Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2015 » Липень » 17 » Пресвята Богородиця » Спогади сестри Лусії з Фатіми. Частина 3. Третій спогад
19:05
Спогади сестри Лусії з Фатіми. Частина 3. Третій спогад
Як ми бачимо, два попередніх спогади були написані за бажанням лейрійського єпископа та отця Фонсека. І знову Лусія пише не за власним бажанням, а за велінням інших. Річ у тім, що книжка "Жасінта " пережила два видання у травні та жовтні 1938 року. Перед наближенням ювілейного 1942 року, стали думати про нове видання і про те, що Лусія могла б щось додати до нього щось нове.
Дон Жозе повідомив Лусію про візит доктора Галамби у звуязку з бажанням поставити деякі нові питання про життя Жасінти. Лусія зрозуміла, що виникла необхідність відкрити обидві перші частини таємниці 1917року, щоб краще пояснити внутрішнє життя своєї сестри. Отже вона вирішила, що було б доречно написати звіт про обидві частини перед тим, як завершить опис життя Жасінти.
Цього разу док. Галамба не зустрічався з Лусією. Утім, вона подумала про цей звіт ще наприкінці липня, коли отримала розпорядження єпископа. Сестра Лусія завершила роботу над нотатками 31 серпня і відразу ж відіслала їх єпископу. Те, що вона сказала у передмові до них, доповнюється також листом, написаним доктору Гонсалвесу: "Єпископ повідомив мене про майбутню розмову з др. Галамбою. Він доручив згадати усе, що можу ще згадати про Жасінту, для нового видання, яке хочуть підготувати. Це доручення немовби освітило мою душу промінцем сонця, який нагадав мені, що настала мить відкрити дві перші частини таємниці і цим самим додати два нових розділи до цього видання: один про пекло, другий -про Непорочне Серце Діви Марії. Утім, у моїй душі є сумніви, оскільки я відкриваю цю таємницю неохоче. Чернетки уже готові, проте я все ще вагаюся, надсилати їх, чи кинути у вогонь. Навіть не знаю, що зроблю".
Дух в якому Лусія писала ці спогади, той самий, що і під час написання попередніх: з однієї сторони сильний опір, а з другої -цілковитий послух, переконана у тому, що усе, що робиться, "вершиться на славу Господа і заради спасіння душ".


Передмова
Ісус. Марія. Йосиф. Владико!
Слухняна Вашому велінню оживити і занотувати мої подальші спогади про Жасінту, яке Ви висловили мені у листі від 26 липня 1941 року. Я подумала, що сам Господь Бог звернувся до мене у цьому розпорядженні і що нарешті настала хвилина відповісти на два питання, які мені часто ставили і з відповіддю на які я досі зволікала.
Гадаю, що Богу і Непорочному Серцю Марії сподобається, якщо книжка "Жасінта" міститиме у собі розділи про пекло та її Непорочне Серце1. Ви, мабуть, вважатимете подібне ствердження зухвалим і недоладним, однак воно йде не від мене, і сам Господь покаже Вам, що йдеться лише про Його прославлення і спасіння душ.
У зв'язку з цим мені доведеться дещо сказати про таємницю і відповісти на перше питання.
1. Що це за таємниці
Що це за таємниця? Гадаю, що маю право відповісти, оскільки мені даний небесний дозвіл. Крім того, я отримала його від намісників Бога на землі у багатьох листах. Думаю, що Ви зберігаєте один із них у себе. Він від отця Жозе Бернардо Ґонсалвеса2, в якому цей священик доручає мені написати Святішому Отцю3. Певний пункт цього листа стосується відкриття таємниці. Дещо я уже розповіла. Щоправда, у цих нотатках, які повинні бути стислими, я обмежилася найнеобхіднішим. Гадаю, що Господь дасть мені для цього більш сприятливу нагоду.
Я уже писала про сумніви, які мучили мене у період із 13 червня по 13 липня і які зникли під час об'явлень.

2. Видіння пекла
Так ось! Таємниця складається з трьох частин, дві з яких хочу відкрити4. Перша частина таємниці - це видіння пекла5.
Божа Мати показала нам величезне море вогню, здавалося, що воно знаходиться глибоко під землею. Ми бачили диявола і душі, занурені у цей вогонь, вони виглядали наче прозорі палаючі вуглини у людській подобі. Ці істоти пересувалися у вогні, охоплені полум'ям і клубами диму, які здіймалися над ними. Вони розліталися на різні боки, наче іскри під час величезних пожеж, невагомі, з криком болю і відчаю, що кожен здригнувся б від жаху і вмер. Демони мали вигляд жахливих огидних істот, вони були схожими на невідомі потвори, також чорні і прозорі.
Видіння тривало тільки якусь мить. Слава Небесній Матері за те, що Вона перед цим пообіцяла забрати нас до Неба (у першому об'явленні). Якби не ця обіцянка, ми, напевне, померли би від страху.
Тут ми звели погляд на Божу Матінку, котра, повна доброти і смутку водночас, сказала:
- Ви бачили пекло, куди потрапляють душі бідних грішників. Щоб їх врятувати, Господь прагне встановити у світі богослужіння на честь Мого Непорочного Серця6. Якщо буде зроблене те, що Я скажу, буде врятовано багато душ, у світі запанує мир, закінчиться війна7. Якщо ж не припинятимуть ображати Бога, то під час понтифікату Папи Пія XI8 почнеться друга війна, більш жахлива. Коли ви побачите ніч, осяяну незвичайним світлом, то знайте, що це великий знак9, який Господь посилає вам, щоб покарати світ за всі його злочини війною, голодом, переслідуванням Церкви і Святішого Отця. Щоб усьому цьому запобігти, Я прийду і проситиму посвячення Росії Моєму Непорочному Серцю, а також відшкодувального Причастя у першу суботу кожного місяця10. Якщо почують Моє прохання, то Росія навернеться і настане мир. Якщо ж ні, то вона поширить свої псевдовчення по всьому світі, викличе війну і переслідування Церкви. Доброту будуть катувати, Святіший Отець дуже страждатиме, багато народів буде знищено, але врешті-решт Моє Непорочне Серце затріумфує. Святіший Отець посвятить Мені Росію11, яка навернеться, світові буде дарований деякий мирний час12.

3. Сильне враження, яке справили на Жасінту
Владико, у нотатках, які я послала Вам після того, як прочитала книжку про Жасінту, я вже пояснювала, як сильно її вразили деякі моменти таємниці. Це дійсно було так.
Видіння пекла навело на неї такий жах, що всі самокатування та умертвіння плоті видавалися нікчемними, коли йшлося про врятування хоча б кілька душ.
Тепер я відповім на друге питання, яке мені ставили різні люди.
Звідки у Жасінти, незважаючи на дитячі роки, такий дух покути і розуміння його?
Гадаю, по-перше, це була особлива ласка, подарована їй Господом через Непорочне Серце Марії. По-друге, вона думала про пекло і нещастя душ, котрі потрапляють туди.
Деякі люди, а серед них і побожні віруючі, не хочуть розповідати дітям про пекло, аби не лякати їх. Господь же навпаки без вагань показав пекло трьом дітям (наймолодшій дитині було шість років), хоча знав, що вони можуть померти зі страху.
Жасінта часто сідала на землі або на камені і замислено говорила:
- Пекло... Пекло! Як же мені шкода душ, які потрапляють до пекла! І людей, котрі там заживо згорають, наче дерево у вогні!
Вона з тремтінням ставала навколішки, складала руки і молилася, як того вчила Божа Матінка: "О мій Ісусе, прости нас, врятуй від вогню пекельного, приведи на Небо усі душі, а особливо ті, що найбільше потребують".
Тепер, Владико, Ви зрозумієте, чому у мене склалося враження, що останні слова молитви стосувалися душ, яким загрожувала найбільша небезпека бути проклятими.
Вона довго стояла на колінах і повторювала цю молитву, час від часу кликала мене або свого брата, ніби прокидаючись зо сну:
- Франциску! Лусіє! Чи не хочете помолитися зі мною? Ми повинні багато молитися, щоб урятувати душі з пекла! Так багато потрапляє туди людей, так багато!
Іншого разу вона запитувала:
- Чому Пані не покаже пекла грішникам? Якби вони побачили його, то перестали би грішити. Скажи її, щоб Вона показала цим людям пекло (вона мала на увазі тих, хто у хвилину з'явлення знаходився у Кова-да-Ірії). Ти побачиш, як вони навернуться.
Пізніше вона запитала мене трохи сердито:
- Чому ти не сказала Богородиці, щоб Вона показала цим людям пекло?
- Я забула, - відповіла я.
- І я про це не подумала, - сказала вона із сумом. Інколи вона ще запитувала:
- За які гріхи ці люди потрапили до пекла?
- Не знаю, можливо, вони не ходили по неділях на Месу, ворогували, вживали недобрих слів, проклинали і богохульствували.
- І за одне таке слово вони пішли до пекла?
- Звичайно, адже це гріх!
- Хіба це так важко: змовчати або сходити на Месу? Як мені шкода цих грішників! Якби я тільки могла показати їм пекло!
Часом Жасінта раптом брала мене за руку і говорила:
- Я йду на Небо, а ти залишаєшся тут. Якщо Пресвята Діва Марія дозволить, то розкажи усім, що таке пекло, щоб вони перестали грішити і не потрапили до пекла.
Якось вона задумалася і поскаржилася:
- Так багато людей потрапляє до пекла! В пеклі так багато людей!
Щоб заспокоїти її, я сказала:
- Не бійся, ти потрапиш до раю!
Звичайно, - озвалася вона спокійно, - але я хочу, щоб усі люди туди потрапили.
Коли вона через умертвіння плоті не хотіла їсти, я сказала їй:
- Жасінто, поїж!
- Ні, я хочу принести цю жертву за тих грішників, котрі надто багато їдять.
Якось, уже хворіючи, вона забажала піти на Месу. Я почала умовляти її залишитися:
- Жасінто, не йди, адже тобі не можна. До того ж сьогодні не неділя!
- То нічого! Я схожу на Месу за тих грішників, які не ходять у неділю на Службу Божу.
Коли вона чула нецензурні слова, як деякі люди охоче їх вживають, то закривала руками обличчя і вигукувала:
- Господи, ці люди не знають, що можуть потрапити до пекла! Прости їм, Ісусе, і наверни їх! Вони, напевно, не знають, що цим ображають Бога. Як мені шкода їх! Я молюся за них.
І часто повторювала молитву, якої навчила Пані: "О Ісусе, прости нас..."

4. Роздуми Лусії
Тут мені спадає на думку, Владико, одна річ. Часто я запитувала себе, чи натякала Мати Божа в якомусь із об'явлень про гріхи, які особливим чином ображають Бога. У Лісабоні Жасінта згадувала тілесні гріхи13. Потім вона нерідко питала мене про них. Тому гадаю, Жасінті у Лісабоні спало на думку запитати про це Божу Матір і та назвала їй цей гріх.

5. Непорочне Серце Марії
Мені здається, Владико, що цим самим я відкрила Вам першу частину таємниці. Друга частина стосується вшанування Непорочного Серця Марії.
У другому звіті я повідомила Вам, що наша Пані 13 червня 1917 року сказала мені про те, що Вона ніколи не залишить мене, а її Непорочне Серце буде моїм притулком і шляхом, що вестиме мене до Бога. При цих словах Вона відкрила руки. Із них вилилося світло, якому Вона дозволила проникнути до наших грудей. Мені здається, що метою цього дня було головним чином влити до наших сердець пізнання та особливу любов до Непорочного Серця14, так, як це було за двох інших випадків, коли я побачила таємницю Бога і Пресвятої Трійці.
З цього дня ми відчували в наших серцях більш гарячу любов до Непорочного Серця Марії. Часом Жасінта говорила мені:
- Матінка Божа сказала, що її Непорочне Серце буде твоїм притулком і шляхом, який приведе тебе до Бога. Ти її дуже любиш? Я дуже люблю її Серце - воно таке добре!
Після того, як Пресвята Діва Марія (про що я уже згадувала) відкрила нам у липні таємницю того, що Господь Бог твердо вирішив встановити у світі богослужіння на честь її Непорочного Серця, щоб відвернути війну, яка насувалася, а також те, що Вона прийде заради посвячення Росії її Непорочному Серцю та встановлення відшкодувального Причастя у першу суботу кожного місяця, Жасінта у розмові зі мною сказала:
- Мені так шкода, що я не можу причащатися, щоби відшкодувати гріхи, вчинені проти Непорочного Серця Марії!
Я уже казала, що серед коротеньких молитов, яких навчив нас отець Круз, Жасінта обрала таку: "Солодке Серце Марії, будь моїм порятунком!"
Коли вона повторювала цю молитву, то досить простодушно додавала:
- Я так люблю Непорочне Серце Марії, адже це Серце моєї Небесної Матері! Чи не хочеш і ти повторювати: "Солодке Серце Марії, Непорочне серце Марії!"? Мені це так подобається, так подобається!
Часто вона рвала квіти на полі і при цьому наспівувала: "Солодке Серце Марії, будь моїм порятунком! Непорочне Серце Марії, наверни грішників, вбережи душі від пекла!"

6. Жасінта бачить у видінні Святішого Отця
Одного разу ми відпочивали після обіду біля криниці моїх батьків. Жасінта сіла на край криниці, а Франциск разом зі мною шукав мед диких бджіл у кущах над кручею. За деякий час Жасінта покликала нас:
- Ви бачили Святішого Отця? -Ні!
- Я не знаю, як це вийшло, але я бачила Папу. Він знаходився у великому будинку, стояв навколішках перед столом, сховавши обличчя в руках, і плакав. За дверима знаходилося багато людей, одні з яких кидали в нього камінням, інші - лаяли його, вживаючи брутальних слів15. Бідний Святіший Отець! Ми повинні багато за нього молитися.
Я уже розповідала, як одного разу два священики попросили нас молитися за Папу і пояснили нам, ким він є. Раптом Жасінта запитала:
- Це той самий чоловік, якого я бачила в сльозах і про якого говорила Пані в таємниці?
- Так, це він, - відповіла я.
- Звичайно, Пресвята Діва Марія показала його і тим двом священикам. Ось бачиш, я не помилилася. За нього потрібно багато молитися.
Якось ми пішли до печери на Кабесо. Прийшовши туди, нахилилися низько до землі, щоб відмовити молитви Ангела. Трохи пізніше Жасінта піднялася і покликала мене.
- Чи бачиш ти багато вулиць, дороги і луки, повні людей, котрі плачуть від голоду, а також Святішого Отця у церкві на молитві перед Непорочним Серцем Марії? А біля нього багато людей?
Кілька днів потому вона запитала мене:
- Чи можна мені розповісти про те, що я бачила Святішого Отця, а з ним людей?
- Ні! Хіба ти не розумієш, що це частина таємниці, через яку усе відкриється?
- Добре, я нічого не буду говорити.

7. Видіння війни
Якось я пішла до Жасінти додому, щоби побути трохи з нею. Вона сиділа замислена у себе на ліжку.
- Жасінто, про що ти думаєш? - запитала я подружку.
- Про війну, яка буде. Помре так багато людей, і майже всі потраплять до пекла16! Чимало будинків зрівняється із землею, буде вбито багато священиків. Я йду до Неба, а ти, побачивши уночі світло, про яке говорила Пані, постарайся зникнути, втечи до Неба.
- Але хіба ти не розумієш, що до Неба не можна втекти?
- Так, це правда, ти не можеш цього зробити сама. Однак не бійся, я буду на Небі дуже багато молитися за тебе, за Святішого Отця, за Португалію, щоб тут не почалася війна17, а також за всіх священиків.
Владико, Ви, звичайно, знаєте, що кілька років тому Господь послав цей небесний знак, який вчені називають північним сяйвом18. Я у цьому не розбираюся, але думаю, що якби його добре дослідили, то прийшли б до висновку, що у такому вигляді, у якому воно було, це явище ні в якому разі не можна було назвати північним сяйвом. Отож, що б то не було, Бог дав мені знак про те, що Його справедливість збирається занести меч над головами грішників, а тому я почала наполегливо просити про відшкодувальне Причастя у першу суботу кожного місяця та про посвячення Росії. Моєю метою було не тільки випросити ласку і прощення для усього світу, я думала головним чином про Європу. Бог послав мені особливу ласку відчути наближення цієї жахливої миті, і Ви, Владико, добре знаєте, що я, як тільки з'являється нагода, кажу про це. Я завжди повторюю, що богослужіння і покаяння, здійснені в Португалії, ще не задовольнили Господа, оскільки вони не супроводжувалися каяттям та очищенням. Сподіваюся, що Жасінта заступиться за нас на Небі.
Я уже писала у звіті про книжку, що багато з того, що відкрилося нам у таємниці, справило на Жасінту сильне враження: видіння пекла, нещастя людей, котрі туди потрапили, війна, що наближалася і жахи які вона увесь час відчувала на собі, війна, яка заставляла її здригатися від страху. Коли я помічала, що вона замислилася, запитувала її:
- Жасінто, про що ти думаєш? І нерідко вона відповідала:
- Про війну, яка прийде, про безліч людей, котрі помруть і потраплять до пекла! Мені так шкода! Якби вони перестали ображати Бога, то не було б ніякої війни і вони не потрапили б до пекла!
Часом вона говорила:
- Мені дуже шкода тебе! Ми з Франциском підемо до Неба, а ти залишишся тут сама. Я просила Божу Матінку узяти і тебе з нами, однак Вона хоче, щоб ти залишилася на землі якнайдовше. Коли розпочнеться війна - не бійся, я буду молитися за тебе на Небі.
Незадовго до того, як вона поїхала до Лісабону, якоїсь миті, коли біль розлуки здавалося б переміг її, я сказала:
- Не сумуй через те, що я не можу поїхати з тобою. Ти можеш проводити час, думаючи про Пресвяту Діву Марію і нашого Спасителя і повторюючи слова, які ти так любиш: "Мій Боже, Я люблю Тебе, Непорочне Серце Марії, Солодке Серце Марії..."
- Звичайно! - відповіла вона із запалом. - Я не перестану повторювати це, доки не помру, а потім часто виспівуватиму ці слова на Небі!

8. Значення мовчання Лусії
Владико, можливо, дехто вважає, що я повинна була давно відкрити усе. Люди гадають, що кілька років тому усе це мало би більшу цінність19. Справді, це було б правильно, якби Господь обрав мене в пророки. Проте думаю, що плани Бога були іншими, коли Він відкривав мені усі ці таємниці. Якби це було так, то Він зобов'язав би мене говорити, замість того, щоб у 1917 році зв'язати мене обітницею мовчання (ця вказівка була також підтверджена через Божих посередників)20.
Тому вважаю, Владико, що я потрібна була Богу задля нагадування людям про необхідність уникати гріхів та пом'якшити гнів скривдженого Господа за допомогою молитви і послуху.
Де я могла сховатися, щоб уникнути безкінечних питань, які мені ставили? Я досі лякаюсь від однієї думки, що може вийти з цього! І хоч переді мною лежить лист, в якому Ви наказуєте мені занотувати все, що я пам'ятаю ще, попри відчуття, що настав час, призначений Богом для цього, мій опір настільки великий, що я вагаюся і веду із собою боротьбу: чи повинна я віддати Вам написане, чи спалити усе? Що переможе в мені? Буде так, як цього захоче Бог. Мовчання було для мене Божою благодаттю, інакше як я змогла б описати пекло? Навряд чи я змогла б знайти потрібні слова: мої розповіді такі недоладні! Я маю слабку уяву. Один раз я сказала би так, іншого разу - інакше. Це була б суцільна плутанина, через яку справа Бога тільки постраждала б. Тому я дякую Богу, вважаючи, що усе, що Він робить, Він робить для добра.
Як правило, Господь супроводжує свої об'явлення відчуттям внутрішнього зрозуміння їх сенсу. Сама я не насмілююся говорити про це, оскільки боюся, що через свою уяву можу помилитися. Мабуть, Жасінта володіла цим даром у більшій мірі.

9. Любов Жасінти до Непорочного Серця Марії
Незадовго до того, як вона повинна була лягти у лікарню, Жасінта сказала:
- Тепер уже недовго чекати того, що я піду до Неба. Ти залишишся тут, щоб сказати людям про те, що добрий Бог твердо вирішив встановити богослужіння на честь Непорочного Серця Марії. Коли надійде година розповісти про це - не ховайся! Скажи усім, що Господь дарує нам благодать через Непорочне Серце Марії. Мусимо випросити її, щоб Серце Ісуса забажало вшанування Серця Його Небесної Матері нарівні зі
Своїм. Необхідно просити про мир у Матері Божої, оскільки саме їй Бог ввірив його. Якби я тільки могла вселити в кожне серце те полум'я, яке горить у моїх грудях і яке наповнює моє серце любов'ю до Ісуса і Діви Марії21!
Якось мені подарували образок із Пресвятим Серцем Ісуса, досить милий, як тільки це люди можуть намалювати. Я віднесла його Жасінті: "Хочеш образок?"
Дівчинка узяла образок, уважно роздивилася його і сказала:
- Він такий потворний! Тут Ісус зовсім не схожий на Себе! Адже Спаситель такий прекрасний! Утім, я візьму його, тому що це все-таки Він!
Жасінта завжди носила цей образок із собою. Вночі, а особливо у дні хвороби, вона клала його під подушку, поки він не порвався. Часто вона цілувала його зі словами: "Я цілую Серце Ісуса, тому що люблю його найбільше! Але хто б мені подарував образок із Серцем Діви Марії? У тебе немає такого? Мені хотілося б зберігати їх разом".
Іншого разу я принесла їй образок, на якому були зображені Чаша та Гостія. Вона взяла його, поцілувала і, сяючи від радості, сказала:
- Мій схований Ісус! Я так люблю Його! Як би я хотіла прийняти Його у Причасті! Чи причащаються на Небі? Якщо там причащаються, то я буду кожного дня ходити до Причастя. Якби Ангел прийшов до лікарні, щоб принести мені Причастя! Я б так раділа!
Коли я відвідувала її по дорозі із церкви додому, вона запитувала мене:
- Ти причащалася?
І якщо я казала, що так, вона просила:
- Підійди до мене близенько, адже ти несеш у своєму серці схованого Ісуса!
Іншого разу вона міркувала:
- Я не знаю, що це таке, але відчуваю Спасителя у собі, розумію, що Він хоче сказати мені, хоч я не бачу і не чую Його. Як це прекрасно - бути з Ним!
А якось я чула від Жасінти:
- Знаєш що? Наш Спаситель сумує. Пані сказала нам, що ми не повинні більше кривдити Його, оскільки Його і так принизили, але нікому до цього немає діла - люди продовжують далі грішити.

Післямова
Здається, Владико, це все, що я пам'ятаю про Жасінту і що ще раніше не записувала.
Я оповіла суть, проте не знаю, чи точно усе переказала, чи не переплутала, бува, одне слово з іншим. Наприклад, коли ми говорили про Божу Матір, то інколи називали її - наша добра Пані, а інколи - просто Пані. Нині не пригадую, коли ми використовували одне слово, а коли - друге. Те саме і з іншими дрібницями, які мені видаються несуттєвими.
Жертвую цю невеличку роботу для Бога і Непорочного Серця Марії як плід мого бідного та покірного послуху тим, кого вони представляють тут, на землі. Хочеться, щоб ця робота принесла плоди задля слави Божої і добра душ.
Туй, 31 серпня 1941 року.
http://dc.lviv.ua


Схожі матеріали:

Категорія: Пресвята Богородиця | Переглядів: 1278 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: фатімські таємниці, фатіма, сестра Лукія, спогади, фатімські обявлення, обявлення, Обявлення Діви Марії, фатімські пророцтва | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Зачаттю
Пречистої Діви Марії

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика