Головна сторінка сайту
Сторінка 2 з 2«12
Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » ВИХІД
ВИХІД
Дата: Неділя, 25.04.2010, 19:08 | Повідомлення # 6
19. Прихід у Синайську пустиню 1-15; об'явлення Боже 16-25
1. Третього місяця по виході з Єгипетської землі, того ж самого дня, сини Ізраїля прибули в Синай-пустиню.
2. Рушили вони з Рефідиму і, прибувши в Синай-пустиню, отаборились у пустині. Отаборився там Ізраїль навпроти гори.
3. А Мойсей вийшов до Бога. І заговорив Господь голосно з гори до нього: "Так скажеш домові Якова, і об'явиш синам Ізраїля:
4. Ви бачили самі, що я зробив єгиптянам, як ніс я вас на орліх крилах і привів до себе.
5. Тож коли щиро слухатиметеся мого голосу й дотримуватиметеся мого завіту, будете моєю особливою власністю з-поміж усіх народів, бо моя вся земля.
6. Ви будете в мене царством священиків, народом святим. Ось і слова, що їх маєш переказати синам Ізраїля."
7. Прийшов Мойсей, покликав старійшин народу і виклав перед ними все те, що повелів йому Господь.
8. Усі ж люди відповіли одностайно, кажучи: "Усе, що сказав Господь, зробимо." І переказав Мойсей слова народу Господеві.
9. Господь сказав Мойсеєві: "Ось я прийду до тебе в густій хмарі, щоб народ чув, як розмовлятиму з тобою, та щоб вірив тобі довіку." І переповідав Мойсей слова народу Господеві.
10. Господь сказав Мойсеєві: "Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свого,
11. і стануть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на очах усього народу на Синай-гору.
12. Ти окреслиш для людей з усіх боків межі і попередиш: бережіться, виходити на гору, а то й не доторкайтесь її підніжжя. Хто доторкнеться до гори, тому смерть.
13. Ніхто нехай не доторкається до неї, бо буде побитий камінням або прошитий стрілою. Чи то людина, чи скотина, - не останеться живим. А як протяжно засурмлять у ріг, тоді зійдуть на гору."
14. Спустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу.
15. Він сказав людям: "Будьте готові на третій день; не сходьтеся з жінками."
16. Третього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки, й тяжка хмара нависла над горою, страх могутньо засурмило в ріг, і задрижали всі люди в таборі.
17. Вивів Мойсей людей до Бога з табору, і стали вони під горою.
18. Гора ж Синай уся димувала від того, що Господь у полумені спустився на неї. І підіймався той дим, мов кіптява з горна, а вся гора стрясалася вельми.
19. А трубний звук гучав дедалі голосніш та голосніш; Мойсей говорив, а Бог відрікав йому у громі.
20. Господь спустився на Синай-гору, на вершину гори, і покликав Мойсея на верх гори, і піднявсь Мойсей.
21. Господь сказав до Мойсея: "Спустись, остережи людей, нехай не продираються до Господа, цікаві подивитись, а то багато з них загине.
22. Та й священики, що приступають до Господа, нехай освятяться, а то Господь поб'є їх."
23. І сказав Мойсей Господеві: "Не можуть люди йти на верх Синай-гори; сам бо ти перестеріг нас словами: визначи, мовляв, навколо гори межі та зроби її священною."
24. Тоді Господь сказав до нього: "Йди наниз та вийди знову, і Арон з тобою; священики ж і люди нехай не рвуться почерез границю, щоб вийти на верх до Господа, а то поб'є їх."
25. І зійшов Мойсей до людей та переповів їм це.

20. Заповіді Божі 1-17; страх серед народу 18-21; закон про жертовник 22-26
1. Тоді Бог промовив усі ці слова, кажучи:
2. "Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі.
3. Нехай не буде в тебе інших богів крім мене.
4. Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах.
5. Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене,
6. і творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої.
7. Не прикликатимеш імени Господа, Бога твого, марно, бо не пустить Господь безкарно того, хто прикликає його ім'я марно.
8. Пам'ятай на відпочинковий день, щоб святити його.
9. Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє.
10. День же сьомий - відпочинок на честь Господа, Бога твого; не робитимеш ніякого діла сам, ані син твій, ані дочка твоя, ані раб твій, ані рабиня твоя; худоба твоя, ані чужинець, що перебуває в твоєму дворі.
11. Бо шість днів творив Господь небо і землю й море, і все, що в них, а сьомого дня відпочив; тим і благословив Господь сьомий день і освятив його.
12. Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі.
13. Не вбиватимеш.
14. Не чужоложитимеш.
15. Не крастимеш.
16. Не свідкуватимеш ложно на ближнього твого.
17. Не зазіхатимеш на дім ближнього твого; не пожадатимеш жінки ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані його осла, ані чогонебудь, що належало б ближньому твоєму."
18. Коли ж увесь люд спостеріг грохіт грому та блискавки і трубний гомін і гору димучу, затремтів од страху і затримався оддалеки.
19. І сказали Мойсеєві: "Ти говори до нас, і ми слухатимемо, а Бог нехай до нас не промовляє, а то повмираємо."
20. Сказав Мойсей до людей: "Не бійтесь; це лише щоб випробувати вас, прийшов Бог, та щоб острах його постійно був з вами, щоб ви не грішили.
21. І поставали люди оддалеки, а Мойсей приступив до темної хмари, де був Бог.
22. Господь сказав Мойсеєві: "Так промовиш до синів Ізраїля: Ви бачили, що з неба я розмовляв з вами.
23. Не виробляйте собі поруч мене ні богів срібних, ні богів золотих не робіть собі.
24. Жертовник із землі спорудиш мені і приноситимеш на нім усепалення свої, і мирні жертви свої: овець твоїх і волів твоїх. На всяке місце, де я захочу, щоб прославлялось моє ім'я, я прийду до тебе і поблагословлю тебе.
25. Коли ж з каменя будуватимеш мені жертовник, не споруджуй з тесаного каменя; бо коли оброблятимеш його різцем твоїм, то й опоганиш його.
26. Також не будеш сходити сходами до жертовника мого, щоб не відкрилась перед ним нагота твоя."

21. Закон про рабів 1-11; про вбивства та поранення 12-27; шкода особам і на майні 28-37
1. «Оці судові закони ти покладеш перед ними.
2. Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.
3. Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.
4. Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.
5. Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,
6. тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.
7. А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.
8. Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.
9. Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.
10. Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.
11. А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.
12. Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.
13. Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.
14. Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.
15. Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.
16. Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.
17. Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.
18. Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,
19. і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.
20. Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.
21. Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.
22. Коли б'ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.
23. А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,
24. око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25. опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.
26. Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за йото око.
27. А коли виб'є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.
28. Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м'яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.
29. Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.
30. Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.
31. Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.
32. Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.
33. Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,
34. власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.
35. Коли чийсь віл проб'є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.
36. Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.
37. Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п'ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.»

22. Крадіжки та шкоди 1-5; відшкодування 6-14; різні випадки 15-30
1. «Коли впіймають злодія, як вломлюватиметься, і поб'ють так, що вмре, нема злочину крови.
2. Коли ж над ним уже зійшло сонце, тоді є кривавий злочин; злодій мусить відшкодувати; коли в нього нічого нема, так продадуть його самого за крадіж.
3. Коли ж украдене, чи то віл, чи осел, чи ягня, знайдеться у нього живим, поверне вдвоє.
4. Коли хто попасав би на полі, або на винограднику й пустив би худобину пустопаш, а вона повипасала б на сусідовім полі, то винагородить щонайкращим із свого поля або виноградика свого.
5. Коли вибухне вогонь і кинеться в тернину й перекинеться на копи або на хлібні поля, або й на поле, той, хто спричинив пожежу, мусить дати (повне) відшкодування.
6. Коли хтось передасть другому гроші чи якісь вартісні речі на переховок, і викрадуть їх у нього з хати, мусить злодій, як знайдеться, повернути вдвоє.
7. Як же злодія не знайдуть, мусить господар хати з'явитися перед Богом, щоб довести, що то не він присвоїв ближнього речі.
8. В кожнім порушенні власности, чи то буде віл, чи осел, чи вівця, чи одежа, чи всяка інша згуба, що про неї хтось (пошкоджений) скаже: Ось воно, - справа обох мусить іти перед Бога; і той, кого Бог визнає винним, зверне другому вдвоє.
9. Коли хтось передасть другому на переховування осла, чи вола, чи вівцю, словом, якубудь тварину, і воно здохне, скалічиться або його вкрадуть так, що ніхто не бачив,
10. нехай присяга перед Господом розв'яже між обома, чи він не присвоїв собі річ ближнього; господар мусить пристати (на це), і той не має платити нічого.
11. Коли ж насправді вкрадено в нього, мусить господареві за неї заплатити.
12. Коли ж (дикий звір) роздер, нехай принесе розшматоване на доказ, а за розшматоване не має платити нічого.
13. Коли хто визичить у другого скотину, і вона окалічіє чи здохне, власника ж не було при тому, -вповні заплатити.
14. Коли ж власник був при тому, не треба йому платити нічого. Якщо дана була (тварина) в винайм, то одержить він ціну винайму.
15. Коли хто зведе ще незаручену дівчину та й спізнає її, мусить дати їй посаг і взяти собі за жінку.
16. Коли ж батько рішуче відмовиться дати її йому за жінку, то звідник одважить стільки срібла, скільки дають у віно дівицям.
17. Не лишай відьми живою.
18. Кожного, що злігся зо скотиною, каратимеш смертю.
19. Хто приносить жертву божкам, а не одному тільки Господеві, на того впаде анатема.
20. Не будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.
21. Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти.
22. Бо коли ти їх пригнічувати будеш, і вони голосінням заголосять до мене, то слухом почую зойк їх.
23. І запалає гнів мій, і мечем висічу вас так, що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами.
24. Коли позичиш гроші комусь із мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем, ані не накладатимеш на нього відсотків.
25. Коли візьмеш у заставу одежину ближнього твого, мусиш повернути її йому до заходу сонця;
26. бо стільки й прикриття його, що та одежинка на його тілі; у чім же лягти йому? Як заголосить до мене, я почую його, бо я милосердний.
27. Не хулитимеш Бога, і князя народу твого не проклинатимеш.
28. З надміру врожаю твого та з соків точила твого не гаятимешся з приносом. Первенця з дітей твоїх віддаватимеш мені.
29. Так робитимеш з волом і з дрібним скотом твоїм; сім днів буде воно при матері своїй, восьмого ж дня даси його мені.
30. Будьте ж мені людьми святими; м'яса, розшматованого звірюкою в полі, не їстимете; псам викинете його.»

23. Свідки та судді 1-3; 6-9; любов до ворогів 4-3; субота й свята 10-19; ангел хоронитель 20-33
1. «Не пускатимеш пустої чутки; не захищатимеш беззаконника, стаючи фальшивим свідком.
2. Не ходитимеш за більшістю для лихої цілі, і не свідкуватимеш на судовій розправі, приєднуючись до більшости та нагинаючи правду.
3. І для вбогого не будеш сторонничим на розправах.
4. Коли натрапиш на вола ворога твого чи осла його, що заблукав, мусиш завести його до нього.
5. Коли побачиш осла ненависника твого, що лежить під тягарем, гляди, не покидай його, а поможи йому піднести його.
6. Не нагинатимеш права вбогому твоєму, коли він позиватиметься.
7. Уникай фальшивого слова; не вбивай ані безвинного, ані правого, бо я не оправдаю винуватого.
8. Дарунків не братимеш; дарунок бо засліплює видючих і викривляє справи справедливих.
9. Чужинця не гнобитимеш; ви самі знаєте, як на душі в чужинця; бо ви були чужинцями в Єгипетській землі.
10. Шість років засіватимеш твою землю і збиратимеш урожай.
11. А на сьоме літо залиши її перелогом і дай одпочити, щоб їли вбогі з твого народу; а що вони зоставлять нехай поїдає звірина, що в полі. Так само чинитимеш і з виноградником твоїм і з оливками твоїми.
12. Шість днів робитимеш твоє діло, сьомого ж дня відпочинеш, щоб перепочив і віл твій, і осел твій, і щоб віддихалися на волі син рабині твоєї і чужинець.
13. На все, що я сказав вам, уважайте; других богів і ім'ям не згадуйте; щоб не було й чути того з ваших уст.
14. Тричі на рік святкуватимете празники на мою честь.
15. Ти пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як я заповідав тобі, у призначений час, у місяці Авів; бо тоді ти вийшов з Єгипту. Ніхто нехай не показується передо мною з порожніми руками.
16. Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що ти сієш у полі; і свята збору, під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою.
17. Тричі на рік мусить показатися вся чоловіча стать перед Господом Богом.
18. Не приноситимеш крови жертви моєї разом із квашеним хлібом; і не зоставатиметься жир жертви під час мого свята до ранку.
19. Щонайкраще з первоплоду землі твоєї при-носитимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.
20. Ось я посилаю ангела мого перед тобою, щоб стеріг тебе в дорозі і привів тебе до того місця, що я приготував.
21. Шануй його і голосу його слухай; не бунтуйся проти нього, бо він не стерпить ваших переступів; бо в ньому моє ім'я.
22. Як слухатимешся його голосу й робитимеш усе, що я велю, я ворогуватиму з ворогами твоїми й гнобитиму гнобителів твоїх.
23. Бо мій ангел ітиме перед тобою й приведе тебе до Аморія і Хеттита, Перізія, Ханаанія, Хіввія і Євусія, і я винищу їх.
24. Не падатимеш ниць перед їхніми богами і не служитимеш їм, і не ходитимеш робом їхнім, ні! До нащаду руйнуватимеш їх і розбиватимеш стовпи їх.
25. Ви служитимете Господеві, Богу вашому, і він благословитиме хліб твій і воду твою. Я віддалю недугу з-поміж тебе.
26. Не будуть траплятися в землі твоїй викидні й не буде безплідних; число днів твоїх я зроблю повним.
27. Острах мій пошлю поперед тебе, збентежу всі народи, куди прийдеш, і пожену всіх ворогів твоїх перед тобою навтеки.
28. Я пошлю шершнів поперед тебе, і повиганяють вони хіввіїв, ханаанян і хеттитів перед тобою.
29. Не за один рік повиганяю я їх з-перед тебе, щоб не опустіла земля та й не намножилось дикого звіря понад твої сили.
30. Поволі виганятиму їх з-перед тебе, докіль не розростешся, щоб заволодіти краєм.
31. Я поставлю границі твої від Червоного моря до філістимлянського моря, і від пустині до Ефрату; я бо віддам у руки ваші мешканців краю, і ти їх проженеш з-перед тебе.
32. Не заключатимеш договорів з ними й з їхніми богами.
33. Не сміють вони жити в землі твоїй, щоб не довели тебе до гріха проти мене; бо ти служив би їхнім богам, і це стало б погибіллю для тебе.»

Дата: Неділя, 25.04.2010, 19:09 | Повідомлення # 7
24. Завіт 1-8; Мойсей на горі 9-11; таблиці Завіту 12-18
1. І сказав Мойсеєві: «Піднімись до Господа, ти і Арон, Надав і Авігу та сімдесят старійшин Ізраїля, і поклоніться оддалеки.
2. Лише Мойсей один нехай приступить до Господа; інші нехай не приступають, і народ хай не сходить на гору за
ним.»
3. Повернувся Мойсей і переповів народові всі слова Господа і всі рішення. Увесь же народ відповів в один голос словами: «Усе те, що нам сказав Господь - виконаємо.»
4. І написав Мойсей усі слова Господні, і, вставши рано-вранці, спорудив жертовник під горою і дванадцять стовпів, за дванадцятьма колінами Ізраїля.
5. І послав юних синів Ізраїля, щоб учинили всепалення й пожертвували Господеві телят як мирні жертви.
6. Взяв Мойсей половину крови й налив її в миски, а половину вихлюпав на жертовник.
7. Потім узяв книгу завіту й прочитав на слух людям, що сказали: «Усе, що сказав Господь, зробимо й слухатимемося.»
8. Взяв тоді Мойсей кров та й покропив на людей, і сказав: «Це кров союзу, що уклав Господь із вами, згідно з усіма цими словами.»
9. І зійшли вгору Мойсей та Арон, Надав та Авігу й сімдесят старійшин Ізраїля.
10. І побачили вони Бога Ізраїля; під ногами в нього наче плита з сафіру й така чиста, мов саме небо.
11. Та він не поклав руки своєї на цих вибранців із синів Ізраїля; вони побачили Бога, проте їли й пили.
12. Господь сказав Мойсеєві: «Вийди до мене на гору і перебувай там; я дам тобі кам'яні таблиці з законом і заповідями, що написав я на науку їм.»
13. Устав Мойсей з Ісусом, своїм слугою, і вийшов на Божу гору.
14. А старійшинам сказав: «Ждіть на нас тут, покіль ми не повернемося до вас; ось Арон і Хур з вами. Кому чого треба, нехай до них звертається.»
15. Вийшов Мойсей на гору, і хмара вкрила гору.
16. Слава Господня зійшла на Синай-гору, і хмара вкривала її шість днів. Сьомого дня кликнув він до Мойсея з-посеред хмари.
17. Поява ж слави Господньої була в очах синів Ізраїля мов пожираюче полум'я на верху гори.
18. Ввійшов Мойсей у хмару і вийшов на гору. І перебув Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.

25. Податки на храм 1-9; кивот 10-22; стіл приносин 23-30; світильник 31-40
1. Господь сказав Мойсеєві:
2. «Накажи синам Ізраїля, щоб приносили мені податі; від кожного, хто добровільно схоче дати, візьміть для мене пожертву.
3. Датки ж, що братимете від них, будуть такі: золото, срібло й мідь;
4. блават, порфіра й кармазин, віссон і козяча шерсть;
5. червонобарвні баранячі шкури, шкури борсучі й дерево акації;
6. олива на світло, і пахощі для намащування й для запашного кадила;
7. онікс-каміння й каміння, щоб вставити в ефод і нагрудник.
8. Нехай вони мені спорудять святиню, щоб я міг жити серед них.
9. Усе згідно із взірцем храмини та згідно з взірцем утварі, що покажу тобі, так зробите усе.
10. Зробиш кивот з дерева акації; два лікті з половиною завдовжки, півтора ліктя завшир і півтора ліктя заввиш.
11. І облицюєш його щирим золотом, ізсередини і зверху облицюєш його, і на верху обведеш його кругом золотою листвою.
12. Виллєш чотири каблучки з золота і поприкріплюєш їх по чотирьох рогах його; дві каблучки з одного боку й дві каблучки з другого боку.
13. Зробиш і носила з дерева акації і обкладеш їх золотом.
14. І повсовуєш носила в каблучки з боків ковчегу, щоб носити його на них.
15. Та нехай носила завжди будуть у каблучках у ковчезі, не виймати їх ніколи звідтіль.
16. І покладеш у кивот Свідоцтво, що я дам тобі.
17. Спорудиш також і віко зі щирого золота, два лікті з половиною завдовжки і півтора ліктя завшир.
18. Виготуєш двох золотих херувимів, кутим поробленням зробиш їх, по обох кінцях віка зробиш їх.
19. Зробиш одного херувима з одного кінця, а другого херувима з другого кінця; суцільно з віком зробите ви херувимів по обидвох кінцях його.
20. І простягатимуть херувими крила вгору, покриваючи ними віко, а обличчя їх одне до одного, до віка нехай будуть звернені обличчя херувимів.
21. І покладеш віко на ковчезі зверху, а в кивот вкладеш Свідоцтво, що я дам тобі.
22. Там я буду стрічатися з тобою, і зверху віка, з-поміж двох херувимів, що над ковчегом Свідоцтва, я говоритиму з тобою про все те, що маю заповідати тобі для синів Ізраїля.
23. Виготуєш з дерева акації стіл, два лікті завдовжки, лікоть завшир і півтора ліктя заввиш.
24. Вимостиш його щирим золотом; і приробиш йому навкруги золотий вінець.
25. Зробиш до нього ґзимс на долоню завширш з усіх боків, до ґзимсу ж зробиш навкруги золотий вінець.
26. Потім зробиш до нього чотири золоті каблучки і прикріпиш каблучки до чотирьох рогів, на чотирьох ногах його.
27. Каблучки ж для носил, щоб носити стіл, мають щільно приставати до ґзимсу.
28. Носила витешеш з дерева акації і обведеш їх золотом; на них носитимуть стіл.
29. Зробиш також підноси до нього, ложки, кінви й чаші, щоб возливати з них; із щирого золота зробиш їх.
30. На столі ж покладатимеш хліб появлення перед моє лице, повсякчасно.
31. Виготуєш і світильник із щирого золота; кутим поробленням нехай буде зроблений; держало його, вітки його, чашечки його, бруньки й квітки його мусять бути однолиті.
32. Шість віток виходитимуть із боків його: три вітки світильника з одного боку й три вітки з другого боку.
33. Три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на одній вітці, і три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіточкою на другій вітці; тож так на всіх шістьох вітках, що виходитимуть із світильника.
34. На світильнику ж чотири чашечки, як мигдалевий цвіт, з бруньками і квіточками їхніми.
35. Одна брунька під двома вітками, що виходять із світильника, друга брунька під двома вітками, що виходять з нього, й нарешті третя брунька під двома вітками, що виходять з нього: на шість віток, що виходять із світильника.
36. Бруньки ці й вітки мусять бути суцільні з світильником, все кутого пороблення, з одного кусня щирого золота.
37. Далі зробиш сім лямп для світильника та поставиш їх угорі так, щоб світили на передній бік його.
38. Щипці до нього й огарничка до нього будуть із щирого золота.
39. Із таланту щирого золота маєш зробити його з усіма його приладами.
40. Та гляди, щоб зробив їх за зразками, що показано тобі на горі.»

26. Будова храмини: коверці й килими, покривала 1-14; дошки 15-30; завіси та запони 31-37
1. «Храмину спорудиш із десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, з блакиту й порфіри та кармазину з херувимами, - майстерного гаптаря роботи, - зробиш їх.
2. Кожен килим нехай буде на двадцять вісім ліктів завдовжки, а на чотири лікті завширш; міра одна для всіх килимів.
3. Кожні п'ять килимів нехай будуть поспинані один з одним, а й ці ж п'ять треба поспинати один з одним.
4. Зробиш петельки на краєчках килима, що з краю першої низки позчіплюваних килимів; так само зроби на крайньому килимі другої низки поспинаних килимів.
5. П'ятдесят петельок зробиш на першому килимі, і п'ятдесят петельок на останньому килимі другої низки поспинаних килимів. Одна проти одної мусять бути петельки.
6. Потім зробиш п'ятдесят гапликів золотих та й позчіпляєш ними килими один до одного так, щоб храмина була суцільна.
7. Зробиш також килими з козячої шерсти для намету над храминою; одинадцять килимів зробиш.
8. Завдовжки кожен тридцять ліктів, завширш чотири лікті; міра одна для одинадцятьох килимів.
9. І поспинаєш окремо п'ять килимів, і шість килимів окремо, і згорнеш удвоє шостий килим перед наметом.
10. Зробиш і п'ятдесят петельок на рубці килима, що на кінці першого ряду поспинаних килимів, а також п'ятдесят петельок здовж рубця останнього килима другого ряду поспинаних килимів.
11. Зробиш також п'ятдесят защіпок мідяних та й повсовуєш їх у петельки і поспинаєш намет так, щоб був суцільний.
12. А щодо залишку від килимів намету, то половина килима, що зостанеться, нехай звисає ззаду храмини.
13. А лікоть з одного і лікоть з другого боку залишку в довжині килимів намету висітиме по боках храмини, з одного й другого боку, щоб окривати його.
14. І покривало намету зробиш з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а зверху покривало з борсучих шкур.
15. Дошки для житла зробиш також з дерева акації, щоб стояли прямовисно.
16. Десять ліктів завдовжки кожна дошка, і півтора ліктя завширш.
17. У кожній дошці нехай будуть два чопи споєні один з одним. Так само зробиш на всіх дошках храмини.
18. А виготуєш для храмини: двадцять дощок буде для південного боку, праворуч.
19. І сорок срібних ніжок під двадцять дощок, дві ніжки під кожну дошку для обох чопів.
20. І на другому боці храмини, з північної сторони, буде двадцять дощок.
21. І сорок срібних ніжок до них, дві ніжки під кожну дошку.
22. На задньому ж боці, на захід, зробиш шість дощок.
23. І дві дошки виготуєш на кути в храмині, на задньому боці;
24. вони будуть подвійні внизу, а також подвійні вгорі коло першої каблучки; і так одна й друга, вони утворюватимуть два кути.
25. А всіх дощок буде вісім, і шістнадцять срібних ніжок до них; дві ніжки під кожною дошкою.
26. Та зробиш засуви з дерева акації; п'ять засувів до дощок на одному боці храмини,
27. і п'ять засувів до дощок на другому боці храмини, і п'ять засувів до дощок на задньому боці храмини, на заході.
28. Середній же засув буде просунутий посередині дощок від одного кінця до другого.
29. Дошки обкладеш золотом, а каблучки до них, де всувати засуви, зробиш золоті; і обкладеш засуви золотом.
30. Так ти побудуєш храмину за зразком, що показано тобі на горі.
31. Зробиш завісу з блакиту й порфіри та кармазину й тонкого полотна, майстерного гаптаря роботи, з херувимами щоб зроблено було її.
32. І повісиш її на чотирьох озолочених стовпах з акації, що матимуть золоті гачки й стоятимуть на чотирьох срібних підніжках.
33. І повісиш завісу під запинками; туди, за завісу, досередини, внесеш кивот завіту; і завіса розділятиме вам святиню від "святая святих".
34. І покладеш віко на ковчег Свідоцтва в святилищі.
35. Стіл же поставиш знадвору завіси, а світильник - проти стола, з полудневого боку храмини; стіл же поставиш на північному боці.
36. Зробиш запону над входом до намету із блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи.
37. А для запони зробиш з акації п'ять стовпів, обтягнених золотом, з золотими гачками, і виллєш під них п'ять мідних підніжків.»

27. Жертовник 1-8; подвір'я храмини 9-19; олія світильника 20-21
1. «Спорудиш жертовник з дерева акації, п'ять ліктів завдовжки й п'ять ліктів завширш, чотирокутний нехай буде, і три лікті заввишки.
2. Зробиш роги на чотирьох кутах його, що будуть суцільні з ним, і обкладеш його міддю.
3. Зробиш казанки, щоб вибирати попіл з нього, і коцюби, і кропильниці, і рогачі, й посудини для жару; усю цю утвар його зробиш з міді.
4. Зробиш і мідяні ґрати до нього, плетені, мов сітка, і приробиш до ґратів мідяні каблучки на чотирьох рогах їхніх.
5. І покладеш їх під виступ жертовника, внизу, так щоб ґратова решітка сягала до половини жертовника.
6. Зробиш носила до жертовника з дерева акації і обкладеш їх міддю.
7. Носила будуть всовуватись у каблучки, і будуть по обох боках жертовника, як нестимуть його.
8. Зробиш його з дощок, а всередині порожній, як було показано тобі на горі, так нехай і зроблять його.
9. Відгородиш також і подвір'я для храмини; на південному боці будуть запони подвір'я з тонкого льняного полотна, сто ліктів завдовжки по одному боці;
10. і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і кільцята до них срібні.
11. Так само й на північному боці вздовж нехай будуть запони на сто ліктів завдовжки; і двадцять стовпів з двадцятьма мідяними підніжками; гачки ж на стовпах і защіпки до них срібні.
12. На західній ширині подвір'я будуть запони на п'ятдесят ліктів, і десять стовпів до них і підніжків до них десять.
13. Східня ширина подвір'я п'ятдесят ліктів.
14. І то п'ятнадцять ліктів запони буде по одному боці, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.
15. І на другому боці п'ятнадцять ліктів запони, і стовпів до неї три і підніжків їхніх три.
16. А для входу на подвір'я буде закривало на двадцять ліктів, з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, мережаної роботи та стовпів до нього чотири й підніжків до них чотири.
17. Усі стовпи навколо подвір'я будуть сполучені срібними поперечками; гачки у них срібні, підставки ж мідяні.
18. Довжина подвір'я сто ліктів, а ширина п'ятдесят, вишина ж п'ять ліктів. Усе буде з тонкого льняного полотна, підніжки ж мідяні.
19. Усе знаряддя в храмині на всяку потребу, і все кілля її, і все кілля на подвір'ї буде мідяне.
20. Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі для світильника олії, чистої, оливкової, щоб утримувати лямпи повсякчасно засвіченими.
21. Нехай Арон із синами ставлять його в наметі зборів, перед завісою, що заслонює кивот завіту, щоб горів він з вечора до ранку перед Господом. Це віковічне рішення для синів Ізраїля, для всіх їхніх поколінь.»

Дата: Неділя, 25.04.2010, 19:11 | Повідомлення # 8
28. Священичі ризи 1-5; ефод 6-14; нагрудник 15-30; плащ 31-35; митра 36-38; одяг 39-43
1. «Нехай приступлять до тебе Арон, брат твій, і сини його, з-поміж синів Ізраїля, щоб служити мені священиками: Арон, Надав і Авігу, Єлеазар та Ітамар, сини Аронові.
2. Ти справиш священні ризи Аронові, братові твоєму, на славу й на окрасу.
3. І скажеш усім здатним та кмітливим, кого я сповнив хистом, щоб вони зробили ризи Аронові, щоб посвятити мені його на священика.
4. Ось які ризи нехай справлять: нагрудник і ефод; та верхню ризу -хитон мережаний, митру й пояс зроблять вони священні ризи Аронові, братові твоєму й синам його, щоб був священиком мені.
5. Вони візьмуть на те золота й блакиту, порфіри й кармазину та тонкого полотна.
6. Зроблять вони ефод із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкої льняної тканини, мистецької роботи.
7. На обох кінцях його мають бути прив'язані два нараменники, щоб ними його прив'язувати.
8. І по-мистецькому вироблений пояс на ньому для оперізування, буде однакової роботи й одноцілий: із золота і блакиту й порфіри та кармазину і тонкого льняного полотна.
9. І візьмеш два онікси і вирізьбиш на них імена синів Ізраїля.
10. Шість імен їхніх на одному камені, і шість других імен на другому камені, по черзі їх народження.
11. Робом ритівника самоцвітів, як вирізьблюють печатки, вирізьбиш на двох каменях імена синів Ізраїля, і в оправу з золота оправиш їх.
12. І прикріпиш обидва камені на нараменниках ефоду, як камені на спомин синам Ізраїля. Арон носитиме їх імена перед Господом на своїх раменах на спомин.
13. Зробиш дві золоті оправи,
14. і два ланцюжки з щирого золота; зробиш їх, сплівши як шнурки мотузкові, та й причепиш шнурові ланцюжки до оправ.
15. Далі, зробиш нагрудника судейського, мистецької роботи, таким робом, як і ефод, зробиш його: з золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна зробиш його.
16. Чотирикутний нехай буде, складений удвоє, п'ядь завдовжки і п'ядь уширш.
17. Та понасаджуєш на ньому оправлене каміння в чотири ряди; сардій, топаз і смарагд - ряд перший.
18. Другий ряд: рубін, сафір і берил.
19. Третій ряд: опал, агат і аметист.
20. Четвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис. Оправлені в золото будуть вони в своїх насадках.
21. І будуть ці камені за іменами синів Ізраїля - дванадцять; вирізьблені будуть, як печатки, кожен з ім'ям своїм буде, за дванадцятьма колінами.
22. Зробиш на нагруднику шнурові ланцюжки з щирого золота.
23. Далі, зробиш на нагруднику дві золоті каблучки і прикріпиш їх до двох кінців нагрудника.
24. І причепиш два золоті шнурки до двох каблучок, що на кінцях нагрудника.
25. Обидва ж кінці двох шнурків прив'яжеш до двох оправ, що їх прикріпиш на обох нараменниках ефоду, спереду.
26. Зробиш також дві золоті каблучки та причепиш до других двох кінців нагрудника, до його спіднього рубця, що звернений до ефоду.
27. І зробиш знову дві золоті каблучки, що причепиш до обох нараменників ефоду, внизу, з лицьового боку його, саме там, де зв'язується, над мережаним поясом ефоду.
28. Та нехай каблучки нагрудника будуть прив'язані блакитним шнурочком до каблучок ефоду, щоб був над мережаним поясом ефоду, і щоб не зсувався з ефоду.
29. Так Арон носитиме імена синів Ізраїля на судейськім нагруднику на своєму серці, коли входитиме в святиню, на вічний спомин перед Господом.
30. У судейський нагрудник вкладеш Урім і Туммім, щоб вони були на серці Арона, як входитиме він перед Господа; і носитиме Арон суд синів Ізраїля на своєму серці перед Господом повсякчасно.
31. І зробиш верхню ризу, всю з блакиту.
32. І буде в ній посередині нагорі отвір для голови, облямований навкруги обшивкою тканої роботи - як отвір броні, щоб не рвалася.
33. По краях її зробиш гранатові яблучка з блакиту і порфіри і кармазину, по краях її навкруги; і дзвіночки золоті проміж ними навкруги;
34. дзвіночок золотий і гранатове яблучко напереміну, і так по краях усієї ризи навколо.
35. Вона буде на Аронові, як служитиме, щоб було чути дзвоніння дзвіночків, як входитиме в святиню перед Господа, і як виходитиме, щоб не вмерти йому.
36. Виготуєш також платівку з щирого золота і виритуєш на ній, на спосіб ритування печатки: Святе Господеві.
37. І прив'яжеш до неї шнурочок з блавату, щоб вона була на митрі, спереду митри щоб була.
38. Вона буде в Арона на чолі так, що Арон носитиме огріхи, яких допустяться сини Ізраїля в святих речах, що їх посвячуватимуть у всіх своїх святих приносах. Завсіди вона буде на чолі в нього, щоб зробити їх благоугодними перед Господом.
39. Витчеш хитон з тонкого полотна, з тонкого полотна зробиш і митру, і пояс теж зробиш вишиваною роботою.
40. Зробиш і синам Арона хитони, зробиш їм і пояси, й клобуки теж зробиш на славу й на окрасу.
41. І вдягнеш у них Арона, брата твого, і синів його з ним, і помажеш їх, і введеш у чин їх, і освятиш їх на священицьку службу мені.
42. Зробиш їм теж льняні штани, щоб покривали наготу їх від клубів до стегон.
43. Матимуть їх на собі Арон і сини його, як увіходитимуть у намет зборів, або як наближатимуться до жертовника, щоб служити в святині; інакше вони провинились би та й померли б. Це віковічна постанова для Арона і для його потомків.»
29. Посвячення Арона та синів його 1-9; жертви при свяченнях 10-28; наслідство 29-30; пир 31-35; щоденні жертви 36-46
1. «Ось що маєш чинити з ними, щоб посвятити мені їх у священики. Візьми одного бичка й два барани без вади,
2. та опрісноків, і незаквашених коржиків, замішених на олії, і незаквашених ладок, помащених олією; з питльованої пшеничної муки зробиш їх.
3. Накладеш їх у кошик, і принесеш їх у кошику, і приведеш бичка та обох баранів.
4. Арона ж і синів його приведеш до входу в намет зборів та й обмиєш їх водою.
5. А взявши шати, надягнеш на Арона хитон і плащ, що до ефоду, ефод, нагрудник, та й опережеш його мережаним поясом ефоду.
6. І покладеш йому на голову митру, а на митру вкладеш святу діядему.
7. І візьмеш миро і зіллєш йому на голову й помажеш його.
8. Потім приведеш і синів його, і надягнеш на них хитони.
9. І підпережеш їх поясами, Арона та синів його, і обгорнеш їм голови завоями, і буде їм священство установою вічною. Так настановиш у священики Арона і синів його.
10. І приведеш бичка перед намет зборів, і покладе Арон і сини його руки свої на голову бичкові.
11. І заколеш бичка перед Господом коло входу до намету зборів.
12. Візьмеш крови бичка й помастиш нею роги жертовника пальцем, решту ж крови виллєш усю до підніжка жертовника.
13. Візьмеш увесь жир, що вкриває нутрощі, та чепець над печінкою, та обидві нирки і тук, що на них, та й спалиш на жертовнику.
14. М'ясо ж бичка й шкуру його та кал його спалиш на вогні за табором: бо це жертва за гріх.
15. Далі, візьмеш одного з баранів, і Арон і сини його покладуть руки свої на голову баранові.
16. І заріжеш барана, візьмеш крови його та покропиш нею жертовник з усіх боків.
17. Барана ж поріжеш на шматки, виполощеш нутрощі його й ноги та й покладеш їх зверху на шматки, і на його голову.
18. Потім усього барана спалиш на жертовнику; це всепалення Господеві, приємний запах вогняної жертви Господеві.
19. Далі, візьмеш другого барана, і покладуть Арон і сини його руки на голову баранові.
20. І заріжеш барана, візьмеш крови його й покладеш на край правого вуха синів його, і на великий палець правої ноги їх, рештою ж крови покропиш жертовник з усіх боків довкола.
21. І візьмеш крови, що на жертовнику, та мира і покропиш на Арона і на ризи його, на синів його й на ризи синів його з ним, і буде він посвячений і ризи його, і сини його й ризи синів його з ним.
22. І візьмеш від барана тук: курдюк і тук, що вкриває нутрощі, та й чепець від печінки і обидві нирки з туком, що на них, і праву литку - бо це баран посвячений.
23. А з кошика опрісноків, що перед Господом, візьмеш один буханець хліба, один мащений олією сухарик,
24. і покладеш усе те на руки Аронові й на руки синів його, приносивши все це як коливальну жертву перед Господом.
25. І назад забереш те все з їхніх рук та й спалиш на жертовнику зверху на всепалення, на приємний запах перед Господом: це вогняна жертва Господеві.
26. Візьмеш також перса посвяченого барана, що за Арона, і принесеш як коливальну жертву перед Господом:
це буде твоя частка.
27. Так освятиш коливальні перса та литку; себто те, що було принесене й жертвуване з посвятного барана з нагоди посвячення Арона та синів його.
28. Це буде повсякчасно законним уділом Арона й синів його від синів Ізраїля; бо це жертвопринос від синів Ізраїля, жертвопринос при всіх їхніх мирних жертвах, жертвопринос Господеві.
29. А святі ризи, що в Арона, будуть дітям його по ньому; в них вони будуть помазувані й посвячувані.
30. Сім днів надягатиме їх священик з його синів, що наслідуватиме його, коли входитиме в намет зборів, щоб служити в святині.
31. А посвятного барана візьмеш і звариш його м'ясо в святому місці,
32. І їстиме Арон і сини його бараняче м'ясо й хліб, що в кошику, біля входу в намет зборів.
33. Нехай вони їдять те, чим спокутувано їхні гріхи, коли вони були посвячувані і ставляні в священики; ніхто сторонній не сміє їх їсти, бо то святе.
34. А коли зостанеться щось до ранку від посвятного м'яса й від хліба, спалиш останок вогнем; не можна його їсти, бо то святе.
35. Зробиш, отже, Аронові й синам його все так, як я заповідав тобі. Сім днів висвячуватимеш їх.
36. А бичка приноситимеш у жертву за гріх щодня, за покуту; і очисти жертовник, зробивши за нього покуту; а щоб освятити його, то помажеш його.
37. Сім днів покутуватимеш за жертовник та освячуватимеш його. Тож так стане він пресвятим; усе, що доторкнеться до жертовника, стане святим.
38. От що приноситимеш на жертовнику: двоє ягнят перволітків щодня, повсякчасно.
39. Одне ягня приноситимеш уранці, а друге підвечір,
40. разом з десятиною ефи питльованої муки, змішаної з четвертиною гіна чистої оливкової олії, і возливання з четвертини гіна вина, до першого ягняти.
41. А друге ягня приноситимеш перед вечором, з таким самим приносом і возливанням, що й вранці: на приємний запах, вогняну жертву Господеві.
42. Це буде повсякчасне всепалення для ваших поколінь, коло входу в намет зборів, перед Господом, де зустрічатимуться з вами, щоб розмовляти там з тобою.
43. Там я зустрічатимуся з синами Ізраїля, і те місце буде освячене моєю славою.
44. Я освячу намет зборів та жертовник, освячу також Арона й синів його, щоб були моїми священиками.
45. Я житиму між синами Ізраїля й буду їм Богом.
46. Вони збагнуть, що я Господь, Бог їх, який вивів їх з Єгипетської землі, щоб жити серед них, я, Господь, Бог їхній.»
Дата: Неділя, 25.04.2010, 19:15 | Повідомлення # 9
30. Кадильний жертовник 1-10; поголовний податок 11-16; мідяна вмивальниця 17-21; святе миро 22-33; пахощі кадила 34-38
1. «Зробиш також і жертовник на курення кадильне; з дерева акації зробиш його.
2. Лікоть завдовжки і лікоть завширш, чотирикутний він буде; два лікті заввишки. Роги його будуть суцільні з ним.
3. І обкладеш його чистим золотом: поверхницю його, стінки його навколо й роги його; зробиш до нього золотий вінець навколо.
4. Зробиш і дві каблучки золоті до нього під вінцем його, по обох боках його; приправиш їх по протилежних сторонах його, щоб просовувати в них носила, якими носитимуть його.
5. Носила зробиш з дерева акації, і обкладеш їх золотом.
6. І поставиш його проти завіси, перед кивотом Свідоцтва, проти віка, що над Свідоцтвом, де я об'являтимусь тобі.
7. І на ньому Арон спалюватиме пахучий ладан; щоранку, як готуватиме лямпи, спалюватиме його;
8. увечорі теж, коли ставитиме лямпи, спалюватиме його, як щоденне курення перед Господом, для ваших поколінь.
9. Не приноситимете на ньому жадного іншого ладану, ні всепалення, ні приносу, ні возливання не возливатимете на ньому.
10. Раз на рік Арон робитиме покуту на рогах його; кров'ю жертви за гріх робитиме покуту на ньому, раз на рік через усі покоління, бо він пресвятий Господеві.»
11. Господь сказав Мойсеєві:
12. «Як робитимете перепис синів Ізраїля, тих, що мають бути перелічені, нехай кожен при переписі дасть Господеві викуп за свою душу, щоб не нагрянуло на них якесь лихо, як перелічуватимуть їх.
13. Ось що мають давати всі ті, що переходять до переглянених уже: пів шекля, по шеклю святині в двадцять герів, пів шекля як податок для Господа.
14. Кожен, хто переходить у число записаних, від двадцять років і вище, має скласти податок Господеві.
15. Ані багатий не даватиме більше, ані вбогий менше, як пів шекля, на податок Господеві, за викуп душ своїх.
16. Ти візьмеш від синів Ізраїля викупні гроші й призначиш їх на службу в наметі зборів, щоб вони були пригадкою для синів Ізраїля перед Господом, за викуп ваших душ.»
17. Господь сказав Мойсеєві:
18. «Зробиш також і мідяну вмивальницю й мідяну підставку до неї на обмивання; і поставиш її між наметом зборів та жертовником, і наллєш до неї води.
19. І Арон та сини його обмиватимуть у ній свої руки й ноги.
20. І коли входитимуть у намет зборів, мусять умиватися водою, щоб не померли, як теж і тоді, коли приступатимуть до жертовника — спалювати Господеві вогняну жертву.
21. Мусять обмивати руки свої та ноги, щоб не померти. Нехай буде це для них установою віковічною, для нього та його нащадків, у їхніх поколіннях.»
22. Господь сказав Мойсеєві:
23. «Візьми собі пахощів вартісної, чистісінької мірри, п'ятсот шеклів; та пахучого кинамону половину, тобто двісті п'ятдесят; пахучої тростини двісті п'ятдесят;
24. кассії п'ятсот по шеклю святині, та оливкової олії один гін.
25. І зробиш з того миро на святе помазання; пахуче мастило, як виробляє виробник мастил. Це буде миро до святого помазання.
26. Та помастиш ним намет зборів та кивот Свідоцтва;
27. стіл і весь посуд його; світильник і посуд його та кадильний жертовник;
28. і жертовник для всепалення і весь посуд його; вмивальницю та її підставку.
29. І коли ти освятиш їх, будуть вони пресвятими; усе, що доторкнеться до них, стане святим.
30. Помажеш також і Арона та синів його, і висвятиш їх мені у священики.
31. До синів же Ізраїля промовиш так: Миром святого помазання буде мені це в ваших поколіннях.
32. На людське тіло не можна його зливати, і за складом його не робитимете його такого для себе: святе воно, і святим мусить бути вам.
33. Хто змішав би собі таке миро або помазав би ним непокликаного, той буде викорінений з-між свого народу.»
34. Далі сказав Господь до Мойсея: «Візьми собі таких пахощів: Стакти, пахучої раковини, гальвану й чистого ладану, усього по рівній частині,
35. і зробиш з того пахощі, запашну суміш, з умінням виготувану, очищену, чисту, святу.
36. І розтовчеш з них трохи на дрібний порох і покладеш перед Свідоцтвом у наметі зборів, де сходитимуться з тобою: пресвята річ буде це для вас.
37. Пахощі ж кадила, що ти маєш зробити, ніхто з вас не сміє робити для себе за подібним приписом: вони будуть святими в вас для Господа.
38. Хто б таке зробив, щоб нюхати його, той буде викорінений з-між свого народу.»

31. Майстри для намету й утварі 1-11; день суботній 12-18
1. Господь сказав Мойсеєві:
2. «Ось я покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди;
3. і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом та хистом у всякім ділі;
4. щоб продумував мистецькі задуми виконавши у золоті, сріблі й міді;
5. і щоб обточував дорогоцінне каміння для вправи у гнізда, а й у різьбі дерева, щоб викінчити всяке діло.
6. І дав я йому помічника Оголіява, сина Ахісамаха, з коліна Дана, і вклав хист у серце кожному умільцеві, щоб зробити все, що я заповідав тобі:
7. намет зборів, кивот Свідоцтва, віко, що на ньому, і всю утвар у шатрі;
8. стіл і посуд його, і світильник чистий і все його приладдя, і кадильний жертовник,
9. і жертовник для всепалень та все знаряддя його, і вмивальницю і підставку її;
10. і одіж службову, і святі ризи для Арона священика, і ризи для синів його, щоб служили у священнодії;
11. і миро для помазання, і благовонні пахощі для святині: усе мають зробити достеменно, як заповідав я тобі.»
12. Господь сказав Мойсеєві:
13. «Ти ж промов до синів Ізраїля: Глядіть, пильнуйте мені суботи; бо вона - знак між мною та вами для ваших поколінь, щоб знали, що я -Господь, який освячує вас.
14. Пильнуйте, отже, суботи: вона бо має бути свята для вас; хто осквернить її, нехай буде скараний смертю. І кожен, хто в ній робитиме якубудь роботу, той буде викорінений з-поміж свого народу.
15. Шість днів для роботи, але сьомий день на цілковитий спочинок, присвячений Господеві; кожен, хто робитиме якусь роботу в день суботній, буде скараний смертю.
16. Тож нехай сини Ізраїля пильнують суботи, та святкують її з роду в рід, як союз віковічний.
17. Вона - знак віковічний між мною та синами Ізраїля; бо шість днів творив Господь небо й землю, а сьомого дня спочив і відітхнув.»
18. І як перестав Господь розмовляти з Мойсеєм на Синай-горі, дав йому дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, записані пальцем-перстом Божим.

32. Золотий телець 1-6; гнів Господень 7-14; Мойсей розбиває таблиці Завіту 15-24; кара та помилування 25-35
1. Коли народ побачив, що Мойсей забарився, не сходив з гори, збився він юрбою коло Арона та й каже до нього: «Ану, зроби нам бога, щоб він ішов поперед нас! Бо отой Мойсей, той чоловік, що вивів нас з Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.»
2. Сказав же Арон до них: «Повиймайте золоті ковтки, що в ухах жінок ваших, синів та дочок ваших, та й принесіть до мене.»
3. І повиймали всі люди золоті ковтки, що були в них у вухах, і поприносили до Арона.
4. Позбирав він їх з їхніх рук, розтопив у формі та й виробив з них вилитого бичка. А вони загукали: «Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі!»
5. Арон, побачивши це, спорудив перед ним жертовник і проголосив: «Узавтра свято на честь Господа.»
6. Повставали вони рано-вранці й учинили всепалення й мирні жертви, а потім посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися.
7. Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі.
8. Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі.»
9. І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий.
10. Тож тепер полиш мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий.»
11. Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів твій на народ твій, що ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою?
12. Навіщо мали б єгиптяни говорити: На лихо вивів він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі? Відверни ярість обурення твого та зміни гнів на милість супроти твого народу.
13. Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся собою цими словами: Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість.»
14. І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.
15. І повернувшися, став Мойсей сходити з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку.
16. Таблиці ж були ділом Божим, і письмо - Божим письмом, виритим на таблицях.
17. Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: «Воєнний сполох у таборі!»
18. Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую.»
19. І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою.
20. Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля.
21. Спитав Мойсей Арона: «Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?»
22. Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла.
23. Сказали вони мені: Зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.
24. Я відповів їм: У кого є золото, нехай здійме з себе. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок.»
25. Побачив Мойсей, що народ розгнузданий, а розгнуздав його Арон на сором перед його противниками,
26. і став Мойсей на воротях до табору та й каже: «Хто за Господа, до мене!» І зібрались коло нього всі сини Леві.
27. І сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Підпережіть кожен меча свого при боці, перейдіть табором сюди й назад, від воріт до воріт, вбиваючи кожен своїх рідних братів, приятелів ваших і сусідів.»
28. Вчинили сини Леві по слову Мойсея; і полягло того дня з народу до трьох тисяч люду.
29. І сказав Мойсей: «Посвятіть себе сьогодні Господеві, кожен проти свого сина й проти свого брата, щоб на вас сьогодні зійшло благословення.»
30. Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх.»
31. Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота.
32. Ой, коли б ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з твоєї книги, що ти написав.»
33. Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти мене, того викреслю з моєї книги.
34. Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, я покараю їх за їхній гріх.»
35. І покарав Господь народ за те, що поклонявся бичкові, якого зробив Арон.

33. Розкаяння народу 1-6; святий намет 7-11; лицезріння слави Божої 12-23
1. Господь сказав Мойсеєві: «Іди, вирушай звідси, сам ти і люди, що ти вивів з Єгипетської землі, в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову словами: Потомству твоєму оддам її.
2. Я пошлю перед тобою ангела й повиганяю ханаанян, аморіїв, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв;
3. в землю, що тече молоком і медом; я ж сам не піду серед вас, бо ви народ твердолобий, щоб, бува, не вигубив я вас у дорозі.»
4. Почув народ це гірке слово та й посумнішав, і не надягав ніхто своїх прикрас.
5. Тоді Господь сказав до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердолобий; коли б я йшов одну лиш хвилю проміж вами, винищив би вас. Тож познімайте ваші прикраси з себе, а я вже знаю, що чинитиму з вами.»
6. І позривали сини Ізраїля свої прикраси з себе, почавши від Хорив-гори.
7. Узяв Мойсей намет та й нап'яв його за табором, оддалеки від нього; він назвав його наметом зібрання; кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за табором.
8. Як тільки виходив Мойсей до намету, всі люди вставали, і кожен стояв коло входу до свого намету й дивились у слід Мойсеєві, аж він увійде в намет.
9. Коли Мойсей входив у намет, спускався стовп хмари й зупинявся при вході в намет і (Господь) розмовляв з Мойсеєм.
10. Народ же ввесь, бачивши хмаровий стовп, що стояв при вході в намет, вставав і падав ниць, кожен при вході до свого намету.
11. Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету.
12. Мойсей сказав Господеві: «Глянь, ти кажеш мені: Веди народ цей, та ти не сповістив мене, кого пошлеш зо мною. А ще й сказав був мені: Знаю тебе на ім'я, і ласку ти знайшов в очах моїх.
13. Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди.»
14. (Господь) сказав: «Я сам піду з тобою і дам тобі спокій.»
15. І (Мойсей) відповів йому: «Коли не йтимеш ти сам особисто, то й не виводь нас звідси.
16. Та й по чім же буде пізнати, що я знайшов ласку в твоїх очах, я і народ твій, як не по тім, що ти йтимеш з нами? Тим і відрізнимось ми, я і твій народ, від усіх народів, що на лиці землі.»
17. Господь сказав Мойсеєві: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім'я.»
18. І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!»
19. І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім'я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись.»
20. І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити.»
21. Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі;
22. і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду.
23. Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна.»

34. Нові таблиці 1-9; відновлення союзу 10-28; осіяння обличчя 29-35
1. Господь сказав Мойсеєві: «Витеши собі дві таблиці кам'яні, такі, як перші, і я напишу на них слова, які були на перших таблицях, що ти їх розбив.
2. Та будь готов уранці, і вийди раненько на Синай-гору та й станеш там передо мною на верху гори.
3. Ніхто щоб не виходив разом з тобою, і нікого щоб не було видно по всій горі; ба й вівці і товар щоб не паслись під цією горою.»
4. Витесав він дві таблиці такі, як перші; і вставши рано-вранці, зійшов на Синай-гору, як заповідав йому Господь, з двома кам'яними таблицями в руках.
5. І зійшов Господь у хмарі і став з ним там і промовив ім'я «Господь».
6. І пройшов Господь перед ним, промовляючи: «Господь, Господь! Бог милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий, і вірний,
7. що зберігає ласку для тисяч, прощає беззаконня, злочини й гріхи, що не залишає нічого без кари, що карає провину батьківську на дітях і внуках до третього й четвертого покоління.»
8. Впав Мойсей притьмом на коліна й поклонився до землі,
9. і мовив: «Коли я знайшов ласку, Господи, в твоїх очах, нехай іде Господь посеред нас. Правда, що це народ твердолобий, та ти все ж таки прости беззаконня наше та гріх наш, і візьми нас собі в насліддя.»
10. (Господь) відповів: «Ось я заключаю союз: перед усім твоїм народом я зроблю чудеса, які не творились ні в якій землі, ані між якими народами; і ввесь народ, що серед нього живеш, побачить діло Господнє; страшне бо те, що я ось хочу зробити з тобою.
11. Зважай же добре на те, що сьогодні заповідаю тобі. Ось я повиганяю з-перед тебе аморіїв, ханаанян, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв.
12. Бережися заключати союз із мешканцями краю, куди ввійдеш, щоб вони не стали тенетами для вас.
13. Ба більш: ви мусите зруйнувати їхні жертовники, порозбивати їхні стовпи й порубати їхні ашери.
14. Ти не будеш поклонятися іншому богові; бо Ревнивий - ім'я Господнє, він Бог ревнивий.
15. Ти не входитимеш у союз із мешканцями тієї країни, а то вони блудуватимуть з богами своїми й жертвуватимуть своїм богам, та й покличуть тебе, і зачнеш їсти їхні жертви.
16. Згодом почнеш брати їхніх дочок для синів своїх, і будуть блудувати дочки їхні з богами своїми і вводити синів твоїх до блуду з богами їхніми.
17. Виливаних богів не робитимеш.
18. Пильнуватимеш свята опрісноків. Сім днів їстимеш опрісноки, як заповідав я тобі в призначений час, у місяці Авів, бо в Авів-місяці ти вийшов з Єгипту.
19. Усе первородне буде мені; а й кожен первісток самчик із твого великорослого й дрібного скоту.
20. Первістка ж осла викупиш ягням; коли ж не викупиш, скрутиш йому в'язи. Ти викупиш усякого первенця з синів твоїх. Не показуйся передо мною з порожніми руками.
21. Шість днів робитимеш, сьомого ж дня відпочиватимеш; навіть під час оранки й жнив мусиш відпочивати.
22. Святкуватимеш свято седмиць - свято первоплоду пшеничних ужинків, як також і свято збору наприкінці року.
23. Три рази на рік має показуватись вся чоловіча стать ваша перед лицем Господа Бога, Бога Ізраїля.
24. Коли повиганяю народи з-перед тебе й поширю кордони твої, ніхто не посягатиме на твою землю, як ходитимеш три рази на рік показатись перед лицем Господа, Бога твого.
25. Не приноситимеш із заквашеним крови, що мені жертвуватимеш; і нехай не зостається до ранку жертва пасхального свята.
26. Первістка з первоплоду землі твоєї приноситимеш у дім Господа, Бога твого. Не варитимеш козеняти в молоці матері його.»
27. Господь сказав Мойсеєві: «Запиши собі ці слова; бо згідно з цими словами я вчинив союз із тобою й з Ізраїлем.»
28. Мойсей був там з Господом сорок днів і сорок ночей; хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова союзу, десять слів.
29. І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом.
30. Бачили Арон і всі сини Ізраїля, як обличчя в Мойсея сяяло промінням; і боялись вони приступити до нього.
31. Та Мойсей покликав їх. Тоді Арон і всі старшини громадські повернулись до нього, й він розмовляв з ними.
32. А потім приступили й усі сини Ізраїля; і заповідав він їм усе, про що говорив йому Господь на Синай-горі.
33. Скінчивши ж говорити з ними, закривав він лице собі покривалом.
34. Якже приходив Мойсей перед Господа, розмоляти з ним, здіймав покривало, аж поки не виходив; а як виходив, оповідав синам Ізраїля, що було сказано йому.
35. Сини Ізраїля бачили, що обличчя Мойсея сяяло промінням; і спускав він знову покривало на лице собі, поки не входив розмовляти з Господом.

Дата: Неділя, 25.04.2010, 19:17 | Повідомлення # 10
35. Закон суботи 1-3; пожертви на святиню 4-29; майстри 30-35
1. Зібрав Мойсей усю громаду синів Ізраїля й каже до них: «Ось що заповідав Господь чинити:
2. Шість днів робитимете, сьомий же день має бути святий для вас; субота - цілковитий спочинок на честь Господа. Кожен, хто робитиме в цей день, буде караний смертю.
3. Не будете запалювати вогню в день суботній ані в одній із ваших домівок.»
4. І промовив Мойсей до всієї громади синів Ізраїля: «От що заповідав Господь словами:
5. Принесіть від себе пожертву Господеві. Кожен охочий нехай принесе як пожертву: золото, срібло й мідь;
6. блакит, порфіру, кармазин, тонке полотно й козячу шерсть;
7. баранячі шкури червоні, борсучі шкури й акацієве дерево;
8. олію на світло, пахощі на миро для помазання і на благовонне кадило;
9. онікс-каміння й каміння, щоб вправляти в ефод і в нагрудник.
10. Кожен добрий знавець з-між вас нехай прийде й робить усе, що заповідав Господь:
11. храмину й намет і покриття його; гачки й дошки його; засуви, стовпи й підставки їх;
12. кивот, носила його, віко, завісу, що його покриває;
13. стола, носила його, усі знадоби його й хліб появлення;
14. світильник на світло й посудину його, лямпи й олію на світло;
15. жертовник кадильний та носила його, й миро для помазання й благовонне кадило й вхідну завісу при дверях до храмини;
16. жертовник на всепалення й ґрати мідяні його; носила його й всю посудину його; умивальницю й підставку до неї;
17. запони в подвір'ї, стовпи до них і підставки їхні, і завісу до воріт у подвір'я;
18. кілки до храмини й кілки до подвір'я, і мотуззя до них;
19. одіж службову, щоб служити в святині; святі ризи для Арона священика й ризи для синів його, щоб служити в них священикам.»
20. І відійшла громада синів Ізраїля від Мойсея.
21. Потім поприходили всі, до кого промовило серце, і всі, кого заохотив дух, і поприносили пожертви Господеві на будову намету зборів та всіх потреб, і на святі ризи.
22. Поприходили чоловіки й жінки; усі охочі серцем поприносили пряжки, ковтки, каблучки, намиста, всякого роду золоті речі; окрім усіх тих, що принесли золоті дари Господеві.
23. Кожен, у кого знайшовся блават або порфіра, або кармазин, або тонке полотно, або козяча шерсть, або червоні баранячі шкури, або шкури борсучі, приносив їх.
24. Кожен, хто міг зробити пожертву сріблом та міддю, приносив їх як жертву Господеві, а й кожен, у кого знайшлось дерево акації, що могло здатися на якубудь потребу, приносив його.
25. І кожна жінка, що мала хист, власними руками пряла й приносила пряжу: блакит, порфіру, кармазин і тонке полотно.
26. А й усі жінки, що мали до того кебету, сукали козячу шерсть.
27. А князі приносили онікс-камені і дороге каміння для оправи в ефод і в нагрудник,
28. і пахощі, і олію на світло, і на мастило для помазання, і для благовонного кадила.
29. Усі чоловіки й жінки, в яких серце було щедре подавати на всяку роботу, яку Господь заповідав через Мойсея зробити, усі сини Ізраїля приносили доброхіть пожертви Господеві.
30. Мойсей сказав синам Ізраїля: «Глядіть, Господь покликав пойменно Бецалела, сина Урі, сина Хура, з коліна Юди,
31. і сповнив його духом Божим, мудрістю й розумом і хистом у всякім ділі;
32. щоб продумувати мистецькі задуми та виконувати їх у золоті, сріблі й міді,
33. і гранувати каміння для оправи, і різьбити на дереві, виконувати всяку мистецьку роботу.
34. І вклав йому у серце дарування навчати інших, йому й Оголіявові, синові Ахісамаха, з коліна Дана.
35. Сповнив їх здібністю виконувати всяку різьбарську роботу, художньо-ткацьку та гаптярську на блакиті, порфірі, кармазині й тонкому полотні, та ремісничо-ткацьку, - майстрів до всякої роботи й винахідливих умільців.

36. Майстри 1-7; килими 8-19; дошки 20-34; завіси 35-38
1. Бецалел, отже, й Оголіяв та всі вмільці мистецтва, яким Господь дав мудрість і хист, щоб знали, як робити, зроблять усяку потрібну роботу коло святині, згідно з тим, як заповідав Господь.»
2. Так покликав Мойсей Бецалела та Оголіява й усіх умільців мистецтва, що їм Господь дав мудрість у серце, всякого, кого хист тягнув узятись до діла, щоб довести його до кінця.
3. І взяли вони з-перед Мойсея всі приноси, що поприносили сини Ізраїля на будівлю й спорудження святині, щоб збудувати її;
але сини Ізраїля приносили щоранку й далі добровільні пожертви.
4. Так, що всі майстри, що були зайняті на роботі коло святині, поприходили кожен від своєї роботи, що її виконували,
5. і сказали до Мойсея: «Народ дає більш, ніж треба для виконання діла, що заповідав Господь зробити.»
6. І велів Мойсей розголосити по таборі таке: «Нехай ні чоловіки, ні жінки не дають більш ніяких пожертв для святині!» Так було стримано народ від пожертв;
7. бо було вже досить запасу на всяку роботу, що мала бути зроблена; було ще й надто.
8. Усі найспритніші з майстрів, що були зайняті ділом, зробили храмину з десятьох килимів; з тонкої льняної тканини, блакиту, порфіри, й кармазину, з херувимами вишиваної роботи зробили їх.
9. Завдовжки один килим був 28 ліктів, а завширш 4 лікті; міра одна для всіх килимів.
10. І позчіплював п'ять килимів один з одним і других п'ять один з одним.
11. Зробив і петельки з блакиту на краю кожного килима, що на кінці перших п'ятьох, зчіплених докупи; так само зробив на краю останнього з других п'ятьох зчіплених докупи.
12. П'ятдесят петельок зробив на одному килимі і п'ятдесят петельок на краю килима з других, зчіплених докупи; петельки ж були одна проти одної.
13. Зробив також і п'ятдесят гапликів золотих і позчіплював ними килими один з одним, і стала храмина ціла.
14. Зробив також килими з козячої шерсти до намету над храминою. Одинадцять таких килимів зробив він.
15. Завдовжки один килим був тридцять ліктів, а чотири завширш; одна міра для одинадцятьох килимів.
16. І зчепив докупи п'ять килимів окремо і шість килимів окремо.
17. І зробив п'ятдесят петельок на краю останнього килима перших, зчіплених докупи, і п'ятдесят петельок на краю других, зчіплених докупи.
18. Далі зробив п'ятдесят защіпок мідяних до зчіплювання намету, щоб став цілим.
19. І до намету зробив покриття з баранячих шкур, пофарбованих червоно, а друге покриття з борсучих шкур зверху.
20. І наробив дощок на храмину з дерева акації, прямовисних;
21. десять ліктів завдовжки була одна дошка, і півтора ліктя завширш.
22. По два чопи в одній дошці, пригнані один до одного; так само зробив на всіх дошках храмини.
23. Наробив ото дощок на храмину: двадцять дощок на південному боці, праворуч;
24. і сорок срібних підніж зробив під двадцять дощок: по два підніжжя під кожну дошку, для обох її чопів.
25. І на другому боці храмини, на північному, зробив двадцять дощок,
26. і сорок підніж до них, срібних, по два підніжжя під кожну дошку.
27. А на задньому боці житла, на захід, зробив шість дощок.
28. Дві дошки зробив до кутів храмини ззаду;
29. вони були подвійні знизу, а й подвійні вгорі, до першої каблучки; так зробив до обох, на обох кутах.
30. Усього ж було вісім дощок, із срібними підніжками до них: шістнадцять підніж, по два підніжжя під кожну дошку.
31. Далі зробив засуви з дерева акації: п'ять до дощок на одному боці храмини,
32. і п'ять на другому боці храмини, і ще п'ять засувів до дощок для храмини ззаду, на захід.
33. І зробив середній засув, що мав проходити по середині дощок, від одного кінця до другого.
34. Дошки ж обклав золотом; каблучки до них, щоб просувати в них засуви, були теж золоті, та й самі засуви теж обклав золотом.
35. Зробив він також і завісу з блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна: майстерної гаптярської роботи з херувимами.
36. До неї ж зробив чотири стовпи з дерева акації та обклав їх золотом, гачки їх теж були золоті; і вилив до них чотири підніжки з срібла.
37. Зробив і запону до входу в намет з блакиту, порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна, робом мережаним;
38. і п'ять стовпів з гачками їх, і обклав верхи їхні й поперечини їхні золотом, а п'ять підніжків їх зробив з міді.

37. Кивот Завіту 1-9; стіл хлібів появлення 10-16; світильник 17-24; кадильний жертовник 25-29
1. Далі зробив Бецалел кивот з дерева акації, два лікті з половиною завдовжки, півтора ліктя завширш і півтора ліктя заввиш.
2. Він виклав його сутим золотом ізсередини й зверху, і зробив на ньому навколо золотий вінець.
3. І вилив для нього чолири золоті каблучки, до чотирьох рогів його: дві каблучки на одному боці й дві на другому.
4. Зробив і носила з дерева акації та й обтягнув їх золотом.
5. І повсовував носила в каблучки по боках кивота, щоб можна було носити його.
6. Зробив і віко з щирого золота, два лікті з половиною завдовжки й півтора ліктя завширш.
7. Зробив і двох херувимів золотих; виковуючи зробив їх, по обох кінцях віка.
8. Одного херувима при кінці одного боку, а другого херувима при кінці другого боку; суцільними з віком зробив херувимів по обох його кінцях.
9. Херувими ж простягали крила свої вгору, вкриваючи ними віко, а лиця їх були одне проти одного, звернені до віка.
10. Зробив також стіл з дерева акації: два лікті завдовжки, лікоть завширш і півтора ліктя заввиш.
11. І покрив його сутим золотом, і зробив до нього вінець золотий навколо.
12. Зробив на ньому лиштву, на долоню завширш, з усіх боків, а до лиштви зробив знову золотий вінець навколо.
13. І вилив до нього чотири каблучки золоті та й приробив їх до чотирьох рогів його на чотирьох ногах його.
14. Щільно до лиштви приставали каблучки для всовування носил, щоб носити стіл.
15. І зробив носила з дерева акації та й обклав їх золотом, щоб носити стіл.
16. Зробив і посудину, що мала бути на столі: миски, кубки, чаші й жбани зо щирого золота, на возливання.
17. Зробив і світильник, із сутого золота виковуючи його; його підставка, держало його, вітки, чашечки, бруньки й квітки його були суцільні з ним.
18. Шість віток виходило з його боків: три вітки з одного його боку і три вітки з другого.
19. Три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіткою на одній вітці, і три чашечки як мигдалевий цвіт, з брунькою й квіткою на другій вітці; і так на всіх шістьох вітках, що були суцільні з світильником.
20. На світильнику ж було чотири чашечки як мигдалевий цвіт, з бруньками й квітками їхніми.
21. Одна брунька під двома вітками суцільна з ним, друга брунька під двома вітками суцільна з ним, і третя брунька під двома вітками суцільна з ним, для шести віток, що були суцільні з ним.
22. Бруньки їхні й вітки були суцільні з ним, усе з одного кусня сутого, кутого золота.
23. І зробив сім лямп до нього, і щипці, і огарничку до нього з щирого золота.
24. Із таланту чистого золота зробив він його й усю посудину його.
25. Зробив він і кадильний жертовник з дерева акації: лікоть завдовжки й лікоть завширш, чотирокутний і на два лікті заввиш, роги його суцільні з ним.
26. І обклав його щирим золотом, верх його й стінки його з усіх боків, і роги його; і зробив на ньому вінець золотий навколо.
27. І дві каблучки золоті зробив до нього під вінець його, по обидвох боках його, по обидвох краях, щоб просувати носила його.
28. Зробив він носила з дерева акації та обклав їх золотом.
29. Потім зготував святе миро для помазання й чисті благовонні пахощі на кадило, як то виробляють пахощі.

38. Жертовник усепалення 1-8; подвір'я 9-20; матеріал та його ціна 21-31
1. Зробив і жертовник на всепалення з дерева акації, п'ять ліктів завдовжки, п'ять ліктів завширш, чотирокутний, і три лікті заввиш.
2. На чотирьох його кутах зробив чотири роги, що були суцільні з ним, і обклав їх міддю.
3. Зробив усе знаряддя до жертовника: казани, і коцюби, і мидниці до скроплювання, і гаки, і жарниці; все знаряддя до нього зробив з міді.
4. Зробив і грати до жертовника, плетені, мов решітка, з міді, під виступом його, внизу, до половини його.
5. Далі вилив чотири каблучки до чотирьох рогів мідних ґратів, щоб встромлювати в них носила.
6. Носила ж зробив з дерева акації та обклав їх міддю.
7. І повсовував носила в каблучки, по обох боках жертовника, щоб носити його на них; порожнім, з дощок зробив його.
8. Зробив і мідяну вмивальницю й мідяну підставку до неї, із дзеркал тих жінок, що служили при вході в намет зборів.
9. Зробив і подвір'я. На південному боці, праворуч, запони двору з тонкого льняного полотна на сто ліктів.
10. Двадцять стовпів до них, і двадцять підніж мідяних до них; гачки до стовпів і їхні поперечини були з срібла.
11. На північному боці сто ліктів, і стовпів до них двадцять, і двадцять підніж мідяних до них; гачки до стовпів і поперечини з срібла.
12. На західньому боці п'ятдесят ліктів запон, стовпів до них десять; гачки ж до стовпів і поперечини з срібла.
13. На східньому боці п'ятдесят ліктів;
14. п'ятнадцять ліктів запон на одному боці, до них стовпів три і підніж три;
15. і на другому боці, звідси й звідси при вході в подвір'я, п'ятнадцять ліктів запон, та стовпів до них три й підніжжя три.
16. Усі запони в подвір'ї з усіх боків були з тонкого льняного полотна.
17. Підніжжя до стовпів були з міді, а гачки на стовпах і поперечини на них срібні, а облицювання верхів стовпів срібне, і всі стовпи в подвір'ї зчеплено поперечинами з срібла.
18. Завіса при вході до подвір'я була гаптярської роботи: з блакиту й порфіри й кармазину й з тонкого льняного полотна;
двадцять ліктів завдовжки і п'ять ліктів заввиш, відповідно до запони подвір'я.
19. Стовпів до них чотири й підніж до них чотири, з міді; гачки до них із срібла; облицювання верхів їхніх і поперечин їхніх із срібла.
20. Всі кілки в храмині і в подвір'ї були скрізь довкруги з міді.
21. Оце обрахунок храмини, храмини свідоцтва, що був злічений на наказ Мойсея, зроблений левітами, під орудою Ітамара, сина священика Арона.
22. Бецалел же, син Урі, син Хура, з коліна Юди, зробив усе, що заповідав Господь Мойсеєві.
23. З ним працював Оголіяв, син Ахісамаха, з коліна Дана, різьбар, мистець-вишивальник і гаптяр на блакиті, порфірі, кармазині та тонкому льняному полотні.
24. Всього золота, що пішло на роботу цілої будівлі святині, золота, принесеного в дар, було двадцять дев'ять талантів і сімсот тридцять шеклів, по шеклю святині.
25. А срібла від записаних у громаду - сто талантів і тисяча сімсот сімдесят п'ять шеклів, по шеклю святині.
26. По «бека» від голови, себто по пів шекля, шеклем святині, з кожного, що перейшов до записаних, від двадцятьох років і вище, від шістсот трьох тисяч п'ятсот п'ятдесят люду.
27. А сто талантів срібла пішло, щоб вилити підніжки святині й підніжжя до завіси, сто талантів на сто підніж, по таланту на один підніжок.
28. А з тисячі сімсот сімдесят п'ятьох шеклів зробив гачки до стовпів та обклав їх верхи й пов'язав їх поперечинами.
29. А міді дарованої було сімдесят талантів і дві тисячі й чотириста шеклів.
30. Зробив він з неї підніжжя коло входу в намет зборів, і мідяний жертовник і мідяні ґрати до нього й усе знаряддя до жертовника;
31. а й підніжки в подвір'ї навколо, і підніжки до дверей у подвір'я, і всі кілки до храмини й усі кілки навкруги подвір'я.

39. Службовий одяг та ризи 1-7; нагрудник 8-21; плащ та інші ризи 22-43
1. З блакиту й порфіри й кармазину зробили службову одіж, щоб служити в святині; а й святі ризи для Арона, як заповідав Господь Мойсеєві.
2. Зробили ефод зі золота й блакиту й порфіри й кармазину й тонкого льняного полотна.
3. Повиклепували з золота бляшки й порозтинали їх на нитки, щоб гаптувати ними по блакиту й по порфірі й кармазині та по льняному полотні, як то роблять мистці.
4. Зробили для ефоду нараменники, що спинались докупи; він був до них прип'ятий обома своїми кінцями.
5. Мережаний же пояс, що ним прив'язували його, був суцільний з ним і одної з ним роботи: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна, як заповідав Господь Мойсеєві.
6. Оправили два онікс-камені, що були вкладені в золоті насадки, з вирізьбленими печатною різьбою іменами синів Ізраїля.
7. І повставляли їх у нараменники ефоду як камені на спомин синам Ізраїля, як заповідав Господь Мойсеєві.
8. Зробили й нагрудник, як то мистці вишивають, як ефод: із золота, блакиту, порфіри й кармазину та тонкого льняного полотна.
9. Був він чотирикутний та подвійний, п'ядь завдовжки і п'ядь завширш, подвійно складений.
10. І понасаджували на ньому чотири ряди каменів: сардій, топаз і смарагд - ряд перший.
11. Другий ряд: рубін, сафір і берил.
12. Третій ряд: опал, агат і аметист.
13. І четвертий ряд: хрисоліт, онікс і яспис, оправлені в золоту оправу, кожний у своїй насадці.
14. А каменів було дванадцять, згідно з іменами синів Ізраїля, яких було дванадцять; вони були виритувані як печатки, кожний із своїм ім'ям, для дванадцятьох колін.
15. А на нагруднику зробили ланцюжки, плетені шнуровим способом, із щирого золота./p>
16. Зробили й дві оправи з золота й дві каблучки з золота; і причепили дві каблучки на двох кінцях нагрудника.
17. І прив'язали два золоті шнурочки до двох каблучок на двох кінцях нагрудника.
18. А обидва кінці двох шнурочків причепили до двох оправок, що були на нараменниках ефоду, з лицьового його боку.
19. Зробили ще дві каблучки золоті й причепили на двох других кінцях нагрудника, до внутрішнього його рубця, що звернений сподом до ефоду.
20. І знову зробили дві золоті каблучки й причепили їх до двох нараменників ефоду внизу, з лицьового його боку, саме там, де зв'язується, над мережаним поясом ефоду.
21. І прив'язали нагрудника, каблучки його до каблучок ефоду, шнурочком із блакиту, щоб був над мережаним поясом ефоду та щоб не зсувався з нього; так, як заповідав Господь Мойсеєві.
22. Зробили теж і верхню ризу, ткану, всю з блакиту.
23. Посередині ж був отвір у ризі, як отвір броні, облямований навкруги, щоб не рвався.
24. На краях же ризи зробили гранатові яблучка з блакиту й порфіри і кармазину та тонкої пряжі.
25. Зробили й дзвіночки з щирого золота й попричепляли їх між гранатовими яблучками, по берегах ризи з усіх боків, серед гранатових яблучок.
26. Дзвіночок і гранатове яблучко чергувалися навколо, по краю службової ризи, як це Господь повелів Мойсеєві.
27. Зробили й хитони з тонкого льняного полотна, ткацьким робом, для Арона та синів його;
28. а далі митру з тонкого льняного полотна, і бинди до клобуків, теж з тонкої пряжі, і підштанки з тонкого льняного прядива,
29. і пояс із тонкої тканини, з блакиту, порфіри й кармазину, вигаптуваний, як заповідав Господь Мойсеєві.
30. Зробили також платівку до святої діядеми, із щирого золота, і написали на ній напис, виритуваний як печатка: «Святе Господеві».
31. А до неї прив'язали блакитний шнурочок, щоб причепити її до митри зверху, як заповів Господь Мойсеєві.
32. Отак скінчено всю роботу коло храмини, коло намету зборів. Зробили сини Ізраїля все так, як заповідав Господь Мойсеєві, так і зробили вони.
33. І принесли до Мойсея храмину, намет та всю утвар її: запинки її, дошки її, засуви її, стовпи її й підніжки її;
34. і покриття з баранячих, пофарбованих червоно шкур, і покриття з борсучих шкур, і завісу для заслонювання;
35. і кивот Свідоцтва й носила до нього, і віко;
36. стіл та ввесь посуд і хліб появлення;
37. світильник із чистого золота й лямпи до нього, лямпи, поставлені в порядку, й увесь посуд його, і світильну олію;
38. золотий жертовник, і миро для помазання, і благовонні пахощі, й запону до входу в намет;
39. мідяний жертовник і мідяні ґрати до нього, носила його й усе знаряддя його; вмивальницю й підставку до неї;
40. запони до подвір'я, стовпи його і підніжжя його; запону до воріт подвір'я, його мотуззя й кілки його; усе знаряддя до служення в храмині, для намету;
41. службову одежу, щоб служити в святині, священні ризи для Арона, священика, і ризи для синів його, щоб служити священну службу.
42. Усе, як повелів Господь, так і зробили сини Ізраїля усяку роботу.
43. І оглянув Мойсей усю роботу, і переконався, що вони виконали її; як заповідав Господь, так і зробили її, - і благословив їх Мойсей.

40. Мойсей здвигає храмину 1-33; слава Господня над храминою 34-38
1. Тоді сказав Господь Мойсеєві:
2. «У перший день першого місяця поставиш храмину намету зборів.
3. І покладеш там кивот завіту; і закриєш кивот завісою.
4. Внесеш стіл і порозставляєш те, що має бути розкладеним на ньому; і внесеш світильник та й поставиш лямпи на ньому.
5. І поставиш золотий жертовник для кадила перед кивотом Свідоцтва; й повісиш запону при вході в храмину.
6. Поставиш і жертовник для всепалення перед входом у храмину, до намету зборів.
7. Поставиш умивальницю між наметом зборів і жертовником, і наллєш до неї води.
8. І відгородиш подвір'я навколо, і завісиш запону у воротях подвір'я.
9. Візьмеш мира до помазання та й помажеш храмину й усе, що в ній, і освятиш її, і всю утвар її, і воно буде святим.
10. Помажеш і жертовник для всепалення і все знаряддя його; та освятиш жертовник, і він стане пресвятим.
11. Помажеш також і умивальницю й підставку її, і освятиш її.
12. Потім приведеш Арона й синів його до входу в намет зборів та й пообмиваєш їх водою.
13. І вдягнеш Арона в священні ризи; помажеш його і освятиш його, щоб служив мені священиком.
14. Приведеш і синів його і повдягаєш їх у хитони.
15. І помажеш їх, як помазав їх батька, щоб були мені священиками; і нехай буде їм помазання на вічне священство, з покоління до покоління.»
16. І виконав Мойсей усе, як заповідав йому Господь, так зробив він.
17. Першого дня першого місяця другого року поставлено храмину.
18. Поставив Мойсей храмину; і поставив підніжки до неї, і порозставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її.
19. І нап'яв намет над храминою, і поклав накриття над наметом зверху, як заповідав Господь Мойсеєві.
20. Взяв він Свідоцтво і поклав його в кивот; і приладнав носила до кивота, і поставив віко на кивот зверху.
21. І вніс кивот у храмину, і спустив завісу й закрив нею кивот Свідоцтва, як заповідав Господь Мойсеєві.
22. Потім поставив стіл в наметі зборів, на північному боці храмини, ззовні завіси.
23. І порозкладав на ньому хліби в порядку перед Господом, як велів Господь Мойсеєві.
24. Поставив також і світильник в наметі зборів, навпроти столу, на південному боці храмини;
25. а на ньому поставив лямпи перед Господом, як заповідав Господь Мойсеєві.
26. Поставив і золотий жертовник у наметі зборів, перед завісою.
27. І запалив на ньому благовонні пахощі, як заповідав Господь Мойсеєві.
28. І повісив завісу при вході в храмину.
29. А жертовник для всепалення поставив коло входу в храмину, в наметі зборів, і вчинив на ньому всепалення й офіри, як повелів Господь Мойсеєві.
30. Поставив і умивальницю між наметом зборів і жертовником, і налив до неї води на обмивання.
31. І вмивали собі нею Арон і сини його руки й ноги.
32. Як увіходили в намет зборів і як приступали до жертовника, обмивались, як заповідав Господь Мойсеєві.
33. І відгородив подвір'я навколо храмини й жертовника, і завісив запону на воротях подвір'я. Так довершив Мойсей діло.
34. Тоді хмара вкрила намет зборів, і слава Господня сповнила храмину;
35, і не міг Мойсей увійти в намет зборів, бо на ньому покоїлася хмара, й слава Господня сповнила храмину.
36. І як хмара піднімалася з-над храмини, сини Ізраїля рушали в дорогу в усіх своїх переходах.
37. А як хмара не піднімалась, то й вони не рушали, аж покіль вона знову не піднімалась.
38. Бо хмара Господня була над храминою вдень, уночі ж вогонь був над нею, перед очима всього дому Ізраїля, в усіх їхніх мандрівках.

Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » ВИХІД
Сторінка 2 з 2«12
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика