Преподобний Макарій, сидячи одного разу при дорозі, побачив диявола в подобі людини, обвішаного різними посудинами, що прямував до найближчого монастиря. Молитвою святий зупинив біса і запитав: "Куди йдеш?”. "Та йду відвідати братію,” – була відповідь. "А що за посудини в тебе?” – сказав преподобний. "А це, відповів біс, різні страви для ченців.” "Для чого ж їх так багато з тобою?” – запитав Макарій. "Та щоб, якщо одне не сподобається, то іншим пригостити братію. Одну мою злу пораду або навіювання не приймуть, ну тоді запропоную інші ще гірші, і таким чином хтось та й підхопить,” – сказав диявол і пішов своєю дорогою. Преподобний же лишився чекати на його повернення. Дочекавшись, запитав: "ну, як твої справи?”. "Погано, – відповів біс, – майже всі ченці не прийняли мене і лише один трохи слухається”. "А як йому на ім’я?”. "Феопемпт”, – відповів диявол і зник.

Макарій пішов до монастиря. Дізнавшись про його наближення, ченці з віттям у руках вийшли назустріч йому, і всі наввипередки один перед одним кликали його до себе. Він же, дізнавшись, хто з них Феопемпт, пішов до того і був прийнятий з радістю. Почалася розмова. "Як ся маєш?” запитав преподобний свого господаря. "Добре, молитвами твоїми,” – відповів Феопемпт. "Ну, а лихі думки не бентежать тебе?” продовжував старець. Соромлячись зізнатися в них, чернець сказав, що не бентежать. "Який щасливець!» – вигукнув преподобний. «А я вже от скільки років пощу, і сам бачиш, як поважають всі мене, а тим часом погані помисли досі не дають мені спокою”.

Тоді й Феопемпт зізнався: "Так, отче, і мною вельми сильно оволодіває від дух пристрасті!” Старець потім почав випитувати в нього й про інші погані думки, що охоплювали його, і Феопемпт зізнався в дуже багатьох. "До котрої години ти постиш?” – запитав по цьому Макарій. "До третьої години пополудню,” – відказав чернець. Преподобний сказав йому: "намагайся дотримуватися посту до вечора; читай і вивчай Євангеліє і Святе Письмо, святих Отців, якщо прийде зла думка, всіма силами твоєї душі жени її від себе, і Господь допоможе тобі перемогти ворога”.

Феопемпт пообіцяв послухатися поради старця, і Макарій пішов від нього. Незабаром після цього він знову зустрів диявола і на свої запитання: "Куди йдеш?” знову отримав відповідь: "Йду провідати братію”. Знову дочекавшись повернення біса, преподобний як і раніше, знову запитав: "Як твої справи?” – "Дуже погано” – відповів диявол, – "нині, вже всі без винятку ченці не прийняли мене і Феопемпт з ними. І не знаю, хто це так розбестив його. Бо тепер він був для мене гірший за всіх” Біс після цього зник, а преподобний повернувся до своєї келії, прославляючи Бога.

Бачачи з цієї історії, наскільки нестерпним для диявола є піст, слово Боже і боротьба зі злими помислами, і ми вживаймо цих засобів у боротьбі з ним і протиставляймо їх нашому спільному ворогові. Він всіма способами намагається знищити нас: і ми, зі свого боку, всіх способів повинні вживати, щоб перемогти його. Він нам оголосив непримиренну війну: і ми оголосімо йому. Він, мов лев, рикаючи ходить, шукаючи, кого б поглинути: і ми ходімо проти нього в повному озброєнні Божому. Амінь.

«Слово про Марка-монаха» («Пролог у повчаннях»)

УАПЦ

Схожі матеріали:

• Моління про Чашу
• Суд Синедріону
• З’явлення померлих
• Молитви після Служби Божої
• ВЕРВИЦЯ ДО НАЙДОРОЖЧОЇ КРОВІ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
• Скарб нашої душі
• ЗАСОБИ, ЩОБ ЗДОБУТИ БОЖУ ЛЮБОВ
• ВОГНЯНІ СТРІЛИ ЦЕБТО ДОКАЗИ ЛЮБОВИ, ЩО ХРИСТОС ВИЯВИВ НАМ У ВІДКУПЛЕННІ (І)
• Що таке "ПІСТ"?
• Слово на першу неділю Великого посту
• Навіщо ми постимо
• Реколекційні науки: Марія – також Мати розкаяних грішників
• Реколекційні науки: Марія – наше життя, бо випрошує нам прощення гріхів
• Слово на понеділок Страсного тижня