Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 3123»
Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » Книги малих пророків
Книги малих пророків
Дата: Середа, 21.04.2010, 18:48 | Повідомлення # 1
ПРОРОК АВАКУМ

1. Бог допускає прихід халдеїв як кару юдеям
1. Пророцтво, що бачив пророк Авакум.
2. Докіль, о Господи, буду взивати - і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство - і не рятуєш?
3. Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.
4. Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.
5. Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.
6. Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.
7. Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.
8. Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.
9. Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.
10. Він і з царів кепкує, князі - то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.
11. Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!
12. Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.
13. Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?
14. Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.
15. Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.
16. Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.
17. Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?

2. Проти насильства та ідолопоклонства

1. Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті і виглядатиму, щоб подивитись, що він мені скаже й що мені відповісти з приводу моєї скарги.
2. І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати.
3. Бо це видіння - на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться.»
4. Ось воно бундючне, воно нещире - його серце; а праведний з віри своєї буде жити.
5. Яке ж воно зрадливе, те багатство! Втрачає голову й спокою не має чоловік, що роззявляє, немов пекло, свою пельку, що немов смерть, завжди ненаситний, що загортає до себе всі народи, всі племена загарбує собі.
6. Хіба вони не складуть усі про нього приповідку, глумливу загадку проти нього, і не скажуть: «Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить, і хто себе обтяжує заставами?»
7. Хіба не встануть притьмом твої позикодавці, не збудяться, не будуть торгати тебе? Ти станеш їх здобиччю!
8. Тому, що ти народів безліч грабував, усі, що зосталися з народів, тебе ограбують: за людську кров пролиту, за насильства над краєм, над містом та всіма тими, що живуть у ньому.
9. Горе тому, хто лихі здирства чинить для свого дому, щоб на висоті гніздо для себе звити, щоб забезпечити себе від кігтів лиха.
10. Ти вигадав ганьбу твоєму домові; вигублювавши багато народів, накликав гріх на свою душу.
11. Бож і каміння зо стін буде кричати, сволоки з риштування будуть їм відповідати.
12. Горе тому, хто будує місто в крові, хто засновує город на злочині!
13. Хіба ж то не від Господа сил, що народи для вогню працюють, що люди трудяться надармо?
14. Бо земля сповниться знанням Господньої величі, як води вкривають море.
15. Горе тому, хто своїх сусідів напуває, хто наливає їм отрути, доки не уп'ються, щоб голизну їхню оглядати!
16. Стидом наситився ти замість слави! Пий же й ти та покажи твій сором! Повернеться до тебе кубок Господньої правиці, ганьба впаде на твою славу!
17. Насильства бо, яких зазнав Ливан, тебе окриють, і знищення тварин тебе злякає - за людську кров пролиту, насильства над землею, над містом і всіма тими, що живуть у ньому.
18. Яка користь із кумира, що його вирізьбив майстер, з вилитої подоби, з брехливого вчителя? Щоб майстер, що його виробляє, покладавсь на нього та виробляв німих кумирів?
19. Горе тому, хто промовляє до дерева: «Прокинься!» «Вставай!» - до каменя німого. Чи ж він може навчитися? Таж він оббитий золотом і сріблом, і духу ніякого в собі не має.
20. А Господь у храмі святому своєму, - мовчи перед ним, уся земле!

3. Молитва пророка - рятунок у вірі
1. Молитва Авакума пророка. На жалобний тон.
2. О Господи! Почув я вість про тебе. О Господи! Злякавсь я твого діла. За наших часів оживи його, за наших часів дай його знати! У гніві згадай про милосердя!
3. Бог від Теману прибуває, Святий - від Паран-гори. Його велич небо окриває, і земля повна його слави.
4. Сяйво його, немов світло денне, з рук у нього блискає проміння; там - сховок його сили!
5. Перед ним іде зараза, а поза ним виходить трясця.
6. Встає він - і трясе землею; глядить він - і дрижать народи. Гори вічні розвалюються, і хиляться горби відвічні - його дороги споконвічні.
7. Я бачив, як кушанські шатра посумніли, намети Мідіян-краю затремтіли.
8. Хіба на ріки, Господи, палає гнів твій? Хіба на ріки, на море - твоє обурення, що ти сідаєш на коней твоїх верхи, на твої переможні колісниці?
9. Ти добуваєш лук твій, ти насичуєш стрілами його тятиву. Ти розриваєш землю ручаями.
10. Гори, побачивши тебе, трясуться; навала вод проходить, безодня стогне вголос, здіймає руки свої вгору.
11. Сонце і місяць спинились у своїм житлі; при світлі стріл твоїх вони тікають, при сяйві блискавиці твого списа.
12. Ти в гніві по землі ступаєш, в обуренні народи топчеш.
13. Ти вирушив народ твій рятувати, помазаника твого спасати. Ти розбив дім нечестивця, ти оголив його підвалини до скелі.
14. Ти прошив списами голову його вояків, що кинулися бурею, щоб нас розігнати, щоб з радістю пожерти бідолаху в тайнім місці.
15. Твоїми кіньми топчеш море, -шумовиння вод великих.
16. Почув я це, і затремтіло моє нутро; на вість про це уста в мене задрижали. Біль проймає мої кості, і ступні мої підо мною захитались. Я жду спокійно на день нещастя, щоб упало на народ, який на нас нападає.
17. Та хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, -
18. я все ж таки в Господі буду радіти, і веселитись у Бозі, моїм Спасителі.
19. Господь - мій Владика, він моя сила. Він робить мої ноги, немов у сарни, і на верховини він виведе мене.
Провідникові хору. На струнних приладах.

Дата: Середа, 21.04.2010, 18:49 | Повідомлення # 2
ПРОРОК АВДІЙ


1. Видіння про Едом: його провина та покарання
1. Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!
2. Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!
3. Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?
4. Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, - слово Господнє!
5. Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?
6. Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!
7. Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.
8. Хіба я того дня, - слово Господнє, - не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?
9. Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.
10. За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш.
11. Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, - ти теж був як один з них!
12. Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя.
13. Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,
14. ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя.
15. Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!
16. Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.
17. А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, - вона буде святою - і дім Якова їхні посілості посяде.
18. Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім - полум'ям, а дім Ісавів -соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, - бо Господь сказав.»
19. Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля - філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.
20. І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, - займуть міста на півдні.
21. Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, - і Господнє буде царство.

Дата: Середа, 21.04.2010, 18:50 | Повідомлення # 3
ПРОРОК АГГЕЙ

1. Відбудова храму

1. Другого року царя Дарія, першого дня шостого місяця, надійшло через пророка Аггея до Зоровавела, сина Шалтієла, правителя Юдеї, і до Ісуса, сина Йоцадака, первосвященика, таке слово Господнє:
2. «Так говорить Господь сил: Цей народ каже: Не настав ще час відбудувати дім Господній.»
3. І надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє:
4. «То це вам сидіти час у ваших вигідних домах, тоді як дім цей лежить у руїнах?»
5. Оце ж так каже Господь сил: «Розважте добре путі ваші!
6. Ви сіяли багато, але зібрали мало; їсте, але не до наситу, п'єте, та не впиваєтеся, вдягаєтесь, та вам не тепло і заробітчанин заробляє в гаманець дірявий.»
7. Так говорить Господь сил: «Розважте добре путі ваші!
8. Йдіть у гори, приносьте дерево й будуйте дім: він буде мені довподоби, і я звеличаний буду, - каже Господь.
9. Ви сподівалися багато, а вийшло мало; коли ж ви принесли те додому, я його розвіяв. Чому? - слово Господа сил. Тому, що дім мій лежить у руїнах, а ви хапаєтеся кожен до свого дому.
10. Тому небо затримало росу над вами, й земля затримала врожай свій.
11. Я поклав посуху на землю й на гори, на хліб, на молоде вино, на олію й на все, що земля родить, на людину й на скотину, й на всяку працю рук.»
12. Тоді Зоровавел, син Шалтієла, та Ісус, син Йоцадака, первосвященик, і ввесь останок народу послухалися голосу Господа, Бога свого, і слів пророка Аггея, тому що його послав Господь, Бог їхній, і народ злякався Господа.
13. І сказав Аггей, Господній посол, згідно з дорученням Господнім, до народу: «Я з вами» - слово Господнє.
14. І збудив Господь дух Зоровавела, сина Шалтієла, правителя Юдеї, та дух Ісуса, сина Йоцадака, первосвященика, і дух усього останку народу, й вони пішли й узялися до роботи в домі Господа сил, Бога свого,
15. двадцять четвертого дня, шостого місяця, другого року царя Дарія.

2. Слава відбудованого храму 1-9; запит до священиків 10-19; обіцянка Зоровавелові 20-23
1. Сьомого місяця, двадцять першого дня, надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє:
2. «Скажи Зоровавелові, синові Шалтієла, правителеві Юдеї, та Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові, й останкові народу:
3. Хто зоставсь між вами, що бачив дім цей у першій його славі? Яким ви його бачите тепер? Чи не здається він наче ніщо в очах ваших?
4. Та ти, Зоровавеле, кріпися! - слово Господнє; кріпись і ти, Ісусе, сину Йоцадака, первосвященику! Кріпись, увесь народе краю, - слово Господнє. До праці! Я бо з вами,- слово Господа сил.
5. Союз, що я був заключив з вами, як ви виходили з Єгипту, і дух мій пробуває між вами; тож не бійтесь!
6. Бо так каже Господь сил: Ще трохи, і я потрясу небом й землею, морем й сушею.
7. Я потрясу всіма народами, і прийдуть скарби всіх народів, і я сповню дім цей славою, - каже Господь сил.
8. Мені належить срібло, мені - золото, слово Господа сил.
9. Слава цього останнього дому буде більша, ніж першого, каже Господь сил, і я цьому місцю дам мир», - слово Господа сил.
10. Двадцять четвертого дня дев'ятого місяця, другого року Дарія, надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє:
11. «Так говорить Господь сил: Спитай у священиків про закон.
12. Якби хтось ніс у полі одежі посвячене м'ясо й доторкнувсь полою до хліба чи до вина, чи до олії, чи до якоїнебудь їжі - чи воно освятиться?» Священики у відповідь сказали: «Ні!»
13. Тоді Аггей спитав: «А якби хтось, нечистий через дотик до трупа, доторкнувсь цього всього, чи воно стане нечистим?» Священики у відповідь сказали: «Стане нечистим.»
14. І відповів Аггей і мовив: «Отак воно і з цим народом, отак воно з цим людом передо мною, - слово Господнє, - отак воно з ділами рук їхніх і з тим, що вони там приносять у жертву - воно нечисте.
15. Тепер розважте, прошу, добре у вашім серці, віднині і надалі! Як іще не було покладено каменя на камені в Господнім храмі,
16. за ввесь той час, прийде бувало хтось до купи, де мало б бути двадцять мірок зерна, а в ній - десять; прийде до куфи, щоб зачерпнути п'ять десяток, а в ній - двадцять;
17. Карав я вас іржею, жовтяком і градом побив усю працю рук ваших, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
18. Розважте, прошу, добре у вашім серці віднині і надалі - від двадцять четвертого дня, дев'ятого місяця від дня, коли закладено храм Господній, розважте,
19. чи є зерно ще у коморі? Та й виноград, смоква, ґранатина й маслина - теж не вродили? Від цього ж дня я поблагословлю вас.»
20. І надійшло слово Господнє до Аггея вдруге, двадцять четвертого дня місяця:
21. «Скажи так до Зоровавела, правителя Юдеї: Я потрясу небом й землею,
22. і переверну царські престоли й знищу силу царств народів. Я перекину колісниці та тих, що на них їздять; коні з верхівцями попадають - кожний від меча свого товариша.
23. Того дня, - слово Господа сил, - я візьму тебе, Зоровавеле, сину Шалтієла, слуго мій, - слово Господнє, - і ти будеш у мене, немов печатний перстень, бо я вибрав собі тебе», - слово Господа сил.

Дата: Середа, 21.04.2010, 18:53 | Повідомлення # 4
ПРОРОК АМОС

1. Гріх і покарання сусідніх Ізраїлеві народів

1. Слова Амоса, що був з-між пастухів із Текоа, які він сприйняв про Ізраїля за юдейського царя Уззії та за Єровоама, сина Йоаса, ізраїльського царя, два роки перед землетрусом.
2. І він промовив: Господь гримить з Сіону, з Єрусалиму видає свій голос, і пасовиська чабанів сумують, вершина Кармелю сохне.
3. Так говорить Господь: «За три переступи Дамаску й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони молотили залізними саньми Гілеад,
4. я пошлю вогонь на дім Хазаела, й він пожере палаци Бен-Гадада.
5. Я розіб'ю засув Дамаску й знищу мешканців Бікат-Авену й того, що тримає берло в Бет-Едені, й народ арамейський піде в Кір у полон», - слово Господнє.
6. Так говорить Господь: «За три переступи Гази й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони виселили цілі валки бранців, щоб їх Едомові видати.
7. Я пошлю вогонь на мури Гази, й він пожере її палаци.
8. Я знищу мешканців з Ашдоду й того, що тримає берло в Аскалоні. Поверну мою руку проти Екрону, і вигине останок філістимлян», - слово Господнє, Боже.
9. Так говорить Господь: «За три переступи Тиру й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони видали Едомові цілі загони бранців і не згадали про союз братерський,
10. пошлю вогонь на мури Тиру, що пожере його палаци.»
11. Так говорить Господь: «За три переступи Едому й за чотири, - я не попущу того. За те, що він мечем переслідував свого брата і заглушив у собі милосердя, і гнів його рвав безнастанно, і він зберіг лють свою назавжди, -
12. пошлю вогонь на Теман, що пожере палаци Боцри.»
13, Так говорить Господь: «За три переступи дітей Аммона й за чотири, - я не попущу того. За те, що розтинали жінок вагітних у Гілеаді, щоб поширити свої границі.
14. Я запалю вогонь у мурах Рабби, що пожере його палаци серед крику у день бою, серед бурі у день хуртовини.
15. І цар їхній піде у неволю, сам він і князі його з ним», - слово Господнє.

2. Гріх і покарання Моава, Юди та Ізраїля
1. Так говорить Господь: «За три переступи Моава й за чотири, - я не попущу того. За те, що він перепалив кості едомського царя на вапно.
2. Я пошлю вогонь на Моава, що пожере палаци Керійоту; Моав серед метушні загине, серед воєнного крику й суремного звуку.
3. Знищу суддю з-посеред нього й уб'ю усіх його князів з ним», - слово Господнє.
4. Так говорить Господь: «За три переступи Юди й за чотири, - я не попущу того. За те, що відкинули закон Господній і постанов його не пильнували; що брехні їхні звели їх на манівці, брехні, що за ними їхні батьки ходили.
5. Я пошлю вогонь на Юду, що пожере палаци в Єрусалимі.»
6. Так говорить Господь: «За три переступи Ізраїля й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони праведника продають за гроші й бідного за пару капців;
7. що топчуть голови вбогих у земний порох, що крутять правом тихих, що батько й син до однієї дівки ходять, щоб знеславити моє святе ім'я;
8. за те, що розлягаються при кожнім жертовнику на взятій у застав одежі та п'ють вино покараних гривною у домі Бога свого.
9. Адже то я був знищив перед ними Аморія, високого, неначе кедр ставний, та, немов дуб, сильного. Я знищив плід його зверху та його коріння знизу.
10. Я вивів вас із Єгипетського краю, водив вас сорок років пустинею, щоб ви посіли землю Аморія;
11. настановив з-поміж ваших синів пророків, і з-поміж юнаків ваших -назореїв. Хіба ж воно не так, діти Ізраїля? - слово Господнє.
12. Ви .ж назореїв вином напували, а пророкам наказали: Не пророкуйте!
13. Ось я придавлю вас, як давить віз, накладений снопами.
14. І для моторного не буде втечі, і сильний не виявить сили, і витязь не врятує життя свого.
15. Ані лучник не встоїться з луком, і прудконогий не спасеться, і їздець не врятує життя свого.
16. Ба, й наймужніший з-між відважних утече в той день голим», - слово Господнє.


3. Злочини та покарання Ізраїля

1. Слухайте це слово, що Господь говорить проти вас, діти Ізраїля, проти всієї родини, яку я вивів з Єгипетського краю, кажучи:
2. «Лиш вас я знаю з усіх родин землі: тому й покараю вас за всі ваші провини.
3. Хіба йдуть двоє укупі, якщо не згодились?
4. Хіба рикає лев у лісі, коли він здобичі не має? Хіба левеня здіймає голос з лігва свого, нічого не впіймавши?
5. Чи потрапить у сильце на землі пташка, коли не має принади? Чи здійметься сильце з землі, коли нічого не впіймало?
6. Хіба засурмить сурма у місті я народ не сполохнеться? Чи станеться у місті якесь лихо, що його Бог не спричинив би?
7. Дійсно, Господь Бог не робить нічого, не об'явивши намисли свої своїм слугам-пророкам.
8. Зарикає лев, - хто не настрашиться? Господь Бог заговорив, - хто не запророкує?
9. Оповістіть це на палацах у Ашдоді, й на палацах в Єгипетському краю, і скажіте: Зберіться на горах Самарії і гляньте на величезне в ній безладдя й утиски посеред неї!
10. Вони не знають діяти чесно, -слово Господнє, - вони громадять насильства і здирства у своїх палацах.»
11. Тому ось як говорить Господь Бог: «Ворог обложить край, повалить у тебе твою потугу, пограбовані будуть твої палаци.»
12. Так каже Господь: «Так, як пастух із пельки лева вириває пару ніг чи клаптик вуха, отак сини Ізраїля, що живуть у Самарії, врятуються з кутком від ліжка, з підніжжям від постелі.
13. Слухайте і свідчіть проти дому Якова, - слово Господа Бога, Бога сил.
14. Бо того дня, коли каратиму Ізраїля за його переступи, я покараю і вівтарі у Бетелі: і роги жертовника будуть повідбивані й попадають на землю.
15. Я вдарю по домі зимовім і домі літнім; доми зі слонової кости зникнуть, і кінець прийде на доми великі», - слово Господнє.

4. Жіночі розкоші; неминуче покарання Самарії
1. Слухайте це слово, ви, корови башанські, що сидите на горі самарійській, що гнітите убогих, що утискаєте злиденних, що кажете до ваших чоловіків: «Нум лишень, будем пити!»
2. Господь Бог поклявся святістю своєю: «Ось прийдуть певне на вас дні, і вас потягнуть геть гаками, останніх із вас - гарпунами.
3. Ви вийдете через проломи в мурах, кожна - куди потрапить, - і кинуть вас у напрямі Хермону, - слово Господнє.
4. Ідіть у Бетел і грішіте, та у Гілгал - гріхи помножте! Приносьте ранком ваші жертви, що три дні - ваші десятини.
5. Паліть закваску в подячну жертву, кричіть про добровільні дари на все горло, бо ви так любите, о діти Ізраїля, - слово Господа Бога.
6. Я дав вам голі зуби по всіх містах ваших, безхліб'я по всіх селах ваших, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
7. Я стримав від вас дощ, як було ще три місяці до жнив; пускав його на одне місто, та не пускав на друге; один наділ дощем скроплювано, а другий, на який дощ був не падав, висихав.
8. І пленталися двоє-троє міст до одного міста, щоб води напитись, і не напивались; та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
9. Побив я вас сажкою та зоною; силу ваших садів та ваших виноградників, ваші смоковниці й маслини сарана пожерла, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
10. Наслав на вас я пошесть, таку, як у Єгипті; вибив мечем ваших юнаків і забрав у полон ваших коней; постав сморід у таборі вашім, що бив вам у ніздра, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
11. Я деяких з-між вас спустошив, як Бог спустошив був Содом та Гомору; й ви були, мов та головешка, вирвана з пожежі, та ви до мене не повернулися, - слово Господнє.
12. Тому отак, Ізраїлю, вчиню з тобою! Тому, що це вчиню з тобою, готуйсь, Ізраїлю, стрічати Бога твого!»
13. Бо ось він, той, хто утворює гори й творить вітер; хто відкриває людині її задуми, хто робить з ранку пітьму і хто ходить по землі висотах, - Господь, Бог сил - його ім'я.

5. Новий заклик чинити добро
1. Слухайте це слово, яке я виголошую над вами, - жалобну пісню, доме Ізраїля:
2. Упала, більш не встане Ізраїлева діва! Лежить на власній землі навзнак, і нікому її підвести!
3. Бо так говорить Господь Бог: «У місті, що виступало тисяччю в похід, зостанеться лиш сотня; у місті ж, що виступало сотнею, зостанеться лиш десять для дому Ізраїля.»
4. Бо так говорить Господь до дому Ізраїля: «Шукайте мене, й житимете.
5. Бетелу не шукайте, та й до Гілгалу не ходіте, і в Версавію не проходьте, бо Гілгал таки піде в неволю, Бетел на ніщо зійде.»
6. Шукайте Господа, і житимете; інакше він кинеться, немов вогонь, на дім Йосифа і пожере його, і нікому буде в Бетелі його гасити.
7. О ви, що обертаєте у полин правосуддя і що кидаєте на землю справедливість!
8. Той, що творить Косаря та Квочку, перемінює темряву на ранок, а з дня робить ніч темну; що кличе води моря і на поверхню землі їх розливає, - Господь, ім'я йому!
9. Він насилає на потужного, мов блискавку, руїну, і спустошення приходить на твердиню.
10. А вони ненавидять суддю у брамі, бридяться тими, що говорять правду.
11. Тому, за те, що топчете вбогого й здираєте хабар із нього хлібом, ви, збудувавши з тесаного каменя доми, - не будете в них жити; ви насадили виноградники препишні, -але вина з них не будете пити.
12. Бо я знаю, яка їх безліч - тих переступів ваших, і які великі гріхи і ваші; ви, що утискаєте праведника, що берете викуп, і відпихаєте убогого при брамі!
13. Тому розсудливий мовчить такого часу, бо то - лихий час.
14. Добра шукайте, не зла, щоб могли жити і щоб Господь, Бог сил, був з вами, як то ви кажете.
15. Ненавидьте зло, любіть добро, встановіть у брамі справедливість, -може, Господь, Бог сил, змилується над решткою Йосифа.
16. Тому так каже Господь, Бог сил, Адонай: «По всіх майданах лемент буде, і по всіх вулицях будуть кричати: Леле, леле! Плугатаря закличуть до жалоби, до плачу - тих, що вміють пісень похоронних.
17. І по всіх виноградниках плач буде, бо я перейду серед тебе, - слово Господнє.
18. Горе вам, що прагнете дня Господнього! Навіщо вам той день Господній? Він - темрява, не світло!
19. Це все одно, якби хтось утік від лева й наскочив на ведмедя, або, ввійшовши в хату, сперся об стіну рукою, а його б гадина вкусила.
20. Хіба ж бо день Господній не буде темрява, а світло? Не пітьма без просвітку?
21. Мені осоружні, мені обридли ваші свята; ваші врочисті збори мені не довподоби.
22. Хоч ви мені й принесете всепалення та ваші хлібні жертви, я їх не прийму. На ваші мирні жертви з годованого скоту я й не погляну.
23. Усунь від мене твоїх пісень гомін! Гри твоїх гарф я слухати не хочу.
24. Нехай тече, неначе води, справедливість - і правда, як ріка потужна.
25. Чи ви, доме Ізраїля, приносили мені в пустині жертви та офіри протягом сорока років?
26. Ви візьмете Сіккута, вашого царя, і зорю бога вашого Кійюна, бовванів ваших, що ви їх собі наробили.
27. Тому я виселю вас за Дамаск», - слово Господнє, - Бог сил його ім'я.

6. Марна впевненість багатіїв
1. Горе безжурним на Сіоні та безпечним на горі самарійській, значним у першому з народів, до яких дім Ізраїля приходить!
2. Перейдіть у Калне й гляньте, а звідти йдіть у Хамат Великий, потім спустіться в Гат Філістимлянський. Чи ж вони ліпші, ніж ці царства? Чи ж їхня країна більша, аніж ваша?
3. Ви віддаляєте день лиха й наближаєте насильства осередок.
4. Вилежуєтесь на слонових ложах і розтягаєтесь на їхніх постелях; їсте собі ягнят з отари та телят із хліву.
5. Кричать під звуки гарфи, вигадують собі, немов Давид, музичне знаряддя.
6. П'ють вино в великих чашах, намащуються мастьми вельми дорогими і над руїною Йосифа не вболівають.
7. За те ж підуть тепер у полон на чолі полонених, і гульня тих, що вилежувалися, минеться.
8. Господь Бог поклявся самим собою, - слово Господа, Бога сил: «Мені огидна Якова гординя, його палаци ненавиджу; я видам місто з усім, що є у ньому.»
9. І станеться, коли в одному домі лишиться десять чоловік, вони помруть.
10. І останеться мало хто, щоб виносити спалені кості з хати. І як хтось спитає того, що в самій середині у хаті: «Чи є ще хтось із тобою?» - і той відкаже: «Ні!» - тоді він скаже: «Цить, бо не годиться згадувати ім'я Господнє!»
11. Бо ось Господь накаже, й великий дім на скіпки розпадеться, а малий - на тріски.
12. Чи ж коні бігають по скелях? Чи хтось орав коли волами море? А ви обертаєте правосуддя в отруту, плід справедливости - у полин.
13. О ви, що радуєтесь невідь чому, кажучи: «Чи ж не нашою силою ми здобули собі могутність?»
14. «Та ось, доме Ізраїля, я на вас підійму, - слово Господа, Бога сил, -народ, і вас тіснитимуть від Хамат-входу до Арава-потоку.»

7. Спротив маловірів пророцтвам Амосовим
1. От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось він створив сарану тоді, коли отава почала гнатися вгору. То була отава по царській косовиці.
2. І як вона перестала їсти траву у країні, я мовив: «Господи Боже, прости, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!»
3. І жалко стало Господеві того: «Не бути цьому!» - мовив Господь.
4. От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось Господь Бог викликав вогонь для суду. І він пожер глибінь велику і намірявсь пожерти землю.
5. Тоді я мовив: «Господи Боже, припини, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!»
6. І жалко стало Господові того: «І цьому теж не бути!» - мовив Господь Бог.
7. От що він показав мені: Господь стояв на мурі мурованім з повісом у руці.
8. Господь сказав до мене: «Що ти, Амосе, бачиш?» І відповів я: «Повіс.» - Тоді Господь сказав до мене: «Ось я покладу повіс посеред мого люду Ізраїля, Я не прощу йому вже більше!
9. Спустошені будуть висоти Ісаака, Ізраїля святині будуть зруйновані. Я проти дому Єровоама з мечем устану.»
10. Тоді Амасія, бетельський священик, послав до Єровоама, ізраїльського царя, сказати: «Амос змовився на тебе серед дому Ізраїля. Країна не може вже терпіти всіх його слів.
11. Бо ось що Амос каже: Єровоам від меча поляже, й Ізраїль напевно піде в неволю далеко від свого краю.»
12. Далі Амасія сказав до Амоса: «Іди, видющий, тікай геть у землю Юди; там їж собі хліб та й пророкуй там.
13. А в Бетелі не пророкуй більше, бо то царська святиня і дім царський.»
14. І відповів Амос і мовив Амасії; «Я не був ні пророком, ані сином пророка не був я. Я пастухом був і порав сикомори.
15. Та Господь узяв мене від отари і сказав до мене: Іди, пророкуй моєму народові Ізраїлеві.
16. Слухай же тепер слово Господнє. Ти кажеш: Не пророкуй проти Ізраїля, і не проповідуй проти дому Ісаака.
17. За це ж так Господь каже: Жінка твоя стане блудницею у місті, сини твої та дочки від меча поляжуть; поле твоє поділять шворкою, і ти помреш у краю нечистім. Ізраїль же напевно піде в полон, геть із свого краю.»

8. Нова погроза карами
1. От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось кошик з літніми плодами.
2. І він спитав: «Що ти, Амосе, бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами.» Господь сказав до мене: «Настав кінець моєму народові Ізраїлеві: я не прощу йому вже більше.
3. І співи храму стануть того дня квилінням, - слово Господа Бога; багато трупів буде; на кожне місце кинуте буде мовчання!»
4. Слухайте це, ви, що раді б бідного пожерти і вигубити вбогих краю,
5. кажучи: «Коли мине той новий місяць, щоб нам продати хліб наш? І субота, щоб нам засіки відчинити, і, зменшивши міру й збільшивши ціну шекля, невірною вагою шахрувати?
6. Щоб нам купити бідолах за гроші, вбогого за пару капців, продати висівки пшенишні?»
7. Господь поклявсь гординею Якова: Повіки не забуду ані одного з їхніх учинків.
8. Хіба не затрясеться через це країна; і не затужить кожен, хто живе в ній? Уся вона, немов ріка, піде вгору і скаламутиться, і знов осяде, як ріка Єгипту!
9. «І станеться в той день, - слово Господа Бога, - я сонцю заповім заходити опівдні, нашлю серед ясного дня пітьму на землю.
10. Оберну ваші свята в смуток, усі ваші пісні в лемент. Я наведу на кожен стан вереття, на кожну голову - лисину. Наведу плач, немов по синові одинакові: так воно буде до кінця, немов гіркий день.
11. Ось дні надходять, - слово Господа Бога, - і я пошлю на землю голод; не голод за хлібом, не спрагу за водою, лише за слуханням слова Господнього.
12. І вони будуть плентатись від моря і до моря, від півночі до сходу сонця будуть туди й сюди тинятися, шукаючи слова Господнього, але його не знайдуть.
13. Того дня гарні дівчата й хлопці будуть від спраги умлівати.
14. Ті, що кленуться гріхом Самарії і кажуть: Так певно, як живе твій Бог, о Дане! - або: Так певно, як живе дорога Версавії, - вони впадуть і більш не встануть.»

9. Доля Ізраїля вже призначена 1-10; він очищений дочекається Месіянської ери 11-15
1. Я бачив Господа, що стояв при жертовнику. І він мовив: «Удар по главнях, щоб аж одвірки захитались! Я всім їм голови порозбиваю, а тих з них, що зостануться, мечем повбиваю; ані один з них не втече, ані один з них не спасеться.
2. Хоч би в Шеол зарились, то й звідти їх моя рука добуде. Хоч би знялись на небо, я їх і звідти поскидаю.
3. Хоч би сховались на вершині Кармелю, я їх шукатиму і візьму звідти. Хоч би запроторились від мого ока на дні моря, я і там звелю змієві, і він їх кусатиме.
4. Хоч би пішли перед своїми ворогами у неволю, я й там повелю мечеві, й він уб'є їх. Оберну на них мої очі, - та на лихо, не на благо.»
5. Бо Господь, Бог сил, - то він, що землі торкнеться, і вона тане, і всі її мешканці тужать; і вся вона, немов ріка, здіймається вгору й осідає знову, як ріка Єгипту.
6. Він збудував на небі свої високії палаци, він заснував своє склепіння над землею. Він кличе води моря, і на поверхню землі їх розливає; Господь - ім'я йому!
7. «Чи ж ви мені не як кушіїв діти, о діти Ізраїля, - слово Господнє? Чи ж я Ізраїля не вивів з Єгипетського краю, і філістимлян із Кафтору та арамійців із Кіру?
8. Ось очі Господа Бога на грішнім царстві, і я вигублю його з обличчя землі. Однак, не вигублю я зовсім Яковового дому, - слово Господнє.
9. Бо ось ізвелю я і просію дім Ізраїля проміж усі народи, як то просівають у решеті, але й зернятко не впаде на землю.
10. Усі грішники мого народу від меча поляжуть, вони, що кажуть: Не наблизиться, не прийде на нас лихо!
11. Того дня я підведу розвалену Давидову халупу, поправлю в ній проломи, підійму її румовища. Я відбудую її, як була за днів днедавніх,
12. щоб вони заволоділи останком Едома і всіма народами, що на них було призване моє ім'я, - слово Господа, який це зробить.
13. Настане час, - слово Господнє, - коли орач женця застане, а той, що топче грона, - того, що зерно розсіває. Гори точитимуть сік винний, і всі пагірки розтануть.
14. Я відновлю Ізраїля, народ мій, і вони відбудують спустошені міста й будуть у них жити. Насадять виноградники й будуть вино з них пити, і розведуть сади, і їстимуть плоди з них.
15. Я посаджу їх на землі їхній, і їх не вирвуть уже з землі їхньої, що я їм дав», - каже Господь, Бог твій.

Дата: Середа, 21.04.2010, 18:57 | Повідомлення # 5
ПРОРОК ЗАХАРІЯ

1. Заклик до навернення 1-6; перше видіння - вершники 1-17

1. Восьмого місяця, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка:
2. «Прогнівавсь Господь вельми на батьків ваших;
3. тому скажи їм: Так говорить Господь сил: Поверніться до мене, -слово Господа сил, - і я повернусь до вас, говорить Господь сил.
4. Не будьте, як батьки ваші, до яких взивали перші пророки, кажучи: Так говорить Господь- сил: Верніться з ледачих доріг ваших і від лихих учинків ваших. Та вони не слухали й на мене не зважали, -слово Господнє.
5. Батьки ваші - де вони? Та й пророки - чи будуть жити вічно?
6. Слова ж мої й постанови, що я заповідав слугам моїм, пророкам, чи не дійшли до батьків ваших? Вони повернулись і сказали: Як призначив Господь сил зробити нам, згідно з нашими путями й нашими вчинками, так і зробив з нами.»
7. Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, місяця Шевата, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка.
8. Бачив я вночі, аж ось чоловік верхи на коні гнідому стоїть між чорницями, що в глибині. А за ним коні гніді, вороні й білі.
9. Я спитав: «Хто вони, мій Владико?» І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Я покажу тобі, хто вони.»
10. Тоді озвався чоловік, що стояв між чорницями, і мовив: «Це ті, що Господь послав пройти туди й сюди землю.»
11. І вони відповіли ангелові Господньому, що стояв між чорницями, й сказали: «Ми пройшли туди й сюди землю, і ось уся земля сидить спокійно й тихо.»
12. Тоді ангел Господній озвався й мовив: «Господи сил, докіль не матимеш жалю над Єрусалимом і над містами Юди, на яких гніваєшся повних сімдесят років?»
13. І відповів Господь до ангела, що розмовляв зо мною словами добрими, відрадними словами.
14. І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Я повен ревнощів до Єрусалиму й до Сіону.
15. Я гніваюсь великим гнівом проти народів, що живуть собі вигідно, бо коли я гнівався був трохи, вони множили лихо.»
16. Тому ось як говорить Господь: «Я вертаюся знов до Єрусалиму з милосердям; мій дім буде збудований у ньому, - слово Господа сил, - і шворка буде протягнена над Єрусалимом.
17. Знову оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Мої міста знову переповняться благом, Господь ще потішить Сіон і знову вибере Єрусалим.»

2. Друге видіння - роги та ремісники 1-4; третє видіння - міряльник 5-9; заклик до полонених 10-17
1. Потім підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чотири роги.
2. І я спитав ангела, що говорив зо мною: «Що це?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду, Ізраїля і Єрусалим.»
3. І Господь показав мені чотирьох ремісників.
4. Я спитав: «Що вони йдуть робити?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду так, що ніхто не підвів голови; ці прийшли, щоб їх налякати та позбавити рогів народи, що підняли ріг свій проти країни Юди, щоб її порозкидати.»
5. Знову підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чоловік, а в руці у нього міряльна шворка.
6. Я спитав: «Куди ти йдеш?» Він відповів мені: «Міряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина й яка його довжина.»
7. Аж ось вийшов ангел, що говорив зо мною, і другий ангел вийшов йому назустріч.
8. І сказав до нього: «Біжи й скажи цьому хлопцеві так: Єрусалим буде заселений поза мурами з-за сили людей та худоби, що буде серед нього.
9. Бо я буду для нього, - слово Господнє, - вогненним муром навкруги й я буду його славою посеред нього.»
10. «Гей, гей, утікайте з північного краю, - слово Господнє, - бо я порозкидав вас як чотири вітри небесні, - слово Господнє!
11. Гей, Сіоне, рятуйся, ти, що живеш у Вавилоні.
12. Бо так говорить Господь сил, що послав мене із-за своєї слави до народів, які вас обдерли: Хто до вас доторкнеться, той доторкнеться до зіниці його ока.
13. Ось я стрясу над ними моєю рукою, і вони будуть для своїх слуг здобиччю, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене.
14. Співай і радуйся, дочко Сіону, бо ось я йду й житиму посеред тебе» - слово Господнє.
15. Сила народів того дня до Господа пристане; вони будуть його народом і житимуть посеред тебе, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до тебе.
16. Господь посяде Юду як свій пай на Святій Землі. Він знову вибере Єрусалим.
17. Замовкни перед Господом усяке тіло, бо він пробуджується з святого житла свого.

3. Четверте видіння - шати первосвященика
1. Він мені показав первосвященика Ісуса, що стояв перед ангелом Господнім, і Сатану, що стояв праворуч від нього, щоб його винуватити.
2. Ангел Господній сказав до Сатани: «Нехай Господь загрозить тобі, Сатано! Нехай Господь загрозить тобі, що вибрав Єрусалим. Хіба він не головешка, вихоплена з вогню?»
3. Ісус же був одягнений у брудну одежу, і стояв перед ангелом.
4. Заговорив цей і сказав до тих, що перед ним стояли: «Здійміть брудну одежу з нього!» До нього ж мовив: «Дивись, я зняв твої провини з тебе й вдягну тебе у святкову одежу.»
5. Далі сказав: «Нехай покладуть йому на голову чисту тіяру.» І поклали йому на голову чисту тіяру й одягли його в одежу. Ангел же Господній стояв.
6. І об'явив ангел Господній Ісусові, кажучи:
7. «Так каже Господь сил: Якщо ходитимеш дорогами моїми, якщо мою службу будеш пильнувати, і якщо судитимеш також: і дім мій та й над моїми дворами будеш наглядати - я вільний доступ дам тобі між цими, що стоять тут.
8. Слухай же, первосвященику Ісусе, ти і твої товариші, що сидять перед тобою, бо вони - мужі доброї ознаки. Ось я приведу мого слугу - Пагона.
9. Оце бо камінь, що я поклав перед Ісусом: на камені ж одному є сім очей. Я вирізьблю на ньому його напис, - слово Господа сил, - усуну в один день провини цього краю.
10. Того часу, - слово Господа сил, - ви викликатимете кожен свого сусіда - під виноград і під смоковницю.»

4. П'яте видіння - ліхтар та маслина
1. Повернувсь той ангел, що розмовляв зо мною, і розбудив мене, як ото будять когось сонного,
2. і сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу я: ось ліхтар, увесь із золота, зверху ж на ньому келех і сім світичів на ньому, таки сім, і сім цівок до світичів, що на ньому зверху.
3. А коло нього дві маслини, одна праворуч від келеха, а друга ліворуч від нього.
4. Заговорив я і сказав до ангела, що говорив зо мною: «Що воно таке, мій владико?»
5. І відповів ангел Господній, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Хіба ти не знаєш, що то таке?» Я сказав: «Ні, мій владико.»
6. Тоді озвавсь він і сказав до мене: «Це Господнє слово до Зоровавела, що каже: Ні військом, ані силою, а тільки моїм духом, - говорить Господь сил.
7. Хто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!»
8. І надійшло до мене таке слово Господнє:
9. «Руки Зоровавела заклали основи дому цього й його ж руки закінчать його, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до вас,
10. Хто бо маловажив день малих початків? Власне, ті радуватись будуть, коли побачать оливо в руці Зоровавела, власне, ці сім - це Господні очі, що обходять усю землю.»
11. Озвавсь я і сказав до нього: «Що воно - ці дві маслини праворуч від ліхтаря і ліворуч від нього?»
12. Озвавсь я вдруге й сказав до нього: «А що воно ці дві маслинні гілки, що коло двох золотих цівочок, які виливають золоту олію з себе?»
13. І він відповів мені: «Хіба ти не знаєш, що це?» Я сказав: «Ні, мій владико.»
14. Тоді він сказав: «Це два Помазаники, що стоять перед Господом усієї землі.»

5. Шосте видіння - летючий сувій 1-4; сьоме видіння - жінка у мірці 5-11
1. Знову підвів я очі й побачив: аж ось летить сувій.
2. І він сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я сказав: «Я бачу летючий сувій, 20 ліктів завдовжки і 10 ліктів завширшки.»
3. І він сказав до мене: «Це прокляття, що виходить на всю країну: бо кожен, хто краде, буде прогнаний звідти, згідно з ним.
4. Я випущу його, - слово Господа сил, - і воно ввійде в дім злодія і в дім того, хто моїм іменем криво кленеться, і перебуватиме посеред його дому, й пожере його разом із його деревом та його камінням.»
5. І тоді вийшов ангел, що говорив зо мною, і сказав до мене: «Підведи очі й подивись, що то таке, що виходить?»
6. Спитав я: «Що це?» Він відповів: «Це мірка, що виходить.» І додав: «Це їхня несправедливість по всій країні.»
7. І ось піднялась кругла олив'яна покришка, - і жінка сидить посеред мірки.
8. І він промовив: «Це безбожність», - і пхнув її до мірки всередину, і кинув вагу олив'яну зверху на неї.
9. Підвів я очі й дивлюся: аж ось виходять дві жінки, вітер був у них в крилах, крила ж у них були, неначе крила в чорногуза, і вони підняли вгору мірку між землею та небом.
10. І я сказав до ангела, що говорив зо мною: «Куди вони несуть мірку?»
11. А він сказав до мене: «У Шінгар-край, щоб збудувати їй дім; коли його приготують, вона буде поставлена там на своїм підложжі.»

6. Восьме видіння 1-7; корона для Зоровавела 8-15
1. Знову підвів я очі й бачу: аж ось чотири колісниці виходять з-поміж двох гір; гори ж були мідяні.
2. У першій колісниці були гніді коні; у другій колісниці були вороні коні,
3. у третій колісниці білі коні, а в четвертій колісниці - строкаті-каштануваті коні.
4. Заговорив я і спитав ангела, що розмовляв зо мною: «Що воно таке, мій владико?»
5. Відповів ангел і сказав до мене: «Ці колісниці виходять на чотири вітри небесні після постою перед Господом усієї землі.
6. Вороні коні йдуть у край на північ, білі вийшли у край на захід, строкаті ж вийшли у край на південь.»
7. І каштануваті вийшли й намагались йти, щоб перебігти землю. І він сказав: «Ідіть, пройдіте землю!» І вони пройшли землю.
8. Тоді він гукнув до мене й сказав до мене: «Дивись! Ті, що йдуть у край на північ, заспокоїли дух мій у краю на півночі.»
9. І надійшло до мене таке слово Господнє:
10. «Візьми в тих, що прибули з неволі, у Хелдая, у Товії та у Єдаї, що прийшли з Вавилону, і прийди того ж дня і ввійди в дім Йосії, сина Цефанії.
11. Візьми срібла та золота й зроби вінець, і поклади на голову Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові,
12. і скажи йому: Так говорить Господь сил: Ось муж, ім'я йому Пагін. Він виженеться на своїм місці й відбудує храм Господній.
13. Він відбудує храм Господній і він правитиме на своїм престолі. І перед його престолом буде священик, і між обома ними буде рада миру.
14. І вінці будуть для Хелдая, для Товії, для Єдаї та Хена, сина Цефанії, на спомин у Господнім храмі.
15. І ті, що далеко перебувають, прийдуть і будуватимуть Господній храм, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене до вас. І це станеться, коли ви пильно слухатимете голосу Господа, Бога вашого.»

7. Питання про піст
1. Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев'ятого місяця Кіслева,
2. коли Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя Господнє
3. і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п'ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?»
4. І надійшло таке слово Господа сил до мене:
5. «Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п'ятого й сьомого місяця - оцих сімдесят років, - чи ж то ви справді для мене постили?
6. Або коли ви їсте та п'єте, чи то ж не ви їсте і не ви п'єте?
7. Чи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?»
8. І надійшло таке слово Господнє до Захарії:
9. «Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата.
10. Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого.
11. Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути.
12. Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил.
13. І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму - говорить Господь сил.
14. Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»

8. Пророцтво про велике месіянське майбуття
1. І надійшло таке слово Господа сил:
2. «Так каже Господь сил: Я ревную за Сіон великими ревнощами, з великим гнівом я його ревную.»
3. Так каже Господь: «Я повернусь до Сіону і житиму серед Єрусалиму. Єрусалим назветься містом правди, а гора Господа сил -горою святою.»
4. Так каже Господь сил: «Знову сидітимуть діди й баби на майданах єрусалимських, кожне з костуром у руці з-за довгого віку.
5. І по майданах міських буде повно маленьких хлопців та дівчаток, що гратимуться по майданах.»
6. Так каже Господь сил: «Як це здаватиметься дивним у ту пору в очах останку цього люду, то хіба ж воно буде дивним і в моїх очах?» - слово Господа сил.
7. Так каже Господь сил: «Ось я спасу народ мій з країни сходу й заходу сонця.
8. Я приведу їх, і вони житимуть серед Єрусалиму; вони будуть моїм народом, а я буду їхнім Богом у правді й справедливості.»
9. Так каже Господь сил: «Нехай кріпляться руки ваші, о ви, що чуєте в ці дні ці слова з уст пророків, що були того дня, коли покладено основи дому Господа сил - на відбудування храму.
10. Бо перед тими днями не було заробітку для людини, не було заробітку й для скотини. Та й миру не було для того, хто виходив, ані для того, хто ввіходив із-за противника, бо я пустив усіх, кожного проти сусіда свого.
11. Нині ж я не буду тим, яким я був минулого часу, супроти останку цього народу, - слово Господа сил.
12. Бо це посів миру: виноград дасть плід свій, земля дасть урожай свій, і небо дасть свою росу. Усім цим я наділю останок мого народу.
13. І буде: так, як ви, доме Юди й доме Ізраїля, були прокляттям між народами, так я спасу вас, і ви будете благословенням. Тож не бійтесь, нехай кріпляться ваші руки.»
14. Бо так каже Господь сил: «Як я постановив був заподіяти вам лихо, коли батьки ваші довели мене до гніву, - каже Господь сил, - і я не відмінив того,
15. так я роздумав і постановив цими днями зробити добро Єрусалимові й домові Юди. Не бійтесь!
16. Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, судіть по правді, щоб мир був у брамах ваших.
17. Не намислюйте у вашім серці зла одне на одного й не кохайтеся в кривій присязі, бо все це мені осоружне», - слово Господнє.
18. І надійшло до мене таке слово Господа сил:
19. «Так каже Господь сил: Піст четвертого місяця й піст п'ятого місяця, і піст сьомого місяця, і піст десятого місяця буде для дому Юди радощами й веселощами та любими святами. Любіть, отже, правду й мир!»
20. Так каже Господь сил: «Прийдуть іще народи й мешканці багатьох міст.
21. Мешканці одного міста прийдуть до другого й скажуть: Ходімо притьмом умилостивити обличчя Господнє, шукати обличчя Господа сил. Піду й я!
22. І прийде велике число людей і сильні народи -шукати Господа сил у Єрусалимі й умилостивити обличчя Господнє.»
23. Так каже Господь сил: «У ті дні десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу юдея й казатимуть: Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами.»

9. Нова свята земля
1. Пророцтво. Слово Господнє пройде Хадрах-край - і в Дамаску воно зупиниться, бо Господеві належать міста Сирії і всі покоління Ізраїля.
2. Хамат також буде з ним межувати; Тир і Сидон, дарма що вельми мудрі.
3. Тир збудував собі твердиню і зібрав срібла, немов пилу, а золота, немов на вулицях грязюки.
4. Ось Господь його посяде, зламає на морі його силу, а його самого пожере вогонь.
5. Побачить Аскалон те й настрашиться, Газа здригнеться вельми, й Екрон також, бо його надія вийде йому на сором. Царя не стане в Газі, й Аскалон стане безлюдним.
6. Байстрюк в Ашдоді оселиться. Я зламаю гордість філістимлян,
7. і я усуну кров у нього з уст, і його мерзоту з-поміж зубів у нього; він теж стане останком для нашого Бога, і буде, немов тисячник у Юді, а Екрон - наче євусій.
8. Отаборюся коло мого дому, проти війська, так що ніхто не пройде й не повернеться, й гнобитель більше через них не пройде, бо нині бачив я моїми власними очима.
9. Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці.
10. Я знищу колісницю з Ефраїму й коня з Єрусалиму; воєнний лук буде зламаний. Він оголосить мир народам, і влада його буде від моря аж до моря, і від Ріки до кінців землі.
11. Щождо тебе, з-за крови союзу твого, я визволю полонених твоїх із ями, що в ній води немає.
12. Повертайтесь до твердині, о надії в'язні! Сьогодні я оповіщаю, що я тобі поверну вдвоє.
13. Бо я напинаю собі Юду, наповнюю лук Ефраїмом; я підійму твоїх синів, Сіоне, проти твоїх синів, Яване, зроблю тебе мечем витязя.
14. І з'явиться Господь над ними, стріла його, мов блискавка, полине. І Господь Бог у сурму засурмить і виступить у південних буревіях.
15. Господь сил їх захистить, і вони пожеруть, візьмуть під ноги камінця пращі, і питимуть, і гомонітимуть, упившись; наповняться, неначе ливний кубок, як жертовника роги.
16. І Господь, Бог їхній, у той день спасе їх, пастиме, мов овець, народ свій; бо вони будуть, як на вінці каміння, що на його землі блищатимуть.
17. Який же він буде щасливий! Який гарний! Пшениця виростить молодих хлопців, а молоде вино - дівчаток.


10. Визволення та поворот Ізраїля
1. Просіть у Господа дощу весною, Господа, що блискавиці творить. Він дасть їм сильну зливу, і кожному траву на полі.
2. Бо терафи пусте говорили, а віщуни бачили неправду, і сновиддя пусті оповідають та марно потішають; тому вони й блукають, немов вівці; вони засмучені, бо пастуха немає.
3. «На пастирів палає гнів мій, і козлів я покараю. Бо Господь сил навідався до свого стада - дому Юди - і робить з них, мов свого славного коня.
4. З нього наріжний камінь вийде, з нього - прикілок, з нього - всі старшини разом.
5. І вони будуть, наче витязі, що топчуть грязь по вулицях у битві; і вони будуть битися, бо Господь з ними, і засоромлять тих, що їздять верхи кіньми.
6. Я зроблю сильним дім Юди, і урятую дім Йосифа. Я поверну їх назад бо змилосерджуся над ними, і вони будуть, наче б я не відкидав їх; бо я - Господь, Бог їхній, і я їх вислухаю.
7. Ефраїм буде, немов витязь; їхнє серце, мов би від вина, розвеселиться; їхні діти те побачать і зрадіють, їхнє серце в Господі буде радіти.
8. Я до них свисну і зберу їх, бо я їх викупив, і вони розмножаться, як були вже розмножились.
9. Я їх проміж народами розсію, і вони згадуватимуть мене в краях далеких, і житимуть з дітьми своїми, й повернуться додому.
10. Я поверну їх також з Єгипетського краю, і з Асирії я їх позбираю. Я їх уведу в Гілеад-край, до Ливану, і їм не стане місця.
11. І через море пройде смуток; він ударить хвилі, що на морі, і висохнуть усі глибини Нілу. Гордість Асирії повалиться, берло відійде від Єгипту.
12. Зроблю їх сильними в Господі, і вони будуть славитися його ім'ям», - слово Господнє.

11. Два пастирі
1. Відчини твої ворота, о Ливане, щоб вогонь міг пожирати твої кедри!
2. Стогни, о кипарисе, бо кедр повалився, - спустошено могутніх. Стогніть, дуби башанські, бо повалився ліс непрохідний.
3. Чути пастухів ридання, бо спустошено їхні славні пасовиська. Чути рик левенят, бо спустошено красу Йордану.
4. Так говорить Господь, Бог мій: «Паси овець, призначених на заріз:
5. ті, що їх купують, безкарно убивають; ті ж, що продають їх, кажуть: Благословен Господь! Я розбагатів! - і їхні власні пастухи не жалують їх.
6. Я бо не буду жалувати більше мешканців країни, -слово Господнє. Ось я видам людей, кожного в руки ближнього свого та в руки царя свого, й вони спустошать землю, і я їх не визволю з руки їхньої.»
7. І я почав пасти овець, призначених на заріз - найнужденніші з отари. Я взяв собі дві палиці: одну назвав я Ласка, а другу Пов'язь, і я почав пасти овець.
8. І я відкинув трьох пастухів в один місяць, бо моя душа втратила терпеливість із ними, та й їхня душа теж мною бридилась.
9. І я сказав: «Не буду більш пасти вас! Те, що вмирає, нехай умирає; що має загинути, нехай гине, а ті, що зостаються, нехай м'ясо одне одного пожирають.»
10. Потім узяв я мою палицю, Ласку, й поламав її, щоб поламати мій союз, що я заключив був з усіма народами.
11. І він був поламаний того дня, і найнужденніші з отари, що наглядали за мною, зрозуміли справді, що це було слово Господнє.
12. І я сказав їм: «Коли ваша ласка, дайте мені мою плату, а коли ні, то лишіть.» І вони відважили мені мою плату - тридцять срібних.
13. Але Господь сказав мені: «Кинь її до скарбниці, ту дорогу ціну, за яку вони мене оцінили.» І взяв я тридцять срібних і вкинув у дім Господній, у скарбницю.
14. Потім поламав я другу палицю, Пов'язь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.
15. І сказав Господь до мене: «Візьми собі ще знаряддя дурного пастуха.
16. Ось бо я поставлю над цією країною пастуха. Про тих, що пропали, він не буде дбати; молодих він не буде шукати; ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м'ясо ситих і ратиці в них виривати.
17. Горе ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на його рамено й на його праве око! Його рамено зовсім усохне, а праве око зовсім осліпне!»

12. Визволення та віднова Єрусалиму
1. Пророцтво. Слово Господнє про Ізраїля. Слово Господа, що розпростер небо й заснував землю й сотворив дух у чоловіці.
2. Ось я зроблю Єрусалим чашею заточування для усіх народів, що навколо; та й на Юдеї вона буде під час облоги Єрусалиму.
3. І станеться того дня: я зроблю Єрусалим тяжким каменем для всіх народів. Кожний, хто його буде піднімати, сильно надсадиться, й усі землі народи зберуться проти нього.
4. В той день, - слово Господнє, - я вдарю кожного коня сторопінням і його їздця божевіллям, а на дім Юди я відкрию мої очі. Я вдарю кожного коня народів сліпотою.
5. Старшини Юди скажуть у своїм серці: «Мешканці Єрусалиму - моя сила в Господі сил, їхньому Бозі.»
6. Того дня я зроблю старшин Юди, як казан розжеврений на дровах, або як смолоскип палаючий поміж снопами, і вони пожеруть усі народи навкруги праворуч і ліворуч, а Єрусалим буде заселений на своїм місці, таки в Єрусалимі ж.
7. Господь також урятує першими намети Юди, щоб слава дому Давида й слава мешканців Єрусалиму не була більшою від слави Юди.
8. Того дня Господь захистить мешканців Єрусалиму, і той, хто спотикається між ними, буде в той день, як Давид, а дім Давида буде, як Бог, як ангел Господній перед ними.
9. І станеться в той день: я візьмусь нищити всі народи, що вирушать проти Єрусалиму,
10. а на дім Давида й на мешканців Єрусалиму зіллю дух ласки та благання, і вони глядітимуть на мене, якого прокололи, і голоситимуть по ньому, як по синові одинакові, й будуть гірко плакати по ньому, як плачуть по первородному.
11. Того дня в Єрусалимі здійметься великий лемент, як лемент Гадад-Ріммону на Мегіддо-долині.
12. І ридатиме країна, кожна сім'я окремо. Сім'я дому Давида окремо й жінки їхні окремо. Сім'я дому Натана окремо й жінки їхні окремо.
13. Сім'я дому Леві окремо й жінки їхні окремо. Сім'я дому Шімеї окремо й жінки їхні окремо.
14. Всі сім'ї, що зостались, кожна сім'я окремо й жінки їхні окремо.

13. Джерело, яке обмиватиме гріхи та нечистоту 1-6; новий народ 7-9
1. Того дня буде відкрите джерело для дому Давида й для мешканців Єрусалиму, на змиття гріха й нечистоти.
2. І буде в день той, -слово Господа сил: Я викоріню імена бовванів із краю, і їх не будуть більше згадувати. Так само й пророків, і дух нечистоти я викину з краю.
3. І коли ще хтось наважиться пророкувати, то його батько та його мати, що його породили, йому скажуть: «Не жити тобі на світі, бо ти брехню говориш во ім'я Господнє.» І коли він пророкуватиме, його батько та його мати, що його породили, його проколять.
4. І буде в день той: пророки будуть соромитись - кожен свого видіння, коли буде пророкувати. Вони не будуть більше надягати волосяної гуні, щоб обманювати,
5. а кожний з них скаже: «Я - не пророк! Я - хлібороб, бо земля була моїм майном уже змалку.»
6. І коли хтось його спитає: «А що то у тебе за рани на руках?» -- він відповість: «Це - мене поранено у домі моїх друзів.»
7. Ой мечу, встань проти мого пастуха, проти мужа, спільника мого - слово Господа сил. Я вдарю пастуха, і розбіжаться вівці. Я на малих поверну мою руку.
8. По всім краю, - слово Господнє, -дві третини будуть вигублені й вимруть, і лишиться третина в ньому.
9. І я введу в вогонь оту третину. Я їх розтоплю, як топлять срібло; я випробую їх, як випробовують золото. І вони будуть призивати моє ім'я, і я відповім їм. Я скажу: «Це народ мій», - вони ж казатимуть: «Господь і Бог мій.»
14. Есхатологічний бій; слава нового Єрусалиму
1. Ось надходить день Господній, коли ділитимуть твою здобич посеред тебе.
2. Бо я зберу усі народи на війну проти Єрусалиму. І місто буде здобуте, й розграбовані будуть будинки, і знечещене буде жіноцтво. І половина міста піде у полон, -решта ж народу не буде викорінена з міста.
3. І тоді виступить Господь і буде воювати проти тих народів так, як він воює під час бою.
4. І його ноги того дня стануть на горі Оливній, що проти Єрусалиму на схід сонця. І гора Оливна розколеться надвоє, на схід і на захід, так що долина буде превелика, і половина гори посунеться на північ, а друга половина на південь.
5. Ви втечете долиною моїх гір, бо долина між горами сягатиме аж до Ацалу. Ви утечете, як утікали від землетрусу за Осії, юдейського царя. І прийде Господь, Бог мій, й усі святі з ним.
6. І станеться в той день: і світла не буде, а буде мороз і холод.
7. То буде один день, відомий Господеві: ні день, ні ніч, - під вечір буде видно.
8. Того дня потечуть живі води з Єрусалиму; половина їх до східнього моря, а половина до західнього; так буде літом і зимою.
9. І Господь стане царем над усією землею. В той день Господь буде єдиний, і єдине його ім'я.
10. Увесь край стане, мов Арава, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, і він буде вивишений, і стоятиме на своїм місці, від брами Веніямина до місця Першої брами, до Наріжної брами і від башти Хананела до царських виноток.
11. І житимуть у ньому, й прокляття більш не буде, і Єрусалим стоятиме безпечно.
12. Ось яка буде кара, що нею Господь ударить усі народи, які воюватимуть проти Єрусалиму: тіло їхнє гнитиме, ще як вони стоятимуть на ногах, очі їхні гнитимуть в їхніх ямках, язик їхній гнитиме в їхньому роті.
13. Того дня між ними буде велике замішання від Господа: вони хапатимуть один одного за руку, і рука одного буде здійматися проти руки сусіда свого.
14. Юда теж воюватиме в Єрусалимі. І позбирають скарби всіх навкруги народів: золота, срібла та одежі буде велика сила.
15. І така сама кара поб'є коней, мулів, верблюдів, ослів та всяку скотину, що буде в тих таборах, - як оця кара.
16. Усі, що зостануться з усіх тих народів, які прийшли проти Єрусалиму, будуть сходити щороку, щоб поклонитися Цареві, Господеві сил, і будуть святкувати свято Кучок.
17. Коли ж якась із родин на землі не піде в Єрусалим, щоб поклонитись Цареві, Господеві сил, дощу на них не буде.
18. Коли єгипетська родина не зійде й не прийде, то на них упаде та кара, якою Господь поб'є народи, що не прийшли святкувати свято Кучок.
19. Така кара буде на Єгипет і на всі народи, що не прийдуть святкувати свято Кучок.
20. Того дня на дзвониках у коней буде написано: «Посвячене Господеві», і казани в Господньому домі будуть, мов чаші перед жертовником.
21. Кожен казан у Єрусалимі та в Юдеї буде посвячений Господеві сил. І прийдуть усі ті, що жертвуватимуть, візьмуть їх і варитимуть у них. Крамарів більш не буде в домі Господа сил - у той день.

Бібліотека » Римська Біблія, пер. о. І. Хоменка » Старий Завіт » Книги малих пророків
Сторінка 1 з 3123»
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика