Індульгенція, або відпуст - це повне або часткове зняття тимчасового покарання за гріхи.

Відомо, що гріхи бувають смертні, тобто ті, що передбачають вічне покарання, і повсякденні, які вічного засудження за собою не тягнуть, але перешкоджають входу в Царство Небесне без попереднього очищення шляхом чистилищних страждань, що і є тимчасовим покаранням. Тільки щире каяття у смертних гріхах і Таїнство Покаяння може звільнити людину від вічного засудження, але це не означає, що буде скасовано і покарання тимчасове. Саме для уникнення останнього накладається покута на грішника, який вже розкаявся, виконуючи яку, людина повністю звільняється від будь-якого покарання за гріх. Страждання у чистилищі - це та покута, яку в день суду накладе на нас Сам Бог, якщо ж, звичайно, ми станемо перед ним вільними від смертних гріхів. Це посмертне чистилищне покарання буде накладено за всі наші повсякденні гріхи і за всі розкаяні смертні гріхи, які ми ще не спокутували на землі. Накладається це покарання для задовільнення Божого правосуддя.

Проте страждання Ісуса Христа на хресті віддали вже цьому правосуддю безмежне задовільнення за гріхи всіх людей, до цього духовного скарбу слід додати ще й заслуги Богородиці і всіх святих. Саме тому ми можемо отримати не тільки прощення в Таїнстві Покаяння, а й звільнення навіть від чистилищного покарання, вдаючись до цієї скарбниці благодаті, розпоряджається якою Церква, яка є ні чим іншим, як містичним тілом Самого Христа. Саме Церква і накладає на людину покуту і дозволяє їй отримати індульгенцію, тобто прощення.

Індульгенції, або прощення, що даруються Церквою в силу заслуг Христа і всіх святих, залежать від численних діянь, які пропонується здійснювати християнину. Індульгенцію можна отримати, наприклад, читаючи особливі молитви, відвідуючи деякі місця паломництва, молячись про Святішого Отця, роблячи справи милосердя, відвідуючи кладовища і т. д. Всі умови індульгенцій суворо обумовлені та визначати їх може тільки Папа Римський або, іноді, правлячий єпископ.

Для отримання індульгенції необхідно бути вільним від всіх тяжких гріхів, отримавши прощення у Таїнстві Покаяння, мати щирий намір отримати індульгенцію і виконати всі необхідні приписи. Індульгенції бувають повні і часткові. При отриманні повної індульгенції прощається все тимчасове покарання. При отриманні часткової індульгенції - його частина. До недавнього часу (це ще можна зустріти в старих молитовниках) часткові індульгенції вказувалися в днях, тижнях, роках. Проте, зроблено це було лише для виділення більш вагомих індульгенцій, адже чистилище знаходиться не на землі і перебування там земним часом не вимірюється. Сьогодні Церква вже конкретний час за індульгенціями не закріплює, розділяючи їх тільки на часткові і повні. Індульгенцію можна отримати не тільки для себе, але і для душі вже померлої людини, яка знаходиться в чистилищі. Поширене уявлення про купівлю-продаж індульгенцій в Католицькій Церкві засноване на середньовічних протестантських вигадках. Добровільні пожертвування, як на Церкву, так і на справи милосердя, зовсім не були платою за індульгенцію, а були свого роду милостинею, що дається кожним християнином у відповідності до своїх можливостей, і розмір цих пожертвувань не збільшував і не зменшував силу індульгенції. Так що про продаж індульгенцій мова не йде.

Отримувати індульгенції якомога частіше - справа будь-якого благочестивого католика, але у справі нашого спасіння покладатися лише на них не слід, бо цілком може статися, що через недостатнє виконання покладених умов, наприклад, через брак нашого внутрішнього каяття, ми не отримаємо повну індульгенцію. Тому завжди треба намагатися і всіма іншими способами умилостивити Бога і виправляти своє життя, будучи абсолютно впевненим у небесній допомозі на шляху спасіння.

www.credo-ua.org

Схожі матеріали:

• Міфи про індульгенції