Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [190]Секти, культи, окультизм [180]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [236]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [101]Суспільні проблеми [434]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [386]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [413]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [62]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [123]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2017 » Вересень » 21 » Суспільні проблеми » Українські християни: між Заходом та Латинською Америкою
07:48
Українські християни: між Заходом та Латинською Америкою

З культурно-антропологічного погляду українське суспільство виглядає доволі екзотичною сумішшю західних та латино-американських елементів: з одного боку – суто латиноамериканський патерналізм, з іншого  –  типово західний індивідуалізм; майже по-латиноамериканському всюди присутня релігійна символіка і водночас секуляризм не менший, аніж на Заході; латиноамериканська корумпованість існує собі поряд з типово західним несприйняттям корупції… І це тільки три приклади такої екзотичної суміші, яка практично без проблем існує не тільки в суспільстві, але й у головах та серцях українців.

І в цій екзотичній суспільній реальності живе і функціонує українське християнство в усьому його різноманітті. Бо ж християни не перебувають самі собі у якійсь відмінній від загальнодержавної суспільній атмосфері.   

Тому й саме українське християнство виглядає дещо екзотично, якщо дивитися на нього очима стороннього спостерігача. Дивна колоритна суміш різноманітних традицій, вірувань, обрядів і звичаїв, часто взаємозаперечних, що конфліктують поміж собою, а все ж становлять екзотичну амальгаму, яка часто-густо вражає своєю динамічністю у поєднанні зі статичністю. 

Перебуваючи у екзотичній реальності, українські церкви і деномінації вимушені достосовуватись до цієї реальності. І як це зробити, кожна християнська конфесія України вирішує по-своєму.

Насамперед, як не дивно, але перебування в екзотичній реальності українського суспільства вимагає від українських християнських конфесій відповіді на питання: як формувати свої стосунки з державою. І саме в цьому чи не найбільше виявляється латиноамериканськість релігійної компоненти українського суспільства.

Частина конфесій безпосередньо співпрацюють з державою, осягаючи вигоду з різних підкилимних домовленостей, а в замін надають свою підтримку, якщо не прямими закликами, то опосередковано мовчанкою або угодовськими закликами до суспільної єдності. Інша частина – особливо та, яка не може з певних причин бути учасником підкилимних домовленостей, або опиняється в ситуації, коли держапарат ці домовленості порушує, – стає  в непримиренну опозицію до політичного режиму.

До всього в нашому суспільстві християнські конфесії стають більше учасниками політичного, аніж суспільного процесу. І це також дуже нагадує ситуацію християнства в латиноамериканському світі. Саме тому не тільки досвід західних християн важливий для українського християнства, але й досвід латиноамериканського християнства.

У Латинській Америці, впродовж другої половини ХХ ст. спостерігаємо постійні хитання християнських конфесій між повною лояльністю до пануючих політичних режимів та практично революційною позицією, яка вилилась у богословську рефлексію у формі теології визволення, засудженої Апостольським Престолом. Може здаватися неймовірним, але більшість латиноамериканських конфесій і до сьогодні зациклені саме на такій формулі церковно-державних стосунків, залишаючись заручниками політичних процесів.

Негативні наслідки такого заручництва очевидні: латиноамериканські церкви практично завжди асоціюються з тією чи іншою політичною позицією.

Подібні тенденції спостерігаємо й в українській реальності. Церкви часто стають інструментами політичної боротьби, а навіть і супроти своєї волі. Виглядає на те, що в українській реальності християнські конфесії усе ще не усвідомлюють, що вони – конфесії є тими інституціями, які об’єднують народ Божий, а не учасниками політичного чи суспільного процесу.

Українське християнство ще не дало собі ради з дуалізмом екзистенції Церкви, як досконалого суспільства, що об’єднує народ Божий і перебуває в автономному стосунку до іншого досконалого суспільства ‒ держави, а водночас  протистоїть шизофренічному секуляризму, який прагне релігію цілковито виключити з суспільного життя.

Від того, чи українське християнство дасть собі раду з цим дуалізмом, залежить значною мірою й те, чи зможе воно стати зрілим. Адже саме ці хитання латиноамериканського християнства, попри всі його заслуги за євангелізацію Латинської Америки, попри величезну кількість мучеників за віру, не дають йому вийти із підліткового віку вже понад два століття.

Усвідомлення власної християнської ідентичності, ідентичності народу Божого, Містичного Тіла Христового, а не ідентичності політичної чи суспільної сили, є необхідною умовою для виходу українського християнства із латиноамериканських реалій.

Так само слабка зовнішня активність українських християнських конфесій, яку особливо чітко видно у провалах Маршів за життя – нездатності вивести 100 тис. pro-life демонстрантів на вулиці Києва, є катастрофічною поразкою українських християн. Насправді, такий стан речей повторює поведінку християнських конфесій у західних суспільствах, яка вже стала фактично світоглядною катастрофою для цих суспільств та тепер загрожує перерости й у катастрофу екзистенційну.

Якщо християнство в Україні не проявить себе як надпартійний, надгруповий трибун людськості, то українське суспільство доволі скоро маргіналізує християнство як таке, спричинившись цим не тільки до власної культурної катастрофи, але й до повної поразки української державності, яка буде розчавлена лещатами глобалізму й московитського імперіалізму.

Вивчення досвіду західних і латиноамериканських християн необхідне нам, українським християнам, для того, щоб зрозуміти їхні помилки й відповідно до цього шукати шляхи виходу з сучасного стану українського християнства. Бо, попри бравади певних його очільників, актуальний стан неухильно провадить українське християнство до маргіналізації й катастрофи.

о. Орест Дмитро Вільчинський



Схожі матеріали:

Категорія: Суспільні проблеми | Переглядів: 76 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: ліберастія, суспільні проблеми, секуляризм, українське християнство | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Матері Божій -
Цариці Святої Вервиці

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика