Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [181]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [237]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [101]Суспільні проблеми [435]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [386]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [413]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [63]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [123]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2017 » Червень » 5 » Молитви » СІМ ВІДВІДИН ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ
19:20
СІМ ВІДВІДИН ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ
(на кожний день у тижні)

ПОНЕДІЛОК

Привіт
Вітаю тебе, мій Ісусе, тут у Пресвятій Євхаристії. Приходжу Тебе відвідати. Молю Тебе, величаю з кріпкою й живою вірою тут і всюди, де перебуваєш у цій Пресвятій Тайні. Тебе бажає й до Тебе прагне моя душа. Іду, спішу до Тебе, щоби бути при Тобі, щоб із Тобою перебувати у святій любові. Господи Ісусе Христе, Ти, що сказав: „Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я упокою вас” (Мат. 11,28), не відмовляйся від відвідин! У найглибшім почитанні клячу перед Тобою. Глянь на мене ласкаво, відлучи від мене все, що Тобі не подобається, опісля ж говори до мого серця, щоб воно зраділо. Запали його вогнем Твоєї Божої любові, щоб воно удостоїлося Тебе прийняти та тісно з тобою злучитися.
Пресвята Маріє! Вручи мене Твоєму Синові. Представ мене Йому, щоби прийняв мої відвідини, і дай мені Твої думки, щоб я ними подобався(-ла) Йому.
Святий мій Ангеле Хоронителю! Допоможи мені й доповни недостачі цього мого почитання й любові. Амінь.
Ісус – мій Бог
„Господь мій і Бог мій, - сказав св. Тома, коли побачив Тебе Ісусе Христе, після Твого воскресення. Ти правдивий Бог. Ти, як Церква молиться в Символі Віри „роджений від Отця перед усіма віками, Бог від Бога, Світло від Світла, Правдивий Бог від Правдивого Бога, роджений, не сотворений, єдиносущний з Отцем, через якого все сталося”. Ти, Ісусе Христе, зійшов з неба, прийняв наше тіло, злучив природу людську з Божою в одну особу. Тридцять літ Ти жив між нами: „I слово сталося тілом і замешкало між нами”. I коли злоба людей хотіла Тебе видалити зі землі живих, Ти в Своїй мудрості й любові встановив цю Святу Тайну, щоб залишитися в ній між людьми аж по кінець віків. У вечері перед Твоїми страстями Ти взяв хліб у Свої святі й пречисті руки і сказав: „Прийміть і їжте - це є тіло моє”. Так само взяв Ти чашу й сказав: „Пийте з неї всі - це є кров моя, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів. Це творіть на Мій спомин”. Скільки разів священик у святій Літургії промовляє над хлібом і вином ці слова, стільки разів Ти сам приступаєш з Тілом і Кров’ю під видами хліба й вина, з тілом і душею, з Божеством і чоловіцтвом, правдиво, дійсно й так довго, доки залишаються види хліба й вина.
Мій Господи і Боже! Я прославляю Тебе в цій Святій Тайні Ти, що сотворив небо й землю, Ти тут! Ти, що на Синаї сказав: „Я Господь Бог твій”. Ти тут! Ти, що народився у Вифлеємській стайні, якому Ангели співали: „Слава на висотах Богу, Ти тут! Ти, що пролив на хресті Свою Кров і віддав Своє життя за нас, Ти тут! Ти, що воскрес славно з гробу й вознісся побідно на Небо, Ти тут! Ти, що сидиш у відвічній славі по правиці небесного Вітця, Ти тут приявний! Свята Тереса, що об’явилася по своїй смерті одній із своїх сестер, запевнила нас про ці правди, кажучи: „Ви, тут на землі й ми на небі маємо того самого Ісуса. Ми бачимо Його в славі, а ви маєте Його під заслоною Тайни Євхаристії”.
Господь мій і Бог мій! На колінах молю Тебе найпокірніше в цій Святій Тайні як Свого Сотворителя, завдяки якому усе сталося, що лиш є. Я Тебе молю як найвищого Законодавця, котрого волі хочу віддатися. Я Тебе славлю як Свого Спаса, що, вмираючи, сказав: „Сповнилося!”, це є: скінчилося діло спасення. Я тебе молю, яко Побідника смерті й пекла, Тебе, що тепер наш заступник і поборник у Вітця небесного. Я кличу зі св. Йоаном: „Слава нашому Господеві Богові, що сидить на престолі й Агнцеві. Амінь. Хвала, і слава, і мудрість, і подяка, поклін і могутність, і сила нашому Господеві Богові по всі віки. Амінь”.
Прийми, пресолодкий Ісусе, цю малу службу мого моління. Я повністю посвячуюся Тобі й хочу бути лише Твоїм(-єю) слугою. Хочу Тобі служити з усіх сил тіла й душі, всіма моїми п’ятьма змислами, своїм розумом, своєю волею й своєю пам’яттю. Подай мені, Господи, Твою ласку, щоб я все пам’ятав(-ла) про своє призначення й не втомлювався(-ла)ся у Твоїй святій службі. Держи мене в цій службі до останньої хвилини мого життя. Прийди, Спасителю, до мого серця та злучися зі мною хоча б духово, коли тепер не можу Тебе прийняти по правді. Замикаю Тебе в моєму серці, зігрій, оживи, та скріпи його, щоб я ніколи від Тебе не відлучив(-ла)ся. Амінь.
Слава й подяка без кінця Пресвятій Євхаристії!
Закінчення
Дякую Тобі, Ісусе Христе, що дозволив мені відвідати Тебе. Відходжу вже звідси. Нехай пам’ять на Твою святу присутність ніколи не уступає з мого серця, щоб я дійсно міг(-ла) сказати: прощаюся тут, але моє серце залишається разом з Тобою. Глянь на всі мої думки, мої бажання, мої наміри, всі мої діла, справи та терпіння мої: Тобі їх жертвую й усе те лучу з почуваннями Твого Божественного Серця, щоб Ти прийняв все те в жертву, як слабенький доказ моєї любови. Але залишись при мені, хорони мене, скріпляй і веди мене й не допусти, щоб я колись мав(-ла) розлучитися з Тобою.
Маріє, Мати мого Ісуса, молю Тебе: будь мені покровом!
Мій Ангеле Хоронителю, вручаюся Тобі. Амінь.

ВІВТОРОК

Привіт
З почестю вступаю на святе місце, де Ти, Ісусе Христе перебуваєш у кивоті під видом хліба. Дозволь, щоб я впевнив(-ла) Тебе у своїй любові до Тебе та жертвував(-ла) і віддавав(-ла) Тобі на помешкання своє серце. Поглянь ласкавим оком на мене, свого(-ю) негідного(-у) слугу, й пошли промінь ласки моєму серцю. Дай мені відчути Твою волю, щоб я скріплений(-на) цією повагою, міг(-ла) тим вірніше Тобі служити.
Ісус - Божий Агнець
„Це Божий Агнець” - казав колись святий Йоан Предтеча до своїх учеників, показуючи на Тебе, Ісусе Христе, коли Ти ще проживав на Землі. I справді, Ти у Пресвятій Євхаристії - правдивий Агнець Божий. Ти щодень жертвуєш Себе на престолі, а я кажу з Вітцями нікейського Собору: „Нам, просвіченим святою вірою, треба вірити, що на цім святім престолі лежить Агнець Божий, котрий приймає на Себе гріхи світу й жертвує Себе духовним способом”.
Ти Агнець заколений за наші гріхи Твоя Кров спасає нас правдиво від пекельного сатани; Твоя Кров, Ісусе, не кличе до помсти, а милосердя для нас. Ти Агнець невинний, що в Нім нема змази. Не поламано Його костей, Який не отворив уст, коли вели Його на смерть, та не нарікав серед усіх переслідувань. Тим жертвенним ягням Ти єси, Ісусе Христе, коли перебуваєш із нами в Пресвятій Тайні. I тепер ще зносиш у мовчанні всі зневаги, які Тобі безчесні грішники наносять. Чи не було мене там між ними? Як часто був(-ла) я байдужий(-а) на Твою приявність! Як часто пересувались у моїй голові світові та грішні думки! Як часто зближав(-ла)ся я без відповідного приготування, без правдивої набожності до Твого святого престола!
Чи не робив(-ла) я, може, колись, як хижий вовк, схоплюючи Тебе у Святім Причасті? Якщо це було колись, Ти, моє терпеливе й лагідне Ягня, помилуй мене! Не перестань зі святого кивота взивати для мене прощення й милосердя! Покажи Отцеві Твому рани, які Ти прийняв задля нас: вони вимолять мені ласки. З глибини мого серця каюся за свої невдяки! Ісусе у Пресвятій Євхаристії, я каюся всього, чим Тебе колись образив(-ла) і засмутив(-ла).
Коби я міг(-ла) змити своєю кров’ю кожну образу! Від сьогодні хочу раз у раз із вдячністю пригадувати собі Твої терпіння і труди, що Ти їх для мене переніс. Хочу слухати твого голосу й часто Тебе відвідувати. Хочу приступати до Твого святого престолу так, як Ти нам приказав, бо „там Ти нам не прообразного агнця, але Своє Пресвяте Тіло і Кров подаєш, щоб усі тішилися при Твоєму святому бенкеті й пили з чаші спасіння, як це сказав Тома з Кемпен. Солодкий Агнче, Ісусе, не цурайся цього мого приречення. Я жертвую Тобі себе цілого(-лу) й хочу бути лише Твоєю власністю. Прийми мене ласкаво й дозволь брати участь у Святому Причасті, щоб я вдостоїв(-ла)ся в небі належати до числа тих, „що свій одяг змочили в крові Агнця”, а „імена їх записані в книзі життя Агнця” і з ними співати похвальну пісню „Слава нашому Богові, що сидить на престолі й Агнцеві”. А що тепер, Ангче Божий, не смію спожити Твого Тіла й пити Твою Кров у Святому Причасті, то прийди до мене бодай духовним способом. Скріпи мене силою Твого святого Тіла й оживи духовним напоєм Твоєї святої Крові, щоб я так перемінив(-ла)ся в терпеливе, лагідне, покірне й невинне ягня й залишив(-ла)ся з Тобою в святій любові по всі віки. Амінь. Мій Ісусе, милосердя!
Закінчення
Як дуже потішилося моє серце тим, що Ти дозволив мені поговорити з Тобою. Господи Ісусе Христе, дай мені найживішу надію й найсердечнішу любов, щоб я через ці чесноти міг(-ла) бути в Твоїх очах тим миліший(-ша) і все з більшою ревністю Тобі служити, для Тебе хочу жити, для Тебе вмирати, бути Твоїм(-я) у житті після смерті. Амінь.
 
СЕРЕДА

 

Привіт
Кланяюся Тобі, Пресвятий Господи Ісусе Христе, тут і в усіх Твоїх церквах по цілому світі і славлю Тебе, бо Ти спас святим Своїм хрестом увесь світ. Молю Тебе і славлю Твоє Пресвяте Серце, дякую за всі добродійства для мене. Дякую на винагородження всіх образ, що Тобі нанесли невдячні люди і бажаю тими відвідинами славити Тебе по всіх місцях землі, де Тебе в цій Пресвятій Тайні занедбають почитати.
Маріє! Випроси для мене ласку правдивої побожності й святої любові, щоб я в почитанні Пресвятої Євхаристії доповнив те, що я та й інші люди занедбали вчинити.
Ангеле Божий, лучу своє почитання з Твоїм. Амінь.
Ісус - добрий пастир
„Я добрий пастир і душу свою кладу за вівці”, - так казав Ти колись Божественний Спасителю. I справді: Ти добрий пастир, Ти віддав життя Своє за вівці. „Більшої любові над цю ніхто не має, як щоб хто життя своє віддав за другів своїх”. I Ти це зробив, бо віддав життя своє за ворогів Своїх. Ти зійшов з неба, оставивши там дев’яносто дев’ять овець - ангелів, а прийшов на землю, щоб спасти одну затрачену вівцю - людський рід. Ти віддав Свою Кров за нас, щоб вирвати нас із зубів пекельного вовка, Ти спровадив нас до Свого стада, до Святої Церкви. Ти дав нам священиків за вождів, ангелів за невидимих наших хоронителів. Ти поїш нас з джерела ласк св. Тайн. Ти придбав нам добре пасовище Своєї науки. Ти дав нам - хто б міг збагнути - Своє власне Тіло та Свою Кров на поживу і напій. Інші пастирі одягаються вовною своїх овець, живляться їх молоком і м’ясом: а Ти, Пастир добрий, одягаєш мене одежею освячаючої ласки, що пливе з Твоїх заслуг; живиш нас молоком Твоєї святої науки, годуєш нас Своїм Тілом і поїш Своєю Кров’ю. Як же нам не бути вдячними за такі великі добродійства! Однак, як часто був(-ла) я невдячний(-а), як часто маловажив(-ла) собі Твою ласку, погорджував(-ла) Твоєю наукою і без докладного приготування приступив(-ла) до Твоєї Святої Трапези! Так, я віддалив(-ла)ся від Тебе й зайшов(-ла) у країну гріха, я не раз зневажав(-ла) Тебе, доброго Пастиря! А що ж Ти для мене такого зробив(-ла)? Тоді, коли я від Тебе втікав(-ла), Ти йшов за мною, просив, щоб я повернувся, кликав за мною: „Навернися, чому добровільно хочеш умирати?” Ти взяв мене на Свої рамена й приніс ласкаво назад до стада. Так, це Ти зробив, Ти, добрий Пастирю, Ти мій Боже, а я таки був(-ла) Тобі невірний(-а)! Твої рамена обіймали мене, я смів(-ла) спочивати при Твоїм Божім Серцю, я, що так досадно зранив(-ла) це любляче Серце. Який(-а) невдячний(-а) був(-ла) я, мій Господи Боже! Каюся, зближаюся до Тебе, свого доброго Пастиря у Пресвятій Євхаристії. Благаю Тебе, як мого Господа, і кличу: „Боже, милостивий будь мені грішному(-ій), не пам’ятай більше моєї невірности, прийми мене знову між Своїх овець. Хочу вірно при Тобі стояти, хочу радо йти за Твоїм голосом, хочу часто відвідувати Тебе ті тут при Тобі перебувати. Очисти ласкаво моє серце з усього, що Тобі не подобається, і коли тепер Тебе не можу прийняти в дійсності, то бодай духовним способом увійди до мого серця. Обіймаю Тебе й на віки бажаю з Тобою злучитися. Не допускай, щоб я коли-небудь відлучив(-ла)ся від Тебе. Амінь.
Закінчення
Зі словами Богоприємця Симеона: „Сьогодні відпускаєш слугу Свого Владико, по слову Твоєму в спокої відходжу від Тебе, Ісусе Христе, у Пресвятій Євхаристії, і прошу Тебе ще гарячіш: дай Твоїй святій католицькій Церкві спокій. Ухили всі блуди та єресі. Возвеличи й вивищи її, свою Обручницю, яку Ти набув Собі власною Кров’ю. Утверди праведних, наверни грішників, допомагай умираючим, визволи душі з чистилища й розтягни царство Твого Пресвятого Серця над серцями всіх людей”.
О, Маріє, моя Пані і Мати, Тобі я жертвуюся. Щоб показати Тобі свою відданість, я посвячую Тобі сьогодні мої очі, мої вуха, мої уста, моє серце, себе самого(-у) з усім. Коли так, відтепер до Тебе належу, о добра Мати, скрий мене, хорони мене як Своє добро і Свою власність. „Богородице Діво...”
Божий Ангеле, вручаю себе Твоєму покрову сьогодні й на всі дні мого життя. Амінь.

 

ЧЕТВЕР

Привіт
Ісусе Христе, Боже мій і Спасителю, присутний тут у Пресвятій Євхаристії! Ти сам кличеш нас так радо: „Прийдіть до мене всі”. Глянь, я приходжу покірно відвідати Тебе, побути та з’єднатися з Тобою в святій любові. Але Ти приказуєш теж, щоб не являтися перед Тобою з порожніми руками. А що ж я Тобі дам? Візьми собі дари Твоєї доброти: мій розум, мою пам’ять, мою волю, всі сили моєї душі, п’ять моїх змислів та всі сили тіла мого. Все те жертвую Тобі на Твою славу, на службу Тобі й хочу любити Тебе понад усе й у всьому виконувати не свою, а Твою волю.
Наймиліша Мати, Маріє! Прошу Тебе, задля безмірної Твоєї любови, яка Тебе так тісно злучила з Богом, дай, щоб мої відвідини й мої дари були милі й до вподоби Твоєму Божому Синові, амінь.
Ісус - наш лікар
„Не потребують здорові лікаря, але недужі”, - сказав Ти раз, Ісусе Христе. I вже багато-багато недужих отримали Твою поміч! Не на одного клав Ти Свою руку, й усі відразу ставали здоровими. Ти оздоровлював розслаблених жилами, палених гарячкою, покритих проказою. Ти давав сліпим зір, глухим слух, німим мову - справді люди досвідчали Твоєї помочі. Ти прийшов був до нас не лише для недуг тіла, а швидше для недуг душі, щоб її оздоровити від гріха. Отже, сказано про Тебе ці Слова: „Приймає грішників і оздоровлює їх”. Скільком духовно сліпим отворив Ти очі, не одного німого привів Ти Своєю наукою до Божої слави! Про те знає оповісти Закхей, Марія Магдалина; про те знає Самарянка, знає про те розслаблений.
Але мав би Ти, Божественний Спасителю, бути лікарем лише для тих, що колись жили? Чи не можна б і нам зблизитися до Тебе, небесного лікаря? Ти сказав: „Я з вами по всі дні до кінця віку”. А Твої слова - сама правда. Ти, той самий милосердний лікар, що колись ходив по місцях Палестини. Ти тут, у Пресв. Євхаристії. Ти й тепер говориш до нас: „Не потребують здорові лікаря, а недужі. Прийдіть до мене всі”. Ось, Божественний Спасителю, і я приходжу до Тебе й хочу виявити перед Тобою з повним довір’ям усі слабості своєї душі. Ти можеш мені помогти, бо Ти наймилосердніший. Я чую велику слабість і студінь у своєму серці. Скріпи його й загрій ласкою Твоєю.
Я такий неспокійний і нестійкий: уділи мені Твого спокою й утверди мене. Так багато пристрастей і покус нападає на мене, а мені трудно безустанно з ними боротися. Не один раз моя голова повна марних і пустих думок, так що ледве можу добре молитися. Мій розум так часто і так сильно бере верх у мені й хоче заплутати мене в свої сіті, що не раз не до смаку мені духовні речі. Світ принаджує мене своїми добрами та втіхами й дуже часто, коли хочу молитися, бачу, що я далеко від Тебе, а коли хочу до Тебе піднестися, все світове втискається до моєї душі. Коли Святі на крилах любові, неначе голуби, злітали до Тебе, то я навпаки, отяжілий(-а) і немов прикований(-а) до землі, лежу неспокійний (-а) і гноблений(-а) з усіх сторін. I куди ж мені звернутися, Божественний Спасителю, як не до Тебе, до лікаря моєї душі?
Подай світло моїм очам і розуміння моїм вухам; дозволь моєму язикові вести святу розмову з Тобою. Подай мені помічну руку, скріпи моє ослаблене тіло, щоб я зміг(-ла) неначе велетень весело бігти по шляху Твоїх заповідей. Поруш моє серце, подай краплю Своїх небесних солодощів, щоб дали мені силу погорджувати всіма земними розривками й світовими втіхами. Потягни мене за Собою, а я побіжу за Твоїми думками.
Ісус: Це правда, чого бажаєш; без мене ; нема життя, нема здоров’я. Чи ж не сказав я: „Коли не будете їсти Тіла Сина чоловічого і” пити Крові Його, не будете мати життя в собі. Отже, спіши часто до мого престолу, приймай моє Тіло, і будеш жити. Як лише скажу слово, вже здорова буде твоя душа. В Пресв. Євхаристії знайдеш усе, чого твоя душа потребує: світло, силу, відвагу, поміч, щоб добре чинити, а відвертатися від злого; знайдеш освячуючу мою ласку помножену, яка змиє твої повсякденні гріхи й остереже тебе перед смертельними. Ти злучишся зі Мною якнайтісніше; а коли я буду з тобою, то хто проти тебе? I що тобі пошкодить? Але цей небесний лік треба тобі часто приймати, часто бути при Моїй трапезі. I щоб вона допомогла тобі, конче треба щоденно, щогодини й навіть частіше приймати цю краплину в духовному причасті. Держи часто з гарячим бажанням свої уста при рані мого боку і споживай часто кілька крапель моєї Крові; вони піддержать твоє життя й твоє здоров’я.
Душа: Мій Спасителю, мій лікарю небесний! Як же Ти мене потішив! Чи ж не горіло моє серце, коли Ти говорив зі мною? Як же я покріплений Твоїми словами! Буду часто приходити до Тебе, до Твоєї святої трапези. Буду брати участь у Твоїй святій гостині, яка наповню серце ласкою. I хоч тепер не маю як приймати Твоє Тіло в дійсності, однак буду часто духовно причащатися. А як би я лінував(-ла)ся у цій святій справі, то пригадай мені ласкаво, застукай до дверей мого серця, а я зараз відчиню. Прийди й тепер до мене, прийди до мого серця: я Тебе обійму, я Тебе люблю. Не допусти, щоб я мав(-а) коли-небудь від Тебе відлучитися. Амінь.
Закінчення
Поки звідси відійду, Ісусе Христе, поручаюся Твоєму Пресвятому Серцю, п’яти ранам Твого Божественного Тіла і взиваю гаряче: „Душе Христова, освяти мене! Тіло Христове, спаси мене! Крове Христова напій мене! Водо з боку Христового, обмий мене. О добрий Ісусе, вислухай мене. В Своїх ранах скрий мене. Не допусти ніколи з Тобою розлучитися. Від злобного ворога борони мене. В годині смерті поклич мене і кажи мені прийти до Тебе, щоб я славив(-а) Тебе зі Святими Твоїми на віки. Амінь.
Прошу Тебе, Пренепорочна Діво Маріє, жертвуй вселаскавіше небесному Вітцеві дорогоціннішу Кров Ісуса Христа на спасіння моєї душі, за бідні душі в чистилищі, за потреби святої католицької Церкви, за навернення грішників та за спасіння цілого світу. Амінь.
Ангеле Божий, Хоронителю мій, якому вітцівська любов Всевишнього мене вручила, просвічуй, охороняй, управляй і веди мене. Амінь.

П’ЯТНИЦЯ

Привіт
Предобрий Господи, Ісусе Христе! Приходжу до Тебе дійсно тут у Святій Євхаристії. Взиваю Тебе присутнього зі святими Угодниками та в покорі прошу Тебе, Ісусе: Нехай полум’яна сила Твоєї любові відірве моє серце від усього земного, щоб я з Твоєї любові вмер(-ла) для Тебе, як Ти з любові до мене забажав умерти на хреснім дереві. Амінь.
Маріє, моя наймиліша Мати! Веди мене сьогодні до Твого Сина й упроси для мене досконалого відірвання від світу й щирої любові до Ісуса Христа, щоб Він споглянув на мене ласкавим оком і прийняв мої відвідини. Амінь.
Ісус - наша пожива
Очі всіх на Тебе надіються, й Ти даєш їм поживу в свій час; відкриваєш руку Свою й наповняєш всяку твар благословенням. Боже, дивуюсь Твоїй безконечній доброті й любові, якими виливаєш Своє благословення на всі сотворіння. Ти оживляєш рослини небесною росою й вогкістю землю. Ти наказуєш рости зеленій травиці й дозрівати збіжжю на прожиток звірятам. Яку різноманітну поживу дав Ти, Боже, сотворінням для утримання життя! Чудесна Твоя щедрість! Але далеко чудесніша вона, коли осмислю, якою поживою годуєш душу, щоб утримати й скріпити її духовне життя. „Не одним хлібом буде жити чоловік, а всяким словом, що виходить з уст Божих”. У гарячій молитві Ти скріплюєш і зміцняєш зголоднілу душу. Ти вливаєш Свою ласку й нею, як добра мати, годуєш свою дитину, згідно слів пророка: „При грудях понесу вас”. Для Тебе сповнення волі небесного Вітця було поживою: „Моя пожива – це творити волю піславшого мене, та виповнити діло Його”. Це теж наша пожива. Але ще більше дорогоцінна ця постанова, що Ти сам хочеш бути нам поживою: „Я є хліб життя, що зійшов з неба. Коли хто їсть цей хліб, буде жити повіки. I хліб, що я дам, - це тіло моє, яке дам за життя світу. Бо тіло моє справді є пожива і кров моя справді є напій”. Господи, вірю, що правдиві Твої слова. Чого б ніякий людський розум не збагнув, - постановила Твоя мудрість; чого б ніяке людське серце не відважилось бажати, - подала Твоя любов, й чого ніяка могутність не вважає за можливе, - довершила всемогутність Твоя. Хліб і вино перемінив Ти в Своє Тіло й у Свою Кров на поживу душ. Крім цього, Ти дав Своїм слугам таку саму силу, щоб ніколи не забракло нам цієї небесної поживи. О, Господи, Боже мій! Дякую Тобі а цей дар! Якби мені зрозуміти велич цього дару!
У Твоєму Тілі приймаємо Тебе цілого, як Бога й чоловіка. Тому нагадуєш Ти нам, щоб ніхто не їв цього хліба, не поклонившися йому найперше. Що за сила в цій поживі! „Хто мене споживає, буде жити для мене... Хто споживає цей хліб буде - жити на віки”. Яка добра ця пожива!
„Скуштуйте і побачите, що добрий є Господь”. I я кличу зі святою Церквою: „Ти подав нам хліб з неба, в якому містяться всі солодощі”. Який же солодкий Твій дух, Господи! Ти подав нам найсолодший хліб, Ти наситив голодних, а багатих відпустив з порожніми руками. Які чудесні наслідки цієї поживи! Як єднає вона нас з Ісусом Христом! Уже тілесна страва переходить у наше тіло й кров, а поживаючи цю духовну страву, перемінюємося в тебе, Ісусе! Ти є в мені, а я - в Тобі. Якби я був(-ла) приймав(-ла) цю поживу з побожністю і почитанням! Але як часто був(-ла) я розсіяний(-а), недбалий (-а), лінивий(-а), холодний(-а), коли споживав (-ла) Твоє Пресвяте Тіло; який(-а) байдужий(-а) і неуважний(-а)! Якби я сердечно бажав(-ла) цієї поживи! Але яке сильне то прив’язання до цього світу, скільки світських думок було ще в мені. Проте не міг(-ла) я досмакуватися солодкости цієї поживи, а тому не мав(-ла) до неї ніякого нахилу. Тому прошу Тебе тепер, мій Божественний Спасителю, прожени з мого серця все, що Тобі не подобається; згаси бажання подобатися кому-небудь іншому крім Тебе.
Ісусе, вгамуй в мені всяке смислове й світове почування, нехай бажаю лише Тебе одного. Вирви з мого серця любов земних дібр, щоб лише Ти сам, моє єдине й найвище Добро, в нім містився. Я хочу часто приступати до Твоєї трапези з надією на Твоє милосердя.
Ти сказав: „Прийдіть до мене всі, а я покріплю вас”. Глянь, ось я з покорою приступаю до Тебе, піднеси мене в умертвлінні тіла. Приходжу до Тебе із самовідреченням, відриваючись від усього, щоб лише збагатила мене Твоя ласка й щоб Ти сам, моє найбільше Добро, був моїм. Коли я міг(-ла) Тебе тепер прийняти. О, якби я міг(-ла) напитися води живої! Але що тепер не можу спожити Твого Тіла й Крові, то в заміну прийми найсердечніше моє бажання . Як прагне олень до водних джерел, так прагне моя душа до Тебе, Боже. Прийди до мого серця з Твоєю ласкою й любов’ю і злучи мене якнайтісніше із Собою. Твоє Тіло, Ісусе, нехай мене нагодує, Твоя Кров нехай мене напоїть. Не допусти, Ісусе, щоб я коли-небудь від Тебе відступив(-ла). Амінь.
Закінчення
Радо залишив(-ла)ся би я день і ніч, Ісусе, при Пресв. Євхаристії та це не в моїй силі, однак можу зістатись тут духом. Отже дай мені ласку, найдобротливіший Ісусе, щоб моя душа шукала лише Тебе, до Тебе простувала, до Тебе приходила, Тебе розважала, про Тебе говорила й усе на славу Пресвятого Твого Імені виконувала в покорі й розвазі, в любові й радості, в бажанні, вдоволенні назавжди. Амінь.
 
СУБОТА

Привіт
Вітаю Тебе , Ісусе, в Пресвятій Тайні і приходжу до Тебе, щоб дати Тобі доказ моєї пошани, моєї любові та вдяки; Тебе величаю, мого Господа й Бога, Тебе люблю моє найвище Добро; Тобі дякую, найбільшому моєму Добродієві. Особливо вдячний(-а) Тобі за те, що Ти перебуваєш тут у Пресв. Євхаристії і дозволяєш мені Тебе відвідати. Глянь ласкаво на мене: нехай Тобі сподобаються ці мої відвідини.
Маріє, веди мене до Твого Сина, вручи і представ мене Йому. Амінь.
Ісус - моя любов
„Бог є любов”, - каже св. Йоан. „Любов’ю вічною полюбив я тебе й задля цього притягнув тебе до милосердя”. Ти від віків думав, щоб мене сотворити й зробити учасником(-цею) Твоєї слави й блаженства. Коли ж через гріх наших прародичів цілий людський рід попав у велику нужду, тоді Ти сам, Божий Сину, прийшов, „щоб усякий віруючий у Тебе не згинув, але мав життя вічне”. Ти стався чоловіком, переніс задля нас у Своєму житті багато трудів і тягарів і вмер за нас на хресті.
Та замало цього Твоїй любові й доброті: Ти заложив пам’ятник любові, щоб завжди бути між людьми, щоб цю хресну жертву приносити безкровно за нас, щоб єднатися з нами. Ввечері перед Своїми страстями Ти дав Твоїм ученикам Своє Тіло й Кров на поживу і напій під видами хліба й вина та сказав до них: „Це робіть на мій спомин”. Як Ти перемінив Своїм всемогутнім словом хліб і вино в Своє Пресвяте Тіло і Кров, так само дав Ти власть священикам, щоб за Твоїм прикладом перемінювали хліб і вино у Твоє Пресвяте Тіло і Кров. Яка велика Твоя любов!
Чи міг коли-небудь друг другові пообіцяти щось подібне, кажучи: „Це творіть на мій спомин”?! „Де візьме правно посвячений священик хліб та вино в руки і скаже над ними слова переміни, там, - говорить Ісус, - буду я присутній так довго, як довго будуть види хліба і вина”. Хочу цілком віддатися священикові в руки; він може мене нести, куди схоче. Він може мене занести в людські серця, я там піду”. Яка ж велика Твоя любов, Ісусе! Чи Ти не подумав над тим, на які наруги Себе там виставляєш? Чи ж священики не можуть забути на Тебе, лишити Тебе самого, байдуже і навіть нечесно з Тобою обходитися? Чи священичі руки, які Тебе носять, не можуть бути нечисті? Чи ж серце, яке Тебе приймає, не може бути повне гріха і злоби? Чи ж воно, подібно як Юда, не може Тебе зрадити й завести до помешкання сатани? Чи схочеш терпеливо зносити усі ті зневаги?
Ісус: Приятелю мій! Я знав про те все від віків, навіть краще, як ти можеш знати й сказати. Я знав, що мене можуть замкнути в кивоті та без пошани залишати, знав про те, що тисячі й тисячі будуть у моїй присутності нечесно заховуватися й мене ображати! Знав, що нечисті руки недобрих священиків будуть мене дотикатися; знав я, що розбійники стануть закрадатися до кивотів та потопчуть ногами святі види, що під ними скрив Я своє Пресвяте Тіло. Знав, що не один у хвилині, коли до нього маю загостити, зрадить мене і віддасть у руки сатани. Про те все знав я дуже добре та відчував ті образи більше, ніж ти про них можеш подумати та їх відчувати. А проте все те не змогло мене відвести, щоб не лишити цього пам’ятника між людськими дітьми.
Душа: О, Боже мій! Якби я не знав(-ла), що Ти найвища мудрість, то я сказав(-ла) би: Твоя любов учинила Тебе божевільним! Тут полюбив Ти мене вже до кінця. Ти не міг мені показати більшої любові: Твоя любов безконечна! Як би я був (-ла) цю Твою любов добре розумів(-ла), якби я не був(-ла) так часто до тієї любові байдужий(-а) і нечулий(-а)! Коли б то я не був(-ла) за цю любов не відплачував(-ла)ся невдякою! Якби я був(-ла) за цю любов з цілого серця, з цілої душі, з усіх сил своїх любив(-ла) моє найвище Добро! Але як часто я Тебе ображав(-ла), Тебе, - любов безконечну! Як же мене болить, як же я тепер каюся у своїй душі за те! Від тепер я хочу Тебе завжди любити, чинити Твою волю, часто Тебе відвідувати. Тобі віддаю моє серце, нехай воно б’ється лише для Тебе. Я цілий(-а) хочу бути Твоїм(-єю) завжди, цілковито, на віки. Не відмовляйся від цього дару мого серця. Боже мій, прийди, очисти моє серце, розпали його вогнем Своєї любові, прийди й замешкай у мені. Правда, я негідний(-а), щоб Ти до мене прийшов, але надіюся на Твою безконечну любов і милосердя і благаю Тебе: прийди до мого серця й коли Тебе в Тайні не можу прийняти, вступи до нього духовним способом. Я тебе обнімаю, замикаю Тебе в своєму серці, єднаюся з Тобою, щоб я міг(-ла) разом з Апостолом сказати: „Живу-ж уже не я, але живе в мені Христос”. У Твоїй любові хочу жити, в Твоїй любові хочу вмерти. Амінь.
Закінчення
Дякую Тобі Христе Господи, за ласку відвідин. Високо ціную собі ці хвилі, що їх я перебув(-ла) у Твоїй приявності. Ти вислухав мене ласкаво й говорив до мого серця. Дозволь тепер, щоб я відійшов(-ла) звідси скріплений(-а) у Твоїй службі. Залишись у моїх думках, у моєму серці, в моїй душі, хорони та заховуй мене.
О, Мати мого Господа! Веди мене Твоєю рукою, щоб я не сходив(-ла) з правдивої дороги; перестережи мене, якщо розгублюся в думках, щоб я чим скоріш повернув(-ла)ся до Ісуса, пастиря й приятеля моєї душі.
Святий Ангеле, не відступай від мене. Амінь.

 

НЕДІЛЯ

Привіт
Ісусе Христе! Чи можу я перед Тобою явитися, щоб віддати Тобі честь, помолитися Тобі, принести в дар Тобі своє вдячне серце? Знаю, що я негідний(-а) стати перед Твоїм лицем, але що Ти всіх так ласкаво запрошуєш, то наближаюся до Тебе, щоб Тебе відвідати, відчинити перед Тобою своє серце, потішитися Твоєю присутністю, набрати сили й оживлення для моєї душі. Глянь на мене ласкавим Своїм оком, заговори до мого серця, скріпи мою слабу душу Своєю небесною ласкою.
О, Маріє! Упроси Свого Сина, щоб прийняв мене ласкаво і вислухав. Стій при мені й не лишай мене самого(-у) предорога моя Мати. Амінь.
Ісус - улюбленець моєї душі
Вітаю Тебе, Господи моєї душі, Любимче мого серця. Ти, Ісусе, моя радість і втіха моя. З тугою чекав(-ла) я цієї хвилини, щоб відкрити своє серце перед Тобою й показати Тобі свою любов. Ти, Ісусе, любов мого серця: про Тебе думаю, Тебе бажаю й до Тебе зітхаю; Ти перша моя думка зранку, а ввечері - остання. Де лише стою й де не повернуся, Ти завжди мені на думці. Не маю спокою, коли не маю Тебе в моєму серці. Будь-яка праця для мене солодка, бо Ти мені її призначив. Будь-яка праця мені легка, бо працюю для Тебе. Усе гірке солодіє, все тяжке легшає, все смутне робиться милим, коли Тебе згадаю. Та один лиш у мене біль, що не все можу бути близько при Тобі.
Ісус: Де ти, там і я при тобі; в мені ти жиєш і перебуваєш, ти мене бачиш як Бога-чоловіка, укритого в Пресвятій Євхаристії. Я чую твої слова, бачу твої діла, вглядаюся в твоє серце, знаю, що думаєш, чого бажаєш, за чим зітхаєш. Хоч би ти був якнайдалі від мене, то все можеш злучитися зі мною духовним Причастям і то скільки разів схочеш. Я ношу тебе в своєму Серці, я мешкаю у твоєму серці. Ти - мій, а я - твій. Душа: Знаю про те, солодкий Ісусе. Ти завжди близько біля мене, хоч я далеко звідси. Я бачу Тебе в усьому, бо Ти сила, що оживляєш сотворіння. В першому промені сонця бачу відблиск Твого світла, у вечірньому смерканні бачу відблиск Твоєї любові. Небеса оповідають славу Твою, зорі розказують про Твою велич. В шумі вітру чую ласкаву мову Твою, в бурі і громі силу Твого голосу. Хмари в повітрі - це посли Твої, від Тебе приносять поздоровлення Твоє. Квіти віддихають запахом Твоїх дорогоцінних оливків, а пташиний хор виспівує славу Твою! Вся жива природа говорить мені про Тебе й наповняє моє серце подивом, подякою й любов’ю. А над усе більш зворушує мене те, що ось тут клячу при престолі, бо впевняє мене віра, що Ти, Господи, чудесним способом, як колись на землі, а тепер на небі, так і тут приявний з чоловіцтвом і Божеством у Пресв. Євхаристії. Коли мені, подібно як Магдалині, можна сидіти біля Твоїх ніг, коли мені дозволено зі св. Йоаном спочивати на Твоїх грудях, коли можу брати участь у Тайній Твоїй Вечері й чую Твій голос: „Прийміть, їжте, це є Тіло моє”, - тоді в глибині мого серця безкрайна радість, тоді розпливається моє серце!
Ісус: Коли хочеш бути вповні моєю улюбленою душею, знай, що я вимагаючий Бог: тоді нічого не має бути в твоєму серці, крім мене і моєї любові. Тоді не повинна тебе займати ніяка краса, не повинен покріпляти тебе ніякий спокій, не вдовольняти ніякі забави, ні товариства. Не повинні подобатися тобі ні одяг, ні дім, ні будь-яке земське добро. У них повинна ти шукати мене й моєї любові. їх не повинна ти любити лише для мене. Як світло проникає у ясний кришталь і кожну його частину наповнює блиском світла так має розпалитись і твоє серце жаром Моєї любові. Тоді будеш мені люба.
Душа: Господи, а хто ж Тебе гідний? Хто може досконало Тебе любити? Ніяка людина, ніякий Ангел - Ти сам лиш можеш Себе любити такою любов’ю! Отже, розпали моє серце Своєю Божою любов’ю, спали все, що тільки в ньому Тобі не подобається. Якби то я міг Тебе так любити, як Тебе любили Твої святі апостоли, святі мученики, ісповідники й невинні діви! Якби я міг розгорітися любов’ю Херувимів, Серафимів і всіх хорів небесних сил! Господи! Ти все даєш і все можеш зробити. Отже запали в мені такий вогонь любові, щоб я розгорівся в його жарі. Завітай до мого серця, злучи мене зі Собою, будь у мені, а я в Тобі, щоб я міг(-ла) сказати з любов’ю: „Я знайшла того, що Його полюбила душа моя, задержу Його і ніколи не пущу. Брат мій мені, а я Йому!” Я лучуся з ним у святій любові на віки. Амінь. Нехай буде прославлене, почитане та з вдячністю люблене Ісусове Серце у Пресвятій Тайні, кожної хвилини в усіх кивотах світу, аж до кінця віку! Амінь.
Закінчення
Відходжу звідси й впевняю Тебе, що люблю Тебе цілим серцем. Болить мене тяжко те, що я не раз образив(-ла) Твою безмежну любов. Постановляю не зневажати Тебе більше. Віддаю Тобі своє тіло й душу на службу. Все, що роблю, нехай буде на Твою славу. Поручаю Тобі всіх своїх кревних, приятелів та ворогів та всіх тих, що поручилися моїй молитві, а передовсім, душі в чистилищі.
Пресвята Діво Маріє! Мати моя! Поручи мене Твоєму Божому Синові, опікуйся мною, молися за мене і за всіх тих, яких я поручив Пресвятому Ісусовому Серцю. Амінь.
 


Схожі матеріали:

Категорія: Молитви | Переглядів: 4301 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: молитви на кожен день, набожество, Пресвята Євхаристія, Молитви, Святе Причастя, адорація | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Непорочному Зачаттю
Пречистої Діви Марії

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика