| Головна » Повчання, настанови
Християни Заходу повинні зробити іспит совісті із
свого заангажування у євангелізацію мусульман – вважає о.Саміл Халіл
Самір ТІ, єгипетський єзуїт та ісламолог. Обов’язком Церкви є голошення Євангелія всякому створінню: самим
християнам, атеїстам, але також і мусульманам, яких тільки на Заході вже
15 млн., а буде ще більше. Захід повинен запитати себе, що він зробив
для того, щоб допомогти мусульманам відкрити красу Євангелія не в ім’я
прозелітизму, але тому, що Добра Новина призначена також і для визнавців
ісламу – підкреслює о.Самір.
Єгипетський ісламолог зазначає, що завдання християн на Близьком... Читати далі » |
Покликання... Перше наше покликання - це дар життя.
Друге наше покликання - це ласка Святого Хрещення. Третє наше
покликання - це покликання до стану духовного або до стану сімейного.
Перше зацікавлення до стану духовного я відчув,
коли по національному радіо була передача про духовну семінарію, про
ласку святого покликання і про те, що Господь Бог кличе кожного, стукає
до наших сердець та чекає на кожного з нас. Але сьогоднішній світ своїми
барвами та красою затьмарює шлях до Христа. У бурхливому вирі
повсякдення, у перспективі здобуття вищих студій, кар'єрного росту та
матеріальних дібр він звертає н... Читати далі » |
Насамперед дай собі відповідь на запитання: 1) Чи не ґрунтуєш свою побожність на численних практиках, на довгих молитвах, на тяжких постах і, з огляду на це, чи не є впертим і неслухняним щодо порад і наказів свого сповідника або наставника? 2) Чи в Святих Тайнах, молитвах не шукаєш насамперед духовних потіх, піднесення і, коли під час молитви відчуєш гаряче почуття, чи не вважаєш себе святим? Чи при відсутності духовних потіх не опускаєш побожні практики? 3) Може маєш уподобання відвідувати ту Службу Божу, яку відправляє певний священик, ніби Безкровна Жертва, принесена іншим священиком не є важна і помічна? 4) Може багато ... Читати далі » |
Чесноти, яких має дотримуватися протягом дня той, хто хоче стати святим.
1. Повинен прагнути щораз більше любити Бога. Святі бажання є крилами, на яких душа підноситься до Бога, тому треба часто розважати муки Ісуса Христа, протягом дня часто збуджувати акти любові до Господа, прокидатися і засинати з думкою про Бога. Завжди гаряче просити Бога про ласку любити Його. 2. Приступати щоденно до Святого Причастя і протягом дня кілька разів (найменше три рази) духовно приймати Святе Причастя, роблячи благодарення після нього. 3. Щонайменше раз на день відвідувати Пресвяту Євхаристію і при тих відвідинах збуджувати акт віри, ... Читати далі » |
Ідучи до церкви або чекаючи на хвилину розпочаття Служби Божої : а) уяви собі, що йдеш, щоб бути присутнім на муках і смерті Ісуса Христа, уяви собі, що пристіл є ніби нова Голгофта, де Ісус в безкровний спосіб має поновити криваву жертву, жертвуючись з любові до нас. Молитва: " Боже мій, Спасителю, дай мені ласку учасника в тій святій жертві з таким розположенням душі, з яким свята Мати Твоя стояла у стіп Христа.Найсвятіша Маріє, Мати моя, випроси мені ту ласку." б) збуди намірення, наприклад в такий спосіб : "Отче Небесний, в злуці з терпіннями і смертю Ісуса жертвую Тобі разом з священиком ту Святу Літургію в тих ... Читати далі » |
Дорогі брати і сестри! Добігає кінця час Святого Великого посту. Готуємося до найбільшого свята - Воскресіння із мертвих Божого Сина. У Пасхальних богослужіннях так глибоко виявлена ця духовна радість: "Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь світ видимий і невидимий, бо Воскрес Христос - радість вічна!" (Пасхальна Утреня канон пісня 1). Зміст пасхальних богослужінь дає нам напрямок, вказує шлях, орієнтир щодо суті, причини, джерела цієї радості: "Цей провіщений і святий день, перший по суботі, царський і Господній, свято над святами і торжество всіх торжеств: в цей день прославляймо Христа навіки" (Пасхальна Утреня ... Читати далі » |
Великий Четвер фактично розпочинає найближче духовне приготування до
святкування Великодня – Світлого Празника Христового Воскресіння. За
древнім християнським Переданням саме у цей день відбулася Тайна Вечеря,
на якій Ісус Христос встановив Таїнство Пресвятої Євхаристії і Таїнство
Священства.
Першу Службу Божу в історії людства відправив сам Христос у четвер
ввечері у часі Його Пасхальної Вечері з учнями. Того дня розпочалось
принесення Безкровної Христової Жертви за Спасіння всього світу. Тому
Великий Четвер нічим не поступається у своєму значінні іншим великим
святам християнської Церкви.
Великий Четвер ... Читати далі » |
Слава
Тобі, Господи! Який світлий у нас сьогодні день! Скільки причасників
святих Христових таїнств! Радуйтеся, блаженні душі! Господь у вас,
сам-бо сказав: Хто споживає моє Тіло і Кров мою п 'є, той перебуває у мені, а я — в ньому (Йо.
6, 56). Радіймо всі гуртом. Думаю, що нема родини, де не було б
причасників. Отож, нема дому без особливого Божого догляду. Ціле наше
місто стало сьогодні Божим житлом і не тільки наше. Нині в Господа
велика вечеря. Він ликує з душами й скрізь є «всім у всіх» і як джерело
благ, і як Владика сердець. Оце ж і є те царство, котре Він заснував на
землі, наповнюючи всіх собою, добре влаштовуючи, навчаючи потрібного,
даючи ... Читати далі » |
На
сьогодні припадає, до речі, ось який гіркий спомин: юдейські старійшини
зібралися в домі Каяфи й розмірковували, як би підступом узяти Господа
Ісуса та віддати Його на смерть. І тоді, прийшов до них один із
дванадцяти апостолів, Юда Іскаріотський, і каже: «Що хочете мені дати, і
я вам Його видам?» Вони дали йому тридцять срібняків. Коли я прочитав
це в Писанні, моя душа обурилася і на старійшин, і на Юду. Куди дивилися
старійшини, що стягнули на себе і на народ вину Боговбивства і кару за
це? Як міг Юда зважитися на такий учинок, якщо завжди був близько до
Господа й виразно бачив відображену в Ньому повноту божества. Потім я
подумки перейшов до зради Юди й ... Читати далі » |
«Грядий Господь на вольную страсть, апостолом глаголаше на пути: се восходим в Ієрусалим,
і Син Человіческий предан будет на пропятіє. Приідіте убо і ми,
сшествуєм Єму і сраспнемся Єго ради житейським сластем». Отак свята
Церква запрошує нас у ці дні, присвячені спомину Його божественних
страждань і смерти, прийняти страсті й розіп'ятися разом із Господом.
Ви, як слухняні діти, почувши цей материнський поклик, стали на шлях,
який вона вказує, щоб іти разом із Господом. І мені годиться нині не
переконувати вас, щоб ви послухали, а, радіючи вашим послухом, тільки
побажати/щоб повніше й досконаліше завершили почате. І справді, якби
хтось із вас запитав: «Оце Церкв ... Читати далі » |
Із сьогоднішнім днем ми вступили в історію Страсного тижня життя Ісуса
Христа. Господь знав, що цього тижня за кілька днів від Нього відречуться
учні, один з апостолів зрадить Його. А вороги -юдейська старшина, духовні
провідники, первосвященики - будуть радіти з несправедливого суду Пилата,
здійсненого над Спасителем; потім катування, глум і немилосердні знущання,
смерть на хресті... Очевидне визначення людської злоби полягає в тому,
що вона не задовольняється тим, що когось вразять якимось покаранням,
але очікує, аж поки її ворога або неприхильну їй людину буде знищено.
Чого боялися юдеї? Яку загрозу ніс їм Христос? Ось що вони заговорили
після воскр ... Читати далі » |
Чому ж Господь відмовив у проханні святим апостолам Якову, Йоану та їхній матері? Вони ж просили благого — місця в Царстві Христа Спасителя: Скажи, щоб оці два сини мої сіли в Твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч Тебе (Мт. 20, 21). Хіба за це не можна молитися? Адже й заповідь є: шукайте перше Царство Боже; й усіх нас свята Церква вчить молитися: не відійми від нас, Господи, Небесне Твоє Царство. Чому ж Господь їм відмовив? Вони ж опісля таки одержали Царство й прославилися? Річ у тім, що вони самі привласнювали собі Царство, й не просто Царство, а найпочесніше місце в ньому. Але не можна привласнювати не тільки певний ступінь слави в Царстві, а й саме Царство, ... Читати далі » |
Ми з вами розпочали святий і урочистий для всього
християнського світу час - час Великого посту, або великий, загальний, в
якому маємо перепросити Господа Бога за наші гріхи і покутувати за них.
О, як потрібна всім нам покута! Хто ж може сказати, що він не має боргу
перед Господом Богом? Дякуймо Господу Богу, що Св. Церква установила
піст, в якому маємо можливість покутувати за свої гріхи, а через
умертвлення нашого тіла і пониження нашого серця, змивати провини з
нашої душі, бо страшно, як каже апостол, впасти в руки Бога Живого. Тому
Мати Св. Церква заохочує нас до покутничої праці, а особливо цю заохоту
можна побачити в латинському обряді, де ... Читати далі » |
Нинішню неділю присвячено пам'яті святого Отця Йоана, що написав «Ліствицю». Зайве й пояснювати, чому так запроваджено в святій Церкві. Святий піст установлено не тільки на те, щоб ми очистилися, але й щоб укріпилися в доброму, — не тільки для того, щоб зробити добрий початок, але й щоб просунутися вперед дорогою досконалости. Отож, щоб ніхто, трохи потрудившись у творенні добра, звершивши кілька подвигів або живучи якийсь час розважливо, не подумав, що вже все зробив чи що пройшов чималий шмат дороги до досконалости, пригадуємо сьогодні святого Йоана Ліствичника, щоб, згадавши про нього, ми змалювали в своїй уяві і його святу «Ліствицю» і, нею вимірявши свої труди, точ ... Читати далі » |
Посеред святої Чотиридесятниці Церква пропонує нам вшанувати святий
хрест Господній і поклонитися йому. Це свідчить про її материнську
дбайливість щодо нас... Церква хоче зміцнити тих, хто слабне в подвигах
посту, виправляючи себе, а ревних надихнути на більші подвиги й усім
подати думку та намір до кінця життя невідступно та непохитно йти
слідом за Господом, несучи хрест, котрий кожен із нас взяв на себе, коли
вирішив годити Богові. Згадайте, що було у вас на душі, коли ви покаялися в гріхах і,
відвернувшись від пристрастей та пристрасних учинків, сказали Господеві
через свого духовного отця «не грішитиму біл... Читати далі » |
Це дві різні, точніше, протилежні дороги
у житті. Гординя — дорога від Бога до душевної загибелі, до пекла і
вічних мук. Смирення — дорога до Бога і до спасіння, до раю й вічного
щастя. Гординя скинула диявола з неба до пекла і через Єву згубила весь
людський рід. Смирення через Діву привело на землю Сина Божого, нашого
Спасителя, і відчинило двері до Небесного Царства.Чи може бути більшим безумством, щоб творіння
свідомо й добровільно обрало ворогом свого Творця? Хто сумнівається, що
це явна приреченість на повну поразку? Тоді чому цей найважчий,
найганебніший, смертний і непро... Читати далі » |
1. Якось братія зі скиту подалася до авви Антонія. Зійшовши на корабель, щоби відплисти до нього, вони знайшли одного старця, що вибирався саме туди. Братія не знала його. Сидячи на кораблі, вони говорили про вислови отців і зі Святого Письма; оповідали теж і про свої рукоділля. Старець увесь час мовчав. Коли причалили до пристані, братія довідалася, що й старець теж вибирався до авви Антонія. Коли вони прийшли до Антонія, він сказав їм: Доброго попутника знайшли ви в цьому старцеві! І до старця мовив: Добрих братів знайшов і ти, авво. — Вони добрі, — відповів старець, — але в них подвір'я не має воріт: хто хоче, підходить до стайні й відв'язує осла. — Це він сказав тому ... Читати далі » |
Дорогі браття і
сестри! У церковних піснеспівах Великий Піст називають матір’ю чистого
серця, матінкою цноти, висвітлювачем гріхів, проповідником покаяння. За
вченням Церкви ми знаємо, що святий піст, очищає, відмиває нас від
гріховного бруду, від гріховної скверни і голосно кличе: не гріши! Бо
ми, грішні, не знаємо ні дня, ні години, коли смерть забере нас з цієї
"долини плачу” та поставить перед справедливим Суддею на Страшному
суді.
З чим же ми станемо перед Господом Богом? Яку відповідь дамо Судді?
У той страшний
день суду Божого ангел Господній триматиме в руці вагу справедливості, і
на одну шальку терезів кластиме наші добрі ді... Читати далі » |
Ось знову в храмі погасили світло і тільки свічки, як маленькі зорі
освітлюють обличчя людей, котрі прийшли щоб помолитися за звершенням
Чину прощення. Вірні прийшли, щоб ця спільна молитва додала з Божою
поміччю сили бути чесними та щирими один з одним, знайти слова і дух,
щоб сказати: «Прости мене, брате!» у сподіванні почути у відповідь:
«Господь просить і я прощаю. Прости й мене, грішного».
Ця перша перед початком Великого посту служба, особливо впливає на
кожного віруючого. В цей день ми отримуємо обітницю від Бога: слід
пройти шлях випробування і тоді буде дарована велика радість, яка
переважає всі задоволення, від яких слід відмовитися. Любляч ... Читати далі » |
Святий Великий Піст, також називають Чотиридесятниця –
це одна з найдавніших і найбільш духовних практик християнської
релігії. Історія Великого Посту давня і багата традиціями. Вона сягає
апостольських часів. Перед-пасхальний піст називається Великим не тільки
тому, що він найтриваліший, але й тому, що він суворий і найважливіший в
житті Церкви і кожного християнина. Від IV століття маємо перші згадки про 40-денний перед-пасхальний піст. Перше свідоцтво дає нам Нікейський Собор. Число 40, з давніх-давен мало символічне значення.
Тому воно ... Читати далі » |
Оце вже для багатьох із вас минув тиждень, відколи ви, примирившися з
Господом, ідете дорогою нового, боговгодного життя. Гадаю, ви вже
пересвідчилися, що в ділі спасения найбільше часу відведено боротьбі.
Так воно й повинно бути. Ворог, із чийого краю ви вийшли, сподівається
знову вас запопасти, задумує лихе; й пристрасті, яким ви вирішили
відмовляти й відмовляєте, ще не завмерли й навіть, не дуже ослаблені,
повстають знову з більшою чи з меншою силою й вимагають, щоб їх
задо-вільнити. Ці напади вражають нас то з одного, то з другого боку.
Тому й треба відбиватися від них і проти них боротися, такий закон життя
в Христі Ісусі. Кожен християнин, що шукає спас ... Читати далі » |
Одного
дня злий дух почув притчу про «Доброго батька і блудного сина». Слова
про прощення його дуже збентежили, бо саме вони перекреслили грішність
сина і відновили любов. Любов батька знищила відстань, котра з’явилась
після гріха. Примирення поєднало розірвану сім’ю. Тоді ворог любові
вирішив перешкодити прощенню. Він почав спокушати людину не тільки перед
гріхом, але ще й після нього. Злий дух почав робити все можливе, щоб не
допустити людину до покаяння і навернення. &... Читати далі » |
Преподобний Єфрем Сирійський: «Оскарження себе
самого»: «Не хочу підкорятися, але люблю, щоби мені підкорялися. Не
хочу, щоб мене ображали, та ображаю інших. Не люблю, коли мене
звинувачують, але часто звинувачую інших. Не хочу слухати критики, проте
люблю критикувати. Не хочу прощати, але шукаю прощення. Не прагну
розуміти інших, однак домагаюся, щоби мене розуміли. Не хочу виконувати
наказів, та люблю їх давати. Мудрий я на те, щоби давати поради, але не
на те, щоб їх виконувати. Вказую, що треба робити, а роблю те, що не
треба». Преподобний Іван Касіян: «Досконале покаяння полягає в
тому, щоб більше н... Читати далі » |
Святий Єфрем Сирійський – творець цієї молитви
– жив у ІV столітті. Ще за життя його цінували як великого вчителя
духовного життя, мудрого проповідника, поета, тлумача Свята Письма й
захисника Христової віри. Його домівкою переважну більшість часу була
печера серед скель біля міста Едесси (Сирія). Там св. Єфрем провадив
суворе аскетичне життя, харчувався ячмінним хлібом і городиною, спав на
голій землі. Там він і написав більшість своїх творів.
Його молитву необхідно практикувати з великою скрухою духа і смиренням,
часто б’ючи поклони, бо вона ... Читати далі » |
Господь наш Ісус Христос сказав; Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п'є, той у Мені перебуває, а Я — в ньому (Йо.
6, 56). Возрадуйтеся, благоговійні причасники! Оскільки слово Господа
істинне, то Господь, коли ви запричастилися святих, пречистих і
животворящих Його таїнств, без сумніву, перебуває у вас. Але, браття,
Господь, коли прийшов і вселився у вас, не може не засвідчити своєї дії у
вас усередині, бо ж засвідчує, як Він дбає про вас видимо: даючи вам з неба дощ та врожайні пори (Ді.
14, 17). Він каже: «Коли хто відчинить двері серця, ввійду до нього і
вечерятиму з ним і він зо Мною» (див. Од. З, 20). Отже, чи вечерятимете
ви з Господом, а Го ... Читати далі » |
Сповідь, таїнство покаяння - згідно оновленої літургії цього
таїнства - називають також таїнством примирення. Таким чином Церква хоче
підкреслити єднання - тобто відновлення зв'язку людини з Богом, яке
відбувається під час цього таїнства; тому що в результаті покаяння ми
повинні полюбити Бога і повністю йому довіритися (Павло VI).
Для більшості з нас сповідь - приватна справа, і тому вона піддається
різним небезпекам: звиканню, рутині, формалізму. Ми не можемо розглядати
святу сповідь як одну з багатьох духовних вправ. Це таїнство, знак,
даний через самого Христа, за допомогою якого Бог дійсно спілкується з
... Читати далі » |
Сповідь
- це не просто бесіда про свої недоліки, сумніви, це не повідомлення
священику про себе. Ми перебуваємо в гріху. Такий стан інакше не назвеш,
як тяжкою недугою. Але проти сильної недуги повинен бути й сильний
засіб. Цей засіб полягає в Таїнстві Покаяння, тобто в Таїнстві, в якому
Господь прощає беззаконній людині її гріхи.
Устами
великих пророків Нафана, Давида, Іони та інших, Слово Боже кликало і
кличе нас до покаяння. Предтеча Господній Іоанн, і Сам Господь наш Ісус
Христос додають «Покайтесь, бо наблизилося Царство Небесне!»
Покаянням виправдано митаря, дістала пр ... Читати далі » |
ПРОЩЕННЯ"Якщо хочеш бути
щасливим хвилево – відімсти;
якщо хочеш бути щасливим
завжди – прости”.
Існує велика різниця між поняттями прощення у Старому і Новому Завітах. Замість старозавітнього заклику до помсти: "Око за око, зуб за зуб” (Вих 21, 24), – Ісус Христос запровадив закон прощення і любові навіть до ворогів: "А Я кажу вам: Любіть ворогів ваших” (Мт 5, 44). Яка велика різниця! Спробуймо застановитися над поняттям прощення у св. Євангелії. 1. Ісус Христос говорив, що жодна жертва є немила Богові, якщо людина, яка її приносить, на когось тримає у собі гнів. "А Я кажу вам, що кожний, хто гніваєть ... Читати далі » |
Навіщо ходити до храму?
Що є такого в Церкві, чого не знайти ніде більше? Навіщо людина ходить до храму? Хоча у церкви є маса різних зовнішніх і внутрішніх ознак, за якими вона визначається як церква, люди знають, що таке церква, але зовсім не до кінця собі уявляють, що ж у церкві відбувається і, дійсно, навіщо ж треба ходити до церкви? «Навіщо ходити до церкви?» На це відповісти неможливо, тому що питання задано дуже по суті. Як на це питання ні відповідай, ніякої абсолютно повної відповіді, напевно, дати неможливо. До кінця на це питання відповісти не можна, тому що таємниця Церкви - невичерпна, і що таке Церква не ... Читати далі » |
Люди бувають нерозумні, нелогічні й егоїстичні – всеодно прощайте їх. Якщо ви проявляли доброту, а люди звинуватили вас утаємних корисних мотивах – все одно проявляйте доброту. Якщо ви досягли успіху, то у вас може з’явитися велика кількість удаваних друзів і справжніх ворогів – все одно досягайте успіху. Якщо ви будете чесними і відвертими, то люди будуть обманювати вас – все одно будьте чесними і відвертими. Те, що будували роками, може бути зруйноване одномоментно – все одно будуйте. Якщо ви здобули безтурботне щастя, вам будуть заздрити – все одно будьте щасливі. Добро, зроблене вами сьогодні, люди забудуть завтра – все одно творіть добро. < ... Читати далі » |
Повчання сьоме /неділя/1. Будь вельми уважний до того, щоб не завести з кимось розмови з
цього приводу і не продовжити зустрічі, що сталася через необхідність,
виключаючи той випадок, коли треба буде спитати про якусь справу або
покупку, але і при цьому обмежуйся тільки необхідним запитанням, щоб зла
воля твоя не знайшла собі поживи. Збережи це і будеш мати спокій.
2. Безмовність дає людині помисел до зарозумілості перш, ніж вона
придбає саму себе, тобто стане непорочною. Тоді тільки має місце істинна
безмовність, коли людина понесла вже хрест. Тому, якщо будеш співчувати
ближнім, отримаєш допомогу, якщо ж утримаєш с... Читати далі » |
Повчання шосте /субота/
1. Якщо доведеться
тобі робити щось і прикличеш Бога та молитви святих, але все ще
сумніваєшся, зроби це діло: воно згідне з волею Божою, бо ти на початку
його прикликав Бога. Нічого немає швидшого від розуму, піднеси його до
Бога, і Він подасть тобі, що відповідати без збентеження.
2. Без болю сердечного ніхто не отримує дару розпізнавати помисли. Коли бачиш, що випадає нагода висловити своє знання, мовчи.
3. Сердечний труд твій повинен полягати в тому, щоб безнастанно
молитися до Бога, щоб не допустив Він тобі заблукати або послідувати за
власним бажанням, через це осягнеш ти розв ... Читати далі »
|
Повчання п’яте /п’ятниця/1. Старайся з усього витягати собі повчання. Не бажай марнославно
виказувати себе ні в слові, ні в ділі. Придбай помірність в їжі та
словах твоїх, навіть у малому.
2. Хто буває поборюваним яким-небудь пристрасним помислом або журиться
через нього і не сповідує його, той сам укріпляє його проти себе. Якщо ж
стане боротися та чинити спротив помислу своєму і зробить протилежне
йому, то пристрасть послаблюється і не має сил бороти його та приносити
йому печаль. Людина повинна завжди молитися Богові й просити Його про
допомогу.
3. Хто не зневажить всіх речей, слави та тілесного спокою, а разом... Читати далі » |
Набоженство Хресної дороги завжди БОГОВІ миле, а нам дуже помічне. Цей духовний скарб переносить нас думкою у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса Христа на смерть. Розважаючи про Христові страсті, Його терпіння і муки, ми йдемо за Ісусом, крок за кроком аж на гору Голгофу, де було виконано вирок смерті - розп'яття. Хресна дорога - це свідоцтво вічної незгасаючої любові Ісуса Христа до нас, яка освячена невинною Кров'ю, нечуваними стражданнями та незліченними Ранами Святого Тіла нашого Спасителя.Тож розпалімо свої серця вдячністю і гарячою любов' ... Читати далі » |
Повчання четверте /четвер/
1. Велику біду терпить взимку той, хто не має дому. Я хочу, щоб
людина щодня мала придбання від різних чеснот (Преп. авва Йоан).
2. Спочатку має бути покладена основа, тобто віра. Потім послух,
довготерпіння, стриманість; далі – співчуття і відсікання волі під
покровом лагідності. З двох сторін - терпеливість та мужність. А дах -
це любов. Вапно - смирення, зв’язками є міркування.
3. Хто не має мужності в душі, той не буде мати й терпіння, а у кого
немає терпіння, той зовсім нічого не може здійснити. Вашим стражданням
ви спасете душі свої. (Лк. 21,19).
4. Як корабель не можна побудувати без цв ... Читати далі » |
Повчання третє /середа/
1. Вникайте розумом вашим, браття, у властивість речей, і
бережіться, щоб не бути недбалими, бо й мале недбальство піддає нас
великим небезпекам.
2. Хто втратить золото або срібло, то він замість нього може знайти
інше; якщо ж втратить час, живучи в недбальстві та лінощах, то не зможе
знайти іншого на заміну втраченого.
3. /Братові твоєму скажи/: "Добре, Володарю, Бог хай пом’яне любов твою і хай нагородить тебе; ти наказав, я прийду, Володарю".
4. Якщо хтось захоплюється пристрастю, той буде рабом пристрасті.
5. Орел, якщо весь буде поза сіткою, але заплутається в ній одним
кігтем, то через ... Читати далі » |
Я, найменший, грішний, сповнений провин Єфрем, чи буду спроможний промовити
те, що є понад сили мої, але оскільки Спаситель за благоутробієм Своїм і некнижних
навчив премудрості, а через них усюди просвітив вірних, то й мій язик зробить
Він без вади ясним для користі і повчання як мене самого, який говорю, так
і всіх слухачів. Але з болем почну промову та із зітханнями буду говорити про
кінець теперішнього світу і про того безсоромного та жахливого змія, який приведе
в сум'яття всю піднебесну і в серця людські вкладе боязнь, малодушність і страшне
невір'я, і зробить чуда, знамення і залякування, щоб, коли можна, звести
навіть і вибраних (Мт. 24, 24), і всіх обдурит... Читати далі » |
Повчання друге /вівторок/
1. Хто переборов гнів, той переборов демонів, а хто перемагається цією пристрастю, той дуже далекий від монашого життя.
2. Одне злопам’ятність, інше гнів, ще інше дратівливість і ще інше зніяковілість.
3. Збентеження ж є тим самим рухом і збуренням помислів, яке піднімає і дратує серце.
4. Роздратування ж є мстиве повстання на того, хто засмутив, яке перетворюється в зухвалість.
5. Злоба, що живиться помислами, роздратовує серце, а яка вбивається молитвою і надією, сокрушає його (Преп. Марко подвижник).
6. Дратівливість є жаром крові біля серця (Св. Василій Великий).
7. Завжди відсікай ... Читати далі » |
"Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: "Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха
мого." (Пс. 31, 5).
Як людина, яку хрестить людина, тобто священик, просвічується благодаттю Духа Святого, так і той, хто сповідує в Покаянні гріхи
свої приймає прощення їх через священика благодаттю Ісуса Христа. Святитель Атанасій Великий.
Про те, які гріхи прощати, не треба й питати, тому що Новий Завіт не робить ніякої різниці та обіцяє відпущення всякого гріха
тим, хто кається як слід. Святитель Василій Великий.
Прошу вас, улюблені браття, сповідати кожен свій гріх, поки той, хто згрішив, знаходиться ще в цьому житт ... Читати далі » |
Повчання перше /понеділок/
1. Від незначних /гріхів/, від того, що говоримо: чи важливе це або
інше, утворюється в душі злий навик, і людина починає бути недбалою у
великому.
2. Бо від того, що людина не турбується про свої гріхи і не оплакує
свого мерця (свій гріховний стан), не може вона мати успіх ні в чому
доброму, але завжди звертає увагу на діла ближнього.
3. Ніщо так не оголює людини і не приводить до залишеності /Богом/, як злослів’я або осуд, або докоряння ближньому.
4. Докоряти - означає сказати про когось: такий-от збрехав або
розгнівався, або впав у блуд, або зробив щось подібне. /Злослів’я/.
... Читати далі » |
Жінка у храмі. Скромність, традиційність, простота – основні ознаки зовнішнього вигляду жінок у церкві Запитання:
Яким має бути в церкві зовнішній вигляд жінки? Чи можна, йдучи до храму,
не брати хустки, вдягнути штани, використовувати косметику й таке інше?
Відповідає протоієрей Михайло Бучак Шукаючи відповідь на це запитання, найперше звернімося до Книги книг –
Біблії. «І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою,
осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена», –
читаємо в Першому посланні до коринфян апостола Пав... Читати далі » |
Слово пастиря на початок навчального року Дорогі читачі, батьки, вихователі, катехити!
Розпочався новий 2011 - 2012 навчальний рік. З цієї нагоди хотів би
поділитися з вами своїми роздумами, заувагами, пропозиціями. Проблеми
родини, школи, молоді та її виховання є завжди близькими моєму серцю.
Від доброго виховання в родині, школі і церкві залежить світле майбутнє
нашого народу, тобто кращий завтрашній день. Коли занедбано
виховання, тоді ми всі є в програші, а насамперед сім'я. Бо тільки
добре і по-християнськи виховані діти можуть забезпечити спокійну
старість і поважну опіку для своїх батьків. На жаль, дуже багато... Читати далі » |
("Голос Спасителя", листопад 1948 р.Б.) - Чому ти, Ганко, перестала ходити до Католицької
Церкви, що донедавна так любила? - спитала я товаришку Ганку. Ганка
обурено відрізала мені:
- Я - українка, тому мушу належати до Православної Церкви!
- А то чому?
- Бо Україна була завжди православною! Ми прийняли
християнську віру з Греції, отож треба держатися віри батьків, а не
змінювати її на латинську, католицьку, бо вона чужа й ворожа
українському народові!
- Що ти к... Читати далі » |
Слово здоров’я, без сумніву належить до слів, які приємно
сприймаються усіма людьми. У розмовах серед людей, слово здоров’я часто
вживається. На різноманітних святкових заходах, найперше бажають
здоров’я. Із певністю можна сказати, що здоров’я є дорогоцінним скарбом
для кожної людини, скарбом який походить від самого Бога, є Його Даром.
Здоров’я - це дар Божий, який дарується нам із народження. Бог доручає
людині дар здоров’я у відповідальне розпорядження, але не дає права
розпоряджатися ним як-небудь. Природний вроджений інстинкт
самозбереження робить уже людину, бути готовою до її обов’язку
відповідальності за життя і здоров’я. Св. Павло навчає, що: ”Ніхто ж
ні... Читати далі » |
Ісус Христос дав нам засади морального життя: "Як
хочете, щоб вам Отець Небесний простив ваші гріхи, ви простіть тим, з
якими ви живете"; "Що з того, як здобудеш цілий світ, а занапастиш свою
душу". Ісус дав нам принципи морального життя, закон моралі, а також дав
нам закон життя між людьми: "Я був голодний, а ви дали мені їсти. Я був
спраглий, а ви напоїли мене. Я був хворий, ви навідалися до мене. Я був
у в'язниці - і ви прийшли до мене". Це є засади людських відносин. "І
скажуть ті: а де ми бачили тебе спраглого? Де ми бачили тебе пораненого?
Де ми бачили тебе голодного і скривдженого? - Усе, що ви зробили одному
з найменших, ви зробили мені!" ... Читати далі » |
1. Спитав брат старця: В якому напрямі треба подвизатися, сидячи в келії? І сказав старець: Зовсім не мати в келії навіть і згадки про чоловіка. 2. Пит.: Яке ж ділання корисно мати в серці? Відп.: Досконале ділання ченця — мати непохитну увагу, звернену до Бога. 3. Пит.: Як ум має проганяти помисел? Відп:. Він не може всеціло зробити цього сам, бо не має сили. Коли ж помисел западе в душу, треба звертатися з молитвою до її Творця, а Він розтопить помисли, як віск, бо Господь наш — вогонь з'їдаючий. 4. Пит:. А як скитські отці уживали помисел, що воює? Відп:. І це є праця велика і чеснотлива, але трудна й не для всіх безпечна. Бо як уві ... Читати далі » |
«Незнання Святого Письма є незнанням Христа».
«Християнин, який не живиться Писанням, – не живе».
(св.Єронім)
«Що вам здається більшим і більш знаменитим: слово Бога чи тіло Христа?»
(св.Цезарій Арльський)
1. Майже кожен з нас носить із собою мобільний телефон. Навіщо? Бо ми
хочемо бути доступні для тих, хто до нас подзвонить, і самі хочемо мати
доступ до них. Коли хтось тобі каже: «Приїдь до мене», а ти дороги не
знаєш, то інколи той, хто запрошує, додає: «Візьми з собою телефон, і як
будеш уже доїжджати – я підкажу, як ... Читати далі » |
Правила посту в Українській Греко-католицькій Церкві
Піст в практиці Церкви існує від самих початків.
Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід
однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед,
потрібно постити від гріха, злих схильностей. У дні посту необхідно
стримуватись від лихих діл, думок, слів; зберігати погідність духу,
внутрішній мир та радість. Стримування від гріха набагато важливіше ніж
стримування від їжі, хоча це також необхідне та допомагає поборювати
гріх, вправлятись у духовному зрості, духовному житті. Нам же потрібно
пам’ятати та виконувати і одне і друге.
&nb... Читати далі »
|
Заповідь «Не вбий» часто сприймається віруючими людьми як
пересторога фізичної розправи над людиною. Таке сприймання спирається на
розуміння людини як живого організму, обмежуючи її сутність виключно
тілесністю. Тобто, до прикладу, «якщо я нікого не застрелив, не зарізав,
то значить цієї заповіді я не порушив». Однак зміст цієї заповіді
значно ширший.
Однією з умов доброї сповіді є проведення віруючою людиною іспиту
власної совісті. Отці Церкви рекомендують проводити її, застановляючись
на дотриманні кожної з Божих заповідей. І мова йде не про поверхневе
сприймання останніх, а про глибинне розуміння ї... Читати далі » |
1. Питання: Як треба поводитися ченцеві в келії? Відповідь: Утримуватися від знайомства з людьми, щоби тоді, коли він мовчить, сам помисел очистив в собі житло для Бога. 2. Пит.: Чим має бути чернець? Відп.: Чернець є голуб. Бо як голуб, виходячи в свій час на повітр'я, розпростирає свої крила і, якщо забариться поза своїм гніздом, попадає під удари хижих птахів і тратить свою миловидність, — так і чернець, що виходить на час богослуження, розпростирає свої думки та коли забариться поза своєю келією, попадаючи під напади демонів, затемнюється в помислах. 3. Пит.: Яким помислом виганяє диявол ченця з його келії? Відп.: Диявол — т ... Читати далі » |
|
| |
U267621387468
Z179194710437
E124864223840
R280877757737
