Меню сайту

Категорії розділу
НОВИНИ УГКЦ [9]
ЦЕРКОВНІ СВЯТА [80]
ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА [16]
НАБОЖЕСТВА [176]
ПАПА БЕНЕДИКТ XVI [18]
ОГОЛОШЕННЯ [14]
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ [182]
РІЗНЕ [3]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Cповідь — це повне визнання гріхів перед священиком з наміром одержати від нього розрішення.

До доброї сповіді маємо:

1) зробити точний обрахунок сумління;

2) жаліти, що ти через гріхи втратив(-ла) небо, заслужив(-ла) на пекло й, що найважливіше, що ти образив(-ла) Бога, найвище Добро, та найліпшого свого Отця та Добродія;

3) висказати свої провини, ясно, нічого не приховуючи, бо інакше твоя сповідь була б святокрадська;

4) збудити в собі тверду постанову більше не грішити й уникати нагоди до гріха;

5) відправити покуту, яку священик назначить і виправити зло, заподіяне ближньому.

Коли зачнеш обрахунок сумління, гаряче помолись до Святого Духа, щоб дав тобі ласку пізнати твої провини й сердечно жаліти за гріхи. Опісля пригадай собі, коли ти сповідався(-лася) останній раз, чи не забув(-ла), або зі сорому не затаїв(-ла) якогось тяжкого гріха, та чи відправив(-ла) наложену покуту? Для полегшення обрахунку сумління, переглянь по черзі Заповіді Божі й пильно нагадуй собі, особливо при тяжких гріхах, скільки разів ти провинив(-ла)ся проти котрої Заповіли думкою, словом, ділом на день, на тиждень, на місяць.

Щоб ти привів(-ела) собі те все легше на пам'ять, пригадай собі особи, з якими ти приставав(-ла), що ти з ними говорив(-ла) та як поводив(-ла)ся. Далі застановися над обов'язком свого стану та звання, пригадай собі ті заняття, що ними ти займав(-ла)ся. Якщо спостережеш, що в дечому був тяжкий гріх, то вважай, чи ти зробив(-ла) його раз, два рази, чи більше; бо при тяжкому гріхови треба конче сказати, скільки разів ти зробив(-ла) його й чи сам(-а) зі собою чи з ким другим.

Не соромся визнати все, перед священиком, таким же немічним чоловіком, як і ти сам(-а) — чого ти не соромив(-ла)ся робити, може, перед багатьма, а може, з багатьма особами. Бо згрішити — це людська річ, та християнська — перестати грішити. Але тривати в гріху — це вже диявольська річ.

До сповідальниці приступай з покорою, на священика гляди не як на звичайного чоловіка, але як на заступника самого Христа Господа. Коли мусиш чекати перед сповідальницею поки не прийде твоя черга, то не розмовляй, не пхайся, а молися й роздумуй про милосердя та доброту Ісуса Христа, що установив святу Тайну Покути. Розважай і те, що цю сповідь ти повинен(-а) так точно відбути й з таким сердечним жалем, як би це була остання сповідь у твоєму житті. Приступивши до Святої Сповіди, не чекай, аж священик почне тебе питати, але сам(-а) скажи: коли ти сповідав(-ла)ся, чи відправив(-ла) покуту та якими гріхами образив(-ла) ти Бога.

Молитва перед обрахунком сумління

Милосердний Боже! Ти сам сказав, що не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і жив. Оце я негідний(-а) паду на лице перед Тобою та зі сльозами молю Тебе: поступи зі мною, Боже, по Твоєму безкінечному милосердю. Не відкидай мене, Господи, через множество моїх гріхів, а вчини Твоєю святою лас­кою, щоб я пізнав(-ла) гидоту своїх гріхів, переймав(-ла)ся щирим жалем і засмученим серцем визнав(-ла) всі свої провини перед Твоїм заступником у святій Тайні Покути!

Душе Святий, подателю всіх ласк, прийди й допоможи мені достойно приготуватися приняти св. Тайну Покути. Молю Тебе: просвіти мій розум, щоб я пізнав(-ла) свої провини; скріпи мою пам'ять, щоб я пригадав(-ла) собі все, чим я образив(-ла) свого найліпшого Бога й Пана. Моєму серцю подай ласку сердечного жалю та дай щиру волю на майбутнє поправитись і більше не грішити. Пристанище грішних, Маріє, святий Ангеле Хоронителю й усі святі Божі Угодники, заступіться за мене перед Богом й випросіть мені ласку відправити цю Святу Сповідь так, щоб я міг(-ла) почути слова: «Відпускаються тобі гріхи, йди в мирі!»

ОБРАХУНОК СУМЛІННЯ

Нагадай собі присутнього Бога, зітхни до Святого Духа за ласкою пізнати свої гріхи й питай себе:

Коли я сповідав(-ла)ся останній раз? Чи не затаїв(-ла) якого гріха? Чи жалів(-ла) за гріхи та чи мав(-ла) щиру волю поправитися? Чи я відправив(-ла) покуту?

Замітка щодо обрахунку сумління

Щоб сповідь пішла тобі легше, щоб ти міг(мог-ла) висповідатися, як годиться, подано тобі тут у запитах цілий опис гріхів, у якім, наче в дзеркалі, побачиш усі гріхи, яких люди звичайно допускаються.

Цей опис укладений за десятьма Заповідями Бо­жими, до них долучені також церковні заповіді й головні гріхи.

Коли будеш готуватися до сповіди, коли будеш розбирати свою совість за цим переліком гріхів, то треба тобі знати дві речі, а саме:

По-перше: не думай, що цей виказ гріхів для того, щоб ти собі кілька разів його прочитав(-ла), вивчив (-ла)ся напам'ять і опісля усе те говорив(-ла) свяще­никові на сповіди. Ні, цей опис гріхів має бути тобі лише допоміжним, щоб ти легше пізнав(-ла) власні гріхи. Бо, може бути, що ти на своїй душі не маєш тих усіх гріхів, які тут описані, або можеш мати навіть такі гріхи, що тут неописані. Отже, на сповіди маєш говорити з поданих ось тут гріхів лише ті гріхи, які ти з допомогою цього списку завважав(-ла) у себе.

По-друге: не думай, що всі гріхи, зазначені у цьому описі, доконечно тяжкі гріхи, смертні. Гріх тяжкий, смертний, чоловік чинить лише тоді, коли зро­бить щось противне любови Бога, ближнього, чи себе самого у важливій речі, свідомо та розважливо, зовсім добровільно!

А коли ти попри всю увагу та старання під час іспиту совісти не зможеш пізнати, чи те, що ти сповнив(-ла), гріх тяжкий чи повсякденний, то не сумуй та не гризися тим. Достатньо для тебе, якщо на сповіді скажеш священикові всякий гріх так, як ти його зробив(-ла), себто, коли ні не применшиш, ані не додаш, а скажеш усе щиро так, як воно дійсно було. Священик уже сам розсудить, який це був гріх.

Оскільки згадати всі гріхи на сповіді буває важко, можна виписати їх на листочок і на сповіді зачитати.

Перша Заповідь

Думки:
Чи мав(-ла) думки проти св. віри й чи не займав(-ла)ся добровільно такими думками, або, може був(-ла) недбалий(-ла) у відкиданні цих думок?
Чи не нишпорив(-ла) цікаво в Тайнах св. віри?
Чи не втратив(-ла) надії на Боже милосердя?
Або чи не грішив(-ла) у тому намірі, що Бог милосердний і відпустить тобі гріх?
Чи не мав(-ла) наміру грішити, доки тільки міг(могла) би, і аж при кінці життя покаятися, жалувати?
Чи не вірив(-ла) занадто в свій розум та в свої діла?
Чи не вірив(-ла) у забобони, ворожбитство, сни й чари?

Слова:
Чи не нарікав(-ла) на Бога в нещасті?
Чи не говорив(-ла) злого про святу віру, або чи не заперечував(-ла) якої правди віри?
Чи не насміхав(-ла)ся з церковних обрядів та богослужень?
Чи не вчив(-ла) кого яких забобонів?
Чи вихваляв(-ла) себе?
Чи не дорікав(-ла) або чи не ганьбив(-ла) кого за те, що живе чесно, не хоче мститися на других, що совісно заховує Божі заповіді?
Чи злою радою не перепинював кому сповнити доброго діла?

Діла:
Чи не займав(-ла)ся якими забобонами, наприклад.: чи не брав(-ла) і не носив(-ла) із собою яких карток, льосів, зілля для того, щоб устерегтися від нещастя, чи не замовляв(-ла) від слабости, чи не викладав(-ла) карти, або чи не вживав(-ла) яких інших способів відгадувати майбутні, або відкривати тайні діла?
Чи не читав(-ла) та чи не перераховув(-ла) у себе, або другому(-ій) не давав(-ла) злих, заборонених книжок?
Чи не мав(-ла) неохоти до добрих діл, чи мерзив(-ла)ся ними, або чи був(-ла) недбалий(-а) на молитві та й взагалі в тому, що стосувалося Божої слави?
Чи не товаришував(-ла) та не заходив(-ла) у розмову з недовірками, наражаючи свою віру на небезпеку?
Чи не брав(-ла) або комусь не давав(-ла) грошей за яку річ Богові посвячену?
Чи не радив(-ла) кому, або чи сам(-а) не заключав(-ла) недозволеного супружества?

Недбальство:
Чи не був(-ла) недбалий (-ла) щодо вивчення віри та пізнання науки святої Церкви?
Чи не занедбав (-ла) просити Божої допомога в спокусах і небезпеці душі?
Чи не був(-ла) невдячний(-а) Господеві Богові за одержані ласки?
Чи старав(-ла)ся мати добрий намір у своїх ділах?
Чи не занедбав(-ла) якого доброго діла для людського ока?

Друга Заповідь

Думки:
Чи не мав(-ла) наміру фальшиво присягати?

Слова:
Чи не хулив(-ла) Бога, Пречисту Діву або Святих?
Чи не вимовляв(-ла) імені Божого або Святих без потреби й без належної пошани?
Чи не вживав(-ла) слів Св. Письма до жартів, особливо ж негарних?
Чи не присягав(-ла) намарно або чи не присягав(-ла) на неправду, або на таку річ, що не був(-ла) певний(-а) чи то правда?
Чи не присягав(-ла) помститись, або довершити якого злого вчинку?
Чи не обіцяв(-ла) чогось під присягою, хоч мав(-ла) волю не додержати того?

Діла:
Чи не привів(-ла) коли кого до кривоприсяги?
Чи не давав(-ла) кому нагоди до хули?

Недбальство:
Чи не зломив(-ла) обіту, присяги, або чи не був(-ла) недбалий(-а) у виконанню того, що обіцяв(-ла) або на що присягав(-ла)?

Третя Заповідь

Думки:
Чи не мав(-ла) гадки не піти на Службу Божу в неділю та свято?
Чи не задумав(-ла) робити тяжку роботу в неділю або свято?

Слова:
Чи не розмовляв(-ла) в церкві в часі Служби Божої або в часі іншого на­боженства, й чи то було в неділю або свя­то, і як довго?
Чи іншим не перепинював(-ла) у слуханні Служби Божої?

Діла:
Чи не працював(-ла) сам(-а), або чи других не заставляв(-ла) до роботи в святочні дні без справедливої причини і як довго працював(-ла)?
Чи не уймив(-ла) належної честі духовним особам?
Чи не безчестив(-ла) Божого дому залицяннями, гидкою любов'ю, бесідою, сміхом, жартами?
Чи не ломив(-ла) заказаного посту, і то без достатньої причини?
А коли за дозволом церковної влади їв(-ла) м'ясо в заказані дні, то чи виповнив(-ла) приказані умови?
Чи в піст, у ті дні, коли вільно їсти м'ясо, перед або після їди відмовив(-ла) 5 разів «Отче наш» і 5 разів «Богородице Діво»?
Чи в неділю або свято не тратив(-ла) часу на гру в карти, чи не пересиджував(-ла) у корчмі?
Чи не впивав(-ла)ся, чи не їв(-ла) над міру або захланно?
Чи не попав(-ла) у церковну клятву?
Може приставав(-ла) з виклятими з Церкви?

Недбальство:
Може не збороняв(-ла) своїм слугам та дітям робити в святкові дні?
Чи не опустив(-ла) з недбальства Служби Божої й духовної науки у святкові дні?
Чи не приготовляв(-ла)ся належно до прийняття Святих Тайн і чи приймав(-ла) їх з належною побожністю?
Чи не був(-ла) добровільно розсіяний(-а) на молитві, а як приходили розсіяння, чи намагав(-ла)ся їх відганяти?

Четверта Заповідь

Думки:
Чи не мав(-ла) ненависті до батька-матері або до старших людей?
Чи не бажав(-ла) їм зла, як: смерті, нещастя або чо­гось подібного?
Чи не гордував(-ла) ними в серці, в думці, та чи не посуджував(-ла), чи не підозрював(-ла) їх без підстави?

Слова:
Чи не нарікав(-ла) перед іншими на батьків та на старших, або чи не дорікав(-ла) їм в очі, або чи не грозив(-ла) їм чим, або чи не збезчестив(-ла) їх?
Чи погорджував(-ла) ними в бесіді?
Чи не робив(-ла) того всього зі своїми дітьми та челяддю?

Діти:
Чи не підніс(-ла) руки на батька, матір, або чи яким іншим способом не зробив(-ла) якої прикрості, — чи був(-ла) їм послушний(-а)?
Чи проти їх волі не ходив(-ла) на які забави, музику, або до корчми?
Чи не взяв(-ла) чого з дому родичів без їх дозволу?
Чи не сварив(-ла)ся з ними?
Чи своєю впертістю й непослухом не приводив(-ла) їх до злости?
Чи не погорджував(-ла) священиками, монахами, монахинями, вчителями та, взагалі, старшими від себе людьми?
Чи не силував(-ла) своїх дітей до подружжя проти їх волі, або чи не пхав(-ла) своїх дітей у зле товариство, хоч вони самі не хотіли йти?

Недбальство:
Чи допомагав(-ла) родичам, як вони потребували твоєї допомоги?
Чи доглядав(-ла) їх у слабості?
Чи не прирікав(-ла) кому подружжя без поради родичів?
Чи не дбав(-ла) про щоденні потреби своєї(-го) жінки(чоловіка) та челяді?
Чи виховував(-ла) своїх дітей та челядь у Божій боязні, чи посилав(-ла) їх на Службу Божу, проповідь, катехизм?
Чи вчив(-ла) їх молитви?
Чи мав(-ла) око на їх поведения і чи вглядав(-ла) те, що вони роблять та куди ходять?
Чи нагадував(-ла) та картав) за проступки?

П'ята Заповідь

Думки:
Чи не бажав(-ла) помсти?
Чи не бажав(-ла) ближньому смерті або іншого якого більшого зла, або чи не тішив(-ла)ся з чужого нещастя?
Чи не заздрив(-ла) ближньому?
Чи не смутив(-ла)ся з чужого добра, або коли ближній мав славу?

Слова:
Чи не говорив(-ла) чого такого, що могло призвести до злості?
Чи не говорив(-ла) сам(-а) собі «хоч би мене смерть постигла, аби мене грім забив, аби я до вечо­ра не дочекав(-ла)!» і т.п.?
Чи не бажав(-ла) комусь чогось такого?
Чи не радив(-ла) кого вбити, скривдити, або чи не хвалив(-ла) кого?
Чи не обмовив(-ла) або чи не наговори(-ла) на когось?
Чи не злословив(-ла) кому?
Чи замість дати вбогому милостиню, не відправляв(-ла) його лайкою та прокльонами?
Чи не картав(-ла) загостро своїх підчинених?
Або чи картав(-ла), радше, з гніву та злості, як для самої справедливості?

Діла:
Чи не вдавав(-ла)ся коли в небезпеку життя або гріха?
Або не пошкодив(-ла) собі коли на здоров'ї надмірною їдою або питтям?
Чи не мстив(-ла)ся кому за кривду?
Чи не ображав(-ла) кого, або не бив(-ла)?
Чи не зачинав(-ла) з ким сварки та чи не приводив(- ла) кого до гніву, або чи не мав(-ла) до кого ненависті?
Чи водив(-ла)ся непотрібно по судах і чи не провадив(-ла) непотрібних процесів?
Чи не згрішив(-ла) кого, особливо молодших, своїм злим поведениям, або чи не противив(-ла)ся тим, що добре чиниш та не спокусив (-ла) кого до якого зла?
Чи не давав(-ла) кому яких шкідливих ліків для того, щоб йому пошкодити?

Недбальство:
Чи старав(-ла)ся навернути свого ближнього, якщо недобре робив(-ла) або чи порадив(-ла) кому, як міг(могла) і потреба була, особливо, як просив тебе поради?
Чи радо давав(-ла) перепроситись, як тебе хто чим образив, чи, може, оминав(-ла) його, коли він хотів тебе перепросити?
А чи не відкладав(-ла) перепросити кого, як ти його образив(-ла)?
Чи надолужив(-ла) за кривду або за образу?
Чи вітав(-ла)ся зі своїм ворогом, як він хотів із тобою привітатись?
Чи привітав(-ла)ся першим(-ою) з ним, коли його образив(-ла)?

Шоста й Дев'ята Заповідь

Над цими двома Заповідями годі широко розводитись, через те, що все, що стосується їх неначе смола, що до неї все липне. Так і все, що цих гріхів стосується, бруднить серце та гидить душу. Отже, хто прогрішився проти цих двох Заповідей, дуже легко пізнає свої гріхи. Скажемо лише, що гріхи проти цих двох Заповідей, — це зараза, що нищить майже цілий світ і пхає його до пекла. Коли ж і ти заражений тією пошестю, то, щоб з неї вийти, мусиш добре розібрати свою совість щодо найдрібніших речей і щиро висповідатися з усього. Пе­рейди, отже, передовсім, свою пам'ять, розум, волю. Оглянься у всі свої змисли, особливо очі, вуха, насамперед дотик. Вглянь у всі свої гадки, слова й діла. Пригадуй собі навіть сни, бо, може, бути, що ти мав(-ла) уподобання навіть у гидкім сні? Застановися добре чи ти кого не спонукав(-ла) до якого огидного гріха? Чи не помагав(-ла) кому до того гріха? Чи не помагав(-ла) кому до того гріха листами, пода­рунками або даючи гидкі книжки й газети? Чи не говорив про той гріх особливо перед молодшими, або ще гірше, перед малими дітьми? Чи не доводив(-ла) сам(-а) себе або інших до того гріха гидкими образами, ри­сунками, книжками, піснями, рухами, танцями, радою, намовою, захованням або таки злим прикладом? Пригадай собі, чи в намірі до того гріха не вбирав(-ла)ся, не ходив(-ла) до церкви, на забави, поміж сусідів? Чи не був(-ла) недбалий(-ла) при відкиданні спокус щодо того гріха? Чи в часі спокуси взивав(-ла) до Божої помочі, охорони Пречистої Діви Марії та Святих?

Знай добре, що, визначаючи на сповіді ці гріхи, мусиш передовсім вказати обставину, особу, з якою ти той гріх зробив(-ла), і місце, де це сталося(бо це важливо). Пригадай собі, чи не дозволяв собі які жарти, або щось таке з особою, якій говорив(-ла), що маєш намір з нею одружитися? Чи не кинув(-ла) через цей гріх головню пекельної незгоди між чоловіком та жінкою?

Чи займа(ла)вся мастурбацією?
Петтінгом?
Чи перегляда(ла) порнографію?
Чи використовував методи запобігання вагітності?

Накінець, знай, що найменшого проступку, найменшої провини в цій речі, не повинен(-а) ти вважати за дурницю, бо так, як через маленьку іскорку йдуть із димом цілі господарства, села та міста, так і щодо цьо­го: з кожної дрібнички буває велике нещас­тя і в душі кожної поодинокої особи, й у цілій спільноті. Отже, знай, що всяке незаховання цих Заповідей, коли воно добровільне й з розмислом сповнене, — це тяжий гріх.

Сьома й Десята Заповіді

Думки:
Чи не мав(-ла) охоти щось у ближнього красти, ошукати ближнього, або не віддати боргу?
Чи не мав(-ла) охо­ти помножити свій маєток зі, захланності нечесним способом?
Чи не мав(-ла) думки не віддати позиченої речі?

Слова:
Чи не поміг(-ла) на шкоду ближньому радою, або похвалою?
Чи не вживав(-ла) неправди або кривоприсяги, щоб затаїти яку чужу річ?

Діла:
Чи не провадив(-ла) непотрібних процесів?
Чи не купував(-ла) краденої речі, хоч знав(-ла), що вона крадена?
Чи не купив(-ла) дешевше якусь річ, хоч знав(-ла), що багато більше варта?
Чи не продавав(-ла) яку злу річ за добру, або чи не мішав(-ла) злу з доброю?
Чи при продажу якої злої речі не прикрашував(-ла) її та чи не прихвалював(-ла)?
Чи при купівлі якої речі не ганив(-ла) її, щоб за безцінь купити?
Чи на непотрібні речі не марнував(-ла) часу й грошей, може, навіть, не своїх?
Чи не ошукав(-ла) кого при грі або чи не ошукав(-ла) кого на вазі й мірі при продажу?
Чи не займав(-ла)ся лихвою?
Чи не брав(-ла) у кого заставу й то несправедливо, себто більшого, як треба, як одежі, худоби, збіжжя, поля, а потім крутив(-ла) так, щоб тай застава у тебе лишилася?
А може заставлену в себе річ вживав(-ла) як свою, без дозволу власника?
Чи не вбирав(-ла)-ся та чи не вистроював(-ла)ся понад свій стан і чи не справляв(-ла) дорогого, непотрібного одягу зі шкодою своїй родині?
Чи не нищив(-ла) чужих засівів на полях?
Чи не випасав(-ла) худобою чужої паші, або чи не казав(-ла) дітям гнати на чуже?
Чи не зробив(-ла) якої іншої шкоди ближньому?
Чи не платив(-ла) сам собі з чужого?
Чи не жадав(-ла) якої винагороди за щось, що тобі не дуже належалося?
Чи позичену в кого річ віддав(-ла) на час, чи власник мусів тобі аж пригадати, а ти, може, ще гнівав(-ла)ся на нього? Може, як той забув, що ти в нього позичив(-ла), а ти й не гадав(-ла) віддати, а як вже задавнилося, ти вживав(-ла) як власну річ?
Чи винагородив(-ла) кому заручену річ, як той, що за нього ти ручив(-ла), умер не віддавши?
Чи не брав(-ла) якої лихви, або чи не робив(-ла) якого контракту заказаного правом і справедливістю, і чи перед тим не забув(-ла) порадити­ся щодо тієї речі якого совісного чолові­ка?
Чи не нишив(-ла) таких речей, що не були твоєю власністю, а лиш на час винаймлені, напр., дім, поле і т. п.

Недбальство:
Чи додержав(-ла) обітниць, що їх дав(-ла) у контрактах або добровільній угоді?
Чи не лінував(-ла)ся до праці, яку ти був(-ла) зобов'язаний(-а) робити?
Чи не задержував(-ла) слугам і робітникам належної їм заплати?
Чи не обтягав(-ла) їм заплатити?
Чи не обтягав(-ла) їм з платні за те, що в часі своєї роботи, не хотячи, яку річ ушкодили або знищили?
Чи не задержував(-ла) в себе якої знайденої речі не питаючи про власника, або як влас­ник питав в тебе за нею, чи не таїв(-ла) ти?
Чи не завідував(-ла) недбало сиротинським, вдовиним та церковним майном або майном якого товариства або братства?
Чи не відмовив(-ла) своєї допомоги такому, що був(-ла) в наглій або конечній потребі? Чи рятував їх тоді чим зі свого майна, як позичкою без проценту або якоюсь заставою?
Чи давав(-ла) милостиню убогим?
Чи намагав(-ла)ся перестерегти ближнього перед нещастям, шкодою?
Чи спиняв(-ла) зло, коли було це в твоїй силі, як ти був(-ла), напр., над ким настоятелем(-кою).

Восьма Заповідь

Думки:
Чи не підозрював(-ла) другого або чи не посуджував(-ла) без відповідної підстави?
Чи не посуджував(-ла) кого про чарівництво, ворожбитство, крадіж і т. п.

Слова:
Чи не виявив(-ла) перед свого підозріння, або посуджування на ближнього?
Чи не виявив(-ла) якої речі, що тобі хто повірив під обов'язком заховання тайни?
Чи не казав(-ла) неправди на ближнього, або й зі шкодою для нього?
Чи не говорив(-ла) перед ким на ближнього таких злих діл, що про них крім тебе це ніхто не знав?
Чи не обмовляв(-ла) кого в якій тяжкій речі, про яку ще ніхто не знав, або чи не слухав(-ла) радо, як інші обмовляли?
Чи не розносив(-ла) поголосів, що наносили шкоду ближньому?
Чи не займав(-ла)ся плітками?
Чи не підлещував(-ла)ся кому для того, щоб тим чином зискати що, або щоб навіть тим пошкодити ближньому?
Чи кого не зневажав(-ла)?
Чи не намовляв(-ла) кого до фальшивого зізнання, або чи сам(-а) фальшиво не свідчив(-ла)?

Діла:
Чи не вносив(-ла) незгоди між інших?
Чи не оскаржив(-ла) кого фальшиво?
Чи не таїв у суді правди тому, що одних ти любив(-ла), інших же ненавидів(-ла)?
Чи не пошкодив(-ла) кому обмовою так, що він стратив роботу, яку мав, або не дістав роботи, яку мав дістати?

Недбальство:
Чи перепинював(-ла), як міг, обмови або інші які злі бесіди, що приносили шкоду ближньому?
Чи віддавав(-ла) належну честь тим, що їм повинен(-а) був(-ла) віддати?

 

МОЛИТВИ ПЕРЕД СПОВІДДЮ

Отче небесний! Я тяжко згрішив(-ла) перед Тобою, і тому не смію піднести очей до Тебе, свого Бога. Я гордо спротивив(-ла)ся Твоїй св. волі, подоптав(-ла) Твої Св. Заповіді й проміняв Твою любов на гидь гріховну! Боже, в Трійці Єдиний! Ти сотворив мене на Свій образ і подобу й дав мені безсмертну душу, а я жив(-ла), неначе нерозумне створіння. Ти, Боже, призначив мене до вічного щастя в небі, а я віддав(-ла) себе в гірку неволю диявола.

Ти, Боже, святість сама. Перед величністю Твоєю падуть ниць Херувими, а я, нужденний черв'як земний, зважив(-ла)ся Тебе зневажати! Боже мій, я впав(-ла) так тяжко,бо більше полюбив(-ла) земську марноту й гріх, як Тебе, найвище моє добро Та, Господи, Ти бачиш, тепер моє серце. Боже, мій, Ти бачиш кий біль проймає мою душу за безчисленні мої беззаконня. Прости мені Господи, прости мені! Здійми з мене, нещасного(-ої), увесь гріховний тягар! Очисти мене, Боже, з беззаконій моїх! Змилосердися наді мною, Боже, і буду Тобі від сьогодні служити вірно й щиро і жити лише для Твоєї слави, Боже мій. Амінь.

Покутна молитва царя Манасії

Господи Вседержителю, Боже Отців наших: Авраама, Ісаака й Якова та праведного їх роду! Ти сотворив небо й землю з усією їх красою, Ти зв'язав море словом наказу Свого. Ти замкнув безодню й запеча­тав її Своїм страшним і славним Іменем. Тебе все боїться й усе дрижить перед лицем Твої слави, бо недосяжна велич слави та страшний гнів грози Твоєї на грішників. Але ж бо й незміриме та предивне милосердя Твоє! Ти бо, Боже мій, пан найвищий, найкращий, довготерпеливий й премилосерд­ний. Ти болієш над злобою людською. Ти, Господи, заради превеликої доброти Своєї, обіцяв зглянутись на покуту й простити всім тим, що проти Тебе прогрішились! З превеликого милосердя Свого назначив Ти грішникам покуту для їх спасіння. Ти ж бо, Господи, не постановив покути для праведних: Авраама, Ісаака й Якова, що не прогрішились проти Тебе, а для мене грішного(-ї), бо гріхів моїх понад число морського піску! Розмножились гріхи мої, Господи, розмножились так, що я недостойний(-а) підняти очі та дивитись на висоту небесну — через многі свої неправедності. Я аж до землі пригнувся від множества залізних кайданів (своїх гріхів) так, що вже й не в силі піднести голови. І нема для мене полегші, бо роз'ярив(-ла) я гнів Твій, творив(-ла) лукавство перед Тобою, не виконав Твоєї волі, ні наказів Твоїх. Але сьогодні склоняю коліна свого серця, благаючи у Тебе милосердя.

Згрішив(-ла) я, Господи, згрішив(-ла), та й свідомий(-а) я беззаконій своїх. Але прошу Тебе й молю: прости мені, Господи, прости мені! Не губи мене враз із моїми беззаконнями. Не гнівайся на мене вічно й не пам'ятай мені злоби моєї. Ти, Госпо­ди, Бог тих, що каються! Тож покажи й на мені всю доброту Свою й спаси мене, негідного(-у), з великого Свого милосердя, я ж за це хвалити Тебе буду по всі дні свого життя, бо Тебе славлять усі небесні сили й Твоя є слава на віки вічні. Амінь.

Молитва покаяння Преп. Андрея Критського

Іди, нещасна душе моя, враз зі своїм тілом та сповідайся Творцеві Всесвіту! Залиши вже давнє своє безумство та принеси Богу сльози покути.

Пішов(-ла) я за прикладом Адама, не послухав(-ла) Бога. Тепер бачу, що за гріхи мої Бог мене залишив і позбавив утіх і вічного царства.

Горе мені! Чому ти, нещасна душе моя, стала схожа до Єви? Чому ти простягла руку до заказаного дерева й покуштувала овоч безумства?

Ти, Сотворителю, справедливо прогнав з раю Адама, бо він не виконав однієї Твоєї Заповіді. А що жде мене, нужденного(-у), мене, що раз у раз відкидаю Твої життєдайні слова?..

Перевищив(-ла) я Каїнів злочин, бо доб­ровільно став(-ла) вбивцею сумління! Служив(-ла) я тілу, проти душі ж воював(-ла) лукавими своїми ділами.

Авелевої праведності я не наслідував(-ла), Ісусе, ніколи не принісши дарів Тобі милих, ні справі Тобі приємних, ні жертви чистої, ні життя невинного.

Згадай же, душе моя, той день і годину, коли Бог з'явився! Ридай і плач, щоб Тобі до­велось бути чистою в годину Страшного Суду!

Ти, душе моя, сама відкрила на себе всі спуски Божого гніву, і, як землю потопом, ти затопила все своє тіло, усі свої діла й усе життя, а сама залишилась поза рятівним ковчегом.

Колись Господь спустив вогонь і спалив содомян за гріхи їх. Ти ж, душе, запалила вогонь пекельний і в нім маєш згоріти.

Надходить, душе моя, кінець, а ти про це не дбаєш і не готуєшся. Встань, уже при дверях Суддя! Час життя, неначе сон, як цвіт минає, чому ж, отже, поспішаєш за марнощами?

Спасайся, душе моя, роздумай над свої­ми проступками, постав їх собі перед очима, пролий рясні сльози покути, визнай перед Христом свої діла й задуми, та зро­бися уже праведною.

Не було в житті людськім гріха, ні проступку, ні злоби, що їх я не допустив(-ла)ся би думкою, словом і ділом. Спасе!

Піди, душе моя, за прикладом кровоточивої невісти, приблизься й доторкнися риз Христових, щоб ти одужала від ран своїх, та щоб почула від Нього слова: «Віра твоя спасла тебе!»

Прокажена рука Мойсеева нехай пересвідчить тебе, душе моя, що Бог може про­казу очистити, тож не впадай у розпуку, хоч Ти вся вкрита струпами гріхів.

Усі тайни свого серця я розкрив(-ла) перед Тобою, Суддею своїм. Тож зглянься на смуток мій, зглянься на суд, що сам я видав проти себе й помилуй мене, милосердний Боже, отців наших!

Лякають і страшать мене вогонь пекельний, тяжкі докори, що, неначе черв'як, точитимуть мою совість, лякає мене й скрегіт зубів у вічних муках! Тому благаю Тебе: помилуй мене, Спасе! Прости мені й дозволь, щоб я знайшов(-ла)ся колись між вибраними Твоїми.

Хоч тяжко грішив(-ла) я, Спасе, але знаю, що Ти — Чоловіколюбець. Ти хоч караєш, але жалієш грішників і над ними змилосерджуєшся. Коли бачиш, що грішник плаче. Ти поспішаєш, як той отець, щоб призвати блудного сина.

Стою я в покорі перед дверима Твого милосердя, Спасе. Не вкинь мене, невірного(-у) слугу, до пекла, але подай мені прощення.

Попав(-ла) я в гріхи, неначе між яких розбійників. Покалічений(-а) і покритий(-а) ранами. Але Ти, Христе Спасе, прийди й оздрови мене!

Як Ти врятував Петра, що кликав: «Спаси мене!», так визволи мене від звіря, що нападає на мою душу й виведи мене з пропасті гріховної!

Як розбійник, кличу до Тебе: «Пом'я­ни мене Господи!» Як Апостол Петро, гірко плачу та молю Тебе, Спасе; «Полегши мені мій гріховний тягар!»

Благаю Тебе, як митар: будь мені милосердний. Проливаю сльози, як блудниця, й кличу: «Прости мені!»

На подобу жінки хананейської взиваю і я: «Помилуй мене, Сину Давидів!»

Достойних плодів покути не домагайся від мене. Боже, бо сила моя змаліла в мені. Але Ти Сам подай мені засмучене серце й покуту духу, щоб я приніс(-ла) Тобі їх, мій Спасе, як жертву Тобі милу.

Судде мій, що маєш прийти з Ангелами судити світ! Поглянь милосердним оком на мене й хоч я з-поміж усіх людей найбільший грішник(-ця), прости мені й помилуй мене. Амінь.


Приступаючи до Сповіді говори молитву:

Я грішний(-а), сповідаюся Господу Богу всесильному, в Св. Трійці єдиному, Пречистій Діві Марії, святому Ангелові Хоронителеві, усім Святим і вам, Отче Духовний, з усіх своїх гріхів, що ними прогнівив(-ла) я Гос­пода Бога свого від св. Хрещення, відколи прийшов(-ла) до розуму, а найбільше від останньої моєї сповіді — ділом, словом, думкою й усіма моїми почуваннями.

Примітка: Коли священик дає розрішення, бийся в груди й кажи: «Боже, будь милостив мені грішному(-ій)!» Після розрішення, як священик дасть знак, що можна відійти, перехрестися й піди перед св. Тайни або перед образ Пречистої Діви й подякуй Господу Богу, що увільнив тебе від гріхів.


МОЛИТВИ ПІСЛЯ СВ. СПОВІДІ

Слава Тобі, Господи, слава Тобі Царю, слава Тобі, Сотворителю мій і Спасителю, що Ти не дав мені загинути в безодні гріхів, а врятував мене, як вирятував єси Петра, що потопав на морі. Славлю, величаю і дякую Тобі, Господи, за цю превелику лас­ку. Та з вдячності за це постановляю міцно любити лише Тебе одного й служити Тобі до останньої хвилини свого життя так, як Ти сам цього бажаєш. Прийми, премилосердний Ісусе, цю мою щиру заяву й просвіти Своєю всемогутньою ласкою, щоб я дотримав(-ла) того всього, що Тобі тепер обіцяю. Амінь.

Молитва

Слава, честь і поклін Тобі, безконечно милосердний Боже, що Ти зглянувся ласка­во на мої сльози й не погордив моїм розкаяним серцем. Боже мій! Ти, неначе євангельський Отець, вийшов назустріч мені, блудній своїй дитині й зняв з мене тягар моїх гріхів! Ти, Боже, розірвав ланцюги, що ними зв'язав мене пекельний ворог. Ти моїй совісті, моєму серцю приніс щастя і неземний спокій.

Боже! Я пересвідчив(-ла)ся, що милосердя Твоє безконечне, а ласкавість Твоя безмежна! Ти, Боже, не покарав мене за безліч моїх беззаконій, але очистив мою душу і прийняв мене негідного(-у), за Свою дитину.

Але Ти, Боже, знаєш мою нестійкість, знаєш теж силу та завзятість ворогів моєї душі. Тому благаю Тебе: подай моєму розумові світло, щоб я вже ніколи не зблудив(-ла) з дороги святих Твоїх Заповідей і волю мою утверди в доброму, щоб я лише Тебе одного любив(-ла) і Тобі одному служив(-ла) на всі дні життя свого. Амінь.

Молитва до Пречистої Діви й до Святих

Пресвята й Преблагословенна Діво Маріє! Ти вже багатьом грішникам випросила ласку навернення й ласку перебування в доброму. Тому я в покорі серця прибігаю до Тебе й молю Тебе: випроси мені, Маріє, в Божественного Свого Сина ласку дотриматися всього того, що я сьогодні при Святій Сповіді постановив(-ла) та обіцяв(-ла). Вчини, Маріє, щоб я вже ніколи не відступив(-ла) від Твого Сина й свого Бога. Амінь.

Святий Ангеле Хоронителю, святий мій Покровителю, й усі Божі Угодники, засту­піться за мене перед Богом й випросіть мені ласку, щоб я вже ніколи не захитав(-ла)ся у доброму та, щоб ніякі спокуси та прикрощі життя не змогли мене відлучити від любови Христа, Бога мого. Амінь.

Примітка: Тепер відмов побожно та з увагою назначену покуту, віддай поклін Ісусові Христові, укритому в Пресв. Тайні Євхаристії та вийди спокійно з церкви. Після Св. Сповіди не віддавайся забавам і непотрібним розмовам, а намагайся більше часу використовувати на побожне читання, чи на молитву й на приготування до прийняття Ісуса, що має загостювати у твоєму серці.

Джерело http://truechristianity.info/

Дивись також - Плачевні наслідки затаювання гріхів на сповіді  www.traducionalist.at.ua/index/0-103


Присвячений
Найсвятішому Серцю Христовому

Відправляємо:

Молебень


Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
rtb
Яндекс.Метрика