Меню сайту

Категорії розділу
НОВИНИ УГКЦ [9]
ЦЕРКОВНІ СВЯТА [80]
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА [16]
НАБОЖЕСТВА [176]
ПАПА БЕНЕДИКТ XVI [18]
ОГОЛОШЕННЯ [14]
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ [182]
РІЗНЕ [3]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Моя фотоколекція
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Товари та продукція християнської тематики в магазині Алі Експрес

Пошук на сайті

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:



Крехівський манастир зовсім захований від людського ока в прекрасній галявині, у лагідних згабах східнього узбіччя Львівсько-томашівського Розточчя, що тридцять кілометрів за Львовом, біля Жовкви, звертає круто в північно-західньому напрямі. Околиця там напричуд гарна, а глибокі яри, порізані шумливими потоками, зелені ліси й діброви надають їй чару гірської країни.
Манастир ОО. Василіян оснований тут на початку XVII століття. Загроза кочовиків при головному шляху зі Львова до Рави Руської спричинила, що згодом манастирські забудування і сам манастир перенесено на теперішнє захисне місце по той бік Побойни, та постарався про земельні надання для нової киновії від крехівських панів Сапіг і Вояковських та від коронного гетьмана Станислава Жолкевського. На цьому новому місці повстала спершу маленька Преображенська церковця, а згодом коло 1629 р. більша церква св. Миколая (на місці сьогоднішнього мурованого храму) та вкінці дзвіниця, тобто в 1628 р. Поміж численними добродіями і жертводавцями не бракувало наших найславніших гетьманів: Хмельницького, Дорошенка і Мазепи. Ці багаті пожертви дали змогу крехівській братії обвести в 1660 р. всю свою чернечу республику довкруги тугими оборонними мурами зі стрільницями, з чотирма наріжними баштами на гармати та з глибокими водними ровами. Ця чернеча фортеця склала світло свій перший іспит у часі турецько-козацького походу на Львів, за гетьмана Дорошенка 1672 р. Заздалегідь вислав він до крехівського манастиря козацьку залогу під проводом Івана Мазепи, боронити його від татарських наїздів. Коли ж напасники таки завзялися здобути крехівську твердиню, то не тільки багато їх полягло від козацьких самопалів, але при тому згинув й сам сестрінок хана від гарматнього поцілу з манастирської башти.
Так, отже, крехівський манастир скоро переріс усі довколичні манастирі, що повстали в тому самому столітті, як верхратський, щеплотський, бесідський та інші. У його мурах розвинулася висока церковна культура. На початку XVIII століття Крехівський манастир приступив до Церковної Єдности з Апостольським Престолом.

У загальному почитанні у народу була чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, що її подарувала манастиреві Родина Красовських, зі Львова. Історія цієї чудотворної ікони така:
Красовським вродилася сліпа донька. Їй при хрещенню надали імя Олександра. Росла вона, виростала сильна та здорова, але серце родичів краялося з болю, що рідна їхня дитина не бачила ані їх, ані свого окруження, ані того гарного світу, ані соняшного блиску. І тому може й родичі любили її особливіше, що була сліпа та більше безпомічна як інші діти. І сама темна дитина бажала побачити красу розсіяну у всесвіті й потішитися тим. Бо за вийнятком сліпоти, Олександра була нормальною та здоровою дитиною. Побожна її мама виховувала свою донечку по-християнськи, навчала її про Бога та заохочувала любити і почитати Божу Матір. Прикро було родичам, що така розумна дитина не могла бачити світу Божого. З літами зростала Олександра в особливішій набожности до Пресвятої Богородиці. Вона радо слухала, як її ровесниці оповідали, як то сонце веселить природу, як квітки цвітуть, але не могла цього побачити власними очима. Ах, як нераз вона дуже бажала побачити чуда природи, але сліпота не дозволяла!
В їх домі був образ Пресвятої Богородиці. Перед той образ вона просила запровадити себе впала перед ним навколішки й благала Пресвяту Діву Марію, щоб змилувалася над нею, привернула їй зір, відкрила їй очі. ,,О, моя -небесна Ненько, – так вона голосно молилася – Ти знаєш моє горе та бачиш моє болюче страждання. Ах, як це важко жити сліпому в світі! Маріє, Ти могутня перед Божим троном. Благаю Тебе, вилікуй мене зі сліпоти, якщо така буде Божа воля!"
Перестала молитися словами, але серце засмучене болем, дальше благало чуда. Час від часу було чути тільки поодинокі слова благання: "Маріє, Маріє, Маріє!.." Ця ревна молитва, що випливала з наболілого серця бідної Олександри, плила до серця Пречистої Діви. Сталося чудо. Пресвятая Богородиця нагородила непохитну віру Олександри. Молода Красовська прозріла й обмила свої очі сльозами радости. Вона вдивлялася тепер в чудотворну ікону Небесної Неньки і радости її не було кінця. "Я бачу! Я бачу! Марія, моя Небесна Ненька, привернула мені зір!" Так вона кликала на ввесь дім. На крик Олександри вбігли до кімнати мати та батько. Дійсно – дивляться і бачать, що сталося чудо. Їх сліпороджена дочка бачить світ, бачить їх... І це завдячує Небесній Цариці. Віра, непохитна віра, дістала свою нагороду.

Тепер разом і тато, і мама, і дочка, припали навколішки перед чудотворною іконою та сердечно подякували Пречистій Діві за уздоровлення. Прийшла двірська служба й долучилася до подяки родини Красовських. Весь дім Краоовських наповнився великою радістю, де пробувала чудотворна ікона Богородиці, запорука Божого благословення для Красовських. Хоч як дорожили цим скарбом, проте вони не вважали себе достойними тримати довше в своїй хаті цю чудотворну ікону.
По домашній нараді рішили відвезти ікону Богородиці до Крехова і там віддали її до манастирської церкви, щоб нарід міг прилюдно почитати Небесну Неньку в її чудотворній іконі. В манастирі примістили цю чудотворну ікону над головним престолом. Коло бічного престола, по лівій стороні, розмальовано історію вилікування сліпородженої дочки Красовських. Намальовано як сліпа Олександра молиться надзвичайно побожно перед іконою Божої Матері, і як родичі з уздоровленою Лесею передають ікону Матері Божої ігуменові Крехівського манастиря. Та сьогодні ікони Божої Матері Крехівської нема в церкві. Вона в манастирській каплиці, а в церкві св. Николая в Крехові є чудотворна ікона принесена з Верхрати.
Ця крехівська чудотворна ікона і сьогодні роздає ласки всім, що щиро і в покорі до неї прибігають – і ласки благають.
В 1945 р. чув я проповідь, як у травні, в місті Бамберґ, проповідував о. Назарко, ЧОВВ – і прилюдно зложив Крехівській чудотворній іконі Божої Матері подяку, бо їй він завдячує – як сказав – що він сьогодні монах і священик, що мрії його молодости сповнилися – це тільки Її особлива ласка.

Всюди, куди поглянемо – бачимо сльози, чуємо зітхання. Багато є таких людей, що задля свого самолюбія раді б втікти від хрестів. А якщо годі втекти – тоді нарікають, а як ні, то піддаються смуткові і попадають у знеохоту до всього, що потрібне для побожного життя.
У стіп чудотворної крехівської Божої Матері завжди найдемо розраду і силу терпіти та згоджуватися з Божою Волею. До Тебе Крехівська Божа Мати линемо думками нашої душі та просимо: Маріє! Молися за нами. Бо Ти Єдина, що на Тебе надіємося, колись у небі з Тобою Трисвяту пісню Господу Богові заспівати.

о. НИКОЛАЙ ВОЯКОВСЬКИЙ
Присвячений Святим Страстям Господа нашого Ісуса Христа

Відправляємо:


Молитовні прохання
500

Loading...

Підпишіться на оновлення:


Кнопка сайту

Свята Традиція УГКЦ











Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика