Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2012 » Квітень » 21 » Життя Святих » Свята Фаустина Ковальська
09:23
Свята Фаустина Ковальська
Св. Марію Фаустину Ковальську, відому сьогодні у цілому світі проповідницю Божого Милосердя, теологи відносять до числа видатних містиків Церкви.

Св. Фаустина була третьою з десятьох дітей у бідній і побожній селянській родині. Була охрещена і отримала ім'я Гелена. З дитячих років відзначалася побожністю, любов'ю до молитви, працьовитістю і послухом, а також великою чуйністю до людських бід. Шістнадцятирічною дівчиною покинула родинний дім, щоб на службі в Александрові і Лодзі заробити на своє утримання і допомогти батькам.

Голос покликання відчувала у своїй душі ще від сьомого року життя. 1 серпня 1925 року переступила поріг монастиря Сестер Матері Божої Милосердя у Варшаві У своєму Щоденнику призналася: "Мені здавалося, що я вступила в райське життя. З мого серця линула одна молитва - подячна" (Щ. 17). Проте через кілька тижнів пережила сильну спокусу перейти до іншого монастиря, в якому було б більше часу для молитви. Тоді Господь Ісус, показуючи їй своє зранене і змучене обличчя, сказав: "Ти мені завдаси болю, якщо вийдеш з цього монастиря. Сюди Я тебе покликав, а не куди-інде, і приготував багато милостей для тебе" (Щ. 19).

У монастирі Гелена отримала ім'я сестра Марія Фаустина і через п'ять років склала монаші обіти: чистоти, убогості і послуху. Перебувала у різних монастирях, найдовше у Кракові, Плоцьку і Вільно. Назовні ніщо не видавало її надзвичайно багатого містичного життя. Старанно виконувала свої обов'язки, чітко дотримувалась усіх монаших правил, була зосереджена і мовчазна і, разом з тим, природна, лагідна, сповнена доброзичливої і безкорисливої любові до ближніх.

Усе її життя було зосереджене на постійному прагненні до щонайповнішого поєднання з Богом і на жертовній співпраці з Ісусом у справі рятування душ. "Ісусе мій, - визнала у Щоденнику, - Ти знаєш, що з дитинства я прагнула любити Тебе такою великою любов'ю, якою Тебе ще досі жодна душа не любила" (Щ. 1372).

Глибину її духовного життя розкриває Щоденник. Уважне читання цих нотаток дає образ високого ступеня поєднання її душі з Богом. Господь обдарував ї великими ласками: даром глибокого пізнання таємниці Божого Милосердя, видіннями,. з'явленнями, скритими стигмами, даром пророцтва і читання в людських душах.

Суворий спосіб життя і виснажуючі пости так виснажили її організм, що вже у послушництві виникла нагальна потреба лікування. Після першого року новіціату з'явилися надзвичайно болісні містичні випробуванняі, а пізніше духовні і моральні страждання, пов'язані намаганням здійснити посланництва, яке отримала від Христа Господа. Св. Фаустина своє життя віддала справі рятування душ грішників. В останні роки життя посилилися внутрішні страждання і недомагання організму: сухоти поширилися на легені і стравохід. З цієї причини двічі протягом кількох місяців перебувала на лікуванні у шпиталі у Кракові. Вкрай виснажена фізично, але цілком дозріла духовно, містично поєднана з Богом, померла 5 жовтня 1938 року у віці 33 р.. Її тіло було поховане на монастирському цвинтарі у Кракові - Лагсвниках, а в 1966 році перенесено до каплиці.

31.1.1968 Декретом Конгрегації до Справ Святих було розпочато беатифікаційний процес Слуги Божої св. Фаустини.

7.3.1992 Святіший Отець Іван Павло II підтвердив геройські чесноти Марії Фаустини Ковальської і підтримав беатифікаційний процес.

18.3.1993 Святіший Отець Іван Павло II проголосив Марію Фаустину Ковальську блаженною.

30.4.2000 У Римі відбулася канонізація сестри Марії Фаустини Ковальської.

Цій простій, неосвіченій, але мужній, безмежно відданій Богові монахині Господь Ісус довірив велику місію: послання Милосердя, адресоване усьому світу. "Посилаю тебе, - сказав, - до усього людства з Моїм Милосердям. Не хочу карати зболіле людство, а прагну його зцілити, пригортаючи до свого милосердного Серця (Щ. 1588). Ти секретарка Мого Милосердя; Я вибрав тебе на цей пост у цьому і майбутньому житті (Щ. 1605), (...) щоб ти давала душам пізнати Моє Велике Милосердя, яке маю для них, і заохочувала їх вірити у безодню Мого Милосердя" (Щ. 1567).

Посланництво св. Фаустини.

Кількома словами, воно полягає на нагадуванні про здавна відому, але забуту правду віри про милосердну любов Бога до людини і відродження релігійного життя в дус і християнської довіри і милосердя. Щоденник св. Фаустини, який вона писала протягом останніх чотирьох років є формою спогадів "спілкування" своєї душі з Богом. Щоб із цих записок виділити те, що становить суть її послання, необхідно було зробити їх науковий аналіз, який і виконав відомий і визнаний теолог, священик - проф. Ігнатій Ружицький... Він наводить п'ять форм набожності до Божого Милосердя.

а) Образ Милосердного Ісуса. Його малюнок був показаний у видінні, яке св. Фаустина мала 22 лютого 1931 року в келії Плоцького монастиря. "Увечері, коли я була в келії, — пише у Щоденнику, - я побачила Господа Ісуса у білих шатах. Одна рука піднесена для благословення, а друга торкалася шат на грудях.

Зі складок одягу на грудях виходили два великі промені, один червоний, а другий блідий. Через хвилину сказав мені Ісус: намалюй образ згідно з малюнком, який бачиш, з підписом: Ісусе, довіряю Тобі (Щ. 47). Хочу, щоб цей образ був урочисто посвячений у першу неділю після Великодня, ця неділя повинна бути святом Милосердя" (Щ. 49)...

Характерними для цього зображення Христа є два промені. Господь Ісус їх значення пояснив так: "Блідий промінь означає воду, яка очищує душі; червоний промінь означає кров, яка є життям душ (...). Щасливий, хто в їх тіні буде жити" (Щ. 229). Очищає душу Тайна Хрещення і Сповіді, а найщедріше живить її Євхаристія, отже, ті два промені означають святі Тайни. Образ Божого Милосердя підписаний - з волі Христа - словами: "Ісусе, довіряю Тобі". "Цей образ, - сказав Господь Ісус, - повинен нагадувати вимоги Мого милосердя, бо навіть найсильніша віра нічого не допоможе без вчинків" (Щ. 742).

"Через цей образ уділятиму багато ласк для душ, а тому хай кожна душа має доступ до нього" (Щ. 570).

б) Свято Милосердя. Найважливіше з усіх форм набожності до Божого Милосердя, які були об'явлені св. Фаустині. Вперше про встановлення цього свята Господь Ісус говорив в 1931 році, коли переказував свою волю щодо образу: "Я прагну, щоб було Милосердя святом. Хочу, і щоб цей образ, який намалюєш пензлем, був урочисто посвячений у першу неділю після Великодня; ця неділя повинна бути святом Милосердя" (Щ. 49)...

Це свято є не лише днем особливого величання Бога в таємниці милосердя, але і часом ласки для усіх людей. "Прагну, - сказав Господь Ісус, - щоб свято Милосердя було притулком і захистком для усіх душ, а особливо для бідних грішників (Щ. 699). Душі гинуть, незважаючи на Мою гірку муку. Даю їм останню надію на порятунок, тобто свято Мого милосердя. Якщо не величатимуть Мого Милосердя, згинуть навіки" (Щ. 965).

Знаменність цього свята визначається мірою незвичайних обітниць, які Господь Ісус пов'язав із цим святом. "Хто в цей день приступить до Джерела Життя, — сказав Христос, - той отримає цілковите відпущення (Щ. 300). У цей день відкрита глибина Мого Милосердя, виливаю ціле море милостей на душі, які наблизяться до джерела Мого Милосердя; (...) хай не боїться наблизитися до Мене жодна душа, навіть якщо її гріхи були як пурпур" (Щ. 699).

Щоб скористатися цими великими дарами,. треба виконувати умову. набожності до Божого Милосердя (довіра Божій доброті й дієва любов ближнього), а також бути в стані освячуючої ласки (після святої Сповіді) й гідно прийняти святе Причастя. "Не знайде жодна душа виправдання, - пояснив Ісус, - доки не звернеться з довірою до Мого Милосердя, і тому перша неділя після Великодня повинна бути святом милосердя, а священики повинні у цей день говорити душам про це велике і незглибиме Моє Милосердя" (Щ. 570).

в) Вервиця до Божого Милосердя. Цю вервицю продиктував Господь Ісус св. Фаустині 13-14 вересня 1935 року як молитву. щоб перепросити таі угамувати Божий гнів (див. Щ. 474-476). Ті, хто промовляють цю вервицю, жертвують Богу Отцю "Тіло і Кров, Душу і Божество" Ісуса Христа, щоб перепросити за гріхи власні, своїх близьких і усього світу, а, єднаючись із жертвою Ісуса, звертаються до тієї любові, якою небесний Отець обдаровує свого Сина, а у Ньому всіх людей. У цій молитві просять і про "милосердя для нас і цілого світу і цим самим здійснюють вчинок милосердя.

Додаючи до цього своє довір'я і виконуючи умови кожної доброї молитви (покора, витривалість, зміст, що відповідає волі Божій), вірні можуть надіятися на сповнення Христових обітниць, які стосуються, зокрема, години смерті: ласки навернення і спокійної смерті. Отримають її не тільки особи, які відмовляють цю вервицю, але і вмираючий, біля якого інші молитимуться її словами. "Коли біля вмираючого промовляють цю вервицю, - сказав Ісус, - вгамовується Божий гнів, і милосердя огортає душу" (Щ. 811). Обітниця в загальному звучить так: "Через відмовляння цієї вервиці подобається Мені дати все, "Через промовляння цієї вервиці, - сказав в іншому місці Господь Ісус, - наближаєш людство до Мене (Щ. 929). Душі, які промовлятимуть цю вервицю, Милосердя Моє огорне (...) В житті, а особливо у годину смерті" (Щ. 754).

г) Година Милосердя. У жовтні 1937 року Господь Ісус доручив ушановувати годину своєї смерті: "Скільки разів почуєш, як годинник б'є третю годину, вся занурюйся у Моєму Милосерді, величаючи і прославляючи його; викликай його всемогутність для цілого світу, а особливо для грішників, бо у цю хвилину воно було навстіж відкрите для кожної душі" (Щ. 1572).

Господь Ісус досить детально визначив і способи молитви до Божого Милосердя: "Старайся в цю годину, - сказав св. Фаустині, - відправити хресну дорогу, наскільки тобі це дозволять обов'язки; а якщо не можеш відправити хресної дороги, то хоча б вступи на хвилину до каплиці й вшануй Моє Серце, яке повне милосердя в Найсвятіших Тайнах; а якщо не можеш зайти до каплиці, занурся у молитву там, де ти є, хоч на коротеньку хвилину" (Щ. 1572).

Священик Ружицький наводить три умови відправи молитов, Проказаних у цю годину:

1 - молитва повинна бути звернена до Ісуса,

2 - повинна бути проказаною о третій годині пополудні,

3 - повинна бути зверненою до вартості й заслуг Господніх Страстей.

"У цю годину, - обіцяв Господь Ісус, - випросиш все для себе та інших, у цю годину сталася ласка для усього світу - Милосердя перемогло Справедливість" (Щ. 1572).

д) Поширення культу Милосердя. Описуючи форми набожності до Божого Милосердя, священик Ружицький називає і таку форму: поширення культу Милосердя, бо і її стосуються певні обітниці Христа. "Душі, які поширюють Моє Милосердя, оберігатиму їх протягом усього життя, як ніжна мати своє немовля, а в годину смерті не буду для них Суддею, а милосердним Спасителем" (Щ. 1075).

Суть культу Божого Милосердя полягає у християнській довірі до Господа Бога і діяльній любові до ближніх. Господь Ісус вимагає "довір'я від усіх створінь" (Щ.1059) і здійснення вчинків милосердя: дією, словом або молитвою. "Милосердя ти повинна виявляти завжди і всюди до ближніх, не можеш від цього ні усунутися, ні відмовитися, ні оправдатися" (Щ. 742). Христос прагне, щоб Його шанувальники виконали протягом дня хоча б один акт любові ближнього.

Поширення культу Божого Милосердя вимагає не багатомовності, а насамперед християнської віри, довір'я Богові й прагнення до того, щоб ставати щораз більш милосердним. Прикладом такого апостольського служіння протягом усього свого життя була св. Фаустина Ковальська.

ІСУСЕ, УПОВАЮ НА ТЕБЕ!

Церква на кожному історичному етапі, а особливо в сучасний період, своїм головним обов'язком повинна вважати проповідь і втілення в життя таємниці милосердя, яка повністю розкривається в Ісусі Христі. Ця таємниця створює не тільки для самої Церкви як спільноти вірних, але також до певної міри для усіх людей, джерело життя, інше, ніж те, яке може збудувати людина, залишена віч-на-віч з діючими в ній силами троїстої жаги (...)
Церква проповідує істину про Боже милосердя, об'явлену з розіп'ятому й воскреслому Христі, та визнає це різними способами. Церква також намагається робити людям милосердя через людей, вбачаючи в цьому неодмінну умову заходів про кращий, "більш людяний", світ нинішнього й майбутнього дня. Але ніколи, ні на якому історичному етапі, а особливо на такому вирішальному, як сучасний, Церкво не може забути про молитву, яка є воланням про милосердя Бога стосовно багатоликого зла, яке тяжіє над людством і загрожує йому. Власне, це і є основним правом і водночас обов'язком Церкви в Ісусі Христі. Воно є правом і обов'язком Церкви стосовно Бога й разом з тим у ставленні до людей.
Йоан Павло II
("Dives in misericordia" 14.15)

БЛАЖЕННА СЕСТРА ФАУСТИНА
Завданням проголошення й втілення в життя таємниці Божого милосердя та великої молитви про милосердя для світу, яке Папа Римський Йоан Павло ІІ ставить перед усією Церквою, служить свідоцтво життя і місія блаженної с. Фаустини.
Вона народилася у 1905 році в селі Ґлоговець біля Лодзі. Була третьою дитиною з десяти дітей в сім'ї Маріанни та Станіслава Ковальських. З дитинства відзначалася любов'ю до молитви, працьовитістю, слухняністю й вразливістю до людської біди. До школи ходила неповних три роки, а потім дівчинка-підліток залишила родинний дім і найнялася працювати в заможну сім'ю.
У двадцятирічному віці вона вступила до Згромадження Сестер Матері Божої Милосердя, у якому під ім'ям Марії Фаустини й прожила тринадцять років, виконуючи обов'язки кухарки, садівниці й одвірниці. Її життя, на диво таке звичайне, монотонне й сіре, несло в собі надзвичайну глибину поєднання з Богом. Тому що вона з дитинства прагнула до святості й послідовно прямувала до цього, співпрацюючи з Ісусом у справі рятування загублених душ аж до принесення в жертву за грішників власного життя. Роки її монашого життя були позначені стигматами страждань і надзвичайних містичних благодатей.
Цій простій, але безмежно уповаючій на Бога монашці, Господь Ісус адресував гідні подиву слова: "У Старому Завіті до свого народу Я висилав пророків з громами, нині висилаю тебе до усього людства з Моїм милосердям. Не хочу карати страждаюче людство, а прагну вилікувати його, пригорнувши до свого милосердного Серця" (1588)*.
*Цифри, подані в дужках після цитати, означають місце у тексті "Щоденника" блаженної с. Фаустини. У російському перекладі "Щоденник" видано під назвою "Божие милосердие в моей душе", Москва, 1993.
Місія блаженної с. Фаустини полягає:
- нагадати правду віри, об'явлену в Святому Письмі, про милосердну любов Бога до кожної людини, навіть, до найбільшого грішника;
- передати нові форми культу Божого Милосердя;
- надихнути великий рух шанувальників та апостолів Божого Милосердя, який повинен вести до релігійного відродження вірних у дусі цього молебня, тобто в євангельському дусі дитячої довіри Богу й діяльної любові до ближнього.
Сестра Фаустина, знищена туберкульозом і стражданнями, які переносила як жертву за грішників, померла у Кракові 5 жовтня 1938 року, маючи тільки 33 роки. Найближче її оточення вважало с. Фаустину святою.
У першу неділю після Великодня 18 квітня 1993 року, на Площі Святого Петра в Римі, Папа Римський Йоан Павло II причислив її до лику блаженних. Наступного дня під час генеральної аудієнції він сказав:"Через духовне багатство блаженної сестри Фаустини, Бог промовляє до нас. Вона залишила світу великий заклик Божого милосердя й заохочення цілковито віддатися Творцю. Бог обдарував її особливою благодаттю, бо могла відчути Його милосердя на шляху містичних переживань і завдяки особливому дару контемпляційної молитви.
Сестро Фаустино, блаженна, дякую тобі, що нагадала світу цю велику таємницю Божого милосердя. Це - "зворушлива таємниця". Невимовна таємниця Отця, яка так необхідна сьогоднішній людині й усьому світу."

МОЛЕБЕНЬ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ
У формах, переданих блаженною сестрою Фаустиною
СУТЬ МОЛЕБНЯ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ
1. Довіра (уповання) - визначає наше ставлення до Бога; включає в себе не тільки чесноту надії, але також чесноти живої віри, покори, витривалості й жалю за поповнені гріхи. Це, просто кажучи, відношення дитини, яка у кожній ситуації повністю довіряє милосердній любові й всемогутності небесного Отця.
Довіра до такої ступені унаочнює суть молебня до Божого милосердя, що без неї цей молебень не існує, бо першим і основним виразом вшанування Божого милосердя, власне, і є акт довіри. Вже саме ставлення до довіри (без практикування інших форм культу) запевняє уповаючому благодать Божого милосердя. "Незрозумілими благодатями, - обіцяв Ісус Христос, - я прагну наділити душі, які уповають на Моє милосердя (687). Хай наблизяться до цього моря милосердя з великим довір'ям: грішники отримають виправдання, а праведні в доброму утвердяться. Хто довірявся Моєму милосердю, наповню душу того в смертну годину своїм Божим Миром" (1520).
Довіра є не тільки самою суттю, душею цього молебня, але й умовою черпання благодатей. "Благодаті з Мого милосердя,- казав Господь Ісус сестрі Фаустині, - черпаються єдиною посудиною, а нею є довіра. Чим більше уповає душа, тим більше отримає. Великою втіхою для Мене є душі, які безмежно довірились, бо такі душі я наповнюю усіма скарбами своїх благодатей. Радію, що вони багато вимагають, бо Моїм прагненням є багато давати й то дуже багато (1578). Душа, яка уповає на Моє милосердя - найщасливіша, бо Я сам турбуюся про неї (1273). Жодна душа, яка благала Мого милосердя, не розчарувалася, ані засоромилася. Особливо мені подобається душа, яка уповає на Мою доброту" (1541).
2. Милосердя - визначає наше ставлення до кожної людини. Ісус Христос сказав с. Фаустині: "Вимагаю (...) вчинків милосердя, які випливають з любові до Мене. Милосердя маєш проявляти завжди й усюди, не можеш від цього відсторонитися, ні вимолити, ні відмовитися. Я даю тобі три способи здійснення милосердя ближнім: перший - вчинок, другий - слово, третій - молитва. У цих трьох ступенях заключається повнота милосердя, і це переконливий доказ любові до Мене. Так душа прославляє і вшановує Моє милосердя" (742).
Позиція діяльної любові до ближнього є також умовою одержання благодатей. "Якщо душа будь-яким чином не робить милосердя, у Судний День вона не знайде Мого милосердя, - пригадує євангельську тезу Ісус Христос. - О, коли б душі вміли збирати собі вічні скарби, вони не були б осуджені, оскільки їх милосердя попередило б Мій суд" (1317).
Ісус Христос прагне, щоб Його шанувальники протягом дня зробили б хоча один вчинок милосердя. "Знай, доне Моя,- каже Ісус Христос до с. Фаустини, - що Серце Моє - це саме милосердя. З цього моря милосердя благодаті проливаються на увесь світ (...). Хочу, аби твоє серце було вогнищем Мого милосердя. Хочу, щоб це милосердя розлилося по усьому світі через твоє серце. Той, хто наближається до тебе, хай не відійде без тієї довіри до Мого милосердя, якої так дуже хочу для душ" (1777).

ІКОНА БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ

Її походження пов'язане з видінням, яке с. Фаустина бачила у Плоцьку 22 лютого 1931 року, під час якого Христос виразив бажання, щоб намалювати таку ікону й підписати її такими словами: "Ісусе, уповаю на Тебе".
Ікона зображує Воскреслого Христа, який на руках і ногах носить сліди розп'яття. З пробитого, невидимого на іконі Серця виходять два промені: червоний і блідий. Ісус Христос на питання про їх значення, роз'яснив:"Блідий промінь означає воду, яка виправдовує душі, червоний промінь символізує кров, яка є життям душ. Ці два промені вийшли з надр Мого милосердя тоді, коли Моє Серце, вмираюче на хресті, було відкрите списом" (299). Інакше кажучи, ці промені означають святі таїнства, а також Святу Церкву, народжену з пробитого боку Христа й дари Святого Духа, біблійним символом яких є вода. "Щасливий, хто буде жити у їхньому світлі тому, що не вразить його справедлива рука Бога."(299).
Ікона вказує на безмежне Боже милосердя, яке повністю показало себе в пасхальній містерії Христа, а доповнюється у Церкві найбільш плідно святими таїнствами. Ікона повинна виконувати роль знаряддя для отримання благодатей і знаків, які нагадують вірним про необхідність покладатися на Бога й милосердя у ставленні до ближніх. Про позицію довіри говорять слова, написані на іконі: "Ісусе, уповаю на Тебе". "Ікона, - сказав Ісус Христос, - повинна нагадувати прагнення Мого милосердя, бо навіть найміцніша віра нічого не допоможе без вчинків" (742).
Вшанування ікони полягає у довірливій молитві, з'єднаній з вчинками милосердя. З таким розумінням культу ікони Ісус Христос пов'язував такі обітниці: благодать спасіння, швидкий прогрес на шляху християнської досконалості, благодать щасливої смерті та всі інші благодаті й дочасний добробут, все, про що з довірою будуть Його просити милосердні люди.
"Даю людям посудину, - сказав Господь Ісус с. Фаустині, - з якою мають приходити за благодатями до Джерела милосердя; цією посудиною є ікона зі словами: "Ісусе, уповаю на Тебе"(327). Через цю ікону буду наділяти благодатями душі, а тому, нехай усяка душа має доступ до неї (570). Обіцяю, що душа, яка буде вшановувати цю ікону, не загине. Обіцяю також вже тут, на землі, перемогу над ворогами, а особливо на смертному одрі Я сам боронитиму її як свою хвалу".
"Мене палить полум'я милосердя, прагну пролити його на людські душі. О, як боляче Мені, коли прийняти його не хочуть. Скажи зболеному людству, хай пригорнеться до Мого милосердного Серця, а Я (його) сповню миром (1074). Людство доти не заспокоїться, доки не звернеться з довірою до Мого милосердя (300).
Кажи світу про Моє милосердя, нехай усе людство пізнає Моє невичерпне милосердя. Це знак остаточного часу, після чого надійде день справедливості. Поки є час, нехай утікають до джерела Мого милосердя, нехай користуються кров'ю й водою, яка для них пролилася (848). Поки прийде Суддя праведний, вичиняю, насамперед, навстіж двері Мого милосердя. Хто не хоче пройти дверима Мого милосердя, тому доведеться йти дверима Моєї справедливості" (1146).

Акт віддання Божому Милосердю

О, всемилостивий Ісусе, доброта Твоя безмежна, а скарби благодатей незліченні. Цілковито уповаю на Твоє милосердя, яке перевершує усі діла Твої. Повністю й беззастережно віддаюся Тобі, щоб, таким чином, міг жити й прямувати до християнської досконалості.
Хочу поширювати Твоє милосердя виконанням вчинків милосердя як по відношенню до душі, так і до тіла, особливо дбаючи про навернення грішників, несучи втіху тим, хто потребує допомоги, хворим, зажуреним.
Бережи мене, Ісусе, як власність і славу свою. Якщо інколи часом тремчу зі страху, усвідомлюючи свою неміч, то водночас безмежно уповаю на Твоє милосердя. Щоб усі люди завчасно пізнали безмежні глибини Твого милосердя, довірившись Йому, і прославляли навіки. Амінь.

СВЯТО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ

Згідно побажання Ісуса Христа в першу неділю після Великодня повинно відзначатися Свято Божого Милосердя, що вказує на тісний зв'язок між великодною таємницею Відкуплений й цим святом. Літургія цього дня з усією повнотою прославляє Бога в таємниці Його милосердя.
Свято Милосердя повинно бути не тільки днем особливого вшанування Бога у цій таємниці, але також днем благодаті для усіх людей, особливо для грішників. З цим святом Ісус Христос пов'язує великі обітниці. Найбільшу з них Він з'єднав зі Святим Причастям, прийнятим у цей день. Це обітниця "повного відпущення вин і кар", тобто такої благодаті, яку можемо отримати тільки в таїнстві святого хрещення. Значення цього свята полягає у тому, що усі, навіть ті, хто тільки в цей день навернуться, можуть вимолити різноманітні благодаті, якщо вони узгоджуються з Божою волею.
"Хочу, - сказав Ісус до с. Фаустини, - щоб ця ікона (...) була урочисто освячена в першу неділю після Великодня; та неділя повинна бути Святом Милосердя (49). Хочу, щоб Свято Милосердя було притулком і сховищем для усіх душ, а особливо для бідних грішників. У цей день відкриті усі надра Мого милосердя; проллю ціле море благодатей на душі, які наблизяться до джерела Мого милосердя. Та душа, яка приступить до сповіді й Святого Причастя, отримає повне відпущення вин і кар. У цей день відкриті усі джерела Божі, якими спливають благодаті; нехай не боїться наблизитися до Мене ніяка душа, хоча гріхи її були б як багряниця (699).
Це свято вийшло з надр (Мого милосердя) для втіхи усього світу (1517) і воно затверджене в глибинах Моїх помилувань" (420).
Приготуванням до цього свята повинна бути новенна (дев'ятниця), яка полягає у промовленні протягом 9 днів, починаючи з Великої П'ятниці, Коронки до Божого Милосердя. У "Щоденнику" с. Фаустини записана також інша новенна, яку Ісус Христос продиктував для її ужитку і дав обітницю, що стосується тільки її особи. Вірні також при бажанні можуть читати цю дев'ятницю, і тому її вміщено у цьому збірнику.

Новенна перед Святом Милосердя
"Хочу, - сказав Господь Ісус с. Фаустині,- щоб протягом цих дев'яти днів ти приводила душі до джерела Мого милосердя, щоб вони зачерпнули сили, прохолоди та усяких благодатей, які необхідні для трудів життєвих, а особливо на смертному одрі. Щоденно приводитимеш до Мого Серця різні групи душ і занурюватимеш їх у цьому морі Мого милосердя. А Я усі ті душі приведу в дім Мого Отця (...) Кожен день проситимеш Мого Отця ради Моєї гіркої муки благодатей для цих душ".

Перший день

"Сьогодні приведи до Мене усе людство, а особливо усіх грішників, і занур їх у море Мого милосердя, і цим втішиш Мене у гіркому смутку, в якому поринаю через втрату душ".
Всемилостивий Ісусе, Твоєю рисою є милувати нас і пробачати нам; не дивись на наші гріхи, а на довіру, яку ми покладаємо в безмежній доброті Твоїй, прийми нас усіх у святиню Твого всемилостивого Серця і не випускай нас з Нього повік. Благаємо Тебе ради любові, яка єднає Тебе з Отцем і Святим Духом.
Отче Предвічний, воззри оком милосердя на усе людство, а особливо на бідних грішників. Це людство зачинене у всемилостивому Серці Ісуса, й ради Його болісної муки обдаруй нас твоїм милосердям, щоб ми прославляли Твою всемогутність навіки-віків. Амінь".
Коронка до Божого Милосердя

Другий день
"Сьогодні приведи до мене священицькі та монаші душі й занур їх у бездонне Моє милосердя. Вони дали Мені силу перенести гіркі муки; по них, ніби по судинах, спливає на людство Моє милосердя".
Ісусе всемилостивий, від Тебе походить все добре, помножуй благодаті в наших душах, щоб ми виконували гідні вчинки милосердя, щоб ті, хто дивляться на нас, прославляли Отця милосердя, який є в небі.
Предвічний Отче, воззри оком милосердя на гроно вибраних у Твоєму винограднику, на душі священицькі та монаші й обдаруй їх благодаттю свого благословення, а для почуттів Серця Твого Сина, в якому ці душі замкнені, подай їм силу й світло своє, щоб могли вести інших , по дорогах спасіння, щоб разом співати славу невичерпному Твоєму милосердю навіки-віків. Амінь"
Коронка до Божого Милосердя

Третій день
Сьогодні приведи до Мене всі набожні й вірні душі та занур їх в море Мого милосердя; ці душі втішали Мене на хресній дорозі й були краплиною втіхи серед моря печалі".
Ісусе всемилостивий, Ти щедро даруєш усім свої благодаті зі скарбниці Божого милосердя. Прийми нас до храму свого всемилостивого Серця й не випускай із нього повік. Благаємо Тебе про це ради незбагненної Твоєї любові до Отця небесного, яка спалює Твоє Серце.
Предвічний Отче, воззри оком милосердя на вірні душі як на спадщину Твого Сина й ради Його болісної муки дай їм Своє благословення. Оточуй їх своєю нескінченною опікою, щоб вони ніколи не втратили любові й скарбу святої віри, але щоб разом із хором ангелів і святих прославляли Твоє безмежне милосердя навіки-віків. Амінь."
Коронка до Божого Милосердя

Четвертий день

"Сьогодні приведи до Мене поган і тих, які Мене ще не знають. І про них я думав під час своєї гіркої муки, а їх майбутня ревність втішала Моє Серце. Занур їх у море Мого милосердя."
Ісусе всемилостивий, Ти - світло усього світу, прийми до храму всемилостивого свого Серця душі поган, які Тебе ще не знають. Нехай промені Твоєї благодаті освітять їх, щоб вони разом з нами прославляли чудесне Твоє милосердя, і не випускай їх з храму всемилостивого свого Серця.
Отче Предвічний, воззри оком свого милосердя на душі поган і тих, хто ще не знають Тебе, а зачинені у всемилостивому Серці Ісуса. Приведи їх до світла Євангелія. Ці душі не знають, яким великим є щастя любити Тебе. Створи, щоб і вони прославляли щедрість Твого милосердя навіки-віків. Амінь."
Коронка до Божого Милосердя

П'ятий день
"Сьогодні приведи до Мене душі роз'єднаних братів і занур їх в море Мого милосердя. У гірких стражданнях вони роздирали Моє тіло й Серце, тобто Мою Церкву. Коли вони повертаються до єдності Церкви, Мої рани гояться, полегшуються Мої страждання".
Ісусе всемилостивий, Ти - сама доброта, і не відмовляєш світла тим, які Тебе про це покірно благають. Прийми до храму всемилостивого Свого Серця душі наших роз'єднаних братів і приведи їх своїм світлом до єдності з Церквою та не випускай їх з храму всемилостивого свого Серця; створи, щоб і вони возвеличували щедроти Твого милосердя.
Отче Предвічний, воззри милосердним оком на душі роз'єднаних наших братів, особливо тих, які розтратили Твої блага й зловживали Твоїми благодатями, вперто залишаючись у своїх гріхах. Не дивися на їхні провини, але на милість свого Сина й на гіркі Його муки, які Він прийняв ради них, тому що й вони зачинені у всемилостивому Серці Ісуса. Створи, нехай і вони прославляють велике Твоє милосердя навіки-віків. Амінь.
Коронка до Божого Милосердя

Шостий день
"Сьогодні приведи до Мене душі тихі й покірні та душі малих дітей, і занур їх у Моєму милосерді. Ці душі найбільш схожі на Моє Серце, вони зміцняли Мене в гірких передсмертних стражданнях. Я бачив їх, ніби ангелів земних, які перебуватимуть біля Моїх вівтарів. Бурхливим потоком Я проллю на них свої благодаті. Мою благодать здатна прийняти тільки покірна душа; покірні душі обдарую своєю довірою".
Ісусе всемилостивий, Ти сказав: "Навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем..." (Мт. 11, 29). Прийми до храму свого всемилостивого Серця тихі й покірні душі та душі малих дітей. Ці душі, будучи пахучим букетом перед Троном Небесного Отця, пахощами, якими упивається Сам Бог, приведуть у захоплення небеса. Ці душі користуватимуться особливою прихильністю Бога. Ці душі постійно перебувають у храмі всемилостивого Твого Серця й невтомно співають гімн любові та милосердя навіки.
Отче Предвічний, воззри оком милосердя на душі тихі, покірні й на душі малих дітей, які зачинені в храмі всемилостивого Твого Серця. Ці душі найбільше уподібнені до Твого Сина. Аромат цих душ возноситься із землі й досягає Твого трону. Отче милосердя й великої доброти, благаю Тебе ради любові й прихильності, які маєш в цих душах, благослови увесь світ, щоб усі душі разом співали славу Твоєму милосердю навіки-віків. Амінь".
Коронка до Божого Милосердя

Сьомий день
"Сьогодні приведи до Мене душі, які особливо вшановують і прославляють Моє милосердя та занур їх у Моєму милосерді. Ці душі найбільш болісно переживали Мою муку й найглибше проникли в Мій Дух. Вони є живим відображенням Мого милостивого Серця. Ці душі особливим сяйвом будуть сяяти у майбутньому житті. Жодна з них не потрапить у пекельний вогонь. Кожну особливо захищатиму в її смертний час".
Ісусе всемилостивий, Ти, чиє Серце - сама любов, прийми до храму Свого всемилостивого Серця душі, які особливо вшановують і прославляють велич Божого милосердя. Ці душі міцні силою самого Бога; незважаючи на всілякі суперечності та протиріччя, просуваються вперед, уповаючи на Твоє милосердя. Вони, з'єднані з Тобою, утримують на своїх плечах усе людство. Ці душі не будуть засуджені суворо, а Твоє милосердя огорне їх на смертному одрі.
Отче Предвічний, воззри на душі, які особливо вшановують і прославляють головну Твою прикмету, якою є Твоє незбагненне милосердя і які зачинені у всемилостивому Серці Ісуса. Ці душі є живим Євангелієм, руки їх сповнені милосердних вчинків, а серце, сповнене радістю, співає гімн милосердя Всевишньому. Благаємо Тебе, Боже, прояви до них Своє милосердя згідно надії й довіри, яку на Тебе покладають. Нехай для них сповниться обітниця Ісуса, який сказав, що душі, які шануватимуть це невичерпне Його милосердя, як славу свою Він сам захищатиме в житті, а особливо у смертну годину. Амінь".
Коронка до Божого Милосердя

Восьмий день
"Сьогодні приведи до Мене душі, які перебувають у в'язниці чистилища й занур їх в безодні Мого милосердя, нехай струмені Моєї крові охолодять їх спрагу. Усі ці душі я дуже возлюбив, вони вже сплачують данину Моїй справедливості. Тобі під силу принести їм пільги. Візьми зі скарбниці Моєї Церкви усі відпусти й пожертвуй їх за них. О, коли б знала їхні страждання, ти б постійно жертвувала за них милостиню духа й сплачувала б борги Моїй справедливості".
Ісусе всемилостивий, Ти сам сказав, що хочеш милосердя, ввожу до храму Твого всемилостивого Серця душі, що страждають у чистилищі, дуже милі Тобі, але вони мусять сплачувати Твоїй справедливості. Нехай струмені Крові й Води, які пролилися з Твого Серця, погасять полум'я чистилища, щоб і там прославлялась міць Твого милосердя.
Отче Предвічний, воззри оком милосердя на душі, що страждають у чистилищі, зачинені у всемилостивому Серці Ісуса. Благаю Тебе, ради мук Христа, Твого Сина, і ради гіркоти, якою була залита Його пресвята душа, подай своє милосердя душам, які перебувають під справедливим Твоїм наглядом. Не дивись на них інакше, як тільки крізь рани Ісуса Христа, Сина Твого возлюбленого, бо віруємо, що доброта й милосердя Твої безмежні. Амінь".
Коронка до Божого Милосердя

Дев'ятий день

"Сьогодні приведи до Мене душі холодні й байдужі та занур їх у безодню Мого милосердя. Ці душі дуже болюче ранять Моє Серце. Найбільшої зневаги зазнала Моя душа в Гетсиманському саду саме від душ байдужих. Вони стали причиною Моїх слів: "Отче, забери від Мене чашу цю, якщо така Твоя воля". Рятівне коло для них - звернутися до Мого милосердя".
Ісусе всемилостивий, що є самим милосердям, я запроваджую до храму Твого всемилостивого Серця усі холодні душі. Хай у цьому вогні Твоєї чистої любові розтане лід у душах Тих, які, ніби бездушні трупи, переповняли Тебе відразою. О Ісусе милосердний, вжий всемогутність свого милосердя, приведи їх у саме вогнище своєї любові й обдаруй їх святою любов'ю, бо Ти все можеш.
Отче Предвічний, воззри оком милосердя на холодні душі, зачинені у всемилостивому Серці Ісуса. Отче милосердя, благаю Тебе, ради гірких страждань Твого Сина й ради трьохгодинного конання на хресті, дозволь, щоб і вони прославляли безодню Твого милосердя (1209-1229).

Коронка до Божого Милосердя

Відзначення Свята Милосердя
Ісус Христос хоче, щоб у цей день ікона Милосердя була урочисто освячена й публічно, тобто літургійно, вшанована; щоб священики "говорили душам про велике й невичерпне Боже милосердя".
Вірні, щоб мати можливість користуватися цими великими дарами, якими Господь Ісус хоче обдарувати кожну людину й усе людство, мусять бути в стані освячуючої благодаті (для цього треба добре та щиро висповідатися), виконати умови молебня до Божого милосердя (довіри й практичної любові до ближнього), а також у цей день приступити до "Джерела Життя", тобто до Святого Причастя.

Таїнство поєднання й покути
Слова Господа Ісуса с. Фаустнні
"Коли приступаєш до святої сповіді, цього джерела Мого милосердя, завжди спливає на твою душу Моя кров і вода, які вийшли з Мого Серця та роблять благородною твою душу. Кожного разу, коли приступаєш до святої сповіді, цілком занурюйся в Моє милосердя з великою довірою, щоб Я міг пролити на твою душу щедроти своєї благодаті. Коли приступаєш до сповіді, знай, що Я Сам чекаю тебе в сповідальниці, і хоч прикриваюся священиком, проте Сам дію в душі. Тут убогість душі зустрічається з Богом милосердя.
Скажи душам, що з цього джерела милосердя благодаті черпають тільки посудиною довіри. Якщо їх довіра буде велика, щедротам Моїм не буде меж. Струмені моєї благодаті заливають покірні душі. Пихаті завжди в бідності та злиднях, тому, що Моя благодать відвертається від них до покірних душ (1602).
Скажи душам, де треба шукати втіхи, тобто, у трибуналі милосердя; там великі чудеса, які постійно повторюються. Щоб заслужити це чудо, не треба відправлятися в далеку прощу, не треба виконувати якісь зовнішні обряди; досить тільки з вірою припасти до ніг Мого намісника (тобто священика- прим.пер.) і повідати йому про своє нещастя, і чудо Божого милосердя проявиться у всій своїй повноті. Навіть якщо душа розкладалася б як труп, і за людськими оцінками воскресіння вже неможливе, і вже все втрачене - для Бога це зовсім не так. Чудо Божого милосердя повністю воскресить ці душі. О, бідні, хто не скористаються цим чудом Божого милосердя, даремно голоситимете - буде вже пізно (1448).

Святе Причастя
Отримання благодатей, приготовлене Ісусом Христом на Свято Милосердя, пов'язане з повною участю в Божественній Літургії, тобто в цей день необхідно прийняти Святе Причастя. Прийняття Ісусового Тіла пов'язується з обітницею "повного відпущення провин і кар".
Слова Господа Ісуса с. Фаустині
"Хочу єднатися з людськими душами; блаженством для Мене є єднатися з душами (...). Коли у Святому Причасті приходжу в людське серце, Мої руки сповнені усяких благодатей, які Я хочу віддати душі, але душі навіть не звертають уваги на Мене, залишають Мене самого, займаючись чимось іншим. О, якже смутно, що душі не пізнали Любові (1385). О, як же я страждаю, що душі так мало єднаються зі Мною у Святому Причасті. Чекаю душі, а вони до Мене байдужі. Люблю їх так відверто й щиро, а вони не довіряють Мені.
Хочу обдарувати їх благодатями, а вони не хочуть їх прийняти. Поводяться зі Мною, як з чимось мертвим, проте Моє Серце сповнене любов'ю та милосердям" (1447).
Святе Причастя в житті с. Фаустини
"Сама урочиста хвилина в моєму житті - це хвилина прийняття Святого Причастя. Сумую за кожним Св. Причастям, за кожне дякую Пресвятій Трійці (1804).
Сьогодні готуюся до візиту Царя.
Чим я є, а чим Ти, о Господи, Царе слави - слави безсмертної. О серце моє, чи ти розумієш, хто сьогодні приходить до тебе? Так, я знаю про це, дивно, але усвідомити цього не можу. О, якби це був тільки цар, але ж це Цар царів, Господь володарів. Перед Ним схиляється усяка сила й влада, і сьогодні Він приходить до мого серця (...).
Чую, що надходить; йду Йому назустріч і запрошую. Коли увійшов у домівку мого серця, вся душа пройнялася такою пошаною, що від подиву зомліла, падаючи до її ніг. Ісус простягає їй свою руку, ласкаво дозволяє сісти поряд з Ним. Заспокоює, кажучи: "Бачиш, залишив трон небесний, щоб з'єднатися з тобою. Те, що бачиш - є лише краєчком, а душа твоя вже мліє від любові; але як же здивується твоє серце, коли Мене побачиш у сяйві слави! Але хочу сказати тобі, що це віковічне життя повинно розпочатися вже тут, на землі, саме через Святе Причастя. Кожне Святе Причастя робить тебе більш здатною до спілкування з Богом навіки-віків" (1810).

КОРОНКА ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ
Цю молитву продиктував Ісус Христос с. Фаустині у Вільнюсі в 1935 р. У наступних об'явленнях розкрив її цінність та ефективність, також переказав обітниці, пов'язані з нею.
У цій молитві жертвуємо Богу Отцю Тіло й Кров, Душу й Божество Ісуса Христа, приєднуючись до Його хресної жертви на відкуплення світу. Жертвуючи Богу Отцю Його "возлюбленого Сина", маємо найвагоміший аргумент для того, щоб бути вислуханими. Просимо милосердя "для нас і усього світу". Під словом "нас" розуміємо того, хто відмовляє цю коронку і тих, за кого хоче, або зобов'язаний молитися. Натомість цілий світ - це всі люди, які живуть на землі, й душі, які спокутують у чистилищі. Коли ми молимося словами цієї коронки, то виконуємо акт любові ближнього, який, поряд з довірою, є необхідною умовою для одержання благодаті.
"Тим, хто відмовляє цю коронку, - обіцяв Ісус Христос, - Я хочу дати усе, про що Мене проситимуть" (1541), і додав: "якщо це буде згідно з Моєю волею" (1731). Особливі обітниці стосуються смертної години, а саме: благодаті щасливої та спокійної смерті. Її вимолити можуть не тільки ті, що самі з довірою й наполегливо промовляють цю коронку, але й вмираючі, біля яких молитимуться словами цієї коронки. "Священики, - сказав Ісус Христос, -будуть (її) давати грішним, як останню можливість для порятунку; хоча це був би самий закоренілий грішник, раз проказавши цю коронку, одержить благодаті з безмежного Мого милосердя" (687). Хоч би раз, але в стані, що відповідає змісту молитви, а, насамперед, з вірою, довір'ям і в покорі, з щирим і глибоким жалем за гріхи.

Коронка до Божого Милосердя
(можна відмовляти на розарію)
Початок:
Отче наш, котрий є у небі, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні, і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим. І не введи нас у спокусу, але збав нас від злого. Амінь.
Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою, благословенна Ти між жінками й благословен плід лона Твого Ісус. Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас грішних нині й в годину смерті нашої. Амінь.
Вірую в Бога, Отця Всемогутнього, Творця неба й землі. І в Ісуса Христа, Сина Його єдиного, Господа нашого, який був зачатий від Духа Святого, народився від Діви Марії, страждав при Понтії Пилаті, був розп'ятий, помер і похований. Зійшов у пекло, в третій день воскрес із мертвих і вознісся на небеса, сидить праворуч Бога, Отця Всемогутнього. Звідти прийде судити живих і мертвих. Вірую в Духа Святого, святу соборну Церкву, спілкування святих, прощення гріхів, тіла воскресіння, життя вічне. Амінь.
На великих зернятах: Отче Предвічний, жертвую Тобі Тіло й Кров, Душу й Божество улюбленого Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа на ублагання гріхів наших і цілого світу. (1 раз)
На малих зернятах: Заради Його болісної Муки, будь милосердним для нас і цілого світу. (10
разів)
Закінчення:
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, змилуйся над нами; і над цілим світом. (З рази)

ГОДИНА МИЛОСЕРДЯ
"Скільки раз почуєш, як годинник б'є третю годину, занурюйся цілком в Моє милосердя, величаючи й виславляючи Його; закликай Його Всемогутність для усього світу, а особливо для бідних грішників, бо в цю хвилину воно було навстіж відчинене для усякої душі (1572). Це - година великого милосердя для усього світу" (1320).
Ісус Христос хоче, щоб щоденно вшановували мить Його смерті на хресті (третя година дня), в якій, як сказав Він, "У цей час явилась благодать для усього світу: милосердя перемогло справедливість"(1572). Він хоче, щоб у цю годину роздумували про Його болючі муки, бо в них найвиразніше проявилася Божа любов до людей; щоб величати й прославляти милосердя Бога й ради мук Господніх благати про необхідні благодаті для себе й усього світу, а особливо для грішників.
"Намагайся в цю годину пройти Хресну Путь, - навчав Ісус с. Фаустину, - наскільки дозволяють це обов'язки; а якщо не маєш можливості пройти Хресної Путі, то, принаймні, на хвилинку прийди до каплиці й вшануй Моє Серце, яке сповнене милосердя у Пресвятому Сакраменті; якщо ж не можеш прийти до каплиці, занурся у молитву там, де перебуваєш, хоч на мить" (1572).
"Це година, - так обіцяв Ісус Христос, - в яку вимолиш для себе й для інших усе (1572). Не відмовлю нічого душі, яка просить Мене ради Моїх страждань" (1320).
Молитва в годину Милосердя тісно пов'язана з третьою годиною дня, повинна бути спрямована до Ісуса. Прохання треба пов'язувати з вартостями й заслугами Його болючих страждань.

Молитви в годину Милосердя
"О Крове й Водо, що випливли з Пресвятого Ісусового Серця як джерело милосердя для нас - уповаю на Тебе" (187).
* * *
" О Ісусе, Ти сам прийняв такі страшні муки виключно з любові до нас. Справедливість Отця Твого була б виблагана одним Твоїм зітханням, а усі Твої виснаження є виключно справою Твого милосердя й незбагненної любові (...). Коли Ти вмирав на хресті, тієї миті обдарував нас життям вічним; дозволяючи пробити Свій пресвятий бік, відчинив нам невичерпне джерело Свого милосердя; дав нам те, що мав найцінніше, тобто Кров й Воду зі свого Серця . Ось всемогутність Твого милосердя, з нього випливає усяка благодать для нас"
(1747).
* * *
"Ісусе, Правдо одвічна, Життя наше, благаю і молю милосердя Твого для бідних грішників. Найсолодше Серце Господа мого, сповнене жалю й невичерпного милосердя, благаю Тебе за бідних грішників. О Пресвяте Серце, Джерело Милосердя, яке все людство осяює промінням незбагненних благодатей, благаю Тебе про світло для бідних грішників. О Ісусе, згадай свої гіркі страсті й не допусти, щоб гинули душі, відкуплені безцінною пресвятою Твоєю Кров'ю.
О Ісусе, коли усвідомлюю цю велику ціну Твоєї Крові, радію її величі, бо й однієї краплі вистачило б за усіх грішників (...). О, яка радість палає у серці моєму, коли бачу цю незбагненну Твою доброту, о мій Ісусе! Хочу привести до Твоїх ніг усіх грішників, щоб прославляли повік-віки безмежне Твоє милосердя" (72).
* * *
"О Ісусе, на хресті розп'ятий, благаю Тебе, подай мені благодаті, щоб завжди й усюди, в усьому вірно виконувала пресвяту волю Твого Отця. А коли ця воля здаватиметься мені надто тяжкою й складною до виконання, тоді ж благаю Тебе, Ісусе, нехай з ран твоїх спливе на мене сила й міць, а уста мої нехай повторюють: нехай буде воля Твоя, Господи.
О Спасе світу, Прихильнику людського спасіння, який у таких страшних болях і тортурах забуваєш про себе, а думаєш про спасіння душ, Ісусе всемилостивий, подай мені благодать забуття про себе, щоб цілком жила для душ, допомагаючи Тобі в справі спасіння, згідно пресвятої волі Твого Отця" (1265).
* * *
"Ти помер, Ісусе, але джерело життя пробилося для душ, і відкрилося море милосердя для усього світу. О джерело життя, невичерпне Боже милосердя, огорни весь світ і пролийся на нас" (1319).

forum.meta.ua


Схожі матеріали:

Категорія: Життя Святих | Переглядів: 8193 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Боже Милосердя, новенна, Молитви, Життя святих, свята Фаустина Ковальська, молебень, обявлення, година милосердя | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Серцю Діви Марії

Відправляємо:

Годину прославлення


Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика