Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [243]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [67]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2011 » Жовтень » 5 » Пресвята Богородиця » Реколекційні науки: Які великі доброта і милосердя Марії
12:16
Реколекційні науки: Які великі доброта і милосердя Марії
Св. Бернард, мовлячи про велике милосердя Марії до нас, нещасних, пише, що Вона для нас – та обітована земля, що наповнена молоком і медом, яку Бог пообіцяв євреям. А св. Лев каже, що Марія така милосердна, що заслуговує, аби Її називали не тільки милосердною, а й самим милосердям. Св. Бонавентура вчить, що Марія стала Матір’ю Божою лише через нас, нещасних, і що Їй доручено обдаровувати милосердям; а потім, роздумуючи над величезною увагою, з якою Вона займається всіма нещасними, а одночасно і тією незмірною добротою, котра нічого іншого не прагне, тільки того, щоб прийти на поміч потребуючим, розповідає: "Коли дивлюся на Тебе, Маріє, мені здається, що вже не бачу Божої справедливості, а тільки Боже милосердя, Яким Ти переповнена. Одним словом, доброта Марії така велика, що – як висловлюється монах Гюеррик – Її милостиве Серце ні на хвилю не перестає уділяти нам щедрих ласк”.
"Чого ж іншого, – взиває св. Бернард, – можна очікувати із засобу милосердя, як не милосердя?” Тому про Марію також розповідають, що Вона "мов маслина ота на рівнині пишна” (Сир. 24, 14). Бо як з маслини не тече нічого іншого, тільки олія (символ милосердя), так руки Марії нічого іншого не дають, а лише ласки і милосердя. "Тому слушно, – як зауважує о. Людвик де Понте, – Марія може бути названа Матір’ю маслини, якщо Вона є Матір’ю милосердя. Коли ж звертаємося до Марії з просьбою, аби нагородила нас єлеєм милосердя, то не повинні боятися, що Вона нам відмовить, як то вчинили мудрі панни з дурненькими, сказавши їм: "Щоб часом і вам, і нам не забракло” (Мт. 25, 9). "Марія має у достатку єлею милосердя, як зауважує св. Бонавентура. Тому св. Церква називає Її не тільки мудрою, але й наймудрішою. Це свідчить, каже Гуґо від св. Віктора, що Марія так обдаровує ласками і милосердям, що може наділяти без боязні, не переживаючи, що Її запаси коли-небудь вичерпаються”.
Однак запитую, чому йде мова про ту маслину, що стоїть на рівнині, а не про ту, що росте в саду, оточеному муром або частоколом? Кардинал Гуґо відповідає: "Щоби всі могли Її бачити і прибігати до Неї за допомогою у своїх потребах”. Таку ж прекрасну думку висловлює також св. Антонін: "До маслини, що росте на полі, кожен може підійти і зірвати плоди; так само всі можуть усі прибігати до Марії, праведники і грішники, аби отримати від Неї милосердя. Скільки ж то кар, – додає святий, – відвернула Своїми милостивими молитвами Пресвята Владичиця від тих грішників, які Їй поручилися!” Тома Кемпійський запитує, чи ж ми могли б знайти якийсь інший безпечний сховок, ніж у милосердному Серці Марії? Там бідний знайде притулок, хворий ліки, сумний потіху, стурбований пораду, опущений допомогу.
Які б ми були бідні, якби не мали Матері милосердя, що так завзято про нас турбується і прагне нас підтримати у наших бідах! "Ось так і з чоловіком, що гнізда не має, а спочиває там, де ніч його застукає” (Сир. 36, 27 Влг.). "Та жінка, – за Йоаном Дамаскином, – це Марія, і де Її нема, терпить кожен хворий”. То правда, адже Бог прагне всім уділити ласки на просьби Марії, і не можемо сподіватися на милосердя, якщо тих молитов забракне. Про це Бог об’явив св. Бриґіді.
А може боїмося, що Марія не добачить наших потреб і не виявить нам співчуття? Відкиньмо ці побоювання. Вона бачить усе краще від нас і – цілком певно – співчуває нам. "Хто ж із святих, – запитує св. Антонін, – так іще змилосерджується над нашими нещастями, як не Марія?” "Де тільки побачить якусь потребу, тут же спішить на допомогу”, – так твердить Річард від св. Віктора. Підтверджує це і Мендозза: "Пресвята Владичиця щедрою рукою складає Свої добродійства, якщо тільки відчуває в цьому потребу”. І ніколи Марія не втомиться виконанням тієї послуги милосердя, як це сама визнає: "І аж до наступних віків не втомлюсь, і в святому житлі служила перед Ним” (Сир. 24,14 Влг.). Кардинал Гуґо так тлумачить цей фраґмент: "Аж до кінця світу Марія не перестане підтримувати людей у їхніх потребах і молитися за грішників, щоб вони спаслися і були визволені від вічної згуби”.
"Цезар Тит, – як оповідає Светоній, – дуже охоче обдаровував ласками тих, які його про них просили, а як не мав на причини, щоб це вчинити, промовляв з печаллю: "Я день змарнував”. Цезар казав це, очевидно, радше через порожнечу і жадаючи похвал, а не через любов до ближнього. А якби нашій Небесній Цариці проминув якийсь день, в якому б не могла уділити жодних ласк, Вона сказала б те саме, хоч з іншої причини, бо Вона повна любові і гаряче прагне засвідчити нам Своє милосердя. "Це прагнення таке гаряче, – каже Бернандин з Бустісу, – що Марія більше думає про те, щоб його отримати. І тому, – констатує, – коли ми до Неї прибігаємо, завжди застаємо Її з руками, повними милосердя і щедрості”.
Прообразом Марії була вже біблійна Ревека. Коли слуга Авраама попросив у неї води, щоб попити, відповіла, що не тільки її подасть йому, а й напоїть його верблюдів (пор. Бут. 24, 19). Те саме каже св. Бернард до Пресвятої Матері: "Владичице, не тільки слугу Авраама, а також і верблюдів напоюєш зі своєї посуди, наповненої вдосталь”. Іншими словами: "Пресвята Діво, Ти милосердна і щедріша від Ревеки і тому не задовольняєшся уділенням ласки зі Свого незмірного милосердя тільки слугам Авраама, тобто вірним Бога, але й даєш її так само верблюдам, тобто грішникам”. Як Ревека дала більше, ніж її про це просили, так і Марія дає більше, ніж тільки те, про що ми молимося. "Щедрість Марії, – стверджує Річард від св. Вавринця, – подібна до щедрості Сина, який завше дає більше, ніж Його просимо”. З тієї причини св. Павло називає Його щедрим для всіх, хто до Нього взиває (див. Рим. 10, 12). Тому один побожний автор так промовляє до Пресвятої Діви: "Владичице, молися за мене, бо Ти зумієш випросити для мене набагато більше ласк, ніж я сам для себе. Ти випросиш мені у Бога набагато більші ласки, ніж ті, які я осмілився б прагнути”.
Коли самаритяни не захотіли прийняти Господа Ісуса і Його науку, св. Яків і св. Йоан сказали до Спасителя: "Господи, хочеш, і ми скажемо, щоб вогонь впав з неба і спалив їх?” На це Спаситель відповів: "Не знаєте, якого духа маєте” (Лк. 9, 24 Влг.). У той спосіб ніби сказав: "Я такий милосердний і лагідний серцем, бо зійшов із Неба, аби спасати, а не карати грішників, а ви хотіли би, щоб вони були засуджені? Вогонь? Кара? Замовкніть, не кажіть Мені нічого про кару, бо це не належить Моєму Духові”. Марія успадкувала повноту духа Свого Сина, і тому не можемо сумніватися в тому, що Вона виявить нам милосердя; бо – як каже св. Бриґіда – названа Матір’ю милосердя, і само Боже милосердя учинило Її такою милостивою і доброю до всіх. Св. Йоан бачив Марію, преображену в сонце: "І знамення велике видно було на небі – жінка, одягнена в сонце” (Од. 12, 1). Св. Бернард, пояснюючи цей фраґмент, так звертається до Марії: "Пресвята Діво, Ти преобразилась у Сонце, тобто в Слово Боже, в тіло людське, а Воно преобразило Тебе в свою силу і милосердя”.
"Наша Цариця, – пише далі святий, – така милосердна і ласкава, що коли якийсь грішник поручається Її милосердю, Вона не шукає його заслуг, чи вартий він вислухання, чи ні, але вислуховує і допомагає” (…).
"Словом, – як розповідає св. Бернард, – Марія повна ласкавості і милосердя”. Як Мати милосердя, стала всім для всіх, а навіть кредитором справедливих і грішників у Своїй незмірній любові. Усім відкриває Своє Серце, аби всі мали доступ до Її милосердя. А оскільки, за словами св. Петра (І Пт. 5, 8), сатана постійно краде і шукає, кого би спокусити, так і Марія, – на думку Бернардина з Бустісу, постійно шукає всіх тих, кому Своїм заступництвом може дати життя і кого може спасти.
"А поза тим ми мусимо усвідомлювати те, – як зауважує св. Ґерман, – що опіка Марії більша і сильніша, ніж ми можемо собі уявити”. "Чому Бог у Старому Завіті був такий суворий у карах, а тепер виявляє милосердя до багатьох ще більших грішників, ніж давні?” – запитує Пельбарт. І сам на це відповідає: "Бог чинить так з любові до Марії та за Її заслуги”. "Світ загинув би вже давно, – пише св. Фульґенцій, – коли б Марія не підтримувала його Своїм заступництвом”. "Ми, однак, – пише Арнольд з Хартресу, – можемо сміливо наближатися до Бога і сподіватися на всі ласки, бо Син – Заступник у Бога-Отця, а Марія – Заступниця у Сина. І чи Отець може не вислухати Сина, як Той покаже Йому Свої Рани, які витерпів за грішників? А чи Син не вислухає Матері, коли Вона вкаже на Свої груди, якими Його вигодувала?” З великою експресією мовить про це св. Петро Хризолог, твердячи, що Пресвята Діва, "винаймивши” Богові помешкання у Свойому лоні, як "винагородження” домагається миру для світу, спасіння для заблудлих і життя для померлих.
"Скільки є таких, – пише целейський монах, – що заслужили на те, аби Божа справедливість покарала їх на вічні муки, але вони були спасенні завдяки милосердю Марії, бо Вона – скарб Бога і скарбниця всіх ласк”. Через це наше спасіння в Її руках. "Тому й прибігаємо ми до достойної Матері милосердя і незламно віримо, що спасемося за Її посередництвом, бо ж Вона, – так уселяє в нас надію Бернардин з Бустісу, – наше спасіння, життя, надія, порада, утіха, милостиня”. "Марія, – пише св. Антонін, – є власне тим троном ласки, до котрого, як нагадує Апостол, маємо прибігати з вірою, що отримаємо змилування Боже і всі потрібні нам засоби до осягнення спасіння. Св. Катерина із Сієни називала Марію Ключницею, Дарителькою Божого милосердя.
Закінчимо ті роздуми чудовим і красномовним вітанням св. Бонавентури: "О ласкава, о милостива, о солодка Діво Маріє. О Маріє, Ти ласкава до бідних, милосердна до тих, хто до Тебе прибігає, солодка до тих, хто Тебе любить, ласкава до тих, хто покутує, милостива до тих, хто йде дорогою чеснот, охороняєш нас від кари Своєю милосердністю, коли уділяєш нам ласки, а Сама насолоджується, офіруючи Саму Себе тим, хто Тебе шукає”.

Приклад

У житії о. Антонія де Кореллі читаємо про такий випадок. Одна жінка мала грішні взаємини з двома молодиками. Коли один з них замордував другого із заздрості, вражена грішниця побігла на сповідь до о. Онуфрія, піяра. Оповіла сповідникові, що невдовзі після вбивства об’явився їй нещасний коханець, цілий чорний, закутий у ланці, огорнений полум’ям. У руках тримав меч. Підніс його догори, хотів ним її вбити. Тоді вона, тремтячи від жаху, заволала: "Чому ж хочеш мене замордувати? Що я тобі зробила?” Тут осуджений крикнув зі злістю: "О нечестива, ти питаєш, що мені зробила? Ти винна в тому, що я втратив Бога”. Бідна грішниця тоді стала кликати Пресвяту Матір. Тоді молодик, почувши ім’я Марії, зник.

Молитва

О Мати милосердя, Ти така милостива, так сильно прагнеш засвідчити Своє милосердя нам, нещасним, і завжди сповняєш наші просьби, тому я, найбідніший зі всіх людей, нині біжу благати в Тебе милості, аби Ти дала мені те, чого прагну. Інші просять Тебе про здоров’я, дочасні добра і маєтки; я, моя Владичице, приходжу Тебе просити те, чого Ти сама прагнеш для мене і що найбільше подобається Твоєму Серцю. Ти ж така смиренна, випроси і мені смирення і зневаги до терпінь. Ти пломеніла любов’ю до Бога, випроси і мені дар святої і чистої любові. Ти так гаряче любила ближнього, випроси і мені любов до всіх, зокрема до тих, котрі мені небажані. Ти була цілком поєднана з волею Божою, випроси і мені примирення із вироками Спасіння. Нарешті, о Ти, Найсвятіша з усіх створінь, зроби і мене святим.
Знаю, що Тобі не бракує любові; Ти все можеш і все хочеш для мене випросити, лише моє власне недбальство у взиванні Тебе або брак віри у Твоє заступництво можуть мене позбавити отримання Твоїх ласк. Але й цю віру і цю ревність у молитві до Тебе Ти однаково сама мусиш мені випросити. Про ці дві найвищі ласки прошу Тебе і цього з вірою від Тебе сподіваюся, Маріє, Мати моя, любове, життя, прибіжище, допомого й утіхо моя. Амінь.

СВЯТИЙ АЛЬФОНС МАРІЯ ДЕ ЛІҐУОРІ


Схожі матеріали:

Категорія: Пресвята Богородиця | Переглядів: 2688 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: СВЯТИЙ АЛЬФОНС ЛІГУОРІ, наука Церкви, цікаві історії, настанови, реколекційні науки, Пресвята Богородиця, повчання, Діва Марія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Дитятку Ісусу

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2020©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика