Головна сторінка сайту
Сторінка 5 з 5«12345
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Духовність » Масонство і християнофобія » МІЖНАРОДНЕ ЄВРЕЙСТВО (ГЕНРІ ФОРД)
МІЖНАРОДНЕ ЄВРЕЙСТВО
Дата: Неділя, 18.04.2010, 01:39 | Повідомлення # 21
XX. ЄВРЕЙСЬКІ СВІДЧЕННЯ НА КОРИСТЬ БІЛЬШОВИЗМУ

“З економічного хаосу єврейський дух невдоволення створив організований капіталізм із його діючим знаряддям, банковою системою… Чи слід Америці, подібно до царської Росії, обсипати євреїв необґрунтованими і гіркими докорами в тому, що вони є нічим іншим, як руйнівниками, і тим змусити їх зайняти позицію непримиренного ворога? Або навпаки, Америка зуміє використовувати єврейський творчий дух так само, як вона зуміла це зробити стосовно сил всіх інших рас?… Відповідь на ці питання повинен дати Американський народ”.
З однієї статті “Американського Єврея” від 10 вересня 1920 р.

Американський народ колись, безсумнівно, відповість, і ця відповідь буде не на користь духу руйнування вічно ненаситних євреїв. Всім добре відомо, що все те, що “єврейський ідеалізм” і “єврейське невдоволення” вчинили в Росії, призначалося до виконання і у Сполучених Штатах. Є питання, чому автор статті в “Американському Євреї” замість того, щоб говорити про інші країни, коротко і ясно назвав Сполучені Штати?

“Єврейський ідеалізм і невдоволення” не йдуть проти капіталізму, тому що вони скоріше самі знаходяться в служінні саме в цієї системи. Єдиний державний спосіб правління, проти якого спрямовані єврейські прагнення, це всякий неєврейський державний уклад; єдиний капітал, на який спрямований напад, це капітал, що належить неєвреям.

Лорд Єфстафій Перси (Percy), що користується схваленням єврейської інтелігенції, якщо судити по частому цитуванню його слів у єврейській пресі, дає рішення першому питанню. Він говорить про єврейську схильність до переворотів наступне: “Очевидно, у Східній Європі дуже часто сіонізм і більшовизм процвітають пліч-о-пліч, точно так само, як і республіканські і соціалістичні ідеї в впродовж всього 19 сторіччя, аж до младотурецької революції у Константинополі, зобов'язані своїм походженням єврейському впливу… Але це не тому, що євреї цікавилися політичною стороною радикальних теорій, і не тому що вони почувають потребу взяти участь у неєврейському націоналізмі, чи в неєврейському демократизмі, а єдино тому, що всяка існуюча неєврейська державна форма правління їм ненависна”.

Це пояснення попадає саме в точку. У Росії приводом для революції був виставлений царизм, у Німеччині Імператорська влада, в Англії Ірландське питання, у численних Південноамериканських революціях, де євреї завжди відігравали відому роль, не було і зовсім необхідності приводити яку-небудь особливу підставу, у Сполучених Штатах таким приводом виставляється “клас капіталістів”. Але завжди і скрізь щирою рушійною силою є ненависть до неєврейського державного ладу, у чому визнаються і самі єврейські ідеологи. Єврей вірить, що світ належить йому одному по праву і що він не робить, по суті, нічого іншого, як тільки збирає свою власність. Самий короткий шлях для цього є руйнування існуючого ладу шляхом перевороту, руйнування, що робиться можливим лише завдяки довгому і хитро задуманому походові за допомогою розкладницьких і руйнівних ідей.

Що стосується власне Американського питання, то кожен американець може знайти підтвердження всіх цих фактів у власному досвіді. Варто лише згадати імена “класу капіталістів”, що звичайно тріплються у ворожому дусі в пресі Сполучених Штатів, що знаходиться під єврейським впливом, і карикатури на них у “Hearts Press”.

Чи згадувалися там імена Зелігмана, Кана, Варбурга, Шиффа, Куна, Леба й інші, їм подібні? Ні, тому що це єврейські банкіри і на них ніколи не нападають. Імена, що не залишаються у спокої газетами, є імена неєврейських промисловців і банкірів, і на першому місці імена Моргана і Рокфеллера.

Всім відомо, що під час Паризької комуни (1871 р.), єврей Ротшильд не потерпів ні однієї копійки збитку, тоді як інші заможні люди понесли величезні майнові втрати. Точно також і відносини між єврейськими фінансистами і самими небезпечними єврейськими революціонерами в Сполучених Штатах такі, що для перших можливість майнових втрат у випадку яких революційних виступів зовсім виключається. Під прикриттям російських безладь єврейські фінансисти використовували народний нестаток для того, щоб заволодіти всіма природними багатствами, що належали міським товариствам, а більшовицький уряд дає на це своє благословення. Це називають “зм'якшеним комунізмом!” Більшовизм, так само як і світова війна, знаходить задовільне пояснення тільки у відповіді на просте питання: кому це, більш за все, вигідно? Очевидно, що використання обох подій у даний час у повному ході. Мішень же всіх руйнівних сил одна - неєврейське майно. “Багатства всього світу належать нам”, - от приховане гасло єврейської руйнівної справи на землі.

Один час намагалися відвернути увагу від Росії розповідями про жахливий стан євреїв у Польщі. Існують численні ознаки того, що вся ця антипольська пропаганда була нічим іншим, як маскою, під прикриттям якої відбувалося величезне виселення євреїв у Сполучені Штати. Може бути, багатьом читачам відомо, як щодня нескінченний потік, найвищою мірою небажаних переселенців, заливає Сполучені Штати. Туди їдуть десятки тисяч того самого народу, чиє буття являє собою загрозу урядам Європи. Отже, антипольська пропаганда і переселення непомітно йдуть поруч, а Уряд Сполучених Штатів отримує від єврейської центральної Громади (Ring) у Вашингтоні запевнення, що на Потомаці (ріка на якій лежить Вашингтон) все спокійно (само собою зрозуміло, що там всі спокійні і безтурботні, як тільки того може бажати єврейський Ring). Але все-таки російська проблема вимагає пояснення. Єврейське пояснення таке: євреї - батьки капіталізму, останній на ділі виявився ненадійним, і от тепер єврейські творці його приступають до руйнування свого власного створіння.

Цього вони досягли в Росії. І от тепер від Американського народу очікують, що він з люб'язною посмішкою дозволить своїм єврейським благодійникам зробити теж саме у Америці.

Таке саме останнє пояснення, типово єврейське. Сполученим Штатам роблять пропозицію, з'єднану з погрозами! Якщо Америка відмовиться від цього благодіяння єврейства, то тим самим вона “змусить його зайняти позицію непримиренного ворога”.

Тим часом, насправді, євреї зовсім не зруйнували капіталізму в Росії. Коли прийде час для Троцьких і інших разшаркнутись на прощання і зховаються під захист світових капіталістів, то виявиться, що зруйновано ними не єврейський, а тільки російський капітал, замість нього ж на престол возсів капіталізм єврейський. Подивимося ближче, як обстоять справи! В офіційних друкованих виданнях уряду Сполучених Штатів знаходиться наступний лист, у якому упадає в око час його написання, єврейський банкір і єврейські імена.

Стокгольм 21 вересня 1917 г.
Панові Рафаїлу Шолан (або Шауманн).
Дорогий товариш! Банкірський будинок М.Варбург, відповідно до телеграми голови “Рейнско-Вестфальского синдикату”, відкриває рахунок для підприємства товариша Троцького. Довірений, цілком ймовірно, пан Кєстров, отримав спорядження, й організував транспорт такого, разом із грішми… йому ж вручена сума, яку вимагав товариш Троцький.
Із братерським привітом Фюрстенберг.

Банкірський будинок М.М.Варбург, звичайно, заперечує дійсність цього листа.

Ще за багато років перед тим один американський єврейський фінансист, Яків Шифф, дав гроші, за допомогою яких була організована пропаганда між тисячами російських військовополонених у Японських таборах. Більшовицький рух звичайно намагаються пояснити тим, що його фінансували з Німеччини; цим припущенням зокрема користувалися для пропаганди війни в Сполучених Штатах. Дійсно, частина грошей була дана в Німеччині, але також безсумнівно, що інша частина грошей була дана в Сполучених Штатах. Дійсна правда полягає в тому, що єврейські фінансисти у всіх країнах були зацікавлені в більшовизмі, як у загальєврейському підприємстві.

Під час війни єврейська світова програма ховалася під тим або іншим національним щитом: союзники звалювали провину на німців, німці на союзників, але всі народи знаходилися в повному незнанні того, хто дійсні винуватці, що стояли за кулісами.

Між іншим, один французький чиновник встановив, що якийсь єврейський банкір у Франції один дав на червону справу два мільйони.

Коли Троцький вже виїхав з меж Сполучених Штатів, він на прохання Сполучених Штатів був випущений з англійської в'язниці в Галифаксе; а кожний знає, з кого складалося військове керівництво Сполучених Штатів. Якщо зважити всю сукупність наявних фактів, то дійдеш незаперечного висновку, що більшовицька революція є ретельно підготовленим підприємством міжнародних єврейських фінансистів. З цього можна легко зрозуміти, чому та ж сама сила бажає насадити більшовизм і в Сполучених Штатах. Щира боротьба йде тут не між капіталом і працею, а між єврейським і неєврейським капіталом; при цьому вожді соціалістів, комуністів і робітників майже одностайно стоять на стороні єврейських капіталістів. Подивіться, на яких капіталістів робочі вожді нападають більш за все? Ви ніколи не знайдете серед них єврейського імені.

Перейдемо тепер до чисто єврейських свідчень про єврейський характер більшовизму.

У “Єврейській Хроніці” у Лондоні в 1919 році ми читаємо: “Набагато більше значення, ніж сам більшовизм, має той факт, що серед більшовиків настільки багато євреїв і що ідеали більшовизму в багатьох пунктах збігаються з вищими ідеалами іудаїзму”. У тому ж журналі 1920 р. надрукований звіт про промову Ізраїлю Зангвілля, відомого єврейського письменника, у якій він оспівує хвалу расі, з чийого середовища могли вийти такі люди як Біконсфільд, Рідінг, Монтэгю, Клотц, Курт Эйснер і Троцький. Пан Зангвілль в єдиному пориві ентузіазму змішує в купу імена євреїв, що були і є члени британського уряду, з євреями баварського революційного і російського більшовицького уряду. Де, мовляв, тут різниця? Всі вони євреї й всі послужили в славу і на користь “раси”.

Відповідно до газетних зведень рабин Магнес у промові, проголошеній в Нью-Йорку, зказав: “Коли єврей присвячує свій розум і свою відданість справі робочих, незаможних і знедолених, то його радикальна думка проникає до самого кореня речей. У Німеччині він робиться Лассалем і Марксом, Гаазе й Едуардом Бернштейном; в Австрії Віктором Адлером і Фрідріхом Адлером, у Росії Троцьким. Уявім собі на хвилину положення в Росії й у Німеччині. Революція звільнила творчі сили, - і от гляньте, яка величезна маса євреїв негайно готова встати на допомогу. Будь то соціал-революціонери або меньшовики, соціалісти більшості або меншостей, євреї, як би вони не називалися, однаково у всіх цих революційних партіях є видатними вождями і найбільш досвідченою діючою силою”.

У Сполучених Штатах серед членів революційних союзів євреї є настільки ж численними, як і в Росії: і там і тут вони негайно готові “стати на допомогу”.

Бернгардт Лагаре, письменник, що видав твір про антисемітизм, пише: “Єврей бере участь у революціях у силу того, що він єврей, і бере участь в них тому, як він є євреєм і таким залишається”. Іншими словами: єврейський дух по своїй сутності є революційний дух, і всякий єврей свідомо, або несвідомо, є революціонером. Немає жодної країни у світі, де було б так важливо звернути серйозну увагу на постійне заперечення цих очевидних фактів, як Сполучені Штати. Ми тут жили під таким вічним страхом користуватися словом “єврей” і стосуватися всього того, що з цим словом зв'язано, що ми навіть не зауважували добре відомих фактів, фактів, з якими ми могли б познайомитися навіть з того, що пишуть євреї. Було дивно бачити, як американські слухачі йшли на доповіді про Росію і залишали зал збентежені і здивовані тим, що в Росії все йде не по російськи, тому що жоден лектор у Сполучених Штатах не вважав політичним згадувати слово “єврей”; євреї домоглися того, що і на кафедрах вони панують.

Перевага, що робиться євреями революціям взагалі, і відповідальність їх за стан, що створився особливо у Росії, визнаються не тільки великими літературними іменами Єврейства, але навіть і дрібна газетна сошка має ясне про це уявлення. Єврей, що бере участь у революційному русі, у душі своїй усвідомлює те, що він цим якось служить інтересам єврейства. Може бути, з погляду синагоги, він є і поганим євреєм, але він досить єврей для того, щоб охоче робити все, що може збільшити славу Ізраїлю. Раса в єврействі сильніше релігії. Російська південна газета “У Москву”, у жовтні 1919 року, писала: “Не слід забувати, що дійсним пролетаріатом, дійсним інтернаціоналом, що не має батьківщини, є єврейський народ, що протягом сторіч гнітився королями і дворянством”. Пан Коган у квітні 1919 р. писав у газеті “Комуніст”: “Можна сказати без перебільшення, що великий російський соціальний переворот у дійсності є справою рук євреїв. Хіба темні, пригноблені маси російських робітників і селян були б у стані власними силами скинути ярмо буржуазії? Безумовно ні; євреї були тими, хто дали російському пролетаріату зорю Інтернаціоналу, і не тільки дали, але і тепер ведуть справу Рад, що міцно знаходиться в їхніх руках. Ми можемо бути спокійні, поки верховне командування червоної армії знаходиться в руках товариша Троцького. Хоча серед рядових червоної армії євреїв немає, але, знаходячись у комітетах, у радянських організаціях і в командному складі, євреї ведуть хоробрі маси російського пролетаріату до перемоги. Недарма при виборах у всі радянські установи євреї отримують переважну більшість голосів… Символ єврейства, вікова боротьба (?) з капіталізмом, зробився символом російського пролетаріату, що видно з прийняття червоної п'ятикутної зірки, що як відомо, у старі часи була символом сіонізму і єврейства. Під цим знаком прийде наша перемога і смерть неробам - буржуазії… За ті сльози, що пролило єврейство, вона заплатить кривавим потом”.

Це визнання, повне, можливо, гордості воістину переконаної людини, особливо гідне уваги, завдяки своїй повноті. Євреї, як говорить Коган, ведуть російські маси, що самі по собі, ніколи б не повстали; маси ці знають лише те, що меншість у даний час складає уряд, як і колись при царі. Євреї, за словами Когана, не знаходяться в рядах червоної армії, у всякому разі не в тих рядах, що йдуть у вогонь. Все це цілком згідно з вказівкою Протоколів. Мистецтво полководця, викладене у світовій програмі, полягає в тому, щоб змусити вбивати неєвреїв неєврейськими ж руками.

Під час світової війни загинуло стільки неєвреїв від руки таких же неєвреїв, скільки навряд чи знайдеться євреїв на всьому світі. Це було великою перемогою для Ізраїлю: за її сльози народи заплатили своєю кров'ю. Адже по влучному зауваженню пана Когана, євреї керують боями з безпечних пунктів. У цьому змісті дивна лише його відвертість.

Що стосується радянських виборів, на яких євреї одноголосно проходять, то цьому мається просте доведене пояснення: ті, хто пробували голосувати проти єврейського кандидата, оголошувалися “ворогами революції” і їх страчували. Цього було досить для того, щоб вибори стали протікати “одноголосно”.

Особливо повчальним є повідомлення Когана про значення червоної зірки, п'ятикутного знака більшовизму: “символ єврейства зробився одночасно і символом російського пролетаріату”. Зірка Давида - єврейський національний знак, є власне, шестикінечна зірка, складена з двох трикутників, з яких один спочиває на своїй підставі, а інший на своїй вершині. Цю зірку Давида один недавній єврейський мандрівник у Палестині бачив лише зрідка на могилах британських солдатів, що скорили Палестину; більшою частиною він бачив на таких могилах дерев'яні християнські хрести. За новітніми зведеннями ці хрести шокують нових владик Палестини, тому що вони саме впадають в око по дорозі до єврейського університету. Так само, як і в Радянській Росії, у Палестині кількість євреїв, що поклали живіт свій за свою справу, нечисленно: для цього з надлишком вистачило і неєвреїв.

У світлі того, що євреї видатні майстри в мистецтві таємних знаків, треба думати, що більшовицька зірка не без підстави має одним кінцем менше, ніж зірка Давида. Це значить, що залишається виконати ще один пункт світової програми, а саме вступ на престол “нашого вождя”. З пришестям цього світового самодержця, до чого спрямоване все прагнення єврейської програми, звичайно, доданий буде і шостий кінець. П'ять кінців зірки, тобто п'ять цілей, за які, очевидно спокійні, означають біржу, пресу, парламент, Палестину і пролетаріат; шостий кінець буде Князь у Ізраїлі.

Язик не повертається сказати те, що зтверджує Коган і що підтверджують всі революції, починаючи з Французької, - що “під цим знаком наступить смерть нероби буржуазії” і що за “єврейські сльози вона заплатить кривавим потом”. Адже, буржуазією, як це сказано в Протоколах, є завжди неєвреї.

Звичайне заперечення проти того безперечного факту, що російська революція має єврейський характер, полягає в тому, що євреї, ніби-то, теж приречені на страждання в Росії. “Як могли б ми сприяти рухові, від якого страждає і наш власний народ?” Так звичайно євреї заперечують неєвреям.

Але по-перше, тепер незаперечно встановлено, що євреї цьому рухові допомагають. У той час, коли писалися ці рядки, більшовицький уряд отримував гроші від єврейських фінансистів у Європі, а отже, саме собою зрозуміло, і від міжнародних банкірів в Америці. Це незаперечний факт.

По-друге страждання російських євреїв навіть і приблизно не схожі на ті, що нам розповідають єврейські заступники. Відповідно до єврейських визнань, що промайнули, при першому наступі більшовиків на Польщу, польські євреї негайно ж ввійшли в дружбу з завойовниками і їх підтримували. Американські євреї дають цьому наступне пояснення: від початку більшовицького панування положення євреїв у Росії значно покращилося і тому, ніби-то, польські євреї зайняли дружню позицію до більшовиків. Насправді, положення російських євреїв непогане. Перша причина цього в тому, що євреї володіють Росією. Все там на ділі належить їм. Друга причина та, що єдиними людьми, що отримують у Росії допомогу і підтримку, є євреї. - Це факт, що звичайно упускають з виду. Одним євреям у Росію звідусіль регулярно посилають гроші і продовольство. Цим шляхом світове Єврейство одночасно підтримує і більшовизм. Якщо все-таки припустити, що страждання євреїв такі великі, як зтверджують їхні захисники, то які ж великі повинні бути страждання Росіян! Адже всьому російському народові ніхто не посилає продовольства і грошей. Ці єврейські посилки в Росію подібні податкові, яким більшовизм обклав весь світ. У всякому разі всі говорить про те, що положення євреїв у Росії добре. Все там належить їм.

Друге, засноване на неправді звичайне єврейське заперечення говорить: “Як можуть єврейські капіталісти підтримувати більшовизм, коли він є супротивником капіталізму?” Але, як ми вже писали, більшовизм антикапіталістичний тільки у відношенні до неєврейського надбання, єврейські ж фінансисти, що залишилися в Росії, виявилися досить корисними для більшовиків. От, наприклад, картинка, що належить перу очевидця: “Ось банківський комісар, дуже елегантний, з краваткою новітнього фасону, і у модному платті. А ось повітовий комісар, - єврей, що був біржовий маклер з подвійним буржуазним підборіддям. А ось третій - теж єврей і податковий інспектор: він прекрасно вміє вичавлювати соки з буржуазії”. Ці агенти єврейства і досі у Росії. Інші агенти діють серед російських емігрантів і віднімають у них їхні маєтки, даючи дрібні позики під їх заставу. Коли піднімуть завісу, виявиться що більшість коштовних маєтків на самій законній підставі перейшло в руки євреїв.

У всьому цьому відповідь на питання, чому єврейські капіталісти підтримують більшовиків. Червона революція є на ділі найбільша спекуляція у всій історії людства. Але в той же час вона є піднесенням Ізраїлю і найбільшою його помстою законному порядкові, що євреї, де тільки можуть, приймають за дійсну, або удавану несправедливість.

Отже єврейський капіталізм прекрасно знає, що він робить. У чому ж полягає його виграш?

1. Він завоював для себе величезну багату державу без всяких витрат.
2. Він знову довів світові необхідність золота. Єврейська могутність побудована на обмані, що золото дорівнює натуральному багатству. Існуванням навмисне ненормальної більшовицької грошової системи легковажний світ дозволив себе ще сильніше переконати в тому, що наявність золота необхідна, і ця омана дає єврейському капіталізмові переважну силу над неєврейським світом. Якби більшовизм був сумлінно антикапіталістичним, він міг би дійсно, завдати смертельного удару європейському капіталізмові. Навпроти, золото усе ще сидить на престолі. Зруйнуйте оману, що золото необхідне, і єврейські міжнародні грошові магнати опиняться сидячими на купі марного металу, всіма покинуті і самотні.
3. Капіталізм довів світові свою міць. У 7 протоколі зказано: “Щоб довести світові поневолення нами європейських урядів, ми покажемо на одному з них нашу могутність за допомогою насильств і панування терору”. Європа це пережила і Європа трясеться. Вже у цьому для єврейських капіталістів полягає великий виграш.
4. Немаловажливим виграшем є і придбана на російській спині бойова практика в мистецтві робити революції. Учні цієї червоної школи повертаються тепер у Сполучені Штати. Керывництво революцією, відповідно до вказівок Протоколів, зробилося тепер наукою.

Ми кінчаємо словами Равви Магнес: “І ось гляньте, яка величезна маса євреїв негайно готова встати на допомогу”.

Ця “готова встати на допомогу маса” стає усе більш численною

Бібліотека » Духовність » Масонство і християнофобія » МІЖНАРОДНЕ ЄВРЕЙСТВО (ГЕНРІ ФОРД)
Сторінка 5 з 5«12345
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика