Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 11
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Духовність » Масонство і християнофобія » МАСОНИ І ТАЄМНІ ТОВАРИСТВА НА УКРАЇНІ
МАСОНИ І ТАЄМНІ ТОВАРИСТВА НА УКРАЇНІ
Дата: Неділя, 18.04.2010, 01:04 | Повідомлення # 1
КОРОТКИЙ ВСТУП

Таємні товариства на Україні можна умовно розділити на кілька категорій.

Перша — масони. Друга — немасонські таємні організації (мальтійці, тамплієри і ін.). Третя — закриті елітарні клуби (Ротарі). Четверта — деструктивні таємні товариства і асоціації (сатаністи і ін.).

Виходячи з цієї класифікації і буде побудовано нижченаведене дослідження.

Окремої розмови заслуговує проблема джерел по вивченню сучасного масонства і таємних суспільств. Джерел цих вкрай мало і переважно зосереджені вони в Інтернеті. Причому, найціннішу інформацію можна отримати не з російськомовних, а з іноземних інтернет-сайтів.
МАСОНИ НА УКРАЇНІ
Коротка історія українського масонства

Інформація про зародження українського масонства достатньо суперечлива. Деякі дослідники вважають, що цей рух зародився ще за часів Богдана Хмельницького. В зв'язку з цим згадується — Юрій Немирич, соратник Хмельницького, що вчився в Оксфорді, протестант, який нібито стояв біля витоків українського масонства. Правда, ця версія достатньо хитка. Такі ж недоказові твердження про причетність до масонства гетьманів Івана Виговського, Пилипа Орлика (автора першої української конституції), Івана Мазепи, Данила Апостола.

Прийнято також вважати, що біля витоків перших масонських лож на Україні стояв відомий філософ Григорій Сковорода. Разом з тим відомий історик Сергій Єфремов в своїй монографії «Масони на Україні» пише: «сам він (Сковорода — В.К.) до масонства відносився якщо не зовсім негативно, то достатньо байдуже». Йому вторить професор М. Сумцов, якого цитує Єфремов: Не «був Сковорода масоном, але в значній мірі він виріс і виховувався в тій атмосфері, яка живила російське масонство».

Всі вище перелічені діячі торували дорогу масонству на Україну, підготували ідеологічний, філософський і соціальний ґрунт для його появи.

Історичні факти свідчать, що масонські ложі з'явилися на Україні набагато пізніше, ніж в Росії. Згідно «Хронологічному покажчику російських лож» відомого історика Пипіна, першої української лож стала київська ложа «Безсмертя». Вона була заснована в 1784 році російськими офіцерами, разом з тим пов'язана не стільки з російським, скільки з польським масонством, оскільки підкорялася Великому Сходу Польщі. В той же період з'являються перші ложі і в Галіції, зокрема — ложа «Нова Польща». Найімовірніше, в другій половині XVIII століття лож на Україні було небагато — не більше десяти. В цей період українські масонські ложі були орієнтовані перш за все на Польщу. Тому, після того, як в 1794 році Великий Схід Польщі припинив своє існування, масонство на Україні теж завмерло.

Активізувалося українське масонство на початку XIX століття. Зв'язано це було, перш за все, з новими політичними обставинами, як в Польщі, так і в Росії, що викликали до життя велику кількість таємних товариств. В цей період з'являються дві великі ложі в Києві («Сполучених Слов'ян») і Полтаві («Любов до Істини»). До полтавської ложі, яку заснував начальник канцелярії князя Рєпніна — Новиков, мав відношення автор знаменитої «Енеїди», письменник Іван Котляревській. Багато українських лож підтримували тісні контакти з російськими братами, брали участь в підготовці повстання декабристів. Доказом тому може служити хоча б той факт, що на Україні масонські ложі були заборонені на декілька років раніше ніж в Польщі і в Росії, а саме в 1819 році.

Новий етап підйому масонського руху на Україні спостерігається приблизно в середині XIX століття. Є інформація, що Великим майстром харківської масонської ложі був письменник і мислитель того часу Петро Гулак-Артемовский. Крім того, вважається, що багато членів відомого «Братства святих Кирила і Мефодія» були масонами. Імовірно до масонів мав відношення і Тарас Шевченко. Взагалі зарахування тих або інших суспільних діячів до масонів нині стало модним. Вважається, зокрема, що масоном був навіть Іван Франко, вірш якого «КаменярЄ» це мало чи не гімн масонському руху.

В період революції 1917-1921 рр. на арену історії виходить ціла плеяда українських масонів. На цьому етапі масонство на Україні приймає яскраво виражене політичне забарвлення. Масони брали більш ніж активну участь в створенні незалежної Української держави 1918-1920 г. Достатньо сказати, що Голова Української Центральної Ради, перший Президент України, історик Михайло Грушевський був масоном, так само як і глава Гайдамацького Коша Слобідської України Семен Петлюра, гетьман Павло Скоропадський і багато інших.

Крім того, саме до початку ХХ століття відносяться перші серйозні розколи в українському масонському русі. Ось лише кілька епізодів.

Епізод перший. В 1918 році війська масона Петлюри розгромили гайдамаків масона Скоропадського.

Епізод другий. Після того, як Великим майстром, створеної на базі київської ложі Андрія Первозванного Великої Ложі України був проголошений Симон Петлюра, починається серйозне тертя усередині українського масонства, яке завершується тим, що колишній лідер київських мартиністів, масон високого рангу Симон Моркотун розсилає записки в масонські центри Парижа, в яких звинувачує Петлюру в пронімецькій політиці і в причетності до погромів на Україні. Підсумок печальний. Як свідчить дослідник Андрій Серков, в 1923 році конвент Міжнародної масонської асоціації відхилив прохання Великої Ложі України про прийом.

Після створення Радянського Союзу масонство на Україні практично припинив своє існування, перекочувавши в круги української еміграції.

Сучасне масонство на Україні

Після проголошення незалежності України в 1991 році почалося поступове відродження українського масонства. В 1993 році в Парижі була «пробуджена (відкрита) ложа» для Києва «Три колони», тим самим Велика Національна Ложа Франції декларувала намір поширювати масонство на Україні. Проте, декларації одне, а реалії — інше.

Масонство приживалось на українському ґрунті достатньо поволі. Лише в 1998 році ложа «Три колони» остаточно отримала київську прописку, що було зв'язане з тим, що на той момент практично всі брати ложі, у тому числі і її Майстер, були українцями.

Поступово на Україні стали утворюватися і інші ложі, діючі під протекторатом ВНЛФ. В 1998 році в Харкові з'являється ложа «Фенікс України», в 1999 році відкривається ложа в Львові, в 2000 році — в Одесі. В 2001 році на базі чотирьох лож (київської, харківської, львівської, одеської) і в рамках Великої Національної Ложі Франції, створюється Дистрикт (Провінція) України, який очолив Великий Провінційний Майстер. Відомостей про останнє на жаль не багато.

Виникає резонне питання, чому французи обмежилися лише Дистриктом і не створили на його основі Велику Ложу (як це було зроблено в Росії)? Відповідь, схоже, слід шукати. в Італії. Саме «завдяки» італійським братам, український масонський рух виявився розколеним на дві конкуруючих гілки — регулярне (Дистрикт ВНЛФ) і нерегулярне (не визнана, так звана, Велика Ложа України, створена Регулярною Великою Ложею Італії), внаслідок чого, видно, було вирішено, що українські брати ще не дозріли для повної самостійності.

Проте, про все по порядку. В той час, коли українські масони французького підкорення готувалися до створення львівської ложі, на півдні України відбулася подія, що внесла невизначеність в подальше майбуття українських братів. 7 лютого 1998 року Регулярна Велика Ложа Італії відкрила в Одесі ложу Хирам 25. Впродовж кількох місяців італійцями були створені ще кілька лож: Нова Атлантида 117 в Києві і Космополітан 119 в Одесі. А вже 17 жовтня все того ж 1998 року на базі вище перелічених лож і під протекторатом Регулярної Великої Ложі Італії була сформована Велика Ложа України, яку очолив Великий Майстер, Ректор Одеського Медичного Університету Валерій Запорожан. «Добро» на роботу в Україні італійці отримали від Великого Секретаря англійської «материнської ложі». А оскільки англійці в масонському світі, особливо в плані традиціоналізму — незаперечний авторитет, італійці напевно, вирішили, що тепер «справа в капелюсі».

На відміну від французів, італійці виявилися явно більш розторопними. Вслід за створенням ВЛУ ложі італійського підкорення сталі плодитися на Україні як гриби: Світло Правди (в Одесі), Золоті Ворота (в Києві), і Обрій (в Одесі).

До речі, італійцями справа не обмежилася. Приблизно в середині 90-х років на заході України стали активізуватися австрійські масони, що створили в Львові дочірню віденській ложу. Правда, з австрійцями у ВНЛФ проблем не було ніяких: австрійські і французькі брати визнають один одного. І до того ж, на відміну від італійців, австрійські масони не мали особливих амбіцій відносно України.

Є також інформація, що поряд з австрійцями певну активність на території України проявляв і нерегулярний Великий Схід Франції. Ним було створено кілька лож. Проте ВВФ теж не представляв для ВНЛФ небезпеки.

Але повернемося до італійців. Відомо, що у Регулярної Великої Ложі Італії репутація в масонському середовищі, м'яко кажучи, не найкраща. Зайве тому підтвердження те, що власне «добром», яке ВЛУ отримала від англійців, справа і закінчилася. Великі Ложі США, Канади, Європи, Латинської Америки, Росії, Туреччини, Франції, Ізраїлю, Німеччини не визнали Велику Ложу України. Що це означає? Так хоча б те, що брати з ВЛУ не могли працювати ніде, окрім Англії, їм був закритий доступ в градуси масонського присвячення вище за третій, закриті структури Йоркського Статуту, Королівської Арки і ін. Разом з тим, слід зазначити, що італійців, схоже, всі ці проблеми особливо не бентежили. Їм було достатньо англійського визнання. Проте, незабаром після створення ВЛУ, у італійців почалися проблеми… з їх єдиним оплотом і надією — Великою Ложею Англії.

Тут варто сказати кілька слів про Найрегулярнішу Велику Ложу Італії. Це — структура відносно нечисленна, має серйозні проблеми з масонським визнанням. В Італії найвпливовішою і користується повнотою світового визнання є Великий Схід Італії, в який традиційно входить половина членів італійського кабінету міністрів. Після скандалу з викриттям італійської П-2, пов'язаної саме з ВСІ, Велика З'єднана Ложа Англії відкликала визнання у італійського Великого Сходу і ініціювала створення Регулярної Великої Ложі Італії. Згідно інформації офіційного вэб-сайту РВЛІ, руку до утворення (в 1993 році) нової ложі доклав колишній Великий Майстер ВСІ Джуліано ді Бернардо, який власне і став першим Великим Майстром Регулярної Великої Ложі Італії.

Той же ді Бернардо доклав руку і до створення італійської гілки українського масонства. Почав він свою «місіонерську діяльність» на території колишнього Союзу з Молдови, звідки, після створення там масонської ложі, рушив на Україну. До речі, мабуть, саме тому первинним центром італійського масонства на Україні став південний (близький до Молдови) регіон — Одеса.

Проте, новостворена РВЛІ особливого визнання, як в самій Італії, так і в масонській решті світу так і не добилася. Більш того, не так давно самі англійці, нарешті «одумалися» і відновили визнання Великого Сходу Італії. А 15 грудня 2001 року позбавився свого поста і брат Джуліано. Новим Великим Майстром РВЛІ став Фабіо Венци. Цікаво відзначити, що в тому ж 2001 році оголосив про складання з себе повноважень Великого Майстра Великої Ложі України і «ставленик» ді Бернардо — Валерій Запорожан. Новим Великим Майстрів ВЛУ вибраний київський бізнесмен, доктор економічних наук Ігор Задирака.

Позбавлений «сану» Запорожан повідомив про початок роботи над новим проектом — створення в Одесі міжнародної академії проінформованих «Гармонія життя», при якому видаватиметься журнал «Інтерактивна антропологія». Ця подія (відставка Запорожана) співпала з відкриттям в Києві головного офісу Великої Ложі України. За декілька днів до цього «вільні каменярі» ухвалили, що центр ложі повинен бути переміщений з Одеси в столицю.

За неофіційною інформацією Запорожан був зміщений внаслідок того, що вирішив просто «зав'язати» з масонством. Проте, ця інформація в пресу, природно не просочилася. Тут було варто б розібратися, якими ж мотивами керувався колишній комсомольський працівник Валерій Запорожан, коли вступав в масони, навіщо йому все це було потрібно?

В одному з інтерв'ю (на жаль, так і не опублікованому) брат Валерій, зокрема, заявив — у зв'язку з питанням про причини вступу в масонство — що на певному етапі він зрозумів, що крім науки слід займатися ще чимось, що дозволить контактувати з людьми, які можуть допомогти впроваджувати в життя «наявні напрацювання». Він також відзначив, що вступивши в масонство зрозумів, що це дає великі переваги не тільки йому, його інституту, але і державі. До речі, згідно інформації газети «Сьогодні», одеський ректор знаходиться в дружніх відносинах з відомим професором, братом Крістіаном Бернардо, що першим здійснив пересадку серця. Кілька років тому свою поїздку по найбільших медичних центрах світу, присвячену 30-річчю першої операції по пересадці серця, видатний хірург почав саме з Одеси. А на врученні ордена Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі» Бернардо назвав Валерія Запорожана, як це прийнято серед масонів, своїм братом. Загалом, висновки про причини вступу Запорожана в масони напрошуються самі собою.

Цікаво ще і інше. В масонських кругах говорять, що відставка Запорожана пов'язана не тільки з його виходом з лав братства, але і з розколом українського масонства. Відомо, що переговори між Дистриктом України, ВНЛФ, Англією і ВЛУ (за участю Великої Ложі Росії) про об'єднання або регуляризацію Великої Ложі України йдуть постійно. Видно, відхід ді Бернардо і Запорожана, безпосередньо причетних до розколу українського масонства — це одне із слідств згаданих переговорів.

На сьогодні ВЛУ — найчисленніший «уламок» українського братства, в рядах якого багато фінансово спроможних людей. Проте, ВЛУ існує як би сама по собі. Для масонського світу єдиною регулярною і заслуговуючою уваги структурою є український Дистрикт ВНЛФ, на базі якого, найімовірніше, і буде створена незабаром єдина регулярна Велика Національна Ложа України. Питання лише в тому, чи схочуть брати з італійського дітища — ВЛУ — саморозпуститись і влитися в ряди нової Великої Ложі.

І ще. Якщо не брати до уваги все вищесказане складно зрозуміти, чому ВЛУ так активно популяризував у пресі і на телебаченні інформацію про свою діяльність, тоді як про існування Дистрикта на Україні взагалі мало хто знає. Природно, ВЛУ повинна всіма силами доводити — якщо не зарубіжним братам, то хоча б українській громадськості — що на Україні існує одна Велика Ложа. Керівництву ж Дистрикта це просто ні до чого — проблем з регулярністю у них ніяких, та і (на відміну від ВЛУ) тут не прагнуть масовості членів братства.

Окрема тема — склад українського масонства. Серед українських братів немало людей гуманітарних професій, політиків. Що стосується характеру діяльності, то відомо, що, наприклад, харківські брати мало цікавляться політикою і «корисними зв'язками», а надають більше уваги езотериці. Разом з тим, в пресу просочилася інформація про те, що в масони присвячені окремі члени СДПУ(о) — партії, лідер, якої нині займає пост голови Президентської Адміністрації. Говорять, що деякі особи, що належать до масонських лож, навіть виставляли свої кандидатури на пост Президента України на виборах 1999 року.

Є інформація (природно неофіційна), що кілька років тому тодішній голова Адміністрації Президента отримав лист від українських братів. В ньому містилося прохання протидіяти утискам українських масонів, до листа додавався список братів, серед яких було немало глав місцевих адміністрацій, відомих бізнесменів.

Можна пригадати ще один цікавий факт. В листопаді 2000 року в Національному інституті українсько-російських відносин при Раді національної безпеки і оборони України пройшов «круглий стіл» на тему «Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України». Ось, що писала із цього приводу газета «Сьогодні»: «Для затравки секретар Совбеза процитував статтю з однієї російської газети, де йшлося про «світовий уряд хасидсько-парамасонської групи». Стаття Марчуку сподобалася. Вже від себе він поставив у вину «світовому штабу», що той не дозволяє Україні протистояти тиску в енергетичній сфері (російському, зрозуміло), і дав зрозуміти, що раз вже «світовий уряд» не опирається планам Москви побудувати газопровід в обхід України, то співпрацю Києва з масонами пора припиняти». Таке ось курйозний, дивний і, відверто кажучи, не зовсім зрозумілий вислів секретаря Ради безпеки України.

Проте, у будь-якому випадку тема впливу масонів на українську політику поки що знаходиться в площині міфотворчості і гіпотез. Ніяких реальних фактів немає.

ТАЄМНІ ТОВАРИСТВА І ЕЛІТАРНІ КЛУБИ НА УКРАЇНІ
Український Пріорат Ордену Тамплієрів

Легендарний середньовічний Орден лицарів тамплієрів викликав і викликає дотепер запеклі суперечки, як фахівців, так і дилетантів. Як тільки тамплієрів не називають: володарі езотеричних знань, найбагатший орден середньовіччя. Це з одного боку. З іншою: сатаністи, содоміти, антихристияни. Не примикаючи ні до однієї із сторін і залишивши суперечки історикам, спробуємо розібратися в іншому: що з себе представляють сучасні українські тамплієри. Але спершу декілька слів про тамплієри західних.

Згідно інформації розміщеної на сайті Ордена тамплієрів, Суверенний Військовий Орден Тамплієрів Єрусалиму (повна назва) був утворений в XIX столітті. Спочатку центр Ордена розташовувався в Бельгії. Проте під час Великої Вітчизняної Війни тодішній Великий Пріор Еміль Вайбенбург передав керівництво португальському дворянину Антонія Фонтесу. Після смерті останнього в 1960 році, Великим Пріором став його син — Фернандо Фонтес. Природно, багатьох членів ордена такий клановий розклад не влаштував. В 1995 році відбувся розкол ордена і був вибраний новий Великий Пріор.

На сьогодні існує дві гілки СВОТЄ. Одну з гілок (монархічну спрямованість, що має) очолює португальський принц Фонтес, другу — англієць, сер Рой Реджрав. І один і другий уламок мають розгалужену сіть по всьому світу. Серед членів ордена багато впливових осіб, президентів, керівників НАТО. Відомо також, що духовним покровителем Ордена Тамплієрів є Патріарх Греко-католицької Церкви (що знаходиться в союзі з Римом) Максимос V Хаким.

Після розколу, монархічною гілкою Ордена, очолюваного Фонтесом, на території СНГ були створені два Пріората. Сперва — в Росії. Російський Пріорат очолив Валерій Єгоров, віце-президент і Герольдмейстер Принципал російської геральдичної Колегії.

А вже в 1999 році на Україні була офіційно зареєстрована Міжнародна Громадська Організація Суверенний Військовий Орден Тамплієрів «Пріорат України» на чолі з Великим Пріором Олександром Яблонським. Українські тамплієри відкрили рахунок в банку «Таврія» і задекларували, що мають намір займатися розвитком традицій рицарства, геральдикою, генеалогією і вивченням езотеричних знань. Варто, до речі, помітити, що Україну з тамплієрами зв'язує багато що. Є навіть інформація, що після розгрому середньовічного ордена, багато втікачів лицарів воювали на стороні галицько-волинських князів.

Проте, повернемося до Українського Пріорату. Тамплієри явно не мали наміру особливо афішувати свою діяльність. І, видно, про них дотепер мало хто б знав, якби не скандал, що вибухнув в грудні 2001 року.

Після отримання 2 червня 1999 року офіційного статусу, Пріор українського відділення СВОТЄ Яблонський став шукати приміщення під офіс. Вибір ліг на приміщення монастиря «Китаївський пустинний скит» Української Православної Церкви. На той момент один з монастирських корпусів орендувало товариство бджолярів, яке і передало Українському Пріорату (в суборенду) одне з приміщень. В останньому тамплієри зробили євроремонт і стали обживатися. Здавалося все йде найкращим чином. Проте, одного прекрасного дня настоятель монастиря звернув увагу, що над корпусом, який як йому до того пояснювали «орендували комерсанти», піднявся невеликий флагшток з чорно-білим флюгером, вже що дуже сильно нагадував символ середньовічних тамплієрів. Ченці вирішили розібратись — в чому справа.

Охорона офісу Українського Пріорату впустила православних в приміщення без опору. Самі тамплієри, почувши, мабуть, недобре ретирувалися, прихопивши з собою, як свідчать очевидці, декілька чемоданів з документами. Після цього в офісі вони більше не з'являлися. В самому факті того, що відбулося не було б ніщо особливого, якби не факт наявності окремих документів (листи, записки, факси), які «лицарі» в поспіху забули прихопити з собою.

Практично відразу після того, як тамплієри покинули офіс на центральному телебаченні (канал «Інтер») був показаний сюжет, автор якого назвав українських тамплієрів «релігійною общиною з сумнівною репутацією» і вперше обнародував зміст деяких документів, що проливали світло на. комерційну сторону діяльності ордена. Тамплієри і комерція? В це б було складно повірити, якби мені на власні очі не довелося побачити ті злощасні папери з офісу сучасних українських лицарів.

В паперах згадуються різні операції, в яких Великий Пріор ордена Олександр Яблонський, схоже, виступав посередником. Зокрема, йдеться про продаж списаної військової техніки. Є наявними ксерокопії різних документів Міноборони України, мабуть, що цікавили Пріора: дислокація техніки, її оцінка вартості і т.п. В офісі також знайдено меч, дарований командуючому 43-ю ракетною армією України пану Міхтюку командуванчу 24-ї ракетної армії. Знайдені документи, підписані замміністром оборони, але не зареєстровані у діловода. Ці факти свідчать про зв'язки Великого Пріору з деякими керівниками військового відомства. Це, звичайно ж, не кримінал. Разом з тим, достатньо дивно, що людина, яка вирішила присвятити себе вивченню езотеричних знань і рицарський традицій раптом починає активно займатися комерцією. Та ще якою!

Окрім військової техніки, в сферу інтересів пана Яблонського входив метал, зерно, смарагди і багато іншого. В документах фігурують фінансові схеми (або щось на них дуже схоже), що включають не тільки Україну, але і багато європейських, азіатських країн, США, Росію.

Проте, в будь-якому випадку — все це особиста справа Великого Пріору, оскільки жодного документу, підтверджуючого участь в комерційних операціях Ордену, знайдено не було. Зате в ході скандалу виплила інформація про політичні «напрацювання» лицарів. Зокрема, деякі депутати Верховної Ради, особисто знайомі з Яблонським (!), зтверджують (природно неофіційно), що парламентаріям минулого скликання його представив один з високих функціонерів українського уряду. Оскільки річ це абсолютно недоказова, привести прізвище кабмінівського працівника не представляється можливим, але цікаво відзначити, що цей працівник опосередковано фігурував в справі з скандальним зникненням Гонгадзе і плівками Мельниченко, яка останнім часом обросла ще й збройовими нюансами. Знову зброя. Чи не так, дивний збіг.

Мальтійські лицарі на Україні

Наскільки можна судити з паперів, знайдених в офісі Українського Пріорату Ордена тамплієрів, українські лицарі підтримували контакти з багатьма спорідненими організаціями. Одна з них — Військовий Орден Госпітальєрів Святого Лазаря в Єрусалимі (Великий Пріорат України-Рутенії), створений раніше 1997 року і очолюваний Олександром — Великим Пріором, Владоможцем і Королем України-Рутенії. До речі, згаданий в розділі про тамплієрів Патріарх Максимос V, є духовним покровителем не тільки лицарів-тамплієрів, але і Військового Ордена Госпітальєрів Святого Лазаря в Єрусалимі.

На Україні, як і в усьому світі, достатня велика кількість різних організацій з приставкою «мальтійська». Разом з тим, деякі «присвячені» зтверджують, що жодного «правильного ордена» в Україні не існує — всі самозванці. Проте, відомо, що у мальтійців, на відміну від масонського братства, відсутня проблема визнання, тому серед різних осколків ордена досить великий рівень конкуренції і говорити про «правильність» або не «правильність» в даному випадку явно безглуздо.

Як свідчить дослідник Б.Пєчніков, щорічно Мальтійський орден виділяє 150 мільйонів французьких франків на надання лікарської допомоги, у тому числі невідкладної, і на медичні дослідження. В цьому контексті не можна не згадати той факт, що в Україні, окрім самого ордену діє також Мальтійська служба допомоги, яка почала свою роботу у Львові ще у 1990 році.

В діяльність різного роду мальтійських організацій в Україні (як і в Росії) сьогодні залучені достатньо впливові люди, представники бізнесу, гуманітарних професій. Так, в мережі Інтернет вдалося знайти інформацію про недавній захід з участю українських бізнесменів, який проводився в 2001 році на Мальті. Це була чергова дилерська конференція компанії MTI, організована з метою підведення підсумків роботи української дистриб'юторської мережі. У ході заходу відбулося урочисте вручення Мальтійського хреста з присвяченням в Лицарі Ордена представників кращих українських IT-компаній. Одним з топ-менеджерів 12 кращих компаній, удостоєних честі бути присвяченими в лицарі Мальтійського Ордена, став Генеральний директор МКС Олександр Головченко. На церемонії в найбільшому залі Мальти, спеціально побудованому для особливо урочистих випадків, йому вручений почесний Мальтійський хрест.
Орден Східних тамплієрів і інші таємні товариства і Ордени на Україні

Зі всіх українських орденів О.Т.О, мабуть, наймолодша організація, що перебуває на стадії становлення. Відділення О.Т.О. в Україні поки що немає, проте йде активна робота з його створення, перш за все за участю російських прихильників Ордену. Точно відомо, що людей цікавляться темою в Україні немало. А в Харкові є людина, яка взяла на себе працю по створенню українського Табору О.Т.О.

Існують на Україні і інші таємні товариства і ордени про діяльність яких є лише мінімум інформації. Зокрема можна згадати такі структури, як Герметичний Орден Золотого Світанку (базується в Києві), Орден Сірих Магів «Очей» (відділення останнього є, зокрема, в Харкові), культурологічну асоціацію (українське відділення) «Новий Акрополь», яку правда не можна назвати в чистому вигляді таємним товариством, це швидше закрита організація містичного толку.

Є в Україні і прихильники Ордену Розенкрейцерів, проте самого ордену тут, видно, немає. Правда, сайт російських розенкрейцерів, у свій час, хостився у Харкові.

Відомо також про існування відділення організації, яка на перший погляд не має відносин до теми, що нами розглядається: Інтернаціональна Організація Гуманізму і Тверезості. Чому ми все ж таки згадали цю структуру. Річ у тому, що на сайті ІОГТ можна знайти таку інформацію: «Відомо, що група з 20 друкарів, які працювали в будинку друку в місті Ютіка, штат Нью-Йорк в США сформували групу тверезості в 1851 році, назвавши себе «добрі Храмовники». Протягом року в околиці виникло кілька лож «добрих Храмовників» і в серпні 1852 деякі з них провели засідання в Сиракузах. «Добрі Храмовники» з Ютіки відійшли від цієї групи і зникли. Проте, група, яка засідала в Сиракузах, змінила назву на Незалежний Орден добрих Храмовників (Independent Order Good Templars — IOGT) і сформувала Велику Ложу ІОГТ. Саме від цієї зустрічі і обчислюються Всесвітні Конгреси ІОГТ».

Деструктивні таємні товариства на Україні

Це тема — вимагає окремого і глибокого вивчення. Проте дещо все ж таки варто відзначити. Серед таємних товариств деструктивного толку, перш за все, можна назвати сатаністів. Цей рух досить складний і різнорідний. У пресі в основному спливає інформація про діяльність підліткових об'єднань. Тут можна пригадати, недавнє викриття правоохоронними органами Запоріжжя секти сатаністів «Чорна зоря». Група діяла протягом двох років і складалася з десяти підлітків. Очолювала секту молода дівчина.

Проте, окрім традиційних підліткових організацій в Україні існують достатньо структуровані і керовані зрілими особами сатанинські структури. Це підтверджує хоча б той факт, що протягом декількох років в Україні сатаністами скоювалися не тільки наруга над могилами і пам'ятниками, але і більш тяжкі злочини, зокрема — ритуальні вбивства, список яких вже обчислюється десятками жертв.

Згідно інформації українського тижневика «2000», час від часу з'являються повідомлення про сатаністів в різних областях України. Ними, зокрема, неодноразово скоювалися ритуальні вбивства в Сімферополі (недавно при обшуку у 19-річного кримського художника знайшли покритий лаком людський череп). Якщо вірити журналістам «2000», в Україні «існують десятки угрупувань сатаністів». Найбільш багаточисельні — «Орден чорного кола», «Black Metal Mafia», «Зірка смерті», «Партія сатаністів», «Церква сатани», «Чорне братство», «Чорний орден», «Легіон пітьми». За неофіційними даними, тільки в Києві налічується більше двохсот їх прихильників.

Окрім сатаністів, в Україні існує безліч інших таємних угрупувань, які можна класифікувати як деструктивні секти. Наприклад таких, як «Білий лотос».

Важливо також відзначити, що послідовники різних сект і деструктивних культів останнім часом активно цікавляться українською політикою і всіма силами намагаються пробитися до органів влади, перш за все — до депутатських крісел.

Окремої розмови заслуговує тема діяльності на території України релігійної організації «Хаббад», яку відомий харківський дослідник Едуард Ходос називає не інакше як «нацистською». В даному випадку йдеться не тільки про релігійні переконання представників цієї течії, а про політичні і економічні зв'язки представників згаданої організації у владних структурах України, котрі — якщо судити з серії книг Ходоса («Єврейський синдром») — мають досить серйозний розмах. Разом з тим, не можна не відзначити, що твори Ходоса мають значний наліт суб'єктивізму, що не дозволяє зарахувати організацію «Хаббад» в розряд деструктивних.
Закриті елітарні клуби на Україні

Відомо, що їх велика кількість. Проте, найбільш часто спливає інформація про діяльність лише одного такого клубу (що вважається франкмасонскою організацією) — Ротарі-Україна. Перший такий клуб був організований у Львові і саме там, за непідтвердженою інформацією, знаходиться своєрідний інтелектуальний і організаційний центр український ротарійців.

В мережі Інтернет навіть створений сайт Дніпропетровського відділення Ротарі, на якому, зокрема, можна знайти наступну інформацію: «Дніпропетровський РОТАРІ КЛУБ є частиною всесвітньої суспільної організації РОТАРІ-ІНТЕРНЕЙШНЛ, яка об'єднує ведучих представників ділового світу і інтелігенції. Ротаріанці в своїй діяльності керуються високими етичними нормами, укріплюють добру волю і мир в усьому світі».

Дніпропетровський РОТАРІ-КЛУБ заснований 10 червня 1997 року. Цікаво, що серед його членів можна знайти не тільки представників бізнесу, журналістики, медицини, але і служителів культу, таких, наприклад, як Іріней, Архієпископ Дніпропетровський і Павлоградській.

В цьому контексті, варто також відзначити, що серед ряду міжнародних нагород, яких удостоєний Президент України Леонід Кучма, недавно з'явилася і медаль імені засновника клубу Ротарі — Пола Харріса. Глава української держави удостоєний вищого визнання Ротарі за вагому роль в зміцненні міжнародного взаєморозуміння.

ВИСНОВКИ

Сучасне українське масонство перебуває на стадії становлення. Звідси — множинні проблеми: розколи, закритість інформації і т.п. Разом з тим, розвиток масонства, схоже, поступово входить в конструктивну фазу. Видно, незабаром буде погашений конфлікт між двома гілками масонства і створена єдина, регулярна і визнана світовим масонством Велика Національна Ложа України. Але, не виключено, що в Україні може повторитися російська ситуація, коли вслід за створенням єдиної, регулярної ложі, з'явиться ще одна, до якої увійдуть колишні брати із створеної італійцями, не визнаними ВЛУ.

Слід так само відзначити, що всіх хто сьогодні числиться в рядах українського масонства можна розділити на три категорії: ті, хто прийшов з метою отримати якісь езотеричні знання; ті, хто прийшов налагодити корисні зв'язки і контакти; і ті, хто намагається за допомогою братських зв'язків просунутися в політиці. Правда, питання про вплив українських масонів на політику залишається, поки що, відкритим.

Різні (немасонські) таємні товариства і закриті елітарні клуби в Україні перебувають на різних стадіях становлення. Деякі з них ще формуються (О.Т.О.), а деякі навпаки, вже мають значний досвід суспільної, політичної, езотеричної і економічної діяльності (орден тамплієрів, мальтійський орден).

Закриті і таємні організації деструктивного толку, переважно, вже твердо стоять на ногах і в окремих випадках (сатанізм, окремі секти) представляють серйозну загрозу громадському порядку.
http://community.livejournal.com/pvu/632.html

Бібліотека » Духовність » Масонство і християнофобія » МАСОНИ І ТАЄМНІ ТОВАРИСТВА НА УКРАЇНІ
Сторінка 1 з 11
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика