Головна сторінка сайту
Сторінка 3 з 3«123
Бібліотека » Різне » Калуш » Домбровський карєр - Зона НЕС
Домбровський карєр - Зона НЕС
Дата: П`ятниця, 19.03.2010, 22:47 | Повідомлення # 11
Затоплення Домбровського кар’єру призведе до регіональної техногенно-екологічної катастрофи
Таку думку у коментарі “Вікнам” висловив голова тимчасової депутатської екологічної комісії, депутат міської ради (БЮТ) Михайло Довбенчук. Унаслідок повного затоплення кар’єру, як це передбачає проект ВАТ “Гірхім-пром”, буде засолено водоносний горизонт значної території України, Молдови та забруд-нено небезпечними хімічними речовинами. Не виключено забруднення водоносних горизонтів територій сусідніх країн Євросоюзу.

Влада Калуського району має виділити землю для людей з екологічно небезпечних територій, — вважає депутат міської ради Михайло Довбенчук. На його думку, міська рада повинна звернутися до районної ради з пропозицією виділити 30 га землі під будівництво індивідуального житла для тих, кого буде добровільно переселено з Сівки Калуської та Кропивника при виникненні надзвичайної екологічної ситуації.
На думку відомого еколога, люди, які проживають у зоні надзвичайної екологічної ситуації, насправді дуже стурбовані рішенням про добровільне відселення та мільйони гривень, які будуть спрямовані на соціальні проекти у зв’язку з прийняттям Верховною Радою Закону “Про оголошення території міста Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”.
— Гостей Калуша також лякають біл-борди громадської організації “Голос нації” на цю тематику, — переконаний Михайло Довбенчук. — Проте соціально активних калушан, у першу чергу, цікавить, на які першочергові екологічні заходи будуть спрямовані кошти з Державного бюджету. Адже інформації про це — обмаль.
На переконання депутата, необхідно терміново створити ефективну систему захисту Домбровського кар’єру від потрапляння атмосферних опадів, води із водоносного горизонту, зруйнованого обвідного каналу та із річки Сівки. При надходженні коштів із Держбюджету першочергово потрібно спрямувати їх на відновлення з північного боку кар’єру кільцевої дренажної системи, яка через прорахунки у технології видобутку, у гонитві за плановими показниками розробки калійних добрив, була зруйнована, та відновити відкачування води з дренажної траншеї у Сівку.
— Також потрібно терміново приступити до протифільтраційного захисту північного борту Домбровського кар’єру, дренажної траншеї, акумулюючих ємностей, хвостосховища №2 та соляних відвалів, щоб припинити засолення водоносних горизонтів, яке поширюється у напрямку Добрівлянського — основного водозабору міста на річці Лімниці, — зазначає Михайло Довбенчук. — Якщо ж засолення водоносних горизонтів не буде подолане, то державні кошти потрібно спрямувати на завчасне виконання проекту та переносу водозаборів вверх по течії Лімниці. При невиконанні цих екологічних заходів Калуш у недалекому майбутньому може залишитися без питної води.
Відомий еколог переконаний: на ці невідкладні заходи потрібно значно більше коштів, ніж ті, які передбачив виконком Калуської міської ради своїм рішенням від 20 лютого цього року.
Крім того, як зазначив у коментарі “Вікнам” Михайло Довбенчук, у Домбровському кар’єрі з дозволу відповідних державних контролюючих органів було завезено тисячі тонн особливо небезпечних хімічних речовин: гексахлорбензол із цеху ЧХВ і ПХЕ, солі хлористого натрію із цеху поліетиленполіаміну, відходи магнієвого виробництва, а також хімічні відходи з інших виробництв ВАТ “Оріана”. Дуже великою також є імовірність, що у кар’єр нелегально були звезені гербіциди, пестициди та отрутохімікати з усієї області.
Відповідно до наказу Мінпромполітики від 31 березня 2008 року було прийнято рішення про закриття Домбровського кар’єру шляхом консервації. Міністерство доручило ВАТ “Гірхімпром” розробити проект мокрої консервації, що призведе до втрати запасів полімінеральних руд об’ємом 32 млн. куб. метрів. При повному затопленні кар’єру, як передбачає проект, небезпечні хімічні речовини будуть потрапляти у водоносні горизонти.
— Утілення даного проект у життя призведе до регіональної техногенно-екологічної катастрофи, екологічні наслідки якої важко навіть уявити, — переконує Михайло Довбенчук. — Унаслідок повного затоплення кар’єру буде засолено водоносний горизонт значної території України, Молдови та забруднено небезпечними хімічними речовинами. Не виключене забруднення водоносних горизонтів територій сусідніх країн Євросоюзу. У даний час інтенсивно відбувається природне затоплення Домбровського кар’єру. На жаль, було втрачено дорогоцінний час на ліквідацію екологічних наслідків у зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”.
http://www.vikna.if.ua/news....ogchno_

Дата: П`ятниця, 19.03.2010, 22:48 | Повідомлення # 12
Три з п’яти, що дамбу прорве: місія ООН вивчала екологічні проблеми Калуша

Ризик виникнення екологічної катастрофи спільна місія Євросоюзу та Програми розвитку ООН оцінила як 60%. У складі місії на екологічно небезпечних об’єктах впродовж чотирьох днів працювали 10 осіб. Вивчали реальні масштаби проблеми та оцінювали ризики витоку розсолів у водоносні горизонти. За оцінками спеціалістів, найбільше побоюватися слід можливої весняної повені.

Члени місії мають за плечима роботу із подібними екологічними негараздами по всьому світу: від Африки до Латинської Америки. Досліджують, в основному, три аспекти проблеми: соціально-гуманітарний, гірничо-геологічний і аспект навколишнього середовища. Місія прибула до Калуша на запрошення Адміністрації Президента. Екс-глава держави Віктор Ющенко розіслав по міжнародних організаціях запрошення відвідати Калуш.
Як зазначив по приїзді до нашого міста один із членів місії Сергій Волков, експерти, насамперед, намагатимуться визначити реальні масштаби екологічної загрози. Наразі цифри, які наводяться на всіх рівнях, різняться суттєво. До прикладу, за одними даними, повідомляють про 9 мільйонів тонн розсолів у Калуші. Інші джерела вказують уже на 14 млн. тонн.
Остаточні висновки місія обіцяє оприлюднити за два-три тижні уже у Києві. Повідомлення про висновки і рекомендації іноземних науковців надішлють до профільних міністерств і Міністерства закордонних справ. Крім того, Програма розвитку ООН спільно із МЗС проведуть ряд заходів для можливого залучення донорських структур для вирішення проблеми міста.
Поки що місія займається, зокрема, аналізом взятих із Калуша проб і зразків. Відтак, перед відбуттям із нашого міста підбили тільки попередні підсумки роботи. Вони, однак, не сказали практично нічого нового калушанам, чимало з яких, якщо і не відчувають екологічної небезпеки на собі, то поінформовані про загрозу не гірше, ніж науковці.
Загальні спостереження на місцях екологічної небезпеки окреслили ряд сфер, у яких заходи для поліпшення становища не вимагають великих коштів. Головне, на думку керівника місії Рене Нієнхаус, — необхідність прийняття стратегічного рішення із локалізації проблеми, оскільки, надзвичайно малоймовірно, що можливий майбутній інвестор ДП “Калійний завод” візьме на себе відповідальність за поточні події у Калуші.
Головну проблему міжнародна делегація вбачає саме у Домбровському кар’єрі та хвостосховищі №2. Більше спокійними можна бути за полігон захоронення гексахлорбензолу.
— Наразі взяті зразки із полігону захоронення гексахлорбензолу. Їх детальний аналіз дасть змогу об’єктивно оцінити рівень небезпеки. Попередні спостереження говорять про те, що у тутешньому середовищі ця токсична речовина розповсюджується повільно, — зазначив на підсумковій зустрічі у неділю Рене Нієнхаус. — Також ми працювали на хвостосховищі №1. Поки що чекаємо на результати аналізу вмісту солей і важких металів у тамтешніх розсолах. Ми вважаємо, що танення снігу не спричинить істотної небезпеки на цьому хвостосховищі.
Набагато більші побоювання комісії щодо затоплення Домбровського кар’єру. Тому, на думку експертів ООН, русло річки Сівки необхідно спрямувати в обхід кар’єру.
— Неможливо точно спрогнозувати, що відбуватиметься у кар’єрі під час танення снігу. Комісія працює над конкретними рекомендаціями щодо підняття рівня дамби та переспрямування річки Сівки. Наразі ризик прориву дамби — 3 за 5-бальною шкалою. У весняний період найважливішим є те, щоб рівні дамб не збільшувалися, — підсумував Рене Менненхайс.
Рекомендації міжнародної місії не є обов’язковими для виконання, проте, як зазначив заступник міського голови із питань будівництва Василь Петрів, місто всіма силами намагатиметься виконувати їх. Також він пообіцяв ужити максимальних зусиль для виходу з екологічної кризи, тим паче, що місто уже має кілька окреслених шляхів для цього.
Відбуваючи із Калуша, гості залишили свої записи у Книзі почесних гостей. На згадку про наше місто отримали подарунки. Також до Києва, а, може, і за кордон, відвезуть прапор нашого міста. Експерти міжнародних організацій кажуть, що по їхньому відбутті місто прогресуватиме. Завдяки зусиллям членів місії про проблеми Калуша дізнаються і на міжнародному рівні. А голова місії Рене Нієнхаус пообіцяв повернутися до Калуша. Щоправда, не уточнив, у якій якості.

До теми
Калуськими розсолами зацікавилися німці

Наприкінці лютого Калуш відвідала німецька делегація, яка вивчала можливість переробки розсолів. У Німеччині цією проблемою займається велика група, зокрема, вона уже працює на подібних об’єктах у Індії, Франції та Чилі. В Україні їх, зокрема, зацікавили родовища калійних солей у Калуші та Стебнику. Уже у квітні наше місто сподівається отримати проект економічних підрахунків та розробки спеціальної установки для випаровування солей. Кінцевим результатом переробки місцевих розсолів мали би стати не тільки солі, а і метали, зокрема, цинк і хром.
За словами в. о. заступника міського голови із питань будівництва Василя Петріва, вартість проекту поки що не розголошували. Відомо, що з українського боку хочуть тільки технічної допомоги від інституту галургії. Іноземці ведуть мову виключно про переробку розсолів із Домбровського кар’єру. Тому проектом передбачено будівництво трубопроводу із хвостосховища до кар’єру, щоб розсоли звідти під час переробки перекачувати у кар’єр. Не виключено, що установка для випаровування розсолів буде плавучою.
Василь Петрів наголошує, що калуська сіль цінна тим, що не містить хлору. Наразі Україна переважно імпортує мінеральні добрива із Білорусі. Хоча, є можливості виготовляти і власні мінеральні добрива, адже сучасні технології — вигідні і не вимагають значних витрат газу. Що стосується переробки калуських мінеральних солей, то малоймовірно, що це робитиме калійний завод.
Юрій Тимощук, журналіст
http://www.vikna.if.ua/news....kalusha

Бібліотека » Різне » Калуш » Домбровський карєр - Зона НЕС
Сторінка 3 з 3«123
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика