Головна сторінка сайту
Сторінка 10 з 10«128910
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Церква » Духовна література » "Містичне Місто Бога" (Преподобної Мати Марії від Ісуса з Аґреди (1602-1665))
"Містичне Місто Бога"
Дата: Субота, 16.10.2010, 21:29 | Повідомлення # 46
ПОХОВАННЯ І НЕБОВЗЯТТЯ ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ

Відхід із земного життя безцінного Небесного Скарбу - Пресвятої Богородиці з Її ніжним і дбайливим материнським наставленням до кожного, з милою бесідою і безвідмовним заступництвом перед Господом Богом, до краю приголомшив апостолів і других вірних. Але Господь, що відає серця, таємно підтримав їх на духу, так що вони були здібні зайнятися погребенням святого тіла та іншими поточними ділами. Апостоли, яким випало поклопотатись похованням Пречистої Діви Марії, нарадилися похоронити Її в новій гробниці, але так, як ховали нашого Спасителя; - з намащенням тіла дорогими олійками, із застосуванням пахощів і сповивального полотна. Вони покликали обох дівиць, що про них Пречиста згадувала в своїм Заповіті, і поручили їм вчинити останні послуги Тілові, з найбільшою пошаною і скромністю. Шанобливо та з великим страхом вступили ті дівиці у кімнату, але велика світлість, що випромінювала із місця спочинку Божої Матері, перешкодила їм навіть точно розпізнати, де знаходилося Тіло. Потрясені вони вернулися, щоб повідомити про все апостолів. За натхненням з Неба апостоли дійшли до переконання, що цього священного Ковчегу Завіту не можна доторкатися звичайним способом. Тоді в світлицю увійшли святі Петро і Йоан. Вони узріли ясність і почули Небесну музику ангелів, що виводили пісню: "Радуйся, обрадованная Маріє, Господь з Тобою...". А інші - їм відповідали: "Діва - до Рождества, у Рождестві, і після Рождества." Ті слова опісля увійшли в молитву до Пресвятої Богородиці, котру схвалила Церква. Захоплені усім побаченим й почутим, оба апостоли упали на коліна, благаючи, щоб Бог їх просвітив. Тоді почувся голос, що сказав: "Нехай священне тіло не буде ні відкритим, ні доторканим."

Отже пізнавши Божу Волю, вони доставили в світлицю катафалк. Сяяння ослабло, так що була вже можливість підійти до лежанки. Петро і Йоан осторожно взялись за туніку з обох сторін Тіла і, не міняючи його положення, піднесли і поставили священний Скарб на катафалк. Легко це було здійснити їм, бо важила лише туніка, а Тіло відчувалось невагомим. Сяйво стало ще меншим, і зараз всі змогли залюбуватись прекрасним і непорочним личком і рученятами Її, що все життя невтомно працювали. За Божим Провидінням ні в житті Її, ні в смерті жодне людське око нічого більше не побачило.

Господь більше подбав про честь своєї Матері, ніж про власне пресвяте Тіло. В Її Непорочному Зачатті Він уподібнив Її до себе, як і у способі Її приходу в світ, відмінному від інших людей; захоронив Її від спокус і нечистих думок. Що Він дозволив зробити із Його тілом, як Відкупитель і мужчина, того Він не допустив вчинити з Тілом Його Матері - Дівиці. Крім того, найскромніша з дів сама просила при житті, аби ніхто не дивився на Її тіло після смерті. Що й було виконано. Апостоли нараджувались знову, що робити дальше. Довідавшись про їхнє рішення, незліченні єрусалимські вірні поприносили свічки, щоби світилися при катафалку. І сталося - свічки горіли день, і ще день, і ще один день, і - жодна не спалилась, не стопилась, не опливла, не згубила первісної форми.

За Господнім натхненням жителі Єрусалиму масами рушили на похорон Христової Матері, так що мало хто зостався дома, чи з юдеїв, чи - з чужинців. Апостоли піднесли на свої плечі катафалк із священним Тілом і пішли в процесії із дому Тайної Вечері до Йосафатової долини. По дорозі ставалося багато чудес: всі хворі повністю видужували, а демони - втікали із посіданих, навіть не чекаючи наближення Тіла Непорочної Діви Марії. Ще більше було навернень серед жидів і чужоземців, бо при цій нагоді широко відчинилася скарбниця Божого милосердя: новонавернені голосно визнавали Христа, як істинного Бога й Відкупителя, і просили про Хрещення. В наступні дні апостоли і учні тяжко працювали, щоб всіх їх приготовити у вірі і охрестити. Тим часом апостоли в духовому піднесенні ішли із Тілом Богородиці посеред збудженої повені людей, що не переставали дивуватись з невидимої ангельської музики і незвичайних ніжних пахощів, що пливли у повітрі. Вони прославляли велич і всемогутність Бога, що проявилася на цій пресвятій Особі, і били себе в груди з горя і розкаяння. Коли похід дійшов до гробниці в долині Йосафата, апостоли із шаною поклали катафалк із Тілом в гріб, накрили його льняною тканиною, причому руки ангелів здійснили більшість із цих останніх услуг. Вхід запечатали великим каменем. Процесія із Неба що вшанувала захоронення своєю присутністю, відлинула назад. А тисяча ангелів з Маріїної сторожі лишилася на варті біля Тіла. Юрби народу поріділи. Апостоли і учні, розчулені й заплакані, вернулись у Вечерник. Цілий рік Небесні аромати трималися в Вечернику, а в світлиці Пресвятої Богородиці - ще много літ. Там знаходили прибіжище і чудесну поміч усі засмучені і потребуючі. Однак згодом гріхи Єрусалиму довели до упадку місто, і відібрали йому це Боже благословення.

Зібравшись знову у Вечернику, апостоли постановили, що вони і учні повинні встановити чергування, щоби чувати при святій гробниці, аж доки будуть чути там Небесну музику, що досі невгавала. Отак вони мінялися на протязі трьох днів. Але святі

Петро і Йоан старались більше всіх, щоби бувати там, де залишалось їхнє серце.

Наш Відкупитель Ісус ввійшов у Небеса, ведучи по своїй правиці найчистішу душу своєї Матері. Одинока Вона із усіх смертних заслужила на виняток з-під Часткового Божого Суду, якому підлягають по смерті всі душі. Ніхто не вимагав від Неї звіту за отримані Нею Божі дари і ласки. Бо така була обітниця для Пречистої Діви Марії, коли Її вийняли з-під первородного гріха і вибрали Царицею Неба і землі, поставили понад закони, діючі для решти дітей Адама. На тій самій підставі на Страшному Суді Божа Матір сидітиме праворуч Небесного Судді, щоб разом з Ним судити всіх людей. Якщо у першу мить власного Зачаття Вона була найяскравішою ранковою зорею, сяючою променями сонця Божественності сильніше ясності найвищих серафимів, і якщо пізніше Вона ще більше розпроменіла завдяки своїй постійній близькості до Воплоченого Слова, уподібнилася до Богочоловіка,то очевидно, що Її призначенням було всю вічність товаришувати любому Божественному Синові.

З таким наміренням Ісус сам представив Пречисту Діву Марію перед Божий Трон, і в присутності всіх благословенних звернувся до Бога Отця: "Предвічний Отче. Моя наймиліша Матір, Тволя найлюбіша Доня, і найдорожча Дружина Святого Духа прибуває тепер, щоб взяти у власність корону і славу, котрі Ми приготовили, як винагороду за Її заслуги. Вона є Та, що народилась, неначе троянда поміж терням, неторкана, чиста і прекрасна, варта, щоб знайтися у

Наших обіймах, і - щоб була посаджена на Троні, якого ніхто із Наших сотворінь ніколи не досягне, а ті, що у гріху зачаті - не можуть навіть прагнути. Це - Наша вибрана і Єдина, вирізнена понад усе інше, котрій Ми передали Нашу ласку і Наші досконалості понад міру, призначену для других сотворінь; - в котрій Ми помістили скарб Нашої незбагненної Божественності і Її дари; - котра найбільш вірно зберегла і помножила таланти, які Ми дали Їй; - котра ніколи не відхилилася від Нашої Волі, і знайшла ласку і прихильність у Наших очах. Мій Отче! Найбільш безстороннім є трибунал Нашої справедливості і милосердя; і в ньому услуги Наших приятелів відплачуються з надлишком. То правильно, щоб Моїй Матері давати нагороду матері. Але якщо під час цілого Її життя і в усіх Її трудах Вона була так подібною до Мене, як тільки подібним може бути сотворіння, то нехай Вона так само буде подібною до Мене у славі, і буде на Троні Нашої величі; так, щоб там, де святість існує у своїй сутності, щонайсвятіше брало якнайбільшу участь."

Ця постанова Воплоченого Слова була схвалена Отцем і Святим Духом. Пресвята душа Марії була негайно піднесена одесную Її Сина та Істинного Бога, і поміщена на царський Трон Пресвятої Тройці, котрого ні люди, ні ангели, ні навіть серафими не осягають, і не осягнуть усю вічність. Згідно з одержаним тоді привілеєм наша Цариця і Володарка займає Трон разом з Трьома Божими Особами.

На третій день після возведення на Трон Пресвятої Тройці Господь об'явив Святим, що Пречиста Діва

Марія повинна вернутись у світ, оживити своє священне тіло, воз'єднатись з ним, не чекаючи на загальне Воскресення мертвих при кінці світу. Святі у Небі радісно сприйняли влучність і премудрість тої постанови. Наш Спаситель сам зійшов з Небес, маючи праворуч себе душу своєї Преблагословенної Матері. Їх супроводили численні легіони ангелів, старинні Патріярхи і пророки. Всі зібралися біля гробниці у долині Йосафата. І там Господь так мовив до Святих: "Моя Матір була зачата без плями гріха, щоби з Її незайманого матеріалу Я міг себе одіти незапятнано у людську природу, в якій Я прийшов на світ, і відкупив його з гріха. Моя плоть є Її плоть; Вона співпрацювала зі Мною в трудах Відкуплення. Ось тому Я мушу Її піднести, так як і Я піднісся з мертвих; і це буде в ту саму пору і годину. Бо Я бажаю, щоб Вона була подібною до Мене в усіх речах."

У відповідь усі старинні Святі а особливо - наші прародичі Адам і Єва, святі Анна, Йоаким і Йосиф вознесли Богові подячні пісні за таку велику ласку. Тоді пресвята душа Цариці за наказом Господа увійшла в своє непорочне тіло, оживила його і піднесла, даючи йому нове життя у славі і безсмерті. Отримавши від Господа чотири дари слави, про які вже згадувалося при описанні Христового Воскресення, наша Цариця вийшла із замкненого гробу, не порушивши ні каменя на вході, ні туніки, ні мантії, що покривали раніше Її тіло. Вийшла у неописанній красі, чарівності і славі...

Це сталося зразу після півночі, і тому лиш деякі апостоли мали щастя бути свідками оцього чуда. З ніжними мелодіями Небесної музики торжественна процесія покинула землю. Святі і ангели вступали в Небеса в тому самому порядку, що передше; останніми ввійшли Ісус Христос і праворуч Нього - Цариця Неба і землі, одіта в щпре золото (Пс. 45,10), що полонила весь Небесний Двір невиданою красою. Всі любувались Її виглядом і на радощах виспівували хвалебні пісні; між ними - і на мотиви соломонових панегіриків: "Прийдіть, дочки Сіону, щоб звидіти вашу Царицю, яку вихваляють ранкові зорі і прославляють сини Найвищого. Хто є Та, що приходить з пустині, як вихор всіх найкращих пахощів? Хто є Та, що підноситься, немов зірниця, прекрасніша від місяця, жадана як сонце, невгнута, неначе безліч зімкнених у строю армій? Хто є Та, що приходить з пустині, опираючись на свого Милого, і розсипає навкруги рясні утіхи? Хто є Та, в кому Сам Бог знаходить так много задоволення і чару понад всі другі сотворіння, і котру підносить Він у Небі понад їх усіх?! О новина, достойна безмежної Премудрості! О диво Його всемогутності, що так Її величає і славить!"

Посеред загального ликування Три Божі Особи прийняли Пречисту Діву Марію на Трон у свої вічні і нерозривні обійми. Бог Отець промовив: "Зійди вище, Моя доню і Голубко." Воплочене Слово звернулось до Неї: "Моя Мати, від котрої Я одержав людське буття і повну винагороду за Мою працю в Твоєму досконалому наслідуванні Мене. Прийми тепер із Моїх рук ту нагороду, яку Ти заслужила." А Святий Дух так висловився: "Моя найлюбіша Дружино. Ввійди у вічну радість, що личить найвірнішій любові. Втішайся безклопітно тепер Твоєю любовю; минулася зима Твого терпіння, бо Ти прибула в обійми Наші вічні." Цариця Неба і землі ввійшла в захоплене споглядання Пресвятої Тройці, потонувши в безмежнім і бездоннім океані предвічної Божественності."

Слова Цариці

Моя доню. Гідною жалю і без оправдання є темнота людей, що свідомо забувають про вічну славу, яку Бог приготував тим, хто старається її заслужити. Я хочу, щоб ти гірко оплакувала і осуджувала це згубне забування; бо немає сумніву, що кожен, хто добровільно забуває про вічну славу і щасливість, є в явній небезпеці їх згубити. Ніхто не є вільним від цієї провини; і не лише тому, що люди не прикладають достатньо праці і зусиль, аби собі пригадувати про це щастя. Навпаки, з усіх сил вони трудяться над речами, щоб ті помагали їм забути про ціль, задля котрої вони й були сотворені. Немає сумніву, що ця забутливість походить з того, що вони заплутують себе в гордині життя, у пожадливості очей, в жаданнях плоті (І Йоан 2, 16); бо вживаючи для цього всі сили і спосібності душі на протязі цілого життя, вони не мають вільного часу, схильності і уваги для розмишлянь про вічне блаженство. Хай люди визнають і признаються, чи це пригадування коштувало би їм більшого труда, ніж засліплене переслідування своїх пристрастей, шукання почестей, маєтків чи хвилевих приємностей, що кінчаться із цим життям; много людей їх не досягають і ніколи не доб'ються навіть після великих намагань і праці.

Це - горе понад усі горя і нещастя, що не має собі рівного; і немає лікарства на нього. Засмучуйся, ридай і тужи без розради над цею руїною стількох душ, куплених Кровю Мого Божественного Сина. Запевняю тебе, Моя найдорожча, що якби люди не робились невартими цього, Моє милосердя спонукало би Мене звідти, де ти знаєш Мене у Небесній славі, - післати голос по цілому світу, що закричав би: "Смертні і обдурені люди! Що ви чините? Для чого живете? Чи ви уявляєте, що то значить - бачити Бога лице в лице, і брати участь в Його вічній славі, і ділити товариство з Ним? Про що ви думаєте? Що ж перемішало і причарувало ваші судження? Чого шукатимете, коли згубите це істинне благословення і щастя, бо жодного інакшого немає? Труд є короткочасний, винагородою - безмежна слава, а покарання - вічне!"

Дата: Субота, 16.10.2010, 21:30 | Повідомлення # 47
КОРОНАЦІЯ БОЖОЇ МАТЕРІ

Із Трону Пресвятої Тройці Бог Святим у Небі об'являє себе, як первопричину їхньої слави, як безконечного і предвічного, незалежного від усіх сотворених Ним речей і сотворінь. Всі сотворіння залежать від Його Волі. Для всіх них Він є Володарем, Царем, Суддею і Господарем всього, що існує. Цю гідність наш Відкупитель Ісус Христос посідає, як Бог, що через своє Воплочення в людській природі об'являє своє Обличчя людству. Тому у Небі Він є Цар, Господь і верховний Суддя. Святі, хоч їх слава перевищує всяке людське поняття, є слугами, нижчими від цієї недоступної для них Царственності. Частку у ній має одна Пречиста Діва Марія у трохи нижчій степені, що є одиноко можливим способом вирізнення для простого сотворіння, спорідненого з Богочоловіком. Тому Вона навіки є поставлена праворуч свого Сина, як Цариця (Пс. 45, 10), Пані і Володарка всього сотвореного.

Помістивши Божу Матір на цей Трон, Господь об'явив всім мешканцям Неба про привілеї Пресвятої Богородиці. Бог Отець промовив першим: "Наша Доня Марія згідно з Нашим уподобанням була вибрана з-поміж усіх сотворінь, першою, щоб порадувати Нас. І вона ні в чому не відступила від звання і становища істинної Дочки, так як Ми їй визначили у Нашому Божественному судженні. Вона має право на Наше володіння, що Ми признаємо, коронуючи її, як законну і єдину в своїм виді Пані і Монарха." Воплочене Слово сказало: "Моїй правдивій і природній Матері належать усі сотворіння, котрі були сотворені, і котрі були відкуплені Мною, а також - всі речі, над котрими Я є Царем. Вона також має бути законною і єдиновладною Царицею." А Святий Дух завершив так: "Тому що вона названа Моєю любою і вибраною Дружиною, то заслуговує, щоб бути коронованою, як Цариця, на вічність."

Після цього Три Божі Особи помістили на голову Преблагословенної Марії препишну корону, сіяючу невиданою досі красою, і голос від Трону заговорив:

"Моя Улюблена, вибрана з-посеред сотворінь. Наше Царство є твоїм. Ти будеш Панею і Королевою серафимів, всіх прислуговуючих духів, ангелів і сотворінь цілої вселенної. Наглядай, дій і урядуй успішно над ними, бо в Нашій Верховній Консисторії Ми даємо тобі владу, велич і суверенність. Будучи наповнена благодаттю більше від всіх інших, ти упокорила себе у власній оцінці до найнижчого рівня. Прийми ж тепер верховну гідність, заслужену тобою, і як частку у Нашій Божественності, - зверхність над усіми сотворіннями Нашої всемогутності. Від твого царського Трону до центру землі ти будеш царювати. А силою, яку Ми зараз тобі даєм, будеш тримати в підчиненні пекло з усіми його демонами і жителями. Нехай вони усі тебе бояться, як верховної Повелительки і Управительки тих печер і місць замешкання наших ворогів. У твої руки і на твоє уподобання Ми поміщаємо впливи і сили небозводу, вологість хмар, все, що росте на землі; і всіх їх ти розподіляй, як волиш. І Наша Воля буде в твоєму розпорядженні для виконання твоїх бажань. Ти будеш Царицею і Управителькою воюючої Церкви, її Хоронителькою, її повіреним, Матірю і Учителькою. Ти будеш особливою Покровитель­кою правовірних країн. І всякий раз, як вони або вірні, або хто-небудь з дітей Адама від серця закличе до тебе, послужить тобі і зобов'яже тебе, ти даш їм полегшу і поміч у їхніх трудах і потребах. Ти будеш Приятелем, Захисником і Провідником всіх праведних і Наших приятелів; їх усіх ти будеш успокоювати, потішати і наповняти благословеннями згідно із їх відданістю тобі. У світлі цього всього Ми чинимо тебе Сховищем Наших багатств, Скарбником Наших дібр. Ми поміщаємо в твої руки для роздавання допомогу і благословення Нашої ласки. Нічого, - так бажаємо Ми, не буде дано світові, що не пройде через твої руки. І не відмовимо Ми ні в чому, що побажаєш ти признати людям. Ласка буде у твоїх устах, щоб одержати все, що побажаєш і призначиш у Небі й на землі; і всюди ангели і люди будуть слухати тебе. Бо все, що є Наше, буде твоїм, так як ти завжди була Нашою. І ти будеш царювати з Нами повіки."

У виконання цього декрету і привілею, наданого Владичиці світу, Всевишній наказав усім придворним Неба, ангелам і людям, виявити Їй послух і визнати своєю Царицею і Панею. Ще одна містерія була прихована у цій події. Святі тепер відплачували Пречистій Діві Марії за надзвичайне почитання, яке Вона їм віддавала у земному житті; хоч сама по собі, як Божа Матір, стояла вище них по святості і благодаті. Отже, ангельські духи і благословенні душі, віддавши честь Господеві з належною відданістю і пошаною, подібне почитання виявили і Його Пребла­гословенній Матері. А Святі, що були там в своїх тілах, припали ниць з благоговінням перед Нею. Всі ті урочистості доставили Святим велику радість, і задоволення - для Пресвятої Тройці. Найбільше тішились на цьому торжестві святий Йосиф -Обручник Пресвятої Богородиці, святі Йоаким і Анна, усі спокревнені Цариці, і тисяча ангелів з Її постійної сторожі на землі.

Всі бачили, що над серцем Цариці Неба і землі виднів прекрасний сяючий кружок - Монстранція чи Гостія, раділи і чудувались з цього. Це було посвідченням і нагородою за те, що Вона надавала достойний і святий притулок Предвічному Слову і, що приймала Святе Причастя так гідно, вартісно і свято, без догани, з любовю, почитанням і пошаною, як жоден із Святих. А щодо інших нагород і вінців за Її незрівнянні чесноти і труди, то словами не дасться описати. У тому я залишаю цю справу для блаженного споглядання, де кожен побачить їх колись у відповідності з своїми добрими вчинками, заслугами й побожністю.

Слова Цариці

Моя доню. Якщо що-небудь могло би зменшити радість найвищого блаженства і слави, яку Я маю, і коли б у ній Я була здібна на якусь журбу, то безсумнівно Я би засмутилась, бачучи святу Церкву і решту світу в їх нинішньому клопітному стані; таж люди знають, що Я у Небі є їх Матірю, Заступницею й Покровителькою, готовою їх вести і помагати їм до вічного життя. При цьому стані справ, коли Всевишній дарував Мені, як своїй Матері, так багато привілеїв, і коли так много засобів для допомоги поміщено у Мої руки виключно для блага смертних, і вони належать Мені, як Матері милосердя, - то це велике горе для Мене, коли бачу, як смертні змушують Мене лишатись бездіяльною. Та ще й через брак звертання до Мене має пропадати так багато душ. Але якщо Я зараз не в стані досвідчувати журбу, то все ж можу справедливо скаржитися на людей за те, що вони обтяжують себе вічним осудженням і відмовляють Мені слави - спасення їхніх душ.

Церква ніколи не приховувала, якими вартісними є у Небесах Моє заступництво і сила, бо Я виказувала Мою здібність спасати всіх великими тисячами чудес, див і послуг, які Я вчиняла від імені тих, що Мене почитали. Завжди Я була щедрою для тих, що кликали Мене в потребах, і Господь задля Мене виявляв себе щедрим для них. Найвищий далі бажає обильно видавати із своїх безмірних скарбів і вирішує виявляти милість тим, хто знає, як отримувати Моє заступництво перед Богом.Це надійний шлях і потужний засіб для процвітання Церкви, поліпшення католицького управління, ширення Віри, покращення добробуту родини і держави, приведення душ до Божих благодатей і приятелювання з Богом.

Дата: Субота, 16.10.2010, 21:37 | Повідомлення # 48
Марія - Пречиста Божа Матір. Біографічна довідка.

(Дати згідно з оригіналом - по Григоріянському календарю. Для переводу дат на Юліянський календар додавати 13 днів)

Пресвята, Преблагословенна, Пречиста і Пренепорочна Діва Марія, це не лише Богородиця, не просто - найсвятіша між Святими. Вона є винятком з-поміж людей усіх часів, одне із трьох відомих людству і дивних чудесних діянь, які Бог учинив від початку віків.

По значенню і наслідках для вселенної це чудо є більшим від сотворення світу, і уступає першість тільки грандіозному чудові об'єднання Безмежної Божої духової природи з тілесною людською природою і душею в Особі Богочоловіка Ісуса Христа.

Як і цілу вселенну, Бог творив Її при Непорочному Зачатті шість днів (а на сьомий, у суботу спочив), сконцентрувавши задатки всіх найкращих якостей і чеснот усього всесвіту і людини - в мікроскопічному об'ємі матеріяльної субстанції, що виникла і стала розвиватись у лоні Її матері, святої Анни.

Від першої миті Непорочного Зачаття ті початкові клітини людського тіла мали досконалий, непритемнений ум, що ясно бачив Бога, непохитну волю, що прагнула з Ним поєднатись, Його Одного любити і славити, і -покору, що визнавала свою безконечну нікчемність перед Сотворителем.

Цій Істоті, як вийнятій з-під наслідків первородного гріха Адама, і тіло Господь дарував не таке, як у всіх: нестаріюче, нетлінне, що не потребувало для фізіологічного самозахисту виділяти ні поту, ні іншого бруду, жодних субстанцій, шкідливих для звичайної смертної людини. Вона не потребувала вмирати: добровільно вибрала дорогу смерті до вічного життя через свою покірність, і щоб наслідувати свого Божественного сина.

Усе життя, з найменших літ і до останку земного шляху, як ніхто інший з мучеників і Святих, - добровільно переносила найбільші терпіння для Господа і для нашого спасення.

За ті надлюдські подвиги і завдяки своєму Непорочному Зачаттю Божа Матір тримає гідність і корону Цариці Неба і землі; по віки вічні возсідає на Троні Пресвятої Тройці, праворуч Її і Божого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа.

5199р до Хр., березень, 5-й день Сотв. Світу.

Господь Бог показує у Небі сотвореним у перший день Ангелам грядущий образ Пречистої Діви.Марії.

38р. до Хр.

Св. Архангел Гавриїл об'являє Її майбутнім батькам Божу постанову про їх шлюб;

Святі Йоаким і Анна одружуються і поселяються в Назареті.

18р. до Хр.

Бездітні Йоаким і Анна дають обітницю віддати своє потомство на службу Богові у храм.

17р. до Хр.

Св. Архангел Гавриїл виявляє їм, що неплідна Анна зачне преблагословенну Доню, яку назвуть Марією.

17р. до Хр. Грудень м-ць

Господь творить тіло й душу найсвятішої людської істоти (на протязі 6-й днів, як і увесь світ); вибирає для Неї одну тисячу Ангелів-хоронителів.

17р. до Хр. 8 грудня

Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії.

16р. до Хр. 8 вересня опівночі

Рождество Пречистої Діви Марії.

16р. до Хр. 9 вересня

Ангели приносять новонароджене Немовлятко Марію до Неба перед очі Пресвятої Тройці.

Ібр.до Хр. 16 вересня

Батьки приймають для Дитяти ім'я Марія, вибране Небом.

13р. до Хр. 8 вересня

Після пригадки у видінні про складений обіт святі Йоаким і Анна віддають Марію для служіння Богові в Єрусалимський храм під опіку свв. Симеона і Анни.

13р. до Хр. Вересень м-ць

Ангели знов приносять Марію до Неба з тілом і душею. Дитя за власним почином приймає обіт довічної чистоти і в обряді Обручення іменується Дружиною Святого Духа.

12р. до Хр.

Всевишній у видінні приймає згоду Дитятка Марії перенести усі терпіння заради Бога.

12р. до Хр. Березень м-ць

Вмирає батько Марії, св. Йоаким. Їй було лише три роки і шість місяців.

12-2рр. до Хр.

Господь і Ангели сховали перед Нею своє обличчя. Марія терпить переслідування від злого духа і товаришок.

4р. до Хр. Вересень м-ць

Вмирає матір, свята Анна. Ангели переносять Марію до ложа вмираючої в Назарет.

2р. до Хр. весна

Господь бажає неймовірної по-людськи жертви: щоб Непорочна Діва, Котра ще малятком дала в Небі обіт невинності, приготувалась вийти замуж.

2р. до Хр.

Найвищий наказує у сні первосвящ. Симеону, щоб спільно з другими священниками знайшов гідного супруга для Марії.

2р. до Хр. 30 серпня

Симеон просить святу невісту молитись разом з ним за богоугодного супруга. Молитва триває дев'ять днів.

2р. до Хр. Вересень м-ць

Всевишній у видінні запевнює Марію, що майбутній муж допоможе Їй дотримати обіт чистоти.

2р. до Хр. 8 вересня

Для спільної молитви і вибору супруга для Марії викликали до храму юнаків із роду царя Давида. При змаганні за Марію заквітла палиця у Йосифа, трою­рідного брата Марії. 33- літній молодий чоловік не мав наміру одружуватись, бо ще з дитинства присягнув досмертну чистоту. Для підтвердження вибору -сніжнобілий сяючий голуб спочив на його голові. По шлюбній урочистості Марія і Йосиф відбули в Назарет, до батьківського дому Марії.

2р. до Хр. Вересень м-ць

Обоє призналися собі про прийняті обіти чистоти і полюбили одне одного святою любов'ю. Зачаття від Святого Духа Христа Богочоловіка мало статись рівно через шість місяців і 17 днів після шлюбу Марії і Йосифа.

1р. до Хр. 16-24 березня

Всевишній Дев'ятницею готовить Пресвяту Марію до гідності Божої Матері.

День 1-й опівночі. Під час молитви у видінні Їй було дано зрозуміти сутність Бога, мету Сотворення світу, і як все відбувалося першого дня. Господь вчинив Марію учасницею Його Премудрості.

День 2-й опівночі. Марії показали і пояснили таємниці Сотворення світу 2-го дня. Господь вчинив Її учасницею Його всемогутності і дав Їй владу повелівати силами Вселенної, планет і стихій.

День 3-й опівночі. Вона пізнала у подробицях, що і як Бог сотворив на 3-й день, як має статися Відкуплення. Понад то - духом зрозуміла, і відчула нестримну силу Божої любові і милосердя до людей. З цього дня і назавжди Марія стала Матір'ю милосердя, Заступницею грішників.

День 4-й опівночі Пізнала про зорі, про пори дня і року, про темряву і світло, про чудеса, які над ними Бог звершив.

День 5-й опівночі. У видіннях розкрились перед Нею великі тайни про число осуджених і вибраних, про злобу людську, що безоглядно опирається Божому милосердю.

Марія виблагала в Пресвятої Тройці запевнення, що Відкупитель вже зараз прийде. І - Бог підкорив Їй все, що сотворено 5-го дня.

День 6-й опівночі. Підвладними Їй стали сотворені на 6-й день тварини. Споглядаючи сотворення Богом людини, блаженний стан і упадок наших прабатьків Адама і Єви, Марія до крайніх меж упокорилась перед Богом за свій невдячний людський рід.

День 7-й опівночі. На цей раз Ангели піднесли Пречисту Діву до Неба з тілом і душею.

День 8-9-й. Найвищий ще додав Марії Його щедрих ласк і дарів до дня 9-го, щоб учинити Її тепер достойною гідності Матері Воплоченого Слова. Через покірність і самопониження Вона і зараз не припускала, що це Її вибрано на Божу Матір.

1р. до Хр. 24 березня

Св. Архангел Гавриїл із ангельським почетом приносить благу вість Пречистій Діві Марії, що Всевишній вибрав Її на Матір Божого Сина. Був четвер, 6-а година вечора.

1р. до Хр. 25 березня

Тільки в п'ятницю на світанку після 9-годинних розмов Пречиста Діва дала згоду. У цей момент від надміру любові до Бога серце Марії витиснуло в Її лоно три краплини крові; з них діянням Святого Духа зачалось Тіло Господа нашого Ісуса Христа. (В той сам час і годину був сотворений Адам.)

1р. до Xp. 2 квітня

Пречиста Діва Марія і Св. Йосиф відвідують св. Єлисавету (Її старшу тіточну сестру) в домі Захарії. Подорожували до містечка Юди 4 дні. 8-денний Господь з Маріїного лона благословить і звільняє від первородного гріха свого Предтечу Йоана Хрестителя у лоні Єлисавети.

1р. до Хр. червень (липень - за юл. кал.)

Пречиста Діва Марія приймає на руки і жертвує Богові новонароджене дитя Єлисавети. При виборі імені Йоан Вона потайки звільняє Захарію від глухонімоти. Св. Йосиф приїжджає з Назарету по свою Дружину.

1р. до Хр. серпень-вересень

Св. Йосиф мучиться сумнівами щодо вірності Дружини. Але замість віддати Її під суд Закону, вирішує потиху відійти. Пречиста Діва не оправдується, віддаючи справу в руки Провидіння. Ангел у сні об'являє йому правду.

1р. до Хр. 24 грудня, субота

Пречиста Діва Марія і Св. Йосиф прибувають до Вифлеєму по 5-денній подорожі. З четвертої год. пополудні до 9-ої вечора марно обійшли понад 50 адрес у пошуках помешкання.

1р. до Xp. 25 грудня, неділя, північ

Народився у яскині Єдинородний від Отця, наш Спаситель Ісус Христос, правдивий Бог і чоловік. Його Матір тоді клячала в яслах у молитовному захваті, в бесіді з Найвищим. Дитятко вийшло із лона вперед, нічого не нарушивши подібно, як проходить промінь світла через кришталь.

Архангели Михаїл і Гавриїл приймають і кладуть прославлене променисте Дитятко у руки Матері. Пізніше сповите Дитятко передають св. Йосифові. За наказом Божої Матері осел і віл обігрівають Немовлятко своїм диханням. Пастирі, сповіщені ангелами, спішать із поля вклонитися Божому Синові.

1р. по Христі 2 січня

Святі Архангели Михаїл і Гавриїл підтверджують Марії і Йосифу вибране у Небі споконвік Ім'я ІСУС. Священник здійснює в яскині обряд Обрізання і надає Дитяткові ім'я Ісус.

1р. по Христі січень

Царі-мудреці із Персії, Арабії і Савського царства (Каспар, Валтазар і Мельхіор) прибувають у Вифлеємську яскиню, щоб поклонитися Месії. Їх повідомив і скерував ангел, що створив для них звізду у земній атмосфері. Назад зоря їх вела іншим шляхом.

1p. по Христі 2 лютого

Марія і Йосиф жертвують Немовлятко Богові Отцю у храмі на 40-й день. Стрітення Господнє із святими Симеоном і Анною.

1р. по Христі 8 лютого

Пресвята Родина втікає з Єрусалиму у Єгипет від убивці - царя Ірода.

1р. по Христі 11 лютого

Пресвята Родина вирушає з Гази. Попереду 290км зимового шляху через піски Версавської пустині.

1р. по Христі Лютий м-ць

Марія і Йосиф із святим Немовлятком прибувають до Єгипту. Дитятко Ісус своєю Божественною владою виганяє нечисту силу з єгипетських ідолів. Їх вівтарі, самі божки і храми падуть і розвалюються. Святі подорожники поселяються в Геліополісі, ( нині - Каїр).

1-8рр. по Христі

Пресвята Родина навертає багатьох єгиптян і творить багато чудес. Однорічний Ісус, як і в першу мить свого Рождества, просить Матір наслідувати Його. Ісус із Марією випрошують у Бога Отця ласку освячення для вбитих Іродом вифлеємських немовлят (14000). Марія тче

Синові одностайний чудесний хітон що був Йому до міри від дитинства аж до смерті на хресті.

8р. по Христі Лютий м-ць

По смерті Ірода Пресвята родина поселяється в Назареті.

13р. по Христі Свято Пасхи

Ісус після святкування Пасхи відстає від батьків, вертає в Єрусалим, просить милостиню, роздає її убогим, відвідує недужих у шпиталі, таємно уздоровлює на тілі і душі. Марія і Йосиф по трьох днях знаходять Його в храмі, коли Він пояснював Святе Письмо враженим Його здібностями учителям закону Мойсея.

25р. по Христі вересень м-ць

Святий Йосиф вмирає на руках Спасителя після 8-річного нездужання. Причина смерті - згоряння від любові до Ісуса і Марії. Обоє чували біля нього 9 днів і ночей. Ісус призначив найвище місце між Святими мужові, що вже на 3-й рік свого отрочества мав ласку умом і вірою пізнати Бога.

31р. по Христі січень м-ць

Пречиста Діва у видінні поставлена перед Трон Пресвятої Тройці. Голос від Трону закликає Матір пожертвувати Сина Ісуса Богові на офіру - Страсті і Смерть - для Відкуплення людей. Марія дає згоду. В нагороду за цю жертву дістає ласку діяти, як помічник і товариш Спасителя у Його трудах.

31р. по Христі січень-лютий

Божа Матір духом бачить і наслідує всі мислі, почуття, молитви і діяння Спасителя, що розпочав свої труди від Хрещення в Йордані і посту у пустині; спілкується з Ним через Ангелів. У своїй світлиці - повторює Його 40-денний піст, 300 щоденних метаній, лежання хрестом.

31р. по Христі лютий м-ць

Божа Матір співдіє із Христом під час Його 5-денного духового поєдинку із спокусником Люцифером, що підступив до Нього на 35-й день голодування (не припускаючи, що перед ним - Бог.)

31р. по Христі лютий м-ць

Пресвята Богородиця приймає у себе в Назареті Ісуса і перших Його учнів: Андрія, Йоана, Симона (Петра), Филипа і Натанаїла.

31-34рр. по Христі

Покинувши дім у Назареті, Божа Матір мандрує з Ісусом, апостолами, учнями і побожними жінками по шляхах Його проповідування Доброї Новини, допома­гаючи в усьому. Була присутня під час Господнього Преображення на горі Тавор куди Її перенесли ангели.

34р. по Христі січень-березень

Божа Матір востаннє гостить Ісуса в Назареті, в батьківському домі, і супроводить Його разом з апостолами до Єрусалиму на Свято Пасхи.

34р. по Христі 18 березня

Ісус і Марія у Витанії, на прийнятті в їх честь в домі воскреслого Лазаря.

34р. по Христі 23 березня четвер

Ісус бажає, щоб Пречиста Діва, як правдива Матір, дозволила Йому ввійти у Страсті і Хресну смерть. Марія, перемагаючи неймовірний душевний біль, покірно піддається Божій Волі.

Тайна Вечеря. Пресвята Богородиця приймає Найсвятіші Тайни з рук Архангела Гавриїла.

Пречиста Діва з Вечерника (місце Тайної Вечері) наслідує діяння Ісуса у Гетсиманському саді: з трьома Маріями у іншу відійшла світлицю, взиває їх чувати у молитві, тривожиться в агонії у кривавому поті. Архангел Гавриїл приходить Її потішати. Найвищий прийняв Її благання, щоб віднято Їй було всю людську полегшу і потіху, щоб Богородиця могла на собі відчувати усі страждання Її Сина.

Пречиста Діва бачить у видінні зраду Юди; разом з товаришками перепрошує Бога за наругу над пресвятим людським Тілом Ісуса. Випрошує потрібні ласки і благословення для христопродавця, з котрих той не захотів скористати. Вона страждає від пут, кайданів і побоїв, котрими мучили Спасителя, захопивши Його в Оливному городі.

Божа Матір у духу бачить і оплакує відречення Петра і заступається за нього перед Богом. Марія приймає на себе всі побої, нанесені Христові на суді Каяфи, і співділає із Його молитвами до Бога Отця.

24 березня пятниця

Пречиста Матір паде у ноги Синові, коли Його ведуть на суд Пилата. З Божою поміччю переносить понад п'ять тисяч ударів, якими бичовано Відкупителя. А в душі -відтворює всі шляхетні пориви милосердного Христового Серця.

Пречиста Богоматір ступає Хресною дорогою Ісуса, терпить усі Його муки. За Божим розпорядженням перед полуднем веде на привязі на Голгофту всю зграю бісів на чолі з люцифером.

О третій годині пополудні Ісус вмирає на Хресті, віддавши Матір під опіку святому Йоану. Її Серце пронизує останній біль агонії Ісуса. Пекло - переможене! За Божим велінням Пречиста Діва своїм наказом скидає дияволів у пекло.

24-26 березня

Опісля Божа Матір у духу споглядає, як наш Спаситель потішає і звільняє з аду душі наших Праотців, Патріярхів, пророків і других праведників, звільняє всі душі з чистилища. Пречиста Діва наказує ангелам відновити до незайманого стану знівечене Тіло Ісуса.

Вона спостерігає, як Ісус з почетом ангелів, Праотців, Патріярхів, пророків, других праведників і душ із чистилища прямує до гробу і воскрешає Своє Тіло на світанку 3-го дня

26 березня Неділя, ранок

Пречиста Діва Марія вітає у Вечернику воскресшого Христа з Його почетом; в тому числі - воскреслих тимчасово у тілах Святих Йоакима, Анну, Йосифа і других Отців і Патріярхів.

34р. по Христі травень м-ць

На Вечерник являється Пресвята Тройця на Троні. Божу Матір садять на Трон. В присутності ангелів і Святих Три Божі Особи поручають Їй під опіку Церкву. Марія дістає гідність Цариці Неба і Землі, Хранительки Церкви, Владичиці всіх сотворінь.

34р. по Христі. 4 травня.

Господь у Вечернику при столі з апостолами, учнями і побожними жінками вчить їх слухати і шанувати Його Матір. Потім Ісус з Оливної гори возноситься на Небо із своїм почетом і творить чудо для Матінки Божої: бере Її з Собою і - наділяє здібністю рівночасно перебувати з апостолами, щоб потішати їх.

4-7 травня.

Цариця Неба і землі посаджена на Троні праворуч Сина із правом не вертатися на землю. Вона відмовляється від наданого права, щоб ще працювати на землі для Божої слави.

14 травня.

Божа Матір у Вечернику вже 10-й день чуває, молиться і постить з апостолами, учнями і побожними жінками за Зіслання Святого Духа. Після Зшестя дозволяє апостолам вийти з дому і проповідати. Молиться за їх успіх і посилає їм ангельську поміч.

21 травня.

Пречиста Діва готує приміщення і речі для Хрещення новонавернених і першої Святої Літургії. Першого дня було 3000 навернених, другого - 5000 чоловік.

22 травня.

На першій Службі Божій св. Петро уділяє Найсвятіші Тайни апостолам і Божій Матері. Віднині Пресвяті Євхаристійні Тайни мають назавжди лишитися над Її Серцем.

25 грудня.

Ангели на хмарині переносять Небесну Царицю до місця судилища над святим Стефаном, що прагнув останнього благословення Пресвятої Богородиці.

35р. по Христі. Січень - 24 березня.

В 40-денному пості Пречиста Діва випрошує у Господа ласку, щоб апостоли зуміли уложити однаковий для всіх Символ Віри ("Вірую..."). Потім - виряджає апостолів у світ для проповідування Святого Євангелія; дарує кожному на память священні Господні реліквії.

36р. по Христі. 25 січня.

Після усильних прошень Пресвятої Богородиці Ісус творить чудо навернення і освячення св. Павла.

40р. по Христі. 5 січня.

Пречиста Діва із св. Йоаном відпливають до Ефесу, відвідавши перед мандрівкою місця Хресної Дороги Відкупителя. Задля Маріїної молитви за мореплавців Бог вчиняє Її Покровителькою тих, що серед морських небезпек смиренно звернуться до Неї.

Лютий м-ць.

Божа Матір із Ефесу Своїм заступництвом рятує апостола Павла від смертельної небезпеки. Господь наказує йому втікати з Єрусалиму.

41р. по Христі. 25 березня.

Ангели проносять нашу Царицю на троні з Ефесу в Єрусалим, на місце страти Апостола св. Якова, сина Заведея. Божа Матір заносить його душу до Неба перед Трон Пресвятої Тройці.

Квітень м-ць.

Наша Небесна Матір із Ефесу молиться і благає, щоб Ісус визволив із в'язниці апостола св. Петра. Господь Сам сходить до Матері в світлицю. На Його бажання Вона скидає люцифера із демонами в пекло, а Господній ангел виводить Христового Намісника на волю.

Наступні м-ці.

Ірод загрожує Церкві. Божа Матір просить допомоги з Небес, шле ангела із просьбою перед Божий Трон. Пресвята Тройця бажає, щоб Марія, як Цариця Неба і землі, засудила Ірода Сама. Вона готова йти на муки й смерть, тільки щоб Ірод навернувся, а коли - ні, то щоб умер не за Її розказом. Але по Волі Господа - особисто засуджує непоправного грішника на смерть.

42р. по Христі. Липень і наступні м-ці.

На листовну просьбу св. Петра Божа Матір і св. Йоан вертаються до Єрусалиму. Дияволи за Божим допустом намагаються в час бурі потопити їхній корабель.

Піст апостолів і Марії перед нарадою про дотримання у Церкві закону Мойсея і обряду обрізання.

Ангели приносять Пречисту Діву в понадвоздушний простір, де Господь підкорює люцифера Божій Матері.

Наша Цариця - у Небі перед Троном Пресвятої Тройці. В Її долоні вкладають модель містичного храму, з котрою воз'єдналася людська природа Христа. Одержує від Господа владу розподіляти серед вірних скарби і ласки Відкуплення на всі наступні віки.

42р. по Христі.

Святий Матей у Вечернику готується писати своє Євангеліє. Через замкнені двері його відвідує на троні Пречиста Діва Марія із благословенням Всевишнього, із власною просьбою про Неї не писати, аж поки Віра утвердиться.

46р. по Христі.

Євангелист Марко перебуває в Палестині. Просить через ангела-хоронителя, щоб Божа Матір помогла йому отримати просвітлення. Ангели приносять Її на троні у його світлицю. Святий Дух видимо сходить на апостола. Богородиця і його просить ще не згадувати про тайни, повязані із Нею.

48р. по Христі.

Св. Лука в Ахаї у Малій Азії пише Євангеліє по-грецьки. На просьбу Євангелиста наша Цариця позволила йому згадати найнеобхідніше про Неї; і тут же з трону під час чудесної появи дала йому потрібну інформацію. Постать Її, сидячої на Троні, навічно залишилась в його памяті.

52р. по Христі. 13 серпня.

Св. Архангел Гавриїл приносить Пресвятій Богородиці звістку, що рівно через три роки у той сам день Її візьмуть до Неба. Перед закінченням призначеного часу Пречиста Діва відвідує святі місця життя і Страстей Її Сина; в присутності Господа звертається із словом до містичного тіла святої вселенської Церкви. На землю сходить Пресвята Тройця, щоб вислухати Її Заповіт і Останню Волю.

55р. по Христі. 13 серпня. Пятниця. 3-я год. пополудні.

Пречиста Діва Марія відмовилась від наданого Богом права перейти у вічність, минаючи смерть; бажала піти тією ж дорогою, що наш Спаситель і всі діти Адама і Єви. Тому три дні наперед їй пригадали про ту дату. Матінка Божа зібрала біля Себе всіх апостолів (спізнився тільки апостол Тома). Чували, молилися і прощались. Накінець втомившись, прилягла спочити і заснула. Її постать -променить, звенить ангельська музика, розноситься неземний аромат...

13-16 серпня.

Господь чудом попереджає апостолів, щоб людська рука не торкалась тіла Його Матері. Апостоли, тримаючи лише краї туніки, поміщають невагому Божу Матір на катафалк. Єрусалимські товпи приходять до Тіла. Свічки три дні горять, не згоряючи. Чуда - вздовж шляху похоронної процесії до Йосафатової долини. Ангели і апостоли - на варті біля нової гробниці нашої Небесної Неньки. Душа Марії - поміщена на Царський Трон Пресвятої Тройці.

18 серпня.

На третій день згідно із Божою ухвалою Спаситель і душа Марії сходять до гробниці з ликуючим Небесним супроводом. Подібно до Її Сина і на Його наказ душа Пречистої Діви зодягається в своє воскресше і прославлене осяйне Тіло. Пресвята Тройця приймає Царицю Неба і землі у свої вічні і нерозривні обійми. Три Божі Особи увінчують Пречисту Божу Матір короною вічної Небесної слави, присуджують нашій Небесній Неньці належну Їй частку Божественності - зверхність над усіми сотворіннями Божої всемогутності. Згідно із прийнятим в той день Божим Декретом, цитуємо: "...Ніщо, - так бажаємо Ми, - не буде дано світові, що не пройде через твої руки. І не відмовимо Ми ні в чому, що побажаєш Ти признати людям..."

Серпень м-ць.

Тимчасом прибув апостол св. Тома. Дуже прагнув ще востаннє глянути на обличчя Пречистої Діви Марії. Йому відчинили гробницю. Тіла не було. Тоді апостоли зрозуміли, що Господь забрав Свою Матір до Неба з тілом і душею.

58р. по Христі.

Через три роки після тої події Апостол, св. Йоан приступає до праці над своїм Євангелієм; пише по-грецьки в Малій Азії. Цариця Неба і землі прибуває на троні в келію Свого прийомного сина і опікуна на землі. Пречиста Діва Марія приносить четвертому й останньому Євангелистові благословення від Всевишнього, просить про Неї не писати. Мовить так, цитуємо: "...це ще не є відповідний час, щоб увічнити містерії і таємниці, які ти знаєш про Мене. Ані ще не можна їх об'являти світові, що так привик до ідолопоклонства. Бо люцифер їх використає на зло, щоб стривожити тих, котрі мають прийняти віру у свого Відкупителя і Пресвяту Тройцю..."

1637р. по Христі.

Аж тоді прийшов час, коли після десятилітнього настоювання Небес богобоязнена черниця з чину Босих Кармеліток, преподобна Мати, блаженна Марія з Агреди (Іспанія) почала записувати те, що їй було показано у видіннях. Вищенаведені події і дати взяті з її довголітньої праці про Пречисту Діву Марію під назвою "Містичне Місто Бога". (В українському перекладі з англійської мови: "Марія. Земний шлях, труди і подвиги.")

Бібліотека » Церква » Духовна література » "Містичне Місто Бога" (Преподобної Мати Марії від Ісуса з Аґреди (1602-1665))
Сторінка 10 з 10«128910
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика