Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2010 » Жовтень » 6 » Життя Святих » Святий Бруно Кельнський
17:27
Святий Бруно Кельнський

Святий Бруно народився в Кельні близько 1030 року. Ще юнаком він залишив батьківщину і відбув до Франції для навчання в одному з центрів тодішньої європейської науки - Реймській школі.

Приблизно у віці двадцяти п'яти років Бруно отримав докторський ступінь, був висвячений на священика, став каноніком Кафедрального Собору, а через рік - ректором університету. Виконуючи свій пастирський обов'язок і борг вченого, Бруно був щирим прихильником клюнійскої церковної реформи, носієм ідей якої став Папа св. Григорій VII.

Основні пункти цієї реформи були спрямовані на викорінення вад, які на той час були поширені в монастирях, а саме - затвердження суворого монашого Правила, в основі якого були аскеза і слухняність, заборона симонії, введення обов'язкового целібату для священиків, проголошення незалежності монастирів зокрема і всієї Церкви в цілому від будь-яких світських володарів. У боротьбі за реалізацію цієї реформи святий Бруно навіть домігся зміщення архиєпископа Реймського, який опирався ідеям клюнійцев. Сталося це так.

У 1075 р. Бруно був призначений канцлером Реймської дієцезії, на чолі якої стояв друг Бруно - єпископ Жерве. Проте невдовзі на зміну побожному Жерве прийшов жорстокий і гордовитий аристократ Манасія Гурней. Бруно не знайшов спільної мови з цим явно випадковим на єпископській катедрі людиною. Вважаючи його образ правління неприйнятним, Бруно ініціював собор у Отон (Autun), який оголосив Гурнея позбавленим влади. Єпископ відповів жорстокими переслідуваннями, і Бруно був змушений покинути межі Реймса. Але у 1080 році, зляканий бунтом городян, Манасія втік до імператора Генріха IV, затятого супротивника Папи Григорія VII, і майбутній святий зміг повернутися в рідне місто.

Між тим Бруно все більше і більше обтяжувався життям в миру. Його душа схилялася до самотнього життя, цілком присвяченого одному лише Богові.

Єпископська кафедра Реймса була запропонована Бруно, однак він відмовився і з двома супутниками - Раулем і Фульціем, теж каноніками - залишив Реймс, щоб присвятити себе чернечому життю.

Спочатку вони направились до обителі Саші-Фонтен біля Молезму. Намісником тут був майбутній святий Робер. Пізніше, в 1098 році, в цьому монастирі зародився Орден цистерціанців. Але, пробувши короткий час в обителі, Бруно зрозумів, що не до цього закликає його Господь.

У 1084 р. він з шістьма супутниками - Ландіном, Стефаном з Бургу і Стефаном з Діє, каноніком св. Руфуса, Гуго Капеланом і двома мирянами - Андре і Гвереном - направляється до єпископа Гренобля - майбутнього святого Гуго Шатонефського. Єпископ радо приймає мандрівників і, дізнавшись про їхній намір присвятити свої життя відлюдництву і служінню Богу, віддає їм землю біля містечка Шартреза. Саме тут Бруно з супутниками засновує монастир, який отримав назву Велика Шартреза.

Через шість років самотнього життя, присвяченого молитві та медитації, Бруно був запрошений до Риму своїм колишнім учнем - Папою Урбаном II, який запропонував йому посаду свого особистого радника.

Але Бруно витримав лише рік життя в Римі і в 1091 році, отримавши папське благословіння, пішов на південь Італії, в Калабрію, де заснував новий монастир. Тут 6 жовтня 1101 він і закінчив свій земний шлях.

Один з товаришів св. Бруно по калабрійському монастирю згадував: «Є багато приводів для похвали Бруно, але понад усе ось що: він був людиною надзвичайно врівноваженою і поміркованою, це відрізняло його від усіх. Його обличчя завжди виражало радість, а язик його був вкрай стриманий. Він вів за собою з владністю батька і ніжністю матері. Немає такої людини, хто міг би звинуватити його у гордості, навпаки - він був лагідний, як ягня».

У 1623 р. Папа Григорій XV зарахував Бруно Кельнського до лику святих.

кредо



Схожі матеріали:

Категорія: Життя Святих | Переглядів: 1362 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Святий Бруно Кельнський, Життя святих | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
семи мечам болю Божої Матері

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика