нехай зі Мною станеться по слову Твоєму. Лк. 1, 3.8

В сьогоднішній час, коли ми рідко думаємо про святість життя і про те, що насправді для нас є послух та смирення і чи взагалі воно має місце у наших серцях, звернімось до цих слів Пресвятої Богородиці.

Діва Марія, яка мешкала в Назареті і була заручена з чоловіком, який звався Йосип, не відала про те, що на її плечі зійде світла благодать породити Сина Божого, нашого Спасителя. Ангел Гавриїл, який з'явився Діві, благовістив їй це, назвавши «благословенною між жінками». Марія стривожилась, бо не розуміла, чому ж у такий спосіб звертаються до неї. Проте Ангел заспокоїв Марію, бо ласка Господня зійшла на неї. І ласка та була – стати матір'ю Ісуса Христа!

Пресвята Марія Мати покорилась Господу, прийнявши Його заклик, бо розуміла, що то є воля Божа. Її покликано стати матір'ю світу, пристанищем людства, заступницею скривджених та знедолених. Вона – Світло для нечестивих та грішників. Так є і буде! Мати Божа у своєму глибокому серці влаштовує для кожного з нас затишну обитель, де ми перебуваємо у спокої і надії, бо Пресвята Діва сповнена тиші. Кожного нового дня вона вчить нас миру і любові до всіх страждаючих, покривджених, до своїх ворогів та тих, хто просто потребує нашої молитви і згадки. Вона чує кожне серце, бачить кожну хвилину нашого життя і хоче бути присутньою у ньому, як Мати і провідниця. Перед кожним Пресвята Діва розстеляє свою шовкову мантію, по якій дозволяє ступати за нею, бо поведе вона нас до Неба. І всюди світло, спів, а часом тиша, бо все це з любові творене. Кожний, хто попросить ласки в Неї з повнотою серця – радісно отримує!

Серце нашої Небесної Матері сповнене жалю та милосердя, чистої любові, покори та терпіння. Ніхто не відає, які страшні муки вона терпіла, якими гіркими слізьми омивалась її зранена душа, дивлячись на муки свого Єдинородного Сина Ісуса! Але ніяка злоба не мала місця у її чистому, як кришталева вода, серці. Вона не засуджувала народ, який знущався над Сином Божим і не висловлювала до Всевишнього Господа зневіри чи зневаги за те, що не врятував Він її Ісуса. Марія лише тихо сказала: так тому й бути...

Наскільки потрібно бути смиренною, відданою Богу та Своєму Синові, щоби крізь пекельний біль вимовити ці глибокі слова, які, думаю, означали послух. Марія прийняла звістку від Господа про те, що має Вона зачати і породити Сина Божого, і так само прийняла й ту звістку, яка віщувала, що мусить проститись зі своїм Сином на Землі.

Подібно й ми повинні смиренно приймати все, що дає нам Господь і все, що забирає, бо все на землі має свій початок і кінець. І ніщо не стається за нашою волею, бо воля Отця.

Ми радо приймаємо звістки, які пророчать нам добру новину, але якою гіркотою та слізьми супроводжуються наші думки про невтішні речі, які трапляються у нашому житті. Так, це сумно, важко...

Бувають випадки, коли людина настільки заглиблюється у свою біду, що, здається, вже не вийти їй із власної темниці життя, яку сама і створила. Інколи такий стан людини медицина трактує як «депресію», при якій людині характерне почуття смутку, тривоги, нещастя, відчуття пригніченості. Але я думаю, що Пресвята Діва скаже вам на це так: «Діти мої! Слухайте як велить вам Господь, бо Він – Правда. За кожне твоє терпіння мій Син пам'ятатиме, будьте певні у словах цих! Я люблю вас!»

І на превеликий жаль, в хвилини такого глибокого смутку людина не має вже місця для Бога, не шукає в Ньому спасення. Вона ні у що не вірить, її очі не бачать, слух поганий, а серце травмоване. Так, таку нещасну людину шкода, їй хочеться допомогти.

Але ніхто цього не зробить так досконало як Господь. Марія завжди нам про це говорить! Бог бачить наскрізь це змучене серце і вилікує його Сам, будь певен. Бути слабким – означає бути щасливим, бо тоді ти завжди уповатимеш на Бога. Бути покірним – означає бути смиренним серцем. А коли ти смиренний серцем – ти приймеш без вагань заклик Господа і зрозумієш, чого чекає від тебе Небо.

Промовляй в тиші серця до Бога, бо так ти почуєш Його голос. Подай покірно свою руку, Він її покладе у Свою Батьківську долоню і поведе тебе по світлих стежках незвіданого, яке муситимеш пізнати саме ти!

Так бо Господь вчинив із Пресвятою Дівою Марією і вона слухняно промовила: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї...»

Непорочне серце Марії нехай оселиться у всіх серцях заради любові. І таким чистим серцем ми повинні любити своїх близьких та ворогів. Так віддано, як Небесна Діва, молитись за людей.

Дорога молоде! Живіть під покровом Марії Матері, ідіть слідом за її прапором зі своїми сподіваннями, вчіться подібно до Неї любити і прощати, бо то варте великого схвалення! Тож нехай святі слова смирення Марії Діви сповняться гучним передзвоном у наших серцях!

Пресвята Богородице! Допоможи нам дістатися Неба!

Молися за нас молодих, о Пресвята Божа Мати!

Анастасія Колосовська

www.livingrosary.org.ua