Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2010 » Вересень » 2 » Творчість » ЗВІДКИ І ХТО МИ, БРАТЕ?
16:39
ЗВІДКИ І ХТО МИ, БРАТЕ?

Дивлюся на Вкраїну рідну, що сотні літ під ярмом гнеться. Колись - татарського. Тепер - від показово українського.

І питаю тебе, вільний козаче, - хто ми є на цій землі святій? Що робимо тут, і яку місію несемо? А яку мусимо нести?

Де коріння наше? Звідки прийшли ми?

Якщо від Русі до нині прийшли - то чому втратили відчуття гордості за предків своїх?

Коли безродні - для чого нам родини наші, якщо онуки вже плюватимуть на наші могили?

Якщо земля ця наша - як продавати посміли те, що нащадкам передати мусили до грудки останньої?

Якщо чужа вона нам - де ще в світі Бог нам землі відведе?

Якщо Герої - як сміють законом поневолювати сім'ї наші, а ми продовжуємо жити?

Якщо боягузи - чому муками душу терзаємо, що так живемо?

Коли жінки - чом не ридаємо над майбутньою тяжкою долею своїх і чужих дітей?

Якщо чоловіки - то чому жіночі гарячі сльози не капають на наші жорстокі до ворога обличчя?

Якщо розумні - як орудувати дозволили собою нікчемам і нездарам?

Якщо дурні - чому не кинулися на ворогів з люттю, зневажаючи загрози?

Коли від козаків коріння наше - чому на золото-срібло такі падкі стали? Честь лицарську - на сміх ворогам - під тином полишили?

Коли від свинопасів коріння пішло - чому ратицю за герба собі не брали, до Трисуття потягнулися?

Не знаю, хто ми... Але відчуваю всім серцем - мусимо відповісти собі на ці питання негайно.

Без прикрас, як на сповіді.

Перед Богом, пращурами і правнуками.

Чомусь здається, що вони - в одному обличчі. І чекають боротьби за Справедливість саме від нас.

Від живих.

Бо інакше минуле не має змісту, а майбутнє - сенсу.

Чи може бути Бог над минулим без змісту а майбутнім без сенсу?

Хто з нас готовий відповідати за це?

Я - не готовий. Тому жити мушу інакше. Питання неприємні - самому собі задати.

Не "по-сучасному" відповісти на них - "...що зробити міг я, нікчемний, проти сили такої ?".

А по-колишньому - "Іду на Ви!".

Запаливши своїм серцем серця інших полум'ям великих лицарів, які робили це за нас. Рясно поливаючи кров'ю своєю землю під Конотопом і Полтавою, Зборовом і Берестечком. А де не полита вона за історію нашу нелегку? Чи все ми знаємо? Чи всіх пам'ятаємо?

В місцях навіть камінних карпатських не лишилося певно квадратного метра без душі загиблої. Що згоріла, як зірка, за нас з вами. Непам'ятаючих родства свого і завдання свого від загиблих до майбутніх.

Від гнаних світами в кайданах. В копальнях Воркути про тишу вкраїнську з солов'ями мріючих.

Про клаптик власний Землі святої, якої ніколи майже й не мали за таку довгу історію...

Тоді що ми варті без землі-крові цієї ? Хто ми без неї?

Пора просипатись, Вкраїно! Бо сон наш - смертельним стає.

І досить героїзму дешевого. Забавки, мабуть, скінчилися.

Наступає нова ера.

Нових жертв від героїв яка вимагає.

Або мільйонних жертв нікчем і боягузів.

Третього - не існує.

На нас дивиться світ. Увесь.

І Бог.

*   *   *

Петро КАМІНЬ,
товариство "Мале Коло",
для УП

www.banderivets.org.ua



Схожі матеріали:

Категорія: Творчість | Переглядів: 1355 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Україна, поезія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика