти, Христе Спасителю, хотів для нас постити, коли хотів Ти пізніше піднятися з лютої муки й страшної хресної смерти для нашого спасіння, то правильно й справедливо треба й нам щось перетерпіти для Тебе.
Ці терпіння задля Тебе передовсім нам принесуть хосен, принесуть добро нашим душам, бо немає більшого добра, як поправа з гріхів. Тому бажаємо ці терпіння, цю боротьбу святого Посту Тобі жертвувати. Хочемо постити з любов’ю до Тебе, хочемо цим постом випросити собі та всім нашим братам Твою святу благодать. Цим постом хочемо йти за Тобою, неначе на гору Голготу, хочемо ставати бодай у дрібнесенькій частині учасниками Твоєї святої Муки, щоб ми відтак стали учасниками Твого Воскресення.
Благослови, Христе Спасителю, цей Великий піст, нашу Сповідь, наше Причастя, всі наші молитви й усю нашу працю та дай, щоб ми ними до Тебе, Христе, наш Спасителю, наближалися. Амінь.

Про життя та смерть в любови до народу (у Великий піст)
Дякую Тобі, Всевишній Боже, що Ти дав нам діждатися того Великого Посту з пасхальною Сповіддю і святим пасхальним Причастям. У Сповіді очистиш нас від усіх наших гріхів, а в Пресвятій Євхаристії прийдеш до нас, оселишся у наших серцях. Світлом Твоїм просвітиш темряву наших душ, силою Своєю зміцниш слабості нашої людської природи. Своєю наукою і пресвятою благодаттю спрямуєш нас на дороги християнської праведности, що ведуть до неба.
Як же Тебе зустрінемо, чим привітаємо, як приймемо, як дякуватимемо за всі Твої дари?
Ти з високого неба Всевишній Сотворитель вселенної, Предвічне Слово Боже і правдивий Бог, Цар царюючих і Пан пануючих, Ти, що сотворив світ і рядиш цілим світом, що пануєш над ангельськими і архангельськими хорами. Ти, котрому служить ціла вселенна, якого слухають усі сотворіння на небі й на землі. Ти з любови до нас хотів зійти з неба на землю, применшити й понизити себе, приймаючи нашу людську природу. Ти, Вседержителю Боже, приходиш до нас у тій людській природі й у Пресвятій Євхаристії приносиш нам жертву Свого Найсвятішого Тіла й Своєї Найсвятішої Крови.
Що ж віддамо Тобі з вдячности за такі дари?
Ось будемо Тебе бодай в маленькій частині наслідувати: як Ти з любови до нас приніс жертву зі Свого життя, так і ми з любови до Тебе принесемо жертву з нашого життя.
Не хочеш нашої смерти, але хочеш, щоб ми були кожної хвилини готові хоч би й на смерть, щоб прославити Твого Небесного Отця в наших ділах і спричинитися до добра і спасення наших ближніх. У святому пасхальному Причасті принесемо Тобі оцю жертву: намір серця й бажання душі жити і вмирати в любові до ближніх, − в любові до нашого народу. З любови до Тебе та до ближніх хочемо віддати життя на працю, на труди, а як така буде Твоя воля, – й на смерть. А Ти, Христе Спасителю, прийми цю нашу волю, поблагослови нашу жертву й дай витримати у святих постановах до смерти. Амінь.

Поклін мукам Христовим
Ти великий, Господи, Сотворителю неба й землі, чудні й великі діла Твої, й ніяка мова не може Тебе достойно хвалити. Але всі Твої діла перевищує безконечна велич Твого милосердя.
Ти з неба прислав нам на землю Твого Єдинородного Сина. Він для нас став чоловіком, народився з пречистої Діви Марії і гріхи наші взяв на себе, за нас зранений умер на хресті, щоб нас спасти.
Поклоняємося мукам Твоїм, Христе, поклоняємося Твоїй доброті, Твоєму милосердю й нічого не бажаємо більше, як Твоєї святої благодати. Дай нам завжди цінувати її як треба й так жити, щоб ми її не втрачали, а заслужили на вічне блаженство у Твоєму Царстві. Амінь.
До Чесного Хреста Господнього
Майже на середину Великого Посту припадає неділя поклону Чесному Хресту Твоєму, Ісусе Христе, а Твій Хрест – то неначе свята ікона − образ усього того, що Ти перетерпів, та й самої пресвятої Твоєї Смерти.
Тому, віддаючи поклін Твоєму пресвятому Хресту, ми поклоняємося Тобі, несправедливо судженому людьми, а передусім грішниками, поклоняємося несправедливо засудженому на хресну смерть, поклоняємося Тобі, так немилосердно бичованому,  поклоняємося Тобі, закривавленому кров’ю, що спливає з ран тернового вінця, поклоняємося Тобі, що серед труду й втоми двигаєш Хрест святий на гору Голготу, поклоняємося врешті Тобі, Розп’ятому на хресті, − а поклоняємося Тобі з любови до Тебе та з вдячности за все, що Ти за нас перетерпів.
Поклоняємося Хресту Твоєму, бажаючи бодай трохи помогти Тобі у двиганні Твого Хреста, так як поміг Симеон Киринейський, поклоняємося Хресту Твоєму, бо ціле життя хочемо йти слідами за Тобою, хоч би й на гору Голготу. Поклоняємося Твоєму Хресту тому, бо нам жаль, що ми Тебе гріхами образили, бо нам жаль, що нашими гріхами ми лучилися з Твоїми ворогами, − тому поклоняємося з почуванням жалю за гріхи й з бажанням у Страсний Тиждень наблизитися ще духом до Твоїх Мук і Твоєї Смерти. Ми бажаємо відчути в собі бодай частину Твого Терпіння.
Бажаємо Твоєю Мукою й Твоєю Смертю очиститися від усіх гріхів, перейнятися любов’ю до Бога, любов’ю до ближніх та готуватися на те, щоб, коли прийде призначена Тобою година, по-християнському вмерти. Бо знаємо, що мусимо вмирати, знаємо, що ця година може прийти скоріше, ніж думаємо, що можемо вмерти ще й у молодості. Знаємо теж, що від години смерти та нашого стану в цьому часі залежатиме ціла наша вічність; знаємо, що пропадає навіки той, хто вмирає в смертному грісі, а хто вмирає в Божій благодаті, цей іде по нагороду до неба. Тож ми, свідомі того, що найважливіша справа в нашому житті є так чинити, щоб ціле життя було приготуванням до години смерти. А вже найкращим приготуванням до смерти є пам’ять про Твої святі Муки, про Твій святий Хрест і поклін Твоєму святому Хрестові.
В цьому дусі, з цією гадкою хочемо щодня при молитвах перед їжею й після їжі, перед працею й після праці побожно робити на собі знак хреста. Постійно, скільки разів у житті робимо знак хреста, повторюючи ці слова: "В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”, − хочемо згадувати і Твої Страждання, і Твою Смерть, хочемо поклонятися Тобі, віддаватися Тобі та просити в Тебе помочі й опіки. Нехай же ці Хрестопоклонна Неділя й Хрестопоклонний Тиждень не минуть в нашому житті без того сліду, що в ці дні так, як відтак у Страсний Тиждень, ми поклонилися Твоїм страшним Мукам і навчилися ці Твої Терпіння цінувати й Тебе любити та з любови до Тебе свято й побожно знак хреста робити. Амінь.

На Воскресення Христове (1)

Воскресення Твоє, Христе Спасе, славлять Ангели на небесах, а нам на землі дай ласку чистим серцем тебе величати і славити.
Ми поклонялися хресту Твоєму, Христе, й мукам, а сьогодні святе Воскресіння Твоє славимо. Прийдіть, усі вірні в усіх наших містах і селах і ті, що їм заказано гонителями бувати в церкві, всі без винятку поклонімся Святому Христовому Воскресінню. Се Ним стала радість всьому світові, в Ньому й надія нашого воскресення. Воскресення з гріхів і воскресення тіл у вічності. Христос – наш Спаситель і Вождь – зазнав розп’яття, смертю поконав смерть.

На Воскресення Христове (2)
Воскресення день просвічує нас, вірних дітей Твоїх, Христе Спасителю! Це день Пасхи, Твоєї Пасхи, Ісусе! Як у Старому Завіті Пасха була переходом з єгипетської неволі до Обіцяної Землі, так Твоя Пасха, Христе Спасителю, переводить нас від смерти до життя, із землі в небеса.
Бо смертю для чоловіка є гріх, і пристрасть, і життя поза Божим законом. Та Ти з цього життя, а радше з цієї смерти вивів нас Своєю благодаттю, наукою, життям, смертю та Своїм Воскресенням. Тому в пасхальному часі співаємо звитяжну пісню, пісню перемоги − "Христос воскрес із мертвих”. І цією перемогою тішимося, бо Ти нас нею вирятував і вічно рятуєш від смерти. Очищуєш почуття, даєш вірою бачити Тебе, осяяного неприступним світлом воскресення.
З Твого воскресення небеса веселяться, й земля радіє, і празнує весь світ видимий і невидимий, бо Христос воскрес − веселість вічна. Нині все наповнилося світлом – небо, і земля, й пекло, – і святкує всяке сотворіння Воскресення Христове, що в ньому знаходимо утвердження.
Вчора ми з Тобою зійшли у гріб, сьогодні встаємо з Тобою воскреслим. Вчора ми були прибиті до хреста покаянням, і Ти Сам, Христе Спасителю, прославиш нас у Своєму Царстві. Амінь.

На Воскресення Христове (3)
Воскресення Твоє, Христе Боже наш, − це для нас празників празник і торжество торжеств. З радістю вітаємо цей світлий і ясний день, в котрому Ти воскрес із гробу. Так, як щороку з радістю вітаємо повернення весни, бо з весною усе, що в землі завмерло, неначе вертає до нового життя, так і з празником святої Пасхи те, що через слабість, марноту і людські немочі неначе завмерло в нас, будиться через Тебе й Твою святу благодать до нового радісного і світлого життя.
Через гріхи ми завмерли для Божої благодати, але через покаяння ми з Тобою, Христе, погамуванням пристрастей неначе зійшли в гріб, угамуванням гріха ми стали неначе подібні до Твоєї смерти на хресті. Ми неначе на хресті розп’яті з Тобою, з Тобою разом воскреснемо в празник Твого Воскресення. Воскреснемо Твоєю благодаттю, воскреснемо силою християнського життя, воскреснемо для ліпшої, повнішої, більш християнської праці для ближніх, для Церкви, для Народу, для нашої родини й для себе самих.
Як весна є образом празника Пасхи, так і празник Пасхи є образом Твого Воскресення, а твоє Воскресення є образом і завдатком нашого воскресення. Бо ми віримо, що коли Ти воскрес, то й ми воскреснемо: Ти подаш нам руку спасіння, Ти піднімеш нас, Ти витягнеш нас з цього смертного життя до вічного життя у Своєму Царстві. Вірою вітаємо весну Воскресення, надією вітаємо майбутнє воскресення, що його очікуємо з Твоєї ласки, любов’ю вітаємо Тебе, що нам даєш і радощі життя, і радощі християнських празників, і радість чистої совісти, і радість з того, що нас колись чекає.
Нині все наповнюється світлом: небо, й земля, й підземелля. Нехай же празнує усяке сотворіння Христове Воскресення та у цьому Воскресенні утверджується до нового, кращого життя для Бога, для ближніх, для Вітчизни, для родини і для спасіння наших душ. Амінь.

До Христа про зіслання Святого Духа
Христе, найдорожчий наш Спасителю, ми радісно відзначали празник Твого Світлого Воскресення й протягом наступних сорока днів згадуємо той час, у якому поміж Воскресенням а Вознесенням Ти перебував з Апостолами і працював над організуванням діла нашого спасення.
Ось так Ти неначе для нас за три чи чотири тижні покинеш нашу землицю, щоб знестися в небо. У розумінні тої частини церковного року Ти нас видимим способом покидаєш, щоб зміцнити в нас віру й піднести нашу релігійність у сфери вищої духовности. Ти ж сам сказав Апостолам: "Вам треба, щоб я Вас покинув”. Але відходячи від нас, Ти обіцяв нам Святого Духа, й за десять днів після Вознесення Ти зіслав з високого неба того Небесного Царя, як ми Його в молитві називаємо, Утішителя – Духа правди.
Того Духа Святого зсилаєш і на нас у святій Тайні Миропомазання й відповідно до наших потреб, бажань і заслуг не перестаєш зсилати його нам невидимим тайним способом. Тому слід нам тепер за цього Святого Духа Тебе просити.
Зішли Його на нас. Дай нам Його. Наповни наші душі Його святими дійствами. Наповни наші душі духом мудрости, й розуму, і знання, й ради. Зміцни нашу волю духом побожности, Господнього страху та мужньої відваги. Нехай цей Дух Святий, що за нього в щоденних молитвах цілий рік просимо, стане провідником нашого життя. Нехай веде нас дорогами Божих заповідей, дорогами святого виконання всіх обов’язків, дорогами мужніх жертв за святу Церкву й наш нарід на хвалу Твого Отця Небесного, Тебе, Його Предвічного Сина, і Святого Утішителя-Духа. Амінь.

На Зішестя Святого Духа
Коли Ти, Христе Спасителю, вознісся на небо, Ти обіцяв Своїм Апостолам і Учням зіслати з Неба Святого Духа, що мав їх навчити всякої правди. Ти виконав, Христе, ту обітницю. Ти зіслав з неба Святого Духа на святих Своїх Учнів й Апостолів. І ми в урочистий день Зішестя Святого Духа відзначаємо ту світлу й велику пам’ятку цієї великої і святкової хвилини.
Вона для нас не чужа й не далека, бо кожний з нас стаєт також учасником цього небесного Дару. Ми приймаємо Свого Святого Духа у святій Тайні Миропомазання, ми приймаємо Його в кожному побільшенні освятливої благодати. Тоді Ти зіслав Свого Святого Духа видимим способом, у вигляді вогненних язиків, але невидимим способом зсилаєш Його на нас усіх при кожному доброму ділі, при кожній молитві, а передусім тоді, коли з освятливою благодаттю, з любов’ю дітей звертаємося до Отця Небесного, й Дух Твій Святий проливається в наші серця любов’ю до Бога й любов’ю до ближніх. Через те наші тіла і наші душі є храмом Святого Твого Духа.
Твій Дух з нами перебуває й наставляє нас на праві дороги християнського життя. Віднови в наших душах те перебування Його Божою любов’ю. Хочемо бути Твоїми вірними слугами, хочемо виконати Твої заповіді, хочемо до смерти витримати у святій вірі й у любові до Бога й ближніх. Як у щоденних молитвах, так і сьогодні про це просимо: "Серце чисте сотвори в мені, Боже, і Дух правий онови в утробі моїй. Не відкинь мене від лиця Твого й Духа Твого Святого не відійми від мене. Віддай мені радість спасення свого й Духом владичним утверди мене”. З тим самим проханням звертаємося й до Святого Духа кожної днини в році, а особливо в Його великий і світлий празник. Того Небесного Царя, Утішителя, Духа правди кличемо щодня: "Прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Святий Душе, наші душі, відкуплені Христовою кров’ю. Амінь”.

До святих покровителів українського народу
В липні святкуємо пам’ять майже всіх Вас, Покровителів нашого народу.
В цьому місяці святкуємо празник Ваш, славні й великі слов’янські Апостоли, Кириле й Методію, бо Ваші учні перші проповідували Євангеліє поміж нашими предками. Вам обом завдячуємо нашими церковнослов’янськими книгами й перекладом Святого Письма нашою старовинною мовою. Правильно належиться Вам за це вдячність, а що про цю вдячність рідко пам’ятаємо, то в липні будемо пригадувати собі добродійства, що їх Бог зіслав на наш нарід, добродійства, що їх Ви своїми молитвами випросили й апостольською працею розширили з далекої Моравії й Болгарії аж на нашу Україну.
В цьому місяці урочисто святкуємо Твою пам’ять, св. Антонію Печерський, перший монаше, що з далекого Атону, тоді ще злученого з Апостольським Римським престолом, прийшов до Києва і впровадив монаший студитський устав поміж нашими предками. Рівночасно будемо віддавати честь і Преподобному Теодозієві Печерському, Твоєму учневі й наслідникові, та й усім Печерським Отцям, що жили в тих перших часах монашества і прославилися в київських печерах й київських монастирях. Хоч про них і не згадується канонічно в наших Богослуженнях, можемо їх з’єднати в цій молитві з Тобою, Отче наш Антонію Печерський. Вони були Твоїми учнями, вони залишилися вірні Апостольському Римському престолові й відзначалися не раз великою святістю життя.
Поруч із монахами будемо цього місяця й Тебе славити, наш Князю, рівноапостольний Володимире, разом з Твоєю бабунею, княгинею Ольгою і святими мучениками Борисом і Глібом. Велика Ваша, святі князі, заслуга для нашого народу. Завдяки Вам став він християнським народом. Ти, св. Ольго, молитвами, Ти, св. Володимире, управлінням державою, ви, св. Борисе й Глібе, прикладом смерти − випросили у Бога цю велику благодать святого Хрещення й християнської віри. Вам належиться від нас і вдячність, і честь, а Ваша в нашому народі пам’ять переходить з роду в рід на вічні часи.
Враз з усіми цими нашими святими Покровителями згадуємо й Тебе, св. Священомучениче Йосафате, що вже в новіших часах пролив Ти свою кров за Христову віру, за вірність католицькій Церкві, за спасіння нашого народу.
А що наші предки особливим способом завжди віддавалися під опіку Твою, Первозванний Великий Апостоле Андрею, так, що та їхня любов до Тебе стала неначе причиною повстання легенди, що оповідає, як то Ти з київських гір благословив наш край, то правильно вважатимемо Тебе нині першим і головним покровителем, опікуном і добродієм нашого народу й усіх нас. Бо як в легенді з гір Києва, так в дійсності з високої гори Сіону − з неба − благословляєш нас усіх, Твоїх дітей.
Усі Ви, святі Покровителі нашої Батьківщини, моліться за нас, опікуйтеся нами, випрошуйте у Бога всіх потрібних нам ласк.
Цього місяця будемо відзначати й Твій празник, великий і славний Пророче Ілле; Тебе ж від давніх поколінь наш нарід і наша Церква особливою любов’ю шанували. Тому й до Тебе звертаємося, благослови нас усіх, благослови наш нарід, наші села, наші міста, наші родини й дай нам устерегтися від всякої неправди й хибної релігійної науки.
Ви всі, святі Угодники Божі й Опікуни наші, моліться за нас тим ретельніше, що переживаємо такі важкі часи і що йдемо в непевну майбутність, у якій, може, доведеться нам ще більше страждати. Амінь.

На Успення Пречистої Діви Марії

Наближається, Пресвята Діво Маріє, наша Найдорожча Мати, місяць, призначений церковними уставами для Твого вшановування. Справді, ми вже цілий травень особливим способом Тебе вшановували й щодня до Тебе спільно по церквах зверталися, але це не повинно бути для нас нагодою забути, що й цілий серпень присвячений Твоєму вшановуванню, і то присвячений давніми церковними установами. У самій середині цього місяця є уміщений празник Твого Пресвятого Успення, пам’ятка тої хвилини, коли Ти, Пресвята Діво, віддала Богові Духа і відтак зараз силою Ісуса Христа воскресла до нового життя, вознеслася на небо і на небі прийняла з рук Свого Сина вінець найвищої нагороди.
Цей празник Успення неначе царює над цілим місяцем, бо Церква приписує нам до нього приготуватися постом "спасівкою”, що триває два тижні, а після успення каже ще відзначати попразденство, що триває не раз майже другу половину місяця. А щоби ми, вшановуючи Пречисту Діву Марію, розуміли, що цілий місяць присвячений Її любові, в останній день місяця наказує Церква відзначати пам’ятку положення чесного пояса Пресвятої Богородиці.
Приступаючи до цього празника, Пресвята Мати наша, хочемо Тебе прославляти і вшановувати не тільки молитвами й не тільки в церкві. Треба нам прославляти Тебе цілим нашим життям. А що з усіх чеснот нема чесноти Тобі милішої від ангельської святої чистоти − тож хочемо цією святою чеснотою Тебе прославляти. Будемо в цьому місяці старатися жити так чисто і свято, як правдиві християни, як Божі діти повинні ціле життя жити. А передусім будемо стерегтися всякого нечистого гріха, не тільки в ділах, але й у словах чи думках.
Ми знаємо і з Божої науки, і з досвіду власного життя, що ця чеснота є неначе перша у християнському житті, себто найпотрібніша для того, щоб чоловік зберігав у повноті здоров’я тіла й здоров’я душі, ума й волі. Ми знаємо, що нечисті гріхи відбирають чоловікові найліпшу його силу, що підкопують здоров’я тіла, а ще більше ослаблюють силу волі й швидкість розуму. Знаємо, що тисячі нещасних жертв цього проклятого гріха як раби чуттєвости без волі, без сили й тупоумні марно нидіють та стають тягарем для родини, для Церкви, для Батьківщини і для всіх ближніх. Тому постановляємо цього гріха стерегтися, а Тебе, Пресвята Діво Маріє, Небесна наша Ненько, благаємо: дай нам силу поборювати усі мерзенні гріховні похоті, поборювати спокуси і зберігати себе чистими для Тебе, Пресвята Діво, для Твого Сина, Ісуса Христа, для святої Його Церкви і для нашої Батьківщини.  
Благослови цю нашу постанову, благослови наші хати, наші родини, наші села, цілий наш Нарід і дай, щоб йому незнаний був усякий нечистий гріх, а зокрема цей найстрашніший з усіх, що через нього родина, що могла б бути християнською, самі святі зв’язки родинні базує на багні беззаконня. Лише Твоя премогутня сила зможе нам дати перемогу над пеклом мерзенних похотей. Тому до цієї сили звертаємося, тому з любови до Тебе гукаємо − як при макавейському водосвятті − "Пресвятая Богородице, спаси нас”!

Закінчуючи рік (молитва української молоді)
Закінчуючи рік, складаємо Тобі, Всемогутній Боже, Ісусе Христе, Спасителю, найщирішу подяку за всі Твої дари й ласки, дані нам у цьому році й у тих літах. Дякуємо Тобі за всі наші молитви й добрі діла, бо хоч вони видаються нашими дарунками, даваними Тобі, Христе, в дійсності вони є Твоїми дарами для нас, бо ми самі без Твоєї ласки нічого доброго не можемо зробити. Кожне наше навіть найменше добре діло − це дар Твоєї благодати, тому за всі ці дари Твої дякуємо Тобі сердечно та самі себе доручаємо Тобі.
Доручаємо Тобі усю нашу молодь в цілому нашому краю, доручаємо Тобі наші родини, наші хати, ґаздівства й працю наших батьків та просимо Тебе поблагословити новий рік нашої праці, що його, за ласкою Твоєю, почнемо. Дай нам духом возноситися понад багно гріхів і пристрастей людей, духом возноситися в небо, вірою, любов’ю, надією Тебе шукати, йти до Тебе, наближатися до Тебе. У всіх наших працях, змаганнях і бажаннях дай нам бути добрими християнами, добрими дітьми Церкви, щирими українцями, добрими синами нашої Батьківщини. Нехай ніхто з нас не зрадить ані Тебе, ані Твоєї Церкви, ані Тобі вірної Української Нації.
Цю наступну епоху нашого розвитку починаємо в різдвяний піст, готуючись до святого празника Твого Рождества. Нехай цей піст буде знаком нашої доброї волі, знаком нашої вірної служби Тобі, Христе Спасителю, знаком цих жертв, що ними хочемо свою працю освячувати й прикрашати. Дай нам, Христе Спасителю, з високого неба Свою святу ласку на цю працю й на всі труди та прагнення нашого життя. Амінь.
Присвячений Святим Страстям Господа нашого Ісуса Христа

Відправляємо:


Молитовні прохання
500

Loading...

Підпишіться на оновлення:


Кнопка сайту

Свята Традиція УГКЦ











Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика