Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 11
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Духовність » Молитви, духовні практики » НАУКА ДЛЯ НЕДУЖИХ
НАУКА ДЛЯ НЕДУЖИХ
Дата: Неділя, 07.03.2010, 22:56 | Повідомлення # 1
Коли ти захворієш, то спочатку піднеси своє серце до Бога. Він то зіслав недугу на тебе, як випробування. Бо знай, що золото випробовується у вогні. а людину Господь Бог випробовує терпінням. Прийми цю недугу з рук найкращого свого Вітця, як особливішу ласку, так, як Ісус Христос гірку чашу терпінь прийняв з рук відвічного Свого Вітця, і кажи з Ісусом: „Не моя, а Твоя воля хай діється, предобрий Отче”. Отже, з’єднай свою волю з Божою і проси ласки терпеливості в своїй недузі.
Друга найважніша справа в недузі - щоб ти тепер усю свою увагу звернув(-ла) на своє спасіння. Бо коли чоловік кожної хвилі не певний у своєму житті, то в недузі тим більше тої певності немає. Тому ти повинен(-а) собі ясно й рішуче сказати, що, може, ця слабість є остання, що, може, більше вже не вийдеш із неї. що вже, може, не будеш ходити по цій землі. Коли ж тепер таке з тобою може певнісінько статися, то не зволікай ні хвильки, а готуйся на дорогу до вічності. Пригадай собі всі свої гріхи, що ти зробив(-ла) і. може. з них не висповідав(-ла)ся, або не жалував(-ла) за них щиро. Коли пригадаєш собі їх, збуджуй щирий, сердечний жаль і попроси священика, щоб з них висповідатись. Сповідайся, але щиро, з усього, що Тобі лежить на сумлінні, бо це один-однісінький порятунок для тебе перед пеклом. Не відкладай сповіді з дня на день. бо може бути. що недуга зразу невелика, в одній хвилі зробиться такою. що відбере тобі мову, пам’ять, що й не зможеш висповідатися добре, або й не висповідаєшся. Після доброї сповіді прийми Пресв. Євхаристію, як найкращі ліки для своєї душі, як найкращу допомогу на дорогу до вічності. Прийми Ісуса Христа. захованого в Пресв. Євхаристії, як свого найкращого Приятеля й Товариша в тій дорозі, як найкращого і найбільшого Помічника й Спасителя Свого.
Прийми й Тайну Маслосвяття. Не бійся прийняти її, просити її. Не думай, що коли приймеш Маслосвяття, то вже обов’язково помреш. Ні! Якщо ти дійсно з Божого провидіння маєш тепер вмерти, то чи приймеш Тайну Маслосвяття, чи ні, таки помреш. Але як ти її приймеш, то вона додасть твоїй душі небесної потіхи, очистить тебе від гріхів і зміцнить тебе до терпеливого перенесення недуги, а коли буде така воля Божа, то вона тобі поверне і здоров’я.
Коли ти вже упорядкував(-ла) речі духовні з совістю, з душею, перейди до дочасних речей. Зроби справедливий тестамент або при чесних, статечних свідках розпорядися ясно своїм майном. Цієї справи не годиться тобі залишити, щоб опісля ти не потребував(-ла) перед Богом тяжко відповідати за те, що через твоє недбальство сталась кому кривда та непотрібні тягання по судах. Бо скільки то буває незгод, суперечок та довгих процесів через таке занехаяння та зволікання розпорядитися останньою своєю волею! Не забудь при тестаменті й про свою душу. Відклади щось на якусь добру, побожну. богоугодну справу, на св. Службу Божу, а якщо стане тебе на це, то і на так звані Григоріанські Служби Божі, дуже успішні по смерті: бо не знаєш. чи твої діти, або той, хто майно успадкує, згадає про твою душу після твоєї смерті!
Коли на твоєму майні тяжить якийсь несправедливий набуток, тепер чим найшвидше виправ те, бо горе тобі, коли чуже добро затяжить на твоїй совісті в хвилину смерті - тяжко будеш конати; а ще більше горе тобі після смерті, у вічності. Там будеш тяжко виплачувати і хтозна, чи зможеш виплатитися.
Може, як безконечна вічність, так безконечно будеш виплачуватися і ніколи, ніколи не виплатишся.
Коли недуга уже так зможеться, що смерть кожної хвилі буде тобі заглядати в очі, тоді не трать відваги, не впадай у відчай, знай, що чи швидше, чи пізніше, сьогодні чи завтра, хочеш чи не хочеш - мусиш покинути цей світ, бо вже на цім світі тобі не вікувати. Там, у небі, твоя вітчизна. „Призначено людині раз умерти” (Євр. 9, 27). Знай, що ти тут, на цьому світі, як той подорожній.
Як подорожній хотів би якнайшвидше дістатися туди, куди йде, так і ти повинен(-а) тужити за своїм небесним Вітцем, Спасителем, Відкупителем своїм. Ти повинен(-а) тішитись, що надходить хвиля, коли закінчаться твої клопоти, терпіння, що будеш вільний (-а) від тих небезпек гріха, що в них ти щодня знаходишся.
Маєш ще що на совісті, ще тобі в чому совість дорікає, то попроси священика та скажи йому те, висповідайся і спокійно чекай смерті.
Маєш якого ворога, поклич його, поєднайся з ніш, хоч би ти й нічого не винен(-на), перепроси його. Адже і твій Спаситель, Ісус Христос перед Своїм сконом молився за своїх ворогів.
Залишаєш дітей сиротами - це тобі найбільше лежить на серці, жаль тобі їх. Знай, що ними буде опікуватися кращий Отець від тебе. Небесний Отець має кожного в Своїй опіці, то і про них не забуде. А коли ти вмреш у Божій ласці та підеш до неба, то там проситимеш Господа Бога, Ісуса Христа, Пречисту Діву Марію, щоб вони заопікувалися ними. Отже, віддайся сам(-а) і доручи свою родину Божому милосердю й спокійно вичікуй тієї хвилі. коли покличе тебе Господь до себе. Часто повторюй з умираючим Христом: „Боже, в руки Твої віддаю духа свого!”
Коли будуть на тебе находити спокуси, бо тоді диявол найбільше працює над тим, щоб привести людей до зневіри та втрати надії, то мужньо й постійно боронися. Не піддавайся сумнівам щодо віри. Навіть не думай про це, але говори, як не устами, то серцем: „Я вірю в усе те, що Бог оголосив і св. католицька Церква навчає, й у тій вірі хочу вмерти. „ Коли прийде на тебе спокуса проти надії в Божу любов, Його милосердя та ласкавість, па великі твої гріхи, або через те, що ти за ті гріхи не надолужив(-ла) Господу Богу покутою, або що трудно тобі буде дістатися до неба, куди нічого нечистого не може ввійти, ти віддаляй цю спокусу. Пригадуй собі про безконечну Божу любов та милосердя й безконечні заслуги Ісуса Христа. Не припускай ніякого смутку до свого серця, але тішся, що незабаром злучишся з Богом. Покладися зовсім на Його св. волю й говори: „Отче небесний, в Твої руки віддаю себе цілого(-у): своє життя, свою смерть. душу, своє спасіння. своє дочасне та вічне життя! Роби зі мною, що Тобі подобається: я твій в житті і в смерті! „
Збуджуй акти віри, надії й любові, щирого, сердечного, надприроднього, досконалого жалю за свої гріхи. Візьми до рук хрестик, цілуй його, притискай до грудей і проси того Ісуса, що на тім хрестику прибитий, щоб був для тебе милосердний. Кажи подати собі образок Пречистої Діви Марії. Поручайся Їй і проси її могутньої опіки над собою. Коли на твоїх устах будуть ті два імені: Ісус і Марія - це буде знаком, що ти заховав(-ла) у своїм серці ту віру, що дістав(-ла) ти її на св. Хрещенні. Отже, щасливо помреш і можеш мати надію на небо.
Дата: Неділя, 07.03.2010, 22:58 | Повідомлення # 2
МОЛИТВИ ПРИ НЕДУЖИХ

Боже, зглянься на мене! Господи, прийди й допоможи мені! Душа моя жде Тебе, коли вже прийдеш, потішиш її. Господи, прийди й візьми мою душу, врятуй мене заради безконечного милосердя Свого. Господи, Боже мій, на Тебе я поклав(-ла) всю свою надію: визволи й звільни мене! Не відступай від мене. Господи, бо обняли мене скорби й болі, а нікого немає, щоб порятував мене. Сили мене залишили, жили мої повсихали. Але Ти, Господи, міць моя! Ти - помічник мій і Спаситель, не обтяжуйся відвідати мене. Душа моя посумніла й ніщо не може її потішити. Прийди й потіш її, бо Ти - Бог усякої потіхи. Я тепер убогий(-а) та зболілий(-а). Цілі струмки смутку увійшли до моєї душі. Звільни мене, Боже. Зміцни мене, Господи, в цій останній хвилі й змилосердися наді мною, заради безконечного милосердя Свого.

Акт віри
Вірю в Тебе, мій Боже, але Ти скріпи ще більше мою віру, Господи. Вірю в Тебе, відвічну Правду, й у тій вірі хочу вмерти. Вірю, що Спаситель мій живе: що і я в останній день воскресну, і з тілом та з душею буду Тебе оглядати навіки. Вірю у Тебе, Ісусе Христе, Сину Божий! Вірю, що Ти прийшов на цей світ не для того, щоб нас погубити, а врятувати. Вірю в усе те, у що вірить і чого навчає свята Церква. Вірю в Бога Отця, що сотворив мене на Свою подобу. Вірю, в Ісуса Христа, що мене Своєю Кров’ю відкупив. Вірю в Духа Святого, що мене освятив. Дай мені, Боже, щоб я в цій вірі з чистою совістю вмирав(-ла).

Акт надії
Боже мій, на Тебе сподіваюсь, нехай же не соромлюся того, бо ніхто, з тих, що Тебе шукає й на Тебе надіється, не ошукується. Отче милосердя й Боже всякої потіхи, змилосердися наді мною, бо душа моя на Тебе всю надію покладає. Господь - просвічення моє й Спаситель мій, то кого ж мені боятися? Ти, Господи, охоронець життя мого, то що ж може мені пошкодити? Хоч би я ходив(-ла) посеред тіні смерті, то не злякаюся ніякого зла, бо Ти зі мною, Господи. Господь - помічник і оборонець мій! Серце моє тепер у Тобі, Ісусе Христе, надію покладає й не боїться вже справедливості Божої, бо Ти став посередником між мною і справедливим Богом. Ти переблагав Його справедливість Своєю смертю. Ти був перепрошуючою жертвою не лише для мене, але й для всього людського роду. Ти, Ісусе, відкликаєшся до всіх: „Прийдіть до мене, всі спрацьовані й обтяжені, а Я вас заспокою”. Чи ж не маю прийти до Тебе? Душе моя, чого Ти така сумна, чого боїшся? Ісус чекає на Тебе з розпростертими руками, хоче Тебе обняти, поцілувати, бо Ти для Нього дорожчий від самого Неба. Чи ж не знаєш, що Він покинув Небо для тебе, як, ти блудила манівцями? Він шукав Тебе, вишукував, питав за Тобою. Він, шукаючи по хащах, поранив Своє пресвяте Тіло так, що вся кров з Нього витекла. А Ти тепер боїшся прийти до того любого Ісуса? Не бійся! Він чекає щоб взяти тебе на Свої руки й занести до Свого Царства, де панує радість безконечна де щастя безконечне. Довірся Йому. Він Тебе оберігатиме, покладайся на Нього - Він тебе не покине. Віддайся Йому - посядеш вічне Царство у небі!

Акт любові

Господи, бажаю розлучитися з моїм тілом, а з’єднатись з Тобою. Як олень прагне джерела водного, так душа моя прагне Тебе, Боже! Я люблю Тебе, Боже мій цілим своїм серцем, всією душею, та всіма силами своїми! Не тому люблю Тебе, Боже мій, що Ти силуєш мене любити себе, не тому, що за любов Ти обіцяв мені дати Небо. Ні, не тому люблю Тебе, але люблю Тебе задля Тебе самого! Люблю тому, що Ти гідний найбільшої любові, бо Ти - Доброта безконечна. Ти - Милосердя безмежне, Ти - Любов незрозуміла. Люблю Тебе задля Твоєї любові. I Тому, Боже мій, любове моя, всім серцем бажаю розв’язатись із цим моїм бідним тілом, щоб швидко піти до неба, бо лише там, у небі, зможу Тебе досконало й навіки любити. Не тому бажаю, Боже, неба, що там щастя, краса, розкіш та всякі незрозумілі втіхи чекають мене, але бажаю того неба лише задля Тебе Самого, бо знаю, вірю в те, що лише там, у небі, можна Тебе любити такою любов’ю, якої Ти достойний.
Тому я бажаю того неба, хочу ввійти до нього, хочу в нім Тебе любити. Господи, визволи мене від тих бідних оков тіла, щоб я вже чим швидше, з’єднав(-ла)ся з Тобою. Як остогидла мені ця земля й усе те, що на ній! Очима своєї душі заглядаю до того неба, де незабаром з’єднаюся з Тобою, мій Боже, відвічна моя любове!

Акт жалю

З любові до Тебе, Боже, жалую сердечно за всі гріхи, що ними я Тебе, найкращого свого Бога й Господа коли-небудь образив(-ла). Жалію, що я образив(-ла) Тебе, незрозумілу Любов. Як дуже я жалію, що образив(-ла) я Тебе тоді, коли Ти мене найбільше любив. Коби я був(-ла) ніколи не допустив(-ла) тих гріхів, що ними я Тебе так дуже образив(-ла)! За всі мої гріхи вже давно мені належалось бути в пеклі, одначе Ти не карав мене, але дав мені час до поправи й тепер приймаєш мене за свою дитину. Забудь, Господи, про всі ті мої безправства не карай мене за них, але помилуй мене у Своєму милосерді. Я не є гідний(-а) зватися Твоєю дитиною, але прийми мене з милосердя Свого до Своїх слуг, щоб я вже від тепер на віки Тебе величав(-ла). Амінь.

Молитва перед св. Маслосвяттям

Пресолодкий і премилостивий Спасителю, Господи Ісусе Христе! Ти дав нам у цій Тайні Своє приречення на словах: „Як хто з вас недужий, нехай прикличе священика, щоб той помолився над ним і помазав його оливою в ім’я Боже, а молитва віри оздоровить його, і, коли мав би гріхи, відпустяться йому”. Тож з тієї Своєї доброти, що з неї Ти установив цю Тайну, прошу Тебе: зволь очистити мене з гріхів, оборони мене від ворога душі моєї, дай силу протиставитись спокусам і щасливий кінець моєму життю. Поверни мені здоров’я, щоб воно було корисне для моєї душі. Прошу в Тебе цієї ласки, ради безконечних Твоїх заслуг. Амінь.

Молитва після Маслосвяття

Пресолодкий Ісусе! Оце я прийняв(-ла) ту св. Тайну, що Ти установив її на потіху й порятунок для недужих. Дякую Тобі за той цілющий лік душі й тіла мого. Дай мені зазнати наслідків тієї Тайни, чого надіюся й очікую від Тебе. Амінь.

Молитва до Пречистої Діви Марії
Пресвята й Пренепорочна Діво! Потіхо засмучених і страждучих. Глянь на мене, негідного(-у) слугу свого(-ю), та визволи мене від усяких напастей злого духа. Дай силу мужньо зносити болі, задля терпінь і смерті Твого Сина Ісуса Христа, щоб я міг(-ла) славити Його й Тебе на віки в небі. Амінь.

Дата: Неділя, 07.03.2010, 22:59 | Повідомлення # 3
МОЛИТВИ ПРИ ПОМИРАЮЧИХ

Коли хворий є вже близько до смерті, дай йому поцілувати хрестик і потіш його ось такими словами:
Поклади, брате, (сестро, сину, доню), повну надію на Свого Спасителя, Ісуса Христа! Він для тебе перетерпів тяжкі муки на хресті й Свою Пресвяту Кров до останньої краплі пролляв. Він нею відкупив тебе від вічної неволі. Віддайся Йому тепер зовсім, зложи на Нього свою надію. Він, певно, простить Тобі всі гріхи й візьме тебе до Свого Царства, де на віки будеш з Ним радіти.
Опісля недужий говорить такі слова:
Останні зітхання:
- Віддаю Тобі низький поклін, живий, правдивий Боже!
- Вірю в Тебе, відвічна правдо. Надіюся на Тебе, безконечно милосердний Боже.
- Люблю Тебе дуже, безконечна моя доброто!
- З любові до Тебе, Ісусе, хочу вмирати, бо Ти вмер за мене.
- Предобрий Боже! Не дозволь, щоб я Тебе втратив(-ла). Безконечна доброто! Люблю Тебе цілим своїм серцем.
- З любові до Тебе, безконечно добрий Боже, жалую за все те, чим я Тебе коли-небудь образив(-ла). Вже ніколи, на віки, не хочу грішити.
- Ісусе! За малу хвилинку стану перед Тобою, Суддею, будь же для мене милосердний.
- Ісусе, будь моїм Спасителем; спаси і порятуй мене нині.
- Ісусе, для Тебе живу, для Тебе вмираю, я Твій(-оя) в житті й смерті.
- Вмираю Ісусе, щоб Тебе побачити.
- У Твої руки віддаю духа свого.
- Маріє, Мати Божа й Мати моя, проси Ісуса за мене.
- Зверни Свої милосердні очі. Предобра Діво Мати, на мене. Покажи мене Ісусові, Синові Своєму. О, предобра, преласкава й пресолодка Діво Мати, молися за мене. Маріє, будь мені матір’ю! Маріє, не покидай мене, свою дитину, тепер, у моїй найбільшій та в останній потребі.
- Всемогутній Боже! Коли вже буду Тебе досконало любити й оглядати лицем у лице?
- Ісусе, коли вже Тебе побачу, щоб вже ніколи з Тобою не розлучатись?
- Дуже радо покидаю все, щоб лише Тебе, Бога свого, посісти!
- Боже! Май милосердя наді мною Ісуса ради, Спасителя мого!
- Хочу все терпіти, навіть те страшне чистилище радо приймаю, щоб я лише міг(-ла) Тебе, Бога свого, любити навіки.
-Ісусе, змилосердися над Своїм(-єю) слугою, що Ти відкупив його(-її) Пресвятою Своєю Кров’ю.
- Ісусе розп’ятий, Ти - любов моя!
- Господи, прийди мені з поміччю! Господи, порятуй мене!
- Ах, Господи! Бажаю якнайшвидше дістатися до неба!
- Ісусе! Доручаю Тобі свою душу, щоб відкупив її своєю Кров’ю.
- Святий Архангеле Михаїле, борони мене! Святий Йосифе, будь при мені!
- Святий Ангеле Хоронителю, не опускай мене! Ви, всі святі Угодники Божі, будьте при мені й моліться за мене!
-Ісусе! Вмираю з надією на Твої безконечні заслуги.
- Ісусе, жалію дуже за всі свої гріхи.
- Ісусе, на Твоїх руках хочу вмерти!
- Ісусе, в Твоє Пресвяте Серце ховаю свою бідну душу!
- Ісусе, прийди й порятуй мене!
- Ісусе, прийди й зміцни мене!
- Ісусе, прийди й заведи мене до неба.
-Ісусе, Маріє, Йосифе, будьте при мені й змилосердіться над моєю бідною душею!
- Хочу вмерти, Ісусе, бо Ти за мене вмер!
- Хочу вмерти, Ісусе, щоб Тебе оглядати й на віки любити.
- Ісусе, Маріє, Йосифе, я на Вас покладаюся!
- Ісусе, Маріє, Йосифе, Ваші імена завжди у мене на устах.
- Ісусе, Маріє, Йосифе, люблю Вас.
- Ісусе, Маріє, Йосифе, для Вас хочу вмерти!
- Ісусе, вірю в Тебе! Надіюся на Тебе, Ісусе, люблю Тебе понад усе!
- Ісусе, будь милостив моїй душі! Ісусе, Ісусе, Ісусе!
- Ісусе, в Твої руки віддаю духа мого!
- Ісусе, Маріє, Йосифе, у Ваші руки віддаю духа мого. Амінь.

Молитва тих, що є при помираючих

Премилосердний і предобрий Боже, що з безконечного милосердя Свого відпускаєш грішникам не лише їх гріхи, але й кару за них даруєш їм, глянь ласкаво, молимо Тебе, на цього(-цю) Свого(-ю) слугу й вислухай його(її) сердечні молитви, що до Тебе заносить. Не пам’ятай йому(їй) гріхів, що в своєму житті поповнив(-ла). Він (вона) щирим серцем визнав(-ла) їх, жаліє сердечно й просить у Тебе лише милосердя над ним (нею). Віднови, предобрий Боже, в нім(-й) усе те, що зі своєї людської немочі втратив(-ла), або, що йому(їй) злий дух знищив і, заради Пресвятої Крові Свого Єдинородного Сина, прилучи його(її) до Своєї святої Церкви. Змилосердися, Боже, над ним(-ею) за ті його(її) останні сльози. Він (вона) лише на Твоє безконечне милосердя сподівається, Прийми ж його (її) до Свого милосердя.
Господи Боже, візьми Свого(-ю) слугу до Своєї вічної щасливості, бо він (вона) на Твоє милосердя надіється.
Господи Боже! Спаси душу свого (-єї) слуги від усіх мук пекельних, від узів гріховних та від усіх нещасть вічних, а дай їй небо.
Господи Боже! Як Ти звільнив Єноха й Іллю від звичайної людської смерті, так звільни душу Свого(-єї) слуги від вічної, гріховної смерті.
Господи Боже! Як Ти визволив Авраама від Халдейців і Ісаака від смерті, що то мав йому завдати його батько як жертву для Тебе, так визволи душу Свого(-єї) слуги від страшних ворогів пекельних та від вічної смерті.
Господи Боже! Як Ти звільнив Лота від вогняної смерті в Содомі, так звільни душу Свого(-єї) слуги від вічної смерті та від вогню вічного.
Господи Боже! Як Ти звільнив Мойсея з рук лютого фараона, так звільни душу
Свого(-єї) слуги від фараона пекельного, диявола.
Господи Боже! Як Ти визволив Даниїла від диких звірів у левиній ямі, так визволи душу Свого(-єї) слуги від пропасті пекельної.
Господи Боже! Як Ти оберіг трьох молодців від страшного вогню земного, так збережи душу Свого(-єї) слуги від вогню вічного.
Господи Боже! Як Ти звільнив Сузанну від несправедливого засуду, так будь ласкавий для слуги Свого(-єї) на Справедливім Своїм Суді.
Господи Боже! Як Ти врятував Давида з рук Савлових і Голіятових, так врятуй душу Свого(-єї) слуги від ворогів вічних.
Господи Боже! Як Ти звільнив Петра й Павла з в’язниці, так звільни душу Свого(-єї) слуги від вічної пітьми.
Господи Боже! Як Ти звільнив дівицю й мученицю Теклю від страшних мук, так звільни душу Свого(-єї) слуги від страшних, вічних мук.
Господи Боже! Доручаємо Тобі Душу Твого(-єї) слуги й молимо Тебе, Христе Боже наш, Відкупителю роду людського, зволь ту душу, що для неї Ти прийшов на світ прийняти на лоно патріархів Авраама, Ісаака й Якова. Згадай, Ісусе, про те, що ця душа - справа рук Твоїх, що Ти сам, правдивий Бог, її сотворив. Не пам’ятай, Господи, його(її) гріхів, що зі злої, зіпсованої природи поповнив(-ла) у житті! Він (вона) хоч грішив(-ла), але вірив(-ла) в Бога Вітця, в Бога Сина й у Бога Духа Святого, не відрік(-ла)ся віри, але тієї віри для Тебе на Твою славу сильно й постійно аж до смерті дотримував(-ла)ся.
Господи Боже, не пам’ятай гріхів його(її) молодості та несвідомості, але згадай на Своє безконечне милосердя. Відкрий для нього(-неї) небо, нехай Ангели Твої ним(-нею) радіють. Візьми, Господи, слугу Свого(-ю) до Вічного Свого Царства.
Святий Архангеле Михаїле, Ти заслужив собі бути вождем небесних сил, візьми його(її) до себе.
Святі Апостоли Божі, вийдіть напроти нього(-неї) й заведіть його(її) до небесного Єрусалиму.
Святий Петре, Тобі Бог віддав ключі Царства Свого, візьми і його(її) до того Царства!
Святий Павле, Ти був посудиною, Богом вибраною, поможи ж йому(їй).
Святий Йоане дівственику, вибраний Апостоле, улюбленець Христа Господа, Ти мав щастя розуміти небесні Тайни, молися за нього(-неї)!
Усі Святі, обранці Божі, що для Імені Божого на цьому світі великі муки перетерпіли, будьте заступниками його(її), щоб за Вашими молитвами, він (вона) щасливо увільнив(-ла)ся від узів тіла та заслужив(-ла) бути з Вами в безконечній славі Небесного Царства.
Дай йому(їй) цю ласку, Ісусе, Боже наш! Ти, що з Предвічним Вітцем і Своїм Святим Духом живеш і царюєш навіки. Амінь.
При самій смерті засвіти свічку, дай умираючому в руки, і як він(вона) ще може дещо говорити, то нехай за тобою повторює оці слова; якщо вже не може говорити, то стань коло нього(-еї) й говори голосно:
Ісусе, Ісусе, Ісусе, Сину Божий, помилуй мене!
У руки Твої, Господи Ісусе, віддаю мою душу!
Господи, Ісусе Христе, прийми мою душу!
Пресвята Діво, Маріє, Богородице всемилостива, молися за мене!
Маріє Діво, Мати щедроти й милосердя, визволи мене від спокус диявола й заступайся за мною в цій хвилі.
Опісля покропи умираючого(у) свяченою водою й кажи:
Благодать Святого Духа, що цю воду освятила, нехай визволить твою душу від усякого зла.
В ім’я Вітця |, й Сина |, і Святого Духа. Амінь.

Молитва до Пречистої Діви

Пресвята, Пречиста й Преблагословенна Діво Маріє, Мати Божа!
Твоїй ласкавій опіці й особливому милосердю та материнському співчуттю доручаємо душу усопшого(-ї) Н. Н. Представ її Своєму Синові та скажи, що ця душа була Тобі віддана протягом цілого свого життя й проси, щоб не карав її за ті проступки, гріхи, що він (вона) з людської немочі поповнив(-ла). Ми віримо, що ти заступишся за ним(-нею) перед Своїм Сином, і що Він Тебе послухає, бо Ти - Мати Його.

Псалом 90

Хто живе під опікою Всевишнього, той під покровом у Бога небесного поселиться.
Каже він Господеві: „Ти - заступник, пристанище моє, Ти - Бог мій”. I я покладаюся на Нього бо вирятує тебе від сіті ловецької, від напасного слова.
Він плечима Своїми закриє тебе, і під крилами Його сповідатися будеш, збруєю точить тебе Його правда.
Не злякаєшся страху нічного, ані вдень стріли що летить.
Ані перед річчю, що потемки приходить, ані нападу та біса, хоч би в саму полуденну годину.
Впаде збоку тебе тисяча, а десять тисяч праворуч тебе; до тебе ж не наблизиться.
Хіба лиш очима своїми дивитися будеш і відплату грішникам побачиш.
Бо ти Господа Вишнього, надію мою вибрав за свою пристань!
Не прийде до тебе зло, ні зараза не наблизиться до тіла (до мешкання) твого.
Бо Він Ангелам Своїм накаже берегти тебе на всіх дорогах твоїх.

Вони на руках понесуть тебе, щоб твоя нога не спіткнулась на камені.
На аспида й василіска наступиш і потопчеш лева й змія.
„Бо він на Мене мав надію; тому Я визволю його й обороню його, бо він пізнав ім’я Моє”.
Кликатиме до Мене, і Я вислухаю його; з ним буду Я в журбі, й визволю його, і прославлю його.
Довготою віку (щедро) наділю його, дам йому побачити спасіння Моє.

[b]

Дата: Неділя, 07.03.2010, 23:00 | Повідомлення # 4
Панахида за усопших
Священик: Благословенний Бог наш...
Хор: Амінь. - Святий Боже (3)
Слава: I нині: Пресвята Тройце: Отче наш:
Священик: Бо Твоє є Царство...
Хор: Амінь.
Тропар, Голос 4. - З духами спочилих праведних душі слуг Твоїх (душу слуги Твого, душу слугині Твоєї), Спасе упокой, зберігаючи їх (його, її) у блаженнім Твоїм житті, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі Святі Твої спочивають, упокой і душі слуг Твоїх (душу слуги Твого, душу слугині Твоєї), бо Ти - єдиний Чоловіколюбець.
Слава: Ти єси Бог, що до аду зійшов, із кайданів в’язнів звільнив, Сам ті душі слуг Твоїх (душу слуги Твого, душу слугині Твоєї) упокой.
I нині: Єдина чиста й Непорочна Діво, що Бога безсіменно породила, того ж моли за спасіння душ їх (душі його, душі її).
Священик: Помилуй нас Боже, з великої милості Твоєї, помолімось Тобі, вислухай і помилуй.
Хор: Господи, помилуй (3)
Ще молимось за упокій душ померлих слуг Божих (отців і братів наших), і щоб простилися їм всякі прогрішення, добровільні і недобровільні.
Хор: Господи, помилуй (3)
Щоб Господь Бог поселив душі їх, де праведні спочивають.
Хор: Господи, помилуй (3)
Милості Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів їх, у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого, просім.
Хор: Подай, Господи.
Господеві помолімся.
Хор: Господи, помилуй.
Священик: Боже духів і всякої плоті, ти смерть подолав і диявола знищив, і життя світові твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душі померлих слуг Твоїх (отців і братів наших) на місці світлому, на місці квітучому, на місці спокійному, звідки відійшов біль, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ними словом, чи ділом, чи думкою, як Благий і Чоловіколюбець Бог, прости, бо немає людини, що жила і не згрішила б. Ти бо єдиний без гріха, правда Твоя - правда навіки і слово Твоє -істина.
Бо ти є воскресіння, і життя, і упокій померлих слуг Твоїх (отців і братів наших), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим і Благим і Животворним Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Хор: Амінь.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.
Хор: Слава і нині: Господи, помилуй (3) Благослови.
Священик: Христос, істинний Бог наш, що живими і мертвими володіє, молитвами Пречистої Своєї Матері, Святих, славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, душі (отців і братів наших), що переставилися від нас, в оселях праведних оселить, на лоні Авраама упокоїть і до праведних зачислить, і нас помилує і спасе, як Благий і Чоловіколюбець.
Хор: Амінь.
Священик: У блаженному успінні вічний упокій подай, Господи, повсякчас поминаним слугам Твоїм (отцям і братам нашим), і вчини їм вічну пам’ять.
Хор: Вічна пам’ять (3)
Бібліотека » Духовність » Молитви, духовні практики » НАУКА ДЛЯ НЕДУЖИХ
Сторінка 1 з 11
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика