Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [243]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [67]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2011 » Травень » 25 » Пресвята Богородиця » Реколекційні науки: Марія ще й тому наше життя, що випрошує нам ласки витривалості
19:04
Реколекційні науки: Марія ще й тому наше життя, що випрошує нам ласки витривалості
Витривалість аж до кінця – велика Божа ласка; при цьому, згідно з рішенням Тридентського Собору, цей дар дається цілковито задармо, його не можемо собі заслужити. Однак св. Авґустин учить, що всі ті, хто його в Бога просять, одержують від Бога ласку витривалості, а згідно із Суаресом, отримують її безвідмовно, якщо тільки до останніх днів благають про це Бога. Окрім того, як пише св. Роберт Беллярмін, про цю ласку треба щоденно молитися, аби її день-у-день отримувати.
Отже, якщо це правда – а це судження загальноприйняте, як доведено в V-му розділі, – то всі ласки, які дає нам Бог, переходять через руки Марії, то правда є так само те, що лише через руки Марії можемо отримати і найвищу з ласк, тобто витривалість до кінця! І з певністю її отримаємо, якщо завжди і з довірою молитимемося до Матері Ісуса. Вона сама наділяє тією ласкою всіх, хто Їй вірно служить в житті (…).
Аби зберегти життя Божої ласки, ми маємо конечну потребу надприродної сили у захисті від усіх ворогів для нашого спасіння. Отож силу ту отримуємо тільки завдяки заступництву Марії: "У Мене рада і помисл; Я – розум, у Мене сила” ( Пр. 8, 14-15). Бог поклав цей дар у Мої руки, щоб Я могла його розділити між Своїми слугами. Через Мене владарюють царі. Через Мене слуги Мої панують над усіма своїми помислами і намірами, і в такий спосіб стають здатними вічно панувати у Небі”. О, яку силу мають почитателі великої Владичиці, яку міць до спротиву всім сатанинським спокусам! Марія – це та віра, про яку мовиться у Пісні пісень: "Шия твоя, немов Давидова башта, збудована для трофеїв. Тисячі щитів на ній повисло, усе зброя відважних” (Пп. 4, 4). Марія для тих, хто Її любить і до Неї прибігає за поміччю у боротьбі, є сильною вежею, міцно огороженою. У Ній знайдуть вони щити і броню для боротьби з пеклом (…).
Нещасні ті душі, які покинули свій захист, перестали почитати Марію і в небезпеках звертатися до Неї! "Що сталося б із світом, – волає св. Бернард, – якби колись не зійшло сонце? Безладдя, темінь і страх. Коли якась душа занедбує набоженство до Марії, її відразу опановує темінь, про яку сказано у Святому Письмі: "Наводиш тямряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі лісові” (Пс.104, 20). Коли ж в душі не світить Боже світло і ніч там панує, вона стає лігвом усяких гріхів, навіть сатани. "Біда, – каже св. Анзельм, – біда тим, хто погорджує світлом цього сонця, тобто набоженством до Марії”. Св. Франциск Борджія слушно побоюється, чи ласки витривалості отримують ті, у кого він не бачив виняткового набоженства до Пресвятої Владичиці. Якось він запитав кількох новиків, до кого із святих вони мають виняткове набоженство, і переконався, що ніхто з них не жив особливим почитанням Марії. Звернув на це увагу керівникові новіціяту, щоб пильніше над ними чував. І вони потім втратили ласку покликання, і покинули Ісусове Згромадження.
Так само мав слушність св. Герман, коли називав Пресвяту Владичицю Подихом християн, бо як тіло не може жити без дихання, так душа – без прибігання до Марії і поручення себе Тій, за заступництвом якої можемо отримати Божу ласку і в ній жити. Бл. Алан зазнав колись багато важких спокус і ледь їм не піддався, бо занехаяв заступництво Марії. Тоді з’явилася йому Пресвята Владичиця й суворим голосом промовила до нього: "Коли б ти себе поручив Мені, не опинився б у цій небезпеці”.
Марія взиває до нас: "Щасливий чоловік, що Мене слухає, що день-у-день біля дверей Моїх чуває, біля Моїх одвірків стоїть на сторожі” (Пр. 8, 34). Благословенні, хто слухає Мій голос і старається завжди приходити до дверей Мого милосердя, щоб шукати в Мені світло і допомогу. Марія випросить такому Своєму слузі освячення і потрібні сили, щоби покинув проступки і вступив на дорогу чеснот. Тому Папа Іннокентій ІІІ називає Її так гарно: Місяцем нічним, Зорею ранішньою, Сонцем ясного дня. Марія – місяць для тих, хто під загрозою ночі гріха, Вона освітлює їх, щоби пізнали свою негідну поведінку. Для тих, котрі вже пізнали свій грішний стан, – зоря, бо Вона стає попередницею сонця для того, щоб вони могли покинути гріх і вернутись до ласки Божої. А для тих, хто має Божу ласку, – сонце, світло якого охороняє від падіння в прірву (…).
Кажуть, що слуги Марії укриті подвійними шатами (пор. Пр. 31,21-22). Корнелій а Лапіде пояснює, що Марія одягає Своїх вірних почитателів у чесноту Сина і Свою, а ті, хто носить такі шати, відзначаються великою витривалістю. Тому св. Філіп Нері завжди нагадував тим, хто каявся: "Моє дитя, якщо прагнеш витримати, почитай Марію”. Так само говорив св. Берхманс, єзуїт: "Хто любить Марію, той набуває дару терпіння”. Гарний роздум на цю тему снує монах Руперт, пояснюючи оповідку про марнотратного сина. Каже, що якби жила мати марнотратного сина з євангельської оповіді, то він або ніколи не покинув би отчого дому, або принаймні швидше до нього повернувся б. Тому хочу з цього приводу сказати, що той, хто є сином Марії, або ніколи не віддаляється від Бога, або – з поміччю Марії – тут же до Нього повертається.
О, якби люди любили найласкавішу і наймилосерднішу Царицю і якби у всіх спокусах тут же до Неї прибігали! Хто ж би тоді упав? Хто тоді був би засуджений? Бо лише той падає і губить себе, хто не прибігає до Марії. Св. Вавринець Юстиніан уважає, що Пресвятої Владичиці стосуються такі слова із Книги Сираха: "Я ходила по хвилях морських” (Сир. 24, 8) і вкладає в Її уста таке зізнання: "Ходжу разом зі Своїми слугами посеред бурі, яка їх захопила, аби їм помагати і хоронити від падіння” (…).
Закінчимо ці роздуми словами св. Бернарда: "Людино! Відколи ти є, знаєш добре, що в цьому житті мусиш радше перебувати серед небезпек і бурь, ніж ступати по спокійній землі. Якщо не хочеш втопитися, не відвертай очей від зірки морської, тобто Марії. Споглянь на зорю, клич Марію. В гріховних оказіях, у боротьбі зі спокусами, у переживаннях згадуй собі, що Марія може тобі помогти, і тут же благай Її підтримки. Нехай Її потужне ім’я ніколи не покидає твого серця, завжди йому довіряй; нехай воно ніколи не сходить з твоїх уст, завше його згадуй. Якщо ступатимеш за Марією, то не зійдеш із дороги спасіння. Доки призиватимеш Її, доти не втратиш надії; якщо Вона тебе підтримає, не впадеш; якщо тобою опікується, не мусиш боятися згуби, і якщо тебе провадить, легко спасешся. Одне слово: якщо Марія взяла тебе під охорону, цілком певно зазнаєш небесного щастя. "Це роби і будеш жити” (Лк. 10,28).

Приклад
Загальновідома історія св. Марії Єгиптянки, описаної в першій книзі житій отців-пустельників. Маючи років дванадцять, вона втекла з отчого дому і подалася до Александрії, де вела спосіб життя, що спричинив розпусту в цілому місті. Після шістнадцяти років блуду, волочачись по світу, прибула до Єрусалиму, де якраз проходили урочистості у честь Святого Хреста. Ведена радше цікавістю, ніж побожністю, вона хотіла разом з іншими увійти до святині. Але при самих дверях відчула, що її відпихає якась невідома сила. Ще раз спробувала, але її знову відіпхнуто, і так аж чотири рази. Тоді нещасна пішла у закут храмового подвір’я і, просвітлена ласкою, зрозуміла, що то сам Бог виштовхав її зі Своєї святині за її розпусне життя. На щастя, піднесла очі і побачила образ Марії, на стіні піддашшя. Звернулася з плачем до Неї і сказала: "О Мати Божа, змилуйся наді мною, бідною грішницею. Знаю, що через свої гріхи не заслуговую на те, щоб Ти на мене глянула, але оскільки Ти – Прибіжище грішників, через любов Свого Сина Ісуса допоможи мені, дозволь увійти до святині, бо я хочу змінити життя і відбути покуту там, де мені покажеш”. Тоді вона почула внутрішній голос, ніби їй Пресвята Владичиця відповіла: "Якщо ти прибігаєш до Мене і прагнеш змінити життя, увійди до святині; її брама не буде більше для тебе зачиненою”. Отож увійшла грішниця, притулилася до Святого Хреста і облила його сльозами, потім повернулася до ікони і сказала: "Владичице моя, я готова! Де маю відбувати покуту?” Пресвята Владичиця відповіла їй так: "Іди за Йордан, там знайдеш місце свого спочинку”. Жінка висповідалася, прийняла св. Причастя, переправилася через ріку і зайшла в пустелю. Зрозуміла, що тут має покутувати. У перші роки її життя в пустелі злі духи дражнили її страшними спокусами, аби знову привести до падіння. І що вона тоді робила? Поручала себе тільки Марії, а Вона випрошувала їй силу. Завдяки цьому жінка вистоювала перед напастями протягом сімнадцяти років. Тоді боротьба припинилася. Після 57-их років життя в пустелі, коли мала вже 87 літ, за дорученням Провидіння її відвідав монах Зозумус. Вона оповіла йому про ціле своє життя і попросила, щоби прийшов за рік і приніс їй св. Причастя. Святий монах виконав її бажання. Прийнявши св. Причастя, покутниця прохала його, щоб іще її відвідав. Зозумус так і зробив, але застав уже мертвою; її тіло огорнуло голубе світло, а біля голови був такий напис: "Тут поховано тіло бідної грішниці. Молися за неї”. Монах поховав її у ямі, яку вигріб лев, що звідкись надбіг, а коли повернувся до монастиря, усім оповідав про чуда Божого милосердя у житті цієї покутниці.

Молитва
О Мати милосердя, Пресвята Діво, оце біля Твоїх ніг зрадник, котрий відплатив невдячністю за Божі ласки, отримані через Твої руки, зрадив Тебе і Бога. Але Ти знаєш, о Владичице, що моя нужденність не відбирає моєї довіри до Тебе, а ще її примножує, коли бачу, що мій нещасний стан посилює Твоє співчуття. Покажи, Маріє, що Ти для мене така ж, як для всіх, що до Тебе взивають: повна великодушності і милосердя. Мені того достатньо, що на мене дивишся і мені співчуваєш. Якщо Твоє Серце співчуває мені, то певно не залишить мене без допомоги. А коли Ти мені допоможеш, то кого ще я можу боятися? Не боюся вже нічого, не лякаюся своїх гріхів, бо Ти можеш виправити шкоду, яку я вчинив. Не боюся сатани, бо Ти міцніша від пекла; не боюся Твого Сина, який на мене справедливо сердитий, бо одне Твоє слово Його вблагає. Боюся тільки, щоб з власної вини не перестав поручатися Тобі у спокусах і щоб через це не погубив себе. А тому Тобі нині обіцяю: хочу завше прибігати до Тебе, допоможи мені здійснити цю постанову. Глянь, як досконало вмієш заспокоювати таких бідних, як я, що прагнуть підтримки.
О Мати Божа, моя віра в Тебе велика. Від Тебе очікую ласки, щоб належно оплакувати свої гріхи, від Тебе сподіваюся сили, щоб не впасти у майбутньому. Якщо я хворий, Ти можеш мене оздоровити, о небесна Лікарко. Якщо моя вина мене ослабила, Твоя допомога мене зміцнить. О Маріє, від Тебе всього сподіваюся, бо Ти у Бога все можеш. Амінь.

СВЯТИЙ АЛЬФОНС МАРІЯ ДЕ ЛІҐУОРІ


Схожі матеріали:

Категорія: Пресвята Богородиця | Переглядів: 2001 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: молитва, Реколекції, СВЯТИЙ АЛЬФОНС МАРІЯ ДЕ ЛІҐУОРІ, наука Церкви, реколекційні науки, настанови, проповід, Пресвята Богородиця, повчання, Діва Марія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Дитятку Ісусу

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2020©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика