МИРОЛЮБНІСТЬ
Миролюбним (поступливим) є той, хто з любові до Бога охоче приносить жертву, щоб порозумітися з ближніми.
Авраам удовольнився гіршою землею, аби лише порозумітися із слугами Лота
(Буття 13). Св. Франц Салезій знайшов собі кімнату в одному готелі над
Тібором. Несправедливо вигнаний з нього, охоче пішов, шукаючи собі інше
помешкання. Вночі страшна злива, знищила готель. Спокій — велике благо
людини. Ангели в ніч народження Христа бажали людям спокою (Лук. 2, 14).
Правдивий спокій обіцяє Спаситель Апостолам (Йоан 14, 27) і вітає їх,
бажаючи спокою: "Мир вам" (Йоан 20, 26). Усі блага світу не втішать нас,
якщо н ... Читати далі » |
ПОКІРНІСТЬ
Покірним називаємо того, хто усвідомлює свою власну нікчемність і марноту усіх тимчасових речей і відповідним чином поводиться. Чималу покірність виявив сотник з Капернауму, сказавши до Христа: "Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає" (Мат. 8, 8). Так невисоко себе оцінював, хоча займав почесний пост, володів великим маєтком і зробив багато добра (збудував євреям синагогу). Отже, покірність є двох видів. Перший стосується розуму (людина чітко усвідомлює свою марноту), другий стосується волі (людина чинить згідно з цим усвідомленням) (Скар.). Фальшивою була б покір ... Читати далі » |
На що ж вийшли ви глядіти?
На чоловіка, одягненого в м'які шати?...
(Лк. 7, 25)Дорогі брати і сестри! Св. Церква часто у Св.
Євангелії ставить перед нашими очима Св. Йоана Хрестителя, тому що цей
святий був останнім з пророків, попередником (предтечею) Ісуса Христа
(Бога). Готуючи дорогу Господу шість місяців перед тим, Він почав
проповідувати Христа-Спасителя. Опісля Христос Сам розпочав Свою науку.
Науки св. Йоана Хрестителя записані у Святих Євангеліях. Так само, як
приклади його чеснот готували серця жидівського народу до приходу
Христа, так і нас вони здатні приготувати до гідного с... Читати далі » |
Чи справедливо, що деякі люди страждають від злиднів?
Питання: Чи справедливо, що деякі люди страждають і народжуються в злиднях? Як Бог дозволяє це?
Відповідь: Так, цілком правильно говорити, що все це -
несправедливо. Але кому приписувати цю несправедливість? Із запитання
здається, що автор приписує всі біди Богу. Насправді ж їх причину слід
шукати в самих людях. Так, той факт, що безліч людей живуть у нелюдських
умовах, - кричуща несправедливість. Коли ми стикаємося з нерівністю у
світі, то нам слід було б задатися питанням: чи не є воно наслідком
особистих чи колективних вчинків? ... Читати далі »
|
15 обітниць Пречистої Діви Марії за відмовлення Святого Розарію
(дані блаженному Аланові де Рупе)
1. Хто буде Мені служити через відмовлення Розарію, отримає виняткові ласки. 2. Обіцяю Мою особливішу оборону і найбільші ласки всім тим, які будуть відмовляти Розарій. 3. Розарій стане грізною обороною проти пекла. Завдяки йому знищу, поменшу гріхи, наверну єретиків. 4. Розарій спричинить, що чесноти і добрі діла заквітнуть, виєднає в Бога щедре пробачення для душ і відтягне серця людей від любові світу і його марноти, піднесе їх до прагнення вічних ре ... Читати далі » |
КАРИ ЗА СМЕРТНИЙ ГРІХ
Смертний гріх робить людину нещасливою. Той, хто грішить, зазнає багато горя (Пс. 32, 10). Бог говорить грішникові: "Твоя власна безбожність тебе покарає, і твої відступства докором тобі будуть. Знай же і зрозумій, яке це лихо, яка гірка це річ, що покинув ти Господа Бога твого" (Єр. 2, 19). З людиною, котра відвертається від Бога, відбувається те саме, що було з євреєм, який залишив Єрусалим (оселю живого Бога) і помандрував через пустелю до Єрихону. Скоївши смертний гріх, людина втрачає освячуючу ласку, її душа вмирає для неба. Св. Дух покидає людину, яка скоїла смертний гріх. Безбожники самі говоря ... Читати далі » |
Гріх — це свідоме і добровільне порушення Божої заповіді. Адам і Єва порушили заповідь Божу. Вони добре знали ту заповідь, і ніхто, навіть вуж, не змушував їх, щоб вони її порушили. Отже, вони скоїли гріх добровільно. До Божих заповідей відносимо і заповідь виконувати вчинки милосердя; окрім цього — усі закони, видані від імені Бога. Заповіді певні чинності забороняють, а певні — наказують виконувати. Відповідно до цього розрізняємо гріхи переступлення і гріхи залишення. Оскільки заповіді Божі передбачають або звеличення Бога або добро наше чи ближнього, то і гріх може бути спрямований або проти Бога, або проти нас самих, або проти ближнього. Гріх — це вияв непо ... Читати далі » |
У наш плюралістичний вік говорити про ортодоксію вважається чи не
верхом непристойності, виразом ригідності, ознакою відсталості й
мракобісся. Слова «ортодокс», «ортодоксальний» стали мало не
образливими. Ба, навіть більше, ортодокс – це ворог прогресу,
глобалізації, екуменізму і поступального розвитку вперед. Так думає
світ, що нас оточує.
Зараз усе ще модно підточувати основи всього, що віками вважалося
непорушним. Модно висловлювати оригінальні думки і будувати оригінальні
теорії, байдуже, що часто це повний ідіотизм – головне, щоби було
оригінально. А ще модніше ті оригінальні думки та теорії знову ж таки
оригінально критикувати,... Читати далі » |
ПИТАННЯ: «Оскільки Бог знає все (тобто знає все, що ми
зробили і що ще зробимо), значить, наша доля визначена наперед? Бог
знає про нас все і ми ніколи не зможемо здивувати або засмутити Його
своїми вчинками. І якщо Бог все знав, то Він заздалегідь знав результат
Своїх дій. Значить, Він спеціально створив зло, знаючи, що Люцифер стане
Сатаною. І чому тоді Бог створює тих людей, які, як Йому відомо, підуть
в пекло? Де Його «нескінченна любов»? ». ВІДПОВІДЬ: Отже, поставлене нам питання стосується передзнання Бога і свободи людини. По-перше, передзнання Бога, тобто той факт, що Він знає все, не означає
пр... Читати далі » |
Чеснота є позитивною рисою людської душі. Вона викликає в людині бажання творити добро; завдяки їй людина здійснює добрі вчинки без будь-яких зусиль. Постійно вправляючись у будь-якому діянні (напр., писанні, читанні, малюванні, плаванні), набуваємо певної легкості, вправності, а наша воля прагне цього діяння. Це ж відбувається тоді, коли ми здійснюємо ті чи інші вчинки. Вправляння творить митця. Св. Франц Салезій, вправляючись у чесноті лагідності, дійшов до того, що сам просив вибачення у того, хто його образив. Людині важко позбутися тих чи інших звичок. Звичка — це ніби друга сутність людини. Як виняток, чеснотою називаємо також вроджену або через ласку Божу ... Читати далі » |
Важкі питання. Чому Церква за аборт відлучає, а за вбивство - ні?
ПИТАННЯ: «Чому Церква за аборт відлучає, а за умисне вбивство – ні?» ВІДПОВІДЬ: Якщо ми звернемося до Кодексу канонічного
права, то, дійсно, знайдемо канон 1398: «Той, хто робить аборт підлягає
відлученню за заздалегідь винесеним судовим рішенням», тобто сам факт
аборту автоматично веде до відлучення від Церкви. У той час, як
відлучення не передбачається за такий злочин, як умисне вбивство. Про причину цього Папа Іван Павло ІІ писав в енцикліці "Євангеліє
життя»: «За допомогою такого с... Читати далі » |
У третій заповіді Церква вчить нас, як ми повинні дотримуватися постів. Встановлюючи цю заповідь, Церква прагнула навчити вірних володіти собою, спонукати їх до виховання в собі сильних рис характеру (сильної волі), а також таким чином вона дає вірним нагоду виявити послух щодо неї. Піст існує стільки, скільки існує людство. Ще в раю Господь Бог заборонив людям споживати плоди дерева знання. Євреям Бог заборонив споживати свинину (Левіт 11, 2). Постив Мойсей, постив Ілля, постив св. Йоан Хреститель, протягом 40-а днів і ночей постив сам Ісус Христос. Піст у давніх християн був дуже строгий — вони їли лише раз на день (увечері), стримувалися від вживання вина і стра ... Читати далі » |
Досі ми говорили про волю Бога (заповіді). Тепер поговоримо про виконання нами Божої волі. Коли ми дотримуємося Божих заповідей, живемо праведно, наші вчинки є добрими. Коли ж порушуємо те, що заповів Бог — скоюємо гріх. Добрим учинком називаємо таку дію людини, яку Бог винагороджує як таку, що відповідає Його волі, добровільну і сповнену задля Бога. "Морально добрим" називаємо те, що є милим Богові або відповідає Його волі. Бог є джерелом добра. "Ніхто не благий, окрім одного Бога" (Мар. 10, 18), — говорить Христос. Отже, морально добрим може бути лише те, що відповідає волі Бога. Вчинки, які не зовсім відповідають волі Бога, не є добрими вчинками. Хто вчини ... Читати далі » |
ПИТАННЯ: Що означає - всякий гріх і хула простяться, а хула на Святого Духа не проститься? ВІДПОВІДЬ: Перш за все перечитаємо уривок з Євангелія,
в якому міститься питання нашого слухача. Це Євангеліє від Матея, глава
12: "Тому кажу вам: усякий гріх і хула проститься людям, а хула на Духа
не проститься! Якщо хто скаже слово на Сина Людського, проститься йому,
якщо ж хто скаже на Духа Святого, не проститься йому ні в цім віці, ані
в майбутньому ».
При прочитанні цього уривка насправді виникає не одне питання, а
декілька: що таке хула на Святого Духа, що означає гріх проти Святого
Духа і що означає «гріх,... Читати далі » |
Сповідь - це повне визнання гріхів перед уповноваженим священиком з наміром одержати від нього розрішення. До доброї сповіді маємо: 1) зробити точний обрахунок сумління; 2) жаліти, що ти через гріхи втратив(-ла) небо, заслужив(-ла) на пекло й, що найважливіше, що ти образив(-ла) Бога, найвище Добро, та найліпшого свого Вітця та Добродія; 3) висказати свої провини, ясно, нічого не приховуючи, бо інакше твоя сповідь була б святокрадська; 4) збудити в собі тверду постанову більше не грішити й уникати нагоди до гріха. 5) відправити покуту, яку священик назначить і виправити зло, заподіяне ближньому. Коли зачнеш обрахунок сумління, гаряче помолись до Свят ... Читати далі » |
Всі ми знаємо притчу про блудного
сина, який взявши у свого батька частину спадщини, яка йому належала,
змарнував її з блудницями, живши розпусно. Згодом, опинившись у злиднях,
марнотратний син згадав про батька, розкаявся і вирішив повернутися до
нього, що зрештою і зробив. Ця притча дуже добре вияснює нам таїнство
сповіді-покаяння, навернення людини до Бога. Чим властиво є покаяння?
Воно є переміною способу думання про щастя, якого прагне кожне людське
серце. Дуже часто людина шукає щастя там, де його немає,шукає своє щастя
без Бога, живучи в гріхах, які засліплюють душу так, що людина вже не
прагне Бога, бо його місце тепер займає гріх. Розкаяння ... Читати далі » |
Замойський Синод 1720 р. Б.
Титул XVI «Пости і Свята»
Позаяк без необхідності християнин не
повинен обтяжуватися постами, тому-то слід пильнувати, щоб зберігалось
те, що потрібно зберігати згідно з обрядом та приписом нашої Церкви.
Отож, починаючи з Чотиридесятниці
Великого посту від понеділка після Сиропусної неділі аж до дня Святої
Пасхи, якому передуватиме піст одного «молочного» тижня; другий –
передріздвяний – від 15 листопада аж до Різдва Господа (нашого) Ісус... Читати далі » |
Дорогі брати і сестри! Настав час Святого Великого
Посту. Кожна християнська душа той чи інший період літургічного року
переживає в свій спосіб. Знаю багато вірних, які чекають з великою
радістю і нетерпінням часу Святого посту. В цей період людина більше
єднається зі своїм Творцем, глибше пізнає велику Любов Всемогутнього і
Вічного Бога до Свого сотворіння. Час Святого Великого Посту для
християнської сім'ї - це відповідна духовна атмосфера в родинному колі.
Насамперед, це спільна інтенція християнської
родини: за кого ми збираємося жертвувати наші спільні духовні вправи,
... Читати далі » |
Львівський собор 1891 р. накреслив чіткі вимоги дотримання посту.У перший тиждень Великого посту і в останній його
тиждень у понеділок, середу і п'ятницю не можна їсти навіть набілу, в
інші дні (вівторок, четвер, суботу, неділю) можна їсти з набілом, але з
м'ясом ні.
В інші тижні Великого посту в понеділок, середу і
п'ятницю можна їсти з набілом (з м'ясом ні), а в інші дні (вівторок,
четвер, суботу і неділю) можна їсти з м'ясом, але треба відмовляти
молитви перед обідом і перед вечерею (вірні відмовляють 5 ... Читати далі » |
У десятій заповіді Бог забороняє будь-яке прагнення привласнити чуже добро. Бажання людини в очах Бога означає стільки, скільки і сам вчинок. Свідоме і добровільне недобре бажання є вже ділом, здійсненним в душі, і таким самим грішним, як і саме діло (Мат. 5, 28). Отже, не можна під час сповіді оминати мовчанням такі гріхи (Соб. Трид. 14, гл. 5). Кожний, хто прагне несправедливо відібрати ближньому його особисту власність, живе у стані тяжкого гріха. Вже саме прагнення заволодіти чужим добром є гріхом. З цим гріхом, як і з кожним іншим, сполучаються й інші гріхи. Св. Павло говорить: "Корінь усього лиха — грошолюбство" (І Тим. б, 10).
... Читати далі » |
Наш християнський обов'язок щодо померлих
Дуже великою поміччю для душ у чистилищі є виконання останньої волі
померлих, зокрема виповнення останньої їхньої волі щодо Служб Божих по
їхній смерті. Заслуги за своє розпорядження щодо Служб Божих чи інших
добрих діл кожна душа забрала з собою на другий світ - і вже за цей
намір вона має велику заслугу перед Богом і поміч у чистилищі. Але овоч
тих добрих діл дістанеться душі щойно тоді, коли діло буде виконане.
Хто не виконає його швидко, той стягає на себе тяжку провину, бо
забирає померлому належну йому поміч та позбавляє його ... Читати далі » |
Жалоба
Жалоба - слово, яке практично зникає з нашого життя. Колись, тому ще років з двадцять, можна було чути такі вислови в народі: не можу іти танцювати, на гостину, весілля, в театр, тому що ношу жалобу за батьком, мамою, сестрою, братом, дідусем чи бабцею. Життя людини дуже цінувалося. Втрата рідної і близької особи була справді трагічною подією, про яку пам'ятали. За дорогими померлими сумували, за їхні душі молилися, давали на Святу Літургію, Григоріянку. В помешканні, де проживав покійний, старалися стриматися від оглядання телебачення, слухання музики, уникали справляти різного ро ... Читати далі » |
Поминальна трапеза
З чином похорону пов'язана так звана поминальна трапеза, чи, як її у
народі називають, поминки, а ще в деяких місцевостях - стипи. На жаль,
цей звичай глибоко ввійшов у життя народу і важко його відмінити,
практично неможливо. З іншого боку, сьогодні родини здебільшого мешкають
у різних місцевостях, областях, а навіть в інших країнах. Коли
зібралася родина, якій не часто доводиться зустрічатися разом, маємо
чинити згідно з християнським звичаєм. Тому обов'язок приготування
трапези має бути покладений не на плечі рідних, які повинні бути біля
усопшого і молитися за спасіння його душі, а на плечі сусідів, зн ... Читати далі » |
Людина прагне вічного життя
Людина, природно, бажає жити вічно і тому боїться смерті і не є впевненою, яке місце чекає на неї після відходу з цієї долини сліз. Христос-Спаситель, який добре знає своє сотворіння, його бажання і прагнення, Єдиний міг заспокоїти людину і дати їй надію такими словами: "Така бо воля Мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього, жив життям вічним, і щоб Я воскресив його останнього дня" (Йо. 6, 40). Христос не відвертає свого обличчя від людей, які перебувають у гріховній темряві або на блудній грішній дорозі, не нехтує і не погорджує ними, а навпаки взиває їх: "Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяже ... Читати далі » |
ПИТАННЯ: «Ось уже кілька років як нашу парафію
відвідує одна розлучена жінка, яка живе з розлученим чоловіком. Це
чудова жінка, за її словами, вона пережила розлучення дуже важко -
чоловік покинув її незабаром після весілля. Вона одна виховувала дитину,
яка народилася від чоловіка. Наш старий настоятель поставився до неї з
розумінням, він давав їй відпущення гріхів і дозволяв приступати до
Причастя. Зараз у нас новий настоятель, і ця парафіянка боїться, що він
не буде її сповідати. Однак вона не хоче відмовлятися від Причастя.
Звичайно, це не моя справа, але вона іноді про це говорить, а я вважаю,
що і колишній настоятель ... Читати далі » |
СТАНОВИЩЕ ЖІНКИ В СУСПІЛЬСТВІ
Якщо заглянемо в історію дохристиянських часів, то побачимо, що жінки несли на собі основний тягар гноблення і приниження. Таке приниження жінки існує і сьогодні в тих країнах, куди ще не дійшло світло Євангелія. У євреїв, однак, жінки не зазнали такого принизливого становища з огляду на прихід майбутнього Месії, котрого мала народити жінка. Саме християнству завдячує жінка своїм сучасним становищем у суспільстві. У іновірців жінка була і залишилась лише рабинею чоловіка. Вона не мала в сім'ї жодних прав; чоловік за найменшу дрібницю міг її вигнати з дому, або навіть і вбити. Часто траплялося у інові ... Читати далі » |
Тема пекла не перестає бути актуальною навіть і сьогодні – у бурхливий
час розвитку науки і техніки. Критика християнського вчення про пекло
майже завжди та ж сама, лише з новими акцентами і доволі категоричними
судженнями, що приводить вірних до розгубленості, а, отже, вимагає
адекватної відповіді від Церкви. Головні закиди щодо пекла сьогодні
можна звести до таких вагомих тверджень: • Пекло – це велика
несправедливість, що суперечить усім принципам сучасного права, в тому
числі принципам багатьох конституцій західноєвропейських держав. Замість
того, щоб перевиховати винного, що було б справедливо, пекло
безповоротно засуджує його до вічної кари. Навіть Бог ... Читати далі » |
У восьмій заповіді заборон безчестити ближнього, застерігає від будь-якої фальші і обману. ЗАБОРОНА БЕЗЧЕСТИТИ
Слава (добре ім'я) — це цінне добро, без якого тяжко жити на світі. Слава (добре ім'я) полягає в тому, що люди добре про нас думають і добре відгукуються. Протилежністю слави є сором, неслава. Добре ім'я важить більше, ніж багатство; бути любим для когось краще, ніж володіти золотом та сріблом (Прип. 22, 1). Серед оточуючих нас благ найкращим є добре ім'я (св. Франц. Сал.). Добре ім'я — це джерело, з якого пливе багатство. Без слави не може людина бути задово ... Читати далі » |
У липні цього року минає рівно 950 літ,
як у Царгороді Папські легати та Синод візантійських єпископів викляли
одні одних, що стало початком церковного розколу, якого в історії
називають Великою схизмою. Такі дати є доброю нагодою замислитися
над причинами та наслідками цих подій. Отож і 950-літній ювілей Великої
схизми спонукає нас спробувати зрозуміти ті внутрішні та зовнішні
чинники, що спричинили розкол єдиної до того Вселенської Церкви на
Східну й Західну, Католицьку та Православну. Хоч як не парадоксально, але заклав
основу для майбутнього розколу Церкви той, хто дав свобо... Читати далі » |
У сьомій заповіді Бог забороняє завдавати шкоди власності ближнього. Власністю є все, що придбала людина чесним шляхом для того, щоб жити (гроші, одяг, дім, продовольчі товари і т. д.). ПРАВО НА ВЛАСНІСТЬ
Кожна людина має право здобувати собі чесним шляхом особисту власність. Вона необхідна їй для того, щоб забезпечити старість, на випадок нещастя, або для того, щоб утримувати свою родину. Без особистої власності між людьми постійно виникали б суперечки, непорозуміння, небажання працювати, а внаслідок цього не могло би бути мови про прогрес і удосконалення суспільства. Несправедливо відбирати в людини те, що вона заощадил ... Читати далі » |
Великими і подиву гідними є матеріальні і духовні
сили, але понад ними стоїть найбільша сила в світі - сила молитви.
Молитва є річчю невимовної ціни і гідності. Щира і наполеглива просьба
може багато осягнути в людей, але незрівнянно більше може осягнути
добра молитва в Бога. Таємниця сили молитви полягає в тому, що через
неї Господь Бог дає нам до нашого розпорядження Свою Божу
всемогутність, скарби неба і доброту.
Якщо люди великою честю вважають для себе, коли їм
випадає можливість розмовляти з князями цієї землі, то якою ж честю для
нас є розмова з Царем над царями, Паном неба і землі, своїм Тв... Читати далі » |
У шостій заповіді Божій Бог забороняє нам усе, що може ображати нашу невинність або доброчесність інших. Зокрема забороняє Бог думки і прагнення, що ображають доброчесність. Злі думки заборонені, бо ведуть до непристойних учинків. Їх порівнюють з іскрою, котра може викликати велику пожежу. Необхідно відразу ж намагатися позбутися будь-яких злих думок або за допомогою молитви, або відвертаючи увагу на інший предмет. (Дивися розділ про спокусу). Доки подібні думки не стають нам приємними, доти ми ще не грішимо. Гріх скоюємо лише тоді, коли кохаємося в злих думках. "Огидні Господеві задуми погані" (Прип. 15, 26). Як уникаємо вбивць, так повинні ми також уникати зли ... Читати далі » |
У п'ятій заповіді Божій Бог забороняє нам посягати на власне життя або на життя ближнього; а також бути жорстокими у ставленні до тварин.ЦІННІСТЬ ЖИТТЯ
Під час прийняття кожної Тайни на нашому тілі здійснюються обряди, котрі мають певне значення. Саме цим свята Церква хоче підкреслити гідність нашого власного тіла і хоче дати нам зрозуміти, що тіло має велику вартість. Життя тіла — це дуже цінне благо, бо тіло є оселею і знаряддям душі. Здоров'я вартує більше, ніж численні багатства (Сир.3О. 17). Наше тіло створене для того, щоб бути оселею безсмертної душі. Від стану цієї оселі часто залежить і стан душі. Чим є ме ... Читати далі » |
«РАДІЙТЕ ЗО МНОЮ, БО Я ЗНАЙШОВ ОВЕЧКУ, ЩО БУЛА ЗАГУБИЛАСЬ» (Лк. 15, 6). У
цій праці ми тільки частково подали розбіжність між наукою Свідків
Єгови і Святим Письмом. Звернули увагу тільки на деякі найбільш важливі
речі, хоч про фальшиву науку Свідків Єгови можна написати томи.
«Пророцтва» цієї секти не збувались одне за одним. Останній «післанець
Бога» і водночас «сьомий ангел» - Чарльз Расселл вдавався до різних
махінацій і обманів. Він намагався утвердити в вірі своїх прибічників, а
також знайти нових прихильників. Для цього проповідував, що видиме
царство на землі вже недалеко, доказом чого є велика кількість пшениці,
яку він має, і урожайність, яка є фант ... Читати далі » |
V. Католицька Церква є незнищимою і непомильною
Незнищимість Церкви
Католицька Церква є незнищимою; тобто буде існувати
до кінця світу як Христос сказав: "Ворота пекельні її не подолають"
(Матей 16:18).
Завжди будуть Папи, єпископи і вірні і Божа правда завжди буде в
Католицькі... Читати далі » |
Цього дня Церква звертається до Матері Божої та нашої Матері словами:
«Tota pulchra es Maria» - Уся прекрасна Ти є Маріє! Її краса виникає з
чистоти серця, яке не було забруднене жодним гріхом. Отець Небесний
вибрав Її на Матір свого Сина та зберіг від первородного гріха.
Непорочне зачаття є, отже, надзвичайним даром та привілеєм.
Це важливе марійне свято припадає на період Адвенту, який є часом
чуйного та молитовного приготування до Господнього Різдва. Та, яка
вміла найкраще з усіх очікувати на пришестя Месії, товаришує нам і
вказує, як нашу мандрівку до Святої Віфлеємської Ночі вчинити живою та
плідною. Протягом цих... Читати далі » |
Засновником Міжнародного Товариства Дослідників Святого Письма -
сьогоднішньої організації Свідків Єгови вважають Чарльза Тейза Расселла.
Він народився 16 листопада 1852 року в Пітсбурзі (Пенсильванія), що у
Сполучених Штатах Америки. Батьки Йосиф Расселл і Марія Бірнег були
ірландського походження. Вони сповідували пресвітеріянізм (одна із
протестантських Церков). Коли Чарльзу виповнилося дев'ять років, померла
його мати. Після закінчення школи він працював продавцем у батьковому
магазині. Ще до вісімнадцяти років юний Чарльз тричі змінював своє
віровизнання. Спочатку перейшов до конгрегаціоналістів (инша
протестантська Церква). Пізніше вступає до Християнськог ... Читати далі » |
У цій заповіді Бог наказує нам шанувати Його заступників на землі (батьків, духовну і світську владу).
ОБОВ'ЯЗКИ ЩОДО БАТЬКІВ
Ми повинні шанувати своїх батьків, бо вони є заступниками Бога і нашими найбільшими добродіями. Ми, по суті, є дітьми лише небесного отця, бо каже Христос: "...отця собі ...не йменуйте на землі: один бо у вас Отець — той, що на небі" (Мат.23, 9). Наш Отець у небі віддає нас нашим земним батькам, щоб вони нас годували і виховували. Виховуючи нас, наші батьки заступають Бога. Вони дали нам життя, і тому ми повинні поважати їх. Хто зневажає родичів — зневажає Бога. Син Божий поважав своїх Ма ... Читати далі » |
«ОЦЕЙ ІСУС, ЯКИЙ ВІД ВАС БУВ ВЗЯТИЙ НА НЕБО, ТАК САМО ПРИЙДЕ, ЯК ЙОГО ВИ
БАЧИЛИ ВІДХОДЯЧОГО НА НЕБО» (Ді. 1, 11). Святе Письмо в багатьох
розділах говорить про другий прихід Ісуса Христа. На це очікували вже
перші християни. Святий Йоан закінчує книгу Одкровень закликом, який
відображає тугу за приходом Ісуса: «Говорить, хто свідчить це: Так,
приходжу скоро. Амінь, прийди, Господи Ісусе!» (Од. 22, 20). Учні Ісуса
Христа не раз запитували, коли Він прийде вдруге: «І коли Він сів на
горі Оливній, Його учні приступили до Нього насамоті й запитували:
"Скажи нам, коли це буде і який буде знак Твого приходу й кінця світу?"»
(Мт. 24, 3). У відповідь учні почули про под ... Читати далі » |
ШІСТЬ ЦЕРКОВНИХ ЗАПОВІДЕЙ
Церковні заповіді доповнюють третю Божу заповідь. Перша церковна заповідь наказує святкувати, крім неділі, і певні, визначені св. Церквою дні тижня, щоб подякувати Господу за особливі ласки. Друга церковна заповідь вчить нас, як саме ми повинні святкувати неділі і свята. Третя — як слід дотримуватись посту. Четверта нагадує нам наші обов'язки щодо св. сповіді і св. Причастя. П'ята стосується заборони весіль у визначений св. Церквою час. Шоста — стосується шкідливих видань і неморальних видовищ. Наш обов'язок — суворо дотримуватись церковних заповідей, тому що непослух щодо Цер ... Читати далі » |
ТРЕТЯ ЗАПОВІДЬ БОЖА
Бог сказав на горі Синай: "Пам'ятай на відпочинковий день, щоб святити його. Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє. День же сьомий — відпочинок на честь Господа, Бога твого" (Вихід 20, 8-10). Отже, третя заповідь Божа містить наказ святкувати неділю і наказ працювати протягом тижня. НАКАЗ СВЯТКУВАННЯ НЕДІЛІ
Бог встановив для людей день відпочинку, щоб вони дбали про своє духовне і тілесне здоров'я. Щоб людина у своїх щоденних турботах не забула про Бога і про свою найвищу мету, наказав їй Бог святкувати один день у тижні. Цим Бог призначив ... Читати далі » |
«ЧИ Ж МОЖЕТЕ ПРИМУСИТИ ПОСТИТИ ВЕСІЛЬНИХ ГОСТЕЙ, ПОКИ
МОЛОДИЙ З НИМИ? ПРИЙДУТЬ ДНІ, КОЛИ ВІЗЬМУТЬ ВІД НИХ МОЛОДОГО, ТОДІ
БУДУТЬ ПОСТИТИ В ТІ ДНІ» (Лк. 5, 34-35). Свідки Єгови заперечують не
тільки Божі правди Церкви, але також християнські практики побожности,
ведучи запеклу боротьбу з ними. До цих вправ належить християнський
піст. Свідки Єгови повчають, що Ісус Христос відкинув практикування
посту. Він заборонив Його такими словами: «Не те, що до уст входить,
осквернює людину, а те, що з уст виходить» (Мт. 15, 11). Звичайно, для
них достатньо цього вирваного з тексту вірша. Не хочуть вони вникнути в
зміст і переконатись, чи сказані Ісусом слова стосуються пост ... Читати далі » |
Ця заповідь говорить: " Не взивай імені Господа Бога твого надармо", тобто не промовляй імені Бога без належної шани. Під іменем Божим тут розуміємо не лише саме ім'я Бога, котре складається з тих чи інших букв, але велич Бога (Рим. Кат.). У другій заповіді Божій Бог нам наказує виявляти належну шану його Божій величі і забороняє все те, що шкодить належній Йому шані. Богу належиться найвища шана від нас тому, що Він є Господом безмежної величі і безмежної доброти. Шана — це поєднання остраху, любові і поваги. Якщо знаєш, що той або інший правитель має мільйони підданих і сотні тисяч солдат, котрі за його наказом готові у будь-яку хвилину піднятися на боротьбу, ... Читати далі » |
Послідовники такого псевдорелігійного руху як New Age або Новий
час, Новий вік, Ера Водолія, активно розповсюджують міф про відсутність
принципової різниці між існуючими релігіями, про те, що всі релігії
ведуть до одного і того ж Бога, а їх містична практика – до одного і
того ж духовного результату.
Вони стверджують, що усвідомленню цієї духовної рівності послідовникам
різних релігійних груп перешкоджає виключно їх власна необізнаність.
Таку ж ідею розповсюджують теософи, агні-йоги, бахаїсти і багато інших
представників так званих нетрадиційних релігій... Читати далі » |
Питання про сумісність християнської віри з нетрадиційною медициною,
зокрема, з популярною в багатьох країнах гомеопатією, продовжує
викликати інтерес у вірних, що виявляється у великій кількості
обговорень на Інтернет-форумах і в блогах, в питаннях, які часто
ставлять священикам. На які, втім, дають суперечливі відповіді: від
категоричного «ні» до впевненого «так». Пропонуємо вам ще раз пройтися
доказами, які пропонують прихильники і противники гомеопатії, і
спробувати зрозуміти, як все-таки слід ставитися до гомеопатії тим, хто
сповідує Христа і намагається узгодити свої вчинки і рішення з вірою. Приводом до того, щоб повернутися д... Читати далі » |
Щоб добре зрозуміти Божі справи і Його діло спасіння людства слід
детально ознайомитися з усіма частинами Святого Письма. З Божою поміччю
треба уважно підходити до різних біблійних джерел. Зіставляючи ці
тексти, переконуємось у їх правдивості. Не можна сказати, що Свідки
Єгови приділяють цьому достатньої уваги. Окремі вірші пояснюють так, як
їм хочеться, без глибокого зрозуміння їх змісту. Тому й не замислюються,
яке значення може мати їхня інтерпретація Святого Письма. У деяких
натхненних книгах Господь чітко подає свої правди. Заперечити це або
подати «своє» тлумачення нелегко. Тому ці біблійні тексти, які важко
перекрутити, Свідки Єгови називають ... Читати далі » |
ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ МОЩЕЙ
Людина по своїй природі охоче зберігає речі, які нагадують їй людей, котрих любила і шанувала. Діти зберігають предмети, пов'язані з родичами, ми всі шанобливо зберігаємо речі, котрі належали колись знаменитим людям. Мощами називаємо тіла Святих або їх останки, а також всі предмети, котрі були пов'язані колись із особою Ісуса Христа або Святих. Слово "мощі" означає речі, котрі містять в собі чудесну силу, міць. Отже, мощі — це або усе тіло Святого, його рука, нога, або хоча б маленька кістка. Такі мощі зберігаються найчастіше у вівтарях; деколи вони стають власністю приватних осіб. Правдиві мощі завжди по ... Читати далі » |
ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ
Святими називаємо всіх тих, котрі померли в стані Божої ласки і знаходяться вже на небі; зокрема відносимо до них тих померлих, котрих Церква канонізувала, тобто проголосила святими. Не слід думати, що завдяки канонізації Церква відчиняє тому чи іншому померлому ворота неба. Канонізацією Папа лише привселюдно заявляє, що та чи інша людина жила свято (як це свідчить її життя), що знаходиться вже на небі (як стверджують доведені чудеса), і що саме тому вона заслуговує привселюдного шанування в Церкві. Канонізацію випереджає беатифікація. Церква дає наказ вшановувати певного Святого лише в деяких місцевостях, а п ... Читати далі » |
На горі Синай Бог сказав: "Нехай не буде в тебе інших богів, крім мене" (Вихід 20, 3), а це значить: "Лише Мене повинен шанувати як справжнього Бога, а не вшановувати чужих богів" (Рим. Кат.). У першій заповіді Бог бажає від нас внутрішнього і зовнішнього вшанування (св. Альф.). Цю заповідь має на увазі Ісус Христос, коли говорить до диявола: "Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити" (Мат. 4, 10). У першій заповіді Божій Бог нам наказує, щоб ми Його вшановували, і забороняє будь-яке ідолопоклонство і фальшиве шанування Бога. ВШАНУВАННЯ БОГА
Ми поважаємо і шануємо звичайно таких ... Читати далі » |
Гомеопатичні препарати викликають протирічні оцінки через свою
незвичайну природу. Вчені ставляться до гомеопатії скептично, деякі
вважають її шарлатанством. Але через очевидні позитивні результати вона
користується великою популярністю у багатьох країнах. Християни масово
лікуються подібними препаратами, не дивлячись на те, що їм незрозуміле
їх походження. В чому ж суть гомеопатії і якими методами діагностики
вона користується? Відповіді на ці питання допоможуть християнам
зрозуміти, чи не шкодить гомеопатія їх духовному здоров’ю.
Для приготування гомеопатичних ліків сировина (продукт рослинного,
тваринного чи м... Читати далі » |
|
U267621387468
Z179194710437
E124864223840
R280877757737
