Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2014 » Вересень » 7 » Християнська етика » Розробка уроку 29 з християнської етики
08:47
Розробка уроку 29 з християнської етики

Урок № 29. Воскресіння - перемога добра над злом

Мета: виховувати цікавість, пошану до народних звичаїв та свят, зокрема, до зустрічі свята Воскресіння Христового, вчити розмальовувати писанки, виховувати гуманізм, альтруїзм в душах малят, продовжувати формувати уявлення про писанки, про їхнє місце в житті українців, про технологію їх виготовлення, про особливість писанок в різних регіонах України; розвивати фантазію, художній смак, вміння працювати на опуклій площині та композиційно правильно розташовувати потрібні елементи на писанці.

Роздатковий матеріал: Інформаційні картки із значенням кольорів та традиційних елементів писанок, шаблони яйця.

Обладнання: Альбомні аркуші, гуаш, широкі й тонкі пензлі, шаблони писанок, карта України, зображення писанок різних регіонів України, писанки із завданнями, робочий зошит, музичний супровід "Великдень", сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської.

Хід уроку

 

І. Організація класу.

1. Перевірка підготовки учнів до роботи.

2. Налаштування учнів на робочий лад.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

- Яке свято наближається до нас?

- Так, це Великодні свята. Одне з найважливіших свят, яке з давніх-давен святкували в Україні і далеко за її межами.

- Сьогодні ми пригадаємо все-все, що нам відомо про це свято, а може, ви дізнаєтесь ще щось нове. А в кінці уроку на нас чекає дуже цікава і відповідальна робота. Яка? Про це ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку: Розколеш лід - візьмеш срібло, розколеш срібло - візьмеш золото. (Яйце).

У Т.Г. Шевченка є такі рядки: На Великдень, на соломі проти сонця діти грались собі крашанками.

- А як саме гралися діти писанками? (Група дітей демонструє ігри з писанками в "навбитки", "котка", "в кидка").

- А ще співали пісні про писанки. Діти, які ходять до музичної школи, розучили по нотах одну з них. (Співають пісню "Писанка"):

Розмалюю писанку, розмалюю.

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю.

Соловейка-любчика намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю.

Різьблену сопілочку намалюю.

А моя сопілочка буде грати.

Буде коник весело танцювати.

- А що ще малювали на писанках?

Вчитель розказує дітям про значення писанок: значення символів та кольору на писанках і про відношення яйця до Великодня.

Тож в кінці уроку ми увінчаємо нашу розмову про це свято виготовленням писанки.

ІІІ. Робота в групах.

- Ви сидите групами. І зараз кожна група одержить своє завдання. (Вчитель роздає кожній групі писанку і робочі зошити).

Завдання:

1. Розповісти про Вербну неділю і білий тиждень.

2. Пригадати легенди про писанки.

3. Пригадати, в які ігри грали діти з писанками.

4. Розучити пісню про писанку.

5. Які знаки використовували при написанні писанок, що вони означали?

6. Яке значення мали кольори в писанках? Що означав кожний колір?

- У вас є десять хвилин, щоб приготуватися. (Групи обговорюють завдання і готуються до відповідей).

IV. Звичаї, традиції, обряди Великодня.

- Що ж передувало неділі Великоднього свята? (Група, що готувала перше завдання, розповідає про Вербну неділю, Чистий четвер, Великодню суботу, Страсну п'ятницю і, нарешті, про Великдень).

- Ви бачите, що сьогодні наш клас весь прикрашений писанками: вони і у вигляді пташок, і витинанок, і просто в кошиках. І ви знаєте, що писанки мали велике значення у цьому святі. Скажіть, чому до Великодня люди фарбували, розписували саме яйце?

Розповідь вчителя.

Існує багато легенд про писанки. Отже, ми бачимо, що яйце, а особливо пофарбоване, мало велике значення для людей. Розписуючи яйця, українці вкладали в них усі свої мрії, бажання, сподівання про краще майбутнє. Мабуть, тому ця традиція жива й досі.

Але такий серйозний зміст писанки стосувався переважно дорослих. Дітям же дозволялося гратися готовими писанками і крашанками.

Ось ми і згадали все про писанки. Не сказали тільки, які види писанок ви знаєте? (Крашанка, дряпанка, крапанка, мальованка, власне писанка).

- Чим вони відрізняються?

- Який вид писанок ми сьогодні будемо робити? (Мальованки).

V. Підготовка до роботи у зошиті.

Розповідь вчителя.

Писанки роблять по всій Україні, але подивіться, які вони різні. Чому? Різноманітність писанок залежать від місцевості, де виготовлені ці писанки.

-Подивіться уважно на писанки, що у вас на партах (писанки із завданням). Сьогодні ми намалюємо писанку нашого краю, нашої області. Давайте з'ясуємо, які кольори будуть переважати на них? Чому?

VI. Практична робота.

- Перш, ніж починати працювати з писанкою, треба зробити її ескіз, продумали елементи, композицію. У вас на партах є шаблони яйця. Обведіть його на аркуші, продумайте і виконайте ескіз писанки, яку ви задумали.

VII. Виставка.

Діти роздивляються писанки, деякі учні пояснюють вибір кольорів і знаків. Колективне оцінювання робіт. (Якісна оцінка).

- Чи сподобався вам урок?

- Що ви запам'ятали про писанки, чи будете ви вдома з батьками робити писанки до Великодня?

Заключне слово вчителя.

- Наприкінці уроку я хочу розказати ще одну легенду про писанки. Ось вона: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занедбають, тоді зло звільниться від пут і знищить світ. Це зло прийде у вигляді диявола, він живе під землею і прикутий до скелі ланцюгом. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Отже, давайте писати писанки!

Зразок інформаційної картки (на кожну парту).

I. Значення кольорів на писанках.

Червоний - радість життя, надія.

Жовтий - місяць і зорі, у господарстві - врожай.

Блакитний - небо, повітря, здоров'я.

Зелений - воскресіння природи, її багатство і плодоріддя.

Білий - чистота, світло.

Пурпуровий - багатство, вдача.

Чорний - земні надра.

Коричневий - мати-земля, її щедрість для кожної людини.

Білий з чорним - пошана померлих, охорона від злих сил.

4-5 фарб одночасно - родинне щастя, мир, любов.

II. Знаки і символи писанок.

III. Особливості писанок різних регіонів України.

Прикарпаття - геометричні орнаменти жовтого, білого, інколи коричневого кольору. Полісся - геометричний візерунок на зеленому, червоному, жовтому тлі. Поділля - рослинний орнамент на коричневому, білому тлі. Запоріжжя - широкі лінії, переважно рослинний орнамент (дубовий чи горіховий листок, зірка, рожа), червоний чорний колір. Наддніпрянщина - чорне тло, рослинний орнамент (квіти). Гуцульщина - живий візерунок, яскраві кольори (жовтий, білий, червоний).

IV. Основні лінії писанки.

 

Варіант уроку

Мета: розкрити зміст свята Великодня, ознайомити учнів з історією виникнення писанки, символікою кольорів, знаків, вчити розмальовувати писанки; розвивати фантазію, художній смак, виразне, емоційне читання, акторські навички; виховувати бажання дотримуватись звичаїв, традицій народу.

Вчитель: Рівно через тиждень після Вербної неділі настає найвизначніше свято - Світле Христове Воскресіння або Великдень.

Багато людей вірили вченню Христа. Та були люди, котрі сперечались з Ним. Вони ненавиділи Ісуса за те, що він привселюдно викривав їх лицемірство, брехливість, підступність. І за допомогою зрадника Іуди вони схопили Христа і засудили Його до мученицької смерті на хресті - до розп'яття. Мстилися вони Йому за те, що Він учив людей Своїй світлій вірі. У п'ятницю Ісуса розп'яли - і сонце сховалось за чорні хмари, і страшна темрява спустилась на землю. Лише пізнього вечора учні Ісуса змогли зняти тіло Його з хреста і сховати в печері. Вони завалили вхід до неї кам'яною брилою. Минула субота. Настала неділя - третій день.

(Діти в костюмах)

Дівчинка: Вже три дні, як хмари стали,

Потемнів Єрусалим,

Як Ісуса поховали,

Вкрили каменем важким.

Вже три дні, як суд ворожий

На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,

За всіх нас терпів, страждав.

Ангел: Се вчинив Господь Всеможний!

Він воскрес!

Діти О, диво з див!

Ангел: Не лякайтесь! Приступайте!

Я посланник із небес!

Дівчинка: То є Ангел з неба, діти!

Ангел: Так, я Ангел. Христос воскрес!

Діти: О! Воістину воскрес

Той, що був і є з небес!

Ангел: Чудо се добро віщує:

Правда в світі запанує!

Всі: Всіх нас нині звеселяє

Диво з див святе, чудесне!

Вже нас горе не здолає,

Наша доля ще воскресне!

Підем, діти, підем живо

На могилі приплакнем... Але що там? Що за диво?

Гріб увесь горить вогнем....

Гляньте, діти, гроб порожній!

Хтось там камінь відвалив!

Вчитель: Воскресіння Христове або Великдень, - одне з найдавніших і найсвітліших християнських свят. Це - день Вічної Радості і Вічного Життя: в цей день Життя перемагає Смерть, а Добро бере верх над Злом. Свято дає нам надію, що через віру у воскресіння Ісуса Христа і ми воскреснемо і одержимо вічне життя, якщо віра буде міцною, а діла - доброчесними. У світлий день цей люди зміцнюються Христовою мудрістю: любити і шанувати світ, людей, навіть ворогів своїх. Бо світ цей - дар Божий для людини. А життя - найцінніший дар Господа в цілому світі.

На Великдень в Україні готують особливі страви. Паску - великий гарно випечений хліб і фарбовані яєчка. Чому саме їх?

У Христа була учениця - Марія Магдалина. Після Його смерті вона, сумна після погребіння Учителя, зустріла Його там живим. Так вона дізналась, що Христос переміг смерть - воскрес із мертвих! Потім вона подорожувала і розповідала всім про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на хресті і про Воскресіння.

Прийшла вона і в Рим до імператора Тиверія. Прийнято було до імператора з'являтися з подарунками. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителю зі словами: "Христос Воскрес!" Здивувався імператор і сказав: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним". І тут відбулося чудо - яйце почервоніло. "Воістину Воскрес!" - вигукнув імператор.

З тих пір на Великдень, на свято Світлого Христового Воскресіння, ми розмальовуємо яєчка - писанки, прикрашаємо їх, даруємо один одному і вітаємо: "Христос Воскрес!" А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!" Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю і в Життя Вічне. Словами "Христос Воскрес!" ми ділимося радістю з усіма людьми, з усім світом.

Слухання пісні "Великдень" (сл. Р. Завадовича, муз. Л. Херувимської).

Демонстрація зразків: червоний - радість життя; жовтий - місяць, зорі, врожай; блакитний - здоров'я, небо; зелений - воскресіння природи; червоний з білим - родинне свято, мир; коричневий - земля, урожай; чорний з білим - пошана померлих.

Сонце - світло життя; хрест - знак Всесвіту; трикутник - вогонь; зоря - знак неба; колосся, зерно - свята їжа; граблі - дощ; коло - знак безсмертя.

Давайте послухаємо, які легенди є в нашого народу про писанки.

Діва Марія, аби розважити немовля Ісуса, пофарбувала варені яйця червоною, жовтою, зеленою фарбою. Тому і зараз фарбують їх не тільки в червоний колір.

Коли Ісуса вели на муки, Матір Божа творила вночі писанки. Вони виходили дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози. Коли вони крапали на писанку, там з'являлись цяточки. Тому й тепер писанкарі малюють ці цяточки.

Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками землі кидати в нього. Як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. І з того пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.

Десь глибоко під землею сидить злий змій, прикутий ланцюгами. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю подивитись - чи малюють люди писанки. Якщо писанок багато - змій слабне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо завжди люди будуть творити на Великдень писанки.

Давайте послухаємо чудову пісню "Розмалюють писанку" (сл. Д. Чередниченка, муз. Л. Херувимської).

Ми теж спробуємо розфарбувати писанки.

В учнів аркуші з контурним малюнком).

Учениця розказує вірш К. Перелісної "Писанка".

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала -

Зіпсувала п'ять яєць,

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: "Молодець!"

Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

Хто народ свій щиро любить,

Рідну землю хто кохає,

В того серце золотою

Писанкою сяє.

Вчитель: Вже спечені паски, розфарбовані писанки. їх треба покласти на святковий стіл на вишитий рушник.

(Робота в зошиті).

Які страви ви бачите? З чого вони приготовлені? Які кольори ви будете використовувати? Розфарбуйте пасхальну трапезу.

Вчитель: Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як Воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, початок нового вічного Життя. Воскрес Христос - і воскресає наша душа, оживає в ній Великодня Радість, любов до людей і до всього світу.

 

 

Варіант уроку

Мета уроку: дати дітям початкові уявлення про свято Воскресіння; досягти розуміння дітьми того, що Воскресіння Христове - найважливіша подія для людства, тому що вона символізує перемогу добра над злом; спонукати дітей аналізувати свої вчинки, завжди поступати "по совісті", не чинити зло; ознайомити з народними звичаями та традиціями, пов'язаними з цим святом; поширювати добрі новини та віру в перемогу Христа над смертю та в життя вічне.

Підготовчий етап уроку:

Цей урок розрахований на дитячу уяву. Коли з нами трапляється щось добре, нам важко не поділитися цим з іншими. Перед уроком повідомляємо одному чи двом учням, що на уроці буде невеличкий сюрприз (наприклад, частування солодощами), вони неминуче повідомлять про це інших. Паралель можна провести з жінками-мироносицями, які також не могли мовчати про Благовісти Воскресіння.

Мета підготовчого етапу - спонукати дітей поширювати Добру Новину.

Обладнання: звичайний письмовий папір, повсть, мішковина, клей для хоругви, кольорова пряжа, частування (паски, крашанки, цукерки або печиво).

Вступна бесіда:

1. Що ви знаєте, діти, про свято Воскресіння?

2. Як ми вітаємо своїх близьких з цим святом?

3 Чому Христос воскрес?

4. Як інакше називається це свято? Чому?

5. Як з'явився звичай робити та дарувати на Великдень писанки?

Розповідь учителя та коментоване читання учнями тексту підручника "Дорога добра".

Коли Ісуса Христа, нашого Спасителя, розіп'яли на Хресті злі люди, біля Нього були Його Мати Марія і учень Іоанн Богослов. Трохи далі стояли Марія Магдалина та жінки - учениці Ісуса.

І коли Христос воскрес із мертвих, першими про Його Воскресіння дізналися Божа Матір та Його вірні учениці. Після смерті Христа Марія Магдалина сумна прийшла до місця поховання Учителя і зустріла Його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть - воскрес із мертвих! Потім Христос з'явився іншим учням і апостолам.

Скрізь Марія Магдалина розповідала про Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на Хресті і про Воскресіння. Прийшла вона і в Рим до імператора. Прийнято було приносити імператору дарунки. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яєчка. Вона простягнула яйце правителеві зі словами "Христос Воскрес!" Здивувався імператор: "Як можна воскреснути із мертвих! У це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним». І тут сталося чудо - яйце почервоніло. "Воістину Воскрес!" - вигукнув імператор.

Відтоді на Великдень ми розмальовуємо яєчка - робимо писанки, даруємо їх один одному і вітаємо: "Христос Воскрес!" А у відповідь чуємо: "Воістину Воскрес!" Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю та в життя вічне. Воскрес Христос - і воскресає наша душа, оживає в ній великодня радість, любов до людей і до всього світу.

Словами "Христос воскрес!" ми ділимося радістю з усіма людьми, з усім світом. Відповідь Марії на Божий заклик є взірцем для кожного християнина. Реакція жінок-мироносиць, які побачили порожній гріб, веде нас до ще глибшого виміру християнської відповіді. У Євангелії від Матвія говориться, як жінки дізналися про воскресіння Ісуса. Перше, що вони зробили - "полишили гробницю зі страхом і великою радістю та й побігли сповістити Його учнів». Євангеліє від Луки розповідає нам про двох апостолів, які йшли. Зустрівши і пізнавши в дорозі Ісуса Христа, вони повернулися в Єрусалим і розповіли про це апостолам. Подібна реакція присутня в усіх розповідях про воскреслого Христа.

Зустріч Ісуса з самарянкою і Його чудесні оздоровлення також завершуються тим, що зцілена особа поширює новину іншим. В історії про сліпонародженого Ісус стверджує, що оздоровлення відбулося, "щоб ділам Божим виявитись на ньому".

Таким чином, ці події відбуваються на прославу Бога. Святе Письмо вважає обов'язком кожного християнина звіщати людям Божу славу. У Євангеліях читаємо, що люди, яким пощастило зустріти і пізнати Ісуса, ідуть і розповідають про Нього іншим. Це називається свідченням. Будучи християнами, ми також покликані поширювати Добру Новину про Ісуса Христа. Основною метою нашого свідчення є прослава Бога Господь радіє, коли наша свідома прослава поєднується із свідченням своїм життям Його величі. Другою метою с духовне збагачення тих, з ким ми ділимося Благою Вісткою. Добра Новина готова заповнити порожнечу багатьох життів.

Запитання:

1. Чому ви розповіли іншим про цю новину?

2. Чи варто тримати деякі новини у таємниці?

3. Що ви відчували, бачачи задоволення інших від почутої новини?

Зазначаємо, що в житті є багато речей, якими ми хотіли б поділитися з іншими: наші успіхи, радощі, навіть смуток. Наводимо приклад з власного досвіду. Тоді говоримо з дітьми про приємні несподіванки, які вони пережили у своєму житті.

Наприклад:

- переїзд у новий будинок,       - дитина, що народилась у сім'ї,

- новий велосипед,                     - нова тваринка,                                   - поїздка на канікули, тощо.

Після обговорення просимо дітей написати на аркуші паперу деякі речі, які вони хотіли б приховати від інших. Наголошуємо, що цей запис не читатиме ніхто. Коли вони з цим впораються, починаємо дискусію про види (загально) перерахованих речей. (Після закінчення обговорення нехай учні викинуть свої записи). Поговоримо про те, якою новиною ми хочемо ділитися, а яку хотіли б зберегти в таємниці. Зазначаємо, що переважно ми не хочемо говорити про ті речі, яких соромимося. Про інше ми хочемо розповісти. Чим більш хвилюючою є для нас новина, тим більше ми хочемо нею поділитися.

Деколи новина, якою хочемо поділитися, є настільки важливою, що, незважаючи на всі перешкоди, ми збираємо всю свою сміливість, щоб розповісти про неї.

Жінки-мироносиці, які знайшли Ісусову могилу порожньою, першими дізналися про Його воскресіння. Запитуємо учнів, як би вони повелися, якщо б опинилися на місці цих жінок. Порівнюємо поведінку дітей з тим, як вчинили жінки-мироносиці Так вчинили і жінки-мироносиці, про яких ми прочитати, Висновок: Добрими новинами треба ділитися. Найбільшою Новиною в історії людства є воскресіння Христа.

Наголошуємо на такому:

Оскільки Ісус був без гріха - смерть не мала над Ним влади.

Якщо ми будемо жити з Ісусом - гріх не пануватиме над нами.

Ми повинні вірити в те, що одного дня станемо учасниками Христового воскресіння.

Життя воскреслого Ісуса відрізняється від Його життя перед смертю. Він не просто повернувся до життя, але увійшов у нове, багатше і повніше.

Можна запросити учнів розіграти подію Христового воскресіння в ролях. Пропонуємо два способи реалізації цього завдання:

1. Під час читання тексту Євангелія нехай кілька учнів відтворять подію за допомогою пантоміми.

2. Спочатку читається текст Святого Письма а потім, імпровізуючи, діти розігрують сценку.

(Для реалізації цього етапу уроку доцільно залучити учнів, які відвідують недільну школу).

Збагатити свою розповідь можна, продемонструвавши уривок про воскресіння Господнє з відеофільму «Ісус», в якому показано поведінку Христових послідовників під час пасхальних подій. Звертаємо увагу на реакцію і поведінку героїв фільму. Запитуємо учнів, з ким вони порівнюють себе у фільмі. Просимо учнів перерахувати ті речі у повсякденному житті, які їм не подобаються і які вони хотіли б змінити.

Кажемо дітям, що у нашому житті завжди траплятимуться речі, які нас не влаштовуватимуть. Зазначаємо, що саме воскресіння Христа відкриває для нас двері у Небесне Царство. Христос є першим, а ми, своєю чергою, йдемо за Ним. Наголошуємо на тому, що навіть у цьому житті ми можемо зазнати спокою і радості прийдешнього життя, якщо будемо близькі з Ісусом. Бо якщо ми справді глибоко усвідомлюємо велич Благовісті про воскресіння, то дрібні життєві негаразди не матимуть для нас суттєвого значення. Христове воскресіння християнин не може замовчувати. Згадайте, що за допомогою однієї фрази ми висловлюємо свою віру в те, що Ісус - живий. Просимо дітей пригадати пасхальне привітання (Христос Воскрес - Воістину Воскрес). Порівняйте його зі шкільним привітанням.

Практичний етап уроку

Виготовляємо хоругву. Просимо учнів запропонувати інші способи поширення новин. Пропозиції: телебачення, радіо, парад, демонстрація, лозунги, дошки оголошень.

Хоругви (демонструємо хоругву і пояснюємо її значення), які ми несемо у процесіях або бачимо в храмі, є також, в певному розумінні, засобом поширення новин. Ділимо клас на групи по троє-четверо дітей і просимо їх виготовити хоругви, які б проголошували Добру Новину про Христове воскресіння. Ідеї для хоругви:

- Христос Воскрес Воістину Воскрес!

- Нема Його тут! Він Воскрес!

- Мій Господь і мій Бог!

Учні можуть виразити Новину про воскресіння також у символах. Наприклад: промені, що сходять від могили, знаки нового життя - квіти, метелики тощо. Діти на папері складають ескізи хоругви. Наприкінці уроку частуємо дітей солодощами, приготованими завчасно на знак Доброї новини.

Підсумок уроку Основні тези:

Ми з радістю ділимося з іншими хорошими новинами.

Христове Воскресіння - це найкраща Новина в історії людства, бо воно визволило нас від влади гріха і смерті

Аналізувати свої вчинки, завжди поступати по совісті, не чинити зла.

 

Варіант уроку

Мета: формувати в учнів уявлення про Воскресіння Христове - найважливішу подію для людства; викликати інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; розкрити історію писанки; виховувати почуття любові та шани до Бога, матері.

Обладнання: зразки писанок, таблиця, кросворд, музичний супровід.

Зміст уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Читання "Духовного Гімну" - напам'ять.

ІІІ. Повторення вивченого матеріалу.

- Які народні символи України ви знаєте?

- Державні символи України?

- Що означають кольори на Державному прапорі України?

- Яка мова є державною в Україні?

- Яка наша українська мова?

- Як ми повинні ставитись до державних символів України?

IV. Актуалізація опорних знань учнів. Робота з таблицею. Розгадування кросворду.

- Вписати в кросворд назви весняних квітів і буде знайдено слово - відгадку до вірша М. Пономаренка.

Сірі котики

Посідали на вербичку

Сірі братики й сестрички -

Перші вісники весни...

Відгадайте, хто вони? (Котики).

- Коли на вербі з'являються котики?

- Коли і чому на Україні освячують вербові гілочки?

V. Вивчення нового матеріалу.

 

Розповідь: До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому вистеляли пальмовими вітками (його вітали, як справжнього Царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

Або:

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", "шутковою" або "квітною", а тиждень перед цією неділею - "вербним".

У вербну неділю святять вербу. Свячену лозу дуже шанують і закладають у хаті за ікони.

Батьки "б'ють" своїх дітей вербовими гілочками, щоб вони були слухняними, чемними, здоровими.

Як уперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то обов'язково б'ють її свяченою вербою, щоб нечисть не чіплялася до тварин.

Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б'ючись примовляли:

Будь велика, як верба,    Будь здорова, як вода,

Багата, як земля,    А красива, як весна!

Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, то били його свяченою вербою, примовляючи:

Не я б'ю - верба б'є,

За тиждень - Великдень,

Недалечко червоне яєчко

І от урочисто в церкві починають дзвони. Сходить весняне сонце і сповіщає "Христос воскрес!".

Чому сьогодні стільки сонця,

Чому всміхається кругом,

І облилась під віконцем

Калина білим молоком?

Чому так пахнуть квіти, трави,

Навкруг природа вся цвіте?

Не буду я питати в мами -

Сама вже знаю все про те.

Хай линуть співи і хваління,

Хай пісня рветься до небес -

Сьогодні свято Воскресіння,

Христос воскрес! Христос воскрес!

Про яке свято йде мова в вірші? Як вітаються в цей день? А як потрібно відповідати? Як свято Великодня святкується у Вашій родині?

Продовження розповіді про Великдень.

Великдень є одним із найсвітліших наших свят. Великдень (Великий день) або Пасха - найурочистіше церковне свято. "Пасха" - слово єврейське і означає "визволення", "рятунок".

На Великдень ми славимо сина Божого Ісуса Христа. Як розповідає Святе Писання, дві тисячі літ тому Ісус за велінням Отця Свого Небесного прийшов на землю, щоб прийняти смерть на хресті за всі вчинені людьми гріхи. "Я пастир добрий, - сказав Ісус. - Я віддаю життя Моє за овець Моїх". Він навчав людей жити в милості Божій, щиро любити одне одного, бо всі ми - брати. Жорстокі лиходії замучили Ісуса. Та на третій день після смерті Він ожив і вознісся на небо. А ми з благословенням в душі кажемо: "Христос Воскрес!", "Христос Воскрес!", "Христос Воскрес!". І чуємо у відповідь: "Воістину Воскрес!". Це означає, що Христос живий, що він переміг смерть і звільнив нас від влади гріха.

На Великдень люди мають вибачати один одному всі минулі провини та образи. Зустрічаючись, вони христосуються, цілуються й обмінюються писанками.

А чи знаєте ви, що святкові яєчка розписують по-різному, по-різному вони й називаються.

Писанки розписуються за допомогою воску. Частіше - у два кольори. Крашанки - фарбуються природними барвниками в один колір. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. Їх не їдять, а дарують і зберігають як священний талісман.

Крашанка з'явилася набагато пізніше від писанки. Їх варять, їдять. Діти граються крашанками у великодні ігри. У місті Коломиї, що на Івано-Франківщині, є Музей писанки! (Демонструю писанки, мальованки, дряпанки, шкрябанки, крапанки.)

Фізкультхвилина.

Робота з підручником (ст. 72-73).

Читання вчителем тексту "Воскресіння - перемога добра над злом".

Читання вірша "Писанка".

Писанка, писанка -

Кращої нема!

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

І хрестики, і листочки,

І два малі поясочки,

Поміж них - горобенят

Змалювала цілий ряд.

Свою писанку найпершу

Я для себе залишу,

А для братика й сестрички

Я ще краще напишу!

Хто займається у Вашій родині розписом писанок, крашанок?

Знайдіть на малюнках де писанка, а де крашанки.

Робота над текстом.

Про кого йшла мова в тексті? Як звали маму Ісуса?

Робота з українськими народними приказками:

На сонечку тепло, а біля матері добре.

Пташка радіє весні, а дитина - матері.

Материне серце, як літнє сонечко.

Опрацювання малюнка (ст. 73).

Музичний супровід "Великдень", сл. Р. Завадавича, муз. Л. Херувимської.

Підсумок уроку.

Які весняні свята відзначають у Вашій родині? Як вітаються люди на Великдень? З чим їдуть до церкви на Великдень?

Додатковий матеріал.

Великодні забави:

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку носиком догори, а другий б'є носиком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Гра "У котка. З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Хто частіше попадає, той більше виграє.

Варіант уроку

            Мета: познайомити з подією воскресіння Ісуса Христа на третій день після його смерті (свідками воскресіння були жінки й апостоли); спонукати дітей до вдячності Богові за Христове воскресіння; ознайомити учнів з історією писанки, великодніми привітаннями. Дати поняття про Великодні звичаї та обряди, пов'язані з цим святом; розкрити красу і чарівність народних уявлень; виховувати моральну чистоту, естетичні та етичні норми поведінки.

Обладнання: святково прикрашений образами клас з вишитими рушниками, гілочками верби; у глиняних тарілках - крашанки, писанки; плакати із зображенням символів води, сонця, вогню, зорі та хреста; дитячі малюнки на тему "Христос Воскрес", виготовлені з паперу великі писанки.

Хід уроку

 

 І. Організаційний момент.

Вчитель: Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить:

- Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

- Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

 

- Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес.

Ще кілька днів тому всі були сумні. Всі сумували, що Ісус Христос так багато терпів, бо недобрі люди розіп'яли Його на хресті. На тому хресті Ісус Христос помер.

Як довго пробув Ісус на хресті ? Три години.

Де потім поклали тіло Ісуса Христа?

У гріб.

Хто подякував Ісусові за те, що терпів за людей?

ІІ. Актуалізація опорних знань. Розповідь вчителя.

- Ісус воскрес! Розкажу вам, як це було. Коли поклали Ісуса у гріб, то поставили біля нього сторожу, військових зі списами. Чому?

- Вони мали стерегти гріб, щоб Ісус Христос не вийшов з нього, або, щоб хтось не забрав тіло Ісуса Христа.

У неділю дуже раненько, коли сонце щойно пробудилось зі сну, Ісус Христос устав із гробу живий.

Сторожа дуже налякалася і швидко втекла .З неба з'явився Ангел і сів на камінь. У той час ішли до гробу три жінки, хотіли намастити Тіло Ісуса Христа дорогоцінними пахощами. Журилися дорогою, хто їм відвалить цей важкий камінь. А тут бачать - камінь відсунений і на ньому сидить Ангел . Ангел запитав:

- Кого шукаєте?

- Ісуса!

- Його тут немає ! Воскрес!

Жінки дуже втішилися й зразу побігли до апостолів, щоб їм це розповісти.

Апостоли не повірили, але незадовго Ісус Христос їм явився сам - живий і здоровий.

Тоді усі втішилися і розказували людям:

- Ісуса вже немає в гробі, встав живий з гробу (див. Лука 24, 1-11).

Подивіться на малюнок.

- Хто йде до гробу? Три жінки.

- Що мають у руках? Миро, щоб намастити тіло Ісуса Христа.

- Хто сидить на камені? Ангел.

- Цей Ангел сумний чи веселий? Веселий.

- Про що розказує жінкам? Що Ісуса немає в гробі, бо Він воскрес.

- А чи ми також тішимося, що Ісус воскрес? Звичайно!

ІІІ. Оголошення теми уроку і вивчення нового матеріалу.

Тема нашого уроку : "Воскресіння - перемога добра над злом".

1. Колективна робота за підручником.

Шляхом коментованого читання опрацювати розповідь про воскресіння перемогу добра над злом у підручнику (с.72-73).

ІV. Фізкультхвилинка.

"Бог присутній поміж нами".

Бог присутній поміж нами.

Він на небі й на землі.

Все Він бачить, все Він чує,

Усім світом Він керує.

Господь любить усіх нас,

Він із нами повсякчас.

Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народу - це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому.

У всіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичай своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світі, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Ми, українці, нація дуже давня. Староукраїнські традиції тісно сплелися з християнськими.

Великдень святкується в Україні ще з X ст.

У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

 

  • Коли на Великдень світить сонце, то через три дні йде дощ.
  • Коли на Великдень іде дощ або хмарно, буде врожай.
  • На Великдень перший раз зозуля закує.
  • На Великдень опівночі тварини говорять людським голосом.
  • Цього дня якось особливо сонце світить, кажуть люди: "Сонце грає".

На дзвіниці дзвонять дзвони

Великодні, голосні.

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

Це ж Ісус воскрес з могили,

І воскресла з ним весна.

Квіти сині, жовті, білі

Розсилає скрізь вона.

Христос воскрес із мертвих передусім для духовного життя людини. Воскресіння Христа із мертвих - це закон вічного, радісного й щасливого життя людини, це пам'ятка перемоги Божої правди над усім потворним.

Воскресіння Христа із мертвих - це перемога життя над смертю, правди над кривдою, добра над злом. Даремні в житті змагання несправедливості, бо кінець завжди однаковий: Добро й Любов будуть перемагати.

Невід'ємною частиною Великого свята є писанка. Це яйце, розписане малюнками, орнаментами різного кольору. Обираючи писанкові мотиви, перевагу надавали тим, у яких вшановувалася земля, вода, сонце, зоря.

Писанка - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом.

Про крашанки існує багато легенд. Ось одна з них.

Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то його мати - Марія - принесла йому сніданок - яєчка. Коли Ісуса розіп'яли, вона поклала їх внизу під хрестом. Кров Його стікала на них, і вони стали червоними. Вона забрала їх, коли Ісуса зняли з хреста. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус Христос воскрес, вона давала кожному червоне яйце зі словами: "Христос воскрес!".

Раніше крашанки фарбували лише у червоний колір, тому що він символізував кров Христа, яка пролилася на хресті. Пізніше яйця почали фарбувати в інші кольори, які мають також символічне значення.

Червоний - колір життя, колір крові, радості життя і любові. Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості й буття.

Блакитний колір - символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Жовтий - символ місяця, зірок, колір хлібного лану, жита, життя. Бронзовий колір символізує матір-землю та її щедрість.

Чорний з білим - дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.

Традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглась дотепер. І ось сьогодні ви маєте можливість побачити писанки, розписані учнями нашої школи. Отже, ви бачите, які різноманітні писанки! Кожна з них - це витвір мистецтва. Бережімо писанку, вона є нашим символом і оберегом від зла.

Настає Великодня ніч: земля відкривається і можна знайти скарби! Цілу ніч горять вогні. У Великодню ніч не лягали спати і не роздягалися. Адже Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. У церкві відбувається урочистий ритуал - святкова служба. Святять паску і крашанки.

Повернувшись додому із свяченою паскою, тричі промовляють: "Свята паска у хату, вся нечисть із хати". Велике значення має свято Воскресіння Христа із мертвих для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, на шлях боротьби з неправдою, тьмою, повинні бачити у світлому Воскресінні Христовому символ свого відродження, національного воскресіння.

Тож і ми, люди початку XXI століття, воскреснімо для віри, для любові, для добра!

Христос воскрес!

Учні (разом): Воістину воскрес!

V. Підсумок уроку.

Сподіваюсь, що це світле свято допомогло вам оцінити скарби нашого талановитого українського народу, зворушило ваші душі і серця.

На Великдень люди вітали одне одного вигуком "Христос воскрес!" і тричі цілувалися, роздавали писанки. Вперше цей звичай запровадила Марія Магдалина. І за цією доброю традицією в добрий час даруємо вам писанки.

Звучить пісня "Молитва".

Боже Великий, Єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світом науки й знання

Нас усіх просвіти.

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої щедроти

Ти на люд наш заверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа.

Щастя дай, Боже, народу

Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес.

Тож радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Бо любов прийшла з небес.

Христос воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті. І ніби покотилось межи людьми:

- Христос воскрес! - говорять всі на світі.

Всі учні: - Воістину воскрес! - вітаймо ми.

Великдень - одне з найсвятіших, найрадісніших, найбільших свят християн. Великдень - це родинне свято, на яке збирається вся родина.

Христос воскрес! Христос воскрес! Голосить дзвін усій Вселеній. Дарує нам благословенний, як ласку Божу із небес. Христос воскрес!

Всі учні: Воістину воскрес!

 

 

 



Схожі матеріали:

Категорія: Християнська етика | Переглядів: 3032 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: уроку, урок, Воскресіння, 29, розробка, християнська етика | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика