Головна сторінка сайту
Сторінка 2 з 2«12
Бібліотека » Різне » Історія України » Бояри та церква Галичини і Волині крізь призму літописних та (археологічних досліджень / Петрик Андрій)
Бояри та церква Галичини і Волині крізь призму літописних та
Дата: Четвер, 10.07.2014, 11:11 | Повідомлення # 6
ПСЛР. – Т. 28. – Летописный свод 1497 г. – М. –Л.,1963. – С. 49; ПСЛР. – Т. 28. – Лето писный свод 1518 г. (Уваровская летопись). – М. –Л.,1963. – С. 206; ПСЛР. – Т. 1. – Лаврен тиевская летопись. – М.,1997. – С. 491; 502; 512. (Далі – Лавр.) 6 Дмитриев Л. А. Повесть о построении Благовещенской церкви Иоанном и Григорием // Словарь книжников и книжности Древней Руси. – Вып. 2. – Ч. 2. – Л.,1989. – С. 267–268. 7 Пеленський Й. Г. Галич і його будівництво в древній добі (ХІІ–XIV ст.). – Львів, 1952. – С. 277–280. (Рукопис) // Фонди Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 8 Петрушевич А. О Галицких епископахь // Галицкий исторический сборник. – Вип. 2. – С. 88–89. 9 Лавр. – С. 187, 188, 191, 195, 198, 211, 226, 283; Літопис руський. – С. 114–116, 118, 120, 129, 137, 163. 10 Лавр. – С. 280, 292; Літопис руський. – С. 160, 172, 179. 11 Лавр. – С. 304, Літопис руський. – С. 179. 12 Ипат. – С. 740; Літопис руський. – С. 379. 13 Кучкин В. Сказание о смерти митрополита Петра // Труды отдела древнерусской лите ратуры. – Т. 18. – 1962. – С. 59–79; Седова Р. Рукописная традиция “Жития Петра” в редак ции митрополита Киприана // Труды … – Т. 37. – 1983. – С. 256–268. 14 Соневицький Л. Український єпископат Перемиської і Холмської Єпархій в XV–XVI ст. // Студії з історії України. – ЗНТШ. – Т. 202. Праці Історzично Філософічної Секції. – Париж– Ню Йорк–Сидней–Торонто, 1982. – С. 23–26. 15 Блажейовскький Д. Ієрархія Київської церкви(861–1196). – Львів, 1996. – С. 197–199, 207, 272, 301; Мицько І. З історії греко католицького шкільництва // Берестейська унія (1596–1996). – Львів, 1996. – С. 88–89. 16 Пашуто В. Т. Героическая борьба русского народа за независимость (ХІІІ ст.). – М., 1956. – С. 25. 17 Jana Dіugosza roczniki, czyli Kronika sіawnego Krуlewstwa Polskiego – Warszawa, 1975. – Ks. 5–6. – S. 240–241. Пашуто В. Т. Очерки… – С. 153; Тихомиров М. Н. Древнерусские го рода… – С. 68. 18 Ипат. – С. 777, 793; Літопис руський. – С. 393, 400. 19 Ипат. – С. 794; Літопис руський. – С. 400. 20 Ипат. – С. 740; Літопис руський. – С. 379. На думку В. Пашуто, саме цей Іосаф претен дував на новгородське єпископство в період хвороби місцевого єпископа Антонія. – Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко Волынской Руси. – М., 1950. – С. 228. 21 М. Рожко датує Смільницький монастир Рождества Богородиці ХІ ст. – Рожко М. Тус тань – давньоруська наскельна фортеця. – К., 1996. – С. 7; У ХІІ–ХІІІ ст в Перемишлі існу вали монастир Успіння Богородиці на Вовчу та монастир Спаса – Бевз М., Петрик В. Міс тобудівельна структура ранньосередньовічного Перемишля // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. VI. – Дрогобич, 2002. – С. 53–65; Петрик В. Пам’ятки церковної архітектури Перемишля Х–XIV ст. // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. ІV. – Дрогобич, 2000. – С. 308–322; Р. Берест зазначає, що час існування Унівського монастиря припадає на ХІ–ХІІ– XVII ст. – Берест Р. Археологічні дослідження давнього монастирського комплексу в Уневі 2000 р. // Археологічні лослідження Львівського університету. – Вип. 5. – Львів, 2002. – С. 267– 290; Я. Пастернак у селі Страдч, що коло Львова, досліджував печерний монастир ХІ–ХІІІ і територію давнього Белза, зокрема урочища “Клименщина” та “Монастирщина”. Розкоп ки у Скиті Манявському виявили сліди чернечих келій, братську могилу часу монгольської на вали та фундаменти першої монастирської церкви – Пастернак Я. Археологія України – Торонто, 1961. – С. 617–627; Коваль І. Ярослав Пастернак – дослідник галицької церковної археології // Галич і галицька земля в державотворчих процесах України (матеріали Міжнародної ювілей ної конференції). – Івано Франківськ–Галич, 1998. – С. 250–252 тощо. 91 Андрій ПЕТРИК 22 Петегирич В. Про знаряддя письма та кириличні знаки на предметах ХІ–XIV ст. з Галицької землі // ЗНТШ. – Т. ССХХХІІІ. – Праці Історично філософської секції. – Львів, 1997. – С. 206– 214; Боровський Я. Є., Мовчан І. І. Книга на Русі за археологічними знахідками // Галич і Га лицька земля. Збірник наук. праць . – Київ–Галич, 1998. – С. 18–24; Коваль І. М. Освіта Га лицько–Волинської держави // Там само. – С. 106–112. 23 Крип’якевич І. Середневічні… – С. 74, 100, 101; Розов В. Українські грамоти XIV і першій половині XV в. – К., 1928. – Т. 1. – С. 86–87; Kodeks dyplomatyczny Maіopolski. – Krakуw, 1887. – T3. – S. 212–214, 254–255; Zbiуr dokumentуw maіopolskich. – Wrocіaw – Warszawa – Krakуw, 1969 – Cz. 4. – S. 174, 265–266; AGZ. – Lwуw, 1876. – S. 20–21; Літопис руський. – С. 414, 424, 427. 24 Детальніше про розвиток і становлення церковного землеволодіння та його вплив на ста новище самої церкви див: Пресняков А. Е. Лекции по русской истории. – Т. 1. – М., 1938; Зуб рицький Д. Критико историческая повесть временных лет Червоной или Галицкой Руси. – М., 1845; Щапов Я. Н. Церковь в системе государственной власти древней Руси // Новосель цев А. П. и др. Древнерусское государство и его международное значение / Под ред. док. ист. наук В. Т. Пашуто и Л. В. Черепнина. – М.,1965. – С. 279–354; Фроянов И. Я. Начала Рус ской истории. – М.,2001. – С. 399–412 тощо. 25 Патерик Киевского Печерского монастыря. – СПб., 1911. – С. 17–19; Греков Б. Д. Київ ська Русь. – К., 1950. – С. 124–125. 26 Літопис руський. – С. 116. 27 Увар. – С. 198; Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. – М. –Л., 1950. – С. 40, 50, 231, 237. (Далі Новгородская…) 28 Новгородская. – С. 50, 238, 274. 29 Ключевский В. О. Древнерусские жития святых как исторический источник. – М., 1871. – С. 59–61. 30 Колесов В. Григорий // Словарь книжников и книжности Древней Руси. – Л., 1987. – Вып. 1. – С. 107–108; Мицько І. Старосамбірщина. Істоичні етюди // Старосамбірщина ІІ. – Львів–Старий Самбір, 2002. – С. 123. 31 Сергиевич В. И. Лекции и исследования по истории русского права. – СПб.,1883. – С. 457; Лихачев Д. С. Исследования по древнерусской литературе. – Л.,1986. – С. 217–221. 32 Пашуто В. Т. Очерки… – С. 62. 33 В 1247 р. Кирило скликає у Владимирі Суздальскому єпископський собор. Тут же він написав цілий ряд догматичних творів. Саме йому належить твір “Правило Кирила, митро полита руського…” 34 Черепнин Л. Летописец Данила Галицкого // Исторические записки. – №12. – 1941. – С. 245–251; Пашуто В. Т. Очерки… – С. 62. 35 Лихачев Д. С. Галицкая литературная традиция в житии Александра Невского // Ли хачев Д. Исследования по древнерусской литературе. – Л.,1986. – С. 220. 36 Ипат. – С. 791, 794, 809; Лавр. – С. 472; Лет. свод 1497 г. – С. 50–52, 57,58, 58–61; Увар. – С. 208–209, 216–221. Літопис руський. – С. 399, 400, 406; Купчинський О. Із спостережень над розвитком документа та діяльністю князівської канцелярії Галицько Волинських земель ХІІ – першої половини XIV століть // ЗНТШ. – Т. ССХХХІ. – Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Львів, 1996. – С. 44–108; 37 Ипат. – С. 897–911, 918–935; Літопис руський. – С. 438, 439, 443, 445,449. 38 Ипат. – С. 656; Літопис руський. – С. 345. 39 Пастернак Я. Старий Галич. – Івано Франківськ, 1998. – С. 25–30; Пастернак Я. Архео логія України. – Торонто, 1961. – С. 617–627. 92 БОЯРИ ТА ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІТОПИСНИХ … 40 Лукомський Ю. В. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич, 1991. – С. 1. Пастернак Я. Старий Галич… – С. 25–26; Свешников И. К. Галич // Археология При карпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). – К.,1990. – С. 101–102; Довженок В. И. Селища и городища в окресностях Древнего Галича // КСИА АН УРСР. – 1955. – Вып. 4. – С. 12–137; Аулих В. В. Галич // Археология Украинской ССР. – Т. 3. – К.,1986. – С. 286–295. 42 Чачковський Л. Княжий Белз // ЗНТШ. – Т. 154. – Львів, 1937. – С. 28. 43 Наприклад: Климент, ігумен Києво Печерського монастиря, Климент (Клим) Смоля тич, митрополит київський. На терені Галицько Волинської держави літопис фіксує двох бояр із іменем Клим (Клим’ята), а саме: воїн і боярин Клим Христинич та великий боярин Клим’я та з Голих гір. – Ипат. – С. 202, 339–360, 483–484, 503, 522–524; 732, 765. 44 Ипат. – С. 659–660; Літопис руський. – С. 346; Войтович Л. Князівські династії Східної Єв ропи (кінець ІХ – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. – Львів, 2000. – С. 153. 45 Ипат. – С. 718; Літопис руський. – С. 370; Соловйов С. М. История России. С древней ших времен. Кн. ІІ. тт. 3–4. – М., 1960. – С. 583–584. 46 Ипат. – С. 733; Літопис руський. – С. 375. 47 Ипат. – С. 747; Літопис руський. – С. 382. 48 Ипат. – С. 789; Літопис руський. – С. 398; Петрик А. Історико краєзнавчі аспекти дослі дження боярських родоводів Перемишльської землі на сторінках “Записок наукового това риства ім. Т. Шевченка” // Студії з архівної справи та документознавства. – Т. 10. – К., 2003. – С. 79–84. 49 Крип’якевич І. Галицько Волинське князівство… – С. 183; Запаско Я. П. Пам’ятки книж ного мистецтва. Українська рукописна книга. – Львів, 1995. – С. 200–243. 50 Высоцкий С. О. Киевские графити ХI–XVII вв. – К., 1895. – С. 5. 51 Peleсski J. Halicz w dziejach sztuki њredniowiecznej. – Krakуw, 1914 – S. 32–35. 52 Вуйцик В. Графіті ХІІ–XV століть церкви святого Пантелеймона в Галичі // ЗНТШ. – Т. ССХХХІ. – Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – Львів, 1996. – С. 189–194. 53 Вуйцик В., Лукомський Ю., Петрик В. Різьблений камінь ХІІ ст. з Галицького дитинця // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. IV. – Дрогобич, 2000. – С. 323–331. 54 Александрович В. Мистецтво Галицько Волинської держави. – Львів, 1999. – С. 51–52, 117 (іл.); Александрович В. Невикористаний аргумент для датування Успенського собору в Га личі // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800 річчя з дня народження Данила Га лицького. – Львів, 2001. – С. 183–186. 55 Лукомський Ю., Петегирич В. Рідкісний енколпіон ХІІ століття із княжого Галича // ЗНТШ. –Т. ССХХХV. – Праці Археологічної комісії. – Львів, 1998. – С. 619–622. 56 Свєшніков І. Звенигородські грамоти на бересті // Дзвін – 1990. – №6 (548). – С. 127–131. 57 Овчинніков О. Звенигород як феодальна столиця // Галич і галицька земля в державо творчих процесах України (матеріали Міжнародної ювілейної конференції). – Івано Фран ківськ–Галич, 1998. – С. 41–45. 58 Грушевський М. Печатка митрополита Констянтина з Звенигорода // ЗНТШ. – Т. 22. – Львів, 1897. – С. 1–2.
Дата: Четвер, 10.07.2014, 11:11 | Повідомлення # 7
Пастернак Я. Вказ. праця. – С. 209–258; Грушевський М. Печатки з околиць Галича // ЗНТШ. – Т. 38. – Львів, 1900. – С. 1–2. 60 Свєшніков І. К. Звіт з роботи Звенигородської археологічної експедиції у 1989 році. – Львів, 1990. // Архів відділу Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Свєшніков І. К. Звіт з роботи Звенигородської археологічної експедиції у 1993 році. – Львів, 41 93 Андрій ПЕТРИК 1994. // Архів відділу Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Цинка ловський О. Матеріали до археології Володимирського повіту // ЗНТШ. – Т. CLIV. – Львів, 1937. – С. 183–240. 61 Пастернак Я. Вказ. праця. – С. 197–198. 62 Більш детально про цю знахідку див.: Пастернак Я. Археологія України… – С. 658. 63 Лукомський Ю. В. Звіт Архітектурного загону про польові дослідження у 1992 р. – Львів, 1993. // Архів відділу Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Луком ський Ю. Невідомі церкви на подолі княжого Галича // ЗНТШ. – Т. ССХХХV…. – С. 559–593; Лукомський Ю. Білокам’яний храм на передмісті давнього Галича // Там само. – С. 594–607 тощо. 94 БОЯРИ ТА ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІТОПИСНИХ … ДУХОВЕНСТВО ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ ХІ–XIV СТ. (СПРОБА КАТАЛОГУ) джерела, література 6500/ Володимир володимирський Був посвячений разом з іншими Никоновская 992 єпископ Стефан (?) єпископами митрополитом Леоном летопись// ПСРЛ. – Т.9. – 1862. – С.64 65. 6559/ Київ володимирський Перебував серед єпископів, які за Ипат. – 1051 єпископ (?) наказом Ярослава ставлять митро С.143 144. политом русина Іларіона 6599 Володимир єпископ Стефан Керівник церковного хору, у 1074 р. Лавр. – C.187, 6602 стає ігуменом Києво Печерського 188,191 198, монастиря. На 1091 р. бере участь 211, 226. 27.04. у перепохованні мощей Феодосія. Ипат. – 1094 Помирає о 6 год. вечора С. 173 217. 6605/ священик Василій Особистий духівник Василька Ипат. – С.220. 1094 Ростиславича. Можливо, редактор І Перемишльського зводу 1100 р. 6613/ Володимир єпископ Поставлений Лавр. – С.280. 1105 Амфілохій володимирським єпископом Ипат. – С.257. 27.08. 1110 Звенигород священик Укладач т.зв. “грамоти Говеневої” Свєшніков І. 1124 звенигородський Звенигородські грамоти на бе ресті // Дзвін – №6. – 1990. – С. 127 131. 6616/ Володимир єпископ володимир Вписав за наказом митрополита Ипат. – С.259. 1108 ський Амфілохій у синодик ім’я Феодосія 6621/ Київ єпископ Амфілохій Разом з іншими єпископами Ипат. – С.276. 1113 посадить у Києві Володимира Мономаха 6630/ Володимир єпископ Амфілохій Помирає у Володимирі Лавр. – С.192 1122 Ипат. – С.286. 6631/ Володимир єпископ Симеон Поставлений Ипат. – С.287. 1123 володимирським єпископом 1136 Володимир єпископ Феодор Поставлений на Лавр. – С.304. володимирське єпископство 1137 Звенигород священик Іоан Автор звенигородської грамоти №3 Свєшніков І. (?) (Іван) Звенигородські грамоти на бе ресті // Дзвін – №6. – 1990. – С. 127 131. дата місто особа контекст 95 Андрій ПЕТРИК дата місто 6655/ Володимир 1147 (?) 6660/ Перемишль 1152 6673/ Галич 1165 6695/ Галич 1187 6696/ Галич 1188 6697/ Галич 1189 Володимир 1200 Галич 6710/ Володимир поч. 1207 джерела, література єпископ Радиться з єпископами – Онофрієм Ипат. – володимирський чернігівським, Федором білгородським, С. 340–341. Феодор юрієвським Деміаном. Ухвалили не ви знавати митрополитом русина Клима Смолятича. Згодом рішення переглянуто єпископ пере До нього водили на присягу кн. Ипат. – мишльський (?) Володимирка Галицького київський С. 446–463. князь та угри єпископ Косма Супроводжує Кир Андроніка до Ві Ипат. – С.524. (Кузьма) зантії. Із території Галича відомі три Пастернак Я. його печатки, що свідчить про три Археологія Ук валість перебування на єпископ раїни – Торон ському престолі то, 1961. – С. 253. чорноризці У похвалі Ярославу Осмомислу Ипат. – духовенство зазначається, що князь любив їх. С. 656 – 657. монастирі Скликані князем перед смертю піп, У нього колись взяв жінку Володимир Ипат. – попадя Ярославович і зробив своєю законною С. 659–662, 666. жоною. Боярство заявило, що не хоче їй кланятися духовенство До них веде на присягу бояр угор Ипат. – ський король Бела С.663 665. володимирський Конфліктував із Романом Пашуто В.Т. єпископ Мстиславовичем Очерки по ис тории Галицко Волынской Руси. – М., 1950. – С.153. попи церкви Про них говорить один із графіті на Вуйцик В. св.Пантелеймона стінах храму св. Пантелеймона Графіті ХІІ XV століть цер кви святого Пантелеймо на в Галичі // ЗНТШ. – Т. ССХХХІ. – Львів, 1996. – С.189 194. галицький піп Юрій Іде посольством до Володимира Ипат. – з вимогою видати малолітніх Рома C .718 719. новичів. Лише завдяки своїм при хильникам посол зумів уникнути смерті. Спільно з Романовичами, княгинею, Дядьком Мирославом, кормилицею утікає з міста особа контекст 96 БОЯРИ ТА ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІТОПИСНИХ … дата місто 6713/ Галич 1207 Галич 1209 особа контекст попаді черниці книжник Тимофій Їх “оскверняла” угорська залога Бе недикта, перебуваючи у Галичі. Вихідець з Києва. За критику угрів утік з Галича Отримує єпископство у Перемишлі 1216 Перемишль єпископ Антоній 1220 6721/ Городок дяк Василь Молза осінь 1219 6731/ Холм єпископ Іоанн (Іван) 1223 Володимир єпископ Іосаф єпископ Василій 6731/ єпископ Никифор 1223 Санило єпископ Кузьма Угровськ єпископ Іосаф Був убитий під цим містом. Можливо, виходець з Волині джерела, література Ипат. – С.722. Лет.свод.– c.49 Ипат. – С.733. Його поставив холмським єпископом Ипат. – кн. Данило С. 739–740. Святитель Святогорського монастиря Вихідець із Святогорського монастиря Колишній слуга кн. Василька Ипат. – С. 739–740. Раніше був єпископом угровським, але скочив без відома князя на мит рополичий стіл і за те був скинутий кн. Данилом, а єпископство пере несено до Холма 6734/ Галич отець духовний Сповідник і дорадник Мстислава 1226 Тимофій Удатного. Іде посольством до бояр, (книжник Тимофій?) які утекли в Перемишльщину Ипат. – С.747. 6743/ Галич галицький єпископ Разом з двірським Григорієм не давав Ипат. – 1235 Данилу увайти до міста С.777–778. 6748/ Пониззя Доброслав Суддич, Воскняжився на Пониззі Ипат. – С.789. 1241 попів онук 6749/ Галич єпископ Артемій З прихильниками кн. Ростислава Ипат. – 1241 Перемишль єпископ співець втікає до Щекотова. Схоплений С.793–794. Митуса (Дмитро) за наказом Данила. Не хотів слу жити кн. Данилу. Був схоплений у Перемишлі й приведений до Данила 6751/ Холм Курило митрополит Іде з кн. Данилом у Володимир Ипат. – С.794. 1243 дізнавшися про повернення татар 6759/ Холм Курило митрополит Обіймав посаду печатника в канцелярії Ипат. – С.809. 1250 митрополит кн. Данила, неодноразово брав участь в походах. Сприяв мирному договору кн. Данила з уграми. Разом з кн. Да нилом і кн. Левом іде до угрів на весілля 6767/ Угровськ угровський Його ставить єпископом кн. Данило, Ипат. – 1259 єпископ Іосаф коли спорудив місто Угровськ С. 840–845. Холм єпископ Іоанн У Холмі освятив відновлену церкву (Іван) св. Кузьми і Дем’яна 97 Андрій ПЕТРИК дата місто особа 6768/ Холм 1260 6769/ Шумськ 1261 єпископ Іоанн (Іван) холмський єпископ Іоанн єпископ Іоанн 6770/ Полонний ігумен Полонського 1262 монастиря Григорій 6776/ Угровськ 1268 (?) ігумен полонського монастиря Григорій Володимир Йов (?) 1281 Галич 1283 (?) попович Євсигній пресвітер Георгій 6795/ Володимир єпископ володи 1287 мирський Євсигній писар Федорець 31 травня 1287 Галич Уляна (бояриня або дочка чи жінка свя щеника церкви Пантелеймона) 6796/ Перемишль єпископ перемишль 1288 Володимир ськийМемнон церква Юра, отець духовний (священик юр’ївський)
Дата: Четвер, 10.07.2014, 11:12 | Повідомлення # 8
джерела, література Зробив у храмі Приснодіви Марії гар Ипат. – ний різьблений і позолочений ківорій С. 845–846. За наказом Данила іде на зустріч Бу Ипат. – рундаю. Його послав кн. Василько до С. 848–850. брата, щоб повідомити про гнів Бурундая У його монастирі узяв постриг кн. Ипат. – С.859. Войшлек й перебував тут протягом трьох років. Згодом ігумен благослов ляє князя іти на Афон До нього посилає посла кн. Вой Ипат. – шлек з проханням приїхати до С.867–869. угровського монастиря. Приїхавши, ігумен наставляв князя на чернецтво У часи правління Володимира Ва Крип’якевич І. сильковича списав збірник поучень Галицько Во Єфима Сирина линське князів ство. –Львів, 1999. – С.183. Списав євангеліє. Запаско Я.П. Списав Галицьке Євангeліє. Пам’ятки книж ного мистецтва. Українська ру кописна книга. Львів, 1995. – С. 200–243. Разом з Борком Олов’янцем іде до кн. Ипат. – Мстислава для складання ряду (запові С.897–911. ту). Згодом єпископ бере участь у скла данні заповіту, благословляє кн. Мсти слава на князівство. Пише ряд та грамоти Ім’я відоме з поминального запису Вуйцик В. Гра графіті з церкви св. Пантелеймона фіті ХІІ–XV століть церкви святого Панте леймона в Га личі // ЗНТ Ш. Т.ССХХХІ. – Львів, 1996. – С.189–194. Іде до кн. Володимира з проханням да Ипат. – ти кн. Леву Берестя, але отримує відмову С. 912–916. Перед смертю приходить сюди на мо литву й причастя кн. Володимир Василькович до цього священика й особистого сповідника контекст 98 БОЯРИ ТА ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІТОПИСНИХ … дата місто особа 6797/ Любомль протопоп, його жінка 1289 Володимир єпископ Євсигній, ігумени Огапіт, печер ський ігумен, попи всього города, черниці, чорноризці, єпископ Євсигній, крилос, єпископ Євсигній, отець духовний кн. Мстислава до Львів 1301 8 Галич берез ня 1301 8 Львів жовт ня 1302 1305 Галич 1309 монастир і церква св. Спаса єпископ Єфимій галицький митрополит перемишльський єпископ Ларіон писар Захарія Вихоть митрополит Григорій ігумени, попи, дия кони, чорноризці, причниці церковні, писарі іконні, митрополит київ ський Купріян єпископ перемишль ський Ларіон писар Захарія Вихоть перемишльське єпископство митрополит галицький перемишльський єпископ Ларіон митроплит Петро Ратенський, син Теодора джерела, література У його жінки купив Молитовник кн. Ипат. – Володимир Василькович і передав його С.918–928. до місцевої церкви св. Георгія. Беруть участь у похороні кн. Володимира Васильковича. На прохання княгині розкрили гріб князя й побачили, що тіло не розклалося. Іде до кн. Лева з вимогою змусити Юрія Львовича віддати самовільно захоплене Берестя. Посольство завершилося ус пішно. Його із боярами посилає князь, щоб підготувати приїзд до Берестя Отримує грамоту кн. Лева Пещак М. на с. Страшевичі Грамоти Свідок XIV ст. – К., 1974 – С.9–11. Свідок контекст Свідок Писав грамоту (представник князівської канцелярії?) Отримує грамоти на надання сіл Успенській церкві Названі у грамоті, як люди, що підпадають під юрисдикцію і суд церкви Пещак М. Грамоти XIV ст. – С.12–18. Свідки Писав грамоту Отримує від кн. Лева Даниловича с.Рушевичі. Свідки при тому Пещак М. Грамоти XIV ст. – С.18–20. Вихідець з Белзчини. З 12 років монах Блажейовсь в одному з місцевих монастирів. кий Д. Ієрар Засновник монастиря на р. Рата хія Київської церкви Львів, 1961. – С. 85. 99 Андрій ПЕТРИК дата місто особа контекст 1334 Львів галицький єпископ Його печатка була підвішена до Теодор одної з грамот Болеслава Тройдено (Феодор, Ходор) вича. Печатка містить зображення Діви Марії із дитям на руках. Облич чя затерте. По обидва боки написи. Ймовірно виконував функції печат ника княжого двору 1341 Львів ігумен Євфимій з Святоюрського монастиря дяк Дячкович з Болестрашич Петро піп печерський єпископ луцький Арсеній 1359 (?) 1366 (?) жов тень 1366 (?) 1376 Холм (?) 1378 Холм 1378 Бохура Ім’я відоме з напису на дзвоні соборної Юр’ївської церкви Писав грамоту про купчу майна у Ганни Радивонкової Свідок Присутній при укладанні угоди про розмежування володінь між волинським кн. Дмитрієм і польським королем Писав грамоту купівлі продажу с. Пнеколт п. Петром Радціовським у братів Шульжичів попович болестра шицький іменем Дячкович Кость Сорочич, син попа Василя єпископ холмський Отримує села Стрижово, і белзький Каліст Космово, Цунево джерела, література Лапо Дани левский А. Печати по следних га личско влади мирских кня зей и их совет ников. – СПб., 1906. – С.293. Пещак М. Гра моти XIV ст. – С.22 23. Пещак М. Грамоти XIV ст. – С.34 35. Пещак М. Грамоти XIV ст. – С.38 39. Пещак М. Грамоти XIV ст. – С.39 41. Пещак М. Грамоти XIV ст. – С.53 55. Калеників монастир Його продає Хонька Васкова Пещак М. протодиякон Грамоти св.Івана Писав грамоту XIV ст. – пан Іван Губка Купує монастир разом зі своїм братом С.56 58. єпископ Ларіон Благословив купівлю продаж піп микулинський Свідки Федуть піп безмез децький Кость піп Яків Костко дяк Боле страшицький Пише грамоту княжий писар Писав грамоту про надання маєтку Пещак М. Костько Болестра кн. Володиславом Опольським Грамоти шицький своєму слузі Ладомиру Волошину XIV ст. – С.59 60. 100 БОЯРИ ТА ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІТОПИСНИХ … дата місто особа (?) Вавула, Прокла, Лазар, Захарія, Тимош (?) галицький піп Матвій ХІ– Бакота ХІІ ст. (?) ігумен Гртгорій ХІІ Звенигород перемишльський ст. (?) єпископ ХІІ Крилос ст. (?) піп (єпископ?) Денислав (?) (?) Крилос єпископ (?) Теодосій (?) Белз боярин Климент (?) контекст джерела, література Вуйцик В. Графіті з церкви св. Пантелеймона фіксують ці імена. Імовірно, що це імена бояр, священників чи представ ників князівської адміністрації Вказ. праця. Залишив свій напис на стіні констан Высоцкий С.О. тинопольської Софії Киевские графити XI – XVII ст. – К., 1985. – С.5. Заснував печерний монастир в Білій Баженов О. Горі. Про це говорить один із написів Духовна куль на скалі. Під написом зображено тура населення чоловіка з бородою давньоруського Пониззя (ХІ ХІІІ ст.) // Освіта, наука і культура на Поділлі. Зб. наук. праць. – Кам’янець Подільський, 2003. – Т.3. – С.88 109. На одній із садиб виявлено печатку Овчинніков О. київського митрополита та позоло Вказ. праця. чений емалевий енколпіон, що нале жали єпископові Ім’я реконструює Я.Пастернак на Пастернак Я. – основі печатки, виявленої 1940 р. на Старий Галич, Золотому Тоці 1998. – С.251. Ім’я відоме з печатки, що була вияв Пастернак Я. – лена у Крилосі Старий Галич, 1998. – С.251. Із ним можна пов’язати топонім “Климентщина” де, за вістками, іс нував храм і монастир св.Климента. Імовірно, цей боярин був засновни ком, а згодом й ігуменом монастиря 101 Андрій ПЕТРИК Андрій Петрик. Бояри та церква Галичини і Волині крізь призму літописних та археологічних досліджень. На основі аналізу історіографічних та літописних джерел у статті висвітлюються соціально економічні стосунки представників церковного прошарку з боярством Га личини та Волині, окрему увагу звернено на роль монастирів і єпископських кафедр та здійснено спробу реєстру галицького та волинського духовенства. Наголошено, що іс торію церкви потрібно вивчати у контексті вивчення суспільно політичних еконо мічних та культурних процесів XI XIV ст. Andriy Petryk. Galician and Volynian Boyars and Church Through a Prism of Annalistic and Archaeological Researches. On the basis of the historiographic and annalistic sources analysis in the article the socio economic relations between the church stratum representatives and boyars of Galicia and Volynia are elucidated. A separate attention is paid to the role of monasteries and episcopal chairs, and the attempt of the registraion of Galician and Volynian clergy is carried out. The author also stresses, that the church history is necessary to study within the context of the study of XI XIV c. political, economical and cultural processes.
Бібліотека » Різне » Історія України » Бояри та церква Галичини і Волині крізь призму літописних та (археологічних досліджень / Петрик Андрій)
Сторінка 2 з 2«12
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика