Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [243]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [67]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2014 » Лютий » 26 » Суспільні проблеми » Стоячи над могилою Бога…
09:55
Стоячи над могилою Бога…
Сучасній людині не так вже й важко повірити в Бога, адже Він помер. Це значною мірою пояснює імпотентність нинішніх християн, і не лише номінальних, але й практикуючих. Бога вбили давно. Можливо, ще в той час, коли народився картезіанський суб’єкт як абсолютна онтологічна величина. А в убитого Бога вірити досить легко – Він не заважає жити, зникає завжди, коли перестає бути потрібним. Коли ж Він стає необхідним, Його можна воскресити, викликати, неначе офіціанта, разом із Пресвятою Богородицею, святими, пророками, апостолами, мучениками й усім небесним воїнством. Кишеньковий Бог – чудовий елемент сфери послуг. Тим паче, Його послуги набагато дешевші, ніж візит до психоаналітика чи туристичний тур в цілях релаксу.

Головне – що Його немає на горизонті метафізики нашого світу. Ми не бачимо Його ні на вулиці, ні вдома, ні на роботі, ні в політиці, ні… в церкві під час Літургії. Відтак, і рости вгору, тягнутися  до Творця ми не зобов’язані. Нам комфортно без Нього, а коли комфорт зникає, можна подзвонити за знайомим номером…

Господь сьогодні перетворився на спеціаліста у складних життєвих ситуаціях. І це добре. Добре, що Він хоч інколи приходить у світ, у якому Його вбили, в якому Його немає. Добре, що людина хоч інколи переживає «граничні ситуації» – тоді з’являється змога поглянути на світ, відкинувши останні пів тисячі років європейської філософії. Щоправда, коли така ситуація зникає, зникає і Бог. Натомість повертається Декарт зі своїм суб’єктом, а за ним приходить Фуко, котрий говорить, що і суб’єкта, власне кажучи, вже немає, і ти вже навіть не атом, не індивідуум, наділений здатністю спостерігати за обездуховленою реальністю, а щось зовсім інше – дивідуум, фрагментована частинка фрагментованих, але водночас і знеособлених шизомас.

Раніше, мабуть, вірити в Бога було важко. Не йдеться про те, що по-вірити було важче, ніж зараз. В Нього вірили майже всі – хтось менше, хтось більше. Навіть навпаки, не повірити було важко, адже сакроцентризм, ієрофанія змушували людей повірити. Однак ідеться тут про те, що важко було не повірити, а саме вірити, жити з вірою і у вірі. Коли Бог живий, Він вимагає відповідного до Себе ставлення, вимагає його і від конкретної людини, і від усього народу, і від цілої Церкви. Недивно, що коли Господь був живим, християни єдналися у Церкву Воюючу. Війна – це щось страшне, трагічне і, врешті-решт, дискомфортне. Це те, що формує культуру обов’язку, а не задоволення. Правда, «тягар Мій легкий, і ярмо Моє любе…», та це вже дещо інша історія, інший ракурс бачення проблеми.

Вірити у померлого Бога надзвичайно легко. Та набагато важче стояти біля Його могили і не відводити від неї погляду. Не залишати її, незважаючи нінащо.

Ігор Загребельний

zahrebelnyj.blogspot.com



Схожі матеріали:

Категорія: Суспільні проблеми | Переглядів: 1144 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: масонерія і антихрист, модернізм сучасної Церкви, Ігор Загребельний, модернізм, суспільні проблеми | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Дитятку Ісусу

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2020©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика