Головна сторінка сайту
Сторінка 2 з 3«123»
Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » КНИГА ПСАЛМІВ
КНИГА ПСАЛМІВ
Дата: Субота, 24.04.2010, 14:04 | Повідомлення # 6
51. (50) Покаянна молитва 3-4; визнання гріхів 5-8; різні прохання: про благодать 9-11; про витривалість 12-19; за Єрусалим 20-21
1. Провідникові хору. Псалом. Давида,
2. коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією.
3. Помилуй м'я, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини.
4. Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого.
5. Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною.
6. Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити.
7. Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати.
8. Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш.
9. Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший.
10. Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив.
11. Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини.
12. Серце чисте створи мені, а Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм.
13. Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене.
14. Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним,
15. щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе.
16. Визволь мене від кровопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям.
17. Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою.
18. Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, ти не хочеш.
19. Жертви Богові - дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш.
20. Щасти Сіонові, о Боже, твоєю благою волею, і відбудуй єрусалимські мури.
21. Тоді приймеш прихильно законні жертви, приносини й всепальні жертви; тоді принесуть телят на твій жертовник.

52. (51) Злісний витязь 3-7; праведні радітимуть 8-11
1. Провідникові хору. Маскіл. Давида,
2. як прийшов був едомій Доег і звістив Саулові, кажучи до нього: «Давид прийшов у дім Авімелеха.»
3. Чого ти злобою хвалишся, о витязю безславний?
4. Ввесь час ти мислиш про погибель; язик твій - немов гостра бритва, майстер облуди.
5. Ти любиш зло більш, ніж добро, брехню більше, ніж правду.
6. Погибельні лише любиш речі, язику лукавий.
7. Тому і Бог знищить тебе, знівечить тебе навіки; вирве тебе з намету і викорінить тебе з землі живих.
8. Побачать праведники й настрашаться і будуть сміятись із нього:
9. «Ось чоловік, що не мав Бога за свою твердиню, що покладався на своє багатство превелике, своїми лиходійствами був сильний.»
10. Я ж - мов те буйне дерево оливне в домі Божім; надіюсь на ласку Божу повік-віки,
11. Я прославлятиму тебе повіки, за те, що вчинив єси, і возвіщатиму ім'я твоє, - воно бо добре, - перед вірними твоїми.
53. (52) Безбожні люди
1. Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Маскіл. Давида.
2. Безумний каже в своїм серці: «Немає Бога.» Зіпсувалися, мерзоту коять, нема нікого, хто добро чинив би.
3. Бог з неба поглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
4. Усі загалом відвернулися, зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
5. Невже не схаменуться усі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони не призивають Бога.
6. Тим і настрашилися страхом, де страху не було; бо Бог розсипав кості тих, що облогою стали проти тебе. Сором укрив їх, Бог бо їх відкинув.
7. Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Бог поверне долю люду свого, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль.

54. (53) Благання та подяка
1. Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида,
2. коли прийшли зіфії і сказали Саулові: «Хіба Давид ке ховається між нами?»
3. Боже, ім'ям твоїм спаси мене і силою твоєю розсуди мою справу.
4. Боже, почуй мою молитву. вислухай слова уст моїх.
5. Бо горді піднялись на мене, і насильники на мою душу зазіхають, вони не мають Бога перед собою.
6. Та ось Бог - допомога мені; Господь - опорою життя мого.
7. Оберни лихо на моїх супостатів, знищ їх по твоїй правді.
8. Охоче принесу я тобі жертву, прославлю твоє ім'я, Господи, бо воно добре!
9. Бо визволив єси мене від усякої турботи, отож і споглядають очі мої на ворогів моїх.

55. (54) Псалмопівець шукає захисту віл ворогів 2-9; жаліється на невірного друга 10-15; у довір'ї здасться на Бога 16-24
1. Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида.
2. Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого.
3. Прислухайся і вислухай мене. Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком,
4. грішника криком, бо вони наносять мені лихо, і в гніві зо мною ворогують.
5. Серце моє тремтить у мені, і страхи смертні налягли на мене.
6. Страх і тремтіння надійшли на мене і жах оточив мене навколо.
7. І я кажу: Коли б то у мене крила, як у голубки. я полетів би і відпочив би.
8 Ось я полинув би далеко, осівся б у пустині.
9. Шукав би собі захисту притьмом від буревію та від тучі.
10. Знищ, Господи, розділи їхні язики, бо я бачу насильство й розбрат у місті.
11. Удень і вночі на мурах вони його обходять, несправедливість і кривда серед нього.
12. Загуба серед нього, з його майдану не сходять гніт і лукавство.
13. Якби то ворог глузував із мене, я - стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б.
14. А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий,
15. з котрим ми собі разом любо розмовляли, до дому Божого ходили собі у святковому гуртку.
16. Хай смерть поб'є їх! Нехай зійдуть живими до Шеолу! -бо лиш підлота у їхніх домах і посеред них.
17. Я ж візву до Бога, і Господь мене врятує.
18. Увечорі й уранці і опівдні я квилитиму й стогнатиму, і мій голос він почує.
19. Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: бо їх багато проти мене.
20. Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку; нема бо каяття у них, вони бо не бояться Бога.
21. Кожен підносить свої руки на своїх же друзів, Порушує свою умову.
22. Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки. Слова його ніжніші від оливи, але вони - мечі вийняті з піхви.
23. Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався.
24. І ти, о Боже, зведеш у яму тління їх. Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе.

56. (55) Псалмопівець, оточений ворогами, молиться 2-12; вирятуваний, виконує вдячну обітницю 13-14
1. Провідникові хору. На мелодію «Йонат елем рехокім». Давида. Міхтам. Коли філістимляни схопили його в Гаті.
2. Помилуй мене, Боже, бо мене напастують, день-у-день воюють проти мене й утискають.
3. День-у-день лютують мої противники багато бо тих, що йдуть боєм на мене.
4. Коли ж страх мене огорне, на тебе уповаю!
5. На Бога, слово котрого славлю, на Бога уповаю, не страхаюся: що може заподіяти мені людина?
6. Увесь день мене обмовляють, усі думки їхні мені на лихо.
7. Збираються, засівши, за кроками моїми назирають, на душу мою так і чигають.
8. За беззаконня їхні воздай їм; у гніві розбий народи, Боже.
9. Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?
10. Тоді вороги мої назад відступлять, як тільки я візву до тебе. Знаю напевне, що Бог зо мною.
11. У Бозі я слово прославляю, в Господі прославлю слово.
12. На Бога уповаю не боюся; що ж може заподіяти мені людина?
13. Обітниці, що зробив я тобі, тяжать на мені, віддам тобі похвальну жертву.
14. Бо спас єси життя моє від смерти, та й ноги мої, щоб я не спотикнувся, щоб перед Богом міг ходити у світлі живих.

57. (56) Молитва у довір'ї 2-6; подяка заздалегідь 7-11
1. Провідникові хору. На мелодію «Це руйнуй». Давида. Міхтам. Коли він утік від Саула до печері.
2. Помилуй мене, Боже, помилуй; до тебе душа моя прибігає. У тінь твоїх крил прибігаю, поки не мине лихо.
3. До Бога Всевишнього взиваю, до Бога, що чинить мені благо, -
4. нехай пошле з неба й мене врятує, нехай осоромить тих, що мене зневажають; нехай пошле Бог свою ласку й правду.
5. Я лежу серед левів, що пожирають синів людських. Зуби їхні - списи й стріли; язик - меч гострий.
6. Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!
7. Наставили тенета на мої кроки, гнітили мою душу, копали яму передо мною: самі нехай упадуть до неї.
8. Бадьорим стало моє серце, Боже, бадьоре моє серце; буду співати й на гарфі вигравати.
9. Проснись, душе моя! Просніться, гарфо й гусла! Я розбуджу світанок.
10. Я між людьми, о Господи, буду тебе хвалити і між народами буду тобі співати;
11. велика бо, як небо, твоя ласка, і аж до хмар сягає твоя вірність.
12. Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!

58. (57) Псалмопівець ганить несправедливих суддів 2-6; молиться, щоб Бог їх відплатив 7-12
1. Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Давида. Міхтам.
2. Чи ви по правді творите суд вельможі? Чи справедливо судите, о сини людські?
3. Таж ви у серці творите несправедливість ви на землі напоготовлюете насильства рук ваших.
4. Збилися з дороги нечестиві вже від материнського лона, від утроби неньки пішли неправдомовні манівцями.
5. Отрута у них, немов отрута змія, неначе гаспида глухого, що затуляє вуха,
6. щоб голосу не чути заклиначів, чарівника - знавця чарів.
7. Розторощи, о Боже, їхні зуби у них у пельці; ікли левенят, Господи, вирви.
8. Хай щезнуть, мов вода розлита; як пускають стріли, хай тупими стануть.
9. Хай зникнуть, мов слимак, що зслизає; як викидень жінки, що не бачив сонця.
10. Раніш ніж забуяють, як ті будяки і глоди, хай їх - зелених чи сухих - розмете буря.
11. Зрадіє праведник, коли побачить відплату, скупає свої ноги в крові беззаконних
12. І скажуть люди: «Справді для праведника є нагорода, справді є Бог, що на землі судить.»

59. (58) Настирливість ворогів
1. Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй». Давида. Міхтам, коли Саул послав стерегти дім, щоб його вбити.
2. Визволь мене від ворогів моїх, мій Боже! Оборони мене від тих, що повстають на мене.
3. Визволь мене від тих, що чинять беззаконня, і спаси мене від душогубів.
4. Вони бо на життя моє чигають, змовляються на мене сильні. Нема ні гріха в мені, о Господи, ані провини;
5. без усякої вини моєї збігаються, готуються на мене, устань мені назустріч і подивися!
6. Та ти, Господи сил, Бог Ізраїля! Встань на кару всіх народів, не пощади ні одного з віроломних.
7. Увечорі повертаються назад, немов пси виють, і бігають навкруги містом.
8. Ось вони розпустили уста свої, мечі в губах їхніх: «Хто там почує?»
9. Але ти, Господи, з них смієшся, висміюєш усіх поган.
10. Сило моя! Тебе я пильнуватиму, бо ти моя безпека, Боже.
11. Мій Бог, - моє милосердя! Хай Бог прийде мені назустріч, хай дасть мені натішитись над ворогами моїми.
12. Побий їх, Боже, щоб не ввели у гріх народ мій. Присилуй блукати їх, у твоїй силі провали їх, Господи, щите наш.
13. Що слово з уст їхніх - то гріх губ їхніх; нехай спіймаються гординею своєю, прокляттям і брехнею, що розповідають.
14. Погуби в обуренні, погуби, щоб більше не було їх. щоб знали, що Бог Яковом править аж по землі край.
15. Увечорі повертаються назад, немов пси виють і бігають навкруги містом.
16. Бродять шукаючи, що їсти, і коли не наситяться, то виють.
17. А я співатиму про твою силу, і веселитимусь уранці твоїм милосердям; бо ти став захистом для мене, прибіжищем у скрутну для мене днину.
18. О моя сило! Тобі псалом співатиму, бо ти, Боже, - мій захист. Мій Бог - моє милосердя!

60. (59) Молитва в гіркій долі 3-7; спогадує про Божі обітниці 8-10; просить допомоги 11-14
1. Провідникові хору. На мелодію «Лілея закону». Міхтам. Давида. Для вивчення.
2. Як він рушив був на Арам-Нагараїм, і на Арам-Цову й як Йоав, повернувшись, розгромив Едома у Соляній Долині: 12 000 чоловік.
3. Боже ти нас відкинув, ти розбив нас, розгнівався; постав нас знову на ноги!
4. Ти потряс землю, розколов її; зціли її щілини вона бо захиталась.
5. Ти дав народові твоєму зазнати гіркої долі, вином, що забиває памороки, напоїв нас.
6. Тим. що тебе бояться, дав ти знамено, щоб могли втекти від лука.
7. Щоб твої улюблені спаслися, допоможи десницею твоєю і вислухай нас.
8. Бог мовив у своїй святині: «Возрадуюся, розділю Сихем, розміряю Суккот-долину.
9. Мій Гілеад, мій Манассія, і Ефраїм - шолом голови моєї, Юда - моє берло.
10. Моав - мій умивальний посуд; на Едома сандалом моїм кину, над Філістимлянською землею я возликую.»
11. Хто приведе мене до города твердині? Хто приведе мене аж до Едому?
12. Чи ж не ти, Боже, що відкинув нас, і що не виходиш, Боже, з нашими військами?
13. Пошли нам допомогу на гнобителя, бо марна людська допомога.
14. З Богом учинимо ми подвиг, - він наших гнобителів розтопче.

Дата: Субота, 24.04.2010, 14:07 | Повідомлення # 7
61. (60) Цар Давид, на вигнанні, молиться 2-5: вислуханий, благає про довголіття 6-9
1. Провідникові хору. На струпах. Давида.

2. Почуй, Боже, моє благання, вислухай молитву мою!
3. З кінців землі взиваю я до тебе, коли умліває моє серце. Ти піднесеш мене на скелю, занадто круту для мене,
4. бо ти - моє прибіжище, і міцна вежа проти ворога.
5. Якби то я міг жити вічно в твоїм наметі, під крил твоїх покровом знайти захист!
6. Бо ти, о Боже, вислухав мої обіти; дав мені спадщину тих, що шанують твоє ім'я.
7. Додай днів до днів цареві, літа його - неначе віки вічні.
8. Хай сидить вічно перед Богом, ласку пошли йому й правду, щоб його зберігали.
9. Тоді співатиму ім'я твоє повіки, виконуватиму день-у-день мої обіти.

62. (61) Тільки у Бозі спасіння 2-9; він бо - сильний та справедливий 10-12
1. Провідникові хору. Для Ідутуна. Псалом. Давида.
2. Лише у Бозі душа моя має спочинок, в ньому моє спасіння.
3. Тільки він моє спасіння й моя скеля, мій захист: не захитаюсь ані трохи.
4. Доки ви будете на чоловіка нападати усі вкупі його валити, неначе мур похилений, неначе огорожу, що валиться?
5. Вони тільки й гадають, як би мене з висоти зіпхнути; вони люблять брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають.
6. Лише у Бозі спочивай, душе моя у ньому бо моя надія.
7. Лиш він моя скеля й моє спасіння, мій захист, - я не захитаюсь.
8. У Бозі моє спасіння й моя слава, міцна моя скеля; прибіжище моє у Бозі.
9. Звіряйтеся на нього повсякчас, народи, виливайте перед ним серця ваші! Бог - нам пристановище.
10. Лиш подув - людські діти, брехня - сини вельможних; вони на вазі йдуть угору, легші від пари усі разом.
11. Не надійтеся на здирство, і грабунком марно не вихваляйтесь; коли зростає багатство, не прив'язуйтесь до нього серцем.
12. Одне сказав Бог, оці дві речі чув я: що сила Богові належить
13. і що у тебе, Господи, милість; бо ти воздаєш кожному згідно з його ділами.

63. (62) Туга за святинею та Богом
1. Псалом, Давида, коли він перебував у пустині Юдейській.
2. Боже, ти Бог мій! Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне, тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.
3. Отак і я у святині тебе виглядаю, -побачити силу твою й твою славу.
4. Твоя бо милість ліпша від життя, уста мої славитимуть тебе.
5. Отак буду тебе хвалити поки життя мого, у твоїм імені здійматиму мої руки.
6. Душа моя насититься, немов туком та оливою уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.
7. Коли згадаю на моїй постелі тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.
8.. Бо ти прийшов мені на допомогу, і в тіні крил твоїх я ликуватішу.
9. Душа моя до тебе лине, мене підтримує твоя десниця.
10. Ті ж, які чигають на мою душу, зійдуть у безодні підземні.
11. Їх віддадуть мечеві на поталу, вони шакалів здобиччю стануть.
12. А цар возвеселиться у Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться, уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

64. (63) Зухвалі вороги лютують 2-7; вони загинуть 8-11
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.
2. Боже, почуй мій голос, коли я скаржусь; від страху перед ворогом бережи моє життя.
3. Сховай мене від змови лиходіїв, від невгамованої юрби злочинців,
4. що гострять, немов меч, язик свій, немов стрілу, пускають гірке слово,
5. щоб у безвинного із закутка стріляти. Стріляють несподівано на нього й не бояться.
6. Цупко тримаються своїх злих намірів, радяться, як би таємно розставити тенета; кажуть: «Хто нас побачить?»
7. Вигадують лихе, продумані замисли приховують, а нутро кожного й серце бездонне.
8. Та Бог стрілу на них пускає, і вони притьмом ранами вкриті,
9. і власний їхній язик їм готує погибель; хто на них тільки погляне, - похитує головою.
10. І всі бачать те й звістують діла Божі, і над його вчинками розважають.
11. Радіє праведний у Господі, до нього прибігає; всі праві серцем веселяться.

65. (64) Подяка за відпущення гріхів 2-5; за врожай 10-14; хвала Творцеві 6-9
1. Провідникові хору. Псалом. Давида. Пісня.
2. Тобі належить хвала, Боже, на Сіоні, і будуть виконані тобі обіти.
3. До тебе, що вислухуєш молитву, кожний смертний прийде
4. із-за гріхів. На нас тяжіють провини наші, ти їх прощаєш.
5. Блажен, кого ти вибереш і приймеш; він буде жити у твоїх дворищах. Коли б то ми наситились добром дому твого, святощами храму твого!
6. Предивно, ласкаво нас вислуховуєш, Спасителю наш, Боже, надіє усіх кінців землі і моря далекого.
7. Ти, що твоєю силою утвердив єси гори, потугою підперезавшись.
8. Ти, що приборкуєш ревіння моря, рев його бурунів, і народів галас.
9. Перед твоїми чудесами ті, що живуть на землі краях, наповнюються страхом; сповняєш радістю країни Сходу й Заходу.
10. Відвідуєш землю і її зрошуєш; збагачуєш її понад міру. Божий потік води повен, ти їм хліб готуєш. Отак її зготовляєш.
11. Ти борозни її зрошуєш, рівняєш її скиби, зм'якшуєш її рясними дощами, благословиш її зело.
12. Ти увінчав рік твоєю добротою, сліди твої точать сить.
13. І пасовиська у пустині зрошені водою, і оперізуються радістю пагорби.
14. Луки вкривають отари, долини поростають збіжжям; усе весело вигукує й співає.

66. (65) Уся земля нехай хвалить Бога 1-4; згадка про Божі доброчинства 5-12; подяка під час жертви 13-20
1. Провідникові хору. Пісня. Псалом.
Воскликніте Богові, вся земле!
2. Співайте славу імени його, воздайте йому хвалу преславну.
3. Скажіте Богові: «Які твої діла предивні! Задля великої твоєї сили підлещуються до тебе твої вороги.
4. Уся земля нехай поклониться тобі, псалми нехай тобі співає, оспівує твоє ім'я у псалмах.»
5. Прийдіте й погляньте на вчинки Божі: діла його предивні над людськими синами!
6. Він обернув у сушу море; вони ріку перейшли пішки: тим то й радіймо у ньому!
7. Потугою своєю він повік володарює; очі його за народами наглядають: ворохобники хай не бунтуються!
8. Благословіть, народи, нашого Бога, і возвістіть всехвальну його славу.
9. Він зберіг життя душі нашій, не дав, щоб похитнулися ноги наші.
10. Бо ти нас випробував, Боже; перетопив нас, як перетоплюється срібло.
11. Завів нас у тенета, поклав тяжкий тягар на наші плечі.
12. Ти допустив, щоб люди їздили нам по головах, - ми перейшли вогонь і воду, але ти вивів нас на простір.
13. Увійду з усепаленнями в дім твій, виконаю тобі мої обіти,
14. що прорекли мої уста, що губи мої обіцяли, коли було мені скрутно.
15. Я принесу тобі всепальні жертви з овець тучних, разом із баранячою ситтю, пожертвую волів з козлами.
16. Прийдіть, послухайте, усі, що боїтеся Бога; я розповім, що він душі моїй учинив.
17. До нього я візвав устами і звеличав його моїм язиком.
18. Якби я бачив у серці моїм беззаконня, Господь мій мене не почув би.
19. Та Бог почув, він вислухав голос мого моління.
20. Благословен Бог, що не відкинув моєї молитви, і ласки своєї від мене.

67. (66) Всенародна подяка за врожай
1. Провідникові хору. На струнах. Псалом. Пісня.
2. Нехай Бог змилосердиться над нами й благословить нас; нехай засяє лице його над нами,
3. щоб знали на землі його дорогу, між усіма народами його спасіння.
4. Нехай народи тебе прославляють, Боже, хай прославляють тебе всі народи.
5. Нехай радіють племена й веселяться, ти бо правиш народами по правді і племенами на землі керуєш.
6. Нехай народи тебе прославляють, Боже, хай прославляють тебе всі народи.
7. Земля дала урожай свій, Бог благословив нас, Бог наш.
8. Хай Бог благословить нас, і хай усі краї землі його бояться!

68. (67) Тріюмфальний похід (у вигляді ковчега) з Єгипту па гору Сіон
1. Провідникові хору. Давида. Псалом. Пісня.
2. Устане Бог, і розсипляться вороги його, а ненависники його з-перед його обличчя розбіжуться.
3. Як дим щезає, так щезають, як віск від вогню тане, так гинуть грішники від обличчя Божого.
4. А праведники веселяться, радіють перед обличчям Божим, у радощах торжествують.
5. Співайте Богові, славте ім'я його; рівняйте дорогу тому, що їде в колісниці пустинею, - Господь його ім'я, - і перед ним радійте.
6. Сиротам батько він і суддя удовам, Бог у святім своїм житлі.
7. Бог оселює покинутих у домі, виводить закутих до щастя-долі, лиш бунтарі живуть в сухій пустині.
8. Боже, коли ти йшов перед твоїм народом, коли ти переходив крізь пустиню,
9. земля тремтіла, небо топилось перед Богом, дрижав перед Богом Синай, Богом Ізраїля.
10. Щедрий дощ послав єси, о Боже, на твою спадщину і стомлене підсилив.
11. Твоя отара наситилась на ній, ти приготував її у доброті твоїй Убогому, о Боже.
12. Господь мовить слово, і радісних вісниць велика сила:
13. «Царі з військами втікають, утікають; а господиня ділить здобич.
14. Коли ви лежали собі посеред вівчарень, крила голубки були вкриті сріблом, а її пір'я - золотом жовтим.
15. Коли Всемогутній розганяв царів там, сніг випав на Цалмоні!»
16. Високі гори - Башан-гори, гори крутії - Башан-гори.
17. Чому, круті гори поглядаєте зависно на гору, де Богові вподобалося жити і де він повіки житиме?
18. Колісниць Божих - тьма: тисячі й ще раз тисячі; Господь сходить із Синаю до святині.
19. Зійшов єси на гору, забрав у неволю бранців, узяв собі людей у подарунок, навіть і тих, що противляться у Господа Бога жити.
20. Благословен Господь день-у- день: Бог, наш Спаситель, несе наш тягар!
21. Бог наш - Бог спасіння, у Господа Бога - рятунок від смерти.
22. Бог безсумнівно розторощить голову своїх ворогів, косматий лоб того, хто закостенів у своїх злочинах.
23. Сказав Господь: «Я приведу назад їх із Башану, я приведу назад їх з безодні моря»,-
24. щоб ти полоскав твої ноги в крові, щоб язик твоїх собак мав від ворогів частку.
25. Бачать твій вхід, о Боже, вхід Бога мого, царя мого - у святиню:
26. співаки йдуть і попереду, ззаду музики, всередині дівчата, що на бубнах грають.
27. «Благословіть Бога на зборах, ; Господа, о ви, Ізраїля нащадки!»
28. Там Веніямин, наймолодший, перед веде, Юди князі, із своїми полками, князі Завулона, князі Нафталі.
29. Покажи, Боже, твою силу, силу, о Боже, що для нас ти дієш!
30. Ради храму твого, що в Єрусалимі, тобі царі принесуть дари.
31. Погрози звіреві, що в очереті, стаду волів з телятами народів! Нехай поклоняться із злитками срібла; народи розвій, що війни бажають.
32. Нехай прийдуть вельможі з Єгипту, хай Етіопія простягне руки свої до Бога.
33. Царства землі, співайте Богові, славте Господа,
34. що верхи їздить небесами, небесами одвічними! Ось він гримить голосом своїм сильним:
35. «Визнайте силу Божу!» Над Ізраїлем його велич, а його потуга у хмарах.
36. Страшний Бог у своїй святині, Бог Ізраїля; він дає народові потугу й силу. Благословен Бог!

69. (68) Псалмопівець описує своє пригноблення 2-5: його, побожного, переслідують 6-13; просить про допомогу в Бога 14-22; бажає відплати ворогам 23-29; подяка 30-37
1. Провідникові хору. На мелодію «Лілеї». Давида.
2. Спаси мене, о Боже, бо води сягають мені аж по горло.
3. Загруз я в глибокому болоті, й немає де стати. Увійшов я у глибокі води, й пориває мене бистрінь.
4. Від крику я знемігся; горло у мене пересохло; втомились мої очі, як я ждав на мого Бога.
5. Тих, що без причини мене ненавидять, більше, ніж волосу на голові у мене. Тих, що мене хочуть погубити - ворогів моїх брехливих - сила. Чи ж мушу я те віддати, чого я не загарбав?
6. Ти, Боже, знаєш мій нерозум, мої провини не сховані від тебе.
7. Не дай, щоб через мене осоромились тії що надіються на тебе, Господи, Боже сил. Не дай, щоб через мене вкрилися ганьбою ті, що тебе шукають, Боже Ізраїля!
8. За тебе я терпів зневагу, ганьба лице моє вкрила.
9. Чужий я став і братам рідним; сторонній - синам матері моєї.
10. Бо ревність до твого дому мене з'їла, зневаги зневажаючих тебе на мене впали.
11. Постом смирив я душу мою, але й те було мені на наругу.
12. Верету надягнув я замість одежі, і притчею для них зробився.
13. Вони говорять проти мене, сівши при брамі, і виспівують ті, що вино жлуктають.
14. Але я молюся, Господи, до тебе, у сприятливий час. О Боже, вислухай мене у своїй доброті великій, твоїм спасінням певним.
15. Витягни мене з болота, щоб я не загрузнув; коли б то я урятувавсь від тих, що мене ненавидять, і від вод глибоких!
16. Водяна бистрінь хай не затопить мене глибінь хай мене не поглине, хай яма не затулить своєї пащі надо мною.
17. Вислухай мене, Господи, бо добра твоя ласка, обернись до мене з великого милосердя твого
18. і не ховай твого обличчя від слуги твого, бо я у скруті; вислухай мене притьмом
19. Наближся до душі моєї, визволь її; з огляду на ворогів моїх спаси мене!
20. Ти знаєш мою ганьбу, мій сором і мою зневагу; усі гнобителі мої перед тобою.
21. Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; я чекав милосердя, та його не було, і втішителів, - та не знайшов нікого.
22. Вони клали полин мені до страви, і в згазі моїй напували мене оцтом.
23. Нехай їхній стіл стане петлею на них, і тоді, як вони в мирі, - сіттю.
24. Нехай в очах їм потемніє, щоб не бачили, і крижі їхні нехай завжди трясуться.
25. Вилий на них гнів твій, і нехай жар твого обурення їх огорне.
26. Нехай запустіє їхня оселя і ніхто не мешкає в їхніх наметах.
27. Вони бо того, що ти бив, гонили; розповідають про біль тих, що ти їх поранив.
28. Додай вину до їхньої вини, нехай не ввійдуть у твою справедливість.
29. Нехай із книги живих стерті будуть, і хай не будуть записані з праведними.
30. Я ж бідний і страждаю; спасіння твоє, Боже, хай піднесе мене високо.
31. Я прославлятиму ім'я Боже в пісні й із подякою його величатиму.
32. І це буде миліше Господеві, ніж віл або бичок з рогами й ратицями.
33. Побачать те покірні й звеселяться. Хай живе серце ваше. Ви, що шукаєте Бога.
34. Бо Господь вислухає нещасних, і в'язнями своїми не погордує.
35. Нехай земля й небо його хвалять, моря й усе, що в них кишить.
36. Бо Бог Сіон врятує і відбудує міста Юди, і вони житимуть там, і ними заволодіють.
37. Потомство слуг його візьме його у спадщину, і ті, що люблять Бога, житимуть у ньому.

70. (69) Молитва пригнобленого
1. Провідникові хору. Давида. На спомин.
2. О Боже, рятуй мене, о Господи, мені на допомогу поспішися!
3. Хай осоромляться й почервоніють ті, що на моє життя чигають; нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям.
4. Нехай повернуться назад, стидом прибиті, ті, що до мене: «Ага! Ага!» кажуть.
5. Хай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і завжди кажуть: «Хай возвеличиться Господь!» - тії, що люблять твою допомогу.
6. Я ж бідний та нужденний; о Боже, поспішись до мене! Ти - моя поміч й мій визволитель; о Господи, не забарися!

Дата: Субота, 24.04.2010, 14:11 | Повідомлення # 8
71. (70) Молитва переслідуваного старця
1. До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.
2. У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.
3. Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.
4. О Боже мій, спаси мене з рук без законних із жмені неправедника й гнобителя
5. Бо ти моя надія, Господи, - Господь моє уповання від юности моєї.
6. На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти - мій покровитель ти - моя хвала завжди!
7. Для багатьох став я немов чудовиськом але ти - моя сила.
8. Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави - повсякденно.
9. Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.
10. Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою
11. кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»
12. Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!
13. Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.
14. А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.
15. Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно - діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.
16. Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.
17. Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.
18. Аж до самої старости й сивини -не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, - про твою потугу
19. і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?
20. Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.
21. Збільши мою повагу, потіш мене знову.
22. І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!
23. Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, - душа моя, яку ти вирятував.
24. Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.

72. (71) Царство Месії: справедливе 1-4; вічне 5-7; всесвітнє 8-11; милосердне 12-14; славне 15-20
1. Соломона.
Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість.
2. Хай судить твій народ по праву, бідних твоїх по правді.
3. Хай гори принесуть народові мир, і горби - справедливість.
4. Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче.
5. Тебе боятимуться поки сонця і поки місяця від роду й до роду.
6. Хай він, як дощ, зійде на покоси, як злива, що зрошує землю.
7. За його днів квітнутиме справедливість, а мир глибокий - аж доки місяця.
8. Він буде правити від моря аж до моря і від Ріки аж до кінців землі.
9. Перед ним схиляться його противники, а вороги його лизатимуть порох.
10. Царі Таршішу й островів принесуть дари, царі Шеви й Севи дадуть гостинці.
11. Йому поклоняться всі царі, усі народи йому служитимуть.
12. Він бо спасе вбогого, що кличе, і бідного, і того, що допомоги не має.
13. Над бідним він змилується і над нужденним, і урятує душі бідних.
14. Він викупить їхні душі від гнету й насилля, і дорога буде їхня кров в очах у нього.
15. Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви, і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити.
16. На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, ненаначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди.
17. Ім'я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім'я його буде; в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи.
18. Благословен Господь, Бог Ізраїля, що творить чудеса - єдиний.
19. І благословенне його славне ім'я повіки, слава його нехай наповнить усю землю! Нехай так буде! Нехай так буде!
20. Скінчені молитви Давида, сина Єссея.

73. (72) Вступ 1-3; безбожні на цьому світі щасливі 4-17; але їхнє щастя нетривке 18-22; праведні ж осягнуть славу 23-28
1. Псалом. Асафа
Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!
2. А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.
3. Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних
4. Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.
5. Вони не знають людських злиднів, і їх не б'ють, як простих людей.
6 Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.
7. Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.
8. Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнетом загрожують.
9. Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.
10. Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!
11. І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»
12. Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.
13. Чи ж я даремне беріг чистим моє серце,: невинності умивав мої руки?
14. Увесь день зносив побої, і докори - щоранку?
15. Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», -то родові дітей твоїх був би я зрадник.
16. І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був - той труд - для мене.
17. Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, Не збагнув долю, що на них чекає.
18. Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.
19. Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!
20. Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.
21. І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.
22. Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.
23. Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.
24. Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.
25. Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.
26. Тіло моє і моє серце знемагають; Бог - скеля мого серця і повіки моя доля.
27. Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.
28. А мені благо - близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.

74. (73) Плач над зруйнованою святинею 1-11; спогад про діла Божі для народу 12-17; молитва 18-23
1. Маскіл. Асафа.
Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?
2. Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість гору Сіон, на котрій ти осівся.
3. Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.
4. Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.
5. Неначе той, що в гущавині сокирою махає,
6. вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
7. Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.
8. Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!»
Спалили на землі всі Божі місця зборів!
9. Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
10. Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я?
11. Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?
12. Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
13. Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
14. Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
15. Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
16. Твій - день і твоя - ніч. Ти сотворив світила й сонце,
17. ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
18. Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім'я.
19. Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
20. Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
21. Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я.
22. Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
23. Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.

75. (74) Господь - суддя народів
1. Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!» Псалом. Асафа. Пісня.
2. Ми дякуємо тобі, Боже, дякуємо; взиваємо твоє ім'я, про чуда твої оповідаєм.
3. «Як виберу призначену годину, я сам судитиму по правді!
4. Коли земля й усі її мешканці захитались, я утвердив її стовпи.»
5. Я кажу зухвалим: «Киньте зухвалість!» І грішникам: «Не піднімайте рога!»
6. Не піднімайте вгору вашого рога, не говоріть, задерши голову, нахабно!
7. Бо ні зо сходу, ні з заходу, ні з пустині, ані з гір, -
8. але Бог судить: того принижує, а того підвищує.
9. Бо чаша в руці Господній, що вином шумує, - повна заправленого. Він наливає в неї; аж до самої гущі будуть усі землі нечестиві жлуктати, пити.
10. Я ж буду радуватися повіки, буду псалми співати Богові Якова.
11. Усі роги беззаконних позбиваю, а роги праведника піднесуться вгору.

76. (75) Прослава Бога після перемоги
1. Провідникові хору. На струнах. Псалом. Асафа. Пісня.
2. Відомий Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике його ім'я;
3. його намет у Салемі, а його житло на Сіоні.
4. Там трощив він блискавиці лука, щит, меч і зброю.
5. У сяйві ти, величний, прийшов від гір відвічних.
6. Ограблені відважні серцем, сон обняв їх; зомліли у всіх вояків руки.
7. О Боже Якова, від твоєї погрози запаморочилися верхівець і кінь.
8. Ти страшний, і хто встоїться перед тобою, як ти розгніваєшся?
9. Ти дав почути суд твій з неба; земля злякалася, заніміла,
10. коли Бог на суд підвівся, щоб спасти всіх покірних на землі.
11. Справді, і гнів людини тебе славить, з останків же його гніву робиш собі оздобу.
12. Складайте обітниці й виконуйте - Господеві, Богові вашому; нехай усі, що навколо нього, несуть дари Страшному.
13. Він відбирає дух у князів, страшний для князів земних.

77. (76) Спогад про минуле Ізраїля
1. Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.
2. Голос мій до Бога - і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
3. Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
4. Як я про те згадаю, Боже, - стогну; як розважаю, - млію духом.
5. Очі мої тримаєш у безсонні; тривожуся, і відняло мені мову.
6. Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.
7. Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.
8. Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?
9. Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?
10. Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
11. Кажу я: «То біль мій, що десниця Всевишнього змінилась.»
12. Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.
13. Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.
14. Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?
15. Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.
16. Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.
17. Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здриглися, навіть безодні затряслися.
18. З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
19. Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
20. Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.
21. Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.

78. (77) Божі доброчинства: невдячність ізраїльського народу
1. Маскіл. Асафа.
Слухай, народе мій, мого навчання! Прихиліть ухо ваше до слів уст моїх!
2. Уста мої для приповісток я відкрию, загадки оповім з віків днедавніх.
3. Те, що ми чули і що знаєм, і батьки наші нам оповідали,
4. не затаїмо ми перед їхніми синами, звіщаючи родові, що прийде, хвалу Господню та його потугу, і чудеса, які він чинив.
5. Бо він установив у Якові свідоцтво, і клав закон в Ізраїлі, щоб те, що заповідав батькам нашим, вони синам своїм переказали;
6. щоб відав рід, який прийде, діти, які народяться, щоб устали й розповіли своїм дітям.
7. Щоб на Бога вони покладали свою надію, не забували діл Божих і заповіді його пильнували;
8. не були, як батьки їхні, - поріддя бунтівниче, непокірне, поріддя із серцем змінливим, якого дух був Богові невірний.
9. Сини Ефраїма, що напинають лука й стріляють, повернулися назад у день бою.
10. Союзу Божого вони не пильнували, в його законі відмовились ходити;
11. діла його й чудеса його забули, що він був явив їм.
12. Дивні діла зробив він перед їхніми батьками. в землі Єгипетській, на полі Цоан.
13. Він розтяв море й перевів їх; і води валом поставив.
14. Удень їх хмарою він провадив, а цілу ніч вогненним світлом.
15. Розсік у пустині скелі, і напоїв їх щедро, мов з безодень.
16. Він вивів із скелі потоки, і ріками пустив води.
17. Та вони знову грішили проти нього, збунтувалися проти Всевишнього в пустині.
18. І спокушали Бога в своїм серці, просивши собі до смаку їжі.
19. І проти Бога говорили й промовляли: «Чи може приготувати Бог стіл у пустині?
20. Ось він ударив у скелю, і хлинули води, і полились потоки. Чи може дати й хліба або зготувати народові своєму м'яса?»
21. Тому, почувши те Господь, розгнівавсь і запалав огонь проти Якова, і гнів проти Ізраїля піднявся.
22. Бо вони не вірили в Бога, не покладалися на його спасіння.
23. І він велів угорі хмарам і відчинив небесні двері,
24. і зіслав, мов дощ, манну їм на поживу, і хліба подав їм з неба.
25. Хлібом могутніх чоловік живився, харчів послав їм до наситу.
26. І підняв східній вітер у небі, і силою своєю прогнав вітер з півдня.
27. Пустив на них дощем, як порох, м'яса, і мов пісок морський, птаство пернате.
28. І падало воно посеред їхнього табору, навколо їхніх наметів.
29. їли вони й наситилися вельми, і вдовольнив він їхнє бажання.
30. Та ще не одвернулися від своїх забаганок, ще страва була в них у роті,
31. як проти них знявся гнів Божий, і він вигубив їхніх чільних, і повалив Ізраїля юнацтво.
32. Але вони таки грішили далі, не вірили в його чудесні дії.
33. Тому він звів їхні дні нінащо, немов подув, літа їхні у погибелі раптовій.
34. Коли він бив їх, вони його шукали, і, навернувшись, розшукували Бога ревно.
35. І згадували, що Бог - їхня скеля, що Бог Всевишній - їхній Відкупитель.
36. Але вони його обманювали своїми устами, своїм язиком вони йому брехали.
37. Їхнє серце перед ним не було щире, ані його союзові вони не були вірні.
38. Та він, завжди повний милосердя, дарував провину, не понищив, ба часто відвертав він гнів свій і не вергав усього свого обурення.
39. Згадав він, що вони - лиш тіло, вітер, що дме й не повертається вже більше.
40. Скільки разів бунтувались проти нього в пустині, в пустелі йому прикрощі коїли!
41. Потім знов спокутували Бога, і Святому Ізраїля смутку завдавали.
42. Руки його вони не спогадали, ні того дня, як від гнобителя він їх визволив,
43. як появив знаки свої в Єгипті і чудеса свої на полі Цоан.
44. Перетворив він у кров їхні ріки і їхні потоки, щоб їм не дати пити.
45. Він напустив на них пеських мух, що їли їх, і жаб, що їх пожирали.
46. Віддав гусені врожай їхній, і сарані їхню працю.
47. Їхні виноградники він побив градом, смоковниці їхні - памороззю.
48. Віддав градові їхню скотину, їхні отари - блискавицям.
49. Послав на них жар свого гніву, -обурення, погрозу й напасті, юрбу посланців нещастя.
50. Він простелив дорогу гнівові своєму; від смерти не зберіг їхнє життя і пошесті віддав життя їхнє.
51. Побив усіх перворіднів у Єгипті, первістків, цвіт сили, у наметах Хана.
52. І вивів свій народ, як овець, і вів їх, як отару, пустинею.
53. Провадив їх безпечно, і вони не боялись, а ворогів їхніх покрило море.
54. Привів їх до землі своєї святої, до гір, що здобула його правиця.
55. Прогнав народи перед ними, і жеребком розпаював їм у спадщину, і оселив коліна Ізраїля в їхніх наметах.
56. Але вони спокушали й гнівили Бога Всевишнього і свідоцтв його не пильнували.
57. І відступили й зрадили, як і батьки їхні; і відвернулися, неначе лук зрадливий.
58. Розсердили його узвишшями своїми, і своїми бовванами ревнощі його збудили.
59. Почув те Бог і розгнівався, і геть Ізраїля відкинув.
60. Покинув у Шіло житло, намет, де між людьми був оселився.
61. Він видав у неволю свою силу, і славу свою - у ворожі руки.
62. Під меч видав народ свій, обурився на свою спадщину.
63. Вогонь пожер їхніх хлопців, дівчатам їхнім не співано весільних.
64. Священики їхні під мечем упали, - і не плакали вдовиці.
65. Тоді Господь мов зо сну пробудився неначе витязь, вином одолілий.
66. І ворогів своїх відбив назад, завдав їм вічного сорому.
67. І погордував Йосифа наметом, коліна Ефраїмового більш не вибрав.
68. Але Юди коліно вибрав, гору Сіон, котру собі вподобав.
69. І збудував, мов небо свою святиню -як землю, що заснував її повіки.
70. І вибрав Давида, слугу свого, і взяв його від кошар овечих.
71. Від дійних овець його покликав пасти Якова, народ свій, та Ізраїля - свою спадщину.
72. І пас він їх у правоті серця свого, і вправними руками їх провадив.

79. (78) Плач над руїною Єрусалиму 587 р.
1. Псалом. Асафа.
Боже, увійшли погани в твою спадщину, сплюгавили храм твій святий, зробили купу румовищ з Єрусалиму;
2. віддали трупи твоїх слуг птиці небесній на поживу, тіло твоїх побожних - земному звірю.
3. Пролили кров їхню, немов воду, довкола Єрусалиму, і нікому було ховати.
4. Ми стали глумом для сусідів наших, наругою та сміховиськом для всіх. що навколо нас.
5. Докіль, о Господи? Чи будеш гніватись повіки? Палатиме, немов вогонь, твоя ревність?
6. Вилий твій гнів на поган, що тебе не знають, і на царства, що твого імени не прикликають.
7. Вони бо Якова пожерли й оселю його зруйнували.
8. Не згадуй проти нас провин предків; хай прийде небарно нам назустріч твоє милосердя, бо ми вельми нужденні стали.
9. Поможи нам, о Боже нашого спасіння, слави імени твого ради; визволь нас, прости нам гріхи наші імени твого ради.
10. Чому б погани мали говорити: «Де їхній Бог?» Нехай погани перед очима нашими дізнають відплату за пролиту кров слуг твоїх!
11. Нехай до тебе дійде стогін бранця! Могутністю руки твоєї визволь призначених на смерть!
12. І поверни всемеро сусідам нашим у лоно їхній глум, яким, о Господи, глумились над тобою.
13. Ми ж твій народ й отара твоєї пастви будемо дякувати тобі повіки і з роду в рід хвалу твою звіщати.

80. (79) Молитва за оновлення Ізраїля
1. Провідникові хору. На мелодію «Лілея свідоцтво». Псалом. Асафа.
2. О Пастирю Ізраїля, прихили вухо Ти, що ведеш Йосифа, як отару, ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві!
3. Перед Ефраїмом і Веніямином і Манассією збуди твою потугу й прийди нам на спасіння.
4. О Боже, віднови нас, засяй твоїм обличчям, і спасемося.
5. Господи Боже Сил, докіль палатимеш гнівом, не зважаючи на мольби твого народу?
6. Ти годував їх хлібом із сльозами, і поїв їх слізьми щедро.
7. Ти видав нас на наругу сусідам нашим, і вороги наші залюбки з нас глузують.
8. О Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, і ми спасемося.
9. Вирвав єси з Єгипту лозу виноградну, прогнав народи, щоб її насадити;
10. приготував ти для неї місце, вона пустила корінь і заповнила землю.
11. Гори вкрились її тінню, віттям її - кедри високі.
12. Вона розкинула свої гілляки аж до моря, а паростки свої аж до самої річки.
13. Навіщо розвалив ти огорожу її що й обривають її всі перехожі,
14. пустошить її вепр із лісу, і дикий звір на ній випасається?
15. О Боже сил, повернись бо! Споглянь із неба й подивися; навідайсь до лози цієї,
16. до пагінця, що твоя правиця посадила, до парости, що укріпив єси для себе.
17. Ті, що вогнем її спалили, стяли, нехай погинуть від погрози обличчя твого.
18. Нехай твоя рука буде на чоловікові твоєї правиці, на сині людськім, що його укріпив єси для себе.
19. Ми не відступимо від тебе; живи нас, і ми визнаватимемо твоє ім'я.
20. Господи Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, ми спасемося!

Дата: Субота, 24.04.2010, 14:14 | Повідомлення # 9
81. (80) Літургійний гимн 2-6; пророче попередження в ім'я Бога 7-17
1. Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Асафа.

2. Ликуйте Богові, нашій силі! Здійміть веселі оклики Богові Якова!
3. Затягніть пісню, вдарте у бубон, у гусла милозвучні й гарфу.
4. Засурміть у ріг, як новий місяць настане, у повні - в день нашого свята.
5. Такий бо для Ізраїля закон, така установа Бога Якова.
6. Він це свідоцтво ще для Йосифа поставив, коли виступав проти землі Єгипту. Я чув незрозумілу мені мову:
7. «Я скинув з його плечей ношу, від коша увільнились його руки.
8. Візвав єси до мене в скруті, і я спас тебе; озвався до тебе з громової хмари; Я випробував тебе над Меріва-водами.
9. Слухай, народе мій, я тебе попереджаю: Коли б то ти, Ізраїлю, мене послухав,
10. щоб чужого бога не було у тебе і ти не поклонявся сторонньому богові!
11. Я - Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипту; відкрий твої уста, і я їх наповню.
12. Але народ мій голосу мого не слухав, Ізраїль не хотів мене й знати.
13. І я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: хай собі ходять по своїй волі!
14. Якби ж то мій народ мене був слухав, якби Ізраїль ходив дорогами моїми,
15. я б ворогів їхніх умить понизив, проти гнобителів їхніх я звернув би мою руку:
16. Господні ненависники йому б лестили, їхня кара була б вічна.
17. Найкращою пшеницею я його нагодував би, медом із скелі його наситив би.»

82. (81) Доля несправедливих суддів
1. Псалом. Асафа.
Бог стоїть серед Божої громади, серед богів він судить:
2. «Докіль судитимете не по правді й потуратимете безбожникам?
3. Судіть по правді бідного й сиротину, визнайте правду вбогому й бідоласі
4. Визвольте бідного й сіромаху, з руки грішників порятуйте!»
5. Вони не знають, вони не розуміють, у темряві блукають; хитаються усі землі основи.
6. Я мовив: «Ви - боги й сини Всевишнього усі ви.
7. Однак, помрете, як усі люди, і впадете, як кожний князь.»
8. Устань, Боже, судити землю, бо ти народами усіма володієш.

83. (82) Проти ворогів вибраного народу
1. Пісня. Псалом. Асафа.
2. Не мовчи, Боже, не німуй і не будь мовчазним, Боже!
3. Бо ось вороги твої заметушились, і ненависники твої підняли голову вгору.
4. Змовляються підступно проти народу твого й нараджуються проти тих, кого ти захищаєш.
5. «Ходіте, кажуть, знищимо їх, щоб не були народом, і щоб ім'я Ізраїля не згадувалось більше.»
6. Бо вони врадили раду однодушно; уклали союз проти тебе:
7. Едомові намети й ізмаїльтяни, Моав та агаряни,
8. Гевал, Аммон і Амалек, і Філістимлянська земля з мешканцями Тиру;
9. навіть Ашшур приєднувався до них, стававши на допомогу дітям Лота.
10. Вчини їм, як Мідіянові, як Сісері, Явінові коло Кішон - потоку,
11. що знищені були біля Ен-Дору, що гноєм землі стали.
12. Вчини з їхніми дуками, як з Оревом, як із Зеевом, як із Зевахом і Цалмунною, з усіма їхніми князями,
13. які були сказали: «Візьмім соб в посілість пасовиська Божі!»
14. Мій Боже, вчини їх, немов перекотиполе, немов соломину, що нею крутить вітер
15. Як вогонь, що ліси пожирає, як полум'я, що палить гори,
16. так гони їх бурею твоєю, збентеж їх хуртовиною твоєю!
17. Вкрий соромом обличчя їхнє, щоб шукали, Господи, ім'я твоє!
18. Хай засоромляться й збентежаться на віки вічні, хай застидаються й загинуть. Хай знають, що тільки ти Господь
на ім'я, найвищий над усією землею.

84. (83) Псалмопівець тужить за храмом Божим - пісня прочан
1. Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Псалом. Синів Кораха.
2. Які ж то вони любі, твої шатра, Господи сил!
3. Знемагає моя душа й прагне До дворів Господніх! Серце моє й моє тіло радіють живим Богом.
4. Навіть пташина знаходить собі хатку, і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят: (а я) жертовники твої, Господи сил, Царю мій і мій Боже!
5. Щасливі, що живуть у твоїм домі; вони повіки тебе хвалять!
6. Щасливий чоловік, що має свою силу в тобі і твої дороги має в своєму серці.
7. Проходивши сухою долиною, вони джерела з неї роблять, і ранній дощ її благословенням зодягає.
8. Набирають дедалі більше й більше сили, побачать Бога у Сіоні.
9. Господи, Боже сил, вислухай мою молитву; Боже Якова, прихили вухо!
10. О щите наш, поглянь, о Боже! Подивися на лице помазаника твого!
11. Один бо день у твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити.
12. Бо Господь Бог - сонце і щит -Господь дасть ласку й славу. Він не відмовить блага тим, що ходять бездоганно.
13. Господи сил! Щасливий чоловік, що покладається на тебе!

85. (84) Бог простив гріхи народу 2-4; молитва 5-8; спасіння близько 9-14
1. Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.
2. Ти, Господи, був доброзичливим до твого краю і долю Якова ти обернув на добре.
3. Простив вину народу твого, покрив усі гріхи їхні.
4. Стримав усе твоє обурення, спинив жар гніву твого.
5. Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край твоєму на нас гнівові!
6. Чи будеш гніватися на нас вічно? Чи ти пошириш гнів твій від роду й до роду?
7. Чи ж ти не оживиш нас ізнову, і народ твій не буде радуватися в тобі?
8. Яви, о Господи, нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння.
9. Послухаю, Господь Бог говорить: про мир говорить до народу свого і до своїх побожних; лише хай не повертаються назад до божевілля.
10. Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім.
11. Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою.
12. Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба.
13. Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій.
14. Перед ним ітиме справедливість і спасіння, - там, де він буде ступати.

86. (85) Молитва побожних у злиднях
1. Молитва. Давида.
Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий.
2. Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
3. Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу.
4. Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу.
5. Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.
6. Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання.
7. У день моєї скрути до тебе я взиваю ти бо вислухаєш мене.
8. Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла.
9. Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи перед Тобою і прославлятимуть твоє ім'я.
10. Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний.
11. Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.
12. Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім'я твоє навіки,
13. бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу.
14. О Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.
15. Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди.
16. О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї.
17. Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене
потішив!

87. (86) Месіянський Сіон - усіх народів матір.
1. Синів Кораха. Пісня. Псалом.
Оселю свою на святих горах
2. Господь Бог любить; брами Сіону понад усі Якова намети.
3. Преславні речі говорять про тебе, місто Боже!
4. Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають: ось Філістія, Тир і Куш, -«і ці там народились.»
5. А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!» І сам Всевишній його утверджує.
6. Господь лічитиме в списку народів: «І цей там народився.»
7. Співатимуть і танцюватимуть: «Усі мої джерела в тобі!»

88. (87) Тяжко хворий оповідає про своє горе 2-9; просить допомоги 10-19
1. Пісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта.
2. Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.
3. Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання!
4. Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.
5. Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має.
6. Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
7. Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.
8. Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
9. Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
10. Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
11. Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
12. Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій - твою вірність?
13. Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка - у землі забуття?
14. Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
15. Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?
16. Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій - умліваю.
17. Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили.
18. Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили.
19. Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене - тільки темінь.

89. (88) Згадка про Божі обітниці Давидові 2-5; 20-38; псалмопівець плекає надію 6-19; сумна доля народу 39-46; молитва за виконання обітниці 47-52
1. Маскіл. Етана. Езрагіта.
2. Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.
3. Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.
4. «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:
5. Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»
6. Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.
7. Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?
8. Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.
9. Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.
10. Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.
11. Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі'м раменом ти ворогів твоїх розсіяв.
12. Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту - ти заснував їх.
13. Північ і південь - ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.
14. Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!
15. Право й справедливість - основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.
16. Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.
17. Ім'ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.
18. Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.
19. Бо Господь - щит наш і Святий Ізраїля - цар наш.
20. Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: - Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.
21. Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.
22. Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти
23. Ворог не зможе його обманути злочинець не буде його гнітити.
24. Його противників я зітру геть із перед нього розіб'ю тих, що його ненавидять.
25. І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім'ям ріг його здійметься вгору.
26. Я простягну руку його на море і на ріки - його десницю.
27. Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.»
28. А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.
29. Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.
30. Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.
31. Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,
32. коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,
33. я різкою їхній проступок покараю й ударами - їхню провину.
34. Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.
35. Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.
36. Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!
37. Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.
38. Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. -
39. Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.
40. Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.
41. Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.
42. Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.
43. Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.
44. Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.
45. Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.
46. Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.
47. Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?
48. Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?
49. Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?
50. Де вони, Господи, днедавні твої ласки?
51. Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, - що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, -
52. що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!

90. (89) Бог - вічне пристановище 1-6; гріх - причина злиднів 7-11; молитва 12-17
1. Молитва. Мойсея, чоловіка Божого.
Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.
2. Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.
3. Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»
4. Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.
5. Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.
6. Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі - підтята висихає.
7. Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.
8. Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.
9. Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.
10. Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі - вісімдесят років; і більшість із них - то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.
11. Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?
12. Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.
13. Повернися, Господи! - докіль? -і змилуйся над слугами твоїми.
14. Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.
15. Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.
16. Хай з'явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.
17. І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших!

Дата: Субота, 24.04.2010, 15:07 | Повідомлення # 10
91. (90) Бог - вічне пристановище людей
1. Ти, що живеш під Всевишнього покровом, що у Всесильного тіні пробуваєш,
2. скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь.»
3. Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від погибельного мору.
4. Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила; щит і забороло - його вірність.
5. Ти не злякаєшся ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає,
6. ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні.
6. Нехай і тисяча упаде біля тебе і десять тисяч праворуч від тебе, -до тебе не підійде.
8. Ти лиш очима споглянеш -і кару грішників побачиш.
9. Бо Господь - твоє прибіжище, Всевишній - твій захист.
10. Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.
11. Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
12. І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
13. На гада й змія будеш наступати, розтопчеш лева і дракона.
14. Тому, що він явив свою любов до мене, я його врятую; я вивищу його, бо знає моє ім'я.
15. Візве до мене, і я озвусь до нього; я буду з ним у скруті, я визволю його і його прославлю
16. Довгим віком його насичу , і явлю йому моє спасіння.

92. (91) Прослава Бога 2-5; грішники загинуть 6-12; праведник процвітатиме 13-16
1. Псалом. Пісня. На день суботній.
2. Добре воно - Господа прославляти в псалмах співати твоєму імені, Всевишній;
3. звіщати вранці твою милість, ночами - твою вірність, -
4. на десятиструнній гарфі й на цитрі. і піснями на гуслах.
5. Бо веселиш мене, о Господи, учинками твоїми, і я ділами рук твоїх радію.
6. Які великі твої діла, Господи! Думки твої вельми глибокі.
7. Безумний не знає, дурень того не розуміє.
8. Хоч грішники, немов трава, буяють і процвітають усі лиходії, та все одно згинуть навіки.
9. Ти ж, Господи, повіки на висотах!
10. Ось бо вороги твої, Господи, ось бо вороги твої загинуть, розсипляться усі, що творять беззаконня.
11. Ти підніс рога мого, мов буйволового рога, мене намащено єлеєм найчистішим.
12. І око моє погордувало моїми ворогами; а про злих, що повстали проти мене, вуха мої біду почули.
13. Праведник квітнутиме, немов пальма; він виженеться вгору, мов кедр ливанський
14. Посаджені в Господнім домі, вони на дворах Бога нашого квітнутимуть.
15. Вони й на старість плодовиті будуть, будуть ядерні й соковиті,
16. щоб возвістити, що Господь правий, - моя скеля, - і що нема неправди в ньому.

93. (92) Бог - цар усесвіту
1. Господь царює, він одягнувсь у велич; вдягнувсь Господь, потугою підперезався. І світ стоїть твердо, не похитнеться.
2. Твердо стоїть престол твій з давніх давен, ти єси споконвіку.
3. Здіймають ріки, Господи, здіймають ріки шум свій, здіймають ріки свій гуркіт.
4. Понад шум вод великих, понад могутні хвилі моря, Господь могутній на висотах.
5. Твої свідоцтва вельми вірні; домові твоєму личить святість.
94. (93) Зухвалість ворогів 1-11; Бог заступається за народ 12-15; і за псалмопівця 16-23
1. О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!
2. Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!
3. Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?
4. Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?
5. Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.
6. Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.
7. І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.»
8. Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?
9. Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить?
10. Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?
11. Господь знає думки людини, що вони марні
12. Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,
13. щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма.
14. Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить.
15. Бо право повернеться до правди і всі щирі серцем стоятимуть за нею.
16. Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців?
17. Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні.
18. Коли я кажу: «Хитається нога моя», - ласка твоя, о Господи, підтримує мене.
19. Коли сила турбот у моїм серці, -твої втіхи розвеселяють мою душу.
20. Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону?
21. Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну.
22. Але Господь - мій захист, мій Бог - скеля прибіжища мого.
23. Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, -погубить їх Господь, Бог наш.

95. (94) Заклик віддати Богові Цареві славу.
1. Ходіте, заспіваймо Господеві, воскликнім Скелі нашого спасіння.
2. Ходімо перед нього з хвалою і піснями йому воскликнім.
3. Бо Господь - Бог великий і цар великий над усіма богами.
4. В його руці - землі глибінь, і верхи гір йому належать.
5. Море - його, бо то він витворив його. І сушу його руки створили.
6. Ходіте, поклонімся і ниць припадім; припадімо на коліна перед Госпо дом, творцем нашим!
7. Бо він наш Бог, і ми народ його пасовиська, і його руки отара. Якби ж то ви послухали вже голос його сьогодні!
8. «Не будьте тверді серцем, як у Меріві, як у день Масси в пустині,
9. де спокушали мене батьки ваші, випробовували мене, хоча й бачили моє діло.
10. Сорок років осоружний був мені той рід, і я мовив: То народ, що блукає серцем; вони моїх доріг не знають.
11. Тому й поклявсь я в моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій спочинок!»

96. (95) Хваліте Господа, Царя всієї землі
1. Співайте Господеві нову пісню, співайте Господеві, уся земле!
2. Співайте Господеві, благословіть його ім'я; звіщайте день-у-день його спасіння.
3. Повідайте між племенами його славу, між усіма народами його діла предивні.
4. Бо Господь великий і вельми достойний слави, страшний над усіма богами.
5. Бо всі боги поган - кумири, Господь же створив небо.
6. Велич і краса перед обличчям у нього, сила й слава в його святині.
7. Воздайте Господеві, сім'ї народів, воздайте Господеві славу й силу.
8. Воздайте Господеві славу його імени: принесіть дари й увійдіть у його двори.
9. Вклонітеся Господеві у пишних шатах тремтіть перед ним, уся земле!
10. Скажіть між народами: «Господь царює!» Світ стоїть твердо, не похитнеться Він судить народи справедливо.
11. Радується небо, і земля хай веселиться, нехай заграє море і його повнота.
12. Поле й усе що на ньому, хай веселяться; тоді всі дерева в діброві радісно співатимуть
13. перед Господом; бо він прихо дить, приходить він судити землю і судитиме по справедливості всесвіт, і по своїй вірності народи.

97. (96) Опис судного дня
1. Господь царює, земля хай веселиться, хай радується островів велика сила!
2. Хмара й темрява навколо нього; правда й справедливість - підвалини його престолу.
3. Вогонь іде поперед ним, палить його ворогів навкруги.
4. Його блискавки освітлюють усесвіт; земля те бачить і стрясається.
5. Гори, як віск, тануть перед Господом, перед Господом усієї землі.
6. Небо звіщає його справедливість, і всі народи бачать його славу.
7. Стидом хай укриються усі, що служать ідолам різьбленим, що хваляться пустими бовванами; вклоніться йому, усі боги!
8. Почувши це, Сіон радіє, і веселяться усі міста Юди заради судів твоїх, Господи.
9. Бо ти, Господи, величний над усею землею; вознісся єси вельми над усіма богами.
10. О ви, що любите Господа, ненавидьте зло! Він зберігає душі своїх вірних, з рук грішників їх визволяє.
11. Над праведником сходить світло над щирим серцем - радість.
12. Радуйтеся, праведні у Господі, і прославляйте його святе ім'я.

98. (97) Господь переможець 1-3; уся земля радіє 4-9
1. Псалом.
Співайте Господеві нову пісню, бо він учинив чуда. Його правиця і його святе рамено дали йому перемогу.
2. Господь явив своє спасіння, перед очима в народів явив він свою справедливість.
3. Згадав про свою милість і свою вірність супроти дому Ізраїля. Усі кінці землі побачили, як наш Бог спасає.
4. Ликуйте перед Господом, уся земле, радійте й веселіться, і псалми співайте!
5. Псалми співайте Господеві на гуслах, на гуслах і голосом співу!
6. Сурмами й під звуки рогу, ликуйте перед царем Господом!
7. Нехай заграє море та його повнота, світ і його мешканці.
8. Ріки нехай у долоні плещуть і разом нехай ликують гори -
9. перед Господом, бо він іде судити землю; судитиме по справедливості всесвіт, по правоті - народи.

99. (98) Господь - Цар святий та справедливий
1. Господь царює, нехай тремтять народи. Він на херувимах возсідає, нехай земля стрясається.
2. Господь великий у Сіоні і над усіма народами високий.
3. Хай славлять твоє велике й страшне ім'я; святе - воно!
4. Сильний цар, що любить справедливість: ти ж утвердив правоту, ти суд у Якові вчинив і правосуддя.
5. Вознесіте Господа, Бога нашого, і впадіте ниць перед підніжжям його стіп: святий - він!
6. Мойсей і Арон між його священиками і Самуїл між тими, що його ім'я прикликають. Вони Господа прикликали, і він відповідав їм.
7. Він промовляв до них в стовпі хмари: вони дотримували його накази і закони, що їх він дав їм.
8. Господи, Боже наш, ти відповідав їм, був для них Богом милосердним, хоча й відплачував їхні лихі вчинки.
9. Вознесіте Господа, нашого Бога, і припадіте до гори його святої: бо Господь, Бог наш, - святий.

100. (99) Служіте Господеві з радістю!
1. Псалом. На подяку.
Ликуйте перед Господом, уся земле!
2. Служіте Господеві з радістю! Увійдіть перед його обличчя веселі!
3. Знайте, що Господь, то він - Бог; він створив нас, і ми йому належимо. Його народ ми й вівці його пасовиська.
4. Увійдіть із подякою в його ворота, в його двори з хвалою; дякуйте йому, благословіте його ім'я!
5. Бо добрий Господь, повіки його милість і по всі роди його вірність.

101. (100) 3разок князя
1. Давида. Псалом.
Про милість та про справедливість я буду співати, тобі, о Господи, псалми співатиму.
2. Буду вважати на дорогу досконалу. Коли прийдеш до мене? Ходитиму в досконалості серця мого посеред дому мого.
3. Перед очима в себе не утверджу нічого нечестивого. Того, що творить беззаконня, зненавиджу, до мене той не пристане.
4. Лукаве серце відійде геть від мене, зла я не хочу й знати.
5. Хто обмовляє тайкома ближнього свого, - того я призведу до мовчанки. Хто має горде око й пиху в серці, не стерплю того.
6. Очі мої на вірних краю, щоб жили зо мною. Хто ходить шляхом досконалих, той буде мені служити.
7. Не житиме у моїм домі, хто лукавство творить. Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене.
8. Щоранку призводитиму до мовчанки усіх нечестивих краю, щоб вигубити з Господнього міста усіх, що творять беззаконня.

Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » КНИГА ПСАЛМІВ
Сторінка 2 з 3«123»
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика