Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 11
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Духовність » Молитви, духовні практики » МОЛИТВИ ПЕРЕД І ПІСЛЯ СПОВІДІ
МОЛИТВИ ПЕРЕД І ПІСЛЯ СПОВІДІ
Дата: Неділя, 07.03.2010, 22:42 | Повідомлення # 1
Отче небесний! Я тяжко згрішив(-ла) перед Тобою, і тому не смію піднести очей до Тебе, свого Бога. Я гордо спротивив(-ла)ся Твоїй св. волі, подоптав(-ла) Твої Св. Заповіді й проміняв Твою любов на гидь гріховну! Боже, в Трійці Єдиний! Ти сотворив мене на Свій образ і подобу й дав мені безсмертну душу, а я жив, неначе нерозумне створіння. Ти, Боже, призначив мене до вічного щастя в небі, а я віддав(-ла) себе в гірку неволю диявола.
Ти, Боже, святість сама. Перед величністю Твоєю падуть ниць Херувими, а я, нужденний черв’як земний, зважив(-ла)ся Тебе зневажати! Боже мій, я впав(-ла) так тяжко, бо більше полюбив(-ла) земську марноту й гріх, як Тебе, найвище моє добро Та, Господи, Ти бачиш, тепер моє серце. Боже, мій, Ти бачиш який біль проймає мою душу за безчисленні мої беззаконня. Прости мені Господи, прости мені! Здійми з мене, нещасного(-ої), увесь гріховний тягар! Очисти мене, Боже, з беззаконій моїх! Змилосердися наді мною, Боже, я буду Тобі від сьогодні служити вірно й щиро й жити лише для Твоєї слави, Боже мій. Амінь.

Покутна молитва царя Манасії

Господи Вседержителю, Боже вітців наших Авраама, Ісаака й Якова та праведного їх роду! Ти сотворив небо й землю з усією їх красою, Ти зв’язав море словом наказу Свого. Ти замкнув безодню й запечатав її Своїм страшним і славним Іменем. Тебе все боїться й усе дрижить перед лицем Твої слави, бо недосяжна велич слави та страшний гнів грози Твоєї на грішників. Але ж бо й незміриме та предивне милосердя Твоє! Ти бо, Боже мій, пан найвищий, найкращий, довготерпеливий й премилосердний. Ти болієш над злобою людською. Ти, Господи, заради превеликої доброти Своєї, обіцяв зглянутись на покуту й простити всім тим, що проти Тебе прогрішились! З превеликого милосердя Свого назначив Ти грішникам покуту для їх спасіння. Ти ж бо, Господи, не постановив покути для праведних: Авраама, Ісаака й Якова, що не прогрішились проти Тебе, а для мене грішного(-ї), бо гріхів моїх понад число морського піску! Розмножились гріхи мої, Господи, розмножились так, що я недостойний(-а) підняти очі та дивитись на висоту небесну - через многі свої неправедності. Я аж до землі пригнувся від множества залізних кайданів (своїх гріхів) так, що вже й не в силі піднести голови. I нема для мене полегші, бо роз’ярив(-ла) я гнів Твій творив(-ла) лукавство перед Тобою, не виконав Твоєї волі, ні наказів Твоїх. Але сьогодні склоняю коліна свого серця, благаючи у Тебе милосердя. Згрішив(-ла) я, Господи, згрішив(-ла), та й свідомий(-а) я беззаконій своїх. Але прошу Тебе й молю: прости мені, Господи, прости мені! Не губи мене враз із моїми беззаконнями. Не гнівайся на мене вічно й не пам’ятай мені злоби моєї. Ти, Господи, Бог тих, що каються! Тож покажи й на мені всю доброту Свою й спаси мене, негідного(-у), з великого Свого милосердя, я ж за це хвалити Тебе буду по всі дні свого життя, бо Тебе славлять усі небесні сили й Твоя є слава на віки вічні. Амінь.

Молитва покаяння Преп. Андрея Критського

Іди, нещасна душе моя, враз зі своїм тілом та сповідайся Творцеві Всесвіту! Залиши вже давнє своє безумство та принеси Богу сльози покути.
Пішов(-ла) я за прикладом Адама, не послухав(-ла) Бога. Тепер бачу, що за гріхи мої Бог мене залишив і позбавив утіх і вічного царства.
Горе мені! Чому ти нещасна душе моя стала схожа до Єви? Чому ти простягла руку до заказаного дерева й покутувала овоч безумства?
Ти, Сотворителю, справедливо прогнав з раю Адама, бо він не виконав однієї Твоєї Заповіді. А що жде мене, нужденного(-у), мене, що раз у раз відкидаю Твої життєдайні слова?..
Перевищив(-ла) я Каїнів злочин, бо добровільно став(-ла) вбивцею сумління! Служив(-ла) я тілу проти душі ж воював(-ла) лукавими своїми ділами.
Авелевої праведності я не наслідував(-ла), Ісусе, ніколи не принісши дарів Тобі милих, ні справі Тобі приємних, ні жертви чистої, ні життя невинного.
Згадай же, душе моя, той день і годину, коли Бог з’явився! Ридай і плач, щоб Тобі довелось бути чистою в годину Страшного Суду!
Ти, душе моя, сама відкрила на себе всі спуски Божого гніву, і, як землю потопом, ти затопила все своє тіло, усі свої діла й усе життя, а сама залишилась поза рятівним ковчегом.
Колись Господь спустив вогонь і спалив содомян за гріхи їх. Ти ж, душе, запалила вогонь пекельний і в нім маєш згоріти.
Надходить, душе моя, кінець, надходить, а ти про це не дбаєш і не готуєшся. Встань, уже при дверях Суддя! Час життя, неначе сон, як цвіт минає, чому ж, отже, поспішаєш за марнощами?
Спасайся, душе моя, роздумай над своїми проступками, постав їх собі перед очима, пролий рясні сльози покути, визнай перед Христом свої діла й задуми, та зробися уже праведною.
Не було в житті людськім гріха, ні проступку, ні злоби, що їх я не допустив(-ла)ся би думкою, словом і ділом, Спасе!
Піди, душе моя, за прикладом кровоточивої невісти, приближся й доторкнися риз Христових, щоб ти одужала від ран своїх, та щоб почула від Нього слова: „Віра твоя спасла тебе!”
Прокажена рука Мойсеєва нехай пересвідчить тебе, душе моя, що Бог може проказу очистити, тож не впадай у розпуку, хоч Ти вся вкрита струпами гріхів.
Усі тайни свого серця я розкрив(-ла) перед Тобою, Суддею своїм. Тож зглянься на смуток мій, зглянься на суд, що сам я видав проти себе й помилуй мене, милосердний Боже, вітців наших!
Лякають і страшать мене вогонь пекельний, тяжкі докори, що, неначе черв’як, точитимуть мою совість, лякає мене й скрегіт зубів у вічних муках! Тому благаю Тебе: помилуй мене, Спасе! Прости мені й дозволь, щоб я знайшов(-ла)ся колись між вибраними Твоїми.
Хоч тяжко грішив(-ла) я, Спасе, але знаю, що Ти - Чоловіколюбець. Ти хоч караєш, але жалієш грішників і над ними змилосерджуєшся. Коли бачиш, що грішник плаче, Ти поспішаєш, як той отець, щоб призвати блудного сина.
Стою я в покорі перед дверима Твого милосердя, Спасе. Не вкинь мене, невірного(-у) слугу, до пекла, але подай мені прощення.
Попав(-ла) я в гріхи, неначе між яких розбійників. Покалічений(-а) і покритий(-а) ранами. Але Ти, Христе Спасе, прийди й оздрови мене!
Як Ти врятував Петра, що кликав: „Спаси мене!”, так визволи мене від звіря що нападає на мою душу й виведи мене з пропасті гріховної!
Як розбійник, кличу до Тебе: „Пом’яни мене Господи!” Як Апостол Петро, гірко плачу та молю Тебе, Спасе: „Полегши мені мій гріховний тягар! „
Благаю Тебе, як митар: будь мені милосердний. Проливаю сльози, як блудниця, й кличу: „Прости мені!”
На подобу жінки хананейської взиваю і я: „Помилуй мене, Сину Давидів!”
Достойних плодів покути не домагайся від мене, Боже, бо сила моя змаліла в мені. Але Ти сам подай мені засмучене серце й покуту духу, щоб я приніс(-ла) Тобі їх, мій Спасе, як жертву Тобі милу.
Суддє мій, що маєш прийти з Ангелами судити світ! Поглянь милосердним оком на мене й хоч я з-поміж усіх людей найбільший грішник(-ця), прости мені й помилуй мене. Амінь.
Приступаючи до Сповіді говори молитву:
Я грішний(-а), сповідаюся Господу Богу всесильному, в Св. Трійці єдиному, Пречистій Діві Марії, святому Ангелові Хоронителеві, усім Святим і вам, Отче Духовний, з усіх своїх гріхів, що ними прогнівив(-ла) я Господа Бога свого від св. Хрещення, відколи прийшов(-ла) до розуму, а найбільше від останньої моєї сповіді - ділом, словом, думкою й усіма моїми почуваннями.
Примітка: Коли священик дає розрішення, бийся в груди й кажи: „Боже, будь милостив мені грішному(-ій)!” Після розрішення, як священик дасть знак, що можна відійти, перехрестися й піди перед св. Тайни або перед образ Пречистої Діви й подякуй Господу Богу, що увільнив тебе від гріхів.


МОЛИТВА ПІСЛЯ СВ. СПОВІДІ


Слава Тобі, Господи, слава Тобі Царю, слава Тобі, Сотворителю мій і Спасителю, що Ти не дав мені загинути в безодні гріхів, а врятував мене, як вирятував єси Петра, що потопав на морі. Славлю, величаю і дякую Тобі, Господи, за цю превелику ласку. Та з вдячності за це постановляю міцно любити лише Тебе одного й служити Тобі до останньої хвилини свого життя так, як Ти сам цього бажаєш. Прийми, пре-милосердний Ісусе, цю мою щиру заяву й просвіти Своєю всемогутньою ласкою, щоб я дотримав(-ла) того всього, що Тобі тепер обіцяю. Амінь.

Молитва

Слава, честь і поклін Тобі, безконечно милосердний Боже, що Ти зглянувся ласкаво на мої сльози й не погордив моїм розкаяним серцем. Боже мій! Ти, неначе євангельський Отець, вийшов назустріч мені, блудній своїй дитині й зняв з мене тягар моїх гріхів! Ти, Боже, розірвав ланцюги, що ними зв’язав мене пекельний ворог. Ти моїй совісті, моєму серцю приніс щастя і неземний спокій.
Боже! Я пересвідчив(-ла)ся, що милосердя Твоє безконечне, а ласкавість Твоя безмежна! Ти, Боже, не покарав мене за безліч моїх беззаконій, але очистив мою душу і прийняв мене негідного(-у), за Свою дитину.
Але Ти, Боже, знаєш мою нестійкість, знаєш теж силу та завзятість ворогів моєї душі. Тому благаю Тебе: подай моєму розумові світло, щоб я вже ніколи не зблудив(-ла) з дороги святих Твоїх Заповідей і волю мою утверди в доброму, щоб я лише Тебе одного любив(-ла) і Тобі одному служив(-ла) по всі дні життя свого. Амінь.

Молитва до Пречистої Діви й до Святих

Пресвята й Преблагословенна Діво Маріє! Ти вже багатьом грішникам випросила ласку навернення й ласку перебування в доброму. Тому я в покорі серця прибігаю до Тебе й молю Тебе: випроси мені, Маріє, в Божественного Свого Сина ласку дотриматися всього того, що я сьогодні при Святій Сповіді постановив(-ла) та обіцяв(-ла). Вчини, Маріє, щоб я вже ніколи не відступив(-ла) від Твого Сина й свого Бога. Амінь.
Святий Ангеле Хоронителю, святий мій Покровителю, й усі Божі Угодники, заступіться за мене перед Богом й випросіть мені ласку, щоб я вже ніколи не захитав(-ла)ся у доброму та щоб ніякі спокуси та прикрощі життя не змогли мене відлучити від любові Христа, Бога мого. Амінь.
Примітка: Тепер відмов побожно та з увагою назначену покуту, віддай поклін Ісусові Христові, укритому в Пресв. Тайні Євхаристії та вийди спокійно з церкви. Після Св. Сповіді не віддавайся забавам і непотрібним розмовам, а намагайся більше часу використовувати на побожне читання, чи на молитву й на приготування до прийняття Ісуса, що має загостювати у твоєму серці.
Дата: Неділя, 07.03.2010, 22:44 | Повідомлення # 2
СІМ ПСАЛМІВ ПОКАЯННИХ


1. Псалом 6

Не докоряй мені, о Господи, в Твоєму гніві, і не карай мене в Твоїм обуренні. Помилуй мене, Господи, бо немічний (-а), вилікуй мене, бо трясуться кості в мене і душа моя стривожена над міру.
Вернися, Господи, вирятуй мою душу, спаси мене задля Твоєї ласки!
Бо ж хто по смерті Тебе згадає, в Шеолі хто Тебе возхвалить?
Знемігся я від стогнання мого. Щоночі ложе моє мокре від плачу - сльозами обливаю мою постіль.
З журби в очах мені темніє - вони постаріли через усіх моїх супостатів.
Ідіть від мене геть, усі лиходії, бо Господь почув голос плачу мого.
Почув Господь моє благання і прийняв мою молитву.
Усіх моїх ворогів покриє сором та страх великий, і, засоромлені, вони назад повернуться швидко.
Слава: I нині:

2. Псалом 31

Блажен, кому простилося беззаконня, кому гріх покрито.
Блажен той, кому Бог вини не зарахує і в кого на душі нема лукавства.
Коли я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання.
Бо вдень і вночі Твоя рука тяжіла наді мною, висохла моя сила, немов у літню спеку.
Я висповідав Тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: „Признаюсь Господеві у моїх провинах”, і Ти простив вину гріха мого.
Тому помолиться до Тебе усяк побожний у час небезпек. I під час повені вод великих - вони до нього не досягнуть.
Ти - захист мій, Ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасення.
„Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі - Моє око!
Не будьте як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть”.
Великих мук зазнають нечестиві; хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.
Радійте в Господі й веселіться, праведні і ликуйте всі праві серцем.
Слава: I нині:

3. Псалом 37

Господи, не звинувачуй мене в роз’яренні Своєму, ані в гніві Своїм не карай мене.
Бо стріли Твого гніву пройшли мене і караюча Твоя рука опустилася на мене.
Нема здорового місця на моєму тілі від гніву Твого, немає спокою: в костях моїх - через гріхи мої.
Бо беззаконня мої (наче повінь) сягають понад голову і, як тягар великий, вони придавили мене.
Роз’ятрились і розгноїлись рани мої від нерозуму мого.
Розболів(-ла)ся я, скорчив(-ла)ся зовсім, цілий день, сумуючи, ходжу.
Бо стегна мої ранами вкриті й нема здорового місця на моїм тілі.
Знеміг(-ла)ся я й пригноблений(-а) до краю, ридаю від стогону свого серця.
Господи, перед Тобою все бажання моє й моє зітхання не закрите перед Тобою.
Стривожилось моє серце, залишила мене моя сила і ясність моїх очей, і того вже нема в мені.
Друзі мої приятелі мої, побачивши рани мої, проти мене поставали, і рідні мої здалека стали від мене.
А ті, що наважилися на моє життя, розставили на мене сіті і, шукаючи злого на мене, наговорюють марні річи й день-у-день промишляють зраду.
А я, мов глухий(-а), не чую, мов німий(-а), не відкриваю своїх уст.
I став(-ла) я мов чоловік, що не чує й не має оправдання в устах своїх.
Бо на Тебе, Господи, я надіюся. Один Ти вислухаєш мене, Господи, Боже мій.
Бо я просив(-ла), щоб уже ніколи не потішались вороги мої наді мною, а то, як поковзнулась нога моя, вони сміялися з мене.
А я на рани готовий і біль мій постійно преді мною.
Бо неправедність свою я виявляю й журитись буду гріхом своїм.
Вороги ж мої живуть і змоглися наді мною, намножилося тих, що ненавидять мене без причини.
Що віддають мені злим за добро, оклеветали мене за те, що я про добро дбаю.
Не залиши мене, Господи Боже мій, не відступи від мене.
Поспіши на поміч мені, Господи, Спасителю мій!
Слава: I нині:

4. Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милості твоєї, і багатством щедрот Твоїх очисти мене з беззаконня мого.
Обмий мене повнотою з беззаконня мого, і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій є завжди переді мною.
Проти Тебе самого я згрішив та перед Тобою вчинив зло, щоб Ти оправдився в словах Твоїх і побідив, коли Тебе будуть судити.
Се бо я в беззаконнях зачатий і в гріхах породила мене мати моя.
Та Ти, що полюбив правду, явив єси мені незвісні й тайні правди Твоєї премудрості.
Окропиш мене іссопом - і стану чистий; обмиєш мене – й біліший стану від снігу.
Дай, мені відчути радість і веселість, щоб зраділи кості, які ти сокрушив.
Відверни лице Твоє від гріхів моїх, і всі мої беззаконня очисти.
Серце чисте створи в мені, Боже, і дух потужний віднови в нутрі моєму.
Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.
Поверни мені радість спасіння Твого й духом владичним утверди мене.
Вкажу беззаконним дороги Твої, щоб нечестиві до Тебе навернулися.
Визволи мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого, щоб язик мій радісно прославив справедливість Твою.
Господи, губи мої відкрий, щоб уста мої сповістили хвалу Тобі.
Бо якби Ти жертви захотів, дав би я. Та всепалення не миле Тобі.
Жертва Богові - дух сокрушений, Серцем засмучений і смиренним Бог не погордить.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай відбудуються стіни єрусалимські.
Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення; тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

5. Псалом 101

(молитва тяжко хворого, нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу)

Господи, почуй мою молитву і нехай до Тебе ввійде моє благання.
Не ховай обличчя Твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене Своє вухо, коли до Тебе взиваю - вислухай мене швидко. Бо дні мої, як дим, щезають, кості мої, як жар, тліють.
Прибите, мов трава, в’яне моє серце. Я забуваю їсти хліб мій.
Від сильного мого стогнання у мене кості прилипли до шкіри. Я став, мов пелікан у пустелі, зробився, неначе пугач у руїнах. Не сплю я й стогну, немов самотня пташка на покрівлі.
Вороги мої весь час мене ображають ті, що лютують проти мене, клянуться мною. Бо я, неначе хліб, їм попіл, і напій мій зі сльозами я змішую, - через Твій гнів та обурення, бо Ти мене підняв і кинув.
Дні мої, немов тінь, що простяглась; а сам я, наче трава, в’яну.
Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім’я Твоє - по всі роди.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час уже над ним змилосердитись, бо прийшла година.
Слуги Твої люблять його каміння, їм милий його порох. Народи будуть імені Господнього боятися, а всі царі землі - Твоєї слави.
Коли Господь Сіон відбудує, з’явиться у Своїй славі. Зглянеться Він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує. Нехай це запишеться для майбутнього роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо Він із висоти Своєї святині подивився - Господь із небес на землю глянув, щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть. Коли разом зберуться народи і царства служити Господеві, звіщатимуть ім’я Господа в Сіоні і хвалитимуть в Єрусалимі.
Спервовіку світу Ти заснував землю і небеса - діло Твоїх рук. Вони загинуть, Ти ж будеш стояти. Усе постаріється, немов одежа. Наче вбрання, Ти їх міняєш, і вони пройдуть.
Ти ж завжди той самий - і літам Твоїм кінця немає.
Сини слуг Твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться пред Тобою.
Слава: I нині:

6. Псалом 129

З глибини кличу до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій!
Вуха Твої нехай будуть схильні до мого моління.
Як на беззаконня дивитимешся, Господи, хто ж втримається? Та ж прощення - у руках Твоїх.
Імені ради Твого очікую Тебе, Господи. Очікує душа моя слова Твого: надіється душа моя на Господа.
Від сторожі ранньої до ночі, від ночі до ранньої сторожі - нехай уповає Ізраїль на Господа.
Бо ж у Господа милосердя й визволення багато і Він визволить Ізраїль від усіх беззаконь його.
Слава: I нині:

7. Псалом 142

Господи, послухай молитви моєї, почуй благання моє в доброті Своїй, вислухай мене в правді Своїй.
А в суд не входи з рабом Своїм, бо ніхто, хто живе, не оправдається перед Тобою.
Ворог душу з мене виганяє - живцем у землю закопати хоче, саджає у темряву, між мерців від віку, так, що й духа в собі не чую та й серце моє стривожене.
Згадаю часи стародавні й про діла Твої роздумую собі, розважаючи, що то Ти не діяв, та й руки зношу свої до Тебе, душа бо моя чекає Тебе, як земля води в посуху.
Не гаючись, вислухай мене Господи, занепав бо я геть на дусі: не відверни лиця Свого від мене, а то ще вподібнюсь до тих, що сходять до гробу.
Дай скоро діждатись ласки Твоєї, на Тебе ж бо то сподіваюсь я!
Покажи, Господи, путь, куди йти мені, бо до Тебе прагне душа моя.
Визволи, мене, Господи, від ворогів моїх, до Тебе ж бо звертаюся: навчи мене чинити волю Твою, Ти ж бо - Бог мій.
Дорогою правою Дух Твій добрий нехай веде мене. Імені Твого ради, Господи, держи мене при житті.
У правді Своїй виведи з біди душу мою, а ворогів моїх вигуби геть з ласки Своєї та винищ усіх, що напосілись на душу мою, я ж бо є слуга Твій.
Слава: I нині:

Бібліотека » Духовність » Молитви, духовні практики » МОЛИТВИ ПЕРЕД І ПІСЛЯ СПОВІДІ
Сторінка 1 з 11
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика