Головна сторінка сайту
Сторінка 2 з 2«12
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Церква » Духовна література » ЧУДЕСНІ ДАРУНКИ ВІД МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ (о. Ігор ЦАР)
ЧУДЕСНІ ДАРУНКИ ВІД МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ
Дата: Неділя, 25.04.2010, 20:07 | Повідомлення # 6
72. Мирослава Кміть, 1957 р.н., м. Львів, виша освіта.

З маленької дитини я завжди бачила перед собою чудовий і великий портрет Митрополита Андрея, який переховувала моя мама, Наталія Богдан, від тих, що її переслідували після 11-ти літнього ув’язнення. У 1945 році маму засудили на 25 літ за те, що любила Україну. На суді показували знимки з похорону Шептицького, де мама – студентка медінституту несла вінок. Це вважалося злочином. Ще раніше вона була в числі тих найкращих учениць школи ім. М. Шашкевича, якы ходили вітати Митрополита з іменинами. Шептицький благословив діточок і давав всім цілувати великий золотий перстень з мощами святих. А тому для мене образ Митрополита завжди був святим. Після виходу нашої Церкви з підпілля я часто зі своїми дітьми ходила молитися до крипти Собору св. Юра.

Восени 1999 року важко захворів мій син Андрій. Після вірусної інфекції почалося запалення легенів. Обстеження показало жахливі результати і лікарі назначили курс сильних антибіотиків. Одночасно ми з сином ходили до крипти і гаряче молилися за видужання. Син притулявся грудьми до гробу Шептицького і я була впевнена, що все буде добре, бо Митрополит постійно допомагає мені у педагогічній і мистецькій праці. Я давно молилася до нього, як до святого. І дійсно, через 10 днів зробили повторний рентген, який показав, що легені абсолютно чисті. Я відразу постановила, в знак подяки, описати про цю чудесну поміч за посередництвом Шептицького. Митрополит Андрей є опікуном моєї родини, а також багатьох моїх друзів.

73. Люба Вергун, 1966 р.н., м. Кам’янець-Подільський, неповна вища освіта.

Я народилася в с. Михайлівці Борщівського р-ну Тернопільської області, а заміж вийшла в сусіднє село Кудринці. У червні 1999 року там стався прикрий випадок. Пан Михайло Клим з 1937 р.н., кропив жуків без захисту і отруївся хімікатами. У нього перестав працювати шлунок, втратив апетит і за два тижні схуд на 11 кг. Оніміли руки й ноги, покрутило пальці і сильно боліла права сторона голови. Його повезли до Києва і поклали у 18ту лікарню в неврологічний відділ, де 20 днів рятували серце.

4 липня я зустріла дружину хворого, Стефанію, і дала їй іконку Митрополита Андрея з молитвою за прославу. Вона ревно благала: “Отче Андрію, ти за життя помагав всім людям, то ж допоможи, щоб мій чоловік виздоровів”. Через декілька днів ми знову зустрілися і пані Стефанія мені розказала: “Слава Богу, моєму чоловікові вже легше, Шептицький допоміг!” Я сильно втішилися, бо теж молилася за пана Михайла до Шептицького і все казала: “Хай станеться чудо!”. А 20 липня його виписали з лікарні. Дякую Богові за чудесну поміч від Митрополита Андрея. Колись у 1902 р. Шептицький був з візитацією у наших селах і це для нас велика честь і ласка, що така Велика Людина ходила по нашій землі.

74. Отець-декан Володимир Юськів, 1957 р.н., м. Великі Мости Львівської області.

Восени 2001 р. в Белзькому деканаті до мене звернулася за порадою одна жінка з донькою Наталею. Два роки після шлюбу Наталя не вагітніла, а тепер, перебуваючи на восьмому місяці, в неї виникла смертельна небезпека. Лікарі, після неодноразового ультразвукового обстеження, виявили складну легеневу паталогію. Дитина живе і розвивається тільки за рахунок матері, а після народження вона відразу загине, бо не зможе самостійно дихати. Крім того в будь-який момент плід може завмерти і тоді виникне загроза для життя матері. Лікарі настирливо радили зробити аборт.

Біль і розпач переповнив серце мами і доньки, які є практикуючими християнами. З дитинства Наталя дотримувалася Божого Закону, належала до молодіжного братства і ось, тепер, стоїть перед страшним вибором. Я порадив їй покластися на Божу волю і просити заступництва Митрополита Андрея, бо якраз 2001 рік Церква проголосила роком Шептицького. В цьому намірення молилася ціла наша парафія, священники з деканату і вся родина Наталі.

Перед пологами Наталя поїхала до Собору св. Юра, щоб помолитися на могилі Шептицького. Вислухала Службу Божу, посповідалася, прийняла Святе Причастя і гаряче молила Бога за чудесне оздоровлення для прослави Митрополита Андрея. І ось, 22 жовтня, приходить до мене мама Наталі і зі сльозами на очах каже, що Бог вислухав молитви своїх дітей, бо хлопчик народився живим. Акушерка відразу його охрестила. Питаю, як назвали? – Андрій – відказує бабця,– в честь Митрополита Андрея, інакше й не могло бути. А 29 жовтня, я довершив чин Хрещення. Сьогодні Андрійкові вже минув рочок.

75. Сестра Володимира Максимів, 1958р.н., ЧСВВ, м. Львів. Закінчила Папський інститут.

У США проживає наша сестра Бернарда Аркатин 1922 р.н., яка у 80-тих роках під час автокатастрофи зазнала важких тілесних ушкоджень. Здавалося, що не виживе. Всі наші сестри молилися за неї до митрополита Андрея і незабаром сестра Бернарда прийшла до свідомості. Однак, назавжди могла залишитися паралізованою. Сестра наполегливо молилася до Шептицького за чудесне оздоровлення. І дійсно, сталося повне виздоровлення, хоч сестра в похилому віці.

З вдячності до свого небесного заступника сестра Бернарда, з благословення єпископа, об’їздила всі наші парохії в Америці; розповідаючи про життя і діяльність Великого Митрополита, про те як через його заступництво стала в чудесний спосіб здоровою.Часто сама їхала автом, а в інших випадках користувалася поїздом і літаком. Ця місія вдячності сестри-васіліянки охопила 127 тисяч км.

Приїжджаючи в Україну сестра Бернарда по селах, містах і обов’язково на катехитичних заняттях, розповідає про євангельске життя Слуги Божого Андрея та робить пожертви для прослави нашого Українського Князя Церкви.

Тут треба зупинитись, бо всі випадки не можливо списати – їх дуже багато. Беатифікаційний процес розпочато 5.12.1958 р. Прошу всіх, хто одержав чудесну поміч за посередництвом Митрополита Андрея Шептицького, повідомити за адресою: 290004, Україна, Львів-4, пл. Соборна, 3.

МОЛИТВА

О Пресвітла Єдина Любове! Молитвами слуги Твого Митрополита Андрея, глянь ласкаво на Вкраїну, наш Спасе, зглянься на Церкву нашу, на народ, що його полюбив Ти! Дай нам у безмірній Своїй милості дар мудрості, дар єдності, дар Любові! Нехай навічно згине розбрат і ненависть з-поміж нас, нехай зникне темрява злоби і гніву! Нехай пропаде гординя, нехай розвіється, як дим, усяке зло, щоб ми, Тобою, Христе, з’єднані, єдиним серцем і єдиними устами прославляли й оспівували пресвяте і величне Ім’я Твоє Отця, і Сина, і Святого Духа! Амінь.

ВИТЯГИ
З ПОСЛАННЯ Митрополита Андрея до недужих у 1934 році

Не маючи спромоги станути на ноги, прикований до крісла, та в неспромозі Вас відвідати, пересилаю Вам отсим письмом найщиріший мій привіт – Архиєрейське Благословення і тих кілька слів потіхи. Бог допускає на нас терпіння, недуги, тілесну неміч, тяжкі нераз болі, прикрі хірургічні операції – з любови до нас і для нашого добра. Бо нам терпіння, недуги завжди треба: без них могло б наше життя відступити від Божого закону, і ми могли б пропасти навіки. Ми, Дорогі, є з роду грішниками, наша зіпсута природа бунтується проти Божої волі і зводить нас на бездоріжжя. Щасливий той, кому Бог дає нагоду покутувати за гріхи. Немічне тіло лежить на ложі терпіння, але коли душі діткнеться благодать Святого Духа, то просвітить розум і побачить, скуштує, яким добрим батьком є Бог, як добре разом з Ісусом Христом терпіти і з Ісусом Христом воскреснути. Хто лише зрозуміє, який то є скарб, цей ним так утішиться, що серед найбільших терпінь знайде хвилини радості.

Мій Брате-Сестро, ціла твоя недуга є під символом, під знаком маленького дерев’яного хреста. Ти міг би той хрестик дерев’яний відкинути від себе, але зачекай ще хвилинку, придивися йому ближче, а може замість відкинути, – ти притиснеш його до серця й поцілуєш. Недуга тіла вертає здоров’я душі. Тому символ твоєї недуги – хрестик. Терпеливе зношення хреста робить нас подібними до Ісуса, і коли терпеливо зносимо Богом дані терпіння, то, як киринейський Симеон, помагаємо Ісусові двигати хрест на Голгофу.

Чаша Христової Крові є неначе неповна, і Христос сам дозволяє, щоби до тієї Чаші Його Крові люди могли додати і кілька крапель своєї крові. Дивним даром Божої благодаті вільно нам таким способом свою кров доливати до Христової Чаші і тим способом доповняти те, що бракує Христовим страстям. Вільно нам своїми терпіннями завершувати Христове діло. Тобі, бідна убога дитинко, що терпиш гіркі терпіння й гіркі болі, недуги, що лежиш у ліжку опущена, забута всіма, – тобі вільно приймати терпіння й терпіти так, що твоє ліжко стане неначе Христовим хрестом, на котрім розп’яте твоє тіло буде проливати кров свою разом з Ісусом Христом за спасення світу.

Терпіти – це значить Богові виявляти найбільшу любов, а коли у терпіннях думаєте про ближніх, про тих, що терплять гірші терпіння від вас, і коли за них жертвуєте ті терпіння, то це є прегарне, пречудове діло любові ближнього, а любов покриває множество гріхів. Може це і трудна чеснота - радуватися у терпіннях, але вже багато значить – розуміти, що хрест – це Божа ласка, розуміти, що Бог з любові до нас дає нам терпіти і що ті терпіння можуть принести і нам, і нашим ближнім великі добра. Коли це зрозумієте, то зможете так терпіти, щоб у всім прославлявся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і сила по віки вічні. Амінь.

* * *

Легше часом кров пролити в одній хвилі ентузіазму, ніж довгі роки з трудом виконувати обов’язки, зносити спеку дня і жар сонця, злобу людей і ненависть ворогів, брак довір’я своїх і недостачу помочі від найближчих; і серед такої праці аж до кінця виконувати своє завдання, не чекаючи лаврів перед перемогою, ані винагороди перед заслугою!

МОЛИТВА

О, мій Боже, з глибини моєї душі кланяюсь перед Твоєю безмежною Величчю. Дякую Тобі за ласки і дари, що ними Ти наділив Твого вірного Слугу Митрополита Андрея Шептицького. Прошу Тебе: прослав його також і на землі. В тій цілі благаю Тебе: уділи мені в Своєму Батьківському милосердю ту ласку, про яку я Тебе покірно прошу. Амінь. „Отче Наш”, “Богородице Діво”, “Вірую”.

Бібліотека » Церква » Духовна література » ЧУДЕСНІ ДАРУНКИ ВІД МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ (о. Ігор ЦАР)
Сторінка 2 з 2«12
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика