Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 212»
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Духовність » Обережно, секти! » Підгорецькі "василіяни"
Підгорецькі "василіяни"
Дата: Неділя, 14.02.2010, 00:27 | Повідомлення # 1
Правда про "Правду"
Недарма в нашому народі говорять: "Неправдою світ перейдеш, а назад не повернешся". Бо, що руйнує, ніколи не може творити, будувати чи пізнавати. Адже говорить Євангельська наука: "Пізнай правду і правда визволить тебе", дасть тобі пізнати сокровенне, що, можливо, не завжди і здатне відкритися без Божої ласки. Але чи це ми зустрічаємо в недавно об'явлених себе "підгорецьких пророках"? Вони не тільки пов'язують себе з традиційно-оновленою Церквою, але й з новою "самопроголошеною ієрархією" і, що найцікавіше, з новим синодальним устроєм.

А починалося в них все досить прозаїчно, без жодних натяків на якусь "ексклюзивність" та "непересічність особистостей", які, нібито, зазнають видимого гоніння та переслідування від Василіянського Чину і Церкви. Ще у 2003 р. екс-ченці Антон-Ілля Догнал, Ричард-Методій Шпіржік та Самуїл-Роберт Обергаусер, що належали до розформованої Чеської делегатури оо. Василіян, в незгоді з Чеською ієрархією ГКЦ і її рішеннями, робили спробу зареєструвати громаду УГКЦ, теж, очевидно, нікого не питаючи. X Генеральна Капітула оо. Василіян, члени Римської провінції та делегати з усіх провінцій Василіянського Чину св. Йосафата приймають рішення про розформування Чеської делегатури і її 21 член має перейти в підпорядкування протоігуменам місця проживання або безпосередньо Протоархимандритові.

Наші екс-ченці з Чехії, а також четвертий "протестант", українець Василь-Маркіян Гітюк з Підгорецького монастиря ЧСВВ відкидають це рішення і зачиняють двері монастиря перед чинним Протоігуменом. Їхнє пояснення, немов, їх хочуть звідси виселити, заборонити проповідувати "живу Євангелію та живого Господа" і змушують до невиправданого послуху, У 2005 р. цих ченців було виключено з Василіянського Чину відповідними декретами, а після самопроголо-шення себе ієрархами-єпископами УГКЦ у березні 2008 р. на них була накладена велика екс-комуніка, яка забороняє будь-які уряди і чини в Церкві, згідно з ККСЦ. Підгорецькі екс-ченці подають апеляцію до Риму, але це не міняє суті справи і конфлікту, в який вони втягнули Церкву.

Цікавим видається також факт, як вдалося, перебуваючим в опалах "підгорецьким ченцям", переконати Героя України, директора Львівської Галереї Мистецтв Б. Возницького передати їм для літургійних відправ колишній костел Воздвиження Чесного Хреста. Адже він входить у комплекс Підгорецького замку як філія Львівської Галереї Мистецтв. У далекі 90-ті роки минулого століття директор Галереї Б. Возницький ніяк не погоджувався на такі ж відправи в колишньому костелі монастиря сс. Кларисок, який клопотала офіційно зареєстрована релігійна громада УГКЦ. Мотиви директора були досить непереконливі, немов і мальовидла на склепіннях костелу не відповідали духові східної, української церковної традиції, і зникне можливість забезпечити охорону скульптур І.-Г. Пінзеля тощо. А от якими ще аргументами, крім обіцянки профінансувати реставраційні роботи в будівлі колишнього костелу, що так і залишилася обіцянкою, вдалося "підгорецьким" переконати пана Директора - незрозуміло?

Наші "підгорецькі протестанти" займаються дуже активно видавничою діяльністю, готуючи майже не щотижня обіжники, летючки і тзке інше, в яких розкривають свою "доктрину", базовану на суцільному протесті, виявленні, критиці, очорненні, не гребуючи відвертою неправдою або півправдою. А новосвячені ієрархи "підпільної церкви" ростуть як гриби після дощу, так само як кількість членів "нового синоду".

От тільки більшість його членів про це довідуються саме з цих друкованих обіжників, і що найголовніше - без їхньої згоди і апробації. Зокрема - це о. Михайло Осідач, о. Йосиф Холод, ЧСВВ, о. Атанасій Кулинич,ЧСВВ, Владика Іриней Білик, ЧСВВ, що дали письмове спростування в релігійній пресі та багато інших. Дещо непокоїть сам стан адептів і симпатиків "підгорецьких протестантів". Очевидним є те, що вони проявляють не тільки заангажованість у питання церковного устрою, доктрини та віри, які їм вмовили і напевне "гіпнотично" навіяли їх так звані "пророки". Назовні виходить також неадекватна агресія та фанатизм у відстоюванні тільки своєї правоти, а решта немає жодного значення. Та й передача "Прямим текстом", зорганізована на львівському телебаченні, яку вів Остап Дроздов на початку жовтня, лише константувала і ще раз проявила це. Шкода, що й ведучий також не увійшов у суть питання, бо, як і більшість молодих журналістів, віддав перевагу сенсаційності за всяку ціну, навіть коштом правди та істини. Адже чим конфліктніша передача, тим більшу аудиторію глядачів вона збирає. Незвичною на передачі також була позиція контеплятивних сестер Василіянок, які чомусь ззмість перебувати на постійній молитві і чуванні у брюховецькому монастирі, що зрештою є однією з головних їхніх харизм, полюбляють плакатні протести під спінами Ратуші або телевізійну "рекламу", бо виявилося, що саме тепер ці сестри зустріли "Живого Христа". А якого ж Христа вони мали в серці до зустрічі з "підгорецькими отцями", перебуваючи в монастирі?

Проте саме поняття "Живий Христос" має дещо теософічне значення, невластиве для християнського віровчення. Адже Господь-Христос є завжди той Самий, що був, є і завжи перебуватиме з нами по всі Часи. А чи Вічність є живою...? Мабуть, це не властива їй категорія. Саме озброєні такою "наукою" слухачі "підгорецьких" вчинили дебош і публику, перериваючи двічі Святу Літургію у першу суботу місяця жовтня (04.10.08 р.) в церкві св. Андрія у Львові. А чого вартують їхні окрики в храмі Божім на оправдання "підгорецьких отців", - "...то все брехня, вони обороняють Живого Христа, що ви від нас хочете, адже ми діти Авраама, ми правдиві, а не ви тут...". Так і хотілося відповісти їм словами Господніми, якими звернувся Христос до фарисеїв: "Ви називаєте себе дітьми Авраама, але Він так не чинив. Ви чините волю отця вашого, батька брехні - Самуеля!..." І дійсно, людина, допроваджена лженаукою "підгорецьких протестантів" до стану неврівноваженості та фанатизму, не усвідомлює того, якої шкоди вона завдзє, в першу чергу, своїй вірі та душі, а загалом Церкві та Чину оо. Василіян, так заслуженого для Неї.

З приводу цього на думку нам приходять дві постаті Церкви Христової, один - апостат о.-проф. М. Лютер, а другий - святий отець Піо з П'єтрельчіни. Перший з них також прагнув очищувати Церкву, її осучаснювати, але власна гординя і непослух допровадили його до апостазії, а Церкву - до розколу. Другий, навпаки, в повноті віри, послуху і смирення погодився з рішенням єпископату та настоятелів монастиря Сан-Джовані-Ротондо про заборону відправляти Святі Літургії та сповідати вірних. І це протягом майже десяти років! Отець Піо став взірцем правдивого монаха і священика. Саме через такі постаті Церква знову і знову очищується, міцніє, зростає і багатіє у своїй повноті.

Господь Ісус Христос недарма застерігав, що "...правдивий пастир приходить до свого стада через двері і оберігає його, а злодій вкрадається через вікна і він не є правдивим пастирем...". Тож стережіться лукавих, що звуть себе пастирями і пророками, самі себе проголошують і так вчать інших, бо повні неправди і гріха!

Славко ЮНАК, Часопис, Христос - наша сила, № 311, грудень 2008 р.
[c]
http://www.christusimperat.org/

Дата: Неділя, 14.02.2010, 00:27 | Повідомлення # 2
«Чого мене спокушаєте, лицеміри?» (Мт. 22, 18), - реакція священика УГКЦ на пасквілі ватажків "угрупування Догнала"
Саме на ці Христові слова, спрямовані до фарисеїв, бажаю звернути увагу чотирьох диваків, котрі, вважаючи себе єпископами, закидають мені, що я, згідно їхніх слів, є «зрадником Христа і Церкви, стягнув Боже прокляття на себе, свою родину і на всіх, хто зі мною творить внутрішню єдність і мені підпорядковується. Якщо не буду чинити покаяння і помру у стані нерозкаяності, навіки загину. Покаяння з мого боку полягає в тому, що прилюдно визнаю віру, відречуся єресей Гузара і попрошу папу знову прийняти мене до Церкви» (пасквіль від 25.09.2009).

На початок, бажаю заявити, що мені неприємно з ними спілкуватися, тому свого листа я адресую не їм особисто, а всім чесним християнам з наміром не оправдатися, бо не почуваю за собою ніякої провини, а застерегти і виявити поважні відхилення у світогляді цих диваків, котрі вдають із себе єпископів.

По-перше, я не належу до так званої УПГКЦ, котра ніким не зареєстрована і про котру ніхто крім них самих не знає. Тому рішення їхнього, так званого, «постійного синоду» для мене не має жодної вартості і для мене є смішним.

По-друге, жодна людина, котра не має на це повноважень, не може назвати мене зрадником. Якщо ці люди заявляють, що я зрадив Ісуса Христа, то, цікаво, за кого вони себе мають? А якщо заявляють, що я зрадив Церкву, то вони порушують презумпцію невинності, адже лише суд може встановити чиюсь вину, а тим більше - зраду. В подібний спосіб поступали, так звані «трійки» НКВД, коли без суду і слідства у свій час засуджували на смерть наших чесних людей.

По-третє, ці диваки, котрі лякають, що я, якщо не покаюся, «згину навіки», нехай добре уважають щоб вони самі спаслися, адже каятися, як видається, потрібно найперше їм самим. Хоча б з тієї рації, що я є правно висвяченим священиком, а вони - самозванці, котрі присвоїли собі чужу гідність.

Крім того, мені пропонують просити папу, щоб мене «знов прийняв до Церкви». По-четверте, я ніколи з Церкви не виступав і до неї буду належати до самої смерті, та і по смерті, сподіваюсь, - також. А те, що ці диваки відіслали копію свого пасквілю про «анатему» папі, ще не означає, що папа його схвалює і благословляє. А поза тим, не розумію, яке відношення має папа до цієї УПГКЦ, котрої Ватикан не визнає? Не здивуюсь, якщо за ці слова, вони відважаться ще й на папу накласти «анатему», адже він також до сьогодні ще не засудив, так званих, «єресей Гузара», котрих насправді не існує.

І на кінець, не можу зрозуміти, яким чином «документ» був виданий 25 вересня 2009 р., якщо саме «рішення» (згідно тексту) було прийняте 26 вересня 2009 р. У цьому випадку хочу розповісти не дуже шановним авторам пасквілю таку народну усмішку: «Іване, чи будеш їсти вчорашній борщ? - Звичайно, буду. - Ну то приходь завтра». Так і тут. Видно, щось не в порядку з їхнім «секретаріатом».

Як повчає свята Церква, серед гріхів проти Святого Духа є і такий - закаменілість на спасенні упімнення. Саме у цьому грісі знаходяться ці, так звані, «єпископи», так званого, «постійного синону», так званої УПГКЦ. Як Христовий священик закликаю всіх наших читачів і всіх людей доброї волі молитись за цих нещасних людей, щоб Господь допоміг їм покаятись, бо ж Ісус Христос на хресті помер також і за них.

Редактор газети «Мета» священик Іван Галімурка
http://www.christusimperat.org/uk/node/19996

Дата: Неділя, 14.02.2010, 00:30 | Повідомлення # 3
Офіційне повідомлення прес-центру Бучацької єпархії УГКЦ у зв’язку з антикатолицькою діяльністю "угрупування Догнала"

«І коли хто скаже тоді вам: Глянь ось Христос, чи онде, - не вірте, бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки і чуда, щоб коли можна, звести навіть і вибраних. Ось Я попередив вас.» (Мт. 24, 23 - 25).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі вірні,

Звертається до вас прес-центр Бучацької єпархії у зв'язку з поширенням інформації наклепницького характеру на адресу Блаженнішого кардинала Любомира Гузара - Глави УКГЦ, Апостольського Адміністратора Бучацької єпархії о. Дмитра Григорака, ЧСВВ, отця Зеновія Пасічника, священика Бучацької єпархії та інших отців УГКЦ.

Вже протягом кількох років на Заході України діє група іноземців (група Догнала), які під виглядом греко-католицьких провідників збирають невдоволених священиків, монахинь або мирян і пропонують їм дуже принадний, але водночас обманний «шлях до неба». Їх називають «підгорецькими отцями», але правильніше їх буде називати «група Догнала» (за ім'ям засновника секти). Мають себе за «новозавітних пророків» і «спасителів», стверджують, що лише вони знають правдиву науку Церкви, а всі решта помиляються. Вони вселяють в уми людей зневагу до Української Греко-Католицької Церкви. Люди зваблюються також на те, що нібито вони допомагають своїми молитвами, але що це за молитва, коли вони розпалюють ненависть до єрархії і до Церкви взагалі; що це за гучне призивання ім'я «Ісусе», коли в поведінці вони є злі та агресивні? Невже ж можна любити Ісуса та одночасно очорнювати свого ближнього?

Основна частина цих псевдо-грекокатоликів належала до отців Василіян. Однак, через непослух та гординю цих людей було видалено із монашого чину. Вони також були священиками, але настільки хотіли бути знаменитими і визначними, що їхнє священство стало обмінною монетою в отриманні власної слави, потоптавши при цьому репутацію інших священиків та єпископів. На що Патріарший Трибунал зреагував адекватно: заборонив їм священнодіяти і відлучив їх від Церкви. Опісля Апостольська столиця, а саме: Найвищий Апостольський Трибунал - Сигнатура - підтвердила це рішення як правильне і остаточне. Але на цьому діяльність чужинців не припинилася. Вони в брутальний спосіб почали влізати в наш спільний дім - Українську Греко-Католицьку Церкву, самопроголосивши себе «єпископами». Трохи згодом ці особи відважилися на ще нахабніше: всіх законно призначених архиєреїв УГКЦ «викляли» з Церкви. Але й на цьому їхній хворобливий ентузіазм не зупинився. Їхню увагу не обійшов також і Ватикан. 15 вересня 2009 р. Б. вони дозволили собі «виключити» з Католицької Церкви усіх кардиналів, членів усіх папських церковних інституцій, мотивуючи це тим, що всі вони «зрадили Христа».

Очевидно, що наступною жертвою їхньої хворобливої фантазії буде сам Святіший Отець. Вони уже звертаються до Папи з вимогами та повчаннями, що Папа має робити. «... На жаль Ви, Ваша Святосте, в цій ситуації реагували як апостол Петро в Антіохії (див.Гал.2,11 наст.)! Ваше мовчання було зрадою Христа, Церкви і люду, спраглого правди і справедливості.» У цих словах можна побачити явне зухвальство і неповагу до Святійшого Отця. А наші «підгорецькі проповідники» вважають це нормальним для себе, а навіть і таке можуть заявити: «У випадку, якщо Ви, Святіший Отче, помрете, то вже нема кому вибрати Папу.» (Листи з УА 12/09). З цих слів випливає, що наступний Папа буде відступником і єретиком, оскільки його вибиратимуть «кардинали-зрадники Христа». І продовжуючи думку, напевно єдиним правовірним папою може бути лишень хтось із сектантської групи Догнала.

Коли до наших «правовірних отців» звернувся кардинал Я. Пуятс з питанням «... Чому ви виступаєте від імені Папи Римського, вимагаючи віровизнання???», то відповідь була наступною: «Ваша Еміненціє, Бог цього хоче, а Святіший Отець це з вдячністю прийме.» (Листи з УА 12/09). Як бачимо, що вони починають уже говорити від імені Бога, а влада Папи проявляється лише у «совершенному послусі» «групі Догнала».

Одночасно, реальне життя Церкви, за яким маємо можливість слідкувати через засоби масової інформації, показує зовсім інше. Святіший Отець продовжує працювати і йому допомагають ті ж кардинали та інституції, яких, за словами «Догналістів-сектантів», вже не існує через «зраду».

Блаженніший кардинал Любомир Гузар, якого вони теж «анатемствували», 19 вересня 2009 року був присутнім на зустрічі Патріархів та Верховних Архиєпископів Східних католицьких Церков на запрошення Вселенського Архієрея Венедикта XVI, де Папа прийняв його як правдивого і єдиного Главу УГКЦ.

Ще один яскравий приклад брехні, обману та очорнення, яким займаються догналівці - це Український Католицький Університет (УКУ). Вони не по-християнськи очорнюють цей навчальний заклад, називаючи його «місцем, де втрачається жива віра». Звинувачують у «невиразному відношенні єдності зі Святішим Отцем». А яким є жест Папи? 100 тисяч євро - таким є дар Святішого Отця Бенедикта XVI на розвиток УКУ. Ці гроші Папа передав зі свого особистого фонду.

Отже, вся їхня зброя: дух злоби, ненависті, бунту, непокори, очорнення і обману - з арсеналу князя темряви.

Як бачимо, результат як на долоні: хто є хто. Хто служить для Бога і для Церкви, а хто одержимий манією величі і влади, духом гордині, як Люцифер, повстає проти Бога і Його Церкви, використовуючи ту саму зброю, що і сатана.

Зайвим підтвердженням цьому є зміст їхніх листівок, які вони поширювали на початку жовтня в с. Пробіжна. В цих листівках вони прямо закликали до бунту проти єрархії та проти отця пароха Зеновія Пасічника, який користується заслуженою повагою в усіх жителів с. Пробіжна.

Щодо сестер монахинь, які проживали в с. Пробіжна, Чортківського району, що на Тернопільщині, то слід сказати, що дані сестри відкрито заявили свою приналежність до «групи Догнала». Тому Апостольським Адміністратором Бучацької єпархії о. Дмитром Григораком, ЧСВВ, було прийнято рішення припинити діяльність монастиря, члени якого діють на шкоду Церкві.

Декрет від 01.10.2009 р.Б., вих. № 242/09 К

Беручи до уваги неодноразові мої звернення до преподобних сестер монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Пробіжна з метою вияснення підпорядкування даних сестер проводу Католицької Церкви, і в тому числі єрархії УГКЦ, та отримавши у відповідь лист № 52 від 15.08.2009 р.Б., надісланий мені сестрами контемплятивного монастиря Св. Пророка Іллі, в якому сестри заявили, що не підпорядковуються єрархії УГКЦ і не належать більше до Української Греко-Католицької Церкви, тому, згідно кан. 1513 §3 ККСЦ СКАСОВУЮ Декрет Вих. №143/05 К від 10.10.2005 р.Б., яким було прийнято до Бучацької єпархії УГКЦ сестер Василіянок контемплятивного монастиря. ЗАБОРОНЯЮ вище згаданим сестрам вести будь-яку діяльність на території Бучацької єпархії УГКЦ. Із скасуванням Декрету Вих. №143/05 К від 10.10.2005 р.Б. монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Пробіжна, Чортківського р-ну Тернопільської обл. припиняє свою діяльність. Сестер, які на даний час перебувають у будинку по вул. Церковна, 1, с. Пробіжна, згідно з вимогою громади, прошу покинути будинок і повернути його власнику - греко-католицькій громаді с. Пробіжна. Декрет набирає чинності з моменту повідомлення.

о. Дмитро Григорак, ЧСВВ Апостольський Адміністратор

о. Олег Ольховецький Канцлер

Чотири сектанти з Підгірців

1. Відкрито і безапеляційно проголосили себе пророками, яких Бог вибрав для місії обнови цілої Католицької Церкви. Не терплять жодної критики в свою адресу. Вважають себе єдиними вибраними, єдиними, що володіють істиною, ставлять себе вище будь-яких церковних авторитетів, навіть авторитету Святішого Отця Венедикта XVI. Вони кажуть: «Якщо Папа нас не визнає і не прийме наших рекомендацій, він перестане бути Папою».

2. Самочинно проголосили себе «єпископами» всупереч всім можливим приписам Канонічного права. Не будучи вдійсності єпископами і не займаючи жодних посад в Католицькій Церкві, накладають «анатеми» на церковну єрархію Католицької Церкви і відкрито закликають до бунту проти законної церковної влади.

3. Жонглюючи фразами і висмикуючи з текстів окремі вислови блаженнішого Любомира Гузара, без жодних підстав і всупереч здоровому глузду приписали главі УГКЦ «єресі».

4. У своїх зверненнях часто послуговуються напівправдою або й прямою брехнею, що є несумісне з діянням Святого Духа.

5. Вважають себе непомильними, говорять «від імені Бога», лякають вічним прокляттям, «виклинають» з Церкви (самі будучи вже поза Церквою), і одночасно чинять абсурдні і комічні дії, наприклад: закликають усіх священиків не служити 7 років (!) Святу Літургію, а «чинити покаяння»; «викляли» з Католицької Церкви всіх (!) кардиналів, сотні єпископів, «анатемствували» всіх єпископів УГКЦ, в тому числі тих, які пройшли підпілля і ризикували своїм життям, щоб зберегти УГКЦ і т. п..

Що може бути причиною появи цієї секти?

На нашу думку, можливими причинами появи «догналістів» є:1) явні психічні відхилення у засновників «групи Догнала», гіпертрофоване почуття гордині та амбіційності; 2) добре продуманий план ворогів Католицької Церкви, які руками «догналістів» хотіли би нанести удар по Церкві і як мінімум - вчинити розкол УГКЦ; 3) діяння злого духа, який хоче знищити Христову Церкву, подібно як діяв злий дух проти старозавітньої церкви через жінку ізраїльського царя Ахава - Єзавель (див. 1Цар.18,29 - 22, 54 та 2Цар. 9,1-37). Ціллю діяльності цього духа є знищення Церкви або, принаймні, її розкол. Цей дух добре знає, як заграти на людських недоліках - жаданню влади, зраненості, себелюбстві, бажанню визнання і слави, на комплексі меншовартості, на розчаруванню, провокації бунту, розколі і ненависті і т. п..

Тому всіх, хто щиро вболіває за долю УГКЦ, просимо молитися за навернення членів «групи Догнала» та за вилікування тих ран, які вони нанесли Церкві.

Прес-центр Бучацької єпархії УГКЦ
http://www.christusimperat.org/uk/node/19880

Дата: Неділя, 14.02.2010, 00:35 | Повідомлення # 4
Argumenta contra dognalismum: Коріння догналізму знаходиться в … Нью Ейджі (додаток №9)

ДОДАТОК № 9

До «Відкритий лист-відповідь так званим «підгорецьким «отцям» або угрупованню Догнала»

ARGUMENTA CONTRA DOHNALISMUM [1]

Частина VII

КОРІННЯ ДОГНАЛІЗМУ ЗНАХОДИТЬСЯ В ... НЬЮ ЕЙДЖІ.

Коріння вашого релігійного угрупування можна шукати або в темних коридорах спецслужб, або в темних коридорах невідкупленої людської свідомості. Не знаю, де їхнє феноменологічне коріння.

Але коріння догналізму як релігійної системи лежить на самісінькій поверхні. І лишень потрібно його порівняти з іншими релігійними системами, щоб побачити істинне коріння догналізму.

При порівнянні догналізму з іншими релігійними системами досить легко відхилити ідею його християнського, юдейського чи ісламського походження. Також, не дивлячись на присутність у його практиках східних елементів, його не можливо ідентифікувати як розвиток індуїзму, даосизму, буддизму чи конфуціанства. Але при порівнянні з релігійністю Нью Ейджу (New Age) можемо побачити співпадіння з догналізмом процентів на 90.

Отож, кілька основних характеристик Нью Ейджу у порівнянні з догналізмом.
1. Нью Ейдж не наголошує на тому, що Бог - Особа.[2] Цього у вашому навчанні я не знайшов. Але...

2. Одним з основних тверджень сект, а також і Нью Ейджу, є твердження про те, що начебто Церква відійшла від проповідуваної Христом істини.[3] У вас це майже в кожному листі є присутнє.[4]

3. Проповідь нових доктрин, нового євангелія.[5] У вас таке присутнє: проповідь нового, інакшого євангелія - Марія - нове серце; Православна церква спасенніша від Католицької; відкидання папського примату; шестирічна заборона для цілої Церкви правити Службу Божу.[6] При цьому ви не лише сповідуєте ці погляди, але й поширюєте їх.

4. Нью Ейдж проповідує, що людина є Богом.[7] Ви ж возвели Богородицю, людину, в статус божества.[8]

5. Нью Ейдж виявляє велике зацікавлення східними «молитовними» техніками.[9] Ваше вчення стосовно молитви повністю оперте на таких східних техніках.[10]

6. Для Нью Ейджу є характерним використання психотропних практик,[11] які в поєднанні з певними «молитовними» техніками мали би привести до зміни свідомості людини.[12] Усе це є присутнім у вашому навчанні і так званих молитовних практиках.[13]

7. Нью Ейдж, не дивлячись на те, що він любить оперувати науковими поняттями, виразно негативно відноситься до філософії й богослів'я, полюбляючи перенаголошувати ірраціональність.[14] Це також є характерним і для догналізму.[15]

8. Нью Ейдж прагне осягнути баланс між чоловічим і жіночим началом, вводячи в своє розуміння божественного жіноче начало.[16] Точнісінько те саме навчаєте і ви, навчаючи про божественність Богородиці.[17]

9. Для Нью Ейджу характерним є перенаголошення страху перед злими силами.[18] Точно та сама тенденція проявляється і у вас. Досить лише уважно перечитати ваші «послання».

10. Для Нью Ейджу характерним є гостре відкидання авторитету Католицької Церкви у будь-яких питаннях, а особливо у питаннях віри.[19] І ця характерна ньюейджівська риса є у ваших листах.[20]

11. Нью Ейдж прагне до еклектичного змішування різнорідних елементів узятих з різних релігійних систем. У цьому новому релігійному русі «виразилась суміш юдео-християнства, окультизму, єресі, східних релігій».[21] Усі ці ознаки є також характерними для догналізму.

З одинадцяти наведених фахівцями ознак Нью Ейджу, десять є у догналізму. Отже, догналізм показує, що він є законним дітищем не християнства, а Нью Ейджу, з якого він узяв більшість своїх «спасительних» доктрин.

27.09.2009р.Б.
місто Золочів Львівська область

о. Орест-Дмитро Вільчинський

1 Аргументи проти догналізму (лат.)

2 Див. Hrvoje LASIĆ, «New аge - nova religija modernog doba. Religisko-religiozno obilježje New agea», в «Novi religiozni pokreti- Zbornik radova sa znanstvenog simpozija Filozofskog fakulteta Družbe Isusove o novim religioznim pokretima», uredio - Mijo Nikić, FTI, Zagreb, 1997, c. 190.
3 Див. Josip BLAŽIVIĆ, «Proroci Novoga doba», Teovizija, Zagreb, 2001, c. 58.
4 Наприклад див. лист «Містерія брехні» від 02.02.2008.
5 Див. Josip BLAŽIVIĆ, «Proroci Novoga doba», c. 27
6 Див. Додаток «Віровчення догналізму не є ані християнським, ані католицьким».
7 Див. Hrvoje LASIĆ, «New аge - nova religija modernog doba. Religisko-religiozno obilježje New age» , c. 190.
8 Див Додаток «Догналізм не є християнським, а - поганським вченням».
9 Див. Jadran ZALOKAR, «Izvor ii dometi New agea», в «Novi religiozni pokreti- Zbornik radova sa znanstvenog simpozija Filozofskog fakulteta Družbe Isusove o novim religioznim pokretima», uredio - Mijo Nikić, FTI, Zagreb, 1997, c. 175
10 Див Додаток «Окультний характер «молитовних» практик догналізму».
11 Див. Hrvoje LASIĆ, «New аge - nova religija modernog doba. Religisko-religiozno obilježje New agea», c. 187.
12 Див. Hrvoje LASIĆ, «New аge - nova religija modernog doba. Religisko-religiozno obilježje New agea», c. 190; та Tomislav IVANČIĆ, «Credo novih religioznih pokreta», в «Novi religiozni pokreti- Zbornik radova sa znanstvenog simpozija Filozofskog fakulteta Družbe Isusove o novim religioznim pokretima», uredio - Mijo Nikić, FTI, Zagreb, 1997, c. 45.
13 Див Додаток «Окультний характер «молитовних» практик догналізму».
14 Див. Hrvoje LASIĆ, «New аge - nova religija modernog doba. Religisko-religiozno obilježje New agea», c. 191.
15 Див Додаток «Поведінка вчителів та прихильників догналізму є протилежною від прикладу святих Католицької Церкви».
16 Див. Tomislav IVANČIĆ, «Credo novih religioznih pokreta», c. 45.
17 Див. Додаток «Догналізм не є християнським, а - поганським вченням».
18 Див. Tomislav IVANČIĆ, «Credo novih religioznih pokreta», c. 45.
19 Див. Jakov JUKIĆ, «Nove društvene prilike i ezoterično-okultna religioznost», в «Novi religiozni pokreti- Zbornik radova sa znanstvenog simpozija Filozofskog fakulteta Družbe Isusove o novim religioznim pokretima», uredio - Mijo Nikić, FTI, Zagreb, 1997, c. 125.
20 Див. Додаток «Віровчення догналізму не є ані християнським, ані католицьким».
21 Hrvoje LASIĆ, «New аge - nova religija modernog doba. Religisko-religiozno obilježje New agea», c. 197.

http://www.christusimperat.org/uk/node/18799

Дата: Неділя, 14.02.2010, 00:37 | Повідомлення # 5
Argumenta contra dognalismum: Окультний характер «молитовних» практик догналізму (додаток №5)

ДОДАТОК № 5

До «Відкритий лист-відповідь так званим «підгорецьким «отцям» або угрупованню Догнала»

ARGUMENTA CONTRA DOHNALISMUM [1]

Частина IІІ

ОКУЛЬТНИЙ ХАРАКТЕР «МОЛИТОВНИХ» ПРАКТИК ДОГНАЛІЗМУ

Антоніне Догнале, Роберте Обергавзере, Ричарде Шпіржік та Василю Гітюк, роздумуючи над вашими молитовними практиками, не можу не відмітити досить цікавих речей.

1. Йога - прамати ваших молитовних практик

По-перше, жодна з багаточисельних християнських духовностей не приписує конкретної пози в часі молитви. Ані в творах Отців Церкви, ні в Святого Бенедикта, ні в Св. Терези з Авіли, ані в творах св. Івана від Хреста, ні в св. Ігнатія Лойольського, ні в св. Альфонса Ліуґорі, ні в інших вчителів християнської духовності немає точно визначеної пози, яку потрібно мати в часі молитви. Єдиним виключенням з цього правила є практика православного Сходу - ісихія, яка чітко прописує молитовну позу, але навіть ця поза не є каноном, а тим більше чітко прописаним часово. Але у великих нехристиянських релігійних системах Азії молитовна поза не лише чітко прописана, а чітко прописана також її часова тривалість. Власне на техніках ґрунтуються «молитовні» практики індуїзму, джайнізму, даосизму, буддизму та менш значимих поганських релігій Азії. У своєму листі «Молитва і піст» від 28.10.2007 року та у своїй книзі «Чотири слова з України» [2], ви власне чітко прописуєте і молитовні пози, і точну тривалість перебування у цих позах. Такий підхід до молитви є характеристикою радше пантеїстичних вчень нехристиянського Сходу, аніж характеристикою християнської молитви. Навіть у тих авторів, які дають рекомендації, наголошую РЕКОМЕНДАЦІЇ, як часово розбити молитву - це є просто рекомендаціями, а не прописами. Наприклад: Лінда Шуберт у своїй книзі «Чудесна молитовна година» говорить про молитовну схему, як про допомогу, щоб людина віднайшла свій спосіб спілкування з Богом, спосіб, який саме їй підходитиме [3]. У ваших схемах цього не передбачено. А лише строга часова відповідність кожного моменту.

По-друге, типова молитовна поза «бойовки» зі задертою до верха головою спричинює зменшення надходження кисню до головного мозку та викликає змінений стан свідомості, подібний то того що його осягають адепти дихальної гімнастики Бутейка, яка є повністю опертою на йозі, проти якої ви начебто боретеся.

Отже ваші молитовні практики є формою тої самої йоги лише покритої тонким шаром християнської атрибутики, а також відкритими дверима до маніпуляції людською свідомістю.

2. Кабала - ще одна мати ваших молитовних практик

Єврейський окультизм зосереджений довкола Кабали має поширену практику повторення різних гебрейських слів з розтягуванням голосних звуків [4]. Між тими словами, що їх використовують адепти кабали, є і руах [5], і єгошуа [6] (однаково звучить як й ім'я Ісус в єврейському оригіналі). Що більше, ви самі у своїй книжці пишете: «За голосними а, е, і, о, у є якась звукова хвиля, яка легко переходить з однієї голосної в іншу» [7]. Це чи не пряма цитата з творів кабалістів. А може це просто випадковий збіг? Здавалось би, який це має взаємозв'язок з вами: земля Ізраїльська далеко... Звідки би вам, не євреям, увійти в тайни кабали? Але виявляється не так вже і далеко. У 1500 році, у той час коли Київський митрополит Йосиф Болгаринович визнав папу Александра VІ наслідником апостола Петра і Намісником Христа на землі [8], той же ж папа Александр VІ б'є тривогу через сильне поширення відьмацтва у Богемії (Чехії) та Моравщині, наголошуючи, що Прага стала центром магії та кабали, до якого збираються усі фанати окультизму та адепти секти Розенкройцерів [9]. Прага була настільки відомим центром окультизму в Європі, що навіть всесвітньо відомий маг і сатаніст доктор Джон Ді приїздив туди набиратися знань, а заодно підібгати під свій вплив тодішнього цісаря Рудольфа ІІ [10]. Вплив Праги як окультного європейського центру тривав аж до ІІ світової війни, коли Гімлер, винищив велику частину празьких окультистів, боячись конкуренції. Винищив, але не всіх... Отож, ви мали де навчитися кабали.

Іншим цікавим вашим винаходом є не тільки повторення голосних, яким кабалізм надає надзвичайно велике значення, як хвилям, які мають великий вплив на сотворений світ, але і також повторення складу «ло» із завершенням «лої». «Тоді можеш хвилю повторювати: «Ло, ло, ло...лої» [11]. Цікаво, що між двома варіантами «Елі» та «Елої», вам до вподоби припав власне «Елої». Не думаю що це випадково. Склад «лі» в гебрейській сам по собі не має жодного значення, але «ло» - є заперечувальною часткою, пов'язане з «й», редукованим закінчення від божого імені Ягве вона власне і дає звучання: «лойі». Тобто, ви самі у своїй практиці, яку рекомендуєте й іншим, кабалістично, заперечуєте Бога і то власне заперечуєте Його як Творця, як Того Хто дбає про свій вибраний народ та й інших спонукаєте до такого богохульства.

3. Спроба маніпуляції Богом

Із розмов з вашими прихильниками виглядає, що ви їх вчите, що формула «Небесний Отче, в ім'я Ісуса Христа, нашого Господа і Спасителя, Тебе просимо....» є безвідмовною. Тобто, вистачає повторити її багато разів з піднятими вверх руками і задертою до верху головою, як мусить статися те, про що «проситься» від Бога у такий спосіб. А таке сприйняття молитви є дуже далеким від синівської відданості Богу. Це - спроба змусити Бога вчинити те, що людині до вподоби. Спроба маніпуляції Божеством, а це вже магія, а не віра, не християнство.

З цього сам напрошується висновок: те, що ви пропагуєте під маркою молитви, є чистої води магією та окультизмом. Чому тоді люди ведуться на це? Ну, по-перше, усе це виглядає дуже побожно, по-друге, критерії істинності в теперішньому світі постмодерни змінилися, більше не вважається істиною поєднання інтелекту й реальності, як це було в томістів, а істинним вважається те, що функціонує. А ця магія функціонує. От і ведуться номінальні християни на такі магічні речі. Те, чим ви займаєтеся, є тим самим, чим займаються ворожки, коли зливаючи віск, «молять» молитву «Отче наш». Побожно? Побожно. А яка сила діє через такі практики, вам байдуже. Головне, що функціонує.

21.09.2009 року Божого
Місто Золочів Львівської області

о. Орест-Дмитро Вільчинський

1 Аргументи проти догналізму (лат.)
2 «Чотири слова з України», Фоліант, Івано-Франківськ, 2005, с. 23-34.
3 Linda SHUBERT, «Čudesni sat molitve», UPT, Đakovo, 1993, c. 9-11.
4 http://www.risu.org.ua/ukr/study/religdigest/article;28334/
5 Дух, вітер, емоції (гебр.). Взагалі то близько 90 значень
6 Спасіння (гебр.)
7 «Чотири слова з України», с. 20.
8 А.Г. ВЕЛИКИЙ, «Українське християнство», Видавництво оо. Василіян, Еспанія, 1990, с.33.
9 Miro GLAVURTIĆ, «Satana. Uvodu demonologiju.», Beograd, 1978, c.150.
10 Miro GLAVURTIĆ, «Satana. Uvodu demonologiju.», с. 155.
11 Лист «Елої, Елої - Божемій, Боже мій» від 16.05.2007.

http://www.christusimperat.org/uk/node/18535

Бібліотека » Духовність » Обережно, секти! » Підгорецькі "василіяни"
Сторінка 1 з 212»
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика