Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2014 » Вересень » 29 » Християнська етика » Сценарії до свята Святого Миколая до курсу "Християнська етика в українській культурі" для 1-4 класів
08:49
Сценарії до свята Святого Миколая до курсу "Християнська етика в українській культурі" для 1-4 класів

Варіант сценарію свята

Лагойда Наталія Миколаївна, старший вчитель ЗНЗ № 219 м. Києва

Вчитель.

Є в народу нашого чудові традиції, колядки, щедрівки і вечорниці.

 

Ось настав чудовий день,

Повний сонця і пісень,

Повний пахощів для друзів,

Що зібрав їх в дружнім крузі.

Показати хочем нині,

Як у нашій Україні

Ми святкуєм Миколая.

Учні.

Ми зібралися у школі

В нашім гарнім, добрім колі,

В нашій радісній родині,

Бо велике свято нині.

А чи є між вас, дівчата,

Хто не знає, що за свято?

Дівчатка.

Нема!

Вчитель.

Може, хлопчики мовчать,

Бо не знають, що сказать?

Хлопчики.

Ми давно його чекаєм,

Бо із дідом Миколаєм

Ми по колу дружно йшли,

Коляду із ним вели.

Поки він ще не прийшов,

Станьмо разом в коло знов.

Миколаю заспіваймо,

В гості діда закликаймо.

(Учні виконують українську пісню "Ой хто, хто Миколая любить").

Ой, хто, хто Миколая любить,

Ой, хто, хто Миколаю служить, –

Тому святий Миколай

На всякий час помагай,

Миколаю!

Ой, хто, хто спішить в твої двори,

Того ти на землі й на морі

Все хорониш від напасти,

Не даєш нам в гріхи впасти,

Миколаю!

Ой, хто, хто к ньому прибігає,

На поміч його призиває,

Той все з горя вийде ціло,

Охоронить душу й тіло,

Миколаю!

Миколай, молися за нами,

Благаєм тебе зі сльозами,

Ми тя будем вихваляти,

Ім'я твоє величати, Миколаю!

Учні.

Сніги покрили поля і гори,

Інеєм блищать і ліс, і гай.

Іде до нас крізь ниви й гори

Святий угодник Миколай.

Що він несе в своїй торбинці?

Багато гарних забавок

Несе чемненькій він дитині.

А для нечемних – жмут різок.

За ним рушають янголята,

Тримають книги у руках,

Що, де, кому з нас треба дати –

Усе списали в тих книжках.

Вчитель.

А тепер сядьмо і трішки відпочиньмо, поміркуємо, як і звідки прийшло це свято.

Учні.

1. Свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у 1088-1089 роках за часів Всеволода Ярославовича. І в церковному календарі називається воно "Празник Святого Отця нашого Ніколая, архієпископа Мирлікійського Чудотворця".

2. Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина у IV ст. і був архієпископом у Мирах в Лікії (Мала Азія).

3. Народився він у багатій сім'ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам.

4. Як щедрий Бог із небес, він часто заходив до помешкання багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг.

5. Після смерті його визнано святим, а мощі в 1087 р. перенесено у м. Бар, що в Італії, де їх перепоховано.

6. І от з того часу в день Ангела св. Миколая, 19 грудня, ми маємо улюблене свято.

7. Розказують, що св. Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім. І особливо – запорозьким козакам. А вони за цю поміч побудували йому 30 храмів, названих його іменем.

Учениця.

А що принесе нам святий Миколай?

Учні.

Я ляльок багато маю,

Але прошу Миколая,

Щоб приніс мені новеньку,

Кучеряву і гарненьку.

Я хотів би дві машинки

І солодкі мандаринки.

Але що це, що я бачу?

Чому наш Володя плаче?

– Мені сумно, як згадаю

Бліду дівчинку з трамвая.

В неї дуже хворі ніжки.

І вона не ходить пішки.

Я не хочу ні машинок,

Ні солодких мандаринок.

Я прошу у Миколая –

Хай ту дівчинку з трамвая

Десь у Львові віднайде

І на ніжки підведе.

 

Я також собі згадала,

Як цукерки купувала:

Біля нас живе бабуся,

Що просити хліба мусить,

Бо не може вже ходити.

А ніхто на цілім світі

Про старесеньку не дбає

І нічим не помагає.

Попрошу я Миколая –

Хай про неї він згадає.

Все, що він мені готує,

Хай бабусі подарує.

Я у Бога завжди прошу

Не цукерок і не грошей,

А здоров'я мамі й тату,

Миру, щастя в нашу хату,

Слава й волі всій родині,

Нашій рідній Україні.

Учні.

Святий, небесний Отче Миколаю,

До тебе діти прибігають,

І просять щиро, нас ти не забудь!

І в ніч чудес з дарунками прибудь!

Святий і добрий Миколаю,

Чекаємо на тебе давно.

Що нам даси,

Про це не знаємо,

Та просимо тебе одно:

Ти нам у здоров'ї дай зростати,

Завзяття й сили нам надай,

Щоб ми з руїн могли підняти

І звеселити рідний край.

Хурделиця.

Сказала сорока з далекого гаю,

Що пісню про зиму тут дітки співають,

Тому завітала до вашого залу,

Бути на святі й дошкуляти всьому. (Кружляє навколо дітей)

У-у-у! Снігом замету! А як зніму рукавицю,

То накличу хурделицю!

Лисичка.

А ми її не злякаємось,

Гуртом всі об'єднаємось.

Коза.

Тупу-тупу ногами.

Заколю тебе рогами,

Агов, бабо, агов, дід!

Готуйте мені обід.

Тут я добре попрацюю,

Хурделицю замордую. Ме-е-е!

Зайчик.

Хто в біді? Допоможу!

Зараз хутко прибіжу.

Нароблю сніжків багато

Проженемо її із хати.

Ведмідь.

Зайцю, стій, не поспішай,

Я – ведмідь, ще силу маю,

Хурделицю враз здолаю!

Хурделиця.

А ми з Бабою-Ягою

Виженемо тебе мітлою.

Півник.

Сидить баба на замку,

Я закрив: ку-ку-рі-ку!

Лисичка.

Нумо, друзі, нумо разом

Зловимо її та зв'яжем.

Хурделиця.

А я на вас – снігом, снігом!

Діти.

А ми тебе – сміхом, сміхом! (Проганяють Хурделицю. Співають звірята).

Лисичка.

Я – лисичка, я – сестричка,

Не сиджу без діла:

До гаю ходила,

Зиму там зустріла.

Коза.

Я – коза-дереза,

За півкопи куплена.

Я прийшла до вас на свято.

Буду з вами танцювати.

Зайчик.

А я зайчик-побігайчик –

Весело стрибаю.

Я нікого не боюся,

Разом з вами веселюся.

Ведмідь.

Я – ведмідь, я – набрід,

Сьогодні в тривозі:

Скрізь звучить веселий сміх –

Не спиться у барлозі.

Півник.

Ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!

Сидить півник на даху.

Крильцями махає –

З святом всіх вітає. (Виходить)

5-й учень.

Ой ти зимонько-зима,

В тебе жалощів нема!

Снігом вкрила ти садок,

Розігнала всіх пташок.

Вітер твій гуде, шумить,

За вікном мороз тріщить,

А зла віхола щораз

Заганяє в хату нас.

Та щоб нам не сумувати,

Час сніжинок погукати.

Сніжиночки відгукніться,

Веселенько посміхніться

Ми – сніжинки, ми – пушинки,

Легкі крила маємо.

Ми ялинку-верховинку

Радо прикрашаємо.

І грайливі, і щасливі

Новий рік стрічаємо.

Гори милі, сніжно-білі

Танцем привітаємо.

(Танець "Сніжок").

Любі сніжинки! А чи не зустрічали ви по дорозі до нас Святого Миколая?

Сніжинки.

Бачили, бачили, їде на санчатах до нас у гості.

В небі метушня і рух.

Янголята працю мають:

Білий тріпають кожух

Для святого Миколая.

Сів у санки Миколай

В шубі, в теплих рукавицях.

Янголятка, підганяйте,

Щоб на землю не спізниться.

Маємо чого радіти.

Добре знаєте всі, діти!

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам'ятай –

Це святий наш Миколай.

Діточок він всіх згадає,

Їм дарунки посилає.

Він вже близько, вже іде.

Наша пісня хай гуде.

(Виконується українська народна пісня "Ішов Миколай лужком, бережком").

Ішов Миколай лужком, бережком,

Святий Миколай лужком, бережком.

Від хати до хати із своїм мішком,

Ішов Миколай з червоним мішком.

Відчиняйте двері – йде Миколай,

Він благословить весь рідний наш край.

Пропаде руїна, а ненька – Україна

Буде процвітати із краю в край.

Вже у вашій хаті святий Миколай,

Поклоном, господар, його зустрічай.

В біді він розрадить і кожному порадить,

До смаку дарунки собі вибирай.

Учні.

Забілів від снігу гай –

Йде святий наш Миколай.

Йде із Янголом маленьким,

Посміхаючись миленько.

Він за нас все пам'ятає,

Нагороди заготовляє,

Нам даруночки приносить,

Для нас в Бога ласки просить.

Все Багатство він віддав

Бідним і стражденним.

За життя його всі мали

Святим і блаженним.

І приходить він до нас

Перед Новим роком

Щедрим, добрим і багатим

Пресвятим пророком.

Ой щось довго він не йде,

Чи дороги не знайде?

Ой смішний, та ще ніколи

Ми не бачили Миколи,

Бо приходить він тихенько,

Коли дітки сплять любенько.

(Дзвонять дзвіночки. На середину залу виходить Новий рік).

Добрий вечір, любі діти.

Мандрував я білим світом

І зустрів я Миколая,

Як виходив він із раю.

Ніс дідусь оцю торбину,

І сказав мені він: "Сину,

Візьми ось одну торбину,

Ці подарунки ти віддай

І скажи, що Миколай

Ще прийде до найчемніших,

Як вони заснуть у тиші".

На порозі Новий рік

І Різдво Христове,

А ви, діти, зустрічати

Ці свята готові?

Діти разом.

Готові!

(Учні виконують українські народні колядки).

"Добрий вечір тобі, пане господарю!"

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Приспів (після кожного рядка) Радуйся!

Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами.

Та кладіть калачі з ярої пшениці.

Бо прийдуть до тебе

Три празники в гості:

А що перший празник –

Рождество Христове,

А що другий празник –

Святого Василя,

А що третий празник –

Святе Водохреща.

Молодці, діти. А ось і подарунки для вас.

Учень.

Життя Святого Миколая дає нам важливий урок – бути щирими, лагідними, працьовитими і милосердними.

Учитель.

Віншуємо вас, чесна громадо.

Учениця.

Щоб собі у Господа Бога жадаєте, та думкою думаєте,

Учень.

Щоб так воно і сталося!

Учениця.

Допоможи вам, Боже,

Ці свята мирно одпровадити,

Учень.

Та других у радості й веселощі

Щасливо діждати.

Учениця.

Поверни до вас, Господи Боже, ласкою своєю на цілий рік і вік!

Учень.

Сим вас віншуємо, самі усім чесним та ґречним низько кланяємось.

(Діти вклоняються)

Всі разом.

Здорові будьте, в гаразді оставайтесь!


 

 

Варіант сценарію свята

 

Андріяшик Ольга Анатоліївна, вчитель ЗНЗ № 301 м. Києва

Дійові особи: Святий Миколай, 1-й Ангел, 2-й Ангел, 3-й Ангел, Ангелики, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер.

(На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір.

Звучить музика "Різдвяна пісня" Л. Працюк).

1-й Ангел:

Ніч розкрила чорні крила,

Землю в темряву сповила.

2-й Ангел:

Сніг засипав всі дороги,

І поля, і перелоги.

3-й Ангел:

Ані сліду не видати,

Ні стежиночки до хати.

1-й Ангел:

Як же Миколай святий

Знайде стежку до дітей?

Вітер (вбігає з мітлою):

Не турбуйтесь, слуги Божі!

Вітер радо вам поможе.

Гляньте, ось мітлу я маю,

Всі шляхи позамітаю,

Брами всі повідчиняю

Я святому Миколаю.

(Замітає шляхи, ангели присвічують).

2-й Ангел:

О, спасибі, Вітер-брате!

Гарно вмієш замітати.

Може б ти ще допоміг,

Щоб світити місяць міг?

В темну ніч їзда тривожна,

Заблудити легко можна....

Вітер:

Добре! Я під небо злину,

Сіру плаху з нього скину.

Вийде місяць з-поза хмар,

Ясний витягне ліхтар,

І усі шляхи осяє

Пресвятому Миколаю!

(Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою).

3-й Ангел:

Гляньте, місяць в небі світить!

1-й Ангел:

Вже чекають чемні діти

На святого Миколая.

2-й Ангел:

Ми йому на зустріч йдем.

3-й Ангел:

В кожну хату заведем.

(Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи). Звучить музика Е. Гріга "В печері гірського короля". Із сюїти "Пер Гюнт".

Чортик:

Ой, холодна тут зима –

В пеклі ж холоду нема,

Вибиравсь я, наче в літі!

В пеклі – жар, зима – на світі.

Я без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

Поки всунусь десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба ж кості розігріти!

(Під звуки музики пританцьовує та співає: Ух, ух, ух, ух, ух....).

Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач –

Грійся, чортику, та й скач!

(Перестає танцювати).

Трохи розігрівсь.... Та цить!

Чути здаля сніг скрипить!

Хтось надходить. На хвилинку

Заховаюсь за ялинку.

(Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик).

Яринка:

Чом, Тарасе, не видати

Ні одного ангеляти,

Ні дзвіночків не чувати!

Може, Миколай Святий

Не прибуде до дітей?

Тарасик:

Неможливо це, сестричко!

Ще хвилинку невеличку

Терпеливо ми заждім.

Миколай Святий в наш дім

Вірю, скоро завітає,

Він про нас всю правду знає.

Ми ж усі учились пильно,

Не вели себе свавільно,

І чужого научались,

Та й свого не відцурались.

1-й Ангел (непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе):

Добрі, гарні діти!

Як же ними не радіти?

Чортик: (вихиляється з-за ялинки)

Не мої це друзі-діти!

Ні, не маю чим радіти!

Яринка:

Ми до Господа молились,

Щоб багато дав нам сили,

Щоб багато дав охоти

Перешкоди всі збороти

І колись такими стати,

Як хотіли б тато й мати,

Як хотіла б вся родина

Й наша рідна Україна!

1-й Ангел:

Добрі діти, гарні діти,

України пишні квіти!

(Діти всі разом співають пісню "Крок до зірок")

Чортик:

Не мої це друзі, бачу –

З горя мало не заплачу.

"Звучить музика "Передзвін Києво-Печерської Лаври".

Тарасик: (прислухається)

Сестро, чуєш?

Яринка:

Це дзвіночки!

Тарасик:

Ангеляток голосочки!

Яринка:

Чуєш, брате? Ту-ру-ру

Здаля чути дивну гру....

Тарасик:

Ангелята, видно, грають,

Як Святого проводжають.

(Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели).

Пісня ангелів (вальс).

Сяють зорі, пізній час –

Спіть, малятка, лю-лі-лі!

В гості ми ідем до вас,

Чемні діточки малі,

Чи у місті, чи в селі.

Спить у білій льолі гай,

В'ється полем шлях пустий –

Саночками Миколай,

Друг дитячий, пресвятий,

Їде, їде до дітей...

(Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків).

2-й Ангел:

Просим, глянь, Дідусю Божий:

Перед містом на дорозі

Ми зустріли цих дітей.

(Звучить музика "Різдвяний канон". Співає "Цвітень",

керівник М. Пилипчак).

Святий Миколай:

Мир вам, діти! ( благословляє).

Яринка:

О, святий наш Миколаю!

Не прогнівайся, благаю,

Що Тобі на зустріч ми

Серед ночі і зими

Аж за місто вийшли з хати!

Ми хотіли привітати,

Поклонитися Тобі...

Тарасик:

Правду мовим, далебі!

Святий Миколай:

Добрі діти – вас я знаю!

Правду з ваших серць читаю,

З ваших синіх оченят –

Дуже, дуже з того рад!

Тільки ви вночі взимі

Не пускайтеся самі

Віддалік від ваших хат!

Тарасик:

Ми гадали, слуги Божі,

Що поможем вам в дорозі,

Шлях у місто вам покажем,

Хто і де живе, розкажем.

Святий Миколай:

Нам якраз туди пора,

Де чекає дітвора,

Щоб її здійснилась казка.

Тарасик:

О, то просимо! Будь ласка! Тут місток, там першій дім, парк і зал...

Святий Миколай:

Хутчіш ходім!

(Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висунувся чортик і смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік).

Звучить музика "Вибрики". А. Золкін.

Чортик:

Даремно я сюди пригнався,

Замерз, ще й нежиті набрався (чхає),

Брів снігами без кожуха,

Відморозив ніс і вуха.

Друзів тут моїх нема –

Все пропало.... все дарма!...

(Чути завивання вітру, виходить вітер).

Вітер:

Хто ти будеш?

Чортик:

Друг я твій! Перемерз я – розігрій!

Вітер:

О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зігрію...

(Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає).

Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу.

Яринка:

Ось ми в залі!

Погляньте – Олі, Галі, Ромки, Славки та Петрусі –

Українські діти всі!

Святий Миколай:

О, спасибі, друзі браві,

Що дорогу показали!

За цю поміч, милі діти,

Буде вас Ісус любити,

А Ісусикова Мати

Все вам буде помагати.

(Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до краю сцени і благославляє громаду дітей).

Мир вам, любі! Ласка Божа

Ваші душі хай осяє!

А громада ваша гожа,

Мов чудова квітка-рожа,

Хай росте і розцвітає

Без пригоди злої, лиха,

Мамі, татові на втіху,

А народові на славу!

Ангели:

Любі хлопчики й дівчата,

Вас вітають ангелята!

Святий Миколай (до ангелів):

А скажіть, небесні дітки, –

Ви ж для них найліпші свідки –

Чи ті діти, що у залі,

Ті спереду і там далі,

Більші, менші і маленькі,

Цілий рік були чемненькі?

Ангели (гуртом):

Так, вони були чемненькі, тата слухали і неньки.

Святий Миколай:

А скажіть, небесні дітки, –

Ви для них найкращі свідки –

Чи молитву рідну знають?

Бога нею прославляють?

Чи шанують рідну мову,

Українське рідне слово?

Ангели:

Так, і моляться, й читають,

Рідні пісеньки співають

Галі, Стефи, Марки, Олі,

Бо вчаться у рідній школі.

Святий Миколай (до дівчинки у залі):

А ходи сюди, дитинко,

На коротку на хвилинку,

Розкажи нам, що ви, діти,

Тут навчилися робити?

Дівчинка (виходить):

Я скажу усе, що знаю,

Пресвятому Миколаю:

Хоч малі ми дитинчата,

Поважаєм маму й тата.

Ми шануєм рідне слово,

Прадідівську рідну мову,

Рідні книжечки читаєм,

Рідні пісеньки співаєм,

І молитвою, що мати

Нас навчила в рідній хаті,

Ми звертаємось до Бога

Про опіку й допомогу.

Святий Миколай:

Чи молилась ти, дитино,

За добробут в Україні,

За бабусеньку – сирітку,

За дідуня і за тітку,

За ровесників дітей

І за рідних всіх людей?

Дівчинка:

Ми всі молимось щоднини

За весь народ України.

2-й Ангел:

Добрі діти, так і треба –

Все те бачили ми з неба.

Святий Миколай:

Бачу я, ви добрі діти –

Буде з того Бог радіти!

Хай же вам, мов сонце світить,

Захищає, мов покров,

Божа ласка та любов!

Не за плату-нагороду,

А тому, що чесні зроду,

Що шляхетні, не пусті,

Правді служите святій.

(До ангелів)

Божі слуги, ангелята!

Розвантажуйте санчата,

Розпаковуйте гостинці

Мирославові, Галинці.

Роздавайте всім, як треба,

Подаруночки із неба.

Дівчинка:

Дякуємо Тобі, Владико, за утіху цю велику!

Яринка:

Дякуємо Тобі, Святий, від усіх оцих дітей!

Тарасик:

Обіцяємо добрими бути,

Слів Твоїх не призабути,

Завжди вчитися охоче,

Бо того Ісусик хоче,

I такими виростати,

Як бажають тато, мати

І увесь наш рідний край!

Ангели (хором):

Всім вам Боже помагай!

(Починається роздача подарунків).

Звучить музика "Дорогою добра", сл. Ю. Ентіна, муз. О. Мінкова.


 

Варіант сценарію свята

 

Кравець Леся Михайлівна, вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва

Мета: виховання учнів на основі загальнолюдських гуманістичних цінностей: добра, правди, любові, справедливості, совісті; поглиблення знань про добро; розвиток уміння визначати добро; виховання схильності до доброзичливості та людяності, розширення світогляду, виховання любові до людей.

Обладнання: клас прибраний виготовленими прикрасами: янголятками та "дружніми овечками", гірляндами із кольорового та сріблястого паперу, сріблястим дощиком.

Янгол 1.

Давно-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі – ні гарного одягу, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Але коли виходив він із свого гарного будинку та грався з дітьми, то бачив, у яких темних глиняних хатках вони мешкали. Чув, що вони спали на глиняних долівках і нерідко лягали спати голодні.

Янгол 2.

Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати й писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: "Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця..."

Миколай.

Учителю, поясни мені, як це розуміти?

 

 

Учитель.

Це так, сину, коли ти робиш добро іншому, не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Янгол 1.

Це було пізньої осені. Миколі вже було відомо, що багато діток у його околиці сидять голодні в нетоплених хатах. Он родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся немає черевиків, а рано він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі галузки, щоб запалити в печі.

Миколай.

Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні, коли їм зимно в хаті.

(Встав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав у торбинку харчів – муки, олії кілька пляшок, повні кишені сухих яблук і слив, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові капці. Ще її кілька товстих полін захопив – все поскладавши у велику торбу).

Щоб ніхто не здогадався і не побачив, що він задумав зробити, Миколайко вдав, що йде вже спати, сказавши своїй няні:

Миколай.

Я вже помолився, добраніч, няню! Іду вже спати.

(І коли всі заснули, він вийшов з торбою та пішов до хатини старого Олександра. Поклав торбину на порозі та й побіг швиденько назад).

Олександр.

Хтось дарунки приніс... Кому ж мені дякувати? Дякую тобі, Господи, за подарунки... (і заплакав).

Янгол 1.

Слуги Миколині почали спостерігати, що зникають харчі та одяг, ще дрова. І стали охороняти вночі Миколине добро. Одного разу, коли хлопчик тільки наготував торбу й вийшов зі свого подвір'я, слуга наздогнав Миколу.

Слуга.

Куди ж це несеш цю торбину? Вона ж тяжка, не під силу тобі!

Миколай.

Там діти голодні! Я не можу заснути, як згадаю їх голодних у неопаленій хаті! Зробивши цей добрий вчинок, спокійно я засинатиму, мені стане легше.

Янгол 2.

Минули роки, виріс Микола, здобув освіту і не хотів зберігати своє майно для себе. Віддав усе бідним людям. Сам же став священиком і скрізь чинив тільки добро, вчив людей те саме чинити для доброго самопочування.

Янгол 1.

За це Бог дав йому силу творити щораз більше добра. Микола лікував хворих, допомагав невинним, що перебувають у в'язницях, кожному в потребі йшов назустріч. Всі знали й любили Миколу. А коли він помер, то Церква причислила його до святих.

Янгол 2.

А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб допоміг їм бути добрими – й щоб за те вони були нагороджені. Вони чекають у ніч з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них Святий Миколай.

Янгол 1.

Кажуть, що тоді радіє місяць на небі й всміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радіють. І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.

Янгол 2.

Коли замерзла річка

І став біленький гай,

Зайшов у темну нічку

На землю Миколай.

Янгол 1.

Від хати і до хати

Снігами через лід

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Янгол 2.

Він в шапці-невидимці,

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

Янгол 1.

Дітки, 19 грудня День пам'яті святого Миколая у якого ми вчимося доброті і щедрості.

Янгол 2.

Ми вам всім бажаємо бути добрими, турботливими, милосердними.

Янгол 1.

А святий Миколай обов'язково приїде до вас з подарунками.

(Діти виконують українську народну пісню "Ой, хто-хто Миколая любить").


Джерело - http://www.yrok.net.ua



Схожі матеріали:

Категорія: Християнська етика | Переглядів: 2683 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: урок, свята, сценарії, святого Миколая, Святий Миколай, до, сценарій, християнська етика | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика