Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [190]Секти, культи, окультизм [179]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [236]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [100]Суспільні проблеми [427]
Пророцтва, об'явлення [51]Повчання, настанови [384]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [412]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [67]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [61]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [121]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2017 » Лютий » 22 » Повчання, настанови » З радістю прийми дар посту...
19:47
З радістю прийми дар посту...
1. Сказано: Засурміть у ріг, як новий місяць зійде у небі, у світлий день свята нашого (Пс. 80, 4). Таким є веління пророка. Для нас же гучніше за всі сурми й солодше від усіх музичних інструментів звучать слова Святого Письма, що сповіщають свято, яке передує цим дням. Бо ж про благодать посту дізналися від Ісаї, котрий не приймав юдейської традиції посту, але навчав нас посту істинного: Не задля чвар і суперечок треба постити, але скинь пута неправедности (Іс. 58, 4-6). Про це каже й Господь: Не будьте сумні, а ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий (Мт. 6, 16-17). Отож, добре засвоївши науку, не будемо сумувати в прийдешні дні, але з радістю зустрінемо їх, як належить святим, н Жоден слабкодухий вінця не отримає, а засмучений - перемоги. Не сумуй, коли тебе лікують. Нерозумно замість того, щоб радіти зціленню, страждати через зміну способу харчування й виказувати, що більшою насолодою є вдоволення забаганок шлунку, аніж турбота про душу. Бо ж насичення - втіха для шлунку, а піст - для душі. Радій, що Цілитель дав тобі ліки від гріха. Подібно до того, як глистів, що знайшли оселю в нутрощах дитини, знищують гіркими ліками, так і гріх, що оселився в глибинах душі, витравлюють постом, але постом справжнім, гідним такої назви.

2. Намасти свою голову, і лице своє вмий (Мт. 6, 17). До таїнств прикликає тебе Писання. Намащений став помазаним і омитий очистився. Нехай це стане для тебе внутрішнім законом. Омий душу від гріхів! Помасти голову святим помазанням, щоб стати причастником Христа, і в такий спосіб приступи до посту. Не ходи засмучений, як чинять лицеміри. Бо обличчя стає сумне, коли внутрішній стан підмінюють зовнішнім удаваним виглядом, закриваючись обманом, як завісою. Як актор у театрі, що вдягає маску іншого: будучи рабом, грає роль пана, будучи простолюдином, - царя, так само люди в цьому житті грають, наче на сцені, і, маючи в серці одне, вдають геть інше. Тож не чіпляй сумної маски на обличчя.
Який ти є, таким і показуй себе. Чи є тобі потреба розігрувати смуток, щоб зажити слави мудреця? Яка користь у доброчинності, коли про неї сурмлять в усі сурми, яка користь від посту, про який з усіма теревениш? Ніякої! Те, що робиться про людське око, не принесе вічного плоду, а вся користь від того обмежиться людською похвалою. Отже, з радістю прийми дар посту, бо піст - дар прадавній, проте нестаріючий і нев'янучий, завжди молодий і квітучий.

3. Як гадаєш, чи ж настільки він давній, як Закон? Та ж ні! Старший і за Закон. Пригадай і побачиш істинність цього твердження. Не вважай, що день очищення, встановлений для Ізраїля на десятий день сьомого місяця (Лев. 11, 29), - це початок традиції посту. Заглибся в історію і відшукаєш, наскільки він давній. Це не винахід сьогодення, а скарб наших предків, усе, що вирізняється давністю, заслуговує на шану. Схили голову перед сивинами посту. Він - одноліток людства: бо ж встановлено його ще в раю. Першу заповідь було дано Адамові: Із дерева пізнання добра і зла не їстимете (Буг. 2, 17). Ці Божі слова не їстимете є встановленням посту і стриманости. Якби ж то дотрималася Єва посту й утрималася від плодів дерева, то ми б не мали потреби в теперішньому прощенні: Лікаря потребують не здорові, а слабі (Мт. 9, 12). Наша хвороба спричинена гріхом, а зцілюється покаянням, яке без посту марне. Проклята земля, терни й будяки буде вона тобі родити (Буг. З, 17-18).
Оскільки ми приречені жити у смутку, а не в розкошах, то завдяки посту маємо нагоду виправдатися перед Богом. Але й саме перебування в раю є прообразом посту, і не тільки тому, що людина провадила ангельське життя і, подібно до ангелів, вдовольнялася малим, а й тому, що ті речі, які людина винайшла пізніше, не були відомі і навіть не спадали на думку мешканцям раю, а саме: пияцтво, полювання та й інші, що паморочать розум людини.

4. Оскільки ми не дотрималися того першого посту, то були вигнані з раю; тож постімо тепер, щоб мати можливість повернутися до нього. Чи ж не маємо перед очима прикладу Лазаря, який завдяки посту увійшов до раю? (Лк. 16, 20-31) Не повторюй непослуху Єви, стань глухим до порад змія, який пропонує тобі їжу наче для того, щоб ти підтримав свою плоть.
Нехай слабкість тіла й хвороби не стануть тобі виправданням.Бо ж не переді мною ти виправдовуєшся, а говориш Тому, Хто все знає.
Задумайся над цим: постити не можеш, а надмірно насичувати, обтяжувати й мучити шкідливими наїдками тіло можеш? Хіба ж не знаєш, що лікарі призначають хворим не різноманітні страви, а рекомендують утримуватися й обмежувати себе в їжі. Як же ти одне можеш зробити, а друге не можеш? Що є легшим для шлунку? Провести ніч натщесерце чи лежати надмірно переобтяженому стравами? Та й не просто лежати, а крутитися на ліжку, бо їжа розпирає шлунок і тисне а зсередини? Поміркуй, який корабель керманичам легше рятувати: навантажений товарами чи легкий і порожній? Бо ж перевантажений [корабель] потоплять розбурхані хвилі, а помірно навантажений швидко переможе бурю, і ніщо не перешкоджатиме йому продовжувати шлях. Подібне відбувається і з людським тілом: обтяжене пересиченням, воно стає легкою здобиччю хвороб, а тіло, сили якого підтримуються простою їжею, не тільки уникне хвороб, що очікують його в майбутньому й подібні до нападу бурі, а й сьогоденні скорботи сприйме легко, немов подуви вітерня.
Ти вважаєш, що жити у спокої важче, ніж у поспіху, і жити в мирі тяжче, ніж воювати, коли кажеш, що для хворого краще перебувати в розкошах, ніж обмежувати себе в їжі. Бо життєві сили легше засвоюють помірну їжу й живлять тіло, а дорогі й різноманітні наїдки, що їх організм не здатен перетравити до кінця, спричиняють різного роду хвороби.

5. Тепер звернуся до історії, яка засвідчить давність посту й те, що всі святі дотримувалися його, наче безцінного спадку, що передається від батька до сина. У такий спосіб і ми успадкували його. У раю вина не пили, тварин не вбивали, м'яса не споживали. Вино з'явилося вже після потопу, по закінченні якого було сказано: їжте все, що росте на землі (Бут. 9, 3). Коли втратили надію на досконалість, тоді й скуштували вина. Підтвердженням, що тодішні люди не знали вина, є те, що не знав його Ной. Воно ще не ввійшло у вжиток, і люди ще не звикли до нього. Ной, що не бачив дії вина на інших і сам ніколи не перебував у стані сп'яніння, зазнав шкоди через свою необачність. Насадив Ной виноградник, скуштував вина і сп'янів (Бут. 9, 20-21); сп'янів не тому, що був п'яницею, а тому, що не знав міри. Отож, винопиття винайшли вже по вигнанні з раю, тому піст - давніший.
Знаємо, що Мойсей завдяки посту зійшов на гору (Вих. 24, 18). Чи наважився б він наблизитися до вершини, що димилася, чи насмілився б увійти в темряву, якби не озброївся постом? Саме під час посту отримав він заповідь, яку Божа рука записала на скрижалях. І як на горі піст став захисником законів, так внизу ненажерливість призвела до ідол о служіння: Сів народ їсти й пити, і знову стали забавлятися (Вих. 32, 6). Так надуживання вином звело нанівець сорокаденний піст і молитву слуги Божого. Бо написані рукою Божою скрижалі, що їх він у нагороду за піст отримав, розбило пияцтво, оскільки пророк розсудив, що п'яний народ негідний закону Божого. Цей народ, якому Бог явив Себе через великі чудеса, в одну мить через нестриманість став поклонятися єгипетським ідолам. Поміркуй: піст веде до Бога, а розкоші зраджують спасіння. Звернімося знову до історії.

6. Що понизило Ісава й зробило його рабом брата? Чи не їжа, за яку він продав первородство (Бут. 25, 30-34)? І хіба не молитва та піст подарували Самуіла матері (І Сам. 1, 13-16)? Що дало непереможну міць великому героєві Самсону? Чи ж не піст, який допоміг його матері зачати (Суд. 13, 4)? Піст його зачав, піст його виховав, піст зробив його мужнім - піст, якого ангел наказав дотримуватися його матері: того, що походить з винограду, щоб не їла, вина й п'янкого напою щоб не пила (Суд. 13, 14).
Піст породжує пророків, зміцнює сильних; піст робить мудрими законодавців, він - добра охорона душі, щирий приятель тіла, зброя для хоробрих, учитель подвижників. Він захищає від спокус, готує до благочестя, помічник стриманости, творець розсудливости. Під час війни він надихає до мужности, у мирі навчає спокою, назорея освячує, священика вдосконалює. Без посту не вільно наважитися на священнодійство, не тільки в сьогоденному служінні таїнства, а й у служінні, що стало прообразом згідно із законом.
Під час посту Ілля отримав велике видіння, бо, очистивши душу сорокаденним постом, удостоївся бачити Господа (наскільки це є можливим для людини) у Хоривській печері (1 Цар. 19, 8-13); постячи, повернув удові сина, бо піст зробив а його сильнішим за смерть. Слова, що вийшли з уст лостника, на три роки і шість місяців закрили небо беззаконному народові. Бо він задля того, щоб зворушити скам'янілі серця жорстоких, прирік їх на страждання, проте й сам розділив їхню участь, я Сказав: Як живий Господь, якщо буде вода на землі, то тільки через моє слово (1 Цар. 17,1). І наклав на весь народ піст через голод, щоб спокутували гріх розпусного життя.
Згадаймо життя пророка Єлисея: про те, як він у сунамітки гостював, як сам приймав пророків у своєму домі. Чи не зіллям польовим і жменькою борошна змушений був їх частувати (2 Цар. 4, 42-44)? Наражалися на небезпеку навіть ті, хто торкнеться гіркого гарбуза, що ним змушений був Єлисей частувати своїх гостей, але молитва постника знищила отруту (2 Цар. 4, 39-41). Розсуди і зрозумієш, що всіх святих піст спрямовував до життя в Бозі.
Є у природі речовина, що зветься амїянт. Вона непідвладна вогню, бо, потрапивши в нього, начебто обвуглюється, а вийнята очищується, наче водою омита. Такими були тіла тих трьох юнаків у Вавилоні, які завдяки посту отримали властивості аміянту (Дан. 1, 8-16). їх вкинули в палаючу піч, але вони, неначе зроблені із золота, не піддалися вогню. Навіть і за золото виявилися міцніші, бо не розплавив їх вогонь, а залишив неушкодженими. А той вогонь від горіння нафти, смоли і гілля був настільки сильний, що, піднявшись на 49 ліктів і поширившись навколо, знищив багатьох халдеїв. Однак юнаки, ввійшовши в це полум'я, не зважали на нього (бо піст їх боронив), хоча й мусили дихати в страшному вогнищі їдким і вологим повітрям. Вогонь же не спромігся ушкодити жодної волосини на їхніх головах, бо піст змінив їхню фізичну природу (Дан. З, 24-50).

7. Даниїл, чоловік ревних діл, що три тижні не їв хліба і не пив води, опинившись у ямі з левами, навчив постити й левів (Дан. 6, 16-22). І леви не змогли завдати йому шкоди, неначе він був з каміння або міді або з іншої якоїсь твердої речовини. Як занурення у крижану воду зміцнює залізо, так і піст, зміцнивши тіло святого чоловіка, зробив його таким, на якого леви не змогли напасти. Піст загасив силу вогню, стулив пащі хижаків. Піст посилає молитву на небо, стаючи для неї неначе крилами для піднесення вгору.
Піст - зміцнення сім'ї, мати здоров'я, вихователь молоді, окраса старших, добрий супутник мандрівникам, надійний співмешканець тим, що живуть разом. Не підозрює зради у шлюбі чоловік, коли бачить, що жінка віддана посту, і не виснажується ревнощами жінка, коли бачить, що чоловік дотримується посту. Хто збіднив свій дім під час посту? Порахуй, що сьогодні в ньому, і порахуй після того: ніщо через піст не зникло. Жодна тварина не лякається смерти, ніде немає крови, ніде вирок невблаганного шлунку не позбавляє тварин життя. Відпочиває ніж кухарів, стіл задовольняється тим, що дала земля.
Субота була дана юдеям, як сказано, щоб відпочивала худоба твоя і раб твій (Вих. 20, 10). Нехай піст буде відпочинком від безперервної праці для слуг, які цілий рік прислуговують. Дай спокій своєму кухареві, дай свободу тому, хто накриває на стіл, зупини руку винаря; хай спочине колись і пекар. Нехай відпочине і дім від гамору, і від диму, і від запаху жиру, і від тих, хто бігає вгору і вниз, прислуговуючи невблаганному господареві - шлункові. Навіть збирачі податків дозволяють своїм підлеглим трохи вільностей. Нехай укладе з нами п'ятиденний договір і дасть якесь перемир'я вустам шлунок, який завжди вимагає і ніколи не насичується, який сьогодні отримує і завтра забуває: коли він повний, то розмірковує про стриманість, а коли голодний, то забуває про науку.

8. Піст не знає природи позики: трапеза постника не пахне відсотками. Не душать дитя постника батьківські борги, як змії, що обвиваються навколо. З іншого боку, піст є приводом для радості. Бо як спрага готує солодкий напій і перенесений голод робить трапезу солодкого, так і піст робить веселим споживання їжі. Він, перервавши постійну розкіш, зробить так, що зміна способу харчування виявиться приємною, неначе повернення додому після розлуки. Тому, якщо хочеш приготувати собі трапезу, яка збуджує апетит, погодься на в зміну страв. Ти ж, оточений великого розкішшю, непомітно Й для себе отримуєш все менше насолоди від неї і через в ласолюбство втрачаєш приємні відчуття. Ніщо не є настільки в. бажаним, що безперервністю насолод не викликало б знеохоти.
А насолода від того, що отримуєш зрідка, стає бажанішою. Наш Творець влаштував так, щоб задоволення від того, що ми Ц отримуємо, було постійним внаслідок зміни відчуттів упродовж життя. Чи не бачиш, що і сонце яскравіше після ночі? І прокидатися приємніше після доброго сну? І здоров'я більше цінуємо після хвороби? І трапеза краще смакує після посту як багатіям і тим, що мають заможний стіл, так і простим людям, які споживають невибагливу їжу.

9. Бійся прикладу багатія. Розкіш, що супроводжувала його все життя, зробила його здобиччю вогню. Бо він мучився в полум'ї печі, звинувачений не в несправедливості, а лише в тому, що жив у розкошах. Щоб погасити вогонь, потрібна вода. І не тільки для майбутнього життя важливий піст, а й для сьогоднішнього, оскільки для цілого тіла він корисний. Навіть людина, яка має найміцніше здоров'я, відчуває зміни в ньому і напади слабости, оскільки людська природа слабка і не може зносити тягар здоров'я. Дивись, щоб, нехтуючи водою зараз, пізніше не бажав хоча б краплі, як той багатій (Лк. 16, 24), Ніхто не п'янів від води. Ні в кого ніколи не боліла голова, обтяжена водою. Ніхто, звикнувши пити воду, не потребував допомоги чужих ніг. Ні в кого не запліталися ноги й не віднімалися руки, зрошені водою. Бо розлад травлення, який обов'язково супроводжує тих, хто живе в розкоші, викликає в організмі сильні хвороби. У постника ж поважний колір обличчя, не схожий до безсоромної червоности, його прикрашає непорочна блідість; очі лагідніші, хода спокійна, обличчя замислене, не спотворене нестриманим сміхом: він помірний у словах, чистий у серці.
Пригадай святих від початку віків, тих, яких світ був невартий, які тинялися в овечих і козячих шкурах, збідовані, гноблені,кривджені (Євр. 11, 36-37). Наслідуй їх спосіб життя, якщо тільки шукаєш частки з ними. Що заспокоїло Лазаря на лоні Авраама (Лк. 16, 23)? Чи ж не піст? А життя Йоана було суцільним постом (Мт. З, 4). Він не мав ні ліжка, ні столу, ні обробленої землі, ні вола для оранки, ні хліба, ні пекарні, ні иншого чогось для прожиття. Тому більшого за Йоана Хрестителя не було між народженими від жінок (Мт. 11, 11).
Павла підняв на третє небо разом з иншим і піст, що про нього він згадує, говорячи про свої страждання (2 Кор. 11, 27; 12, 2). Головне ж у сказаному, що Господь наш зміцнив постом тіло, яке задля нас прийняв, і подолав напади диявола, навчаючи нас постом вправлятися в подвигах під час випробувань, не даючи приводу супротивникові нападати через голод (Мт. 4, 2). Бо неприступний Він був би через висоту божественности, якби через голод не зійшов до людської природи. Піднімаючись на небо, Він скуштував їжі, щоб переконати нас у природності воскреслого тіла (Лк. 24, 43).
А ти ж не припиняєш робити себе огрядним і наповнювати тіло жиром?! Висушуючи розум недостатнім харчуванням, ні за що маєш спасительні і животворні вчення?! Чи не знаєш, як у бойовому строю допомога одному приносить поразку иншому, - так і той, хто віддається тілу, перемагає дух, а хто переходить на бік духа, упокорює тіло. Бо вони один одному супротивні (Гал. 5, 17). Якщо хочеш зміцнити розум, приборкай тіло постом. Апостол сказав, що наскільки зовнішня людина тліє, настільки внутрішня оновлюється (2 Кор. 4, 16), і коли я слабкий, тоді сильний (2 Кор. 12, 10).
Чи не зневажатимеш наїдки, що нищать тіло? Чи не бажатимеш трапези в Царстві, що її готує теперішній піст? Чи : не знаєш, що надмірною їжею готуєш собі жирного мучителя - хробака. Хто, надмірно споживаючи їжу й безперестанно розкошуючи, мав якусь спільність у духовних дарах? Мойсей, щоб прийняти другі закони, мав потребу в другому пості. Якби з ніневітянами не постили й немовлята, вони не уникли б загрози загибелі (Йо. З, 4-Ю). Чиї трупи залишилися в пустелі (Євр. З, 17)? Чи не тих, що бажали м'ясної їжі (Чис. 14, 27)? Вони, поки задовольнялися манною і водою зі скелі, перемагали єгиптян, ходили через море, і не було між племенами їхніми хисткого (Пс. 104, 37); коли ж згадали про котли з м'ясом і повернулися бажаннями до Єгипту, не побачили землі обіцяної. Чи не лякає цей приклад? Чи не боїшся ненажерливости, щоб вона не відлучила тебе від очікуваних благ?
І мудрий Даниїл видіння не побачив би, якби через піст не зробив душу прозорішою. Бо від ситної їжі, подібно до в густої мли, затьмарюються відчуття, породжені в розумі Святим Духом. Якщо ж і є якась пожива в ангелів, то це хліб; як каже я пророк: Хліб ангельський їла людина (Пс. 77, 25) - не м'ясо, не вино, ні те, чого шукають раби шлунку. Піст є зброєю для битви з бісами, бо цей рід не виходить інакше, як тільки молитвою та постом (Мр. 9, 28).
Такі великі блага від посту. А пересичення є початком свавілля, бо розкіш, п'янство, і всілякі ласі страви породжують тваринячу розпусту. Звідси чоловіки через жало, занесене в душу розкошами, стають жеребцями, знавіснілими через жінок (Єр. 5, 8). У п'яних відбувається зміна єства: чоловіки жіночого, а жінки чоловічого шукають. Піст же навчає і поміркованости у шлюбних стосунках і, виправляючи надмірності в дозволеному за законом, дає належний відпочинок, щоб перебувати в молитві (1 Кор. 7, 5).

10. Але не тільки в стриманості щодо їжі вбачай користь посту. Бо справжній піст і від поганих справ віддаляє: Скинь пута неправди (Іс. 58, 6), прости ближньому скорботу, прости йому борги. Не постіть задля чвар і суперечок (Іс. 58, 4). М'яса не їси, але їси брата, від вина утримуєшся, а безчинств не уникаєш, вечора чекаєш, щоб споживати їжу, а день марнуєш у судових місцях. Горе п'яним не від вина (Іс. 51, 22). Гнів є сп'янінням душі, він, наче вино, робить її безумною. Печаль так само є сп'янінням, бо пригнічує розум. Страх - ще одне сп'яніння, якщо виникає не від того, від чого слід, як сказано: Від страху ворожого бережи мою душу (Пс. 63, 2). І взагалі, усяка пристрасть є поміщанням розуму і справедливо може бути названа сп'янінням.
Погодься зі мною, що той, хто гнівається, ніби п'яніє від почуття. Він не господар сам собі, не тямить себе, не помічає присутніх, наче воюючи вночі, на всіх кидається, усіх ображає, говорить необдумано; він непогамований, лається, б'ється, погрожує, клянеться, надривається від крику. Уникай такого сп'яніння, як і того, що постає від уживання вина.
Не намагайся впитися наперед, до посту, коли слід пити саму воду. Нехай не вводить тебе в таїнство посту п'янство. Не через п'янство вхід до посту, як і не через корисливість -до благочинства, ні через надмірність - до стриманости, ані не через гріх - до благочестя.
До посту - инший вхід. Пияцтво приводить до надмірности, до посту ж - стриманість. Атлет наперед тренується, той же, хто постить, наперед утримується. Не так, ніби надолужуєш дні, і не так, ніби обманюєш Законодавця, а за п'ять днів відклади гульню. Бо марно стараєшся, мучиш тіло, а потребу в їжі не зменшуєш. Ненадійна це скарбниця, з дірявої посудини черпаєш. Бо вино виходить, своєю дорогою стікаючи, гріх же залишається. Раб утікає від господаря, що б'є його, ти ж зостаєшся з вином, яке щодня б'є тобі в голову. Найкраща міра вживання вина - це потреба тіла. Якщо ж виходиш за розумні межі, то завтра відчуватимеш важкість, будеш слабкий, збентежений, від тебе нестиме гнилим вином; тобі здаватиметься, що все крутиться, все хитається. Пиятика наводить сон - брата смерти, і створює дійсність, подібну до сну.

11. Чи знаєш ти, хто той, кого збираєшся прийняти? Це Той, Хто сказав нам, що Я і Отець прийдемо і замешкаємо у ньому (Йо. 14, 23). То чому ти надаєш перевагу пияцтву і закриваєш Господеві доступ до тебе? Чому спонукаєш ворога наперед захопити твої укріплення? Сп'яніння не приймає Господа, п'янство відлучає Святого Духа. Як дим відганяє бджіл, так і пиятика відганяє духовні обдарування. Піст є основою благоустрою міст, надійности управління, спокою будинків, добробуту маєтностей.
Хочеш побачити його велич? Порівняй сьогоднішній вечір із завтрашнім і побачиш місто, в якому тривога і колотнеча змінилися глибокою тишею. Молюся, щоб і сьогоднішній день величчю був подібний до завтрашнього і щоб завтрашній не втратив світлости сьогоднішнього. А Той, Хто зберіг нас до цього часу, Господь, нехай дасть нам (тим, хто до цього докладає зусиль, виявивши в цих попередніх змаганнях твердість і силу терпіння) змогу досягти і дня, призначеного для вінців, а зараз же - пам'ятати про страждання заради спасіння і про винагороду в майбутньому за перенесене в цьому віці згідно із з праведним присудом самого Христа, Якому слава навіки. Амінь.


Святий Василій Великий / http://dc.lviv.ua

Схожі матеріали:

Категорія: Повчання, настанови | Переглядів: 227 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: піст, настанови, великий піст, повчання, повчання святих отців, наука Церкви | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Найсвятішому Серцю Христовому

Відправляємо:

Молебень


Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
rtb
Яндекс.Метрика