Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [190]Секти, культи, окультизм [180]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [236]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [100]Суспільні проблеми [428]
Пророцтва, об'явлення [51]Повчання, настанови [384]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [412]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [67]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [62]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [121]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2017 » Лютий » 5 » Пророцтва, об'явлення » Слова Ісуса Христа з щоденника св. Фаустини Ковальської
14:43
Слова Ісуса Христа з щоденника св. Фаустини Ковальської
«Обпікають Мене промені милосердя, бажаю виливати їх на людські душі. О, якого болю завдають Мені, коли не хочуть їх прийняти. Дочко Моя, роби все, що в твоїх силах, у справі поширення шанування Мого милосердя, Я доповню те, чого бракує тобі. Скажи страждаючому людству, нехай притулиться до Мого милосердного Серця, а Я їх наповню спокоєм. Скажи дочко Моя, що Я – любов та саме милосердя. Коли душа наближається до Мене з довірою, наповнюю її такою безмежністю ласки, що сама в собі тієї ласки помістити не може, але випромінює на інші душі».
 
«О третій годині благай Мого милосердя особливо для грішників і хоч на коротку мить заглиблюйся у Моїх Страстях, особливо у хвилю конання. Це година великого милосердя для усього світу. Дозволю тобі вникнути у Мій смертельний смуток, у цю хвилину не відмовлю душі ні в чому, яка просить Мене заради Моїх Страстей».
 
«У Старому Завіті Я посилав пророків до свого люду з громами. Сьогодні посилаю тебе (св.Фаустину) до усього людства з Моїм Милосердям. Не хочу карати зболілого людства, а прагну зцілити його, пригортаючи його до Свого милосердного Серця. Я використовую кари, коли Мене змушують до цього, Моя рука неохоче береться за меч справедливості, перед днем справедливості посилаю день МИЛОСЕРДЯ».
 
«Перед тим, як прийти як справедливий Суддя, Я приходжу як Цар Милосердя! Перед тим, як прийде справедливий день, людям буде даний такий знак на небі:
Згаснуть усі світила на небі і буде велика темрява на усій землі. Тоді на небі появиться знак Хреста, а з отворів, де були пробиті руки і ноги Спасителя, виходитимуть великі світла, які певний час будуть освітлювати землю. Станеться це незадовго перед судним днем».
 
«Ті два промені означають Кров і Воду, - блідий промінь означає воду, яка усправедливлює душі, червоний промінь означає Кров, яка є життям душ...Ті два промені вийшли з надр Мого Милосердя тоді, коли   Моє конаюче на хресті Серце було пробите списом. Ті промені захищають душі від гніву Мого Отця. Щасливий, хто житиме в їх тіні, бо не досягне його справедлива рука Бога».
 
     «Людина не знайде заспокоєння, доки не звернеться з вірою до Мого Милосердя. О, як дуже ранить Мене недовіря душ. Така душа визнає, що Я Святий і Справедливий, але не вірить, що Я – Милосердя, не довіряє Моїй доброті. І сатана прославляє Мою справедливість, але не вірить у Мою Доброту».
 
«З усіх Моїх Ран, як із струмків, пливе милосердя для душ, але Рана Мого Серця є джерелом незглибимого Милосердя, з цього джерела виринають усі ласки для душ. Палить Мене полумя милосердя, прагну перелити його на людські душі. Говори усьому світові про Моє милосердя».
 
«Молитва покірної і люблячої душі розброює гнів Мого Отця і стягає море благословень».    
 
«Незбагненні ласки прагну дати душам, які вірять в Моє милосердя. Я бороню кожну душу у годину її смерті, як свою славу, якщо вона відмовлятиме ту вервицю, або якщо при вмираючому інші відмовлять – доступляться такого самого відпусту».
 
«Щоб прославляла всяка душа Мою доброту. Прагну довір’я від Своїх створінь, заохочуй душі до великого довір’я в безмежне Моє милосердя. Нехай не боїться слабка, грішна душа наблизитися до Мене, навіть якби мала більше гріхів, ніж піску на землі, потоне усе в безодні Мого милосердя».
«Моє Серце переповнене великим милосердям для душ, а особливо для бідних грішників. Щоб могли зрозуміти, що Я сам є для них найкращим Отцем, що для них виплили з Мого Серця Кров і Вода, як з криниці, переповненої милосердям, для них мешкаю в дарохранильниці як Цар милосердя, прагну обдаровувати душі ласками. Але не хочуть їх прийняти. Принаймні ти приходь до Мене якнайчастіше і бери ті ласки, яких вони не хочуть прийняти і тим втішити Моє Серце. О, яка велика байдужість душ до такої доброти, стількох доказів любові. Моє Серце зустрічається з однією невдячністю, душі, що живуть у світі, забувають про нього; мають час на все, тільки не мають часу на те, щоб прийти до Мене по ласки».
 
Молитва є тільки засобом, щоб дійти до нашої мети – повноти любові до Бога і ближнього. (Св. Фаустина К.)       
 
«Нехай покладають надію на Моє милосердя найбільші грішники. Вони першими мають право на довіру в безодню Мого милосердя. Дочко Моя, пиши про Моє милосердя для замучених душ. Задоволення приносять мені душі, які звертаються до Мого милосердя. Таким душам уділяю ласки понад їх бажання. Не можу карати, навіть якби хтось був найбільшим грішником, якщо він звертається до Мого милосердя, проте оправдовую його в безмежному Своєму милосерді. Напиши: поки прийду як справедливий Суддя, спочатку відкриваю навстіж двері Мого милосердя. Хто не хоче пройти через двері милосердя. Той мусить пройти через двері Моєї справедливості».
 
«Моє милосердя повинна віддзеркалити в собі кожна душа, особливо монаша. Моє Серце переповнене жалістю та милосердям для усіх. Серце Моєї нареченої повинне бути подібним до Мого Серця, мусить з її серця бити джерело Мого милосердя для душ, інакше не визнаю її.  Напиши – усе, що існує, міститься в надрах Мого милосердя глибше, ніж немовля в лоні матері. Як боляче ранить Мене недовіра Моїй доброті. Найбільше ранять Мене гріхи недовіри».
 
«Щоб прославляла всяка душа Мою доброту. Прагну довіря від Своїх створінь, заохочуй душі до великого довіря в безмежне Моє милосердя. Нехай не боїться слабка, грішна душа наблизитися до Мене, навіть якби мала більше гріхів, ніж піску на землі, потоне усе в безодні Мого милосердя».
 
«Прагну віддаватися душам і наповнювати їх Своєю любовю, проте мало таких душ, які хотіли б прийняти усі ласки, які їм призначила Моя любов. Моя ласка не гине, якщо душа, для якої вона призначена, не приймає її; її бере інша душа».
 
О коли б страждаюча душа бачила, як її любить Бог, вмерла б з радості та надміру щастя, колись пізнаємо, що таке страждання, але вже не матимемо можливості терпіти.        Св. Фаустина К.
 
«Моє милосердя таке велике, що у вічності не збагне його жоден розум, ні людський, ні ангельский. Усе, що існує, вийшло з глибини Мого милосердя. Кожна душа розважатиме у вічності Мою любов і Моє милосердя. Свято милосердя вийшло з Моїх надр, прагну, щоб урочисто відзначали його у першу неділю після великодня. Людство не зазнає спокою, доки не припаде до джерела Мого милосердя».
 
«Душі гинуть, незважаючи на Мою гірку муку. Даю їм останню надію на порятунок, тобто свято Мого милосердя. Якщо не вшанують Мого милосердя, загинуть навіки. Секретарко Мого милосердя, пиши, розповідай душам про Моє велике милосердя, бо наближається страшний день – день Моєї справедливості».
 
«О, якими великими ласками Я наділю душі, які відмовлятимуть цю вервицю; глибини Мого милосердя хвилюються для тих, хто відмовляє цю вервицю. Запиши ці слова, дочко Моя, говори світові про Моє милосердя, хай усе людство пізнає Моє незглибиме милосердя. Це знак на останні часи, після нього прийде справедливий день. Поки ще є час, хай прибігають до джерела Мого милосердя, хай користають з Крові і Води, які для них виплили».
 
«Я бороню кожну душу у годину її смерті, як свою славу, якщо вона відмовлятиме ту вервицю, або якщо при вмираючому інші відмовлять ту вервицю, вгамовується Божий гнів, а незглибиме милосердя огортає душу і зворушуються нутрощі Мого Милосердя заради Страстної Муки Мого Сина».
 
«Душам, які прибігатимуть до Мого Милосердя, і душам, які вихвалятимуть Моє велике милосердя і голоситимуть про нього іншим, у годину смерті вчиню з ними згідно з Моїм Нескінченим Милосердям».
 
«Душі, які відмовлятимуть ту вервицю, Моє милосердя огорне їх в житті, а особливо в годину смерті. Неустанно відмовляй ту вервицю, якої Я тебе навчив. Кожен, хто відмовлятиме її, удостоїться великого милосердя в годину смерті. Священики подаватимуть її грішникам як останню надію; навіть найзапекліший грішник, тільки раз відмовивши цю вервицю, удостоїться ласки з Мого нескінченного милосердя. Прагну, щоб увесь світ пізнав Моє милосердя; незбагненні ласки прагну наділити душам, які вірять у Моє милосердя».
 
Велич душі полягає не у великих ділах, але у великій любові. Любов має вартість, і вона надає величі ділам нашим, хоча вчинки наші незначні й звичайні самі по собі, але завдяки любові стають великими і могутніми перед Богом, завдяки любові. Св. Фаустина К.
 
«Хто буде голосити про Моє велике милосердя отримає велику ласку. Я Сам буду їх боронити в годину смерті як Свою славу і хоч би гріхи душ були чорними, як ніч, коли грішник звертається до Мого Милосердя, віддає Мені найбільшу хвалу і честь Моїм Страстям. Коли душа прославляє Мою доброту, тоді сатана тремтить перед нею і втікає на саме дно пекла. Моє Серце переповнене великим милосердям для душ, а особливо для бідних грішників. Щоб могли зрозуміти, що Я є для них найкращим Отцем, що для них виплили з Мого Серця Кров і Вода, як з криниці,переповненої милосердям, для них мешкаю в дарохранильнеці як Цар милосердя, прагну обдаровувати душі ласками, але не хочуть їх прийняти».
 
«Ах, як Мені боляче, що душі так мало єднаються зі Мною у св. Причасті. Чекаю на душі, а вони до Мене байдужі. Люблю їх так ніжно і щиро, а вони Мені не довіряють. Хочу обсипати їх ласками, а вони не хочуть їх прийняти. Ставляться до Мене так, як до чогось мертвого, а Я ж маю Серце, повне любові і милосердя. Щоб ти хоч трохи пізнала Мій біль, уяви собі найніжнішу матір, яка дуже любить своїх дітей, але ці діти гордують любов¢ю матері, розваж її біль, ніхто її не втішить. Це блідий образ Моєї любові».
 
Як дуже не подобається Богові вчинок хоч і найпохвальніший, але не випливаючий з чистих намірів, такі вчинки спонукають Бога радше до покарання, а не до нагороди.  Св. Фаустина
 
«Часто розважай  Мої страждання, які Я переніс заради тебе і ніщо не здаватиметься тобі великим, що ти терпиш заради Мене. Найбільше подобаєшся Мені, коли розважаєш Мої болісні Страсті; єднай свої малі терпіння з Моїми болісними Страстями, щоб вони мали нескінчену вартість перед Моїм Троном».
 
Любов, любов і ще раз любов до Бога, понад це немає нічого більшого ані в небі, ні на землі. Найбільша велич – любити Бога, справжня велич – в любові до Бога, правдива мудрість – любити Бога. Все, що велике та прекрасне – в Бозі, поза Богом нема ні краси, ні величі. О мудреці світу та великі розуми, пізнайте, що справжня велич – у любові до Бога.
                                                                                                Св. Фаустина
 
«Пиши, говори про Моє милосердя. Скажи душам, де повинні шукати утіх, тобто в трибуналі милосердя, там є найбільші чуда, які постійно повторюються. Щоб отримати це чудо, не треба ні відбувати далекого паломництва, ні здійснювати якісь зовнішні обряди, - вистачить схилитися перед Моїм заступником з вірою і виявити свою нікчемність, і чудо Божого милосердя виявиться в усій повноті. Навіть, якщо б ця душа розкладалася, як труп, і навіть якщо б, на людський погляд, вже не було для неї воскресіння і все втрачено, не так є на Божий погляд, чудо Божого милосердя воскресить цю душу в усій повноті. Нещасні, які не користають з цього чуда Божого милосердя, колись марно волатимуть, але буде вже пізно».
 
«Дочко Моя, заохочуй душі до відмовляння цієї вервиці, яку Я тобі дав. За відмовляння цієї вервиці Мені подобається дати все, про що Мене проситимуть. Коли будуть її відмовляти затяті грішники, наповню їх душі спокоєм, а година їх смерті буде щаслива. Напиши це для засмучених душ: коли душа побачить і пізнає тяжкість своїх гріхів, коли перед очима її душі відкриється уся безодня нікчемності, в якій вона потонула, хай не впадає у розпач, але з вірою хай впаде в обійми Мого милосердя, як дитина в обійми коханої матері. Ці душі першими мають право на Моє милосердя. Скажи, що жодна душа, яка взивала до Мого милосердя, не розчарувалася ані не зазнала сорому. Мені особливо подобається душа, яка довірилася Моїй доброті. Напиши, коли відмовлятимуть ту вервицю біля вмираючих, Я стану між Отцем і вмираючою душею не як справедливий Суддя, але як милосердний Спаситель”.
 
Справжня любов до Бога грунтується на виконані Божої волі. Щоб виявити любов до Бога дієво, треба щоб усі наші вчинки, хоч би й найменші, випливали з любові до Бога.
Ні ласки, ні обявлення, ні захоплення, ані жодні дари, уділені душі, не роблять душу досконалою, але внутрішнє єднання душі з Богом. Ці дари – лише прикраса душі, проте вони не становлять суті, ні досконалості. Святість та досконалість душі полягає у тісному єднанні своєї волі з волею Божою. Бог ніколи не чинить тиску на нашу вільну волю. Від нас залежить, чи приймемо Божу ласку чи ні, чи співпрацюватимемо з нею, чи її змарнуємо.         Св. Фаустина
 
«Віддаєш Мені найбільшу хвалу через терпеливе віддавання себе Моїй волі, а собі заробляєш таку велику заслугу, що ані постами, ані жодними зреченнями не осягнула б того. Знай про це добре, що коли свою волю підпорядковуєш Моїй волі, стягаєш на себе Мою велику прихильність. Та жертва Мені люба та повна насолоди, вона подобається Мені, вона має силу! Та душа найдосконаліша і свята, яка виконує волю Мого Отця, але таких душ небагато».
 
Любов полягає не у словах і не в почуттях, а у діях. Це акт волі, це дар. Св. Фаустина       
 
Чистота серця, то ніщо іншого як тільки любов і ласка Божа. Люди «чистого серця» є благословенними, тобто повними любові. Чиста любов полягає на тому, щоб не думати про себе але про Бога, і про те як Йому  подобатися.       Св. Фаустина.
 
«Часто ранить Мене душа смертельно, тут Мене ніхто не потішить. Використовують Мої ласки для того, щоб Мене ображати. Є душі, які нехтують Моїми ласками і всілякими доказами Моєї любові, не хочуть чути Мого поклику і йдуть у пекельну прірву. Ця втрата душ занурює Мене у смертельний смуток. Тут душі нічого не можу допомогти, хоч Я й Бог, бо вона нехтує Мною, маючи вільну волю, може Мною нехтувати або любити Мене».
 
«Май велику любов до тих, хто примушує тебе страждати; роби добро тим, хто тебе ненавидить. Почуття не завжди залежить від тебе, тоді пізнаєш, чи маєш любов, коли зазнавши прикрощів і невдач, не втратиш спокою, а молитимешся за тих, хто завдав тобі страждань, і бажатимеш їм добра».
«Дочко моя! Любов Мене привела і любов Мене затримує. Дочко моя, якщо б ти знала, яку велику заслугу і нагороду має один акт чистої любові до Мене, ти б умерла з радості. Єднайся зі Мною через любов, бо це і є метою життя твоєї душі, цей акт полягає на акті волі. Знай про те, що чиста душа є покірною, коли принижуєшся і зрікаєшся себе перед Моїм Маєстатом, тоді Я наділяю тебе своїми ласками, своєю всемогутністю тебе підношу».
 
Між вибраними душами Бог має особливо вибраних, яких кличе до вищої святості, до виняткового поєднання з Собою. Це є світлоносні душі, від яких Бог вимагає, щоб Його більше любили ніж інші душі. Така душа розуміє цей заклик, бо Бог дає їй це внутрішньо пізнати, однак вона може піти за ним, а може і не піти, від душі залежить, чи буде вона вірною спонуканням Св. Духа, чи буде ставати цьому Св. Духові опір. У чистилищі є місце, де душі розплачуватимуться за подібні провини, це найтяжча мука з усіх мук. Душа особливо відзначена Богом відрізнятиметься всюди – як у небі, так і у чистилищі чи в пеклі. У небі відрізнятиметься від інших душ більшою славою, ясністю; у читстилищі – глибшим болем, бо глибше знає, палкіше прагне Бога. Ця ознака виняткової любові Божої в душі не стирається. (Св. Фаустина.)
 
«Я тричі Святий і Мені бридкий найменший гріх. Не можу любити душу, яку плямує гріх, але коли вона кається, то немає меж Моїй щедрості, яку маю для неї. Моє милосердя огортає її і очищає. Своїм милосердям переслідую грішників на усіх їх дорогах, і радіє Моє Серце, коли вони повертаються до Мене. Забуваю гіркоту, якою поїли Серце Моє, а тішуся з їх повернення. Скажи грішникам, що жоден не мине Моєї Руки. Якщо втікають від Мого милосердного Серця, потраплять у Мої справедливі руки. Скажи грішникам, що завжди чекаю на них, вслухаюся в биття їх серця, коли воно вдарить для Мене. Напиши, що промовляю до них докорами сумління, невдачами і стражданнями, бурями і громами, промовляю голосом Церкви, а якщо нехтують усіма Моїми ласками, починаю гніватися на них, залишаючи їх самих по собі, і даю їм, чого прагнуть».
 
Справжня велич душі – в любові Бога і в покорі.     (Св. Фаустина)
 
Найдрібніші речі, здійснені душею, яка щиро любить Бога в Його святих очах мають надзвичайну цінність.           Св. Фаустина
 
«Бачиш, Я залишив трон неба, щоб поєднатися з тобою в святому причасті. Те, що бачиш, тільки краєчок, а твоя душа вже мліє з любові, але як здивується твоє серце, коли побачиш Мене в усій славі? Але хочу тобі сказати, що це вічне життя повинне початися вже тут, на землі, через Св. Причастя. Кожне св. Причастя робить тебе здатнішою протягом усієї вічності спілкуватися з Богом».
 
О, яка прекрасна покірна душа, з її серця, як з кадильниці, ллється прекрасний запах, пробиває хмари і досягає самого Бога і наповнює радістю Його Пресвяте Серце. Такій душі Бог в нічому не відмовляє, така душа має велику владу, вона впливає на долю усього світу, таку душу Бог підносить аж до Свого Трону і чим більше вона принижується, тим нижче Бог схиляється до неї, переслідує її своїми ласками і підтримує її своєю всемогутністю. Така душа найглибше зєднана з Богом.                                  Св. Фаустина.
 
«Ласки з Мого Милосердя черпаються одним посудом – довірям. Чим більше душа довіряє, тим більше отримає. Велику потіху приносять Мені душі з безмежною вірою, бо у такі душі переливаю усі скарби Своїх ласк. Тішуся, що багато вимагають, бо Я прагну багато давати і то навіть дуже багато. Натомість засмучує Мене, коли душі вимагають мало, коли їх серця тісні для Мене».
 
 
«Подаю вам три способи виявлення милосердя до ближніх:
1. – дія;   2. – слово; 3. – молитва; у цих трьох ступенях втілена повнота милосердя і є незбитим доказом любові до Мене. Таким чином душа прославляє і віддає честь Моєму милосердю. Через цей образ уділю багато ласк душам, він повинен нагадувати про вимоги Мого Милосердя, бо навіть найсильніша віра нічого не може без вчинків».
 
«Дочко, Мені потрібна жертва, наповнена любовю бо тільки така має в Моїх очах вагу. Великими є борги світу переді Мною, їх можуть оплатити душі чисті своєю жертвою, чинячи милосердя в дусі».
 
О мій Ісусе, жоден розум не збагне Твоєї доброти, а Твого милосердя ніхто не вичерпає. Та душа гине, яка хоче загинути, бо хто прагне спасіння, для того є невичерпне море Господнього милосердя; як малий посуд помістить у собі незглибиме море? (Св.Фаустина К.)
 
 
«Як дуже Я прагну спасіння душ. Моя найлюбіша секретарко, напиши, що прагну переливати Своє Боже життя у людські душі і освячувати їх, аби тільки вони схотіли прийняти Мою ласку. Найбільші грішники здобували б велику святість, якщо б тільки вірили Моєму милосердю. Я переповнений милосердям і воно ллється на все, що Я створив. Для Мене розкіш – діяти в людській душі, наповнювати її Своїм милосердям і оправдовувати її. Моє царство на землі – це Моє життя у людській душі».
 
«Дочко, коли приступаєш до святої сповіді, до цього джерела Мого милосердя, завжди спливають на твою душу Моя Кров і Вода, які вийшли з Мого Серця і освячують твою душу. Кожного разу, коли наближаєшся до св. Сповіді, вся занурюйся у Моєму милосерді з великою вірою, щоб Я міг вилити на твою душу щедрість Своєї ласки. Коли наближаєшся до сповіді, знай про те, що Я Сам у сповідальниці чекаю на тебе, тільки заслоняюся священиком, але Сам дію в душі. Тут нікчемність душі зустрічається з Богом милосердя. Скажи душам, що з цього джерела милосердя душі черпають ласки тільки за допомогою довіря. Якщо матимуть велике довіря, Моя щедрість буде безмежною. Потоки Моєї ласки заливають покірні душі. Гордовиті завжди убогі і ниці, адже Моя ласка відвертається від них до покірних душ».
 
«Чим більше полюбиш страждання, тим чистішою буде твоя любов до Мене.».
 
З особливою Любов’ю Бог дивиться на душу, яка живе Його волею! Незбагненною любов’ю огортає Бог ту душу, яка живе Його волею! Отримати Боже світло, пізнати, чого Бог бажає від нас, і не робити цього, є великою зневагою Бога. Така душа заслуговує, щоб Бог її покинув остаточно; вона подібна до Люцифера, який мав велике світло, але не виконував Божої волі.  Св. Фаустина
 
«Скільки разів почуєш, що годинник б¢є 15.00, занурюйся вся у Моєму милосердю, величаючи і прославляючи його, взивай його всемогутність для цілого світу, а особливо для бідних грішників, бо у цю хвилину було навстіж відчинене для кожної душі. У цей час випросиш усе для себе і для інших, у ту годину звершилася ласка для усього світу – милосердя перемогло справедливість. Заглиблюйся у молитву там, де ти знаходишся, хоч на коротку хвилину».
 
Одного дня в дусі я була на небі і оглядала ту незбагненну красу і щастя, яке чекає нас після смерті. Я бачила, як усі створіння неустанно віддають Богу честь і славу; бачила, яким великим є щастя з Богом, яке спливає на всі створіння, і робить їх щасливими, і повертається до джерела всяка слава і честь, і входять у Божі глибини, споглядають внутрішнє життя Бога Отця, Сина і Святого Духа, якого ніколи ні не збагнуть, ні не зрозуміють. Це джерело щастя незмінне у своїй суті, але завжди нове, воно ощасливлює всяке створіння. (Св.Фаустина К.)
 
«Одна година розважання над Моїми болісними стражданнями має більшу заслугу, ніж цілий рік бичування себе аж до крові; розважання над Моїми болісними Ранами принесе тобі більше користі, а Мені – велику радість». 
 
«Визнав мені сатана, що я предмет його ненависті. Сказав, що тисяча душ менше завдає мені шкоди, ніж ти, коли говориш про велике милосердя Всемогутнього. Найбільші грішники сповнюються довірою і навертаються до Бога, а я, - говорить злий дух, - втрачаю усе, але, крім того, ти переслідуєш мене самого тим безмежним милосердям Всемогутнього. Я пізнала, як сатана надзвичайно ненавидить Боже милосердя, не хоче визнати, що Бог – добрий».(Св. Фаустина К.)
 
«Одного дня я побачила Ангела Хоронителя, який наказав мені іти за ним. Умить я опинилася в туманній місцевості, наповненій вогнем, а у ньому безліч страждаючих душ. Ці душі гаряче молилися, але безрезультатно, тільки ми можемо їм допомогти. Полум’я, яке палило їх, мене не торкалося. Мій Ангел Хоронитель не відступив від мене ні на хвилину. І я запитала ці душі, яка для них мука найбільша? І відповіли мені усі разом, що найбільша для них мука – це туга за Богом. Я бачила Матір Божу, яка відвідувала душі в чистилищі. Душі називають Марію Зіркою Моря. Вона їм приносить полегшення. Я хотіла довше порозмовляти з ними, але мій Ангел Хоронитель дав мені знак, що треба виходити. Ми вийшли за двері цієї страждаючої в’язниці. Я почула внутрішній голос, який сказав: Моє Милосердя не хоче того, але справедливість велить. Від цього часу ближче спілкуюся з покараними душами».(св..Фаустина К.)
 
Яким страшним є гріх, навіть найменший, як дуже мучив душу Ісуса. Я воліла б терпіти тисячу пекел, аніж здійснити найменший звичайний гріх.(св.Фаустина К.)
 
Одного дня я була у безоднях пекла, туди завів мене Ангел. Це місце великої муки, яка страшно велика його площа. Види мук, які я бачила: перша мука пекла – це втрата Бога; друга – постійні докори сумління; третя – думка про те, що вже ніколи цей стан не зміниться; четверта мука – вогонь, який пройматиме душу, це вогонь чисто духовний, його запалив Божий гнів; п’ята мука – це постійна темрява, страшний удушливий запах, і хоч темно, сатана і осуджені душі бачать одне одного і бачать усе зло – й інших, і своє; шоста мука – це постійне товариство сатани; сьома мука – це страшний розпач, ненависть до Бога, матірщина, прокляття, богохульства. Це муки, які усі осуджені терплять разом, але це ще не кінець мук, є окремі муки для душ, - це муки відчуттів: чим кожна душа грішила, тим її мучать страшним і невимовним способом. Є страшні льохи, безодні мук, де одна мука відрізняється від другої, я умерла б, дивлячись на ці страшні муки, якщо б мене не підтримувала Божа Всемогутність. Нехай грішник знає: яким відчуттям грішить, таким його будуть мучити протягом усієї вічності, пишу про це з Божого наказу, щоб жодна душа не відмовлялася тим, що пекла нема, або тим, що ніхто там не був і не знає, як там є. Я, Сестра Фаустина, з Божого наказу була в безоднях пекла, щоб говорити душам і свідчити, що пекло є. Про це зараз говорити не можу, маю наказ від Бога залишити згадку про це на письмі. Сатана палав до мене великою ненавистю, але з Божого наказу мусив слухатися мене. Те, що я написала, є лише слабою тінню того, що я бачила. Одне я зауважила, що там найбільше тих душ, які не вірили, що пекло є. Коли я прийшла до себе, не могла позбутися переляку, як страшно там страждають душі, тому ще гарячіше молюся за навернення грішників, постійно взиваю для них Божого милосердя. О мій Ісусе, волію до кінця світу вмирати у найбільших муках, аніж мала б Тебе образити найменшим гріхом».
                                                                                           Св..Фаустина К.
 
«Не бійся, грішна душе, свого Спасителя, Я першим приходжу до тебе, бо знаю, що сама по собі ти не здатна піднятися до Мене. Не втікай, дитино, від свого Отця, вияви бажання порозмовляти зі своїм Богом милосердя сам на сам, Він Сам хоче сказати тобі слова пробачення і осипати тебе Своїми ласками. О, яка дорога Мені твоя душа. Я записав тебе на Своїх руках. І відкрилася глибока рана у Моєму Серці…»


Схожі матеріали:

Категорія: Пророцтва, об'явлення | Переглядів: 351 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: пророцтва, Боже Милосердя, обявлення, свята Фаустина Ковальська | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Серцю Діви Марії

Відправляємо:

Годину прославлення


Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика