Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2010 » Листопад » 2 » Українознавство » Пробудження Галичини
18:29
Пробудження Галичини
На скрижалях української історії 1 листопада навічно вписано Листопадовий зрив.

Після попередніх нарад українських парламентарів і засідання у Львові Народного комітету  18 жовтня 1918 р. зібралася Українська Конституанта, що мала своїм завданням вирішити питання державно-правового становища українських земель в Австро-Угорщині, й проголосила себе Українською Національною Радою (УНРадою) — політичним представницьким органом українського народу в Австро-Угорській імперії.

 1 листопада над Львовом з’явився український прапор. Його на Львівській ратуші піднімали п’ятеро чоловіків. Одним із виконавців був січовий стрілець відомий поет Микола Пачовський, який після важкого поранення й року російського полону жив  у батьків у Львові. Ось як він розповідав про цю подію в своїх спогадах: «Переодягнувшись у свій стрілецький «екстрамундир», що мені його батьки переховали, вийшов я до міста, де мене стрінув генерал Вітошинський і привів мене до народної гостинниці до Українського Військового Комітету. Окремого доручення я не дістав, тому що всі функції були вже розділені, та дістав наказ від сот. Дмитра Вітовського (наш земляк, між іншим, родом із с. Медухи Галицького району. — Р. І.) бути вечором 31.ХI. у Нар. Домі. Зійшлися ми там около осьмої увечір. Між приявними були різні військовики, старшини, підстаршини, здебільша з австрійських полків. Приказів очікували всі у великій залі. Візвані входили по черзі до бічної кімнати, де одержували від сот. Вітовського останні доручення. Десь по годині десятій скінчилася відправа і нас одинадцять залишилося як резерва. Час волікся поволі, немовби зупинився у своєму бігу. Таке безділля у непевності нервувало нас. Час-до-часу зазирали ми через вікна, що діється в місті. Та в місті було спокійно. Дощ перестав падати, на вулицях ні живої душіѕ Десь зараз по третій приїхало перше авто поліції із Казимирівської вулиці, а на ньому — старі наші поліціянти, що привезли амуніцію та зброю. У нас піднявся боєвий дух на сто відсотків. Небавом прийшла стежа з марістрату, оголошуючи його обсаду. Тепер прийшла і черга на нас. Сот. Вітовський наказав нам вивісити український прапор на ратушевій вежі. Приказ дістали: Микола Коник, Лев ўец, Русин — студент права, що згинув 3 листопада, я та ще хтось, якого прізвища не пам’ятаю, може, був це і вістун УСС Паньківський. Наскільки собі пригадую, то я і Коник були в мундирах, інші — в цивільних одягах. Довго ми блукали по Ринку, заки роздобули прапор. Врешті після довгого штурмування до Народної Торгівлі сторож вийшов і від нього ми дістали великий жовто-блакитний прапор, що його вивішувано під час різних національних свят. Коли прийшли ми з цим прапором до ратуша, був уже білий день. В ратуші застали ми відділ стрільців, а в брамі — два скоростріли. На вид прапору з усіх грудей понеслось грімке «Ще не вмерла...» З прапором ми пішли на вежу. На вежі, крім вартового-пожежника, були ще чотири австрійські вояки з «ляндштурми», які стягнули польський прапор, а ми вивісили наш. Була година шоста рано».

Як пізніше зазначено в «історії українського війська»: «Точно о 4 годині українські відділи приступили до акції в місті. Та ще перед виходом зі своїх касарень вояки-українці пороззброювали вояків інших національностей, заволоділи магазинами й доозброїлись знайденою зброєю. По 4 год. українські відділи зайняли ратушу, намісництво, команду площі, головну пошту, австрійсько-угорський банк, залізничні станції та ще декілька важних місць. Львів без найменшої шкоди перейшов в українські руки».

Тут лише підкреслимо, що Листопадовий зрив був настільки добре підготовлений і блискавично проведений, що поляки залишалися в повному невіданні аж до часу, коли побачили український прапор на ратуші. Таким чином, українці випередили намір так званої Ліквідаційної комісії, яку в Кракові створили поляки, щоб перебрати від австрійського намісника владу в польські руки. А далі — майже місяць практично без зброї і без підтримки боєприпасами за переважаючих сил ворога усусуси тримали Львів у своїх руках...

Отже, акт 1 листопада 1918 року за віки поневолення став першим революційним актом волевиявлення українського народу.

www.galychyna.if.ua



Схожі матеріали:

Категорія: Українознавство | Переглядів: 1359 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: УСС, 1 листопада 1918 року, Австро-Угорщина, унр, Галичина | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика