Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2012 » Березень » 1 » Паломництво » ПРОЩА НА ВІДПУСТ
12:21
ПРОЩА НА ВІДПУСТ
Багато є церков на Україні, що в них є чудотворні ікони Пречистої Діви Марії, до яких колись наш нарід йшов на прощу. А йшли наші прочани нераз з далеких сторін, босоніж, у спеці сонця, а то й в негоді, з піснями і молитвами на устах, в процесійних, хрестних ходах. Так ішли наші прочани на прощу до відпустових церков, щоб там у стіп чудотворної ікони Матері Божої просити розради й помочі в життьових журбах і нещастях. І хоч Пречиста Діва Марія не є тілесно присутною у тих відпустових церквах, то однак можна сказати, що духово Вона є там справді присутня. У своїх чудотворних іконах Вона скоріше вислухує просьб тих людей, що в Неї ласки благають І роздає їм щедро благодаті, що їх потребують Її почитателі.
Думаю однак, що молоді люди, народжені вже поза Рідною Землею України, не зовсім розуміють значення слів: "проща на відпуст", а шкода, бо це прекрасна українська релігійна традиція. Проща на відпуст завжди була виявом глибокої релігійної набожности нашого народу. Ця традиція прощі на відпуст є сьогодні дуже важливою, рушійною силою, щоб оживити релігійне життя в родинах, а через родини влити в серця нашої молоді велику любов до Пречистої Діви Марії, що нею від давних давен відзначається наш український нарід.
Під час другої світової війни і після неї можна завважити повільний занепад глибокої релігійности, питомої нашому народові. Настав час, щоб ми всі доложили всіх наших зусиль і відновили цю нашу вікову традицію прощі на відпуст, а з тим і запевнили на довгі літа релігійне життя в нашій суспільності.
Хочу, отже, пояснити значення слова "проща". Проща – це є подорож до якоїсь церкви, що в ній є чудотворна ікона, або копія якоїсь славної чудотворної ікони, звичайно Пречистої Діви Марії і задля цієї чудотворної ікони церква наділена повним відпустом. Побожні відвідини відпустової церкви дають можливість осягнути велику духовну користь.
Проща є ділом покаяння, бо вона вимагає багато трудів і видатків. Проща є прилюдним ісповіданням віри і є наглядним свідоцтвом життя людей згідно з релігійними засадами. Проща є дуже важним чинником в житті кожної людини, бо досвід каже, що прощі спонукали багатьох людей до основної поправи життя.
Буває, що когось в родині навістить якесь горе, нещастя, або заіснують якісь невиносимі обставини, що їх може тільки Божа Сила задовольнити. Тоді люди роблять обїтницю піти на прощу до відпустової церкви і там благати заступництва і помочі у нашої Небесної Неньки Пречистої Діви Марії перед Її святою іконою.
Багато вже Мати Божа рятувала і тепер рятує тих, що йдуть на прощу до Її церков і перед Її чудотворними іконами шукають порятунку, розради й потіхи. Наші прадіди, батьки й матері йшли милями на прощі до відпустових церков Пречистої Діви Марії. Чи ми, їхні нащадки, мали б занехати таку гарну нашу релігійну традицію тільки задля незрозумілої байдужности до того всього, що наш нарід століттями цінив і шанував, як передання своїх батьків?" Подумайте над тим, бо це дуже важлива справа для вашого власного добра і тут, і у вічності".
Та може прийшла комусь така думка, чому Пречиста Діва Марія проявляє свою чудотворну діяльність тільки в деяких місцевостях і церквах? . . Це можна пояснити тільки нашою власною духовною користю, бо проща на відпуст є нагодою достойної заслуги за саможертву, за труднощі мандрівки, за різні невигоди і тим подібне. Прочани прилюдно маніфестують свою набожність, чим спонукують і інших до вияву своєї релігійности. Тоді також сильна надія на вислухання молитов є для інших прикладом довіря в чудотворну поміч Пречистої Діви Марії.
Проща, отже ж, є виявом набожности. Однак ми повинні розсудливо робити постанову відбути таку прощу на відпуст. Не брати участи в прощі є суперечне до нашої церковної традиції, є виявом гордости і незнання релігійности наших предків. Однак постановляючи піти на прощу на відпуст, треба мати на увазі, щоб ця наша постанова не була перешкодою у виконуванні обовязків нашого стану. Також не треба нарікати на вбогість, або недостаток та інші обставини, що стоять нам на перешкоді взяти участь в якійсь прощі, до якої ми хотіли б приєднатися. Тоді полиньмо думками до цієї відпустової церкви і на далеку віддаль просім Пречисту Діву Марію про поміч у наших потребах.
Провірюймо себе, яка є наша набожність відносно відбуття прощі. Чи наша набожність є правдива і щира? Чи ця наша набожність ділає з вищих спонук? І дякуймо Господу Богові, що і далеко від Рідної Землі маємо нагоду відбувати прощу до наших рідних чудотворних ікон Пречистої Діви Марії.
З яким розположенням треба брати участь у прощі на відпуст?
1. В першій мірі мусимо віддалити від себе непутяще життя, бо до многих прочан можна б віднести слова св. Євангелиста Івана, який висказався про Юдеїв, які прийшли до Витанії: "".вони прийшли не тільки задля Ісуса, але щоб побачити і Лазаря, котрого воскресив з мертвих" (Йоан, XII, 9).
Велич і мета справжньої прощі на відпуст, це осягнути благодать і зцілення, уздоровлення душі, а часом і тіла. Якщо бажаємо бути вислуханими, погляньмо понад усе дочасне на вічну вартість Божої благодаті і на дорогоцінність ласкавого вислухання нашої просьби.
2. Треба уникати всього стороннього, нерозумного і недорічного поступовання. Ми мусимо ділом виявити нашу релігійність і набожність до святого місця і не робити нічого, що було б причиною зневаги.
Тут слід пригадати слова св. Папи Пія X: "".це є марнотою надіятися обильного благословення з Неба, якщо наша набожність до Всевишнього Господа Бога далека від цього, щоб досягнути милости, якщо вона схожа радше на вложення бича в руки Божі, яким наш Божественний Спаситель прогнав геть тих, що зневажили Його святиню.
3. Проща є получена з набожністю і умертвленням; треба отже нам розположити наші душі, щоб були звершено чисті. Треба нам ревно і побожно молитися і треба себе зобов'язати якимсь справжнім пожертвуванням.
4. Приносячи наші просьби, треба нам придержуватися доручення, яке дав нам Ісус Христос: насамперед духовні справи, а відтак дочасні речі. Треба нам жертвувати наше благочестя в дусі і з довірям.
5. У всіх відправах, треба заховуватися прилично і достойно, зберігаючи приписані правила в часі відпусту. Треба так поступати, щоб кожна річ служила для нашого звершення і не можна допуститися нічого такого, що могло б спричинити згіршення.
Якщо, милі Брати і Сестри, прощі будуть відбуватися в такий спосіб, як я це сказав Вам у цій проповіді, тоді це буде обильним засобом для збільшення нашої релігійної ревности. Тоді напевно ніхто не пожаліє своїх трудів і видатків, бо знайде тут, у своєму відпустовому місці клаптик Рідної Землі і рідний настрій, якого колись дізнавали наші батьки і матері в наших відпустових місцях на Україні.

ПРО ЗАСТУПНИЦТВО ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ
Заступнице Християн непостидная, ходатаїце к Творцу не преложная".
(Кондак із Параклису до Преч. Діви Марії)
Вступ. Пресвята Богородиця є нашою Заступницею, бо Вона є Заступницею всіх Християн! І не має ані на небі, ані на землі нікого, від кого люди одержали б стільки надії, стільки розради, що одержують від Пречистої Діви Марії. Тому св. Методій називає Пречисту Діву Марію "повнотою благословенств", св. Амврозій: "балзамом, що пахне благодаттями", а св. Єфрем: "ключем неба". Вона могутня наша Цариця, бо Вона розторощила голову диявола. В церковних піснях називають Пречисту Діву Марію "Нерушимою Стіною", тобто нездобутою твердинею, яка хоронить грішників перед карами, а праведних перед пекольними напастями.
Заступництво Пречистої Діви Марії перед Господом Богом є могутнє. Впродовж історії нашого народу багато разів ми дізнавали особливішого Заступництва Пресвятої Богородиці. Від цієї хвилини, як наш князь Ярослав Мудрий віддав під особливішу опіку наш нарід і нашу Рідну Землю Пречистій Діві Марії, наш нарід з особливішою набожністю почитає Пресвяту Богородицю та в Ній Єдиній бачить свою непереможну Заступницю, свою Провідницю-Одиґітрію в дорозі нашого життя.
І. Милі Браття і Сестри! Коли пригнічує нас тяжкий гріх – настає темрява в нашій душі. Як довго мешкає в нашій душі Господь Бог через освячаючу благодать – в ній є надприродне життя, є спокій совісти, є внутрішнє світло, бо Господь Бог є для неї всім. Але як тільки допустимося смертного гріха – тоді наша душа тратить життя благодати, а з благодаттю тратить Господа Бога. Тоді душа стає наче мертвою для Господа Бога і подібна до трупа так, що людина в стані тяжкого гріха не може ніяким добрим ділом заслужити собі на вічне життя. Вона тратить спокій совісти, бо кожний, що противиться Господу Богові – рівночасно тратить спокій совісти. Праведний Йов запитує: "Хто проти Його (Господа Бога) вставав той бував зо спокоєм" (Йов: IX, 4). Совість грішника дізнає страшної гризоти, яка палить її наче вогонь. Вкінці, душа тратить внутрішнє світло, яке дає любов, а наслідком якого є премудрість (дар св. Духа) замилування до чеснот і стремління до звершенности, йде на манівці з Божої Дороги, де грозять їй спокуси й упадки. Вправді ще присвічує грішній душі світло віри, але коли гріхи збільшаються, тоді й віра грішника слабне або взагалі він її тратить. Тоді довкола душі грішника настає темрява, а душа стається подібною до цього подорожнього, що не знаючи дороги, заблудив в чорному лісі, в якому є дикі звірі й пропасти.
О, горе тим, які втратили любов до Бога, бо що заступить їм Господа Бога? Але страшніше горе тим, які відкинули навіть і св. віру, бо що їх тоді допровадить до Бога?" На жаль, в наших часах не бракує ані одних, ані других, бо скільки є таких, що легковажать Божі і Церковні Заповіді?" Скільки є розпустників і пияків? Скільки є ошустів і таких, що живуть кривдою, людськими сльозами? Скільки є клеветників, обмовників, інтриґантів, що шарпають доброю славою невинних людей?" Скільки є недовірків і безвірків, які не мають ніякої віри, а навіть таких, що богохулять Господу Богові?" Якщо сьогодні встав би з гробу пророк Давид, роздер би свої королівські ризи і з обуренням повторив би слова: "Встань, Господи Боже, піднеси руку Твою, зламай же рамена безбожному й злого покарай" (Псалом 9, стих 12 і 15). "О, Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?". (Псалом 93, стих 3). А однак Господь Бог терпеливо жде і не тільки що відкладає кару, але повздержує сотворіння, що хочуть відімстити кривду, заподіяну Господу Богові.
А чи це приводить до поправи блудних дітей? Ні! Вправді, дехто повертає до Господа Бога, пізнавши Божу доброту, але інші, чим Гоподь Бог є для них милосерднішим стаються ще більш злобними. Надаремно св. Дух кличе їх внутрішнім голосом: ,,Наверніться! Заверніть з вашого ледачого шляху" (Єзикиїл, XXXIII, 12). Одначе вони затикають свій слух, щоб не чути цього голосу. Надаремно Спаситель витягає до них свої рамена з хреста, вони відвертають від них свої очі і серця. Надаремно проповідує їм св. Церква Божі Правди, так милі в обітницях, так страшні в погрозах – вони переслідують Божих слуг, а навіть самі св. Правди Віри висмівають. Тому й недивно, що Божа справедливість вже пише для них заслужений присуд: "Геть прокляті, в огонь вічний!" О, нещасні! Хто ж тепер вставиться за вами, коли ви відтрутили наймилосерднішого Спасителя, щоб тепер мати в Нім строгого Суддю!"
Але є ще Заступниця в Сина, що має серце мами, а могутність цариці – це Пресвята Богородиця, єдина надія рятунку для грішників. Що сказав пророк Йоіль про священиків: "Поміж притвором і жертівником нехай заплачуть священики, Божі слуги, та промовляють: Пожалься, Господи, люду твого, не подай насліддя свого на поругу, щоб невірні з його не сміялись" (Йоіль, II, 17), це відноситься передусім до Пречистої Діви Марії. Вона стоїть безнастанно перед престолом Христа і просить про милосердя для грішників. А коли Господь Бог на просьбу своєї Матері засяє новим промінням любови, цебто дає нову благодать, Вона старається, щоб ця благодать не пропала марно і посилає до грішника ангела зі словами упімнення та зворушує святі душі, щоб молилися за його навернення, або так окружить його зі всіх сторін своєю опікою, що грішникові нічого іншого не залишається, як впасти до стіп Христові і з жалю заплакати.
О, милі Браття і Сестри! Якщо є тут хтось у церкві, що через гріхи віддалився від Бога, нехай не кличе проти себе Божої Справедливости і нехай не відкладає поправи, але і хай не попадає в розпуку, бо "Бог не бажає смерти грішника, але того, щоб він завернув із злого шляху та зостався живим" (Єзикиїл, ХХХШ, 11). А якщо грішнику думаєш, що ти вже не варт Божого милосердя, якщо пожадання залізним перстенем стиснули твоє серце, а душу огорнула темрява, тоді з великим довіряй звертайся до Прибіжища грішників, до Пресвятої Діви Марії і проси Її: О, Мати Божа, вирятуй мене з-над цієї пропасти, поєднай з Богом і попровадь мене дальше дорогою чеснот до неба, щоб я прославляв Тебе і в житті і у вічності як Заступницю і Провідницю в дорозі нашого житія.
II. Милі Браття і Сестри! Коли спокуси нападають на нас – тоді настає темрява в нашій душі. Вправді спокуси є потрібні чи то для утвердження чеснот, чи для помноження заслуг, бо справедливо сказав св. Яків: "3 повною радістю приймайте мої брати, коли попадаєте в різні спокуси... Блаженний муж, що видержує спокусу, бо коли буде досвідчений, прийме вінець життя, котрий обіцяв Господь тим, що його люблять" (Яков, І. 2 і 12). Але і це є правдою, що є це річ дуже тяжка дізнавати спокус, а особливо докучливих і довготривалих. Бо що може бути прикрішого для душі, яка любить Господа Бога, коли її палить нечистий вогонь, або переслідують богохульні думки. Нічого дивного, що неодна людина попадає тоді в пригноблюючий настрій і просить Господа Бога, щоб забрав її з цієї землі. Чи це є справедливо?.. Ні! Бо з одної сторони гріх повстає не з відчування спокуси, але з дозволу на спокусу і ніхто не втратить Господа Бога, якщо не хоче Його втратити, а з другої сторони, Господь Бог допускаючи спокуси, допускає їх після сил душі і не тільки перестерігає душу, щоб була чуйною, але подає їй могутню допомогу, однією з яких є Заступництво Пресвятої Богородиці.
Пречиста Діва Марія береже нас перед диявольськими спокусами, бо Вона як переможниця пекольного змія, панує навіть над пеклом і є, згідно з навчанням св. Вернарда, таким великим пострахом для дияволів, що як тільки вони вчують Її ім'я, відразу в тривозі втікають. Тому нема нічого ліпшого, як в спокусах взивати помочі Заступництва Пречистої Діви Марії. Бо ж Вона сама обявила св. Бриґіді, що нема на землі такого великого грішника, від якого диявол негайно не відступив би, якщо цей грішник візвав би помочі Заступництва Пресвятої Богородиці з постановою більше не грішити. Коли св. Франц Салезій перебував на студіях у Парижі, диявол переслідував його спокусою розпуки, представляючи йому, що він є призначений на осудження (на погибель). Але заледви св. Франц відмовив молитву: "Згадай, о Всемилостива..." перед іконою Пречистої Діви Марії, а при тім зробив собі постанову, що хоче бодай на землі любити Господа Бога всім серцем, відразу спокуса уступила. Цієї помочі дізнавали й інші святі, а св.Іван Дамаскин ось так відзивається: "Маючи сильне довіря до Тебе Богородице Діво – не згину; сильний Твоїм св. Заступництвом, вдарю на моїх ворогів, а заслонюючись перед їхніми стрілами Твоїм св. Заступництвом, наче панцером, не сумніваюся, що я їх поконаю". Хай тоді кожний з нас має такий панцер, коли диявол нападатиме на нас.
Пречиста Діва Марія береже нас перед спокусами світу. Вона, зриваючи маску з світових спокус, відкриває перед зором нашої душі всю марноту світових радощів! Або притягає нас своєю лагідністю до своєї служби і вчить нас тоді про замилування в покорі і убожестві. Запитайте святих хто випросив їм благодаті, що вони відреклися світу, а всі вони скажуть: Пресвята Богородиця.
В історії ченців Ісусовців читаємо про одного священика, що навернув зі злої дороги життя одну молоду дівчину, яку її рідна мати заохочувала до любови світу. Він представив в такім чарівнім сяйві дівицтво Пречистої Діви Марії, що дівчина в короткому часі, після св. Сповіді, зложила обіт досмертної чистоти. Тої ж ночі обявилася їй Пресвята Діва Марія, а показуючи їй дві дороги, одну рівну і покриту квітами, другу стрімку і зарослу терням, сказала: "Тепер вибирай!" Дівчина, не вагаючись ані на хвилинку, вибрала стрімку і тернисту дорогу життя. Так нехай кожний і кожна з вас вибирає, але одночасно нехай просить, щоб сама Пречиста Діва Марія була йому Провідницею-Одіґітрією і в скалистих місцях, щоб берегла його своїм святим Заступництвом.
Пречиста Діва Марія рятує нас від тілесних спокус, навчаючи нас умертвлення змислів, або заохочуючи нас до частішого приймання Святого Причастя, яке спалює пожадання, або наклонює нас, щоб ми в хвилинах душевної боротьби просили Її про Заступництво. Учителі духовного життя запевнюють, що особливше почитання Пречистої Діви Марії є одним з найліпших середників зберегти в житті чесноту чистоти. Цього дізнав поміж іншими святими також Альфонс Родрігуез. Коли він вступив до чернечого згромадження Отців Ісусовців, обявив йому Господь Бог в захопленні, що треба йому приготовитися до важкої боротьби. Він бачив тричі в сні стадо чорних птахів, яких розігнала одна голубка, що мала на грудях сріблом вигафтоване імя Ісус. В короткому часі він дізнав важких тілесних спокус, що безпереривно тривали кілька літ, не зважаючи на те, що умертляв своє тіло постом і бичуванням. Боротьба була страшна, тим більше, що до плюгавих виображень прийшла ще спокуса знеохоти. Родрігуез однак ані одного разу не згрішив, а його иайсильнішою зброєю була молитва: "Пресвятая Богородице спаси нас!" Подібно хай кожний і кожна з Вас, милі Браття і Сестри, благає Пресвяту Богородицю про Її Заступництво, коли плюгаві думки і виображення неначе чорні птахи ударятимуть на когось із вас.
О, милі Браття і Сестри, які не були б ці спокуси, негайно просім Небесну Неньку про Її Заступництво, і все наше життя молімся і просім Матір Божу, щоб Вона була для нас Заступницею і Провідницею-Одиґітрією в дорозі нашого життя.
ІІІ. Коли нам смуток долягає – тоді настає темрява в нашій душі. В світі є багато смутку... А як ми приложили б своє вухо до людських сердець, ми переконалися б, що в кожному серці дзвенить якась жалісна струна. Бо для одних журбою є недостаток, для інших різні недуги, або людська ненависть, ще інші плачуть над могилою дорогих осіб, або власних надій. Часом в душі назбирається так багато журби і жалю, що людина стоїть майже на березі розпуки і жаліється, кажучи: "Бог мене опустив!".. О, нерозумні і малої віри! Чому душевно заломлюєтеся?.. Бог є батьком усіх людей і нікого не опускає, якщо хтось сам Його не опустить. Прецінь сам Бог устами пророка Ісаї сказав: "Хіба ж забуде мама про своє немовлятко, та хоч би й вона забула б, то Я не забуду тебе" (Ісая 49, 15). А якщо Господь Бог досвідчає нас терпіннями, то тільки тому, щоб нас поправити, або усовершити!
Тому у важких хвилинах спішім з довірям до Небесного Отця, а якщо жах проймає нас на вид наших гріхів, знайте, що там на небі є надзвичайно добра Мати, що співчуває нам і милосердиться над нами, як тільки дізнається про яку-небудь нашу потребу. Вона негайно спішить нам з розрадою. Так, як земська мати, як вчує плач дитини, скоренько біжить, щоб її заспокоїти, так і Небесна Ненька, коли вчує наші зітхання і благання, чимдуж спішить, щоб обтерти нам сльози і заспокоїти наше серце.
І так Пречиста Діва Марія потішає нас в убожестві, бо Вона прикладом свого Сина і своїм власним учить нас зносити недостаток, і не тільки пригадує нам, що блаженні є убогі духом, але тим, що просять Її Заступництва, Вона не дасть з голоду умерти. Є звичай по манастирях, що коло фіртки згромаджуються убогі, а милосердні черниці виносять їм поживу. Отже такою милосердною черницею для всього світу є Пречиста Діва Марія, бо Вона безнастанно стоїть при Воротах Небесних і роздає духову поживу нам, бідним людям.
Пречиста Діва Марія потішає нас в наших недугах, бо приносить нам з неба дорогоцінний дар – терпеливість, а часом, якщо цього вимагає добро нашої душі, усмирює болі і привертає здоров'я. Не даром наш нарід так гарно в піснях виявляє своє довіря до Матері Божої, співаючи:
"Лікарко хворих, в нашій недолі
Благаєм з стоном помочі Твоєї,
Бо ми покриті гріхів ранами:
Потіхо грішних, молись за нами!"
Пречиста Діва Марія потішає нас в журбах і прикростях, бо каже нам тоді вповні віддатися Божому Провидінню і відкриває своє милосердне серце. Тим, що благають в Неї Заступництва, Вона часом посилає несподівану поміч через ангелів, або добрих людей.
Пречиста Діва Марія потішає в терпіннях душі. Подібно, як ангел збудив пророка Іллю, коли він утікав перед пімстою злобної Ізавелі і бажав собі смерти, так Пречиста Діва Марія будить людей зі сну знеохоти, змучених життєвою боротьбою, або Божими допустами, а приносячи їм "Хліб Життя", каже: Встань, їж і йди відважно на гору Господню, а як хрест видаватиметься кому надто важким, хай згадає на мої страждання...
Пречиста Діва Марія потішає при смерті, бо благодаттю Св. Духа приводить умираючого до розкаяння, зображуючи йому образ умираючого Спасителя, своє Серце пробите сімома мечами і отвираючіся небесні ворота.
Пречиста Діва Марія потішає навіть душі в чистилищі і тим, що їй служили за життя, Вона старається своїм Заступництвом, Службою Божою і молитвами вірних скоротити, або злагіднити їхню кару.
Таке є Заступництво Пресвятої Діви Марії для всіх, хто до Неї прибігає і помочі просить. Хто ж тоді може сумніватися, що Пречиста Діва Марія є нашою Заступницею і Провідницею в дорозі нашого життя до вічности?..
Закінчення. Милі Браття і Сестри! Що, отже ж, слід нам робити, щоб запевнити собі Заступництво Пречистої Діви Марії? Треба нам: почитати, любити і наслідувати Пречисту Діву Марію, а при тім безнастанно споглядати на Неї, як на свою Провідницю в дорозі нашого земного життя і взивати й благати Її, щоб ніколи не опустила нас з-під свого святого омофору, з-під своєї опіки. До цього заохочує нас великий звеличник Пречистої Діви Марії – св. Вернард. Він каже: О, якщо думаємо, що в потопі цього світу колишемось радше на розбурханих хвилях, як по безпечній землі ходячи, о не відвертаймо своїх очей від Пречистої Діви Марії Одигітрії-Провідниці, якщо не хочемо бути погруженими в глибині. Якщо повстануть вихри спокус, якщо упадемо на скали противнощів, взиваймо Заступництва Пречистої Діви Марії. Якщо спокушує нас гордість, бажання вищости, обмови, зависти, інтриги, благаймо Пречисту Діву Марію помочі видержати в доброму. Якщо гнів, жадоба, або тілесні пожадання стрясуть судном нашої душі, просім Пречисту Діву Марію, Провідницю нашу на дорозі нашого земського життя про рятунок і поміч. Якщо жах пройматиме нас на вид злоби злочинів, огиди безсовісности і опанує нас страх перед Божим Судом, не заломлюймося під тягарем смутку і не попадаймо в розпуку (у відчай), але згадаймо на Заступництво Пречистої Діви Марії. В небезпеках, в переслідуваннях, в сумнівах благаймо помочі в Пречистої Діви Марії. Хай вона береже наші душі від зла, а щоб наша молитва була вислухана, наслідуймо Її чесноти і просім Її, щоб була Провідницею в дорозі нашого життя, бо йдучи за Нею не заблудимо, просячи Її не заведемося, про Неї думаючи не помилимося. Коли Вона берегтиме нас своїм Заступництвом, не затривожимося і не впадемо в гріх, коли Вона провадитиме нас не змучимося, коли Вона буде для нас ласкавою, щасливо дійдемо до цілі і в той спосіб переконаємося про силу Її Заступництва. Просім Її словами пісні:
"О, Мати наша, Мати потіхи,
О, не лишай нас Своєї опіки,
Ми такі бідні, як Ти не з нами
Потіхо грішних, молись за нами!"
І хто ж з нас не глядів би на цю Провідницю в дорозі нашого життя? Хто не взивав би Заступництва Пресвятої Богородиці? До Неї звернім тепер свої очі і молитовно повтаряймо слова відомої церковної пісні:
Заступнице християн непостидная,
Посереднице до Творця всенадійна,
Не погорди молитвою грішників,
А поспіши як добра на поміч нам,
Що Тебе вірно взиваємо, Поскори на молитву
І негайно прийди на благання,
Бо Ти заступаєшся все за тих,
Що пам'ятають Тебе, Богородице.
О, Мати Божа і Пречиста Діво, прийми нас за своїх дітей. О, Двері Милосердя, через які маємо вступ до Царства Небесного, стійте отвором для нас усіх!
Ось з усіх сторін окружає нас темрява, незнання і блуд заслонюють нам дорогу до Бога. О! прожени темряву і просвіти нас незрячих, о, Божа Мати!..
Ось пригнічує нас важке ярмо гріхів і соромні кайдани нас в'яжуть. О! виєднай вам прощення і приверни нам свободу Божих дітей.
Ось страшна боротьба є в нашім нутрі, бо пожадання непокоять наше серце, а пекло страшить, а світ манить. О, присмири страшну боротьбу і дай нам святий мир! Ми просимо Тебе про це у наших піснях у Твою честь, кажучи:
"Ми Твої діти, Тебе благаєм,
В потребі в нужді кличем, взиваєм . . ."
Ось багато лиха докучає нам, а ми неначе жебраки, окриті лахманами і поранені гріхами, благально простягаємо до Тебе руки і просимо: Віддали від нас всяке зло, випроси всякого добра:
"Бо ми покриті гріхів ранами:
Потіхо грішних, молись за нами!"
Ось ми неначе сироти на чужині, тож будь нам матір'ю і пригорни нас до Свого Серця, "бо Ти можеш Сина свого, за нас ублагати..."
Ти усе можеш осягнути у свого Сина, будь, отже, Заступницею нашою і Провідницею-Одіґітрією в дорозі нашого життя, щоб ми йшли завжди Божою дорогою і зайшли до неба і колись заспівали з Тобою пісню слави Отцю і Синові і Святому Духові:
"О, яке щастя, коли нам дасться
Твої ноженьки поцілувати
І побіч Тебе піснь трисвятую
Господу Богу во вік співати".
о. НИКОЛАЙ ВОЯКОВСЬКИЙ
ШЛЯХАМИ НАШИХ ПРОЧАН




Схожі матеріали:

Категорія: Паломництво | Переглядів: 2410 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: відпуст, чудотворні ікони, паломництво, Пресвята Богородиця, відпустові місця, прощі | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика