Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2014 » Вересень » 7 » Християнська етика » Розробка уроку 28 з християнської етики
08:50
Розробка уроку 28 з християнської етики

Урок 28. Хліб наш насущний

Варіант уроку

Мета: виховувати у дітей повагу до хліба, до праці хліборобів; вчити бережно поводитись з хлібом, берегти його.

Хід уроку

І. Вступна бесіда.

2. Читання вірша С. Погорєловського "Урожай".

В нім здоров'я наше й сила,

В нім чудове є тепло, -

Скільки рук його ростило,

І плекало, й берегло.

Бо зерно не зразу стало

Хлібом тим, що на столі, - 

Люди рук своїх доклали.

Потрудились на землі.

- Хліб! Яке тепле і щире почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини! Скільки про нього сказано добрих слів, складено прислів'їв, загадок, пісень! Землю-годувальницю, славну працю хліборобів оспівано в багатьох казках і легендах. І це недивно, бо хліб є найбільшим багатством країни, всього народу.

2. Бесіда.     

-Як роблять хліб?

3. Читання тексту за підручником і обговорення (с.70).

4. Розгляд і обговорення ілюстрацій "Як приходить до нас хліб?"

5. Розповідь учителя.

- Чи знаєте ви, як пахне життя?

Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах...

Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. Початок хліба - маленька зернинка. Зернятко хліба нагадує дитину в сповитку.

Немовлятко - це іскринка життя, джерельце життя у згорточку. Так і зернятко починає колос, безмежний хлібний лан.

Здавна хлібу надавали круглої форми, ототожнюючи його з сонцем. Якщо у домі пахне хлібом - тут злагода та щастя. Якщо в державі колосяться дрібні поля - тут мир і достаток. Хліб - це честь, хліб - це рука допомоги, хліб - сила, могутність держави. Хліб - це святість.

У всі віки хліб був обов'язковим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини. Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину - на здоров'я і достаток.

Коли дитина йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші та хлібину - на розум, силу та здоров'я.

На весіллі молодих зустрічали хлібом - сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи благословення.

На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю. Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, чисте і хату можна будувати. На толоку сходилось багато людей, це був чудовий давній звичай, що засвідчував братерство, доброзичливість, взаємодопомогу. Люди, що сходились на толоку вважалися добрими гостями, і цій події присвячувались особливі пісні.

У нову хату входили тільки з паляницею. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів оселі зайти без хліба. Принести хліб - означало щире побажання достатку, здоров'я та добра.

Великою майстерністю вважалося вміння пекти хліб. Добрі господині на все село, коли по вулиці запашний хлібний дух, перемовлялися: "Мабуть, це вже Марія хліб вийняла з печі, у неї він завжди вдається". І зрозуміло, коли в сім'ю входила невістка, свекруха найперше перевіряла, як вона вміє пекти хліб.

В усі часи майже всі свята були пов'язані з хлібом і не тільки, як з найпотрібнішим продуктом харчування, а як найголовнішим, навколо якого розгорталося дійство. На Різдво обов'язково пекли пироги з капустою і маком, пампушки, дрібні пиріжки, якими частувати дітей, готувати кутю з товченої пшениці, вносили сніп жита -"злото, щоб увесь рік ми жили багато".

На Великдень, у красному куті виставляли високі паски, прикрашені гілочками свяченої верби і свічками. Навколо пасок - барвисті крашанки та писанки. Якщо є дівка на виданні, клали їй паску на голову і казали: "Аби у людей така велична, як паска пшенична." Малу дитину клали у порожній примовляючи: "Аби так скоро росло, як паска росте!"

Обов'язково на великих дечках пекли з доброго тіста пироги із солодкою літньою начинкою - мазури. Пиріг ставили посередині столу і прикрашали духмяною м'ятою, квітами, пахучими травами.

На свято Андрія влаштовували вечорниці, основним тут було кусання калити. Калита - великий корж із білого борошна. Печуть калиту дівчата, тісто місять по черзі. Тісто солодке, з медом, зверху калиту оздоблюють сухими вишнями - щоб гарна була.

Посередині дірка. В дірку протягують червону стрічку і підвішують до сволока. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати зубами калиту тільки тоді, як добре підстрибне. Біля калити стає вартовий.

Веселий парубок жартівник, він смішить хлопців, і якщо хтось розсміється, то не має права кусати калиту. "Пан Каштинський" мітить його чорною сажею.

Поле моє, ти таке молоде,

Я любов'ю тебе заспіваю.

Озвись моє поле, пшеницями, житами,

В небесах журавлями і живою водою.

6. Читання вірша М. Рильського "Про хліб".

7. Ознайомлення з молитвою "Отче наш".

8. Слухання на диску "Отче наш".

9. Робота в зошиті.

Розфарбуйте малюнок. Хліб - символ Божого благословення і життя.

10. Підсумок уроку.

- Чому в народі хліб називають святим?

 

 

Варіант уроку

Мета: ознайомити учнів з обрядами та звичаями нашого народу, де окрасою є хліб, виховувати повагу до хліборобської праці, до найдорожчого, що є в людини - хліб.

Хід уроку

 

I. Організаційний момент.

II. Повторення вивченого матеріалу.

- Діти, яке Велике свято святкував увесь світ? Це Воскресіння.

-Яка основна страва була на столі? (Паска. Випікали круглі калачі - Паски).

Відгадайте загадку:

Народився із землі,

Зарум'янився на вогні,

І з'явився на столі до борщу тобі й мені. (Хліб)

- Опишіть хліб.

II. Актуалізація опорних знань.

- А чи знаєте, як хліб на стіл прийшов?

- Чи знаєте ви, хто хліб назвав?

- А чи  хотіли б ви обрати цю професію?

- Що для цього треба?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Як виготовляють хліб?

-Які процеси проходить хлібчик?

2. Прислів'я про хліб

Хліб - усьому голова. Хліб - батько, хліб - мати. Як хліб буде, той все буде.

3. Легенда про хліб.

Люди почали займатись землеробством ще від того часу, як Адама і Єву Бог вигнав із раю. Вигнані із раю, вони 7 днів голосили навпроти Райських воріт, припавши до землі. Бог послав Ангела сказати Адамові і Єві, щоб вони взяли Землі, змоченої їх сльозами, і посіяли її. Там, де посіяв Адам, виросла пшениця. де сіяла Єва - коноплі. Отак люди отримали хліб і одяг.

Із давніх-давен знали, що давньоруське слово "жито" походить від слова жити, є хліб - є й життя.

4. Слухання оповідання "Про хліб".

Спробуй уявити собі, що на світі не існує хліба. Ні хліба, ні булочок, ні матусиних запашних млинців чи пиріжечків... Правда, дивно було б? Тож, недаремно кажуть: "Хліб - усьому голова!".

Вперше хліб з'явився на землі понад п'ятнадцять тисяч років тому. В пошуках їжі давні люди почали вживати колосся дикої пшениці, жита, ячменю. Згодом навчилися розтирати його між камінням і варити на вогнищі.

Перший хліб мав вигляд рідкої каші. Можна припустити, що якось частина каші вилилась на вогонь і перетворилася на рум'яний корж. Своїм приємним смаком він здивував людину, і хліб почали пекти.

Поява хлібних дріжджів пов'язана з такою легендою. Якось у Давньому Єгипті раб, який приготував тісто для хліба, десь забарився. Тісто підкисало. Переляканий раб кинувся випікати з нього хлібини. Вдалися вони смачними і пишними. Відтак, давні єгиптяни винайшли дріжджі й почали їх додавати до тіста. Тепер без хліба вже не сідали до столу. На письмі його позначали так само, як сонце і золото - кружечком з крапкою посередині.

Майстри-пекарі були у великій пошані. На їх честь складалися пісні, зводилися монументи. До наших часів у Римі зберігся пам'ятник пекарю, який жив дві тисячі років тому. А неповага до хліба прирівнювалася до найтяжчого злочину. Тих, хто випікав неякісний хліб, іноді суворо карали.

Тепер хліб випікають машини. Вони просіюють борошно, місять тісто, викладають його у форми, направляють по конвеєру до печей.

Та все одно у кожного майстра хліб має свій смак. Бо кожен вкладає в нього свою майстерність, свій досвід. А ще в духмяному ароматі хліба, батонів чи булочок - нелегка праця тих людей, які обробляють землю, вирощують жито чи пшеницю, відвозять зерно до млинів, перемелюють його...

А от дивина! В Індії, Африці та на деяких островах Тихого океану ростуть справжні хлібні дерева. Їх плоди досягають іноді метра в довжину і важать понад десять кілограмів. Запечені, вони мають смак пшеничного хліба.

5. Запитання.

Що означає слово Хліб?

Хліб - це зерно, яке перемелюють на борошно.

Хліб - випечений виріб із борошна.

Хліб - це рослини в полі.

Хліб - це заробіток.

Хліб - це насущні, щоденні, звичайні харчі. От, що значить хліб для людини.

Із давніх-давен батьки вчили дітей своїх традицій - берегти хліб. Паляниця мала неодмінно лежати на столі, і ніхто навіть діти, не насмілювалися покласти її догори. Немовля разом із материнським молоком вживало хліб, йому давали обгорнуту в полотняну тканину м'якушку - смоктунця.

V. Фізкультхвилинка.

Печу-печу хлібчик,

Дітям на обидчик.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з підручником.

Хліб наш насущний

Багато чудесного і прекрасного є в світі. Одне з найбільших чудес, які дав нам Творець, - це хліб.

Як роблять хліб? Рано навесні сіють у полі маленькі зерна пшениці. Поростає зерно, під весняним сонцем наливається золотом колос. Комбайн жне колосся і вимолочує з нього зерно.

Кожне зернятко вбирає в себе пахощі літнього поля, тепло сонця. Багато років зернинка береже в собі життя. І якщо її посіють -порадує нас багатий урожай.

Золоте зерно перемелюють на біле борошно. Додають у борошно води, дріжджів, солі, смачних приправ, щоб вийшло тісто. А з тіста в печах випікають хліб. Цю працю благословляє Бог. У нашому народі кажуть: хліб  святий.

Хліб стає окрасою столу. Він несе у собі турботу людських рук, сонячне світло, спів польових пташок, духмяність трав.

Український хліб - найсмачніший. Коли приймають дорогого гостя, його пригощають хлібом-сіллю. Ми раді вас вітати у нашій світлиці І дарувати хліб із золота-пшениці, Щоб хліб святий був на столі, Щасливі були люди в місті й селі. Серця в нас сповнені любов'ю, миром, Бажаємо, щоб зустріч була щирою.

Є особливий святковий хліб - паска. Освячується вона у храмі і прикрашає стіл на свято Воскресіння Христового.

Зневага до хліба - великий гріх. Якщо ми не дбаємо про хліб, то він черствіє або пліснявіє. Але хліб викидати не можна, краще віддати птахам.

У найпершій молитві, звертаючись до Отця небесного, ми просимо: "Отче наш! Хліб наш насущний дай нам сьогодні." І Бог, який любить нас, дає нам усе необхідне для життя.

Словникова робота (Насущний).

2. Вибіркове читання.

3. Бесіда.

-Чому хліб - є окраса столу.

-Як роблять хліб?

- Де головна думка цього твору?

Додаткове завдання

Прислів'я:

Що посієш те й пожнеш

Землю красить сонце а людину праця

Над чим працювали?

 

Варіант уроку

 

Мета: розширити і узагальнити знання дітей про хліб, виховувати пошану та любов до хліба; виховувати в учнів почуття вдячності за хліб щоденний; формувати навички святості, добра і правдивості.

Обладнання: кімната, уквітчана вишитими рушниками; на столі, застеленому вишитою скатертиною, різні вироби з тіста (коржі з маком, пампушки, пиріжки, тістечка, печиво).

На центральному столі - житня паляниця, сіль та колоски жита. На дошці написані прислів'я про хліб.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

Діти, сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не уявити ні степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

А про що саме, спробуйте дізнатися із пісні.

Звучить «Хліб - усьому голова», сл. Драгомирецького, муз. Яворика.

Вчитель: Так про що ми будемо говорити?

Діти: Про хліб!

Вчитель: Правильно, будемо вести мову про людську святиню - хліб наш

насущний...

III. Робота над засвоєнням теми і мети уроку.

Певно, ви чули, малята,

Вже не раз такі слова:

"Хліб - потрібно шанувати!

Хліб - усьому голова!

Він вічний і святий цей хліб,

Чи в паляниці на столі у хаті,

Чи зв'язаний в важкий тужавий сніп,

Де колоски шепочуться вусаті".

Вчитель: 3 давніх-давен наш український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб - достаток, сіль - гостинність і щирість, а честь - то людська гідність. Хліб - оберіг сім'ї, родина - основа людського життя. У давнину вирощували хліб у тяжкій праці. Землю орали сохою, зерно висівали вручну, (вчитель показує малюнки). А коли зазеленіють хліби, за українським звичаєм, люди виходили в поле родиною і тричі обходили його, несучи на руках хліб і сіль, щоб виріс великий урожай. І коли приходив час збирати врожай, то теж на поле в перший день виходили цілими сім'ями хлібороби, чисто одягнені, з хлібом у руках. Господар, повернувшись на схід сонця, промовляв: "Дай, Боже, час добрий, і в пору, і в доброму здоров'ї пожати, тай на той новий рік почекати". Жали золоті колосочки серпом, або скошували косою. Снопи складали в копички. А перший вижатий сніп приносили додому, примощували на покутті, де він стояв до закінчення жнив. Молотили зерно ціпом, мололи на жорнах. У народі кажуть: важка праця хліборобська, але люди раділи за свою працю, поверталися до рідної хати, де пахло любистком і м'ятою, і співали пісні.

Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. У давніші часи немовля разом з материним молоком уживало хліб: замість сучасних сосок їм давали обгорнуту в полотняну тканину м'якушку.

А коли ненька гойдала дитя в колисці, то говорила так:

Хліба нема.

Був буханець

З'їв баранець.

Була крижинка,

З'їла дитинка.

Старі люди казали дітлахам: "їжте на здоров'я та сил набирайтеся. І запам'ятайте: не ми хліб носимо, а хліб нас". Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Будь-яке свято не обходиться без паляниці. З хлібом і сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом проводжають молодих до шлюбу, хліб приносять у дім новонародженого, виряджаючи сина в далеку дорогу, мати загортала в рушник житній окраєць. Хліб і рушник - одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушникові - гостинність українського народу.

Вчитель (звертає увагу учнів на виставку книг):

Багато про хліб написано в книгах. Не перелічити пісень, легенд, загадок, прислів'їв про хліб.

Відгадайте загадку:

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний,

Хоч сам маленький,

Проте дорогий.

Сядемо обідати -

Він на столі.

Люблять його

І дорослі, й малі. (Хліб).

А хто з вас знає загадки про хліб?

(Діти загадують загадки).

В землю кидалося,

На повітрі розгулялося,

В печі гартувалося,

Запахом своїм всіх приваблює. (Хліб).

Мене ріжуть, мене б'ють,

Мучать і на порох труть.

Безперестанку гублять,

І всі мене дуже люблять. (Хліб).

І грудкувате, і ніздрювате,

І кисле, і крихке, а за все миліше. (Хліб).

Б'ють мене ціпами, ріжуть мене ножами,

За те мене отак гублять,

що всі мене дуже люблять. (Хліб).

Учениця: А я знаю прислів'я про хліб:

"На чорній землі білий хліб родить".

"Зима із снігом - літо з хлібом".

"Хліб та вода - нема голода".

"Хліб -батько, вода - мати".

"Хочеш їсти калачі - не сиди на печі".

"Як є хліб, то і до хліба буде".

"Хліб - усьому голова".

"Коли хліб на возі - не буде біди в дорозі".

"Посієш вчасно, збереш рясно".

"Поки зерно в колоску - не засиджуйся в холодку".

"Паляниця - хлібові сестриця".

Вчитель: "Без хліба - немає обіду", - кажуть у народі. Не вистачило хліба до обіду - і всі кладуть ложки. Хліб на столі - то найбільше багатство. До нього треба ставитися зі святістю. А ще в народі кажуть: "Не кидайся хлібом - він святий". Кинути хліб - то великий гріх. Хліб завжди шанували, як святиню цінували.

Учні: - Не кидайсь хлібом! Він святий! -

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

- Не грайся хлібом, то ж бо гріх! -

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

IV. Фізкультхвилинка.

V. Робота з підручником (ст. 70).

 

1. Читання тексту вчителем.

2. Читання тексту учнями.

- Про що говориться в тексті? Як роблять хліб?

- Чому в народі хліб називають святим?

Ознайомлення з молитвою "Отче наш" Музичний супровід "Отче наш" (хорове виконання).

Словничок.

Насущний - дуже потрібний для нашого життя.

VI. Робота в зошиті.

VII. Підсумок уроку.

Про що ми говорили сьогодні на уроці? (Про хліб).

Тож шануйте хліб, як найдорожчий у світі скарб. Бережіть хліб. Нехай така бережність стане законом кожної сім'ї, кожного із нас.

Хліб - усьому голова,

Сила від хліба, а хліб від землі.

Хліб - батько, вода - мати.

Сій хліб у годину - будеш їсти кожну днину.

 

Варіант уроку

Мета: познайомити дітей із значенням хліба, як плоду людської праці; виховувати пошану до хліба, людської праці; ознайомлення з духовно-моральними цінностями на основі християнських традицій в Україні.

Виховувати у дітей християнські риси - працьовитість, пошану до людей праці, схильність безкорисливо творити добро.

Обладнання: кольорові олівці, диск із музичним супроводом ("Отче наш", хорове виконання), знаряддя праці для випічки хліба, предмети українського побуту.

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

- Які прислів'я про працю та ледарство ви приготували вдома? Як ви їх розумієте? (домашнє завдання).

- Як ви думаєте що дає людині праця?

II. Повідомлення теми і завдань уроку.

Запропонувати дітям прочитати вірш, який записаний на дошці:

Одвічно славний труд людини!

Де хліб є на столі, там пісня щастя лине.

- Як ви вважаєте, про що піде мова на сьогоднішньому нашому уроці? Багато чудесного і прекрасного є в світі. Одне з найбільших чудес, які дав нам Творець - це хліб. Хліб - це те, що завжди було турботою і радістю людини, чому вона віддавала свій труд і талант. Хліб для кожного з нас звичний, як сонячне світло чи дихання, і такий необхідний. Без хліба не можливо уявити жодного нашого дня.

III. Сприймання та усвідомлення нових знань.

- Як народжується хліб? Дуже давно люди навчилися  вирощувати і обробляти хліб. Було це приблизно так: (грамзапис Г. Демченко „Красно дякуємо за хліб").

- Прочитайте слова записані на дошці ЖИТО, ЖИТНІЙ, ЖИТТЯ.

- Cлова мають однакову частинку. У нашій мові вони з'явилися давно. Жито було символом життя й достатку, тому часто можна було почути слово „жито" в народних піснях.

Заспіваймо, родино,

Щоб нам жито родило,

Щоб жито, ще й овес,

Щоб зібрався рід увесь.

Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею радісні надії та клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів та довгих зимових вечорів настала можливість вийти на залиті сонячним світлом поля. Навесні дівчата й хлопці у веснянках, а діти у колективних іграх накликали родючість хлібним нивам.

IV. Фізкультхвилинка.

Діти виконують пісню „Іди, іди дощику".

Коли з'являлися колоски, діти та молодь відправлялися в поле величати хліб - співали, танцювали, просили у Бога гарної погоди для врожаю. На вижатому полі женці залишали кілька стеблин - "бороду", зерно з них витрушували у розпушену серпами землю - на майбутній врожай.

Після того як був зібраний хліб - святкували свято врожаю.

- Як із золотого зерна утворюється паляниця?

(Дітям можна дати домашнє завдання, дізнатися про те, як випікають хліб).

- Зерно перемелюють на біле борошно. В Україні хазяйка, перш ніж приступала до випікання хліба, гарно вбиралася. Народження хліба - свято. Цю працю благословляє Бог.

У борошно додавали води, дріжджів, солі, смачних приправ, щоб вийшло тісто. А з тіста в печі випікали хліб. Для цього готували спеціальні знаряддя: коцюбу (довгу кочергу), дерев'яну лопату, якою садили хліб у піч, і рогач, яким садили горщики.

(Вчитель показує знаряддя або малюнки цих предметів і називає їх).

- Згадайте традиції нашого народу? Коли ми не можемо обійтися без хліба?

- З хлібом приходять сусіди і родичі вітати новонародженого. Хлібом-сіллю зустрічають і проводжали гостей. Житнім зерном обсипають молодих, які йдуть до шлюбу. Хліб завжди окраса столу. Він несе у собі турботу людських рук, сонячне світло, спів польових пташок, духмяність трав. (Читання вірша на с. 70).

Є особливий хліб - паска. Освячується вона у храмі і прикрашає стіл на свято Воскресіння Христового.

- Здавна вважалося, що хліб не лише багатство, а й сила країни. Хліб - це міць і сила нашої держави, це народне добро. Український хліб - найсмачніший. Недарма частина українського прапору - жовтий колір. Сьогодні, хоч наша держава і багата високими врожаями, хліб потребує бережного ставлення до себе, до тих, хто орав землю, сіяв і збирав зерно, пік хліб.

- Зневага до хліба - це великий гріх. Якщо не берегти хліб, то він черствіє або пліснявіє. Але викидати його не можна, краще віддати його тваринам або пташкам. Шанобливе відношення до хліба виховували у дітей постійно. Якщо ж хліб іноді падав на долівку, слід було одразу ж підняти його, поцілувати і покласти хліб на столі низом до верху. Батьки за це карали. Навіть різати ножем хліб годилося тільки "до себе", а не "від себе", щоб тим самим не применшувати його значення. Сідаючи до обіднього столу, люди починали з молитви "Отче наш".

Ознайомлення з молитвою "Отче наш", хорове виконання (музичний супровід) "Отець наш Небесний".

Нехай святиться ім'я Твоє,

Нехай прийде Царство Твоє,

Нехай буде воля Твоя,

Як на небі, так і на землі.

Хліб наш насущний

Подай нам на цей день

Та прости нам борги наші,

Як і ми прощаємо боржникам нашим,

І не введи нас у спокусу,

Але позбав від лукавого.

Амінь.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Робота в зошитах. Розфарбувати малюнок: Хліб - символ Божого Благословення і життя.

VI. Підсумок уроку.

- Чому в народі хліб називають святим? Як треба відноситися до хліба? Які прислів'я про хліб ви знаєте?

Читання вірша М. Рильського "Про хліб".

 

Варіант уроку

Мета: розширити знання учнів про шлях хліба з поля до столу; довести до відома, що хліб - результат праці багатьох людей; розширювати кругозір, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати увагу, спостережливість, кмітливість; виховувати шанобливе ставлення до хліба, праці хлібороба, рідної землі.

Стіл накритий рушником, на ньому хлібобулочні вироби, сіль.

Вчитель: Любі діти! Ви вже знаєте, що в світі є багато чудесного і прекрасного. Сьогодні ми з вами поговоримо про одне з найбільших чудес, які нам дав Господь. Чим пахне зараз у класі? (Хлібом).

Ось він -

Хлібчик духовитий -

3 хрустом кірочки смачним,

Ось він -

Теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з'явився він.

Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Хліб, який народжений працею, зарум'янений, пахучий, вірний наш годувальник. Хліб - основа життя, Божий дар, а тому - святий. Кожен з нас у щоденній молитві „Отче наш" просить у Отця нашого небесного дати нам хліба на кожен день, не залишати у голоді. Усі ми маємо шанобливо, з любов'ю і повагою ставитись до хліба.

Хліб залишається хлібом і в спеку, і в морози, і навіть через роки, бо висушений хліб -все одно хліб. Наше життя нерозривно пов'язане з ним. Він з нами і в горі, і в радості. Раніше в Україні господині щодня пекли житній хліб. Він у кожній хаті обов'язково лежав на столі, а біля нього стояла сіль. У неділю і у свята з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки. З прісного тіста випікали коржі й млинці. Їжею й окрасою був хліб на різних святах і обрядах. З хлібом ідуть до новонародженої дитини, зустрічають молодих на весіллі і несуть на похорон, на Різдво виробляють пироги з маком і капустою, а на Великдень печуть особливий хліб -паску. З хлібом на рушнику навесні йшли оглядати поле, сіяти, жати. Хлібом-сіллю і нині ми зустрічаємо дорогих гостей.

Запах, який ми відчуваємо зараз, - це запах життя. І він робить хліб живим. Здавна хлібу надавали округлої форми, порівнюючи його з сонцем. Давайте пройдемо той шлях, який проходить хліб з поля до нашого столу. А допоможе нам хлопчик-хлібороб.

Учень показує ілюстрації, розказує вірш П. Каганової.

Навесні посію                                                             І зерно в комори

Зерна в полі чистім,                                                   Річкою поллється,

Хай над ними світить                                               А коли помелють -

Сонце променисте.                                                   Борошном назветься.

На веселім вітрі                                                          На заводі пекар

Зашумить колосся,                                                     Хліб спече з любов'ю,

Стане золотою                                                           Скаже: "Любі діти,

Урожайна осінь.                                                        Їжте на здоров'я!"

Учень: Легенда розповідає:

Якось засперечались орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав - сонце, пекар - вогонь. А мудрець мовив: „Ви забули про людину. Хліб - творіння рук людських".

Вчитель: Важкою працею дістається хліб роботящим рукам. Хто ж докладає зусиль для того, щоб ми кожного дня мали свіжий хлібчик на столі?

З'єднати слова з малюнками: оре землю, сіє зерно; жнива; млин; хлібозавод; магазин; стіл; пекар; мірошник; продавець; тракторист; сім'я; комбайнер.

Сценка "Трудівник і ледар"

Ледар: - Нащо тримаєш хліб у руках? Дай його мені.

Трудівник: - Я б тобі його дав, але він дуже дорогий для мене. Щоб його дістати, треба раніше виорати землю.

Ледар: - Тоді вже можна їсти?

Трудівник: - Ні, треба ниву спочатку засіяти.

Ледар: - Після цього можна їсти?

Трудівник: - Ні, треба дочекатись, поки виросте зерно.

Ледар: - І їсти?

Трудівник: - Ні, ще треба його скосити.

Ледар: - А тоді вже їсти?

Трудівник: - Ні, необхідно його змолотити.

Ледар: - Тоді можна їсти?

Трудівник: - Ні, треба зерно ще змолоти на борошно, а потім випекти хліб.

Ледар: - І вже їсти?

Трудівник: - Так, але такому ледачому не дадуть!

Вчитель: Щоб перевірити, чи уважно ви слухали, проведемо гру "Що далі?"

Для того, щоб виростити добрий урожай, треба спочатку поле виорати. "Що далі?" Кому я кину м'яч, той повинен швидко продовжити розповідь.

Проводиться гра.

Вчитель: Давайте разом заспіваємо давню косарську пісню "Вийшли в поле косарі".

Учні виконують пісню, показуючи відповідні рухи.

Вийшли в поле косарі,                                           А ввечері холодком

Косять ранком на зорі.                                            Клали в копички рядком.

Учні в костюмах розказують вірш П. Воронька "Бублик і паляниця".

Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:

- Ти засмагла, чорнолиця -

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

Усмішку щасливу.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

- Ти - для діток подарунок,

Я - буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж - як рідна мати.

Робота з зошитом.

Вчитель: Які вироби з тіста ви бачите на малюнку? На чому вони лежать? Що ми бачимо на другому плані?

Які кольори ми доберемо до цього малюнка? Чому?

(Розфарбовування малюнка).

Вчитель: Ким би ти не став у житті, ніколи не зможеш обійтися без хліба. У хлібі душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця. Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

Їж, друже, хліб і не кидай додолу,                                        Шануймо хліб насущний наш, людино,

А підніми, коли не там лежить.                                 І в нинішній, і у прийдешній день.

А коли сідаєш, друже, ти до столу,                            Щоб з колоска не випала й зернина,

То пам'ятай, що хліб - то означає життя.                Нехай зі столу й крихта не впаде.

Хліб хай буде в кожній хаті на столі, прикритий вишитим рушником і освячений молитвою нашою. І ніколи не говоріть, що хліб черствий. У народі кажуть: "Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми".

Учні розказують вірш Л. Забашти "Сівачі", засівають всіх зерном.

Сійся, родися,

Жито-пшениця,

Жито-пшениця,

Всяка пашниця.

Хай в нашій хаті

Пахне хлібами,

Пахне хлібами,

Ще й пирогами.

Вчитель: Хай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

Проводиться гра "Пиріжок".

Всі діти, крім одного, Покупця, стають ключем, поклавши руки один одному на плечі. Передній зветься Пекарем, всі за ним - Піч, а останній - Пиріжок. Покупець питає у Пекаря: - "Де мій пиріжок?" - "Он за піччю лежить", - відповідає Пекар.

"Він біжить!" - кричить Пиріжок, відривається від гурту й Пекаря, намагається стати попереду, а Покупець його ловить. Коли Пиріжок стане попереду, то сам стає Пекарем, а Покупець знову ловить. Коли ж піймає Покупець, то він стає Пекарем, а Пиріжок - Покупцем.

 

Варіант уроку

Мета: продовжити знайомити учнів з основними духовно-моральними цінностями; вчити дітей відтворювати на малюнках та у творчих роботах своє ставлення до світу добра і зла, до своїх ближніх.

Допомагати учням пізнавати й сприймати морально-етичні цінності та застосовувати їх у своїй поведінці; виховувати у дітей християнські риси: любов до Бога, людей, працьовитість, здатність долати трудноті, схильність безкорисливо творити добро; виховувати бережливе ставлення до хліба, пошану до праці людей.

Обладнання: підручник, робочий зошит, музичний супровід "Отче наш", хорове виконання.

Хід уроку

 1. Організаційний момент.

11. Мотивація навчальної діяльності.

Робота над прислів'ям "Хліб - святиня, хліб - життя".

Запитання до дітей:

- Чому так кажуть люди?

Учитель: Хліб та сіль на столі, прикриті рушником чи краєчком скатертини, здавна в народі вважається першою ознакою гостинності.

За всіх часів і в усіх народів найбільша святиня - хліб - займає почесне місце на столі. Тяжко діставався хліб насущний у давнину. Згадаємо слова Т.Г. Шевченка:

А я стою похилившись,

Думаю, гадаю,

Як то тяжко той насущний

Люди заробляють

Тому в народі до хліба ставляться з такою пошаною, передають це ставлення своїм дітям і онукам.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда вчителя.  Нашому народу завжди були притаманні щедрість і доброта. Адже наші пращури були хліборобами, вони сіяли і вирощували хліб, і ця щедрість - від землі-матінки.

Батьки ніколи не залишали у полі хліб, не викидали його, несли, як святиню, додому своїм дітям.

2. Вивчення скоромовки:

На печі, на печі

Смачні та гарячі.

Пшеничні калачі

Хочеш їсти калачі,

Не сиди на печі.

3. Прислів'я та приказки:

"На чорній землі білий хліб родиться".

"Без солі, без хліба немає обіду".

4. Робота за підручником (с 70-71).

а) читання тексту.

б) читання вірша М. Рильського "Про хліб".

Запитання:

Чому в народі хліб називають святим? Як треба ставитися до хліба?

IV. Фізкультхвилинка.

Гра "печу, печу хлібчик"

Печу, печу хлібчик                                           (Удають, що місять хліб)

Дітям на обідчик

Беру, беру лапку,                                              (Присідають, беруть тісто,

Кладу на лопатку.                                            піднімаються, тримаючи тісто на лопаті)

Шусть у піч!

Шусть у піч!                                                      (Кидають тісто у піч)

(Повторюють кілька разів).

V. Ознайомлення з молитвою «Отче наш» (музичний супровід, хорове виконання).

VІ. Робота в зошиті.

Завдання: розфарбувати малюнок. Хліб - символ Божого благословення і життя.

VII. Підсумок уроку.

1. Звідки до нас на стіл приходить хліб?

2. Хто його вирощує?

3. Хто благословляє працю хліборобів?

4. Якщо залишається хліб після обіду, як його можна використати?

5. Як ти вчиниш, якщо побачиш, що хтось у їдальні кидається хлібом?

Варіант уроку

            Мета: формувати знання про працю хлібороба, виховувати в дітей повагу до хліба, дбайливе, бережливе ставлення до нього, патріотичні почуття до рідної землі, своєї родини, розвивати зв'язне мовлення, збагачувати активний словниковий запас.

Обладнання: ілюстрації та дитячі малюнки на тему "Хліб - усьому голова", хліб на вишитому рушнику, снопик колосків, вироби з борошна, CD диск.

Хід уроку

 

 1. Організація класу.

2. Оголошення теми уроку.

- Якби вам, мої любі діти, раптом спало на думку запитати у дорослих: "Що таке хліб?" Ви почули б у відповідь таке: "Хліб - це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі".

- Сьогодні ми говоритимемо на уроці про хліб наш насущний.

З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб як найбільшу святість. Борони, Боже, щоб хтось поклав його сподом догори. Змести крихти хліба на землю вважають великим гріхом.

Мрії про достаток відбилися в народній творчості.

  • Якщо хліб і вода - не страшна селянинові біда.
  • Як є хліб, то й до хліба буде.
  • Хліб - батько, вода - мати.
  • Риба - вода, ягода - трава, а хліб - усьому голова.
  • Хліб на столі - достаток у хаті.
  • Паляниця - хлібові сестриця.
  • Найсмачніший - хліб від свого мозоля.
  • Пахучий, як хліб. Добрий, мов хліб. Круглий, наче хліб. Теплий, мов хліб. Здоровий, як хліб.

3. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

- Які ви знаєте назви хліба?

- Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (печиво, бублики, вафлі, макарони і т.д.).

- Скільки коштує буханець хліба сьогодні?

- Як потрібно відноситись до хліба?

4. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

- Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа його життя і найдорожча святиня. Українці з давніх-давен були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Було таке повір'я: "Хліб на столі - Бог у домі".

В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей.

Візьму я в руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Цей хліб рум'яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він скарб найбільший на землі.

5. Фізкультхвилинка.

- Чи знаєте ви, як хліб прийшов до столу?

- Ще восени колгоспники починають піклуватись про врожай майбутнього року. Вони зорюють землю, сіють зерно, доглядають за посівами, під час жнив збирають урожай.

- Якими машинами збирають урожай?

- А потім на грузовиках відвозять зерно на елеватори та до млина. Із млина змелене зерно постачають на хлібозавод. Із борошна на хлібозаводі печуть паляниці, батони, бублики - все, що ви так любите.

- За давніх часів привчали дітей любити та шанувати хліб. Дуже пильнували, щоб хліб не впав додолу. За гріх вважалось надкусити і не доїсти шматок. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали.

Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не переступав через нього. Потрібно було підняти, обтрусити і покласти на видному місці - птахам.

6. Закріплення та осмислення знань.

1. Робота з підручником, стор. 70-71.

- Пам'ятаймо, що в хлібі - велика праця, що хліб - святий. Зневага до хліба - великий гріх. У найпершій молитві, звертаючись до Отця Небесного, ми просимо: Отче наш! Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І Бог, який любить нас, дає нам усе необхідне для життя.

- Ознайомлення з молитвою "Отче наш", прослуховування хорового виконання "Отче наш" (муз. супровід, CD диск).

- Читання статті с. 70-71.

- Словникова робота.

Насущний - дуже потрібний для нашого життя.

- Відповіді на запитання:

- Чому в народі хліб називають святим?

Фізкультхвилинка.

Слухання вірша Максима Рильського "Про хліб" (музичний супровід CD диск)

2. Робота в зошиті. Розфарбування малюнка.

6. Підсумок уроку.

1. Підсумкова бесіда.

Хліб - святий. Пошана до хліба - пошана до праці людської. Дякуймо Богові за хліб щоденний. Пам'ятаймо, що добрі вчинки - це їжа для нашої душі.

Розпитайте дідуся, бабусю про їх життя та ставлення до хліба.

Правила.

  • Не топчи хліба, не кидай недоїденого, не гордуй ним.
  • Побачиш хліб - нахилися, підніми, очисти від пилу, поклади осторонь. Нехай з'їдять його птахи.
  • Про людину суди з того, як вона шанує хліб.
  • Твої батько й мати дали тобі перший хліб. Твій обов'язок - дати їм останній.
  • Старі люди вміють шанувати хліб - шануй і ти їх за це, вчись у них.
  • Не відрізуй собі шматок хліба більший, ніж можеш з'їсти. Пам'ятай про тих, кому через це може не дістатись ані крихти.
  • Якщо людина попросила хліба в тебе - переламай свій шматок навпіл, навіть якщо він у тебе останній.
  • Коли ти нарізаєш хліб, по старшинству наділяй ним усіх, хто сидить за столом. Собі ж запиши останній шматок.


Схожі матеріали:

Категорія: Християнська етика | Переглядів: 2563 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: етики, християнської, 28, уроку, розробка, християнська етика | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика