Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [243]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [67]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2011 » Квітень » 10 » Наука Церкви » Заохочення святих Отців до поступу в досконалості
01:30
Заохочення святих Отців до поступу в досконалості
1.  Хтось запитав авву Антонія «Чого мені слід дотримуватися, щоб подобатися Богові? Старець у відповідь мовив: Дотримуйся того, що тобі заповідаю. Куди б ти не йшов, завжди май Бога перед своїми очима; щоб ти не робив, май на те основу в Божественному Писанні, і в якому б місці не перебував, не відходь відтіля скоро. Дотримуйся цих трьох заповідей і спасешся.
2.  Авва Памво запитав авву Антонія: Що мені робити, щоби спастися? Старець сказав йому: Не надійся на свою праведність, не шкодуй за тим, що минуло, й вгамовуй язик та черево.
3.  Блаженний Григорій казав, що від кожного охрещеного Бог вимагає ось цих трьох умов: Праведної віри від душі, істини від язика й невинности від тіла.
4.  Авва Евагрій розповідав: Один із отців сказав, що посницьке, правильне життя, злучене з любов'ю, скоро впроваджує ченця в пристань безпристрасности.
5.  І ще розповідав: Одного ченця сповістили про смерть його отця; він сказав тому, що приніс звістку: Припини хулити, бо мій отець безсмертний.
6.  Авва Макарій запитав авву Захарія: Скажи мені, що є Ділом ченця? Той відповів: Чи тобі, отче, питати мене? На те авва Макарій сказав йому: На тебе мені вказали, мій сину, Захарію! Є хтось, що бажає, аби я спитав у тебе. Тоді Захарій Мовить йому: Як на мене, — хто до всього себе змушує, той Чернець.
7. Авва Ісая, пресвітер, оповідав, що один із отців мовив: Кожний чоловік має насамперед здобути віру в Бога й безнастанне стремління до Нього; відтак незлобність і невідплачування злом за зло, безжурне перенесення зла, покірливість, чистоту, чоловіколюбність і любов до всіх, покору, лагідність і довготерпіння, постійність і любов до Бога; має безнастанно призивати Бога із скрухою серця й істинною любов'ю; не потрібно йому глядіти на минуле, а звертати увагу на майбутнє, не треба сподіватися на свої добрі вчинки чи службу, а безнастанно прохати Божої помочі супроти спокус, які щоденно напастують.
8.  Один брат просив авву Ісаю сказати слово. Старець мовить до нього: Коли хочеш іти вслід за Господом нашим Ісусом Христом, то зберігай Його слово й старайся умертвити в собі старого чоловіка; якщо хочеш пригорнутись до Нього, то мусиш до самої смерти відганяти всіх, що віддалюють тебе від хреста, й приготуватися до приниження і до спокою стосовно до тих, що роблять тобі зло; маєш впокоритися перед тими, що бажають владарювати над тобою, маєш дотримувати мовчання й нікого не осуджувати в своєму серці.
9. Іще сказав: Праця, вбогість, мандрівне життя, постійність і мовчання породжують покірливість, а покірливість загладжує багато гріхів. Якщо хто не має цих прикмет, то даремне буває його відречення від світу.
10.  Іще сказав: Зенавидь усе в світі й тілесний спокій, бо це зробило тебе ворогом Бога. Як чоловік, що має ворога, бореться з ним, так і ми маємо боротися з тілом, а не впокоювати його.
11.  Один брат запитав авву Ісаю про слова Євангельської молитви: що означає Нехай святиться Ім'я Твоє?Авва відповів: Це стосується до досконалих, бо Боже ім'я не може святитися в нас, опанованих пристрастями.
12.  Розповідали про авву Теодора Фермейського, що він перевищував багатьох цими трьома головними чеснотами: безкорисністю, подвижництвом і віддаленням від людей.
13. Авва Йоан Колов говорив: Я бажаю, щоб чоловік шукав усіх чеснот із покірливістю. Так, щодня, встаючи рано, приступай до кожної чесноти й Божої заповіді з надзвичайною твердістю і з страхом і терпеливістю, в любові до Бога, з усякою готовністю душі й тіла, з глибокою покорою, в постійній скорботі серця й догляді його, в тривалій молитві й проханнях із зітханнями, в чистоті язика й оберіганні очей. Коли безчестять тебе, не гнівайся, будь миролюбний і не відплачуй злом за зло; не звертай уваги на образи инших; не думай високо про себе, а будь нижче всякого сотворіння; погорджуй усім тлінним і тілесним; будь під хрестом, у боротьбі, в духовному вбозтві, в дусі й тілі аскета; перебувай у пості, в каятті, плачі й у подвизі воювання, в роздумуванні, в чистоті душі, в доброму налаштуванні духа; працюй мовчки, перебувай на нічних чуваннях, у голоді й спразі, в холоді, в наготі й трудах. Закрий свою могилу, немовби ти вже помер, щогодини маючи смерть перед своїми очима.
14.  Авва Йосиф Тиверський говорив: Три подвиги дорогоцінні перед Богом: по перше, — коли чоловік, упавши в (духовну) неміч, із подяки приймає спокуси, що цього часу приступають до нього. По друге, — коли хто старається, щоби всі його діла були чисті перед Богом і не мали нічого людського. По третє, — коли хто перебуває в послусі свому духовному отцеві та зрікається всіх своїх бажань.
15.  Авва Касіян розповідав про одного отця Йоана, начальника кеновії , що він був великий у цьому житті. Коли він наблизився до смерти й відходив до Господа спокійно й радісно, його оточила братія і прохала, щоби замість спадщини, лишив їм яке-небудь коротке й спасенне напучування, за яким можна б було осягнути досконалости у Христі. Авва, зітхнувши, мовив: Я ніколи не чинив своєї волі, нікого не вчив тому, чого сам раніше не виконав.
16.  Один брат спитав авву Макарія Великого: В чому полягає досконалість? Старець відповів: Чоловік не може бути Досконалим, коли в душі й тілі не набуде такої великої покори, Щоби не оцінювати себе за жодне діло, а покірно вважати себе нижчим від усякого сотворіння; щоб ніколи не осуджувати нікого, крім самого себе; щоби зносити образи й безчестя, вирвати із свого серця будь-яку нечистоту; приневолити себе бути терплячим, добрим, братолюбним, невинним, стриманим, — бо в Святім Письмі сказано: Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його (Мт. 11, 12); щоби просто глядіти своїми очима, загнуздувати язик, віддалятися від усякої порожньої і шкідливої для душі поголоски, зберігати правоту рук, чистоту серця перед Богом і непорочність тіла; постійно мати уявлення і пам'ять про смерть; щоби відкласти всілякий гнів і злобу, відректися від усього матеріяльного й тілесних приємностей, тобто від диявола і всіх його діл; цілковито покоритися Всецареві Богові й усім Його заповідям і безнастанно повсякчас, в кожному слові й кожному ділі мати Його перед собою.
17.  Брат спитав старця: Яке б добре діло мені робити й так жити з ним? Старець відповів: Бог знає, що добре. — Чув я, що один із отців питав великого авву Нестора, товариша авви Антонія: Яке б добре діло мені робити? Авва відповів йому: Чи ж не всі діла однакові? Письмо говорить: Авраам мав любов до мандрівників, і Бог перебував із ним; Ілля любив мовчання — і Бог перебував із ним; Давид був лагідний — і Бог перебував із ним. Тож дивися: чого за Богом бажає душа твоя, те й роби та бережи своє серце.
18.  Авва Пімен говорив про авву Нестора Великого: Як мідяний змій у пустелі зцілював кожного, хто глянув на нього, такий був і цей старець: він мав усяку чесноту й мовчки лікував усіх.
19.  Сказав іще: Бог дав Ізраїльтянам закон — утримуватися від протиприродного, тобто від гніву, злости, зависти, ненависте, брехні на брата та всього иншого, що властиве старому чоловікові.
20.  Авва Пімен мовив: оберігання самого себе, увага до себе самого і розпізнання, — ось три чесноти, провідниці душі.
21.  Його ж запитав брат: Як треба жити чоловікові? Старець відповів: Погляньмо на Даниїла, не знайшлось йому иншого обвинувачення, лишень у служінні його Богові.
22. Іще сказав авва Пімен: Убогість, скорбота й розпізнання — ось ужиткові знаряддя чернечого життя. Бо сказано в Святому Письмі: І коли б у ній знайшлося оцих троє мужів: Ной, Даниїл та Йов... (Єз. 14, 14). Ной уособлює безкорисливість, Йов — терпеливість, Даниїл — розпізнавальний суд. Коли чоловік має ці три чесноти, то Бог живе в ньому.
23.  Іще сказав авва Пімен: Коли чернець зненавидить дві речі, то може бути свобідний від світу. Брат запитав його: Які? Догоджування тілові й марнославство — відповів старець.
24.  Оповідали про авву Памва, що він, наближуючись до смерти, в самій хвилині свого скону говорив до святих отців, що стояли перед ним: Від того часу, як прийшов я в цю пустиню, побудував собі келію і замешкав у ній, не пам'ятаю, щоби я коли-небудь їв инший хліб, крім того, що придбав своїми руками, і ніколи не каявся я за слова, що їх я коли-небудь говорив, аж до цієї години. А тепер відходжу до Бога так, немовби ще не починав служити Йому.
25.  Авва Сисой казав: Будь покірним, відрікайся своєї волі, не турбуйся тим, що земне, тож знайдеш полегшу душі (Мт. 2, 29).
26.  Авва Тома, наближуючись до смерти, сказав своїм дітям: Не живіть з єретиками, не знайомтесь із славнозвісними людьми; не простягайте своїх рук, щоби збирати, а радо простягайте їх, щоб роздавати.
27.  Брат спитав старця: Яким чином народжується в душі страх Божий? Старець відповів: якщо чоловік має покору, безкорисливість і нікого не осуджує, то в ньому народжується страх Божий.
28.  Старець мовив: Страх, покора, стриманість від їди і журби — нехай перебувають із вами.
29.  Старець мовив: Не чини комусь того, чого сам ненавидиш. Якщо не любиш, коли на тебе зводять наклепи, то й сам ні на кого не зводь наклепів; якщо ти не любиш, коли тебе ганьблять, то й сам нікого не ганьби; якщо не любиш, коли тебе принижують, ображають, грабують твою власність і инше подібне тобі чинять, то й ти нікому не роби цього. Хто може дотриматися цього, тому буде достатньо до спасіння.
30.  Старець мовив: Ось підвалини чернечого життя — праця, послух, дбайливість, неосудження, ненаклепництво й ненарікання. Бо в Святім Письмі сказано: Ви, що любите Господа, ненавидьте зло (Пс. 96, 10). Життя монаха має полягати в тім, щоби не нападати ні на кого, нікого не кривдити, не дивитись на зле, не бути цікавим, не слухати чужих розмов, не загарбувати руками, а радше віддавати, не бути пихатим у своєму серці, не перенасичувати своє черево, а в усьому поступати розважливо. Ось у чому має полягати життя ченця!
31.  Старець мовив: Хто не приймає кожного, як брата, а робить різницю між тим і тим, той недосконалий.
32.  Старець мовив: Моли Бога, щоби Він дарував твоєму серцю скорботу й покору, спостерігай постійно за гріхами своїми й не осуджуй инших, а вважай себе нижчим від усіх; не товаришуй із жінкою, ні з хлопцем, ані з єретиками. Віджени від себе пристрасть балакати, вгамуй свій язик і черево й утримуйся від вина. Коли хто розмовлятиме з тобою про який-небудь предмет, не сварися зі співрозмовником. Коли хто говорить добре, відказуй «гаразд». Коли хто каже зле, говори: «ти сам знаєш, що говориш», — і не сперечайся з ним про те, що він сказав; і тоді вспокоїться помисел твій.
33.  Брат спитав одного старця: В чім має полягати життя ченця? Старець відповів: в тім, щоб мати уста правдиві, тіло святе, серце чисте, думку, що не блукає по предметах світу, псалмоспів зі скрухою; в тім, щоб перебувати в мовчанні й про ніщо инше не думати лишень про очікування Господа.
34.  Старець мовив: Дбаймо про лагідність, страждання, довготерпеливість і любов. У тім полягає монашество.
35.  Іще сказав: Призначення християнина — наслідування Христа.

ДРЕВНІЙ ПАТЕРИК


Схожі матеріали:

Категорія: Наука Церкви | Переглядів: 1894 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: настанови, Святі Отці, повчання, розважання, наука святих отців, ДРЕВНІЙ ПАТЕРИК, наука Церкви | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Дитятку Ісусу

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2020©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика