Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 212»
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Духовність » Молитви, духовні практики » ЗЦІЛЕННЯ РОДУ (о. Роберт де Грандіс) (Переклад на українську мову Маріанни П’ятакової-Лученко)
ЗЦІЛЕННЯ РОДУ (о. Роберт де Грандіс)
Дата: Субота, 13.04.2013, 09:36 | Повідомлення # 1
Дві історії від перекладача на російську мову
 
Історія Ірини
Таких своєрідних «сімейних» пар
останнім часом з’явилося доволі багато. Мама одна виховує сина чи дочку, дитина
виростає, завершує навчання, починає працювати, і так триває до зрілості, до
сивини і до лисини.
Психологи рекомендують вчасно
«перерізати пуповину». Легко сказати, але переважно справа впирається в
квартирне питання і не дуже великі кошти. Думаючи про все це, Ірина приїхала у Меджугор’є. Дочці уже за тридцять. Кілька
місяців тому вона почала зустрічатися з якимось хлопцем. Що з цього буде? У
дочки не було перед очима прикладу вдалого сімейного життя, Ірина ростила її
без чоловіка, дала все, що змогла – виховання, освіту, тепло й турботу. Віру
дати не вдалося, сама прийшла до неї лише у зрілому віці, коли дівчинка уже
виросла. Тепер же, на реколекціях посту й молитви, Ірина знову й знову
поверталася думками до своєї історії, ніби Сама Богородиця ніжною рукою
торкалася її болючих ран.
Останнього дня російська група
здійснювала Хресну дорогу на вершину гори Кріжевац. Біля підніжжя Ірина вирішила,
що пройде весь шлях босоніж. Вона зняла взуття і, зробивши перші кроки, одразу
зрозуміла, що буде боляче.
Її ступні аж запалали, каміння
нещадно впивалося у плоть, але чомусь не ранило. (Пізніше Ірина дізналася, що
відсутність травм на Хресній дорозі – одне з багатьох меджугорських чудес). Але
їй все одно подобалося це сходження. Вона дала волю сльозам і всім серцем
співчувала Господу, який йшов на Голгофу. Разом з Ним вона несла тепер на
вершину свій хрест: усіх своїх рідних, усю сім’ю, усі свої особисті помилки та
невдачі, щоби все віддати і довірити Ісусу.
… Дочка з цікавістю слухала розповідь
про поїздку, раділа за маму, але про спільну молитву не було й мови. А невдовзі
мама дізналася, що її дочка чекає дитину. Стосунки з хлопцем почали згасати і
через деякий час, коли вагітність стала помітна, взагалі припинилися.
Ірина переживала, мабуть, більше за
дочку. Саме у цей скрутний період хтось приніс у молитовну групу безіменну
ксерокопію книжки на польській мові, й сказав, що вона неодмінно повинна це
прочитати. Ірина згадала, що я знаю польську, зв’язалася зі мною і невдовзі почала
отримувати фрагмент за фрагментом роздруківку книги «Зцілення роду»
по-російськи.
В очікуванні продовження багаторазово
прочитувалися одні й ті ж сторінки. Тяжкі думки про майбутнє дитини непомітно
змінилися турботами й покупками милих дитячих речей. Образа на доччиного
приятеля кудись зникла. Раптом вдалося все пробачити, і стало легко. Тепер у
своїх молитвах Ірина дякувала Богові й тому хлопцеві за дар життя, за внука,
народження якого мати й дочка з нетерпінням очікували.
До пологів залишався місяць. Батько
дитини з’явився
у квартирі, коли дочка Ірини була вдома сама. Він просто сказав: «Ходімо
додому». І вони пішли. Хлопчика назвали Степаном.
 
Моя історія
Коли ця книга потрапила мені до рук,
одразу виникло переконання, що її потрібно перекласти на російську незалежно
від того, чи хтось візьметься за її видання. Прізвище автора, здавалося, мені
десь траплялося, але лише під кінець роботи над перекладом я зненацька згадала,
звідки воно мені відоме.
Працюючи кілька років у Польщі, я
брала участь у багатьох харизматичних форумах, куди приїздили відомі особи з
Руху Оновлення у Святому Дусі: Тардіф, Хосе Прадо, Жак Верлінде… Прізвище де
Грандіса я не відзначила у пам’яті з двох причин. Перша – це моє не дуже добре на той час знання
мови, а друга – я, м’яко кажучи, не дуже повірила власним очам.
Це було наприкінці 90-х років. На
молитовний форум звідусіль із Польщі з’їхалося кілька тисяч осіб. Отець де
Грандіс служив Святу Месу, просячи Бога про зцілення присутніх і запропонував
всім, кого торкнеться Цілитель Ісус, помахати над собою носовою хустинкою. Під
час усього богослужіння білі паперові хустинки постійно здіймалися над натовпом
то тут, то там. Їх було стільки, що складалося враження, ніби люди видають
бажане за дійсне. Закрадалася думка й про «підставних качок». Однак ті, хто
були ближче до вівтаря, пробиралися до мікрофона й зі сльозами щастя свідчили:
сліпим очам повернулася гострота зору, глухе вухо почало чути, кульгавий
перестав кульгати… Найбільші сумніви у моєму серці посіяли слова де Грандіса
про те, що під час нашої молитви Ісус зцілив чотирнадцять осіб від діабету й
приблизно стільки ж від раку. Вони дізнаються про це пізніше, коли обстежаться
у лікаря, сказав він. Усі співали хвалу Ісусу, а в мені боролися суперечливі
почуття…
Не пам’ятаючи нічого цього, я захоплено
працювала над перекладом численних молитов, наведених у книзі, й помічала, що
багато текстів торкаються моїх болючих струн. Почала до них повертатися і
повільно, із зупинками, промолювати кожну тему.
Розлучення у нашому роду почалися ще
в 30-ті роки, і потім не було жодної пари, яка б прожила усе життя разом.
Батько закохався в іншу жінку й пішов від нас, залишивши трьох дітей. Другий
його шлюб теж розпався. Він вирушив у експедицію в Заполяр’я і невдовзі там
помер.
Моя сім’я по обох лініях неодноразово
змінювала місце проживання, і ми втратили зв’язок з усіма батьковими рідними,
яких я знала в дитинстві. І ось, молячись про зцілення свого роду, раптом
дізнаюся, що в Москві живе моя рідна сестра по батькові, яка народилася у
другому шлюбі. Ми списалися по електронній пошті, потім зідзвонилися й обидві
ходили ошаленілі від щастя в очікуванні зустрічі, яка невдовзі відбулася.
Скільки було розмов, скільки радості, скільки схожості! Умить відновилася вся
батьківська лінія: я дізналася, коли померла моя мила бабуся Ліза, де тепер мої
дядьки та тітки, що роблять кузени й кузини, з якими я колись гралася у
хованки, і востаннє ця гра так болісно затягнулася…
Можу оцінити всю дотепність Господа,
який влаштував так, щоби я цілковито забула ім’я отця де Грандіса, і це забуття
тривало саме доти, допоки у моєму роду не відбулося чудо зцілення. Якби я пам’ятала про свої сумніви, можливо б, не
взялася за цей переклад і не довірила Христу вилікувати мій родовід за
допомогою цієї книги.
Слухаючи історію Ірини, я зрозуміла,
що, існуючи в Росії в одному екземплярі, книга «Зцілення роду» уже почала
приносити свої плоди.
 
Наталія Кандудіна
перекладач на російську мову
 
 
ПЕРЕДМОВА АВТОРА
Ця книга зорієнтована переважно на
католиків з метою познайомити їх з порівняно новими і доволі суперечливими
аспектами харизматичного служіння зцілення. Щоби дати загальне уявлення про
таку практику зцілення, я звернувся до поминального плачу невідомого автора,
узявши звідти такі слова: «Ісус в моєму серці, а дід мій в могилі».
Предок у могилі – це проблема
всезагальна. Християнину зцілення роду дає шанс розпізнавання та оздоровлення
сімейних впливів, які тягнуться з минулого і проявляються в майбутньому. Родове
зцілення показує, що негативні дії та вчинки наших предків можуть якимось чином
проникати у нашу «кров» і брати плату з наступних поколінь. Переміна стосунків
з цими проблемними джерелами й називається зціленням роду. Це цікава й
захоплююча ділянка цілющого служіння.
Я не є експертом у цій сфері й тому
не беруся робити в цій книзі всебічний аналіз явища. Сподіваюся лише пробудити
цікавість до теми, яка згодом може стати предметом скрупульозного вивчення та
дослідження.
Я хотів би закликати читача
притихнути перед обличчя Господа і попросити Його, щоби Він відкрив нам правду про
зцілення в поколіннях. Випадки й спостереження, наведені у цій книзі, можуть породити
запитання, на які не знайдеться відповідей. Читач повинен представити свої
сумніви Господу, закликати Його мудрість, керівництво й осяяння.
Цей матеріал призначений для зрілих
християн, які несуть служіння зцілення. Остерігайтеся робити його доступним для
новачків, які можуть неправильно зрозуміти ці дані й скористатися отриманими
дарами на шкоду. Без практики й точності оцінок ці дари можуть бути використані
невірно.
Щоразу, коли ми входимо в духовне
царство, ми повинні пам’ятати про духовну боротьбу. Запропонована тут молитва про звільнення та
опіку має особливу силу. Я раджу застосовувати її щоразу, коли ви торкаєтеся
питання зцілення роду.
Благослови, Господи, всіх, хто читає
цю книгу, на глибоке незворотне оздоровлення усіх їхніх сімейних стосунків.
 
МОЛИТВА
Стою перед обличчям Ісуса Христа й
віддаюся Його волі. Одягаюся у «повну зброю Божу», щоби зуміти «дати відсіч
хитрощам диявольським» (Еф. 6.10-11). Я не уступлю, «підперезавши правдою
бедра…, вдягнувшись у броню справедливості» (Еф. 6.14). Несу «щит віри», щоби
«згасити всі розпечені стріли лукавого» (Еф. 6.16). Беру «шолом спасіння і меч
духовний, тобто Cлово Боже» (Еф. 6.17).
В ім’я Ісуса Христа розп’ятого,
померлого та воскреслого, зв’язую усіх злих духів у повітрі, атмосфері, воді,
вогні, вітрі, на землі, під землею і в пеклі. Усуваю також вплив всякої
загиблої та грішної душі, яка може бути тут присутня, і зв’язую усіх посланців
сатанинської обителі, шабашу відьом, чаклунів, сатаністів, які можуть тут
з’явитися будь-яким надприродним чином. Закликаю Кров Христа у повітрі й
атмосфері, у воді, вогні, вітрі, на землі й в оточуючих нас її плодах, під
землею і в пеклі.
В ім’я Ісуса Христа забороняю усім
названим противникам спілкуватися між собою і підтримувати один одного
будь-яким чином, а також як-небудь діяти й спілкуватися зі мною, окрім тих
випадків, коли я накажу їм в ім’я Ісуса Христа.
В ім’я Ісуса Христа я закриваю Кров’ю
Христовою це місце і все, що тут є, всю сім’ю і всіх тут присутніх, наші
помешкання, майно і фінансові засоби. (Повторюєтьсятричі).
В ім’я Ісуса Христа я забороняю всім
духам погибелі, відьмацьким зборищам, сатанинським групам та посланцям сатани
ранити мене або якось мстити мені, моїй сім’ї, моїм близьким, а також завдавати
шкоди нашому майну.
В ім’я Ісуса Христа, ціною Його
дорогоцінної Крові, я розриваю і знищую всяке прокляття, таємну мітку, вроки,
чари, приворот, ворожбу, пастки, закляття, заговори, обман, оману, перепону,
шахрайство, втручання, відволікання уваги, духовну залежність або вплив, а
також всяку хворобу тіла, душі й свідомості.
Я виганяю злого духа з нас, з цього
місця, з людей і речей, накликаного на нас кимось із названих посланців або
приставленого до нас унаслідок наших помилок та гріхів. (Повторюється тричі).
Піднімаю Хрест Ісуса Христа між собою
і всіма поколіннями мого родового дерева. Проголошую, що не виникне жодного
безпосереднього контакту між поколіннями. Будь-яке спілкування буде
профільтроване через дорогоцінну Кров Господа Ісуса Христа.
Непорочна Діво Маріє! Наділи мене
ясністю, могутністю та силою Твоєї віри! Отче, молю, зішли мені на допомогу
Твоїх Ангелів та Святих. Дякую Тобі, Господи Ісусе, за те, що Ти – моя
Мудрість, Праведність, Освячення та Спасіння. Я піддаюся дії Святого Духа і
приймаю Твою правду про родове зцілення. Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, нині
і повсякчас, і навіки вічні! Амінь.
Дата: Неділя, 14.04.2013, 12:27 | Повідомлення # 2
ЧАСТИНА І
Вступ
Щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа,
Отець слави,
дав вам дух мудрості та об’явлення, щоб його добре спізнати;
щоб він просвітлив очі вашого серця,
аби ви зрозуміли,
до якої надії він вас кличе, яке то
багатство славної спадщини між святими,
і яка безмірна велич його сили для
нас, що повірили,
за діянням могутності його сили.
(Еф. 1.17-19)
 
Розділ 1
 ЩО ТАКЕ ЗЦІЛЕННЯ РОДУ?
Та він наші недуги взяв на себе, він
ніс на собі наші болі.
Ми ж, ми гадали, що його покарано, що
Бог його побив, принизив.
Він же був поранений за гріхи наші,
роздавлений за беззаконня наші.
Кара, що нас спасає, була на ньому, і
його ранами ми вилікувані.
(Іс. 53.4-5)
 
Кожен бере свій початок в іншому.
Після того, як у 1979 році я повністю присвятив себе служінню зцілення, я
багато подорожував Сполученими Штатами Америки й іншими країнами світу й усе
більше розумів, наскільки глибокі зв’язки, які з’єднують всіх і вся. Проблеми
та страждання мешканців Австралії або Індії нічим не відрізняються від проблем
і страждань жителів Сан-Хосе в Каліфорнії чи Бостона в штаті Массачусетс.
Коли я грішу, певним чином слабшає
все Тіло Христове. І так само, коли я творю добро, все Тіло Христове
зміцнюється.
Цілковито осягнути це, скоріш за все,
неможливо, але можна зробити висновок, що кожен з нас має свої витоки в іншому.
Мені видається вірним старий вираз: жодна людина не є «одиноким островом у
безкрайньому океані». Твоє страждання – це моє страждання, а моя радість –
також твоя.
Долаючи бар’єри часу. У період мого служіння зціленню я зосередився на внутрішньому зціленній часто мав справу з душею дитини, яка живе у дорослій людині. Цей дорослий,
схоже, досі переживає наслідки ран та емоційного болю, завданого в п’ятирічному
віці, й, нехай він приглушений, але дає про себе знати уже в зрілому віці. Підведення
цієї пораненої дитини до Господа Ісуса може якимось чином звільнити дорослого.
Емоційні розлади. Рух внутрішнього зцілення дійшов до розуміння того, наскільки важливезцілення емоційних ран, отриманих ще в материнському лоні. Наприклад, переживання
матері, яка не хотіла, щоб дитина з’явилася на світ, або, яка під час вагітності брала участь у
судових розглядах, негативно впливають на плід і призводять потім до емоційних
розладів підростаючої дитини. Ставлення до дитини також сильно впливає на
психіку ще не народженої дитини.
Невідоме джерело. Займаючись духовним зціленням, я помітив, що навіть коли людиназанурюється у минуле аж до моменту свого зачаття, то й тоді не завжди вдається
знайти джерело її проблеми. Іноді страждання продовжує точити її зсередини,
живлячись із невідомого джерела.
Сімейні риси.У місії зцілення усе більше почала підніматися тема спадковості. Те, що фізичні
характеристики передаються у спадок, нам відомо давно. Ми легко здогадуємося,
що хвилясте волосся дісталося комусь від матері чи форма носа – від дідуся.
Відомо також, що в одних сім’ях є схильність до певної хвороби, наприклад до раку,
діабету, хвороб серця. А в інших, у свою чергу, люди мають схильність до
проблем із зубами чи зором.
Десь усе це почалося. Усі більше відкриттів, пов’язаних зі спадковістю, торкаються уже нестільки фізичних моментів, скільки психологічних. Вам не доводилося чути про
гнів чи впертість, як про характерну особливість певної сім’ї? Якщо я постійно серджуся, отже і
мій батько так само спалахував, і мій дід також, тому що десь усе це повинно
було розпочатися. Злість, як правило, бере свій початок в невтамованій потребі
любові.
Поховані заживо.Люди мають здатність уникати неприємних переживань, закривати перед ними двері.
Вони відгороджуються від спогадів про самогубства, аборти, психічні розлади,
намагаються забути випадки трагічної смерті в сім’ї. Ми емоційно ховаємося від
цього. У більшості сімей є свої страшні таємниці, та оскільки вони закриті й не
вилікувані, то практично поховані заживо. Насправді ці джерела болю просто
ігноруються, але не ліквідуються.
Поховані, але не зовсім. Що відбувається з тим, що поховано заживо? Коли-небудь вонодасть про себе знати. Якщо до нас ставляться без любові, ми почуваємося
обділеними й ображеними. Але услід за цим самі проявляємо байдужість до людей і
завдаємо образ іншим. Виходить так, що той, хто не аналізує своєї реакції на
негативні події, у подальшому знову й знову до них повертатиметься. Якщо людина
підходить до подій правильно уже в той момент, коли вони здійснюються, то вона
може розв’язати проблему раз і назавжди. Застарілі, невирішені, непрощені
страждання переважно тягнуться у спадок, судячи з усього, вони кодуються в
генах і передаються наступним поколінням. Можна сказати, що в деяких випадках
духовні рани виявляються значно старшими за тих, хто він них страждає.
Страх Генрієти.Візьмімо гіпотетичну жінку, назвавши її, наприклад Генрієтою. Припустімо, вона
патологічно уникає чоловіків. Цей страх може походити від її прабабусі, з якою
певний чоловік справді вчинив дуже погано. І розкриття цієї ситуації відкриває
нові можливості для внутрішнього зцілення.
Відчути пастку.Святий Павло у Посланні до Римлян (7.15) пише: «Бо, що роблю, не розумію: я бо
чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю». Напевно, кожен із нас переживав щось подібне. Завдання
полягає в тому, щоби відділити себе від глибоко закоренілих стереотипів
невідомого походження.
Зміна стереотипу. Британський хірург-психіатр, доктор Кеннет Мак-Алл поділився зі мноюдекількома способами лікування у цій галузі. Він навчив мене дивитися на деякі
життєві проблеми так, ніби їхнє джерело розташоване поза нашим життям. Хоча він
йде ще далі, кажучи про зцілення померлих молитвами живих, я не буду
зосереджуватися на цьому аспекті. Молитви за померлих є частиною католицької
традиції і, безумовно, є важливим предметом вивчення. Але наша тема – розмова
про зцілення живих за допомогою молитов за померлих, про зцілення успадкованих
психологічних, фізичних та духовних каліцтв, які передаються в генах із
покоління в покоління. Мова йде про зцілення конкретних важких випадків
психічної, фізичної, мисленнєвої, емоційної та духовної ознак. Тут йдеться про
благословення «всього нутра мого» (Пс. 103.1) шляхом прощення, з надією на
зміну стереотипів у наступних поколіннях.
Діагностика.Завдяки харизматичним дарам ми можемо, наприклад, виявити, що ірраціональний
страх Генрієти виник із-за того, що з минулого за нею тягнеться непереборене потрясіння
її прабабки. Я впевнений, що всі ці дари розпізнання доступні християнам,
наповненим Святим Духом. Питання тільки в тому, як їх застосувати у нашому
житті.
Під проводом Духа Святого. Ми отримуємо таку інформацію, яку неможливо отримати«нормальними» способами. Тільки Святий Дух, який проникає у наші думки та
серця, може бачити наші найглибші потреби (Рим. 8.27) і знає, що вже піддається
зціленню. Святий Дух за допомогою дарів дозволяє нам побачити або відчути
«поховані заживо» емоції давніх часів, з якими ми продовжуємо боротися.
Діагноз і терапія. Поясню популярно: Святий Дух веде нас до джерела проблеми – це і єдіагноз. Ми ж показуємо це джерело Ісусу Христу, і це є терапією.
Він наші недуги взяв на себе, він ніс
на собі наші болі…
і його ранами ми вилікувані.
(Іс. 53.4-5)                     
 
Любов прийде легко. Генрієта (у своєї
свідомості або в уяві) може привести свою прабабку, яка пережила психічну
травму, до джерела всепрощення – Ісуса Христа. Розіп’ятий Христос скаже їй: «Я помер, щоб
ти була вільна». У люблячій і всепрощаючій присутності Христа-Цілителя ця жінка
відчує гіркоту свого непрощення, і тоді вона звільниться. Коли це станеться хоча
б в уяві Генрієти, можна очікувати ланцюгової реакції зцілень, що переходять з покоління
в покоління. Вона відчує, що життя не настільки небезпечне й незатишне. І любов
прийде легко, просто серед повсякденних справ.  
Він зцілює завжди. Я не знаю, чи може насправді якесь зцілення торкнутися самої прабабки, якадавно померла, але знаю, що близька активна зустріч з Ісусом Христом –
неважливо чия і де – завжди принесе якусь форму зцілення. І знаю також, що Він
не обмежений ні місцем, ні часом.
Як поводилася сімя де Грандіс.Багато років тому група експертів, які займалися родовим зціленням, такою молитвою
допомогла й мені самому.
Загалом, у процесі внутрішнього
зцілення ми закликаємо Духа Святого, щоби допоміг нам прискіпливо вдивитися у
своє життя (перший, другий, третій рік і т.д.) і щоби зосередив  нашу увагу на тих обставинах, які Він хочезцілити уже зараз. Тоді ми просимо Господа висвітлити нам детально ситуацію, на
якій ми зупинилися, і поставити діагноз.
Саме таким перевіреним методом діяла
та конкретна група. І завдяки баченню і слову пізнання, Господь вишикував
поведінку сім’ї
де Грандіс у поколіннях.
Крадіжка овець та убивство. Під час групової харизматичної молитви у тій психологічнійклініці Оновлення у Святому Дусі ми занурилися у моє минуле приблизно на сім
поколінь і побачили моїх предків, які втікали з Іспанії до Франції. Предок,
який не вмів вести справи, позичив гроші у жінки, а потім на додачу ще й став
батьком її дитини. Коли вона почала наполягати, щоби він одружився з нею, він у
приступі люті почав бити її й нехотячи убив. У результаті сім’я була змушена втікати з Іспанії, а
потім їй довелося знову втікати, цього разу із-за крадіжки овець. (Пам’ятаю,
батько мені розповідав, що наша сім’я утекла з Франції до Італії із-за крадіжки
овець, але тоді я йому не повірив). Значно пізніше, кілька років тому, я
дізнався, що мій дід убив людину уже в Італії й утік до Сполучених Штатів.
Приклади браку любові. Досвідчені експерти молитви, опираючись на отримані дари Святого Духа,виявили в моєму роду всілякі окультні практики й ритуали, убивства та всі
різновиди поганих вчинків, які тільки можна собі уявити. У моїй сім’ї існує
давня традиція звичної поведінки без проявів любові до інших людей. І багато
рис, які свідчать про відсутність любові у моїх предків, певним чином
відобразилися і на моїй натурі. Господь хотів торкнутися Своєю любов’ю тих
ділянок і зцілити їх, щоби мої вчинки не були результатом не вилікуваних
негативних емоцій з минулого.
Прощення і є зціленням. Коли я прощаю членам моєї сім’ї, я обрізаю пута їх гріха іпредставляю їх Господеві Ісусу. І тоді, частіш за все, я добиваюся одужання.
Плоди цього зцілення проявляються у збільшеній здатності піклуватися про людей
і виявляти до них любов.
Відкриття тих давніх випадків з моєї
сім’ї і розуміння того, що я потребую зцілення, надихнуло мене на пошук нових
даних, які стосуються родового зцілення. І зараз я упевнений, що ми торкнулися
лише надводної частини айсберга.
На образ і подобу Божу. На моє глибоке переконання, у більшості сімей прихованічисленні таємниці. Моя сім’я – не виняток. Окультні практики, вбивства, ланцюг образ та
вчинків, позбавлених любові, схоже, торкнулися усіх поколінь. Господь,
відкриваючи нам двері, показує, як ми можемо використовувати впливи минулого,
щоб вони мобілізували нас на досягнення зрілості. Дозволимо ж Господу змінювати
нас на Його образ і подобу.
Господь дає перший урок. Багато років тому, коли я жив у Мобілені, штат Алабама, ялюбив слухати радіопрограму, під час якої дзвонили слухачі. Саме у той період я
вперше почав цікавитися зв’язками між живими та мертвими. Під час тих передач було багато
дзвінків від людей, які розказували, що бачили духа померлої тітки або сестри.
Я тоді подумав, чи не хоче Господь чогось мене навчити? Але в той час я ще не
знав, як застосувати цю інформацію.   
Розпуста генерується у поколіннях. Наступна частина інформації з цієї сфери надійшла до мененаприкінці 1979 року, коли я працював над внутрішнім зціленням однієї
негритянки. Жінка та її сестри мали проблеми щоразу, коли опинялися в
громадських місцях. Вони привертали до себе увагу чоловіків більше, ніж самі цього
хотіли. Усі вони були добрими католичками, мали приємну зовнішність, але при
цьому чоловіки до них тягнулися значно сильніше, ніж до інших жінок.
У нашій молитві ми сконцентрувалися
саме на цій проблемі. Під час молитви з тією жінкою я побачив образ: білий
корабель з невільниками. Оскільки вона була зрілим аніматором, розуміла весь
процес внутрішнього зцілення, то ми вирішили разом із нею вгледітися у цей
образ. «Що-небудь бачиш?», – запитав я. Вона підтвердила, що бачить корабель,
який везе чорних рабів. Коли вона почала описувати подробиці, я у своїй
свідомості побачив те ж саме: вигляд корабля і одяг людей вказували на те, що
ми бачимо часи рабства.
Негритянка описала жінку, з якою
відчула родинний зв’язок. Вона одразу ж з’явилася і в моїй картині: на голові у неї була червона
хустинка, а своєю поведінкою вона явно провокувала чоловіків. Ми задумалися над
тим, чи може розпусна поведінка передаватися із покоління в покоління. Довелося
погодитися, що ця незрозуміла привабливість для чоловіків була результатом
легкої поведінки предка.
Процес зцілення.У своїй уяві ми поставили цю жінку-рабиню перед Обличчям люблячого і прощаючого
Ісуса Христа й перерубали зв’язки, які пов’язують живих та мертвих. Кілька
місяців потому жінки відчули явні плоди зцілення свого життя, перш за все це
стосувалося заміжжя.
Порядок дій.Нумо гляньмо ще раз, у якій послідовності відбувалися дії. Святий Дух відкрив
нам образ, який показав джерело цієї надмірної чоловічої уваги. У своєї уяві ми
привели до Ісуса того предка, який його ображав, і перерубали узи грішної
вседозволеності між предком негритянки та нею самою. Ця історія намалювала нам
яскраву картину того, як непристойна манера поведінки здатна проникнути в причинно-спадковий ланцюжок роду.
Святий Дух відкриває таємницю. Уся проблема спадковості – це одна суцільна таємниця. Однакя все ж вірю, якщо дозволити Святому Духові вчити нас, то Він відкриє перед
нами багато подробиць цієї загадки. Вірю також, що Він покаже нам, як скористатися
цим знанням, щоби відбулося зцілення, яке перевершує будь-яку нашу уяву.
Ми відповідальні за наші сім’ї. Хочу навести цитату з книги отця-францисканця Джона Хемпша«Зцілення твого роду»: «Сім’ї – це основа суспільства, його життєві клітини.
Вони займають особливе місце в Божому плані загального розвитку. Причому сім’ї,
утворені через таїнство шлюбу, особливо милі Господу. У Старому Заповіті є
багато прикладів благословення сімей, які люблять Бога, що виявляється через
зовнішні ознаки, такі як багатство, суспільний статус і навіть здоров’я. Однак
найважливіше те, що зовнішнє благополуччя завжди відображало послух цієї сім’ї
Богу й дотримання Його Закону.
Тому, коли сім’я намагається жити разом в любові, що
не знає егоїзму, прославляє Бога, довіряє Йому у всьому і дякує Йому, то така
сім’я житиме у
добробуті й гармонії. Якщо ж сім’я нехтує усім цим, поводиться нечемно, то її
торкнеться Божа справедливість, яка проявиться через домашні конфлікти,
заздрість, зради, підозрілість, нещастя, незгоду подружжя, розлучення,
непокірність дітей, скандали, алкоголізм, судові тяганини тощо.
Наступні покоління можуть також
сповна почерпнути від справедливості Божої із-за неправедного життя попередніх
поколінь. Якщо потомки з власної волі вирішать поводитися так само, як і їх
батьки та пращури, то понесуть відповідальність і за свою поведінку, і за те,
що сталося до них.
Питання покори Богу або Його
ігнорування є не особистим вибором, а явищем, яке переходить із покоління в
покоління. Покоління так тісно пов’язані між собою, що зерно, посіяне в одному з них, проростає
в наступному чи навіть перескакує через одне-два покоління».
Незважаючи на це «…навіть один член
сім’ї може стати знаряддям Бога у визволенні всіх інших у цьому роду або в
цьому домі».
Бог обіцяв, що ціле місто Содом буде
врятоване, якщо там знайдеться хоча б десять праведників (Бут. 18.32). Ной став
інструментом спасіння для своєї сім’ї (Бут. 7.1). Молюся, щоби Бог вселив нам
почуття молитовної відповідальності за свої сім’ї. Отець Джон Хемпш нагадує, що
«почуття відповідальності – це знак зрілості людини». Він підсумовує, що
молитва про зцілення роду повинна бути продиктована прагненням позбавити від
можливих проблем своїх потомків.
Потенційна сила.У наступних розділах я хочу поділитися деякими роздумами, які, як мені здається,
дуже близькі до істини, коли заходить мова про оздоровлення зв’язків між поколіннями. Сподіваюсь, ви
представите їх Богу, щоби краще в них розібратися. Я хотів би запропонувати вам
міцний фундамент, а не глибоку теологічну працю. Моя мета – дати зрозумілий
вступ, за допомогою якого читач повинен зробити перші кроки в молитві за інших,
щоби оздоровити свій родовід. На мій погляд, ця тема є найголовнішими дверима,
які Господь відкрив перед нами за останній час. Мова йде про величезну
потенційну силу добра для нинішнього та прийдешніх поколінь.
Він освячує нашу свідомість. Постійно почуваюся підлеглим, знаючи, що Отець Небеснийлюбить нас так інтенсивно й так сильно хоче нас зцілити, як навіть ми самі того
не прагнемо. Коли змінюються покоління, Він щоразу посилає Духа мудрості та об’явлення, щоби в нас жила надія, до
якої Господь нас покликав (пор. Еф. 1.17). Він терпляче відкриває нам нові
перспективи пізнання і «роз’яснює» фрагменти Біблії на нових рівнях розуміння.
У той же час, Він часто відкриває двері до більш глибоких таємниць психології
та науки – цих надзвичайно важливих елементів у справі зцілення.
 
Теми для роздумів:
·        Усюдилюди мають схожі проблеми.
·        Емоційнийстан батьків впливає на плід у лоні матері.
·        Намвідкривається нове уявлення про спадковість.
·        Улюдей є властивість відгороджуватися від болючих переживань.
·        Втечавід невилікуваної травми призводить до того, що біль ховається заживо.
·        Емоційнарана може передаватися з покоління в покоління.
·        Людинаможе страждати від ран, які старші за неї саму.
·        Миможемо успадкувати слабкості наших предків.
·        Ціслабкості можна виявити і вилікувати.
·        Процесзцілення складається із діагностики і терапії.
·        Нашимидіагностичними інструментами є дари Святого Духа.
·        Терапія– це Ісус Христос.
·        Миприводимо до Ісуса хворих.
·        ГосподьІсус хоче нашого одужання більше ніж ми самі.
 
МОЛИТВА
Отче, славимо Тебе і дякуємо Тобі, що
ведеш нас
і керуєш нами на Твоєму шляху до
прощення.
Забери нас туди, де слова стають
неважливі.
Дай нам мудрість і вміння налаштуватися,
щоб ми могли торкнутися Твоєї правди і
пізнати її
у межах слів і поза ними.
Дай нам зараз надійну основу, яка нам
потрібна,
щоб ми могли увійти в сферу родового
зцілення
і звільнити тих, хто перебуває у
неволі.
В ім’я Ісуса Христа. Амінь.
 
Дата: Неділя, 14.04.2013, 12:28 | Повідомлення # 3
Розділ 2
ФУНДАМЕНТ
Отже ж ви більше не чужинці і не
приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі,
побудовані на підвалині апостолів і
пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос.
На ньому вся будівля, міцно споєна,
росте святим храмом у Господі;
На ньому ви теж будуєтеся разом на
житло Бога в Дусі.
(Еф. 2.19-22)
 
Звикання до нових способів молитви. Я хотів би звернути вашу увагу на кілька елементів, завдякияким можна стверджувати, що молитва справді підходить для родового зцілення. До
цих елементів відносяться:
1)      вступнезвернення до Слова Божого;
2)      налаштуванняна підсвідомість;
3)      певнарефлексія на тему католицького вчення про чистилище та про молитви за душі
померлих.
Я молюся, щоби читач з вірою
затримався на цих моментах і попросив Духа Святого просвітлювати його далі.
Коли я вперше зіштовхнувся із роботою
з родового зцілення доктора Мак-Алла, кілька копій касет я розіслав різним
людям. Хтось із них передав касету священику із руху Оновлення у Святому Дусі.
Але той повернув її назад, не зумівши осягнути її змісту. Зізнаюся, коли я вперше
почув про ці ідеї, мені самому вони видалися надто революційними.
Частіш за все ті, хто починає
молитися мовами, не вірять у можливість пророкування, поки самі з цим не
зіштовхнуться. Тоді вони кажуть, ну гаразд, пророцтво – це нормально, а от
відпочинок у Святому Дусі – цього не може бути. Коли переживуть відпочинок у Дусі,
змінюють свою думку, але не вірять у зцілення. У більшості своїй люди не вірять
в реальні речі, поки самі цього не відчують.
Цілитель – це Ісус. Оскільки сам по собі процес зцілення в поколіннях – справа  експериментальна й доволі незвідана, хочузапропонувати фундамент, який дасть вам відчуття безпеки. Як християни ми
повинні бути переконані у своєму усвідомленні, що наш цілитель – це Ісус
Христос. Так, ми ходимо до лікарів і психологів, ми приймаємо ліки, але в
глибині душі ми розуміємо, що це все лише способи та інструменти, якими
користується сам Ісус або дозволяє нам ними користуватися. Він, хто сформував
нас в лоні матері, Він, хто створив наше життя, Він і є наш справжній лікар.
Ісус пропонує нам різноманітні способи бути здоровими та вільними.
Багато разів у своєму житті я
одужував завдяки психологічним методам, освяченим Святим Духом. Саме через
заглиблення в психологію Господь зцілив мене і дав напрямок моєму пастирському
служінню.
За гріхи батьків платять діти – так навчає Біблія. Наведу кілька уривків зі СвятогоПисьма, в яких описується, як батьківські гріхи відображаються на потомках.
Батьки наші згрішили, та їх нема вже,
а ми несемо кару за їх беззаконства. (Пл. Єр. 5.7)
… Батьки їли недоспілі грона, а на
зубах у дітей оскома (Єз. 18.2).
Узагалі ж було б непогано уважно
розібрати перші дванадцять стихів книги Єзекиїла. Отець Джон Хемпш підкреслює,
що цей текст Біблії є основою усієї науки про зцілення в поколіннях.
… Я Господь, Бог твій, Бог ревнивий,
що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих,
хто ненавидять мене. (Вих. 20.5)
Про святий вплив батьків також
говорить Біблія. Ці рядки свідчать про те, що ми несемо відповідальність за
побожне життя наших потомків.
І творю милосердя до тисячного
покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої. (Вих. 20.6)
Щасливий чоловік, що Господа боїться,
що в його заповідях вельми милується.
Потомство його на землі буде потужне,
рід праведників буде благословенний.
(Пс. 112. 1-2)
 
Визначення «несвідомого» за Юнгом. У психології людини несвідоме визначається як «… всіпсихічні умовності поведінки, недоступні безпосередньо свідомості людини».
Швейцарський психіатр Карл Юнг (1875-1961 рр.) став відомим переважно завдяки
своїм дослідженням у сфері несвідомого. Саме він ввів у вжиток поняття
«особистого» та «колективного несвідомого». До особистого несвідомого
відносяться давно забуті події і приглушені важкі спогади, а до колективного –
досвід певної соціальної групи і навіть людської раси. Юнг був переконаний, що
люди несвідомо глибоко реагують на всі події, що відбуваються у їхньому житті.
Особисті висновки. Із вчення Юнга я виніс те, що між життями людей безумовно існує зв’язок,який триває і після смерті. Те, що відбудеться з людиною у цьому житті, а
особливо те, як вона на це реагує, вплине на майбутні покоління.
Отже, особисте несвідоме може містити
в собі емоційний характер не лише наших найближчих предків, але й всієї сім’ї упродовж століть. У випадку колективного
несвідомого ми є носіями захованого досвіду минулих поколінь усієї людської
раси.
Якщо в сім’ї не погашений конфлікт, він
безумовно перейде до наступних поколінь. Якщо жінка переживає якусь проблему,
яку вона не в змозі вирішити, то ймовірно ця проблема перейде до дітей, а потім
– до наступних потомків.
З психологічної перспективи ми
бачимо, що необхідне таке зцілення, яке виправить і відновить усе те, що в
минулих поколіннях було порушене і стало причиною нинішнього болю.
Усе, що в мені є. Гарною ілюстрацією до цього контексту є псалом 103: «Благослови, душемоя, Господа і все нутро моє – його святе ім’я». У мені присутні не лише події,
пережиті мною особисто, але й також події, пережиті моєю сім’ї упродовж віків. Усе, що в мені
відторгає благословення, потребує прощення, зцілення і звільнення.
Часткові ефекти.Згідно з католицьким вченням, навіть якщо людина розкаялася у своїх гріхах і
отримала відпущення, усе ж наслідки скоєних нею проступків проявлятимуться і
після фактичного усунення вини. У випадку з прабабкою нашої Генрієти мова може
йти про такий незцілений наслідок, який у Генрієти виразився у страху.
Видіння голодного родича. Ця історія з особистого досвіду дивовижно яскраво показує,як Ісус може звільняти людей від впливу попередніх поколінь. Кілька років тому
в Італії я молився з 35-річною жінкою, яка страждала від приступів переїдання.
Вона виправдовувалася тим, що всіх надлишків могла позбутися за допомогою
блювоти, що й робила після кожного прийому їжі.
Коли я приступив до молитви, я попросив
Господа поставити діагноз і почав чекати слова пізнання. Переді мною відкрилося
слово Святого Духа, і воно вказувало на предка. Я сконцентрувався на цьому
образі й попросив Господа мудрості. Яким чином це відбувається? Поки я ось так
чекав і слухав, я раптом почав відчувати голод. В образі я побачив голодуючу
людину, ув’язнену в тюрмі. Отримавши таке пояснення, я прикликав силу і владу
Ісуса Христа й встановив, що між жінкою, за яку я молився, і тим ув’язненим
існує родинний та психологічний зв’язок.
Цього ж вечора жінка пішла до каплиці
молитися, і там їй привиділися селяни, які збунтувалися проти влади із-за
нестачі продовольства. Їм нічого було їсти, із-за цього відбулося повстання.
Вона бачила також свого родича, який помирав у тюрмі з голоду.
Судячи з усього, вона пережила зв’язок із колективним несвідомим. Виявляється,
таке теж можливо. Під час молитви на візуалізацію необхідно здійснити акт
прощення, і вона привела того в’язня до Господа Ісуса Христа. І що ж трапилося далі?
Наступного дня вона прийшла до мене і заявила, що не залишилося жодних ознак
потягу до переїдання. Наскільки мені відомо, колишня залежність у подальшому до
неї так і не повернулася, тобто зцілення було повним.
Як відбувався процес зцілення. І знову діагноз був поставлений за допомогою дару пізнання.Додатково був призваний дар мудрості, щоби зуміти застосувати слово пізнання.
Психічний зв’язок був розірваний, а найкращим лікарем виявився цілитель Ісус
Христос.
 
Поняття чистилища. Хотілось би поділитися думками, які, сподіваюсь, будуть корисні длярозуміння родового зцілення. Мова йде про чистилище. По-перше, ми повинні
повернутися до нашого тезису, що «жодна людина не є одиноким островом», усі ми
пов’язані одне з одним
більше, ніж можемо собі уявити. Попросімо ж Господа, щоби Він відкрив нам
духовний зір і розширив горизонти.
Позиція Католицької церкви. Слово «чистилище» походить від латинського дієслова«чистити». Згідно з ученням Католицької церкви, чистилище – це не обов’язково
якесь місце, скоріше, це стан, у якому проходять етап очищення померлі душі,
які за життя не любили Бога всім серцем і всіма помислами своїми. У чистилищі
вони найбільше страждають від відсутності Бога, і прагнення до Нього робить їх
досконалішими та більш люблячими, аж поки не відбудеться довгоочікувана
зустріч.
У посланнях святого апостола Павла, у
спадку отців раннього християнства, у багатовіковій церковній традиції  міститься вчення Церкви про чистилище таважливість молитви за померлих. У всі часи християни молилися за померлих,
особливо, під час святої меси. Тексти молитов за померлих, які звучать під час богослужіння,
також почерпнуті зі стародавніх книг. Свята Тереза Авільська, Святий Тома
Аквінський та багато інших святих висловлювалися про користь і вигоду для
здоров’я, яку отримують
живі, коли жертвують святу месу за померлих.
Що каже про чистилище Біблія. На підтвердження вчення про чистилище можна навести ДругуМакавеївську Книгу (12.39-46). Після битви Юда закликав народ до молитви й
принесення жертви за померлих. Він зібрав близько двох тисяч срібних драхм, які
відправив у Єрусалим, щоб принести їх в жертву за вбитих товаришів. «… тим
вельми гарним і благородним вчинком він виявив, що мав на думці воскресіння, –
бо якби він не надіявся, що поляглі встануть (з мертвих), зайвим і смішним було
б молитися за мертвих. При цьому мав він на увазі прекрасну нагороду для тих,
що благочестиво вмирають, – що за свята й благочестива думка! – Тому він і
приніс жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха». (ІІ
Мак. 12.43-46)
У Новому Завіті ми також зустрічаємо
фрагменти, які торкаються теми чистилища і молитви за померлих. «Хай Господь
дасть йому знайти милосердя в той день», – пишеться у Другому Посланні до
Тимотея (1.18). А в Першому посланні до Корінтян (3.15) Павло пише: «А коли
чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче
крізь вогонь». Нарешті в Євангелії від Матея (12.32) читаємо: «І коли хтось
каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти
Духа Святого, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому».
Уроки доктора Моуді. Існує багато письмових свідоцтв людей, які пережили фактичну смерть іпотім повернулися до життя. У своїй книзі «Життя після життя» Р. Моуді описує
кілька історій людей, які після смерті опинилися ніби у пастці: вони ніяк не
могли вибратися до світла. Такий стан характеризується як етап виправлення і вдосконалення.
Більш широко ця тема розгорнута в іншій книзі доктора Моуді «Роздуми над життям
після життя», в якій автор розповідає: «Кілька людей поділилися зі мною, що в
певний момент вони помітили інших людей, які були ніби зачинені, запроторені у
своєму нещасному стані. Ті, хто описував цих людей, сходилися у своїх
свідченнях. По-перше, було загальне враження, що ці нещасні не можуть
відірватися від земного життя. Одна людина розповідала, що душі, яких вона
бачила, здається «не могли перейти на іншу сторону, тому що їх бог все ще живе
тут. Тобто, вони залишаються прив’язаними до якого конкретного об’єкта, людини чи ситуації…». Доктор
Моуді робить висновок, що ці люди, скоріш за все, будуть перебувати там доти,
доки не зникне причина, яка їх тримає у такому стані.
Хіба ці описи, зібрані доктором
Моуді, не нагадують чистилища? Стає очевидним, що, працюючи в сфері духовного
та родового зцілення, не можна забувати про чистилище і про молитву за
померлих.
Речі, які нас вражають. На основі всього вище сказаного чітко видно, що післясмерті існує такий стан, у якому з людьми, які не любили Бога всією душею,
відбувається процес, у результаті якого вони стають більш люблячими. Нестача
любові може виникнути із-за тих невирішених, похованих заживо, конфліктів, які
мають своє продовження в «страху Генрієти» і у випадках постійного гніву в сім’ї. Тут є над чим задуматися, чи не
так?
Висновки.Знову будуємо нашу роботу на фундаменті, яким є Ісус Христос. Додаємо до цього
наукові знання з галузі психології, медицини та історії Церкви, тексти з
Біблії, свідчення конкретних людей і власний здоровий глузд. Усе це складаємо
разом і заглиблюємо в молитву. Потім дозволяємо минути деякому часу, допоки все
не впорядкується і ми не утвердимося в тому, що відчуваємо. Можливо, це і є той
момент, коли потрібно так само, як Марія «зберігати все це, роздумуючи в своїм
серці» (Лк. 2.19).
 
Теми для роздумів:
·        Людимають здатність остерігатися навіть добрих речей, якщо вони їх не відчули на
собі.
·        ІсусХристос справді зцілює.
·        Упроцесі зцілення Господь Ісус може використовувати психологію та медицину.
·        Існуютьпсихологічні причини зцілення роду.
·        Вособистому несвідомому ми підсумовуємо багатовіковий досвід своє сім’ї.
·        Невирішеніконфлікти передаються з покоління в покоління.
·        Пам’ятати про чистилище і молитися запомерлих – головна умова родового зцілення. 
 
 
МОЛИТВА
Отче, дякуємо Тобі за засоби,
якими Ти користуєшся, щоби діяти у
нашому житті.
Благословляємо і прославляємо Тебе за
це,
що даєш нам основу знань для зцілення
роду.
Просимо Тебе, Отче,
заповни пустоти між опорами
фундаменту,
щоб ми мали не ту основу, яку маємо,
а ту, яка нам потрібна.
Ми хочемо стояти на твердому ґрунті з
Тобою.
Просимо, дозволь нам за допомогою
Святого Духа
розпізнати вплив минулих поколінь.
Відчини наші серця, щоб ми побачили
правду.
В ім’я Ісуса Христа. Амінь.

Дата: Неділя, 14.04.2013, 12:30 | Повідомлення # 4
ЧАСТИНА 2
Діагностика. Що відкриває нам Святий Дух
 
Нам же Бог об’явив Духом, бо Дух досліджує все,
навіть глибини Божі.
(1 Кор. 2.10)
 
Розділ 3
ОКУЛЬТНІ ЗВЯЗКИ
 
Нам бо треба боротися не проти тіла й
крови,
а проти начал, проти властей, проти
правителів
цього світу темряви, проти духів
злоби в піднебесних просторах.
(Еф. 6.12)
 
У вищому світі.Окультизм приваблював людей у всі часи. Деякі президенти Сполучених Штатів
Америки, включно з Франкліном Рузвельтом, вдавалися до окультних засобів при
прийнятті відповідальних рішень. На сторінках «Time Magazine» 1988 року писалося про захоплення
астрологією дружини президента Рейгана й про те, що «… Ненсі Рейган не перша
серед перших леді шукає відповіді за межами науки. До неї була Мері Тодд
Лінкольн, яка брала участь у спіритичних сеансах, намагаючись увійти в контакт
зі своїм померлим сином Віллі, а ще раніше до одного з ясновидців зверталися
Едіт Вільсон та Флоранс Гардінг». Окультні практики, передбачення майбутнього,
магія та спіритизм поширені й у нашому сучасному суспільстві.
У моїй сім’ї.Коли мені було років вісім, я спостерігав, як мої сестри та брати розважаються
спіритичними сеансами, використовуючи спеціальну таблицю. Я бачив, як по ній
рухалася тарілочка, вказуючи на окремі букви, із яких складалися фрази. Це було
дуже цікаво! Можна цим захопитися, не усвідомлюючи жодної небезпеки.
Сірий простір.Ми уже знаємо, що в духовному світі існують добрі та злі духи. Кажучи конкретніше,
там перебувають також ті душі померлих, «які не знайшли спокою», які не
зустрілися із Богом у всій повноті. Саме ці душі, що не знайшли спокою, є для
християн ненадійним сірим простором.
Заборонений звязок.Найважчим у питанні зцілення роду є саме цей зв’язок із душами, що не отримали
спокою. Чи не веде нас пошук будь-яких контактів з ними до забороненого
спіритизму?
«Щоб не було в тебе нікого, хто
призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто
ворожить або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує; або нашіптує, або
викликає духів, або віщує, або розпитує мерців. Бо огидний для Господа кожен,
хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи
перед тобою» (Втор. 18.10-12).
Зєднуємося у Христі. Я упевнений, що нам нічого не загрожує, поки ми проявляємо обережністьі спілкуємося тільки з Господом, але в жодному випадку не з мертвими! Разом із
пророком Даниїлом (Дан. 9) ми молимося за наших предків і просимо Господа
пробачити їхні злодіяння. Ми покликані з’єднуватися з людьми через Христа, ми
повинні любити їх в Ньому і переривати наші грішні зв’язки.
Спіритизм. Зіншого боку, спіритизм є окультною практикою, коли за допомогою медіума живі
люди входять у ймовірний контакт з померлими з метою консультації. У пошуках
таких контактів мається на увазі, що джерелом інформації та сили є саме
померлі, а не Бог. Насправді ж у спіритизмі беруть участь демонські сили. А
щоби отримати зцілення роду, ми повинні вдаватися до дії Святого Духа.
Напрямок серця.Щоби в процесі родового зцілення уникнути можливого відхилення у спіритизм, ми
повинні стежити за напрямком свого серця – це головний і найчіткіший знак, що
ми залишаємося на шляху Господньому.
На одну із моїх зустрічей,
присвячених родовому зціленню, прийшов чоловік, якому Господь дав конкретний
урок, показавши, як непомітно для себе можна збочити із Господнього шляху на
хибну стежку. У своїй свідомості цей чоловік побачив, що його іспанські предки
спершу мали щастя володіти даром мудрості, але оскільки використовували його
для передбачення майбутнього, Святий Дух відійшов від них і взялися до справи
окультні сили. Їхній напрямок серця призвів до того, що знання вони почали
сприймати не як дар Божий, а як окультну силу.
Така ж небезпека є і в нас.
Неправильний і користолюбний напрямок серця може призвести до того, що ми
перестанемо користуватися істинними дарами Святого Духа і відхилимося в
окультизм. Ця проблема змушує нас невпинно концентрувати увагу на Ісусі Христі.
І ми повинні дозволити Йому утримувати нас у чистоті мотивації. У дарах Святого
Духа Бог дав нам надзвичайно потужні інструменти й можливості, щоби входити у
сфери, які потребують зцілення, і приносити звільнення.
Спосіб, обраний Богом. Святий Дух – це світло, яке пробивається крізь завісу, що відділяєживих від мертвих. Саме Він досліджує, аналізує і ставить діагноз. Святий Дух
виявляє ті приховані знання, які Господь використовує для зцілення. Послання
Святого Духа до духовно пробуджених християн стає все зрозумілішим завдяки дару
мудрості, слову пізнання і пророчому баченню. Цей спосіб обрав сам Господь Бог,
щоби залучити нас до справи зцілення. Коли ми здобуваємо дари Святого Духа, ми
отримуємо саме ті дари, які необхідні у даній ситуації.
Переслідування.Чимало людей переживають муки фізичної, емоційної та духовної ознак унаслідок
окультних дій. Можливо, це результат занять окультизмом самої людини або когось
із її далеких предків. Доктор Мак-Алл та інші спеціалісти у своїй практиці
зареєстрували випадки зцілення від хвороб, що приписувалися до психічних, тоді
як насправді йшлося про звільнення від демонічних впливів.
1975 року, коли в Мобілені, штат
Алабама, я працював над фільмом «Лікарі в молитві», я попрохав кількох членів
Харизматичної громади лікарів поділитися перед камерою своїм досвідом зцілення.
Із того, що вони мені розповіли, багато не увійшло до фільму. Двоє з них
незалежно один від одного займалися з пацієнтами, яких рідні намагалися
покласти до психіатричної лікарні. Обоє лікарів прийшли до цих хворих у
супроводі священників. І в обох випадках Господь звільнив пацієнтів під
переслідування демонів, і вони повністю одужали. Уже згодом ці лікарі
познайомилися і розповіли один одному про свій досвід.
Наслідки окультизму. Доктор Мак-Алл розповів історію чотирирічного хлопчика Джона, якийстраждав від постійних приступів епілепсії. Під час приступів троє дорослих
ледь втримували його. Доктор Мак-Алл з’ясував, що батько Джона уже 15 років
товаришує з медіумом. Коли батько попросив у Господа пробачення за заняття
окультизмом, а потім спалив усю окультну літературу, у сина припинилися
приступи. Він став цілком нормальною дитиною.
Прокляття.Іншим різновидом духовного закабалення є прокляття. Чимало з тих, хто займається
духовним зціленням, розпізнають у світлі Святого Духа, що саме прокляття, які
тягнуться із давніх часів, є причиною певної недуги. На півдні Сполучених
Штатів доволі часто трапляються фізичні наслідки заклять вуду. Якщо Дух Святий
може торкатися людей і звільняти їх фізично, то так само можуть впливати на
людину й злі духи, які закабалюють і її саму, і її потомків. Розрив цих
проклять, звернення до світла та любові Господа частіш за все призводить до
звільнення за умови, що людину не зв’язують жодні інші впливи.
Доктор Мак-Алл розповідає про
45-річну алкоголічку, яка своєю залежністю повністю зруйнувала сімейне життя.
Її мати дуже захоплювалася спіритизмом і намагалася встановити контакт з
померлим чоловіком. Доктор з’ясував також, що пристрасть тієї жінки до алкоголю пов’язана з прокляттям, кинутим на адресу
її матері за те, що та не погодилася колись підписати юридичні документи без
попереднього ознайомлення з ними. Дізнавшись ці подробиці, Мак-Алл зняв з неї
це прокляття, і жінка звільнилася від пристрасті до алкоголю, а її сімейне
життя швидко налагодилося.
Зняття проклять.Щоби зняти прокляття, ми молимося таким чином:         
 
В ім’я Ісуса Христа, силою Його
заступництва
я виступаю проти прокляття
(детальніше).
Закликаю дорогоцінну Кров Ісуса
і знімаю прокляття з моєї сім’ї
(ім’я),
Іменем Ісуса Христа.
 
Цю молитву краще повторити тричі,
оскільки, коли відбувається бунт проти Пресвятої Трійці, прокляття також буває
промовлене тричі. Це важливо ще й для того, щоби люди, які завдали це зло,
зрозуміли, що вони не зможуть повернути прокляттю силу.
Впливи. Інодіу процесі звільнення ми наштовхуємося на блокаду, створену іншими впливами. У
своїй практиці я мав випадок, коли чоловік відчував печіння у роті. Він
лікувався у клініці університету Алабами й у клініці Бостона, але ніде не
змогли йому допомогти. Коли я поклав на нього руки, першим словом, яке прийшло
від Святого Духа, було слово «окультизм». Я запитав його, чи відвідував він
якогось цілителя чи ясновидця. Він відповів ствердно. Я попросив його відректися
від пошуків допомоги в окультизмі й почав молитися. Він справді відрікся, але
легше від цього не стало. Я продовжував молитися, і наступним уточненням діагнозу
Святого Духа стало слово «вплив». Тоді я запитав його, чи отримав він від того
цілителя якийсь предмет. Він підтвердив, що отримав щось на зразок талісмана. Я
запропонував йому позбутися цього предмета. Він погодився, і його дружина
викинула талісман. Я знову став молитися, і печіння у нього в роті припинилося.
Минув час, нещодавно я зустріч цього чоловіка, і він підтвердив, що та проблема
більше не поверталася.
Послідовність.У цьому прикладі зцілення немає якихось яскраво виражених зв’язків із минулим.
Однак, тут добре видно, як відбувається діалог зі Святим Духом у процесі
зцілення. І так само легко, уповаючи на Святого Духа, можна виявити духовні
впливи окультизму, що тягнуться із далеких поколінь. Звісно, не завжди є
можливість безпосередньо від людини почути підтвердження, що вона піддалася
окультному впливу, але все ж її зцілений дух дає нам зрозуміти, що лікування
пройшло успішно, а це і є найкраще підтвердження.
Пройдімо ще раз цей процес:
1.      Підчинившисебе Господу Ісусу, я поклав руки на людину.
2.      Япопросив Господа відкрити джерело проблеми.
3.      Ячекав слова Божого.
4.      Господьвідповів, що джерелом був окультизм.
5.      Яотримав підтвердження від того чоловіка, що він справді звертався до окультних
практик.
6.      Людинавідреклася від окультизму.
7.      Уній не відбулося жодних змін.
8.      Япопросив Святого Духа поглибити діагноз.
9.      Язнову чекав слова від Господа.
10.   Господьвідповів «вплив».
11.   Яобговорив це з чоловіком.
12.   Вінпогодився на співпрацю і знищив талісман.
13.   Язнову молився.
14.   Печінняприпинилося.
Цей процес можна описати ще коротше:
просимо, слухаємо, діємо; просимо, слухаємо, діємо.
Дещо більше про впливи. Інший приклад залежності відбувся із дочкою лікаря, що живна східному узбережжі. Батько дістав для неї чимало ліків, щоби усунути біль у
горлі. Але ліки не допомагали. Коли наша громада почала за неї молитися, ми
помітили, що у неї на шиї висить золотий медальйон у формі рогу. Такий золотий
ріг переважно носять для відлякування злих духів. Ми зупинили молитву й
наполягли на тому, щоб вона зняла цей предмет. Дівчина послухалася, і коли ми
почали знову молитися, її горло одужало.
Знищення окультних предметів. Отець Джон Хемпш вважає, що «всі предмети, які буливикористані в окультній або спіритичній практиці, повинні бути знищені, інакше
вони можуть притягувати злих духів». Він підкреслює, що «те ж саме трапляється
і при використанні астрологічних символів». Тому, якщо ми спілкуємося з людьми,
які займаються окультизмом, потрібно бути дуже уважними до того, щоб не
приймати жодних зовнішніх впливів на зразок подарунків у вигляді знаків
зодіаку, статуеток Будди, книжок, образків, талісманів і т.п.
Внутрішні впливи. Варто також звернути увагу на можливі внутрішні залежності. Якщохлопець зустрічається із дівчиною, яка займається окультизмом, саме цей вплив
може стати причиною того, що до нього почнуть навідуватися демони. І поки він
не перестане зустрічатися з нею, ця внутрішня залежність не припиниться. У
союзі двох душ існує таке глибоке взаєморозуміння, яке виходить далеко за межі
звичної здатності розуміння. Психологи стверджують, що 90% спілкування
здійснюється за межами вербальності. У близькому спілкуванні наша душа може
дотикатися до іншої душі й по-доброму, і по-поганому. Одним із приводів, який
змушує людей сильніше любити Бога, є приклад життя когось із святих. І те ж
саме відбувається у протилежній ситуації. Якщо обертатися серед зіпсованих
людей, які мають злі помисли, то так чи інакше їх злоба торкнеться і вашого духа
й може заразити вашу душу.            
Саме так частіш за все відбувається
навернення: люди, які тривалий час противилися Господу, під впливом оточуючих
їх добрих людей і речей (наприклад, Біблії) в один прекрасний день раптом розм’якшуються. Оточення змінює їхні душі,
хоча не одразу, а часто після тривалої внутрішньої боротьби. Врешті-решт, вони
все ж таки відкривають своє серце і дозволяють добру перемогти.
Але коли ми перебуваємо серед речей,
пов’язаних з
окультизмом, наприклад книг, символічних прикрас чи деяких форм сучасної музики
– ми отруюємо свою душу.
Наприклад, чимало харизматиків не
терплять деяких різновидів року, тому що Святий Дух та їх власні душі
противляться зараженню. Ми також повинні відсікти від себе все, що несе в собі
небезпеку зарази – агресивного змісту книжки, фільми жахів, негативного змісту
фантастику – усе, що схиляє наші душі до прийняття злих духів. І в той же час
ми повинні безперервно відкриватися на дію Святого Духа, підтримуючи добрі
знайомства, слухаючи гарну музику, читаючи духовну літературу, прославляючи
Бога і т.д.
Не вдавайтесь до заклиначів мертвих
та до знахарів по пораду не ходіть,
щоб не осквернитись вам ними; я –
Господь, Бог ваш.
(Лев. 19.31)
Процес очищення.Ті, хто сьогодні ще якось пов’язані з окультними практиками, можуть негайно почати процес
очищення, молячись таким чином:
 
Господи, прошу у Тебе прощення за те,
що займався тим і тим (картами Таро, гороскопами, ворожінням, спіритизмом та
ін. – перечисліть якомога детальніше). Відрікаюсь від усіх окультних практик та
підтверджую, що Ти – Господь мого життя.
 
Потім додайте:
 
Відрікаюсь від тебе, сатана, і від
всякого твого впливу у моєму житті. Я наказую тобі в ім’я Ісуса Христа припинити діяти у
моєму житті.
 
Потім попросіть Господа, щоби
наповнив Духом Святим усі ті вчинки й спрямував вас до справжньої дружби й
істинного пізнання, щоби ви могли будувати в Ньому своє нове життя.         
 
Теми для роздумів:
·        Удуховному світі існують добрі, злі духи та душі, «що не знайшли спочинку».
·        Злоокультизму може передаватися з покоління в покоління.
·        Християнинспілкується з померлими тільки через Ісуса Христа.
·        Доспіритизму вдаються ті, хто хоче отримати пораду або здобути силу.
·        Неправильнийнапрямок серця може призвести до окультних способів добування знань.
·        ДариСвятого Духа – ось істинне джерело таємного знання.
·        Окультніпрактики можуть спровокувати хвороби.
·        Демонічніпрокляття можуть бути виявлені й зняті.
·        Інодісоюз двох людей може стати причиною окультного зараження.
·        Щобипозбутися окультного впливу, слід обірвати старі зв’язки.
 
Він бо спасе тебе від сітки птахолова
і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти
втечеш під його крила;
(Пс. 91.3-4)
 
 
МОЛИТВА
В ім’я Ісуса Христа беру меч Духа Святого
І звільняю себе і все нинішнє
покоління моєї сім’ї
від наслідків окультного зараження
далеких та близьких предків.
Усі контакти зі злом, які проникли у
мій рід,
зараз повинні припинитися.
Закликаю Тебе, Духу Святий,
Прийди і заповни все Своєю любов’ю,
радістю та спокоєм.
Амінь.
Дата: Неділя, 14.04.2013, 12:31 | Повідомлення # 5
Розділ 4
АБОРТИ ТА ІНШІ ПРОЯВИ НЕЛЮБОВІ
Нову заповідь даю вам, щоб ви любили
один одного!
Як я був полюбив вас, так любіте і ви
один одного!
(Йо. 13.34)
Заклик до любові. Коли ми вникаємо у походження нашої сім’ї і бачимо всі негативніпочуття, вчинки й відсутність любові, то ми розуміємо, яка прірва лежить між
нашим досвідом та природою нашого небесного Отця. Бог є любов, і Він закликає,
щоб ми були такими ж, як Він. Який Отець, такий і син. Який Отець, така й
дочка. Євангелії – це заклик до любові.
Якщо ми не отримаємо любові, то
залишимося пораненими й травмованими. Коли самі не любимо, то ранимо й
травмуємо інших. І це страждання, яким ми «нагороджуємо» одне одного,
передається із покоління в покоління доти, доки не потоне у прощенні.
Будьте, натомість, добрі один до
одного та милосердні,
прощайте один одному, як Бог у  Христі вам простив. (Еф. 4.32).
Відчуття причетності. Якщо розглядати проблеми абортів, викиднів, мертвонароджених дітей, томіж окремими випадками можна легко побачити взаємозв’язок. Усюди простежується одна
потреба: прийняти цих дітей з любов’ю. Однією з форм прояву любові до
ненароджених дітей є називання їх іменем. Завдяки цьому вони здобувають
відчуття причетності до сім’ї і визначають своє місце у ній.
Господь говорить нам в Біблії, що
знає нас дуже добре, що від самого початку Він творив нас з любов’ю і для надзвичайної мети.
Ти створив моє нутро,
ти мене виткав в утробі матері моєї.
Хвалю тебе, що створив мене так
дивно;
діла твої предивні,
ти душу мою знаєш вельми добре.
Кості мої не були сховані від тебе,
коли постав я таємничо,
коли мене творено в землі глибоко.
(Пс. 139.13-15)
Імя для дитини.Роздуми отця Хемпша: «Цілком очевидно й зрозуміло, що Бог бачить кожен момент
життя немовляти у лоні матері. «Перш ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і
перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе». (Єр. 1.5) Незважаючи на це, Він
хоче, щоб ми представили Йому всіх наших дітей незалежно від того, живі вони чи
зазнали аборту, викидня, народилися мертвими чи померли під час пологів. Тепер
наше завдання: забезпечити якомога тісніше єднання кожної дитини з Богом.
«Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже».
(Лк. 18.16)
Діти, які загинули не народившись або
прожили всього кілька годин, частіш за все залишаються без імені, внаслідок чого
можуть почуватися відторгнутими суспільством, тому що ім’я є ознакою
приналежності до конкретної сім’ї та до людської сім’ї загалом. У програмі
сімейного зцілення дуже важливо приділити увагу тому, щоби дати імена
ненародженим дітям або тим, які рано померли. Ігнорувати цей момент – означає
начхати на їх людську гідність».
Як таким дітям даються імена? Поділюся однією приватною історією. На занятті одна жінкарозповіла, що її мати відчула глибокий спокій після того, як дала імена своїм
сестрам, що загинули під час пологів. «Мені 41 рік, і мама часто розповідала
мені історію своєї матері (моєї бабусі), яка померла під час пологів і водночас
втратила свою новонароджену дівчинку. Бабуся була сиротою, і перед народженням
моєї мами вона уже втратила одну дитину.
Якось ми з мамою разом молилися, і
мама, молячись за свою маму, дала імена тим двом дітям. Ми довірили їх
небесному Отцю у світлі Ісуса Христа і помолилися за тих дітей і за їхню матір.
Після цього мама уже ніколи не поверталася до тієї розмови. Після того, як
дітям дали імена й довірили їх Господу, в її житті настав спокій».
«Мені було дуже гірко». Ось ще одна історія.
«Тричі у мене траплялися викидні, й
жодного разу не приходило до голови дати цим дітям імена. Учора після вечірньої
меси я пішла у свою кімнату і там молилася приблизно годину. Я знову пережила
біль і відчуття провини за те, що втратила цих дітей.
Коли востаннє я була вагітна, я не
хотіла цієї дитини і пам’ятаю, як прокинулася у лікарні зі сльозами, тому що мені було
дуже гірко. Сьогодні вночі я побачила своїх дітей такими, якими вони могли б
бути зараз, 16 років і старші. Тепер у них є імена, і мені стало спокійніше. Я
не усвідомлювала, що багато років заштовхувала всередину себе цей біль і
почуття провини. Я так сильно боялася, що це може проникнути в мою свідомість
чи у підсвідомість! А тепер у мене є троє дорослих дітей, які очікують мене в
небі з Ісусом».
Вони виглядають дорослими. Цікаво, що чимало жінок, які ділилися зі мною своїмимолитовними враженнями, розповідали, що багато років потому Господь показував
образи їхніх дітей уже в дорослому віці. Доктор Мак-Алл зібрав чимало історій,
в яких жінки ділилися схожими враженнями. Одна з його пацієнток розповіла таке:
«Якось під час молитви я побачила
21-річного хлопця. Він почав мені розповідати про своїх братів та сестер. Я
була приголомшена, адже 21 рік тому в мене був викидень, і цей мій син
заговорив зі мною про тих дітей, які у мене народилися після цього».
Родинні впливи.Дитина, яка народилася після викидня чи аборту, може носити в собі печать
провини й страху своєї матері. Тому вона потребує особливої молитви про
зцілення від цих наслідків. Психіка і здоров’я дитини можуть страждати також від
впливу загиблої сестри або брата. Це наочно показує історія Джоан. Доктор
Мак-Алл описує випадок дев’ятирічної дівчинки, поведінка якої різко змінилася у
п’ятирічному віці. Джоан стала некерованою, не могла зосередитися у школі,
поводилася неадекватно. Врешті-решт у неї виявили епілепсію. Навіть мати
боялася тієї істоти, на яку перетворювалася її дочка під час приступів.
Дівчинка пробігала перед носом проїжджаючих машин, лякала брата ножем і
стверджувала, що вона ніяка не Джоан. Мак-Алл «пройшовся» по цілому родоводу,
але не зміг знайти причину такої поведінки. Одного разу він просто посадив дівчинку
на коліна й заговорив з нею про сім’ю. Коли вона сказала, що у неї троє братів і три сестри,
він виправив її, мовляв, сестер тільки дві. На що дівчинка розізлилася і
назвала свою маму вбивцею. Вона сказала, що у неї була сестра Меліса, яку мама
убила.
Невдовзі з’ясувалося, що справді ще до
народження Джоан її мати після грубого медичного втручання була змушена зробити
аборт. Ніхто про це знав, як ніхто й не знав того, що дитину вона хотіла
назвати Мелісою. Мак-Алл відслужив за Мелісу святу месу, і життя цієї сім’ї
налагодилося: Джоан перестала буйствувати, її здоров’я нормалізувалося. Після
цього ця сім’я посильно допомагала іншим сім’ям, в яких діти страждали від
незрозумілих приступів, схожих на епілепсію.
Перші 90 днів.Англійський психіатр Франк Лейк дійшов до висновку, що перші дев’яносто  днів у материнському лоні визначають всеподальше життя дитини. Дитина вбирає від матері любов, прийняття, тепло або
злість, ненависть, відторгнення. Іноді їй доводиться переживати поєднання
одного й іншого. Коли я приступаю до молитви за внутрішнє зцілення, я прошу
Ісуса просвітити мене, щоби роздивитися кожен із цих дев’яноста днів. Чимало людей живуть із
відчуттям відторгнення, незважаючи на те, що оточені любов’ю в своїх сім’ях, в колі друзів і серед колег. Щось
незрозуміле змушує їх страждати від одинокості та покинення. Однією з причин
може бути те, що перебуваючи в лоні матері, вони не були бажаними дітьми.
Звільнення від вини. Для жінки, яка перенесла аборт, звільнення від почуття провини є,мабуть, найважливішою частиною духовного зцілення. Аборт порушує фундаментальну
заповідь природи – «Не убий!». Ніхто не повинен нам пояснювати, що убивство –
це зло, тому що кожен з нас знає це інтуїтивно. Можна якось собі пояснювати й
виправдовувати вбивство, але наша підсвідомість противиться цим поясненням, бо
добре знає, що вбивство – зло. Тому неминуче виникає внутрішній конфлікт:
свідомість повинна якось поладнати із підсвідомістю. І внутрішній мир
неможливий без зізнання душі: «Я згрішила, я вчинила дуже погано, каюся!»
Покаяння відновлює гармонію між внутрішньою та зовнішньою людиною і відкриває
шлях до зцілення. За моїми спостереженнями, жінка, яка пережила аборт, потребує
внутрішнього зцілення шляхом прощення і, наскільки можливо, звільнення від
почуття провини.
Поверніться до мене усім вашим
серцем, у пості, в плачі й у жалі.
Роздеріть серце ваше, а не одежу
вашу, і поверніться до Господа, Бога вашого,
бо він благий і милосердний,
довготерпеливий і многомилостивий, –
і уболіває над нещастям. (Йоіл
2.12-13)
Етапи зцілення.Якщо ви знайомі з тими, хто пережив аборт, поділіться своїми знаннями про те,
як крок за кроком можна прийти до зцілення.
1.      Уявитисобі загиблу дитину перед Ісусом.
2.      Побачити,як Ісус обіймає її.
3.      Побачити,як Ісус обіймає вас.
4.      ПопроситиГоспода, щоби відкрив вам, якої статі ця дитина.
5.      Назвітьїї іменем.
6.      ЧерезІсуса попросіть дитину пробачити вам здійснений аборт.
7.      ПопросітьГоспода, щоб Він вам пробачив.
8.      Пробачтесобі.
9.      Дайтедитині вашу любов.
10.   Подивіться,як Господь золотим мечем обрубує негативний зв’язок між вами і дитиною.
11.   Подивіться,як Ісус бере вашу дитину з собою. Можете закликати Божу Матір, щоби Вона
оточила дитину материнською любов’ю.
Причини саморуйнування. 1978 року в чиказькому університеті Лойоли професор ЕндрюФельдмар займався вивченням людей, схильних до самогубства. Він помітив, що ця
схильність зростає у кожного завжди в одну й ту ж пору року. Заглиблюючись в
особисті обставини, Фельдмар з’ясував, що практично в усіх випадках матері
намагалися розлучитися з його підопічними шляхом аборту. І саме в річницю цієї
невдалої акції людина переживає спокусу позбутися життя. Більш того, вона часто
обирає саме той спосіб, який намагалася застосувати його мати. Якщо мати
використовувала хімічні засоби, дитина буде схильна отруїти себе ліками або ще
чимось. Якщо це була якась гостра зброя, дитина намагатиметься себе зарізати.
Не з власної волі. Доктор Мак-Алл детально дослідив проблему самогубства. Він дійшов довисновку, що ніхто не йде з життя з власної волі, але буває доведений до цього.
Це можна порівняти з людиною, яка перебуває у палаючій квартирі і встає на
підвіконня, щоб врятуватися від вогню, та випадає назовні. Ми не повинні
осуджувати самогубців. Більшість психіатрів переконані, що цей акт здійснюється
не з власної примхи, а в результаті нестерпних життєвих обставин.
Самогубство діда. На одній із зустрічей жінка розповіла про самогубство свого діда: «Колипід час святої меси ми почали молитися про людей, які тримають нас в неволі, і тих,
кого ми самі зв’язуємо, у мене відбулося зцілення від гніву, ненависті й
непрощення. П’ятдесят
дев’ять років тому мій
дід на очах моєї матері здійснив самогубство. Він був глибоко зранений розіграшем,
який вчинили з ним його кузен та моя бабуся. Вони дразнили його, роблячи
вигляд, що бабуся йому зраджує. Після цього самогубства в школі від моєї мами
почали відвертатися учительки-монахині та діти. Мама дуже страждала із-за
цього. Вчорашньої ночі я зрозуміла, що уже пробачила моєму дідусеві
самогубство, але ще повинна пробачити йому від імені моєї матері. Мені
необхідно було пробачити йому від імені малятка, що перебувало в її лоні, і ще
я повинна була пробачити йому мої прикрощі, завдані мені моєю матір’ю. А після
цього я зрозуміла, що потрібно пробачити й бабусі за той вчинок. Сьогодні вночі
я звільнилася від усіх негативних емоцій і могла уже молитися за неї з любов’ю.
Трагічна загибель. У випадках, коли хтось в роду загинув або помер насильницькою смертю,також необхідне духовне зцілення. Насилля, пережите у минулих поколіннях, відображається
на нашому житті, й це буває навіть видно. Я молився якось в одній з
харизматичних громад, яка складалася переважно з чорношкірих. І під час співу
незнайомими мовами я явно розпізнавав мови рабів, які працювали в полі.
Насилля в роду. За моїми спостереженнями, жорстокеповодження з нашими предками передається із покоління в покоління. Якось я
молився над однією мексиканською дівчиною і раптом відчув, ніби мене б’ють. У
цю ж мить їй привиділася картина насилля та вбивства. Ми зрозуміли, що заново
переживаємо щось, що трапилося дуже давно.
Іншим разом, коли я молився за другу
людину, я відчув присутність духу мазохізму. Святий Дух показав мені бридку
сцену мазохізму та жорстокості, пов’язану з одним із предків. Я почав кликати Ісуса, просячи його
про ясність, мир та прощення тієї ситуації, я молився, щоби Він перервав зв’язок
між людиною, що живе нині, і тією жахливою подією у житті її предка.
Врешті-решт, цей зв’язок був припинений і зцілення тієї людини було очевидним.
Біль у шиї. Цяісторія стосується трагічної загибелі предка. Під час наших молитовних
зустрічей одна жінка пояснила нам, що змушена носити ортопедичний комір, тому
що в неї защемлений шийний нерв, із-за чого два пальці втратили чутливість. Під
час зустрічі вона попросила громаду молитися за її предків, і коли ми разом
молилися, почав вимальовуватися образ молодого чоловіка, який жив п’ять поколінь тому. Він був
арештований і засуджений до смертної кари шляхом відсікання голови або
повішення – це було не дуже зрозуміло. Коли виник цей образ, біль у шиї стала
нестерпною. Громада одразу ж почала молитися про цього предка. Зразу після
цього жінка пішла на месу, вона відчула, що цей предок присутній поруч. Вона
попросила Господа підвести його до Причастя. Того ж дня в одного з її онімілих
пальців з’явилася
чутливість, а другий почав діяти частково. Ми продовжували молитися, і через
тиждень другий палець також повернувся до норми, а ще через кілька днів вона
уже могла зняти лікувальний комір, проблема з шиєю зникла повністю. Тепер
щоразу, як виникає якийсь біль, вона молиться за своїх предків, і біль
відступає.
Паралізуюча самотність. Ця ж жінка поділилася з нами ще одним спостереженням:«Протягом мого життя, як тільки хтось проявляв до мене хоч найменше відторгнення,
мене охоплювало таке відчуття самотності, яке мене буквально паралізувало. І
нещодавно, молячись разом з групою за родове зцілення, я побачила молоду жінку,
в якої вся сім’я
загинула в якійсь битві. Схоже, це була війна індіанців, адже в мені є індіанська
кров. Та жінка з дитиною була взята з рідного дому в чужу сім’ю. Але вона не могла забути своїх
рідних, не могла звикнути до нового оточення і завжди почувалася глибоко
одинокою та нещасною. Громада помолилася разом зі мною за ту дівчину. І
невдовзі я відчула її присутність під час Євхаристії. Тоді я попросила Ісуса,
щоби Він призвав її до себе. Я плакала, як ніколи».
Ось інша історія. «Під час
молитовного зібрання ведуча запропонувала молитися про оздоровлення зв’язків з минулими поколіннями. Коли наша
молитва торкнулася теми божевілля, я зімліла у Святому Дусі. Усе життя в мене
було відчуття, ніби щось роздирає мою свідомість на шматки, я боялася, що зійду
з розуму. А тепер я згадала свого батька і запитала Господа, чому тато жодного
разу не сказав мені, що любить мене? І почула у відповідь: його батько теж
ніколи не говорив йому, що любить. Я знову запитала чому, і Господь мені
показав мого рідного батька, якого його батько не любив, тому що мій батько
народився як плід розпусти.
Я продовжувала розпитувати Господа
далі, тому що відчувала, що проблема таїться у давно минулих поколіннях. І
Господь показав мені пару, які глибоко любили один одного. Вони мали двох
синів, але один із них загинув за жахливих обставин, здається, перевернулася
карета. Мати бачила його загибель і збожеволіла від горя. Батько ж почав
повністю ігнорувати іншого сина, який залишився живий. Після цього відкриття я
почала розуміти, чому в різних випадках я вчиняла так, а не інакше. Цього разу
я плакала, як ніколи, усвідомлюючи всі мої зв’язки і втрати. Тепер я вдячна
Господу, що нарешті від них позбулася».
Усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі. (Мт. 18.18)
 
МОЛИТВА ПРО ДАР БАЧЕННЯ
Ті, хто раніше не отримував жодних
образів, задумайтеся, можливо, і вам доступна така молитва. Я хочу молитися
зараз за вас, щоби ви отримали дар бачення.
 
Боже Отче, прибігаємо до Тебе,
просячи про дар бачення.
Дозволь кожному з нас відкритися на
Тебе, Господи,
і на Твою благотворну дію,
що відкриває дар духовного бачення.
В ім’я Ісуса Христа. Амінь.
 
Сцена побиття.Чергове свідоцтво: «Молись і проси Господа відкрити тобі джерело негативних
емоцій. Він відкриє. Одного разу отець де Грандіс молився зі мною, і він увесь
час бачив картину побиття. Я не зумів це ні з чим пов’язати, і ми не заглиблювалися у це. У
мене немає таких здібностей постійно бачити якісь образи. За все життя це
трапилося лише один раз чи двічі. А всі мої проблеми були пов’язані з гнівом та станом депресії. Я
гадав, що мій гнів пов’язаний із тим, що в семирічному віці батько на моїх очах втопив маленьку
дитину. Батька арештували, і я вважав, що мій гнів спрямований проти Бога. Дід
після цього вчинив самогубство, і все життя для мене виглядало суцільним
потоком нещасть.
Але коли я попросив показати мені
джерело мого гніву, виникла картина, яка стосувалася 80-х років ХІХ століття. Я
побачив на узвишші великий будинок, що нагадував палац, землі навколо й біля
підніжжя пагорба халупи рабів. Була ніч, горіло багаття. Я бачив чорних мускулястих
рабів та жінок в хустках, зав’язаних навколо голови. Я побачив усе дуже чітко. І раптом я
побачив вісімнадцятирічну дівчину-мулатку, прив’язану до стовпа. Її бичували. Я
звернув увагу на багатий дім і зрозумів, що цю сцену спостерігала інша жінка.
Це була найпідліша істота, яку я тільки зустрічав. Видіння тут же зникло.
Три тижні потому ми з мамою сиділи в
ресторані, коли до нас підійшов незнайомий чоловік, який виявився невідомим
мені кузеном. За розмовою він поділився, що дослідив наш родовід: діди й
прадіди були власниками плантацій і тримали багато рабів. І що білі господарі
змішали свою кров з чорношкірими рабинями. Я одразу ж збагнув, що ту дівчину
били за зв’язок
із кимось з великого дому.
Кузен розповів ще чимало подробиць,
які підтверджували побачену мною картину. І я переконався, що гнів та образа
можуть передаватися у спадок від одного покоління до іншого. Після відповідної
молитви моє життя значно змінилося на краще».
 
Якщо ми постійно своєю поведінкою
проявляємо нелюбов, це може бути пов’язано з поведінкою минулих поколінь нашої
сім’ї. Ця обставина потребує серйозної уваги та вивчення, щоби її виявити та піддати
цілющій молитві. Ті, хто відчуває, що в їхньому житті є схожі проблеми, можуть
молитися приблизно таким чином.
 
 
МОЛИТВА ПРО ЗЦІЛЕННЯ
В ім’я Ісуса Христа,
Моїм християнським свідченням
я звільняю свої минулі покоління від
усіляких впливів
ненависті, образи, прикрощів,
ревнощів, заздрості,
похоті, жадоби, лінощів, гордині,
непрощення,
всього негативного, всього, що не від
царства Божого.
Закликаю дорогоцінну кров Ісуса
Христа наповнити мене і мою сім’ю.
Духу Святий, в ім’я Ісуса Христа звільни мене й очисти
від всіх негативних емоцій,
які залишилися від всіх минулих
поколінь. Амінь.
 
У наступному розділі ми запропонуємо
детальну молитву, яка охоплює найрізноманітніші сторони родових проблем.
Ніхто не вміє любити до кінця. Цей розділ не всім читатиметься легко. Ті, хто пережилиаборт або його спробу, чи спровокували викидень, можуть відчути докори сумління
та біль за скоєне. Для тих, хто поводиться жорстоко і без любові, або хто сам
став жертвою жорстокості, це читання також може бути болісним. Скоріш за все, у
кожного з нас буде свій привід задуматися над цим текстом. Ніхто не вміє
по-справжньому любити і прощати, ми всі тільки прагнемо цього. Господь – це Бог
оновлення, Він присутній і діє в нашому служінні зцілення, і ми сподіваємося на
Нього незалежно від того, які ми і в яких обставинах перебуваємо.
 
Теми для роздумів:
·        Богє любов.
·        Мистраждаємо, коли нас не люблять.
·        Якщоми самі не любимо, ми ранимо інших.
·        Всіпомерлі чи занапащені немовлята повинні мати імена.
·        Дитина,яка народилася після викидня або аборту, може носити в собі провину матері.
·        Жінки,які зробили аборт, самі потребують зцілення.
·        Богзавжди приносить зцілення, якщо ми довіряємо Йому свої рани.
 
 
МОЛИТВА
Отче, прибігаю до Тебе, тому що хочу
Тобі довіритися і відкритися.
Молю Тебе, прийди і зціли весь холод
нелюбові у моєму житті.
Господи, вилий Твою любов на мій рід,
щоби вона обійняла нас, проникла і
зцілила.
В ім’я Ісуса Христа. Амінь.
Бібліотека » Духовність » Молитви, духовні практики » ЗЦІЛЕННЯ РОДУ (о. Роберт де Грандіс) (Переклад на українську мову Маріанни П’ятакової-Лученко)
Сторінка 1 з 212»
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика