Головна сторінка сайту
Сторінка 3 з 3«123
Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » КНИГА ПСАЛМІВ
КНИГА ПСАЛМІВ
Дата: Субота, 24.04.2010, 15:12 | Повідомлення # 11
102. (101) Молитва тяжко хворого
1. Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом.

2. Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
3. Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
4. Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
5. Прибите, мов трава, в'яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
6. Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
7. Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
8. Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
9. Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
10. Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, -
11. через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
12. Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в'яну.
13. Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім'я твоє по всі роди.
14. Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
15. Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
16. Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі - твоєї слави.
17. Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
18. зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
19. Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
21. щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
22. щоб звіщали ім'я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
23. коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
24. Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
25. Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
26. Спервовіку світу ти заснував землю і небеса - діло рук твоїх.
27. Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.
28. Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.
29. Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.

103. (102) Прослава Божого милосердя
1. Давида.
Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє - його святе ім'я.
2. Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи.
3. Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.
4. Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям.
5. Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.
6. Господь творить правосуддя і суд усім прибитим.
7. Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля діла свої.
8. Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.
9. Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.
10. Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.
11. Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.
12. Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
13. Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
14. Він знає, з чого ми зліплені, він пам'ятає, що ми - порох.
15. Чоловік бо - дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі.
16. Потягне над ним'вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше.
17. Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих,
18. що бережуть його союз і про заповіді його пам'ятають, щоб їх виконувати.
19. Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє.
20. Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова.
21. Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю.
22. Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!

104. (103) Хвала Богові Творцеві
1. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
2. ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп'яв, неначе намет, небо.
3. Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар србі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
4. Вітри своїми посланцями учиняєш, полум'я вогненне - слугами своїми.
5. Ти заснував землю на її підвалинах - не захитається по віки вічні.
6. Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
7. Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
8. Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
9. Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
10. Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
11. Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
12. Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.
13. Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх
14. Вирощуєш траву для скоту, зела - на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
15. вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
16. Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
17. На них гніздяться птиці; бусли - на кипарисах їхнє житло.
18. Високі гори для кіз диких, скелі - для борсуків притулок.
19. Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
20. Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
21. Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
22. Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
23. Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
24. Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, - повна земля твоїх створінь.
25. Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
26. Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
27. Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
28. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
29. Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
30. Зішлеш твій дух, - вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
31. Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;
32. спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, - вони димують.
33. Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
34. Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.
35. Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!

105. (104) Заклик хвалити Бога 1-7; історія патріярхів 8-45
1. Хваліте Господа, взивайте його ім'я, звіщайте між народами його учинки.
2. Співайте йому, псалми йому співайте, розповідайте про всі його діла чудесні.
3. Хвалітеся його святим ім'ям, хай радується серце тих, що Господа шукають.
4. Шукайте Господа і його силу, Шукайте його обличчя завжди.
5. Згадайте його чуда, що він зробив був; дива його й вироки уст його.
6. Потомки Авраама, слуги його, діти Якова, його вибранці!
7. Він Господь, Бог наш; суди його - на всю землю.
8. Він вічно пам'ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,
9. союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,
10. що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,
11. кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства.»
12. Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні
13. і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, -
14. не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів:
15. «Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»
16. Навів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
17. Послав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.
18. У диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,
19. аж поки не здійснилось його слово, -випробував його глагол Господній.
20. Послав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу.
21. Настановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,
22. щоб він князів його зобов'язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.
23. От і ввійшов Ізраїль у Єгипет, Яків почав жити в землі Хама.
24. Розмножив він народ свій вельми, він їх зробив сильнішими від ворогів їхніх.
25. Перевернув їхнє серце, щоб зненавиділи люд його, щоб коїли слугам його лукавства.
26. Тоді послав Мойсея, слугу свого, Арона, що собі вибрав.
27. Вони появляли поміж ними його дивні знаки і чудеса у землі Хама.
28. Він наслав темряву, і потемніло, але вони спротивилися його слову.
29. Перетворив на кров їхні води і виморив їхню рибу.
30. Від жаб у їхній країні закишіло, були вони й у самих царських покоях.
31. Сказав, і роями взялися мухи, і комарі всю їхню країну вкрили.
32. Замість дощу - дав град їм, вогонь палючий на їхню землю.
33. Побив їхній виноград, смоковниці їхні; і деревину поламав у їхній країні.
34. Сказав, - і сарана злетіла, і гусені без ліку,
35. що з'їла всю траву у їхній країні, плоди на їхній землі пожерла.
36. Він вибив усіх їхніх первородних у країні, первенців повної родючої їхньої сили.
37. І випровадив їх із золотом та сріблом, і не було між племенами їхніми хисткого.
38. Зрадів Єгипет, коли ті вийшли, бо страх напав на нього перед ними.
39. Він простер хмару, неначе покривало, вогонь, щоб уночі світити.
40. Просили, і перепелиць зіслав їм, і хлібом з неба наситив їх.
41. Розколов землю, і ринули води, рікою потекли в пустині.
42. Згадав бо своє святе слово до Авраама, слуги свого.
43. Випровадив із радістю народ свій і з торжеством - своїх вибранців.
44. Дав їм землі поган, і вони напрацьованим заволоділи,
45. щоб його заповідей пильнувати і зберігати його закони. Алилуя.

106. (105) Хваліте Господа: 1-5; свідчення про невірність народу 6-43; гнів і помилування 44-48
1. Алилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
2. Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?
3. Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!
4. Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене,
5. щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.
6. Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.
7. Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам'ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.
8. А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.
9. Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.
10. Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;
11. противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.
12. Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.
13. Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.
14. І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.
15. І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.
16. І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.
17. Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.
18. І запалав огонь у їхній зграї, і полум'я спалило беззаконних.
19. Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись
20. І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.
21. Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,
22. діла предивні в землі Хама, страшенні - над Червоним морем.
23. Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.
24. І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.
25.І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.
26.І він, піднявши руку, їм поклявся, що трупом їх покладе в пустині
27. і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.
28. Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.
29. Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.
30. Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.
31. І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.
32. І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.
33. Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.
34. Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,
35. але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.
36. Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.
37. Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.
38. І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,
39. і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.
40. І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.
41. Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.
42. І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.
43. Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.
44. Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.
45. Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді.
46. Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.
47. Спаси нас, Господи, наш Боже; збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім'я і величатися твоєю похвалою.
48. Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні! І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!

107. (106) Спільна подяка за вирятування від різних життєвих небезпек
1. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
2. Так нехай скажуть ті, що їх викупив Господь, котрих він викупив з руки гнобибителя
3. і котрих зібрав з країв, зо сходу й заходу, з півночі і з-поза моря.
4. Вони блукали пустинею, на безлюдді, дороги не знайшли до міста, де б їм жити.
5. Голодні й спраглі, - душа їхня всередині умлівала;
6. тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
7. Він вів їх дорогою простою, щоб ішли до міста, де б їм жити.
8. Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
9. Бо він наситив спраглу душу і зголоднілу душу сповнив благом.
10. Вони сиділи в тьмі й тіні смерти, скуті нуждою й залізом,
11. бо збунтувалися проти слів Божих і погордували радою Всевишнього.
12. їхнє серце він упокорив бідою, вони спіткнулися, але помічника не було.
13. Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
14. Він вивів їх із тьми й тіні смерти і розбив їхні кайдани.
15. Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
16. Бо він розбив мосяжні брами і розламав залізнії засуви.
17. Вони нездужали через свої переступи, прибиті за свої провини.
18. Усяка їжа їхній душі набридла і вони наблизились до брам смерти.
19. Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
20. Він послав своє слово й вилікував їх, і врятував їх із могили.
21. Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
22. Хай принесуть подячні жертви і з радістю діла його прославлять.
23. Ті, що у суднах пускаються на море, що ведуть торгівлю на водах великих,
24. побачили діла Господні і чудеса його в морській глибині.
25. Сказав, і буйний вітер знявся й підніс високо морські хвилі.
26. Знялись під саме небо, спустилися в безодню, в біді душа їхня танула.
27. І захиталися вони й закружляли, немов п'яний, пропала вся їхня мудрість.
28. Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і визволив їх із скорботи їхньої.
29. Він зробив з бурі тишу і втихомирив морські хвилі,
30. й вони зраділи, що затихло; він до бажаної пристані привів їх.
31. Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
32. нехай його позносять на народних зборах на раді старших хай його прославляють.
33. Він ріки обертає в пустиню, джерела вод - у суху землю.
34. У солончаки плодючу землю -через її мешканців злобу.
35. Він обертає пустиню в озеро воднисте і суху землю у водні джерела.
36. Там оселює зголоднілих, щоб заснували місто для оселі,
37. щоб засівали ниви, виноградники садили, що дають урожай достатній.
38. Благословляє їх, і вони множаться вельми; не допускає, щоб у них худоби стало мало.
39. їх змаліло, вони були прибиті утиском лихим та горем.
40. І той, що на князів кидає ганьбу, що їх блукати силує глухою пустинею,
41. підняв злиденного з нужди і його сім'ї, мов овець, розмножив.
42. Бачать те праві та радіють, і кожна злоба затуляє рот свій.
43. Хто мудрий, хай запримітить оці речі і хай зрозуміє милості Господні.

108. (107) Рання хвала 1-6; молитва перед війною 7-14
1. Пісня. Псалом. Давида.
2. Готове моє серце, Боже, - буду співати, у псалмах славити.
3. Пробудись, гарфо, і ви, гуслі! Я збуджу ранній світанок.
4. Я тебе прославлятиму між народами, Господи, і псалми тобі співатиму між племенами,
5. бо твоя милість аж до неба велика і твоя вірність аж до хмар сягає.
6. Вознесись, Боже, над небесами, і по всій землі хай буде твоя слава!
7. Щоб визволились твої любі, рятуй десницею твоєю і вислухай нас!
8. Сказав Бог у своїй святості: «Восторжествую, Сихем розділю, розміряю Суккот-долину.
9. Мій Гілеад і мій Манассія; Ефраїм - забороло голови моєї, Юда - моє берло.
10. Моав - мій посуд умивальний, на Едом кину я мої сандали, над Філістимською землею возликую!»
11. Хто візьме мене до укріпленого міста? Хто приведе мене аж до Едому?
12. Невже ти, Боже, нас відкинув, уже не вийдеш, Боже, з нашими військами?
13. Пошли нам поміч проти супостата, бо марна людська підмога!
14. З Богом учинимо ми подвиг, і він розтопче противників наших.

109. (108) Прохання про рятунок від ворогів 1-5; 21-31; догана ворогові 6-20
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.
Боже моєї хвали, не мовчи!
2. Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили;
3. і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини.
4. За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся.
5. Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови.
6. Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього.
7. Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде.
8. Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший.
9. Сини його хай стануть сиротами, а його жінка - удовою.
10. Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток.
11. Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю.
12. Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток.
13. Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім'я їхнє хай буде стерте.
14. Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, -
15. хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам'ять.
16. За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити.
17. Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього!
18. Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості!
19. Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди.
20. Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять.
21. Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість,
22. бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях.
23. Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають.
24. Коліна в мене хитаються від посту тіло моє змарніло без жиру.
25. Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою.
26. Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю!
27. Щоб вони знали, що то твоя рука що ти, Господи, оте вчинив.
28. Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти.
29. Противників моїх хай поб'є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою.
30. Я буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма.
31. Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.

110. (109) Месія - Цар 1-3; Священик 4: Переможець 5-7
1. Давида. Псалом.
Сказав Господь Владиці моєму: «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.»
2. Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів твоїх!
3. З тобою володарство, відколи ти народився у святій оздобі; перед зорею я зродив тебе, неначе росу.
4. Клявся Господь і каятись не буде: «Ти - Єрей повіки на зразок Мелхіседека.»
5. Господь по правиці у тебе: розіб'є царів у день гніву свого.
6. Судитиме народи; повно трупу; розіб'є на землі голови по всіх усюдах
7. З потоку питиме в дорозі, тому він голову підніме.

111. (110) Великі діла Господні
1. Алилуя.
Я буду прославляти Господа всім серцем на зборах праведників і в громаді.
2. . Великі діла Господні, подивугідні всім, що люблять їх.
3. Краса і велич його діло, правда його стоїть повіки.
4. Він зробив пропам'ятними свої чуда; добрий Господь і милосердний,
5. він дав поживу тим, що його бояться, пам'ятає вічно про свій союз.
6. Явив потугу діл своїх народові своєму, давши йому спадщину народів.
7. Діла рук його - правда й правосуддя, всі заповіді його - непорушні,
8. встановлені на віки вічні, закладені у правоті й правді.
9. Відкуплення послав народові своєму, Установив навіки союз свій; святе й страшне його ім'я!
10. Початок мудрости - острах Господній; добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні.

Дата: Субота, 24.04.2010, 15:19 | Повідомлення # 12
112. (111) Щастя праведника
1. Алилуя.
Щасливий чоловік, що Господа боїться, що в його заповідях вельми милується.
2. Потомство його на землі буде потужне, рід праведників буде благословенний.
3. Достаток і багатство буде в його домі, щедрість його триватиме повіки.
4. Він світить правим в темряві, як світло, добрий і милосердний і справедливий.
5. Добре тому, що милосердний і позичає, який управляє своїми справами по правді.
6. Бо він не захитається повіки; пам'ять про праведника буде вічна.
7. Лихої чутки він лякатися не буде, серце його безпечне, довірливе у Господі.
8. Серце його стійке, боятися не буде, аж поки не побачить покореними своїх ворогів.
9. Він розсипає, роздає убогим; правда його триватиме повіки, ріг його підійметься у славі.
10. Бачить те грішник і злиться, і мучиться, скрегочучи зубами; та бажання грішників пропаде.

113. (112) ХвалітеГоспода! 1-3; він - славен 4-6; милосердиться над нещасними 7-9
1. Алилуя.
Хваліте, слуги Господні, хваліте ім'я Господнє.
2. Нехай ім'я Господнє буде благословенне віднині і повіки.
3. Від сходу сонця до його заходу хвальне ім'я Господнє.
4. Високий над усіма народами Господь, над небесами його слава.
5. Хто, як Господь, Бог наш, що возсідае на престолі,
6. що дивиться униз, на небо і на землю?
7. Що піднімає з пороху злиденного, що з гною бідного підносить,
8. щоб посадити його з вельможами, з вельможами народу свого.
9. Дає неплідній жити в хаті, зробивши з неї щасливу дітей матір.

114. (113) Пасхальний гимн
1. Алилуя.
Коли Ізраїль вийшов з Єгипту, дім Якова з-поміж людей чужої мови,
2. святинею його стала Юдея, Ізраїль - його царством.
3. Море побачило те й кинулось тікати, Йордан назад повернувся.
4. Гори, мов барани, скакали, горби - немов ягнята.
5. Що з тобою, море, що ти кинулось тікати, і з тобою, Йордане, що ти назад повернувся?
6. З вами, о гори, що скачете, мов барани, а ви, горби, - немов ягнята?
7. Перед обличчям Господнім, трясися, земле, перед обличчям Бога Якова,
8. що скелю перетворює в озеро воднисте, а кремінь - у водяні джерела.

115. (114) Богові належиться хвала 1-3; ідоли - неживі 4-8; заклик надіятися на Господа 9-18
1. Не нам, о Господи, не нам, а імені твоєму дай славу, заради милости твоєї і твоєї правди.
2. Чому б народи мали говорити: «Де ж він, той Бог їхній?»
3. Наш Бог на небі; усе, що захотів, створив він.
4. Божища їхні - то золото й срібло діло рук людських.
5. Мають уста, і не говорять; очі мають, але не бачать.
6. Вуха мають, але не чують, ніс мають, але не мають нюху.
7. Руки мають, але не дотикають, ноги мають, але не ходять, не чути голосу з їхнього горла.
8. Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.
9. Ізраїлю, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.
10. О доме Арона, на Господа звіряйся! Він допомога їхня і щит їхній.
11. Ви, що боїтеся Господа, на Господа звіряйтесь! Він допомога їхня і щит їхній.
12. Господь, згадавши нас, поблагословить; поблагословить дім Ізраїля, поблагословить дім Арона.
13. Поблагословить тих, що Господа бояться, малих, як і великих.
14. Хай Господь вас помножить, вас і дітей ваших.
15. Благословенні будете Господом, що створив небо і землю.
16. Небо, - небо Господнє, а землю він дав синам людським.
17. Не мертві Господа будуть хвалити, і ніхто з тих, що сходять у могилу.
18. А ми благословляємо Господа, віднині і повіки. Алилуя.

116. (115) Божі діла 1-11; подяка 12-19
1. Алилуя.
Я люблю Господа, бо він почув мій голос і мої благання.
2. Бо прихилив до мене своє вухо, тому взиватиму до нього всі дні мої.
3. Обвили мене пута смерти, сіті Шеолу мене вхопили, журба й горе на мене навалились.
4. І я прикликав ім'я Господнє: «О Господи, благаю, спаси мою душу!»
5. Добрий Господь і справедливий, Бог наш - співчутливий.
6. Господь береже простих; я знемігся, і він мене спас.
7. Повернись, душе моя, до відпочинку твого, бо Господь учинив добро з тобою.
8. Бо спас від смерти моє життя, очі мої, від сліз і ноги від падіння.
9. Я буду перед Господом ходити у живих країні.
10. Я був непохитний у довір'ї навіть тоді, коли казав: «Який же я нещасний!»
11. У моїм схвилюванні я мовив: «Усяк чоловік - неправдомовець!»
12. Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене?
13. Я підніму чашу спасіння і прикличу ім'я Господнє.
14. Виконаю обіти мої Господеві перед усім його народом.
15. Цінна в очах Господніх смерть його вірних.
16. Змилуйсь, о Господи, бо я слуга твій; слуга твій, син твоєї слугині; ти розкував мої кайдани.
17. Я принесу тобі похвальну жертву І прикличу ім'я Господнє.
18. Виконаю обіти мої Господеві перед усім його народом.
19. В дворах дому Господнього, Посеред тебе, о Єрусалиме! Алилуя!

117. (116) Подяка - хвала
1. Хваліте Господа, усі народи! Славте його, усі люди!
2. Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки. Алилуя!

118. (117) Подяка 1-4; Бог вирятовує 5-18; подяка у храмі 19-29
1. Дякуйте Господєві, бо добрий; милосердя його повіки.
2. Хай скаже дім Ізраїля: «Милість його повіки!»
3. Хай скаже дім Арона: «Милість його повіки!»
4. Хай скажуть ті, що Господа бояться: «Милість його повіки!»
5. Із тісноти я візвав до Господа, - Господь відповів мені і визволив.
6. Господь зо мною - не злякаюсь; що може людина мені зробити?
7. Господь зо мною, моя допомога, і я дивитимусь на тих, що мене ненавидять.
8. Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатися на людину.
9. Ліпше до Господа прибігти, ніж покладатись на князів.
10. Усі народи мене обступили, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.
11. Вони навколо мене обступили, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.
12. Обсіли мене, наче бджоли, палили, мов вогонь з тернини, ім'ям Господнім я їх розіб'ю.
13. Штовхнув мене сильно, щоб аж повалити, але Господь прийшов мені на допомогу.
14. Сила моя й пісня моя - Господь, він став моїм спасінням.
15. Луна радости й торжества у шатрах праведних; правиця Господня явила силу.
16. Правиця Господня піднялася, правиця Господня об'явила силу,
17. Я не вмру, я житиму і розповідатиму про діла Господні.
18. Карав, карав мене Господь суворо, але на смерть не видав.
19. Відчиніть мені ворота правди, я ввійду ними, воздам Господеві подяку.
20. Ось Господні ворота, праведники ними ввійдуть.
21. Дякую тобі, бо відповів мені і став мені спасінням.
22. Камінь, яким знехтували будівничі, став головним на розі.
23. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших.
24. Цей день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому!
25. Спаси, о Господи, тебе благаєм! Дай же рятунок, Господи, благаєм!
26. Благословенний той, що приходить в ім'я Господнє! З дому Господнього ми вас благословляєм.
27. Господь є Бог, і він осяяв нас. Ведіть хоровід із гілками аж до рогів жертовника.
28. Ти єси Бог мій, і я дякую тобі, о Боже мій, тебе я буду возносити.
29. Дякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна його милість.

119. (118) Хвала законові Господньому
1. Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.
2. Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.
3. Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять.
4. Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми.
5. О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!
6. Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.
7. Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих.
8. Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.
9. Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.
10. Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.
11. Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.
12. Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.
13. Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх.
14. Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.
15. Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.
16. Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.
17. Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.
18. Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого!
19. Я - на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.
20. Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.
21. Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.
22. Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.
23. Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.
24. Бо твої свідоцтва - моя втіха, вони - мої дорадники.
25. Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.
26. Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!
27. Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати.
28. Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.
29. Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій.
30. Я собі вибрав дорогу правди, поставив присуди твої перед собою.
31. Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!
32. Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.
33. Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.
34. Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.
35. Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.
36. Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.
37. Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!
38. Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.
39. Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.
40. Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.
41. Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.
42. І я відповім тим, що кепкують з мене, - бо я звірився на твоє слово.
43. Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь
44. і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.
45. І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.
46. Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва -і не осоромлюся.
47. Втішатимуся веліннями твоїми, -я їх люблю.
48. І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, - я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.
49. Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.
50. Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.
51. Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.
52. Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні - і утішаюсь.
53. Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.
54. Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.
55. Я згадую, о Господи, ночами твоє ім'я і бережу закон твій.
56. Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.
57. Доля моя - Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.
58. З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!
59. Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.
60. Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.
61. Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.
62. Опівночі я встану тебе прославляти -за твої присуди справедливі.
63. Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують.
64. Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ.
65. Добре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм.
66. Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління.
67. Поки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово.
68. Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.
69. Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,
70. їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь.
71. Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.
72. Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.
73. Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.
74. Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.
75. Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.
76. Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого.
77. Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій - моя відрада.
78. Хай поб'є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.
79. Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої сві доцтва.
80. Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.
81. Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.
82. Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?
83. Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.
84. Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?
85. На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.
86. Усі твої веління - правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!
87. Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.
88. Живи мене за твоєю ласкою - я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.
89. Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.
90. Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.
91. За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.
92. Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.
93. Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.
94. Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.
95. Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.
96. У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.
97. Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.
98. Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.
99. Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої - моє розважання.
100. Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.
101. Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.
102. Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.
10З. Які солодкі твої слова для мого піднебіння, -для уст моїх солодші меду!
104. Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.
105. Слово твоє - світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці.
106. Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.
107. Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом!
108. Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.
109. Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.
110. Поставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився.
111. Твої свідоцтва - спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця.
112. Я нахилив моє серце виконувати твої установи. повіки й на кожнім кроці.
113. Я ненавиджу двоєдушних, а люблю - закон твій.
114. Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.
115. Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.
116. Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.
117. Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.
118. Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда - їхня думка.
119. Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.
120. Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.
121. Я творив суд і справедливість, - гнобителям моїм мене не видай.
122. Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.
123. Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.
124. Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.
125. Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.
126. Час Господеві діяти! Порушили закон твій.
127. Тим і люблю твої веління, над золото, над щире.
128. Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.
129. Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує.
130. Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.
131. Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.
132. Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім'я.
133. Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.
134. Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.
135. Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.
136. Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій.
137. Ти - справедливий, Господи, і праві твої присуди!
138. Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.
139. Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.
140. Глагол твій - понад усяку пробу, і слуга твій його любить.
141. Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.
142. Справедливість твоя - справедливість вічна, і закон твій - правда.
143. Напасть і горе на мене напосіли, веління твої-моя відрада.
144. Свідоцтва твої- вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.
145. З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! - я установи твої буду пильнувати.
146. До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.
147. Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.
148. Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.
149. Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.
150. Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились.
151. Близько єси, о Господи, і всі твої веління - правда.
152. Віддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки.
153. Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.
154. Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!
155. Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.
156. Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.
157. Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.
158. Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.
159. Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.
160. Початок твого слова - правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.
161. Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.
162. Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.
163. Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.
164. Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.
165. Глибокий мир тим, що закон твій люблять, - вони не спіткнуться.
166. Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.
167. Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.
168. Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.
169. Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.
170. Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.
171. Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.
172. Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління - справедливі.
173. Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав.
174. Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій - моя відрада.
175. Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.
176. Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю.
Дата: Субота, 24.04.2010, 15:27 | Повідомлення # 13
120. (119) Скарга на обмовників
1. Висхідна пісня.

До Господа взиваю в моїй скруті, він мені відповідає.
2. Господи, визволь від уст брехливих мою душу, від підступного язика.
3. Що тобі дати, що придати тобі, язику підступний?
4. Стріли вояка гострі й вугілля дрокове.
5. Горе мені, що я чужинець у Мешесі, що перебуваю біля шатер кедарських!
6. Довго жила моя душа між тими, що мир ненавидять.
7. Я - ввесь за мир; коли ж говорю, вони - за війну.

121. (120) Господь береже побожного
1. Висхідна пісня.
Очі мої підводжу я на гори: звідки прийде моя допомога?
2. Допомога моя від Господа, що створив небо й землю.
3. Не дасть нозі твоїй спіткнутись, той, що тебе пильнує, не буде дрімати.
4. О ні! Не спить і не дрімає той, що Ізраїля пильнує.
5. Господь - стереже тебе, Господь -твоя прохолода праворуч тебе.
6. Удень не вдарить тебе сонце, ні вночі - місяць.
7. Господь тебе від усього злого стерегтиме, він стерегтиме твою душу.
8. Господь вихід і вхід твій стерегтиме, віднині і повіки.

122. (121) Пісня прочан при повороті
1. Висхідна пісня. Давида.
Зрадів я, як мені сказали: «Підемо в дім Господній!»
2. Ноги наші вже стояли в твоїх, Єрусалиме, брамах.
3. Єрусалиме, збудований як місто, в собі щільно з'єднане!
4. Туди сходять коліна, Господні коліна; такий закон в Ізраїлі, щоб прославляти там ім'я Господнє
5. Бо там поставлено престоли для суду столи Давидового дому.
6. Просіть для Єрусалиму миру; нехай щасливі будуть ті, що тебе люблять
7. Хай буде мир у твоїх мурах, безпека у твоїх палатах.
8. Задля братів моїх друзів скажу я: «Мир нехай буде в тобі!»
9. Задля дому Господа, Бога нашого, бажатиму добра для тебе.

123. (122) Народ, погорджений, покладається на Бога
1. Висхідна пісня.
До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі.
2. Як очі слуг на руки свого пана і як слугині на руки господині, так наші очі дивляться на Господа, Бога нашого, поки не змилосердиться над нами.
3. Помилуй нас, о Господи, помилуй! Бо надто ми наситилися зневаги.
4. Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих.

124. (123) Народ спогадує про небезпеку 1-5; дякує за порятунок 6-8
1. Висхідна пісня. Давида.
Якби Господь не був з нами, - нехай же Ізраїль скаже, -
2. якби Господь не був з нами, коли на нас повстали були люди,
3. живцем тоді були б нас проковтнули, коли на нас запалав їхній гнів.
4. Води були б тоді нас затопили, потік пронісся б понад нами,
5. бурхливі води б тоді пройшли над нашою душею.
6. Благословен Господь, що нас видав на здобич їм у зуби.
7. Душа наша спаслась, як пташка з сильця птахоловів; сильце порвалось, і ми спаслися.
8. Допомога наша в імені Господа, що створив небо й землю.
125. (124) Господь стереже праведних
1. Висхідна пісня.
Ті, які звіряються на Господа, - подібні до гори Сіон, що не хитається, що пробуває вічно
2. Єрусалим! Гори навколо нього; а Господь круг народу свого, віднині і повіки.
3. Берло беззаконних не буде тяжіти над долею праведних, щоб праведні не простягали рук своїх до кривди.
4. Благотвори, Господи, добрим, людям щирого серця!
5. А тих, що звернули на криві дороги, - нехай Господь зведе їх з тими, що творять беззаконня. Мир над Ізраїлем!

126. (125) Поворот з неволі 1-3; молитва за народ 4-6
1. Висхідна пісня.
Коли Господь повернув сіонських бранців, немов би сон ми бачили, так було з нами.
2. Тоді уста наші сповнилися сміху радости язик наш. Тоді проміж народами загомоніли: «Велике діло вчинив Господь над ними!»
3. Велике діло вчинив Господь над нами, -раділи.
4. Поверни, о Господи, наших бранців, немов потоки на спраглу землю.
5. Хто сіє у сльозах, з радістю буде жати,
6. Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна. Повертається додому радий, несучи снопи з собою.

127. (126) Без Божого благословення - марно трудяться люди
1. Висхідна пісня. Соломона.
Коли Господь та не будує дому, -дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, -дарма пильнує сторож.
2. Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб! Господь дає його у сні своїм любим.
3. Спадок Господній - діти; плід лона - нагорода.
4. Як стріли у руці вояка, так діти віку молодого.
5. Щасливий чоловік, що ними наповнив сагайдак свій! Не осоромляться, коли будуть позиватись при брамі з ворогами.

128. (127) Щаслива побожна сім'я
1. Висхідна пісня.
Щасливий кожний, хто Господа боїться і хто його путями ходить!
2. Як будеш їсти працю рук твоїх, щасливий будеш і добре тобі буде.
3. Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого.
4. Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться.
5. Нехай Господь благословить тебе з Сіону, щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, поки віку твого,
6. щоб ти міг бачити дітей твоїх дітей! Мир на Єрусалим!

129. (128) Молитва пригнобленого
1. Висхідна пісня.
Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, - нехай собі Ізраїль скаже.
2. Надто мене гнобили вже з юнацтва мого, -але мене не подолали.
3. На моїй спині орачі орали, борозни довгі поробили.
4. Та Господь справедливий, він розтяв пута беззаконних.
5. Хай осоромляться й назад відступлять усі ті, що Сіон ненавидять!
6. Хай стануть, як трава на покрівлі, що висихає, ще заки зійде,
7. що нею жнець своєї жмені не наповнить, ані в'язальник - жмутка свого.
8. Перехожі теж не скажуть: «Благословення Господнє на вас! Ми вас благословляємо ім'ям Господнім.»

130. (129) Молитва того, хто кається
1. Висхідна пісня.
З глибин взиваю, Господи, до тебе.
2. О Господи, почуй мій голос! Хай твої вуха будуть уважні до голосу благання мого!
3. Коли ти, Господи, зважатимеш на провини, - о Господи, хто встоїться?
4. Та в тебе є прощення, щоб мали страх перед тобою.
5. Жду на Господа, душа моя жде, і я надіюся на його слово:
6. Душа моя чекає на Господа більш, ніж сторожа на ранок.
7. Надійсь, Ізраїлю, на Господа, бо в Бога є милість, і відкуплення велике в нього.
8. Він викупить Ізраїля з усіх його злочинів.

131. (130) Духове дитинство
1. Висхідна пісня. Давида.
Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене.
2. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя - душа моя у мене.
3. Надійсь, Ізраїлю, на Господа віднині і повіки.

132. (131) Обітниця Давида 1-5; кивот завіту 6-10; обітниці Божі 11-18
1. Висхідна пісня.
Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,
2. як він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався:
3. «Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,
4. не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,
5. покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього.»
6. Ось чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях яарських.
7. Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!
8. Устань, Господи, до твого відпочинку ти і кивот твоєї сили!
9. Священики твої нехай одягнуться у справедливість святі твої нехай возрадуються вельми
10. Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.
11. Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.
12. Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх. то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі.»
13. Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.
14. «Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.
15. Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.
16. Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.
17. Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.
18. Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти.»

133. (132) Братня любов
1. Висхідна пісня. Давида.
Глядіть, як добре і як любо, коли брати живуть укупі!
2. Немов на голові найліпше миро, що на бороду стікає, бороду Арона, на комір його шат стікає.
3. Немов роса хермонська, що спадає на сіонські гори: бо там Господь зсилає благословення, життя повіки.

134. (133) Всенічна хвала Господеві у храмі
1. Висхідна пісня.
Нумо! Благословіте Господа, усі Господні слуги, що по ночах стоїте у Господнім домі.
2. Піднесіть руки ваші до святині і благословіте Господа!
3. Нехай благословить тебе Господь із Сіону, він, що створив небо й землю.

135. (134) Хваліте Господа - він Бог єдиний
1. Алилуя.
Хваліте ім'я Господнє, хваліте, слуги Господні,
2. що стоїте в домі Господнім, у дворах дому нашого Бога.
3. Хваліте Господа, бо Господь добрий; псалмами величайте ім'я його, бо воно миле.
4. Бо Якова Господь вибрав, Ізраїля собі у власність.
5. Я знаю добре, що Господь великий, і Що Владика наш над усіма богами.
6. Усе, що Господь хоче, чинить; на небі й на землі, на морях і у всіх водних безоднях.
7. Підносить із кінців землі хмари і блискавки для дощу утворює, виводить вітер із своїх сховищ.
8. Він вибив перворідних у Єгипті, так людини, як і скотини.
9. Явив знаки й чудеса посеред тебе, Єгипте, над фараоном і над усіма його слугами.
10. Багато розгромив народів і повбивав царів могутніх.
11. Сихона, царя аморіїв, і Ога, царя Башану, і всі царства ханаанські.
12. І землю їхню віддав у спадщину Ізраїлеві, своєму народові, в насліддя.
13. О Господи, ім'я твоє повіки; пам'ять твоя, о Господи, від роду й до роду.
14. Господь бо заступається за люд свій і над слугами своїми має милосердя.
15. Поган божища - срібло й золото, діло рук людських:
16. уста мають - і не говорять, очі мають - і не бачать,
17. вуха мають - і не чують; навіть і подиху нема в їхньому роті.
18. Ті, що їх виробляють, хай самі, як вони, стануть, усі, що на них покладаються.
19. Доме Ізраїля, благословіте Господа! Доме Арона, благословіте Господа!
20. Доме Леві, благословіте Господа! Ви, що боїтеся Господа, благословіте Господа!
21. Благословен Господь із Сіону, що перебуває у Єрусалимі! Алилуя.

136. (135) Дяка Богові за різні благодійства
1. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його вічна.
2. Хваліте Бога над богами, бо милість його вічна.
3. Хваліте Володаря над володарями, бо милість його вічна.
4. Він сам один великі дива творить, бо милість його вічна.
5. Він мудрістю створив небо, бо милість його вічна.
6. Розстелив землю над водами, бо милість його вічна.
7. Витворив великії світила, бо милість його вічна.
8. Сонце, щоб днем правило, - бо милість його вічна.
9. Місяць і зорі, щоб правили ніччю, - бо милість його вічна.
10. Він побив Єгипет - його перворідних, -бо милість його вічна.
11. 3-між них Ізраїля він вивів, бо милість його вічна.
12. Рукою сильною й простягнутим раменом, бо милість його вічна.
13. Червоне надвоє розділив море, бо милість його вічна.
14. Провів Ізраїля посеред нього, бо милість його вічна.
15. Він кинув фараона та його військо в Червоне море, бо милість його вічна.
16. Він вів народ свій через пустиню, бо милість його вічна.
17. Розбив царів великих, бо милість його вічна.
18. Знищив царів могутніх, бо милість його вічна.
19. Сихона, царя аморіїв, бо милість його вічна.
20. І Ога, царя Башану, бо милість його вічна.
21. І дав їхню землю у спадщину, бо милість його вічна.
22. У спадщину Ізраїлеві, слузі своєму, бо милість його вічна.
23. Він згадав нас у нашім приниженні, бо милість його вічна.
24. І визволив від наших гнобителів, бо милість його вічна.
25. Дає поживу всякій плоті, бо милість його вічна.
26. Хваліте Бога неба, бо милість його вічна.

137. (136) Туга вигнанців за рідним краєм
1. Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.
2. На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла.
3. Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!»
4. Як нам пісень Господніх на чужій землі співати?
5. Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця!
6. Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!
7. Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!»
8. О дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила.
9. Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб'є їх об скелю.

138. (137) Подяка за доброчинства
1. Давида.
Я буду дякувати, Господи, тобі з усього серця; перед богами буду тобі псалми співати.
2. Упаду ниць перед твоїм святим храмом і буду дякувати імені твоєму за твою милість і твою правду, бо ти понад усяке ім'я возвеличив твоє слово.
3. Тоді, як я візвав до тебе, ти вислухав мене, ти мене підбадьорив, вливши в мою душу силу.
4. Усі царі землі, о Господи, будуть тобі дякувати, скоро почують слова уст твоїх.
5. Будуть співати про путі Господні, велика бо Господня слава.
6. Бо хоч Господь високо, покірного він бачить і гордого він пізнає здалека.
7. Хоч я ходжу посеред лиха, ти мене оживляєш Ти проти ворогів моїх шалених руку простягаєш і твоя десниця мене спасає.
8. Господь почате доведе до краю задля мене. Милість твоя, о Господи, повіки; не покидай діла рук твоїх!

139. (138) Бог усюди присутній
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.
Ти мене випробував, Господи, і знаєш.
2. Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.
3. Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.
4. Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.
5. Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.
6. Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!
7. Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого?
8. Зійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти.
9. Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, -
10. і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.
11. Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», -
12. та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!
13. Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.
14. Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.
15. Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.
16. Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.
17. Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!
18. Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.
19. Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,
20. що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!
21. Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?
22. Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.
23. Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми!
24. І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.

140. (139) Прохання про захист від ворогів
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.
2.Визволь мене, о Господи, від злого чоловіка, бережи мене від насильницького мужа!
3. Від тих, що злобу в серці замишляють, щодня здіймають колотнечі,
4. гострять язики свої, мов гадюка; отрута змії на устах їхніх.
5. Сохрани мене, Господи, від руки нечестивця, бережи мене від насильницького мужа. Вони задумали мене з ніг збити.
6. Горді сховали на мене тенета і мотуззя і розіп'яли сітку при дорозі, сильце поставили на мене.
7. Я кажу Господеві: «Ти єси - Бог мій! Почуй, Господи, голос мого благання!»
8. Господи, Боже мій, сило мого спасіння! Ти покриваєш голову мою в день бою.
9. Не дай, Господи, щоб грішника бажання збулися, не потурай його лихим задумам.
10. Хай не підносять голови ті, що мене обсіли, хай злоба власних губ їх вкриє.
11. Нехай гаряче вугілля на них упаде, у прірви нехай їх кинуть, щоб не встали більше.
12. Злоріка на землі не встоїться, насильника й злого будуть безнастанно гнати й бити.
13. Я знаю, що Господь бідному вчинить правосуддя, і заступиться за право вбогих.
14. І праведники твоє ім'я прославлятимуть, а праві житимуть перед тобою.

141. (140) Молитва праведника під час напасти
1. Псалом. Давида.
О Господи! - до тебе я взиваю: Поспішисьдо мене, почуй мій голос, коли до тебе взиваю!
2. Нехай моя молитва стане перед тобою, мов кадило; здіймання рук моїх - немов вечірня жертва
3. Постав, о Господи, моїм устам сторожу; до дверей губ моїх - варту!
4. Не дай схилитися серцеві моєму до чогось злого, ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня, - їхніх ласощів не хочу їсти.
5. Хай праведник по-доброму б'є мене й виправляє; а олія грішного хай не намастить моєї голови; я все таки молитимусь, не зважаючи на їхні злі вчинки.
6. Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі, то почують, що слова мої любі.
7. Немов би хтось розбив і розрив землю, розкидано їхні кості біля пельки Шеолу.
8. До тебе бо, о Господи, мій Боже, мої очі; до тебе прибігаю, не губи душі моєї!
9. Збережи мене від петлі, що її наставили на мене, й від сильця тих, що творять беззаконня.
10. Хай грішники впадуть у власні сіті всі разом, а я пройду безпечно.

142. (141) Псалмопівець, усіма покинутий, шукає втіхи в молитві
1. Маскіл. Давида, коли він був у печері. Молитва.
2. Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся.
3. Скаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.
4. Коли тривожиться у мені дух мій, - ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
5. Поглянь праворуч і подивися: нема нікого, хто за мене дбав би; нема куди мені втікати, нема нікого, хто б мною піклувався,
6. До тебе, Господи, взиваю й кажу: Ти моє прибіжище, в землі живих ти - моя доля!
7. Зверни увагу на моє благання, бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх, сильніші бо від мене.
8. Виведи з в'язниці мою душу, щоб дякувати імені твоєму. Мене обступлять праведники, бо ти добро мені вчиниш.

143. (142) Покаянна молитва у скруті
1. Псалом. Давида.
О Господи, почуй мою молитву, у твоїй вірності нахили вухо твоє до мольби моєї; вислухай мене у твоїй правді!
2. І не входь у суд із твоїм слугою, бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.
3. Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.
4. Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.
5. Я згадую дні давні, роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.
6. До тебе простягаю мої руки; моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.
7. Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій. Не крий обличчя твого від мене, щоб я не став, як ті, що сходять в яму.
8. Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь. Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, до тебе бо підношу мою душу.
9. Спаси мене, о Господи, від ворогів моїх, -до тебе прибігаю!
10. Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній.
11. Живи мене, о Господи, імени твого ради, у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.
12. І в гніві твоїм знищ моїх, супротивників! І вигуби всіх гнобителів душі моєї! Бо я - слуга твій.

144. (143) Цар молиться за перемогу та добробут народу
1. Давида.
Благословен Господь, моя скеля, що навчає руки мої до бою, до війни мої пальці.
2. Він моя милість і моя кріпость, моя твердиня і мій визволитель; мій щит, - і я до нього прибігаю. Він підбиває народи під мене.
3. Господи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, - що думаєш про нього?
4. Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь.
5. Господи, прихили твоє небо й зійди! Діткнись до гір, - і вони задимують.
6. Заблискай блискавкою і розсип їх, стріли твої пусти й збентеж їх!
7. Простягни з вишніх твою руку, спаси мене і вирятуй мене від вод великих, від рук чужинців,
8. уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.
9. Боже, я нову пісню тобі заспіваю, на десятиструнній гарфі тебе хвалитиму, -
10. тебе, який даєш царям перемогу, який спасаєш Давида, слугу твого, від меча лихого.
11. Спаси мене й визволь із рук чужинців, уста яких промовляють брехнею, правиця яких - правиця клятвопорушна.
12. Сини наші як парості хай будуть, що ростуть у повнім віку молодечім. Дочки наші, немов стовпи наріжні, витесані, немов оті у палаці.
13. Засіки наші нехай будуть повні і постачають усяке збіжжя. Вівці наші хай тисячами котяться, тьмою-тьменною на полях наших.
14. Хай буде навантажена худоба наша; хай не буде ані розколини, ані втрати, ані галасу на майданах наших.
15. Щасливий народ, в якого така доля! Щасливий народ, якому Бог - Господь!

145. (144) Велич та доброта Божі
1. Хвала. Давида.
Я вознесу тебе, мій Боже, Царю, і благословитиму ім'я твоє по віки вічні.
2. Щодня буду тебе благословляти, і хвалити ім'я твоє по віки вічні.
3. Великий Господь і хвали вельми гідний, і велич його незбагненна.
4. Рід родові діла твої буде славити і возвіщати про твою могутність.
5. Про пишну славу величі твоєї і про чудеса твої розповідатимуть.
6. Про силу діл твоїх страшних говоритимуть, і я буду розповідати твою велич.
7. Будуть звіщати славу великої добрости твоєї і будуть оспівувати твою справедливість.
8. Господь ласкавий і милосердний, повільний до гніву й милістю великий.
9. Добрий Господь до всіх, і його милосердя перед усіма його ділами.
10. Хай, Господи, усі діла твої тебе славлять і святі твої нехай тебе благословлять.
11. Про славу царства твого хай оповідають і говорять про твою могутність,
12. щоб дати синам людським твою силу і пишну славу царства твого.
13. Царство твоє - всіх віків царство, і влада твоя - по всі роди й роди. Вірний Господь у всіх своїх глаголах, святий у всіх своїх творіннях.
14. Господь підтримує всіх тих, що падають, і всіх зігнутих підводить.
15. Очі всіх на тебе уповають, ти їм своєчасно даєш поживу.
16. Ти розтуляєш твою руку і насичуєш усе живе якнайкраще.
17. Справедливий Господь у всіх своїх дорогах і милостивий у всіх своїх ділах.
18. Близько Господь до всіх, які до нього взивають, до всіх тих, що до нього взивають по правді -
19. Він учинить волю тих, які його бояться; заклик їхній почує і спасе їх.
20. Господь береже всіх, які його люблять, а нечестивих усіх погубить.
21. Хай возвістять мої уста хвалу Господеві і хай благословить усякий смертний його святе ім'я по віки вічні.

146. (145) Хвала Богові Творцеві
1. Алилуя.
Хвали, душе моя, Господа!
2. Буду хвалити Господа поки життя мого, псалми співатиму Богові моєму докіль буду жити.
3. Не покладайся на вельмож, на сина чоловічого, який спасти не може.
4. Виходить його дух, і він повертається у землю і того ж дня гинуть його задуми.
5. Щасливий той, кому Бог Якова подає допомогу, в кого надія на Господа, Бога свого,
6. що створив небо й землю, море - й усе, що є в них; що вірність береже повіки,
7. що пригнобленому чинить правосуддя, що дає хліб голодним. Господь визволяє в'язнів,
8. Господь відкриває сліпим очі, Господь випростовує похилих, Господь праведників любить.
9. Господь захожих захищає, підтримує сироту й удову, - дорогу ж нечестивих відвертає.
10. Господь буде царем повіки, твій Бог, Сіоне, по всі роди. Алилуя.

147. (146) Хвала Богові - могутньому оновителеві Ізраїля
1. Хваліте Господа, бо добрий! Співайте Богу нашому, бо милий! Хвала бо йому подобає.
2. Господь Єрусалим будує, розсіяних Ізраїля збирає.
3. Розбитих серцем він ізціляє і перев'язує їх рани.
4. Він число зір лічить і кожну пойменно називає.
5. Великий наш Господь, велика його сила, і розумові його немає міри.
6. Господь принижених підносить, а нечестивих понижує додолу.
7. Співайте Господеві на подяку, хваліте Бога нашого на гарфі.
8. Він хмарами вкриває небо, готує дощ на землю, ростить траву на горах.
9. Дає для скоту поживу і воронятам, що квилять.
10. Він милується не силою коня і не ноги мужа йому довподоби, -
11. Господь любить тих, що його бояться, що його милости чекають.
12. Слав Господа, Єрусалиме! Хвали, Сіоне, Бога твого!
13. Бо він укріпив брам твоїх засуви, благословив дітей твоїх посеред тебе.
14. Він робить мир у твоїх межах, насичує тебе ситтю пшеничною.
15. Він посилає свій глагол на землю, слово його несеться швидко.
16. Він дає сніг, як вовну; як попіл, іній розсипає,
17. кришками лід кидає, - перед його морозом хто встоїться? -
18. він посилає своє слово і їх розтоплює, подме своїм вітром - течуть води.
19. Він Яковові звістив своє слово, Ізраїлеві свої присуди й свої устави.
20. Ніякому народові він не вчинив так, і присудів своїх він не явив їм. Алилуя.

148. (147) Небо й земля нехай хвалять Господа
1. Алилуя.
Хваліте Господа з неба, хваліте його на висотах!
2. Хваліте його, всі ангели його, хваліте його, всі воїнства небесні!
3. Хваліте його, ви, сонце й місяцю, хваліте його, всі ясні зорі!
4. Хваліте його, ви, небеса небес, - і води, що над небесами,
5. нехай ім'я Господнє хвалять! Бо він повелів, і створились.
6. Поставив їх на віки вічні і дав закон, який не перейде.
7. Хваліте Господа з землі, кити і всі морські безодні!
8. Вогонь і град, сніг і туман, і буйний вітер, який виконує його слово.
9. Гори й усі пагорби, садовина й усі кедри.
10. Звір дикий і скот усілякий, гад і птах крилатий.
11. Царі землі й усі народи, князі й усі земні судді.
12. Хлопці, а й дівчата, старі разом з юнацтвом.
13. Нехай ім'я Господнє хвалять, - високе бо ім'я його єдине. Велич його понад землю й небо:
14. він підняв ріг народу свого. Хвала усім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький. Алилуя.

149. (148) Тріюмфальний гимн
1. Алилуя.
Співайте Господеві нову пісню, а хвалу йому на зборі праведників.
2. Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє, нехай своїм царем сини Сіону веселяться!
3. Хай хвалять його ім'я танком, при бубні й при гарфі хай йому співають.
4. Господь бо благоволить народові своєму оздоблює перемогою покірних.
5. Хай торжествують праведні славі, на своїх ложах хай ликують.
6. Хай хвала Божа буде на устах у них і двосічний меч у руці в них,
7. щоб між народами вчинити від плату між племенами - покарання;
8. щоб їх царів забити у кайдани, а їхніх вельмож - у залізні пута,
9. щоб суд написаний над ними учинити. Це слава всіх його преподобних! Алилуя.

150. (149) Прикінцеве славослов'я
1. Алилуя.
Хваліте Господа в його святині. Хваліте його в його могутній тверді.
2. Хваліте його за його подвиги великі. Хваліте його в його величі безмежній.
3. Хваліте його звуком рогу, хваліте його на гарфі й на гуслах.
4. Хваліте його на бубні й танком. Хваліте його на струнах і сопілці,
5. хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.
6. Хай хвалить Господа все, що живе!

Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » КНИГА ПСАЛМІВ
Сторінка 3 з 3«123
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика