Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 3123»
Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » КНИГА ПСАЛМІВ
КНИГА ПСАЛМІВ
Дата: Субота, 24.04.2010, 13:41 | Повідомлення # 1
КНИГА ПСАЛМІВ

Псалми

Псалтир є складовою старозавiтної частини Бiблiї, що приписується iзраїльському царевi Давиду. Вiн складається зi 150 канонiчних псалмiв i одного ненумерованого псалма, який був вiдсутнiй у єврейському текстi Бiблiї та з'явився у грецькому перекладi. Псалми - це роздуми Давида про Бога та його владу над земними народами. Псалтир був улюбленою книгою за часiв середньовiччя. Як у Вiзантiї, так i у слов'янських народiв вiн сприймався нарiвнi з Євангелiєм. Ця популярнiсть обумовлена, насамперед, пророцьким характером його тексту, який надзвичайно багатий на прообрази Христа й Богоматерi.
Святому Письмі, у розділі “Книги поетичні”, йдеться про те, що слово псалом — грецького походження і означає піснеспівання у супроводі якогось музичного інструмента або ж виконання його хорами. У псалмах сконцентровано велику силу людських почуттів, яка виливається в щирих молитвах до Бога. Це сум, радощі, покута та хвала. Значну частину псалмів, як відомо, приписують Давидові. Такі спроби в українській літературі, як відомо, робилися ще з часів українського середньовіччя, до них зверталися наші видатні митці — Тарас Шевченко та Леся Українка. Це, зрештою, і не дивно, адже з найкращих часів християнської Церкви молитва псалмами посідала друге місце після Господньої молитви. У коментарях до псалмів, зокрема, згадується про те, що святий Василій Великий, почувши, як співають псалми на два хори, сказав: “Чого тільки не знайдеш у них! Прояв могутності, досконалість справедливості, поважність поміркованості, повноту мудрості, шлях до покути, міру терплячості, одне слово — уся сукупність блага!”

У повсякденному вжитку до читання Псалтиря зверталися за будь-яких обставин: читали псалми над хворими й над померлими (цей звичай пiшов ще вiд часiв появи християнської церкви). Яскравi поетичнi образи Псалтиря зробили його улюбленою книгою для читання серед усiх верств середньовiчного суспiльства. Професiйнi письменники цiнували псалми за їх досконалу лiтературну форму та повчальний характер, широко запозичували матерiал iз Псалтиря для власних творiв. Багато вiршiв i псалмiв перетворилося на приказки та прислiв'я. На Русi цитати з Псалтиря увiйшли до "Повiстi минулих лiт", творiв Феодосiя Печерського, митрополита Іларiона, Кирила Туровського та iн. Володимир Мономах у повчаннi своїм дiтям постiйно звертається до псалмiв. Прекрасним зразком рукописного Псалтиря епохи давньої Русi є так званий Київський Псалтир, написаний у Києвi протодияконом Спиридоном i датований 1397 р. За рiвнем художнього виконання ця книга вiдноситься до шедеврiв рукописного мистецтва, таких, як Остромирове Євангелiє.

1. Псалом описує дві дороги: щасливу праведних 1-3; злощасну грішних 4-6
1. Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить і на путь грішників не ступає, і на засіданні блюзнірів не сідає,
2. але в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає.
3. Він - мов те дерево, посаджене понад потоками водними, що плід свій дає у свою пору й що лист його не в'яне, і все, що чинить він, йому вдається.
4. Не так безбожники. Вони - немов полова, що вітер розвіває.
5. Тому безбожники на суді не остояться, ні грішники на праведників зборах.
6. Бо про путь праведників Господь дбає, а путь безбожників пропаде.

2. Ворохобня поган проти Бога 1-6; Месія цар народів 7-12
1. Чого метушаться народи, і люди задумують марне?
2. Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника:
3. “Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!”
4. Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.
5. Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить:
6. “Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”
7. Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.
8. Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.
9. Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.”
10. Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею.
11. Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні.
12. Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.

3. Псалмопівець скаржиться на ворогів 1-4; надіється на Бога 5-7; молиться 8-9
1. Псалом Давида, коли він утікав від свого сина Авесалома.
2.О Господи, як багато моїх ворогів, багато їх повстали проти мене.
3. Багато тих, що мені кажуть: “Нема йому спасіння в Бозі!”
4. Але ти, Господи, щит мій навколо мене, ти моя слава, підносиш голову мою вгору.
5. Я голосно візвав до Господа, і він вислухав мене з гори святої своєї.
6. Я ліг собі й заснув, і пробудився, - бо Господь мене зберігає.
7. Я не боюся безлічі людей, що навколо мене обсіли.
8. Встань, Господи, спаси мене, мій Боже! По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.
9. У Господа спасіння; на твій народ - твоє благословення.

4. Благання 1-2; напоумлення грішникам 3-6; довір'я до Бога 7-9
1. Провідникові хору. На струнах. Псалом Давида.
2. Вислухай мене, коли буду взивати, мій Боже справедливий! У тісноті моїй дав ти мені пільгу. Змилуйся надо мною й вислухай мою молитву!
3. О сини людські, докіль будете твердосерді? Чого любите пусте й шукаєте неправду?
4. Знайте: Господь предивне своєму святому робить; Господь почує, коли візву до нього.
5. Тремтіть і не грішіть! Роздумайте в серцях ваших, на ложах ваших, і мовчіть!
6. Жертвуйте жертви справедливі і на Господа надійтесь!
7. Багато кажуть: “Хто нам покаже блага?” Яви нам, Господи, світло лиця твого!
8. Дав ти моєму серцю радість більшу, ніж радість тих, що їм уродило удозвіль вина й хліба.
9. Не встигну я лягти, у мирі вже засинаю, бо ти, о Господи єдиний, даєш мені безпечно жити.

5. Рання молитва 1-4; грішники осоружні 5-7; довір'я праведника 8-9; лукавці 10-11; молитва 12-13
1. Провідникові хору. На флейтах. Псалом Давида.
2. Вислухай, Господи, мої глаголи, зверни увагу на моє зідхання.
3. Прислухайся до голосу мого благання, царю мій і Боже мій! До тебе бо молюся.
4. О Господи, удосвіта ти голос мій почуєш, удосвіта буду молитися до тебе й виглядати.
5. Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня; лукавому немає місця в тебе,
6. і нечестиві не встояться перед очима в тебе. Ти ненавидиш усіх лиходіїв,
7. вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть. Господеві осоружні кровожерні й лукаві.
8. Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.
9. О Господи, веди мене твоєю правдою - з уваги на ворогів моїх; вирівняй твою путь передо мною.
10. Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них - пропасть; пелька їхня - гріб відкритий, облесний - язик їхній.
11. Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть, за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.
12. І всі ті, що до тебе прибігають, будуть радіти; вони повіки весело гукатимуть. Захисти їх, і нехай тобою веселяться тії, що люблять твоє ім'я.
13. Ти бо, о Господи, благословиш праведника і ласкою його оточуєш, немов щитом.

6. Недужий просить допомоги в Бога 2-8; він певен, що молитва буде вислухана 9-11
1. Провідникові хору. На струнах. На восьмий тон. Псалом Давида.
2. Не докоряй мені, о Господи, в твоєму гніві і не карай мене в твоїм обуренні.
3. Помилуй мене, Господи, бо охляв я, вилікуй мене, бо трясуться кості в мене,
4. і душа моя - стривожена надміру. Ти ж, Господи, - докіль?
5. Вернися, Господи, вирятуй мою душу, спаси мене задля твоєї ласки!
6. Бож хто по смерті тебе згадає, в Шеолі хто тебе возхвалить?
7. Знемігся я від стогнання мого, щоночі ложе моє - мокре від плачу, сльозами обливаю мою постіль.
8. З журби в очах мені темніє, -вони постарілись через усіх моїх супостатів.
9. Ідіть від мене геть, усі лиходії, бо Господь почув голос плачу мого;
10. почув Господь моє благання, Господь прийняв мою молитву.
11. Усіх ворогів моїх покриє стид та страх великий, і засоромлені вони назад повернуться швидко.

7. Очорнений просить про рятунок 2-3; він бо невинний 4-10; уповає на Бога 11-18
1. Жалобна пісня. Давида, що її проспівав до Господа з приводу Куша з покоління Веніямина.
2. Господи, Боже мій, до тебе прибігаю; спаси мене від усіх гонителів моїх і рятуй мене,
3. щоб не вхопив хтось із них, мов лев, душу мою, щоб не роздер, так що й нікому було б порятувати.
4. Господи, Боже мій, як я те заподіяв, якщо в моїх руках є якась кривда,
5. як я відплатив злом тому, що мені добро діяв, або обдер противника мого нізащо,
6. то нехай ворог гонить мою душу й наздожене, нехай життя моє затопче в землю, і славу мою нехай кине в порох.
7. Встань, Господи, у твоєму гніві, підведися в обуренні проти моїх супостатів і пробудися задля мене на суді, що сам єси призначив.
8. І збір народів нехай тебе оточить, і сядь над ним високо!
9. Господь судить народи; суди мене, о Господи, по моїй правді і за невинністю моєю, що в мені.
10. Нехай зникне злоба нечестивих, праведника ж ти підтримай, ти, що вивідуєш серця й утроби, Боже справедливий.
11. Щит мій у Бозі, що спасає правих серцем;
12. Бог - суддя справедливий, Бог щодня погрожує.
13. Як не навернуться, нагострить меча свого, напне свого лука й візьме на приціл.
14. І їм зготує смертельну зброю, стріли свої вогненними вчинить.
15. Ось він зачав несправедливість, злом завагітнів і сплодив лукавство.
16. Викопав яму, він її вирив, і впав у рів, що сам же вирив.
17. Злоба його нехай упаде на голову йому ж самому, і його насильство нехай зійде йому на тім'я.
18. Я ж славитиму Господа за його справедливість, буду виспівувати ім'я Господа всевишнього.

8. Божа велич 2-5; звисоченість людини 6-10
1. Провідникові хору. На струнах. На октаву. Псалом. Давида.
2. Господи, Боже наш, яке предивне твоє ім'я по всій землі! Ти возніс славу свою вище неба.
3. З уст дітей і немовлят учинив єси хвалу супроти твоїх супостатів, щоб угамувати ворога й бунтаря.
4. Коли на небеса спогляну, твір твоїх пальців, на місяць та на зорі, що створив єси,
5. то що той чоловік, що згадуєш про нього, або людська істота, що про неї дбаєш.
6. Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його.
7. Поставив його володарем над творами рук твоїх, усе підбив йому під ноги:
8. вівцю й усю скотину, та ще й дикого звіря,
9. птицю небесну й рибу в морі, і все, що морськими стежками ходить.
10. Господи, Боже наш, яке предивне ім'я твоє по всій землі.

9. Подяка 2-4; суд над поганами 5-7; Бог - суддя та захисник пригнічених 8-17; прохання відплатити поганам 18-21
1. Провідникові хору. На мелодію “Мут лаббен”.
2. Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.
3. Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім'я твоє, Всевишній.
4. Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.
5. Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.
6. Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім'я стер ти навік-віки.
7. Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам'ять по них пропала.
8. А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.
9. І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.
10. Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.
11. І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім'я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.
12. Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.
13. Бо месник крови їх пам'ятає, і не забув він крику вбогих.
14. Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,
15. щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням.
16. Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.
17. Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.
18. Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.
19. Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих.
20. Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.
21. Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони - люди.

10. (9) Скарга на зухвалість ворогів 1-11; певна перемога вбогих 12-18
1. Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?
2. Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.
3. Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.
4. Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.
5. Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх - він сміхом збуває.
6. Він каже в своїм серці: “Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.”
7. Уста в нього - повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.
8. Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.
9. Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.
10. Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.
11. Каже у своїм серці: “Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.”
12. Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!
13. Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: “Ти не каратимеш ніколи!”
14. Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті - ти поміч.
15. Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.
16. Господь - цар на віки вічні, зникли погани з його землі.
17. Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,
18. щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.

Дата: Субота, 24.04.2010, 13:47 | Повідомлення # 2
11. (10) Довір'я праведних 1-3; Бог усе бачить 4-7
1. Провідникові хору. Давида.

До Господа я прибігаю; і як ви можете душі моїй казати: “Лети, пташино, в гори!”
2. Ось бо безбожники напнули лука, на тятиву поклали свої стріли, щоб у темноті стріляти правих серцем.
3. Коли руйнуються основи, що може праведник зробити? -
4. Господь - у святім своїм храмі; Господь - престол його на небі. Очі його дивляться на вселенну, повіки його за людьми стежать.
5. Господь випробовує праведного й безбожного; хто насильство любить, того ненавидить його душа.
6. Жаром і сіркою, немов дощем, він сипле на безбожних, палаючий вітер - частка їхньої чаші.
7. Господь бо - справедливий, любить правду; праведники лице його побачать.

12. (11) Скрізь брехня 2-3; Бог захищає побожних 4-9
1. Провідникові хору. На восьмий тон. Псалом. Давида.

2. Спаси, о Господи! Бо побожних дедалі менше, бо правда з-поміж людей зникла.
3. Брехню один одному точать, базікають облесливими словами й нещирим серцем.
4. Нехай Господь заціпить усі уста лестиві, язик велерічивий тих, що кажуть:
5. “Нашим язиком ми чудеса появимо, в нас є губи! Хто пан над нами?”
6. “Задля горя нужденних і зідхань бідних ось я встану, - каже Господь, - я дам спасіння тому, хто його прагне.”
7. Слова Господні - слова щирі, випробуване срібло, очищене від землі, сім раз перелите.
8. Ти сохраниш, Господи, нас; ти збережеш нас від цього роду й повіки.
9. Навколо грішники кружляють, коли підлота людська виноситься.

13. (12) Псалмопівець наполегливо просить про рятунок
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

2. Доки, о Господи, зовсім будеш мене забувати? Доки ховатимеш лице твоє від мене?
3. Доки журбою буду терзати мою душу, тужити щодня серцем?
4. Доки мій ворог буде зноситись надо мною? Зглянься і вислухай мене, о Господи, мій Боже!
5. Просвіти мої очі, щоб не заснути смертю, щоб не сказав мій ворог: “Я його подужав!”,
6. щоб мої вороги не раділи, коли я захитаюсь. Я ж бо надіявся на твою ласку. Нехай радіє моє серце твоїм спасінням! Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв.

14. (13) Безбожні люди
1. Провідникові хору. Давида.

Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
2. Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
3. Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
4. Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
5. тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.
6. Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.
7. Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!

15. (14) Хто достойний стати перед Богом?
1. Псалом. Давида.

Господи, хто перебуватиме в твоїм наметі? Хто житиме на твоїй святій горі?
2. Той, хто невинний ходить і чинить справедливість і правду говорить від серця;
3. той, хто не осуджує язиком, хто ближньому не коїть лиха, хто ганьби не кидає на сусіда,
4. хто нечесного за ніщо вважає, а тих, що Господа бояться, поважає;
5. хто присягає, навіть собі на шкоду, та не зміняє; хто гроші свої не дає на лихву і на безвинного підкупу не приймає. Хто отак чинить, не захитається повіки.

16. (15) Бог - добро єдине 1-6; він оживлює побожних 7-11
1. Міхтам. Давида.

Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.
2. Я кажу Господеві: “Ти - мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе.”
3. До святих, що на землі: до шляхетних - уся моя любов до них.
4. Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом'яну імен їхніх моїми устами.
5. Господь - частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.
6. Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.
7. Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.
8. Господь - передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.
9. Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.
10. Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.
11. Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.

17. (16) Праведник просить Бога розсудити його 1-5; просить допомоги проти ворогів 6-15
1. Молитва. Давида.

Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.
2. Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.
3. Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, - несправедливости в мені не знайдеш.
4. Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.
5. Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.
6. До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.
7. Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.
8. Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх
9. від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,
10. замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.
11. Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.
12. Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.
13. Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,
14. від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля - життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.
15. А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.

18. (17) Цар Давид дякує Господеві за рятунок
1. Провідникові хору. Слуги Господнього Давида, що мовив Господеві слова цієї пісні, коли Господь урятував його з руки всіх ворогів його та з руки Саула.

2. Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!
3. Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
4. До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.
5. Хвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.
6. Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.
7. У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.
8. Здригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.
9. І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.
10. Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.
11. Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.
12. Він темряву зробив собі покровом, шатро його - то темні води, густі хмари.
13. Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.
14. І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.
15. Він пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх.
16. І показалося дно моря. Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.
17. Він простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.
18. І визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.
19. Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.
20. Він мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.
21. Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;
22. бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;
23. бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.
24. Я був з ним бездоганний і від гріха берігся.
25. Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.
26. З милосердним ти - милосердний, з досконалим - досконалий,
27. з чистим - чистий, з хитрим - обачний.
28. Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.
29. Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.
30. З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.
31. Бог - бездоганна його дорога, слово Господнє - вогнем випробуване. Він - щит для всіх тих, що до нього прибігають.
32. Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?
33. Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,
34. що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,
35. навчає руки мої до бою, мої рамена - напинати лук мосяжний.
36. Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.
37. Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.
38. Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.
39. Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.
40. Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.
41. Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.
42. Вони зняли крик, - та нікому їх рятувати, до Господа, - та він їх не слухав.
43. Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.
44. Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів. Народ, якого я не відав, мені служить;
45. ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.
46. Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.
47. Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля. І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;
48. Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;
49. що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене;
що врятував мене від розбишаки.
50. Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.
51. Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.

19. (18) Хвала Богові Творцеві 2-7; його закон досконалий 8-15
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

2. Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна.
3. День дневі передає слово, ніч ночі об'являє вістку.
4. То не слова, не мова, яких би голосу не було чути:
5. по всій землі залунав їх звук, на край світу - їхні слова. На них він розіп'яв намет для сонця,
6. і воно, немов жених, виходить із світлиці, веселе, немов велетень, що шлях свій пробігає.
7. Від краю неба його вихід, і кругобіг його - до другого краю. І ніщо не сховається від його жару.
8. Закон Господній - досконалий: він відживлює душу. Засвідчення Господнє - вірне: воно навчає простих.
9. Господні заповіді - праві: вони радують серце. Веління Господнє - ясне: воно просвічує очі.
10. Страх Господній - чистий: він вічно перебуває. Суди Господні - правда: всі вони - справедливі;
11. дорожчі від золота найщирішого і солодші від меду й патоки найсолодшої.
12. А й твого слугу вони навчили: в їх зберіганні - велика нагорода.
13. А свої хиби хто ж розпізнає? Від провин таємних очисть мене!
14. І від гордости відгороди слугу твого, щоб не заволоділа мною. Тоді я буду бездоганний і чистий від гріха тяжкого.
15. Нехай слова уст моїх будуть тобі милі, і мислі мого серця перед тобою, Господи, моя Скеле й мій Ізбавителю!

20. (19) Молитва за царя 2-6; Божа допомога цареві у війні 7-10
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

2. Нехай Господь вислухає тебе під час скрути, нехай ім'я Бога Якова тебе захистить!
3. Нехай пошле тобі допомогу з святині, нехай підтримає тебе з Сіону!
4. Нехай згадає всі твої офіри, і всепалення твоє нехай прийме.
5. Нехай тобі вчинить, що бажає твоє серце, і здійснить усі твої задуми.
6. Радіймо твоїй перемозі, і йменням нашого Бога стяги піднесімо! Нехай Господь іздійснить усі твої прохання!
7. Тепер я знаю, що Господь дав перемогу помазаникові своєму і відповів йому з святого неба потугою своєї переможної десниці.
8. Ті колісницями, ці кіньми, а ми ім'ям Господа, Бога нашого - сильні.
9. Ті похитнулися й упали, ми ж стоїмо й тримаємось міцно!
10. Дай, Господи, цареві перемогу; вислухай нас, коли взиватимемо до тебе.
Дата: Субота, 24.04.2010, 13:51 | Повідомлення # 3
21. (20) Народ дякує за допомогу цареві 2-8; прагне повної перемоги над ворогом 9-14
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

2. О Господи, в силі твоїй цар радіє і в твоїй допомозі веселиться вельми!
3. Бажання серця його ти йому вволив і проханню уст його ти не відмовив.
4. Бо ти йдеш йому назустріч благословенням щедрим, кладеш йому на голову вінець щирозлотний.
5. Життя просив він у тебе: ти йому дав його, довготу днів на віки вічні.
6. Завдяки твоїй допомозі - велика його слава; величність і красу поклав єси на нього.
7. Бо ти даєш йому благословення вічне і звеселяєш його радістю обличчя твого.
8. Бо цар надіється на Господа і завдяки милості Всевишнього не похитнеться
9. Твоя рука досягне всіх твоїх противників; правиця твоя влучить усіх, хто тебе ненавидить.
10. Ти вчиниш їх, неначе піч вогненну в час твого з'явлення, Господь вогнем проглине їх у своїм гніві.
11. Потомство їхнє ти із землі вигубиш і їхніх нащадків - з-поміж дітей людських.
12. Коли задумають на тебе лихо, лукаву врадять раду, - не здолають.
13. Бо ти обернеш їх до втечі, напнеш їм у вічі лука твого.
14. О, вознесися, Господи, у твоїй силі! І ми будемо співати й славити твою могутність.

22. (21) Страждання праведника і його надія
1. Провідникові хору. На мелодію “У досвітня лань”. Псалом. Давида.
2. Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.
3. Боже мій, кличу я вдень, - не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.
4. Таж ти - святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!
5. На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.
6. Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.
7. А я - черв'як, не людина; сміховище людей, презирство народу.
8. Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:
9. „Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить!"
10. Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.
11. На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.
12. Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.
13. Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.
14. Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.
15. Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.
16. Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.
17. Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,
18. всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.
19. Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.
20. Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.
21. Вирятуй від меча мою душу -із собачих лап мою єдину.
22. Спаси мене із левиної пащі -від рогів буйволових мою убогу.
23. Я сповіщу моїм братам про твоє ім'я, хвалитиму тебе серед громади:
24. „О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!
25. Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, - слухав."
26. Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.
27. Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі. хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!
28. Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім'ї народів;
29. Господнє бо є царство, він над народами панує.
30. Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;
31. моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдеш - ньому родові;
32. прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!”

23. (22) Господь - добрий пастир
1. Псалом. Давида.
Господь - мій пастир: Нічого мені не бракуватиме.
2. На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води.
3. Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого.
4. Навіть коли б ходив я долиною темряви, -я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя -вони дають мені підтримку.
5. Готуєш стіл для мене перед моїми противниками; ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок.
6. Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні.


24. (23) Хто достойний входити у святиню 3-6; Господь урочисто входить у храм 7-10
1. Давида. Псалом.

Господня є земля, її повнота, вселенна та її мешканці.
2. Бо він на морях заснував її, і утвердив її на ріках.
3. Хто на гору Господню зійде і хто буде стояти на його святому місці?
4. Той, чиї безвинні руки й чисте серце; хто не пильнує розумом своїм пустого не присягає криво.
5. Він матиме від Господа благословення і ласку від Бога свого спасіння.
6. Такий рід тих, які його шукають, шукають лице Яковового Бога.
7. О брами, підніміте главні ваші, і піднесіться ви, одвічні двері, щоб увійшов Цар слави.
8. “Хто він - отой Цар слави?” “Господь могутній і потужний, Господь потужний у битві.”
9. О брами, підніміте главні ваші, і піднесіться ви, одвічні двері, щоб увійшов Цар слави!
10. “А хто ж бо він такий - отой цар слави?” “Господь сил, він є Цар слави!”

25. (24) Молитва за прощення гріхів та вирятування з небезпек
1. Давида.
До тебе, Господи, підношу мою душу,
2. о Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною!
3. Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини.
4. Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки.
5. Напути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я.
6. Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку.
7. Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради.
8. Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги.
9. Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї.
10. Усі стежки Господні - милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва.
11. Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий.
12. Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати.
13. Сам він зазнає щастя, і рід його успадкує землю.
14. Довірливий Господь до тих, які його бояться, і свій завіт дає їм знати.
15. Очі мої завжди до Господа, він бо звільнить від сіті мої ноги.
16. Зглянься і змилосердься надо мною, бо я самотній і нещасний.
17. Злагідни скорботи мого серця і виведи мене з тісноти моєї.
18. Споглянь на моє горе й на труд мій, і відпусти всі мої гріхи.
19. Глянь, яка безліч ворогів у мене, ненавистю лютою ненавидять мене.
20. Збережи мою душу й спаси мене, щоб я не зазнав ганьби, бо я до тебе прибігаю.
21. Нехай правота й досконалість мене зберігають, на тебе бо, о Господи, надіюсь.
22. Визволь Ізраїля, о Боже, від усіх його скорбот.

26. (25) Невинний, неправедно оскаржений, благає Бога
1. Давида.
Обстань за мою справу, Господи, бо я ходив невинно і, на Господа поклавшись, не хитався.
2. Випробуй мене, Господи, вивідай мене, випробуй, немов вогнем, моє нутро й моє серце.
3. Бо милість твоя перед очима в мене і я ходжу по твоїй правді.
4. З людьми лукавими я не сідаю, і не пристаю з підступними.
5. Я ненавиджу зборище злочинців і з грішниками не сідаю.
6. В невинності я мию руки і навколо жертовника твого, о Господи, обходжу,
7. щоб оповісти хвалу вголос і розповісти усі твої чуда.
8. Люблю, о Господи, оселю твого дому, місце перебування твоєї слави.
9. Не губи з грішниками мою душу і моє життя з кровожерами,
10. руки яких на злочин готові і десниця яких повна хабарів.
11. Я ж у моїй невинності ходжу; спаси мене і зглянься на мене.
12. Нога моя стоїть на рівнім місці, благословлятиму я Господа на зборах.

27. (26) Псалмопівець - повен довір'я, безпечний у святині 1-6; молиться 7-14
1. Давида.
Господь - моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь - мого життя твердиня: кого маю страхатись?
2. Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, - напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть.
3. Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати.
4. Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі
5. Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме.
6. І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити.
7. Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене.
8. В твоєму імені серце моє каже: “Обличчя моє шукайте!” Твоє обличчя, Господи, я шукаю.
9. Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже!
10. Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме.
11. Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають.
12. Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають.
13. Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих!
14. Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!

28. (27) Благання 1-5; 8-9; подяка 6-7
1. Давида.
До тебе, Господи, взиваю; моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб я не став, як ті, що в могилу сходять, коли ти відцураєшся від мене.
2. Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму.
3. Не погуби мене з грішниками, з тими, що чинять беззаконня, що на словах мирні з ближніми своїми; на серці ж зло в них.
4. Воздай їм, Господи, за їхніми ділами і за злобою вчинків їхніх. За ділом рук їхніх дай їм, - поверни їм те, що вчинили.
5. Вони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, -нехай отже їх зруйнує і більш не відбудує
6. Благословен Господь, бо він почув голос мого благання.
7. Господь то моя сила й щит мій! На нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я його вихваляю піснею моєю.
8. Господь - народу свого сила, він рятівна твердиня помазаника свого.
9. Спаси народ твій і благослови твою спадщину, паси й носи їх повік-віки.

29. (28) Бог об'являється у хуртовині
1. Псалом. Давида.
Воздайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу й силу!
2. Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в святих шатах.
3. Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами!
4. Голос Господній - сильний! Голос Господній - величний!
5. Голос Господній ламає кедри, Господь торощить кедри ливанські.
6. Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко; Сіріон - як буйволятко.
7. Голос Господній креше полум'я вогнисте;
8. голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь.
9. Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору. А в його храмі усе каже “Слава!”
10. Господь возсів над потопом, і сидітиме Господь, Цар, повіки.
11. Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром.

30. (29) Подяка за вирятування від смерти
1. Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида.
2. Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.
3. Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.
4. Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.
5. Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому!
6. Бо на хвилину гнів його, ласка ж його - поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.
7. У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”
8. Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.
9. До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю:
10. “Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”
11. Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!
12. На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами,
13. щоб душа моя тобі псалми співала, - не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.

Дата: Субота, 24.04.2010, 13:54 | Повідомлення # 4
31. (30) Псалмопівець, пригнічений, молиться 1-19; заздалегідь дякує 20-25
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

2. До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!
3. Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
4. Бо ти - скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.
5. Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти - моє пристановище.
6. В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.
7. Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.
8. Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи
9. і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.
10. Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.
11. Життя моє виснажується в горі літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.
12. Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.
13. Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.
14. Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.
15. А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: “Ти єси Бог мій!”
16. В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.
17. Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!
18. Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю;нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.
19. Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.
20. Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!
21. Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
22. Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.
23. Я ж у збентеженні моїм промовив: “Відтятий я з-перед твоїх очей!” Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
24. Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить.
25. Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.

32. (31) Бог прощає тому, хто визнає свої гріхи
1. Давида. Маскіл.

Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито,
2. Блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства.
3. Як я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання.
4. Бо вдень і вночі твоя рука тяжіла надо мною, висохла моя сила, немов під літню спеку.
5. Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: “Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого.
6. Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки. І під час повені вод великих -вони до нього не досягнуть.
7. Ти - захист мій, ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння.
8. “Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі - моє око!
9. Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть.”
10. Великих мук зазнають нечестиві; хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.
11. Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем.

33. (32) Хвала Божій силі та провидінню
1. Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить.
2. Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі.
3. Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно.
4. Бо Господнє слово праве, і всяке діло його - вірне.
5. Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна.
6. Словом Господнім створене небо, і подихом уст його - вся його оздоба.
7. Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні.
8. Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі!
9. Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало.
10. Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо.
11. Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду.
12. Щасливий народ, Бог якого - Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину.
13. Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських.
14. Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців,
15. Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла.
16. Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою.
17. Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю.
18. Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку,
19. щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі.
20. Душа наша Господа чекає; він - наша допомога, щит наш.
21. Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім'я ми уповаєм.
22. Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.

34. (33) Хвала Господеві 2-4 заклик надіятися на доброту Божу 5-11; зберігання заповідей 12-23
1. Давида, коли він удавав божевільного перед Авімелехом, і той прогнав його, і він пішов.
2. Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене.
3. Душа моя нехай Господом хвалиться; нехай покірні чують те й веселяться.
4. Величайте Господа зо мною, і вознесімо ім'я його вкупі.
5. Я шукав Господа, і він почув мене; і звільнив мене від усіх моїх страхів.
6. Гляньте на нього й розвеселіться, обличчя ваше нехай не соромиться.
7. Ось візвав бідолаха, і Господь почув, і врятував його від усіх його напастей.
8. Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться, і їх визволяє.
9. Спробуйте й подивіться, який добрий Господь. Блаженний, хто до нього прибігає.
10. Бійтеся Господа, його святії бо нема нестачі в тих, що його бояться.
11. Багатії збідніли й голодують, а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.
12. Ходіть, мої діти, послухайте мене: остраху Господнього навчу вас.
13. Хто той, що життя любить, що рад бачити дні щасливі?
14. Бережи від зла язик твій і уста твої від слів лукавих.
15. Відступи від зла й чини добро, шукай миру та його тримайся!
16. Очі Господні на праведних; вуха його - на їхній заклик.
17. А обличчя Господнє проти злочинців, щоб знищити з землі їхню пам'ять.
18. Візвали праведні, і Господь почув їх і з усіх скорбот їхніх врятував їх.
19. Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом він спасає.
20. Багато в праведника злиднів, але з усіх них Господь його рятує.
21. Він усі його кості зберігає, ані одна з них не зламається.
22. Злоба грішника його ж убиває, і ті, що ненавидять праведника, зазнають кари.
23. Господь визволяє душу слуг своїх, і хто до нього прибігає, покараний не буде.

35. (34) Благання про допомогу проти ворогів 1-6; 17-28; невдячні вороги переслідують 7-16
1. Давида.

Розсуди, Господи, моїх позовників; воюй проти тих, що боєм ідуть на мене.
2. Візьми щит малий і великий, і встань мені на поміч!
3. Замахнися списом і моїх гонителів стримай; скажи моїй душі: Я твоє спасіння!
4. Нехай засоромляться і застидаються ті, що на життя моє чигають; нехай назад відступлять і почервоніють ті, що замишляють зло на мене.
5. Нехай будуть, як полова на вітрі, ангел Господній нехай їх прожене.
6. Дорога їхня нехай буде слизька й темна, і ангел Господній за ними нехай женеться.
7. Бо без причини тайно нап'яли на мене свої тенета, без причини викопали яму на мене.
8. Нехай зненацька заскочить їх погибель, і тенета, що нап'яли, їх же зловлять; самі впадуть у викопану ними яму.
9. Душа ж моя нехай у Господі веселиться, нехай радіє його спасінням.
10. Уся моя істота скаже: “Господи, хто тобі рівний? Тобі, що вириваєш бідака від сильнішого за нього, бідака та вбогого від захланного.
11. Устають несправедливі свідки, допитують у мене, чого я не знаю.
12. Віддячують мені злом за добро; моя душа у розпачі.
13. Я ж, як вони хворували, надягав волосяницю, присмиряв постом мою душу і моливсь у моїм серці.
14. Немов за приятелем, немов за рідним братом, сумний ходив я; немов у жалобі за матір'ю, засмучений хилився.
15. І коли я хитався, вони раділи й збирались; збирались проти мене і били мене зненацька, рвали мене на шмати безупину.
16. Спокушали мене, сміялися з мене, скрегочучи зубами проти мене.
17. Господи, докіль будеш дивитись? Спаси від рикаючих мою душу, від левенят - мою єдину.
18. Подякую тобі перед великим збором, серед численної громади тебе прославлю.
19. Не дай, щоб злораділи надо мною вороги брехливі, примружували очі ті, що безвинно мене ненавидять.
20. Вони бо не про мир говорять, а на найтихіших на землі лукаве замишляють.
21. І на мене роззявляють рот свій, кажуть: “Ага! Ага! Бачили очі наші!”
22. Ти бачив, Господи! Не мовчи, о Господи, не віддаляйсь від мене!
23. Прокинься й устань мені на оборону, мій Боже й мій Господи, за мою справу!
24. Обстань за мною, Господи, по справедливості твоїй! Мій Боже, нехай не злорадіють надо мною,
25. нехай не думають у своїм серці: “Ага! Ми досягли свого!” Нехай не кажуть: “Ми його заїли!”
26. Нехай осоромляться й застидаються всі ті разом, що радіють моєму лиху; нехай укриються соромом і стидом
ті, що гордовито несуться проти мене.
27. Нехай ликують і веселяться ті, що сприяють моїй справі, і завжди кажуть: “Нехай возвеличиться Господь, якому любий спокій слуги свого.”
28. Язик мій тоді звіщатиме твою справедливість, твою хвалу щоденно.

36. (35) Псалмопівець жаліється на беззаконня 2-5; Боже провидіння 6-10; молитва 11-13
1. Провідникові хору. Слуги Господнього Давида.

2. Гріх нашіптує грішникові в його серці; немає Божого страху перед очима в нього.
3. Він бо облещує себе в своїх очах, що не знайдуть його провини, не будуть гидуватись.
4. Слова уст його - неправда й лукавство, він перестав розумно мислити, добро чинити.
5. Він беззаконня задумує на своїм ложі, ступає на дорогу недобру, злом не гидує.
6. Милість твоя, Господи небес сягає, вірність твоя по хмари.
7. Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш.
8. Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають.
9. Насичуються ситтю дому твого, потоком солодощів твоїх їх напуваєш.
10. Бо в тебе джерело життя, у твоїм світлі побачимо світло.
11. Продовжи твою ласку тим, що тебе знають, і справедливість твою тим, що праві серцем.
12. Нехай нога гордих на мене не наступить, рука безбожного нехай мене не відпихає.
13. Ось упали лиходії, провалились, не можуть більше встати.

37. (36) Доля злих, та добрих неоднакова
1. Давида.

Не палай гнівом на злочинців, творящим беззаконня не завидуй
2. Вони бо, як трава, швидко поникнуть, -зів'януть, як рослина яра.
3. Вповай на Господа й чини добро щоб жити на землі й безпечним бути.
4. Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця.
5. На Господа здай твою дорогу; вповай на нього, і він учинить;
6. виведе, як світло, твою правду і твоє право, як полудень.
7. Спокійним будь у Господі, надійсь на нього. Не палай гнівом на того, кому щастить у дорозі, на людину, що лихо коїть.
8. Лиши гнів, покинь пересердя; не палай гнівом, а то накоїш тільки лиха.
9. Бо лиходії знищені будуть, ті ж, що надіються на Господа, заволодіють краєм.
10. Ще трохи, і беззаконник пропаде, подивишся на його місце, і його більше не буде.
11. Покірні ж заволодіють краєм і тішитимуться глибоким миром.
12. Беззаконник кує на праведника лихо і скрегоче на нього зубами.
13. Господь сміється з нього, бо бачить, що його день надходить.
14. Беззаконники добувають меча й лука, щоб повалити вбогого й нужденного, щоб вистинати тих, які простою дорогою ходять.
15. Їхній меч пройде їм крізь серце, луки їх поторощаться.
16. Ліпший малий достаток, що в праведника, ніж велике багатство в беззаконних,
17. бо рамена беззаконних поламані будуть, праведників Господь підтримає.
18. Господь піклується життям невинних, і спадщина їхня буде повіки.
19. Вони не осоромляться лихої години, і наситяться голодної пори.
20. А беззаконники загинуть, і вороги Господні, мов краса лук, зникнуть, з димом зникнуть.
21. Беззаконник позичає й не звертає; а праведник - щедрий, дарує.
22. Бо благословенні Богом заволодіють краєм, а кого він прокляв, знищені будуть.
23. Господь зміцнює кроки чоловіка, і його дороги йому довподоби.
24. Навіть як і впаде, він не буде лежати, бо Господь підтримує його руку.
25. Молодим був я і вже постарівся, але не бачив покинутого праведника і його нащадків, які просили б хліба.
26. Увесь час його рука щедра й він позичає, і рід його буде благословенний.
27. Відступи від зла й чини добро, і житимеш повіки!
28. Бо Господь любить правду і не покине своїх вірних. Нечестиві знищені будуть, рід беззаконних буде стятий.
29. Праведники заволодіють краєм і житимуть повіки у ньому.
30. Праведника уста мовлять мудрість, язик його говорить правду.
31. Закон Бога його в нього в серці, не захитаються в нього кроки.
32. Беззаконний на праведника чигає і намагається зігнати його зо світу.
33. Але Господь не залишить його в руці в нього і не засудить, коли він на суді з'явиться.
34. Надійсь: на Господа й пильнуй його дороги. Він вознесе тебе, щоб ти володів землею, -і погибель беззаконних побачиш.
35. Я бачив беззаконного, як він пишався і розростався, неначе кедр ливанський.
36. А коли я пройшов, його вже більш не було; шукав його, та знайти було годі.
37. Уважай на чесного й на праведного дивися, бо в чоловіка мирного буде потомство.
38. Відступники ж знищені будуть усі до одного, і потомство беззаконних буде стяте.
39. Спасіння праведним від Господа, він їхнє прибіжище в час скрути.
40. Господь їм допомагає і їх спасає; спасає їх від беззаконних і зберігає, бо вони до нього прибігають.

38. (37) Грішник, покараний, молиться 2-5; оповідає про свою біду 6-13; він покладається на Бога 14-17; благання 18-23
1. Псалом. Давида. На спомин.

2. О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.
3. Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.
4. Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.
5. Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.
6. Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.
7. Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.
8. Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.
9. Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.
10. О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.
11. Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.
12. Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.
13. І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.
14. Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.
15. Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
16. На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
17. Кажу бо: “Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.”
18. Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
19. Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
20. А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
21. І ті, що злом оддячують за добро, - вони проти мене, бо я про добро дбаю.
22. Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
23. Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!

39. (38) Хворий молиться за одужання
1. Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.

2. Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
3. Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз'ятрився.
4. У мене в нутрі запалало моє серце ВІД думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:
5. Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
6. Ось кілька п'ядей завдовжки зробив ти мої дні і вік мій - немов би. ніщо перед тобою; вона лиш подув, - кожна людина,
7. лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;
8. Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!
9. Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
10. Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
11. Відверни геть від мене удар твій, - від замаху руки твоєї я пропадаю.
12. Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина - тільки подув.
13. Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я - приходень у тебе, як усі мої батьки - перехожий.
14. Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.

40. (39) Подяка за благодать 2-11; він просить про нову благодать 12-18
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

2. Надіявся, на Господа надіявся я твердо, і він нахиливсь до мене й вислухав моє благання.
3. І витягнув мене з погибельної ями, з багнистого болота, і поставив на скелю мої ноги, ствердивши мої кроки.
4. І вклав мені в уста новую пісню, хвалу нашому Богові. Багато хто побачить і буде шанувати, і вповати на Господа.
5. Блажен муж, який на Господа поклав своє довір'я, хто не пристає до зухвальців, ані до тих, що збочують у брехню.
6. Силу чудес учинив ти, Господи, мій Боже, провидінням твоїм над нами. Ніхто тобі не рівний. Я був би радий їх звістити й розповісти, та забагато їх, щоб їх перелічити.
7. Жертви й офіри ти не хочеш, вуха відкрив у мене. Ти всепалення й жертви за гріх не домагався.
8. Тоді сказав я: “Ось я приходжу; у сувої книги написано про мене:
9. Чинити твою волю, Боже мій, я радий, і твій закон у мене в серці.”
10. Я оповів про справедливість на великім зборі, не затуляв я уст моїх, Господи, ти знаєш.
11. Не заховав я в моїм серці твою справедливість; я розповів про твою вірність і твоє спасіння. Не затаїв твоєї ласки й вірности твоєї перед великим збором.
12. Не зачиняй, о Господи, від мене твого серця; милість твоя і твоя вірність хай мене завжди зберігають.
13. Бо злидні мене без кінця обсіли, провини мої мене наздогнали, так що й дивитись вже не можу. Їх більш, ніж волосу на толові у мене, і серце моє зомліло.
14. Зволь, Господи, мене урятувати; о Господи, поспіши мені на допомогу!
15. Хай осоромляться й почервоніють усі ті, що на мою душу зазіхають, щоб її погубити. Нехай назад відступлять і застидаються ті, що тішаться моїм нещастям!
16. Нехай збентежені вкриються стидом ті, що до мене кажуть: “Ага! Ага!”
17. Хай радуються й веселяться в тобі всі, що тебе шукають, і нехай завжди кажуть ті, кому люба твоя допомога: “Хай возвеличиться Господь!”
18. Я ж бідний та нужденний, але Господь дбає про мене. Ти - моя допомога і мій визволитель, Боже мій, не забарися!
Дата: Субота, 24.04.2010, 13:57 | Повідомлення # 5
41. (40) Милосердні зазнають милосердя 2-4; не покладатися на людину 5-10; - а на Господа 11-14
1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

2. Блажен, хто дбає про нужденного та вбогого; в лиху годину Господь його врятує.
3. Господь хоронитиме його й живитиме його, і зробить його на землі щасливим, і не видасть його в руки ворогам зажерливим.
4. Господь підтримає його, недужого, на ложі: увесь біль його відніме в його недузі.
5. Я мовив: “Господи, змилуйся надо мною! Вилікуй мою душу, бо згрішив перед тобою.”
6. Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: “Коли помре він, і загине його ім'я?”
7. І хто навідатись приходить, марне виговорює; у серці своїм зло збирає і, вийшовши надвір, розголошує.
8. Усі мої ненависники перешіптуються вкупі проти мене, задумують зло на мене:
9. «Лиха біда вчепилася до нього! І де раз ліг, то більш уже не встане.»
10. Ба навіть друг мій, що я на нього покладався, що жививсь моїм хлібом, і той наставив п'яту на мене.
11. Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підведи мене, і я відплачу їм.
12. Тоді збагну, що мене любиш, як ворог мій не буде ликувати надо мною.
13. У невинності моїй будеш підпорою моєю і поставиш мене перед твоїм обличчям повіки.
14. Благословен Господь, Бог Ізраїля від віку й до віку! ' Нехай так буде! Нехай так буде!

42. (41) Туга за святинею Бога живого 2-6 висміяний ворогами молиться 7-12
1. Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха.

2. Як лань прагне до водних потоків так душа моя прагне до тебе, Боже.
3. Душа моя жадає Бога, Бога живого, - коли бо прийду й побачу обличчя Боже?
4. Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?»
5. Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.
6. Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти, Спасителя обличчя мого і мого Бога.
7. Душа моя пригноблена в мені; тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.
8. Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене.
9. Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.
10. Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
11. Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?»
12. Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.

43. (42) Наполегливе благання священика на вигнанні
1. Обстань за мною, Боже; розсуди мою справу проти нечестивого народу; від чоловіка лукавого й несправедливого мене визволь.
2. Бо ти, Боже, моя твердиня. Чому мене відкинув? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?
3. Пошли світло твоє і твою правду: вони нехай мене ведуть заберуть на святу гору твою й до твоїх наметів.
4. І я прийду до жертовника Бога, до Бога радости й веселости моєї, і прославлятиму тебе на гуслах, Боже, мій Боже!
5. Чом побиваєшся, душе моя, і тривожишся в мені? Надійсь на Бога, бо я ще буду його прославляти Спасителя обличчя мого і мого Бога.
44. (43) Ізраїль спогадує про ті часи, коли Бог його провадив 2-9; тепер - він відкинений та пригнічений 10-23; благання 24-27
1. Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.
2. Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.
3. Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.
4. Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.
5. Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.
6. Тобою ми відбили наших супостатів, ім'ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.
7. Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;
8. але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.
9. Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім'я ми завжди прославляли.
10. Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.
11. Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.
12. Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.
13. Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.
14. Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.
15. Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.
16. Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває
17. від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.
18. Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,
19. і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
20. коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
21. Коли б ми забули ім'я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
22. то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
23. Тажчерез тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
24. Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
25.Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
26. Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
27. Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.

45. (44) Велич царя 3-10; краса цариці 11-18
1. Провідникові хору. На мелодію «Лілея». Синів Кораха. Маскіл. Пісня любови.
2. Із мого серця гарне слово ллється; я мовлю: Цареві моя пісня! Язик мій - тростинка скорописця.
3. Найкращий ти на вроду між людськими синами, краса розлита на устах у тебе; тому то Бог благословив тебе повіки.
4. Опережи твій стан мечем, витязю, твоєю славою і красою!
5. Щасливо їдь верхи за вірність і за правду, і хай навчить тебе преславних діл твоя десниця.
6. Стріли твої гострі, народи коряться тобі, і царських ворогів серце вмліває.
7. Престол твій, Боже, по віки вічні; берло правоти - берло царства твого.
8. Ти любиш справедливість і ненавидиш беззаконня: тому помазав тебе Бог, Бог твій, миром радости над друзями твоїми.
9. Миром, алое та касією пахнуть твої шати; з палаців із слонової кости струни тебе звеселяють.
10. Царські дочки - тобі назустріч, праворуч тебе стоїть цариця в золоті офірськім.
11. Слухай, дочко, глянь, прихили твоє вухо і забудь народ твій і дім батька твого.
12. І цар жадатиме краси твоєї, бо він - твій пан, і йому кланяйся.
13. І дочка тирська з дарами приходить; твоєї ласки запобігають багатирі народу.
14. Уся прибрана пишно входить царівна, золотом ткані її шати.
15. У різнобарвно гаптованих шатах, ведуть її до царя; за нею йдуть дівиці, її другині проводять її.
16. Серед веселощів і радости їх уводять, і вони входять у царський палац.
17. Замість твоїх батьків будуть твої діти; по всій землі ти зробиш їх князями.
18. Я буду згадувати твоє ім'я від роду і до роду тим прославлятимуть тебе народи по віки вічні.

46. (45) Бог з нами - чого нам лякатись? 2-4; він - наша сила та прибіжище 5-12
1. Провідникові хору. Синів Кораха. На мелодію «Дівиці». Пісня.
2. Бог нам прибіжище і сила; у нещастях з'явився з дужою допомогою.
3. Тим не злякаємось, хоч би й земля провалилась і гори захиталися серед моря.
4. Нехай ревуть, бушують його води, хай дрижать гори від його обурення. (Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.)
5. Ріка, - її відноги звеселяють місто Боже, святі Всевишнього чертоги.
6. Бог серед нього, воно не похитнеться; Бог йому допоможе перед світанком.
7. Захвилювалися народи, царства захитались; Господь загримів громом, земля задрижала.
8. Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.
9. Ходіте, гляньте на діла Господні, які страхітливі речі він учинив на землі.
10. Він, що припиняє війни по край землі, що ломить лука й торощить списи, і щити вогнем палить.
11. Вгамуйтесь і пізнайте, що я - Бог, що я вознісся на землі між народами.
12. Господь сил з нами, Бог Якова - наша твердиня.

47. (46) Господь - цар Ізраїля 1-7; і цар усесвіту 8-10
1. Провідникові хору. Сипів Кораха.Псалом.
2. Усі народи, заплещіте в долоні; радісним голосом ликуйте для Господа!
3. Бо Господь - Всевишній, страшний, великий цар він на всю землю.
4. Він підбиває людей нам, і народи нам під ноги.
5. Він вибирає нам спадщину нашу, славу Якова, улюбленого свого.
6. Вознісся Бог під оклики веселі, Господь - під голос сурми.
7. Співайте Господеві псалми, співайте; співайте нашому цареві, співайте!
8. Бо цар усієї землі - Бог, співайте якнайкраще.
9. Бог над народами царює, Бог сидить на своїм святім престолі.
10. Зібралися князі народів з народом Бога Авраама, бо Богові належать земні захисники. Він вознісся велично.

48. (47) Бог прославився, визволяючи Єрусалим, 2-8; за те побожні у храмі Бога прославляють 9-15
1. Пісня. Псалом. Синів Кораха.
2. Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога.
3. Його свята гора, горб прекрасний - землі усієї радість. Гора Сіон, крайня північ, великого царя місто;
4. Бог у його палатах явив себе твердинею.
5. Ось бо царі зібрались, насунули всі разом.
6. Ледве побачили, то й поторопіли, - збентежились, розбіглись.
7. Страх їх обняв там, немов біль породіллі
8. або східній вітер, який ти посилаєш, щоб торощив кораблі таршішські.
9. Так, як ми чули, так і побачили у місті Господа сил, у місті нашого Бога: Бог укріплює його повіки.
10. Роздумуєм, о Боже, про твоє милосердя посеред храму твого.
11. Твоя хвала, як твоє ім'я, о Боже, -аж по край землі. Справедливости повна твоя десниця.
12. Хай веселиться Сіон-гора, хай радуються міста Юди через суди твої.
13. Обійдіть Сіон навколо й оточіть його, полічіть його башти.
14. Огляньте добре його передмур'я, оббіжіть його палаци, щоб розповісти прийдешньому поколінню,
15. що то Господь - наш Бог по віки вічні. Він нас вестиме.

49. (48) Заклик 2-5; всі повмирають 6-13; однак, по смерті доля грішників сумна, побожні ж з Богом житимуть 14-21
1. Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.
2. Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:
3. і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.
4. Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі.
5. Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.
6. Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,
7. вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?
8. Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.
9. Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може
10. так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.
11. Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.
12. Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.
13. Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.
14. Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.
15. Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде.
16. Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.
17. Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.
18. Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.
19. Хоч він і благословляв себе за життя свого. - хвалитимуть тебе, що дбав за себе,-
20. та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.
21. Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.

50. (49) Вступ 1-6: прослава та подяка Богові 7-15: зберігати закон треба ділами, а не словами 16-23
1. Псалом. Асафа.
Бог Господь прорік, покликав землю від сходу сонця до його заходу.
2. З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві;
3. прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря.
4. Він кличе згори небо й землю на суд народу свого:
5. «Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили.»
6. І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя.
7. «Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог.
8. Я не за жертви твої буду тобі докоряти. бо всепалення твої передо мною завжди.
9. Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари,
10. моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах.
11. Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме.
12. Як зголоднію, не скажу тобі того; бо мій усесвіт і те, що його сповнює.
13. Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити?
14. Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти.
15. І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш!»
16. До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, -
17. ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе?
18. Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився.
19. Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ.
20. Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу.
21. Таке ти коїш, а я б мав мовчати? Гадаєш, що я такий, як ти? Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі.
22. Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати.
23. Хто жертвує хвалу, той мене прославляє; і хто по правді ходить, тому явлю я спасіння Боже.»

Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » КНИГА ПСАЛМІВ
Сторінка 1 з 3123»
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика