Головна сторінка сайту
Сторінка 2 з 6«123456»
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Церква » Святі і Блаженні » Блаженні мученики УГКЦ ХХ ст. (за матеріалами http://www.risu.org.ua/)
Блаженні мученики УГКЦ ХХ ст.
Дата: Субота, 27.02.2010, 13:32 | Повідомлення # 6
Блаженний свщмч. Леонід Фьодоров народився 4 листопада 1879 р. у Петербурзі у православній родині. У 1902 р. залишив православну Духовну Академію і поїхав до Риму, де прийняв католицьку віру. Навчався в Ананії, Римі, Фрайбурзі. 25 березня 1911 р. прийняв єрейські свячення в східному обряді в Боснії. Там же в 1913 р. прийняв постриження в монастирі студитів.

У червні 1914 року, коли він повернувся до Росії, його заарештували як греко-католицького священика. На засланні у Тобольську він провів три з половиною роки. У березні 1917 року, у Страсний тиждень, о. Леоніду дозволили повернутися до Петербурга. У той час звільнили і Митрополита Андрея, який одразу після звільнення — 29-31 травня — скликав Собор Російської Греко-Католицької Церкви, на якому о. Леоніда Фьодорова обрали екзархом РГКЦ. На початку 1923 року радянська влада звинуватила екзарха РГКЦ у насадженні релігійних упереджень серед народу. 10 березня о. Леоніда заарештували. Напередодні — 7 березня — він писав Митрополиту Шептицькому: : «Я переконаний, що коли буде пролито нашу кров і до того ж у великій кількості, то це буде найкращий fundamentum ecclesiae russiae catolicae». Мало того, у стражданнях усієї Російської Церкви – православної та католицької – він вбачав «якусь тайну відкуплення» та її особливий внесок у «єдність Церкви вселенської».

Суд виніс вирок — 10 років ув’язнення, яке екзарх спочатку відбував у Бутирській, а згодом — Сокільницькій в’язницях. У квітні 1926 року о. Леоніда звільнили. Та на волі екзарх пробув неповних 4 місяці — 10 серпня 1926 року його знову арештували, засудивши до 3 років ув’язнення в Соловецьких таборах. І в таборах він служив Літургії, тісно спілкувався з видатними представниками Православної Церви, які також відбували покарання.

10 серпня 1929 року о. Леоніда звільнили з Соловків. Після перебування у вересні в Архангельському «губісправдомі», його відправили на заслання в с. Пинега Архангельського округу. Після цього місцем заслання блаженного Леоніда був Котлас, далі — В’ятка. Свідчення сім’ї Калініних, яка опікувалася хворим екзархом, стверджують, що він був настільки привітним, що ніхто б не здогадався, що за плечима цієї людини — роки жахливих випробувань.

Помер 7 березня 1935 року. У 1937 р. розпочато беатифікаційний процес за старанням Митрополита Шептицького.

Дата: Субота, 27.02.2010, 13:33 | Повідомлення # 7
Блаженний свщмч. Яким Сеньківський народився 2 травня 1896 р. у с. Гаї Великі на Тернопільщині. Після завершення богословських студій у Львові був рукоположений на священика 4 грудня 1921 р. Здобув ступінь доктора богослов’я в Інсбруці. Із 1923 р. проходив новіціат ЧСВВ у Крехові. Після складення перших обітів переведений до с. Краснопуща на Тернопільщині, згодом с. Лаврів на Старосамбірщині. 3 1931 р. до 1938 р. посідав різні пости в монастирі св. Онуфрія у Львові. А згодом у 1939 р. був призначений протоігуменом монастиря в м. Дрогобичі.

26 червня 1941 р. протоігумена заарештували разом з єромонахом Северином Бараником, ігуменом дрогобицького монастиря. А 29 червня, за переказами, о. Якима зварили у казані в Дрогобицькій тюрмі.

Дата: Субота, 27.02.2010, 13:33 | Повідомлення # 8
Блаженний свщмч. Віталій Байрак народився 24 лютого 1907 р. у с. Швайківці на Тернопільщині. 4 вересня 1924 р. вступив до монастиря оо. Василіян. Рукоположений на священика 13 серпня 1933 року. З 1941 р. — ігумен Дрогобицького монастиря.

17 вересня 1945 р. працівники Управління НКВС Дрогобицької області заарештували ігумена. 13 листопада священику винесли вирок — його засудили на 8 років позбавлення волі у ВТТ із конфіскацією майна.

У внутрішній тюрмі УНКВСБ Дрогобицької області або т. зв. тюрмі «на Бригідках» 1946 року, перед Пасхою, після сильного побиття о. Віталій помер.

Дата: Субота, 27.02.2010, 13:34 | Повідомлення # 9
Блаженний свщмч. Василь Величковський народився 1 червня 1903 р. у Станіславові (Івано-Франківську). У 1920 р. вступив до Духовної семінарії у Львові. У 1925 році склав перші монаші обіти в с. Голоско біля Львова в ЧНІ, прийняв єрейські свячення. Після цього проводив учительську і місіонерську діяльність на Волині. У 1935 році став ігуменом монастиря отців-редемптористів в Івано-Франківську.З 1942 р. — ігумен монастиря в Тернополі, де в 1945 р. його заарештували та відправили до Києва.

Покарання священик очікував три місяці, перебуваючи у камері смертників та продовжуючи душпастирські обов’язки серед в’язнів.

Після 3 місяців ув’язнення смертний вирок змінили 10 роками примусової праці, за які побував і у таборі в Кіровській області, і на Воркуті.

9 липня 1955 року його звільнили, після чого священик повернувся до Львова. Архиєрейські свячення прийняв у 1963 р., хоча вже 1959 року Апостольська Столиця призначила його єпископом «Мовчазної Церкви».

У 1969 р. єпископа повторно ув’язнили на три роки. Ув’язнення владика Василь провів у тюрмі посиленого режиму в Комунарську на Донбасі.

Коли закінчився термін ув’язнення, єпископу не дозволили повернутися до Львова, а відправили до Югославії. Після перебування там, він мав візит до Риму, де зустрічався з Патріархом Йосифом Сліпим та Папою Павлом VI. Опісля, на запрошення Митрополита Максима Германюка, він поїхав до Канади. Та уже 30 червня 1973 року він помер у Вінніпезі (Канада).

Дата: Субота, 27.02.2010, 13:34 | Повідомлення # 10
Блаженний свщмч. Андрій Іщак народився 23 вересня 1887 р. у Миколаєві на Львівщині. Богословські студії закінчував в університетах Львова та Інсбрука. У 1914 р. здобув ступінь доктора богослов’я в Інсбруцькому університеті і був рукоположений на священика. Від 1928 р. викладав у Львівській Богословській Академії. Свої професорські обов’язки поєднував із душпастирською працею у с. Сихові біля Львова, де його і застала смерть.

Священик загинув від рук відступаючих більшовицьких військових частин 26 червня 1941 року. Тіло священика, проколене багнетами, знайшли через кілька днів після смерті.

Бібліотека » Церква » Святі і Блаженні » Блаженні мученики УГКЦ ХХ ст. (за матеріалами http://www.risu.org.ua/)
Сторінка 2 з 6«123456»
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика