Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2015 » Липень » 3 » Пророцтва, об'явлення » Спогади сестри Лусії з Фатіми. Частина 1
14:21
Спогади сестри Лусії з Фатіми. Частина 1
1. Вступ до "Спогадів" сестри Лусії
Перед тим, як читач ознайомиться із самим вступом "Спогадів", хочемо коротко розповісти про наміри, рамки, які ми собі поставили, і методи, якими ми скористалися у роботі над цією книжкою.
Дані "Спогади" є дослівним перекладом португальського тексту, що зберігся в оригінальних листах єпископського архіву м. Лейрії. Завдячуємо цим єпископу Лейро-Фатімської єпархії. Звичайно, тут не йдеться про критичне відтворення матеріалів. Ми лише робимо спробу перекласти якомога достовірніше оригінальний текст. Остаточне ж і критичне опрацювання даних матеріалів буде здійснене у майбутньому.
Нинішнє видання є виданням популярним і простим опрацюванням цінних текстів, що здивували увесь світ. Хоча назвати його "популярним" у прямому значенні цього слова теж не можна, оскільки тут можуть бути паралельно критичні примітки. Утім, вважаємо, що не варто, наприклад, затримуватися на детальних посиланнях і джерелах, які підтверджували б наші слова, але запевняємо, що у своєму вступі і примітках ми діяли згідно з роботою експертів.
Звичайно, подібне "популярне" видання повинно мати свої рамки. Нагромадження посилань і зауважень було б помилковим, тому що утруднювало б читання книжки. Робимо їх там, де цього вимагає добір слів і перебіг думок самої авторки. Власне, на цьому базується наша робота. На нашу думку, не варто робити якісь додаткові правки, тому що твір сам по собі є досить прозорим і неординарним. Ми поділили "Спогади" на частини, розділи і підрозділи лише там, де цього вимагає логічна побудова. Власні назви розділів ми виділяємо курсивом або жирним шрифтом. Окремі уривки доповнені коротенькими назвами, що дасть змогу читачеві зробити перепочинок між довгими описами. Це сприятиме розумінню оригінального тексту, не втрачаючи при цьому його самобутності. Примітки допоможуть читачеві краще зрозуміти маловідомі речі.
На початку представляємо коротку біографію сестри Лусії, далі охарактеризуємо її літературні здібності, а наприкінці дамо загальний вступ до "Спогадів".
Крім того, до кожного із спогадів додаємо окремі вступи, які містять у собі історію створення, часу, обставин, намірів та їх загального змісту.
2. Біографія Лусії
"ЗО березня 1907 року охрестили дитину жіночої статі під іменем Лусія. Дівчинка народилася в Алжустрелі 22 березня цього ж року о 19 годині," - так записано у книзі хрещень. її батьками були Антоніо дос Сантос і Марія-Роза, мешканці Алжустреля, який відносився до фатімської парафії.
Оскільки Лусія була наймолодшою із семи дітей (шести дівчаток та одного хлопчика), то її оточували в дитинстві особливою опікою. На долю родини випадало чимало випробувань, які мати долала з християнським терпінням. У шестирічному віці Лусія прийняла своє перше Причастя, розповідь про яке щиро зворушує читача.
Обставини сім'ї призвели до того, що дівчинка рано стала пастушкою. У 1915 році її супутниками були п'ятеро дітей з алжустрельських околиць, а з 1917 року - лише Жасінта і Франциск Марто, двоюрідні брат і сестра. Це був рік одкровень Матері Божої. Пресвята Діва обрала Лусію особливою повірницею своїх послань, які та повинна була у майбутньому переказати людству. Усі троє дітей зазнали страждань, пов'язаних з об'явленнями. Утім, тільки Лусія залишиться надовго на землі, щоб до кінця виконати свою місію.
Матір Божа доручила Лусії навчитися читати, отож за деякий час дівчинка пішла до школи, де швидко опанувала письмо і читання.
Ситуація з об'явленнями завдавала їй багато прикрощів. Необхідно було щось робити, тому опіку над нею повністю взяв на себе новий єпископ єпархії Лейрії. Він намагався вберегти Лусію від небезпеки, викликаної гонитвою за чудами. 17 червня 1921 року Лусія вступає до товариства сестер св. Доротеї у Віларі поблизу Порто. Тогочасні описи її зовнішності повністю співпадають з відомими нам фотокартками: "...овальне обличчя, великі виразні очі, тоненькі брови, високе чоло, плаский ніс, широкий рот, товсті губи, округле підборіддя, русяве пригладжене волосся. Руки у дівчинки середньої величини, трохи грубі. Вона невисокого зросту, проте міцна як на свій тринадцятирічний вік. Обличчя вилицювате, але симпатичне. Дівчинка енергійна, розумна, хоча скромна". До Вілару Лусія прибула у віці 14 років, де здобула початкову освіту і добре християнське виховання.
Ще до вступу в інститут св. Доротеї Лусія мріяла про чернече життя. Її першою любов'ю був монастир босих кармеліток, однак приклад виховательок і вдячність до них спонукав дівчинку залишитися серед сестер-доротейок.
Новіціат сестер св. Доротеї знаходився на той час (1921-1925) в іспанському місті Туй. Саме туди прийшла вісімнадцятирічна Люція 24 жовтня 1925 року. Наступного дня її, як послушницю, поселили спочатку у монастирі на вул. Травесія де Ізабелла II, де вона і перебувала до 20 червня 1926 року. Того ж року дівчина була прийнята до новіціату (2.10.1926). З жовтня 1928 року вона склала свої перші обіти, а 3 жовтня 1934 року - довічні. Опісля сестра Лусія деякий час ще знаходилася у понтеведрському монастирі і лише у травні 1937 року повернулася до Туй, де перебувала до травня 1946 року.
Потім її відкликали до Португалії. Там вона змогла побувати на місці видінь у Кова-да-Ірія, а згодом оселитися у Віла-Нова-де-Гая неподалік Порто.
Коли ж Лусія відчула у своєму серці давній поклик до усамітнення, отримала дозвіл Папи Пія XII на вступ до Кармелю. Мрія здійснилася 25 лютого 1948 року. Відтоді і до свого відходу у вічність 13 лютого 2005 року сестра Лусія не покидала стін кармелітського монастиря у Коїмбрі.
3. Літературні здібності сестри Лусії
Зібрані матеріали дають право сказати те саме, що з захопленням сказав португальський письменник Антеро де Фігейредо у своїй книжці: "Світло, що плине зі "Спогадів" є надзвичайно великим, воно ллється з глибини дивовижної і водночас простої душі Лусії від Ісуса". Те, що в інших розглядалося б як груба помилка, у неї, попри відсутність спеціальної освіти, компенсується природними здібностями. Лусія сама неодноразово визнає власну "бездарність і непридатність". Вона говорить про себе, що так і не опанувала правопису. Утім, це не перешкоджає їй в ясному та елегантному викладі своїх думок.
Щирість і відкритість - ось головні риси авторки "Спогадів". Її висловлювання прозорі і чіткі, а надзвичайна вразливість, бурхлива уява з долею здорового гумору надають розповіді особливого колориту. Коли річ заходить про деталі й обставини - виявляє тонку іронію та неабияку пам'ять. У діалогах показує себе як активну співучасницю. Краєвиди постають перед нею наче на долоні. Описи Жасінти і Франциска, їхніх сповідників, будь-кого з людей говорить про її здібності як досвідченого спостерігача. Лусія відчуває, коли відступає від основної теми - вона тут же невимушено повертається до сказаного на початку. Інколи можна помітити в її розповідях деякий вплив барвистої чернечої літератури, та попри це завжди перемагає природність, життєрадісність. Чи можна забути нічне прощання Лусії з улюбленими місцями видінь перед від'їздом у Порто? Кого може залишити байдужим її розповідь про срібні пряжки на черевиках каноніка? А "пісенька горян", записана на сторінках "Спогадів"? Лусія від самого початку висловлюється просто і зрозуміло. Жвава уява допомагає їй чітко і послідовно викласти свої думки, до яких вона легко повертається у перервах між виконанням домашньої роботи, що свідчить про її велику духовну рівновагу.
Лусія зізнається, що відчуває особливе натхнення під час писання. Утім, не можна говорити про божественне походження її твору у прямому значенні цього слова, тобто як про пророче натхнення. Авторка просто відчуває допомогу Бога у написанні своїх спогадів і сама пояснює слово "одухотворення" як внутрішній порив.
Звичайно, не можна стверджувати про непохибність "Спогадів" сестри Лусії так, як у випадку зі Святим Письмом, оскільки вона може помилятися у поясненні своїх містичних переживань. Нерідко авторка сама сумнівається у тому, що з нею говорить Бог. А часом просто визнає свою безпорадність правильно відтворити слова Бога, отримані у містичних видіннях. Критичним оком можна помітити неточності у відтворенні дат, подій, обставин, але якщо сестра Лусія запевняє нас в "ipsissima verba", тобто у точному переказі слів Матері Божої, то тільки тому, що намагається бути якнайбільш правдивою. Вона цілковито переконана лише в одному: у достовірному переказі змісту сказаного Пресвятою Дівою Марією.
Неточність дат зумовлена віком малих "візіонерів", котрі не знали ще про лік днів і місяців, не кажучи вже про роки. Наприклад, Лусія не пригадує дати об'явлення Ангела. Як справжні діти гір вони орієнтувалися добре лише у змінах пір року. Проте головною причиною слабкої пам'яті є зосередження на суті викладеного матеріалу.
Слід пам'ятати, що надприродні переживання містиків не можна оцінювати як дослівне божественне послання, оскільки йдеться тільки про їхній переказ. Хоча це не означає також того, що не можна довіряти тому, хто був обдарований подібними благодатями.
Щоб якнайглибше осягнути текст "Спогадів", необхідно звернути увагу ще на одну у ньому особливість: слід розмежувати роздуми самої Лусії від її описів Небесного послання, суть якого є більш достовірним на противагу її особистим словам. Бо якщо Бог дав такий виразний знак Своєї присутності у Фатімі, то можна припустити, що Він особливим чином потурбувався про точний переказ Свого послання за допомогою дітей. Якщо визнаємо, що Господь дарував Своїй Церкві Добру Новину, то можна припустити, що Він наділив її харизмою істини у переказі Доброї Новини. Можна помітити, що Лусія розмірковує над тим чи іншим словом або подією. Вона є привілейованим оповідачем, однак тільки оповідачем, а відтак не потребує тут особливого заступництва, як у випадку з Євангелією.
4. Літературний жанр "Спогадів"
Нотатки сестри Лусії ми називаємо спогадами, тому що вони найбільше подібні до цього літературного жанру, хоча інколи в них з'являються риси листів або автобіографії.
У своїх літературних спробах Лусія була вільною від амбіційності: вона писала, тому що їй звеліли це робити. Сама б Лусія нізащо не взялася б за цю роботу. Хоча це не означає, що під час написання спогадів вона не захоплювалася тим, що написала, і піддавалася враженню, що "займається письменництвом". Твір же, попри все, залишається безпосереднім та елегантним від природи.
Ще менше сестра дбала про літературний жанр. Вона не знала, що слово "спогади" можуть означати щось більше ніж здатність памяті. Якось навіть зізнавалася, що не має поняття про те, як виконати доручення в описі життя Жасінти і Франциска. Саме тому вона невимушено звертається до єпископа, ніби розповідає історію на підставі своїх спогадів. Звісно, що трактувати її нотатки як довгі листи до єпископа Лейрії було б грубою помилкою. Дійсно йдеться лише про спогади, бо саме у цьому жанрі автор розповідає про якісь події із власного життя або життя інших. Не можна тут говорити про біографію чи автобіографію у прямому значенні цього слова. Лусія не хотіла створювати чогось подібного. Вона пише спогади про найважливіші події у житті двоюрідних брата і сестри та - наперекір власному бажанню! - у своєму житті. Різниця ж між спогадами і біографією або автобіографією полягає, власне, у тому, що остання потребує додаткових матеріалів, систематизування відображеного і цілісності у відтворенні, тоді як у спогадах це відсутнє. Завданням сестри Лусії було безпосереднє відображення спогадів. І таких чудових спогадів!
Розповідь про життя Франциска і Жасінти тісно перепліталася з розповіддю про життя самої авторки. Та коли мова заходила про видіння і Владичицю, Лусія забуває про спогади - перед нею постає дійсність, яка врізається в душу немовби вогонь. Саме тому "Спогади" сестри Лусії є книжкою, до якої можна повертатися безліч разів і яка відбилася у серці самої авторки. Лусія прагне швидше "бачити" ніж "згадувати". Простота цих спогадів настільки велика, що досить того, щоб сісти і внутрішньо їх прочитати.
5. Тема "Спогадів"
Кожному спогаду передує власний вступ, в якому розвивається головна тема розділу. Проте хочемо зауважити, що однією із головних цілей "Спогадів сестри Лусії" є поширення інформації про життя блаженних Франциска і
Жасінти, чесноти яких гідні наслідування. Безсумнівно, нас від самого початку приваблює природна щирість і доброзичливість маленьких пастушків. Гадаємо, це може стати першим кроком у бажанні наслідувати їх. Представляємо читачеві найперші історичні відомості про дітей, в існуванні яких ми упевнені.
Існує прекрасний лист др. Карлоса де Азеведо Мендеса до нареченої, в якому він розповідає про свої враження, отримані під час поїздки в Алжустрел і Кова-да-Ірію 7 вересня 1917 року. У цьому листі він описує маленьку Жасінту, котра його щиро вразила: "Я побачив маленьку і дуже сором'язливу дівчинку, котра наближалася до мене. Посадив її на скриню, а сам сів неподалік. Вона була справжнім ангелом. Голівку прикривала червона хустинка в листочки, зав'язана ззаду, подерта і старенька. На ній був також плащик не найчистіший і червона дуже рясна спідничка, характерна для тієї місцевості, де жила Жасінта. Саме так виглядало наше янголятко. Хотілося б розповісти про її зовнішність, але відчуваю, що зможу дати лише частковий опис її обличчя. Хустинка, яку носила Жасінта, дуже підкреслює її зовнішні риси. У неї були живі чорні очі, ангельський вираз обличчя і приваблива зовнішність. Личко настільки незвичайне, що важко сказати, що приваблює у ньому найбільше. Дівчинка вела себе досить скромно, особливо важко було почути її, коли я ставив їй свої питання. За кілька хвилин прийшов Франциск і Жасінта стала сміливішою. Наприкінці з'явилася Лусія - їй Жасінта зраділа особливо. Вона з усмішкою підбігла до сестри і вже не відходила від неї ні на крок. Це була дуже зворушлива картина..."
Короткий звіт каноніка Формігао повністю співпадає з викладеним вище: "Її звуть Жасінтою від Ісуса. Вона має сім років. Досить висока, як на свій вік, худорлява, але не худа. У дівчинки пропорційні риси обличчя, смуглява шкіра. Одягнута скромно, спідничка сягає кісточок. Загалом Жасінта має вигляд психічно і морально здорової дитини. Наполохана присутністю незнайомців, котрі супроводжували мене і котрих не чекала побачити, спочатку вела себе дуже скрито, на питання, які їй ставив, відповідала поодинокими складами ледь чутним голосом".
Доктор Карлос Мендес про Франциска розповідає небагато, хоча портрет хлопчика є повним і чітким: "Прийшов Франциск. На ньому була шапка, короткий піджачок, з-під жилетки якого виглядала сорочка, на ногах вузенькі штанці
- саме так виглядав цей симпатичний хлопчина. Виразний погляд на простодушному обличчі. На мої питання Франциск відповідав щиро".
Через 20 днів, тобто 27 вересня, до Алжустрелу прибув канонік Формігао, щоб зробити опитування дітей. Першим він опитував Франциска. Перші хвилини хлопчик відповідав не за темою, але вже наступні відповіді сподобалися освіченим і побожним священикам. "Хлопчик не вагаючись зайшов до кімнати, де ми сиділи, з шапкою на голові (немає сумніву, що він не знав, чи потрібно її знімати). Я попросив його сісти біля мене. Франциск слухняно сів".
Ці два додатки, джерелом яких є достовірні, оригінальні документи, показують, що Франциск до і після з'явлень Пресвятої Діви Марії був енергійним і простодушним хлопцем - "хлопцем з гір", безтурботним, позбавленим будь-яких вад і комплексів.
http://dc.lviv.ua


Схожі матеріали:

Категорія: Пророцтва, об'явлення | Переглядів: 1313 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: фатімські таємниці, фатіма, спогади, сестра Лукія, фатімські обявлення, обявлення, Обявлення Діви Марії, фатімські пророцтва | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика