Чим повинна прикрашати себе християнка

СЛОВО ДО СУЧАСНОЇ ЖІНКИ

СЛОВО ДО ПІДЛІТКІВ І МОЛОДІ

ДО КОГО УПОДІБНИМОСЯ, З НИМ І БУДЕМО…

«Деякі мазями мастять своє тіло, щоб здивувати

інших запахом, а тим часом їхні гріхи смердять

гірше трупів, які (під час війни) валяються на землі».

 

«Піднята вище колін одежа виявляє безсоромність душі».

(Преп. Єфрем Сірин. 7ст.).

 

«О, розпусні люди, які вживаєте витонченість і красу не на Божу славу, а на задоволення своїх пристрастей і спокусу людей!.. Що стається, як не сьогодні, так завтра з цією красою людського тіла? Вона стає смердячим і бридким трупом, поживою хробаків —землею і порохом. А де буде душа, яка служила розкоші і осквернилася нею? Адже нічого нечистого не увійде у Царство Боже»(Откр. 21, 27).

(Св. і праведний Іоан Кронштадтський).

 

У минулому наші християнські предки мали чисті, прикрашені Божою благодаттю душі і серця, це виражалося і в їхньому зовнішньому вигляді. Лице сяяло Божою благодаттю, було видно одухотвореність, спокій, внутрішнє смирення і тому подібне. Одяг носили благочестивий, який відтворював їхню внутрішню красу: ціломудріє, смирення, сором’язливість, доброту, милосердя, працелюбність та інші чесноти. Тоді наші співвітчизниці у такому одязі багато працювали: саджали, пололи, збирали урожай, доїли корів, прибирали за домашніми тваринами, запрягали коня, косили і т. п. Усі ці роботи вони виконували у довгих і широких спідницях. Також були недопустимі короткі рукави і великі вирізи на грудях, хоч влітку колись не було холодніше. І так трудились багато століть при відсутності водопроводу, пральних машин, порошків та ін. Естетика чоловічого і жіночого одягу була підпорядкована християнському світогляду. Вони знали, що завданням одягу є захищати людину від холоду, спеки і від гріха нечистоти.

Мужчини також ходили в благочестивому одязі. Ще навіть в кінці 40-х і на початку 50-х років ХХ ст. у деяких селах можна було зустріти дідусів, одягнутих у довгу сорочку поверх штанів, що прикривала бедра і сягала майже колін, а в поясі була підперезана. Усе, що людина має в половині тіла, було прикрито. Так колись одягалися мужчини молоді, літні і поважного віку. Щоб хтось роздягнувся при роботі до пояса, такого не було, про шорти не могло бути й мови. Подивімось історичні фільми та картини і переконаємось. Крім того, колись у християн одежа ніколи не прилягала тісно до тіла, не підкреслювала і не виявляла його форми, але при цьому завжди мала свою власну естетичну красу, яка дозволяла милуватися людиною, не осквернюючи ні себе, ні її нечистими помислами.

Практично до Першої світової війни ХХ ст. у всіх християнських народів спідниця закривала ноги жінки. Доволі довго одежа до колін поверх штанів закривала ноги і мужчин, а святкова чоловіча - була довга, майже до кісток. Мужчина ніколи не знімав сорочки, навіть у велику спеку на тяжких роботах: косовиці, риболовлі, на полі, будові, під час порядкування у стайні і т.п. Тоді вважалося за краще забруднити одежу, але не оголювати тіло. Що стосується одягу жіночого, тим більше недопустимими були навіть найменші прояви безсоромності.

Що це, дрімуче невіжество? Самокатування? Ні! Ціломудренна одежа наших християнських предків мала завдання захищати сором’язливість жінки, не дратувати і не ранити погляду мужчин, не розпалювати похітливості.

В її основу було покладено поняття про святість подружжя, чистоту і непорочність подружнього ложа, обов’язок виховувати дітей у ціломудрії та чистоті, відразу до гріха блуду та розпусти. Тому і дівчата, окрім деяких винятків, йшли до Вінчання дівственні і невинні, в подружжі зберігалася вірність, діти були побожні та слухняні. Боже благословення спочивало на таких святих родинах, і в результаті майже всі люди осягали вічне спасіння, тобто уникали вічної погибелі, бо не було спокус як із однієї, так і з другої сторони. Одяг людей обох статей виражав внутрішню красу душі. Юнаки перед дівчатами намагалися показати свої позитивні риси характеру: мужність, відвагу, порядність, стриманість, побожність, працьовитість, пошану до старших за віком і особливо до батьків та інші чесноти. Якби так хтось знав про безсоромність, схильність до алкоголю, брутальність та інші недостатки хлопця, жодна з дівчат не вийшла б за такого заміж. Дівчата також намагалися показати свій позитив: побожність, скромність, сором’язливість, працьовитість, пошану до старших і батьків, стриманість, милосердя, ввічливість та інші чесноти. Треба сказати, що в основному як хлопці, так і дівчата такими й були.

 Але диявол з таким станом справ не міг погодитися. Він не може не робити зло, бо відколи спротивився Богові, не перестає псувати, шкодити, руйнувати і нищити Божі творіння — видимий світ. Особливо атакує людину, почавши від Адама і Єви, і так до наших часів. Людина створена за образом і подобою Божою. А оскільки диявол Самому Богові не може заподіяти зла, мститься на Його образі і подобі — людині. Через гріхопадіння наших прародичів змінився порядок у видимому світі: тварини стали хижаками, одні одних роздирають і з’їдають; земля родить колючки й бур’яни; людина щоб прогодуватися, змушена тяжко працювати і боротися з труднощами; війни, тероризм... Сатана і надалі за допомогою своїх слуг (творців нехристиянських фільмів, антихристиянської моди, нечестивих артистів, продуцентів і розповсюджувачів порнографії, еротики і т.п.) псує і руйнує людину. Замало йому того, що у наші часи розтлив душу людини, зануривши її з головою у страшні гріхи й злочини, і за допомогою кіно, телебачення та преси постійно заливає брудом-нечистотою людські душі, він щораз більше псує та спотворює і її зовнішній вигляд, намагаючись, і то успішно, уподібнити її до себе.

Колись давніше навіть упавші люди – повії - одягалися в благочестивий одяг, щоб таким способом прикрити від людського ока свою брудну душу і зовні виглядати благочестиво. Та за Божим допустом у наші часи прийшло сильне диявольське віяння на наше суспільство з метою підпорядкування його сатані. І що ми тепер бачимо? Нормальну, благочестиву і побожну людину до глибини душі вражає та обурює поведінка і зовнішній вигляд сьогоднішніх (особливо молодих) так званих християн. Вони тепер змагаються в тому, хто з них більше уподібниться до диявола і його нечистих духів. Без сумніву, зовнішній вигляд і поведінка нинішніх людей обох статей виражають сумний стан їхніх душ, властиво - мертвий стан. Це і про них в Символі Віри говориться: «…І знову прийде у славі судити живих і мертвих...» Живі –це праведники, а мертві – це сьогоднішні християни, особливо молоді люди, ті хлопці і дівчата (більшість з них тепер внутрішньо не відрізняються), які лихо і сквернословлять, плюють і смітять де попало, пиячать, палять, вживають наркотики, блудодіють, займаються розпустою, роблять аборти, грубіянять, не шанують старших, і навіть своїх батьків, не милосердні, ліниві до праці, уникають обов’язків, не мають почуття відповідальності, життя сприймають, як забаву, на роботі працюють будь-як, аби день до вечора. Багато хто з них здатний на грабунок, а то й вбивство та інші важкі злочини. Про молитву, особливо щиру з глибини душі, або читання Святого Письма, нема й що говорити. Диявол не допускає таких людей до цього і так тримає у рабстві гріха аж до смерті. Ворог роду людського не допускає їх до щирого покаяння, хіба що до формальної сповіді і дуже зацікавлений, щоб вони святотатсько причащалися. Яким буде вічне життя цих людей, зрозуміло, — вічні муки у пеклі… Але якою буде і наша держава та її майбутнє?.. Також можна здогадатися. А все це є наслідком відступництва від Христа та Його Святої Євангельської науки і суцільного невірства.

Найбільше зіпсував і зруйнував сатана жінку. Він знає: яка дівчина – така жінка, яка жінка – така мати, яка мати – такі діти і така родина-сім’я, яка сім’я – таке суспільство. Це зіпсуття проявляється назовні в одязі, особливо в жіночому. Диявол поставив собі за мету використати жінку, як колись Єву, до розтління нечистотою людського суспільства. А також принизити, знеславити, збезчестити саму жінку, тобто жіночий рід. Рівень пошани до жінки підносили протягом історії християнства багато і багато поколінь християн. І то не раз - дорогою ціною. Але властиво вже від Першої світової війни ХХ ст. почалася деградація людини.

Оголивши жінку, наш ворог досягає своєї мети. Христос сказав: «Всякий, хто погляне на жінку, жадаючи її, вже вчинив перелюб з нею в своїм серці» (Мф. 5,28). Оголена або напівоголена жінка дуже допомагає дияволу розтлівати душу і серце мужчини. Отже, стає співпрацівницею сатани. Через її безсоромність нечисті гріхи чоловіків є масовими. Христос сказав: «Хто спокусить одного з малих цих, що вірують у Мене, тому краще було б, якби повісили йому жорно млинове на шию і потопили його в морській глибині» (Мф.18,6). І ще: «Горе світові від спокус.., але горе такій людині, через яку спокуса приходить» (Мф.18,7). Дійшло до того, що спокусниці, напівоголившись і опоганивши себе злочестивим одягом (тісні штани, міні-спідниці та інше, показують свою «найбільшу вартість» – груди, живіт, пупок, інколи ще із кульчиком, зад з сідницями, стегна і т. п.), відважуються в такому вигляді йти до церкви, чим обезчещують Божий храм і навіть у церкві спокушують людей. Яка кара від Бога їх за це чекає! Людина молиться, а спокусниця, оголивши все, що лише дається, і, схилившись ніби до поклону, виставляє оголений зад. Яке нахабство, яка мерзенність (паскудство)!!! І як тяжко будуть відповідати священики і особливо настоятелі Божих храмів, які на це мовчать і не борються з ним! Чи можлива взагалі за таких умов і обставин молитва в храмі?!..

Це щодо з оголення жінки. Хтось може сказати: тепер вже жінки ходять в штанах – фактор спокуси відпадає. Не зовсім. Коли вона натягне облягаючі, що аж тріщать по швах штани і де виставляються частини тіла, хоч закриті, але підкреслена форма, а верхні його частини оголюються, то цим виставляється напоказ нагота душі, що також розтліваюче впливає на людей. Як нема скромності, сором’язливості, смирення, ціломудрія, працьовитості та інших християнських і людських чеснот, які здатні прикрасити людину, тоді виставляються такі «вартості», поза якими в цієї людини на душі благодатно доброго нічого немає. Існує така приповідка: «Що мають, те й виставляють». Можна погодитися, що коли жінка навіть у таких штанах - фактор нечистої спокуси зменшується, зате приходить інше – огида до такої жінки. А це також унеможливлює якісну молитву. Ця, яка має бути образом і носієм скромності, поваги, пошани та інших чеснот, викликає відразу. Ця, яка має бути відбитком Пресвятої Божої Матері, святих Дівиць і Жінок, зрештою, і образом Божим, замість того стає образом диявола і його злих духів, предметом обридливості і гидкості, не заслуговуючи поваги й пошани. Якщо це викликає почуття бридкості у благочестивих людей, то уявімо собі, якою це все є гидотою перед Богом.

На щастя, не всі сучасні молоді люди є упавшими до найнижчого рівня. Є ще порядні. Отож звертаємося до вас: «Не наслідуйте упавших. Майте відвагу показатися іншими як у духовному, так і в зовнішньому вигляді. Не будьте солідарними з упавшими і не підлаштовуйтеся під них. Не бійтеся відрізнятися від них. Якщо ви є ще тим Світлом Христовим в цьому роді прелюбодійному, то чому показуєтеся такими, як інші, немовби упавшими? Чому Божу благодать скриваєте «під посудиною»?(Мк.4,21). Не бійтеся, якщо духовні мерці будуть з вас насміхатися. Сміється той, хто сміється останній. Христос каже: «Якщо хтось посоромиться Мене і Моїх слів, у роді цьому прелюбодійному і грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого з ангелами святими»(Мк.8,38).Хто буде поширювати Світло Христове, якщо ви причаєтеся і будете відігравати роль упавших? Так в атеїстичні часи робили слабкодухі віруючі. В серці берегли віру, а назовні демонстрували атеїзм, щоб не наразитися на неприємності. Хай Бог простить їм таку слабкодухість».

Таке сліпе наслідування сатанинської моди і поведінки проявляється також і в богопротивному бажанні жінки уподібнитися до мужчини. Це, так би мовити, продовження емансипації жінки, зрівняння її в правах із ним: штани замість спідниці, коротка стрижка, не жіноча поведінка і т.п. Сьогодні дівчаток до Першого Урочистого Святого Причастя одягають у святочно чисте плаття (хоч вже і в цей одяг втискуються елементи нечестя), але вже на другу неділю ці самі діти, якщо йдуть до церкви, то їх зовнішній вигляд вже не подібний до добрих ангелів, а до … Це саме треба сказати про шлюбний наряд наречених. Хоч в нинішніх часах у верхній його частині він вже антихристиянський (оголені груди, рамена, руки, вельон, який має прикривати голову, висить, неначе ганчірка, прикріплений ззаду до волосся голови). Але вже після весілля зовнішній вигляд цих молодиць, також не подібний до вигляду християнської жінки, а до... У Святому Письмі сказано, якщо жінка одягається, як мужчина, а мужчина – як жінка, то вони огидні перед Господом Богом (Втор.22,5). Що стосується рівності жінки з мужчинами в бізнесі, правах та інших справах, – ми за тим, тільки б вона не занедбувала своїх основних обов’язків жінки, покладених на неї Богом. Христос визволив її з колись понижаючого становища, але не повністю зрівняв з мужчиною-чоловіком. Вона не зарахована в число ні 12, ні 70 Апостолів, їй не дано право священнодійства і т.п. Навіть Божу Матір ми бачимо в тіні. А хто більше був достойний священнодійства й інших прав, як не Вона!? Однак Вона і не претендувала на таке становище. Завдання кожної християнської жінки є інакше, не менш почесне – бути матір’ю, господинею, берегинею хати, сім’ї, родини і т.п. В цьому ніхто не може її замінити. Це їй Господь Бог дав всі можливості бути матір’ю, і то не однієї чи двох дітей, а такої кількості, яка була б здатна відтворювати генофонд Церкви, нації і народу.

На жаль, диявол нашим, ніби християнським людям, в тому числі і прекрасній половині, навіює інші думки й бажання, які привели і ведуть наше, колись християнське, суспільство до такого сумного стану, в якому ми в церковному, державному і, особливо, родинному житті опинились. З острахом і невпевненістю дивимось у майбутнє. А чому так? Тому, що наше суспільство фактично відступило від Христа і керується не Божим і Євангельським Законом, а віддало себе на поталу сатані.

Святий Апостол Павло говорить нам, що є члени тіла пристойні і непристойні (1 Кор.12,23-24), і одні, і другі потрібні. Протягом усієї історії християнства непристойні члени тіла завжди прикривались, тому що нагота людину принижує та уподібнює до звірини. Всі знали і знають про існування та функції непристойних членів тіла, однак в християн не прийнято їх відкривати і про них навіть натяками говорити. Тому двозначні жарти, анекдоти та інші «масні» бесіди є гріхом і для християн недопустимі. Та диявол гріхами затьмарив розум людини до такої міри, що вона ще ніби християнин, спотворивши у своїй душі Божий образ, нині підносить на висоту і хвалиться тим, що її понижує і зводить до рівня дикої звірини. Хвалиться не якостями душі, а тілом і особливо непристойними членами. Одягається так, щоб підкреслити саме непристойні члени тіла (наприклад, видно нижню білизну).

Це треба сказати і про мужчин, які носять тісні штани, роздягаються до пояса, а тепер ще й ходять у шортах і т.п. Це також намагання прославитися не якостями душі, а своїм тілом, де підкреслюються при наявності тісного одягу непристойні частини тіла. Цікаво, що на дитячих малюнках і в цирках тварин (мавп, псів, котів та ін.) одягають, а самі роздягаються.

Ось так диявол зіпсував людську свідомість, вивернув навиворіт поняття про культуру і продовжує робити свою чорну справу. Чи будемо і надалі байдужими? Адже всі станемо на Христовий Праведний Суд, і якщо не одумаємось, не покаємось і не будемо дбати про внутрішній і зовнішній благочестивий вигляд, нас чекає найстрашніше – почути грізні слова Христа: «Не знаю вас» (Мф.25,11-12), ви і внутрішньо і зовнішньо подібні до диявола і робили його справи, а Моїх справ ви цуралися. «Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його» (Мф.25,41).

Дорогі у Христі брати і сестри! Будемо користуватися благочестивим одягом, щоб ним захищатися від гріха нечистоти, і не оголювати тіло, крім тих його частин, які прийнято у християн відкривати, і через тісний одяг не підкреслювати непристойних частин, а також не допускати просвічування з-під тонкого і прозорого одягу нижньої білизни, як це тепер прийнято у жінок і дівчат. Таких правил треба дотримуватись навіть у побутовому та суспільному житті.

Особливо, що стосується відвідування Божого храму й участі у святих Богослужіннях, ніколи не буде забагато скромності як в жінок, так і в мужчин. До речі, чоловікам належить відвідувати Богослужіння у пристойній одежі, вільного покрою. І священики, і віруючі повинні дбати про молитовну атмосферу в Божому храмі і нічим її не псувати, а навпаки – все робити, щоб згущувати. Це буде позитивно впливати на якість і успішність молитви. Жінки і дівчата в церкві обов’язково повинні покривати голову хустиною і не бути нафарбованими. Дівчата в побутовому житті (поза церквою) мають право бути з відкритою головою, але завжди повинні бути одягнуті в таке плаття, чи спідницю, щоб під час сидіння коліна були покриті.

ГОСПОДИ, не відкинь, а помилуй нас і допоможи нам прийняти внутрішній і зовнішній благочестивий вигляд, щоби всі ми, очистивши Твій образ в нашій душі, уподібнилися до Тебе та сподобилися Твоєї милості бути з Тобою в цьому земному житті і в Небесному Твоєму Царстві навіки!