Головна сторінка сайту
Сторінка 1 з 11
Архів - тільки для читання
Бібліотека » Духовність » Для душі - історії, легенди, перекази » Про правдиву та досконалу радість
Про правдиву та досконалу радість
Дата: Понеділок, 17.05.2010, 21:37 | Повідомлення # 1
Oдного разу блаженний Франциск з Асизу закликав брата Лева і сказав:
"Брате, пиши, що є правдива радість.
Коли всі професори з Парижу вступили в Орден -
пиши, це не є правдива радість.
Так само, якщо всі прелати з-за Альп, архиєпископи та єпископи; так само, якщо король французький та король англійський (вступили), пиши, це не є правдива радість.
Так само, якщо б брати мої пішли до невірних і навернули би їх усіх у віру; так само,
так само, якщо Бог подарував мені милість зцілювати хворих і робити багато чуд:
- кажу тобі, що у всьому цьому нема правдивої радості.

Але яка ж правдива радість?

Я повертаюся з Перуджі і пізно вночі приходжу сюди,
а зима сльотава і така холодна, що на сорочці намерзають бурульки і б'ють по гомілках, і ранять так, що виступає кров.
І цілий в бруді і в льоді, замерзлий, я підходжу до дверей,
і, після того як я довго стукав і кричав, підходить брат і запитує:
"Хто там ?"
Я відповідаю: "Брат Франциск".
А він відповідає:
"Йди геть, вже пізня година; не увійдеш".

І коли я продовжую наполягати, відповідає:
"Йди геть, ти простак і неписьменний, не підходиш нам; нас так багато і ми такі важливі персони, що ми не потребуємо тебе".
А я далі стою під дверима і кажу:
"З любові до Бога дайте притулок мені на цю ніч".
А він відповість:
"Не буду. Піди в обитель до хрестоносців і там попроси".

Кажу тобі, що
якщо збережу терпіння
і не розгніваюся -
ось в цьому і є правдива радість,
і правдива чеснота та спасіння душі

Бібліотека » Духовність » Для душі - історії, легенди, перекази » Про правдиву та досконалу радість
Сторінка 1 з 11
Пошук:

© 2008-2017 Свята Традиція УГКЦ

Яндекс.Метрика