Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [340]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [190]Секти, культи, окультизм [179]
Підпілля, історія УГКЦ [63]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [116]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [236]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [35]
Папа Бенедикт ХVI [47]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [100]Суспільні проблеми [427]
Пророцтва, об'явлення [51]Повчання, настанови [384]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [412]Профанації [16]
Екологія [7]Цікаво... [67]
Традиціоналізм [61]Криза Церкви. Модернізм [61]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [121]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2017 » Березень » 19 » Повчання, настанови » Наслідуймо чесноти святого Йосифа
00:32
Наслідуймо чесноти святого Йосифа
Якось, відвідуючи виставку робіт художників-початківців (переважно студентів мистецьких закладів освіти), серед численних пейзажів, натюрмортів та портретів зауважила декілька зображень Ісуса, Марії, а також Пресвятої Родини. Характерно, що під зображенням Святої Родини було написано: "Богородиця з немовлям" або "Марія з Дитятком". Такі написи прикро вразили мене, адже вони опускали образ Святого Йосифа, розбиваючи при цьому цілісність Найсвятішої, взірцевої для усіх християнських сімей Родини, і відповідно применшували постать Божого вибранця, опікуна Ісусового та обручника Божої Матері. Вшанування св. Йосифа започаткував сам Бог, ще перед віками удостоївши його ласкою стати земним батьком Ісуса Христа. Ігноруючи місце св. Йосифа у житті Сина Божого, ми тим самим порушуємо четверту заповідь Божу, а також і неписану заповідь, у якій Господь промовляє до нас Своїм вчинком, Своїм незаперечним вибором св. Йосифа до найвідповідальнішої місії, яка може трапитися у житті людини — опікунство Божого Дитяти.
 

Ми повинні завжди вшановувати св. Йосифа. Наслідування Його чеснот та щоденна сердечна молитва, звертання до Нього у всіх наших потребах - запорука вдалого виклопотання наших прохань і щонайголовніше: виконання Божої волі. Адже в особі св. Йосифа Господь дав нам мужа обов'язку, законності й послуху, віри, уповання, покори та праці. У час теперішніх неспокоїв у світі з великим довір'ям призиваймо на поміч цього святого обранця.

 

Родовід святого Йосифа подають нам святі євангелісти Матей (1, 16) та Лука (3, 23-38). Св. Йосиф народився у Палестині, походив із роду царя Давида. Його батько Яків, коли Йосиф підріс, старався дати Йому освіту згідно з потребами і обставинами часу. На той час освіта полягала у читанні та розумінні Святого Письма. А через те, що св. Йосиф мав стати дбайливим опікуном Ісуса Христа і Його Матері, можемо бути впевнені, що за ласкою Духа Святого Йому було подаровано розуміння тайн Св. Письма. До досконалого виконання обов'язків голови Святої Родини Йосиф був готовий щирою та глибокою побожністю. Люди бачили перед собою вбогого тихого теслю Йосифа. А Бог бачив у ньому Свого вірного й великого слугу. Св. Йосиф учився пізнавати безконечне милосердя — доброту Бога. Його серце горіло бажанням побачити Спасителя, не передчуваючи, що Він сам буде займати таке високе становище в ділі благодаті.

 

Святе Письмо називає св. Йосифа праведним (Мт. 1, 19). Він визначався всіма чеснотами і був справді гідний того, щоб стати чоловіком Непорочної Діви Марії. Йосиф ще не знав Божих задумів, але був готовий до їх виконання. Читаючи книги Нового Завіту, бачимо, що св. Йосиф швидше чекатиме Ангела з неба чи якогось чуда, ніж стане керувати своєю волею. Абсолютне віддання себе на волю Божу є однією з визначних чеснот св. Йосифа. Тож просімо у Нього заступництва і помочі у наших повсякденних справах, щоб жоден наш вчинок, думка, слово чи діло не противилися волі Божій, а були узгоджені найперше із Св. Йосифом, найліпшим опікуном в усіх добрих починаннях.

 

Як часто нашу уяву заполонюють далекосяжні плани, проекти, задуми. Ми турбуємося про їхнє успішне здійснення, про майбутнє нашої кар'єри, освіту дітей, реалізацію себе як особистості. І в той же час ми забуваємо про сьогодення, про нужденних і терплячих, які зараз, у цей час, у цю секунду, потребують нашої допомоги. А може ми, замріявшись про примарне майбутнє, забуваємо про свою душу, про щоденні обов'язки свого стану, про молитву і церкву? Справді, у державі — неспокій: не знаєш, чого чекати від влади найближчої миті; світ у постійній небезпеці — аварії, теракти, стихійні лиха... Людина розгублюється у власних переживаннях, невдоволенні, безнадії... Страх оселяється у людському серці. Молімося до св. Йосифа, щоб допоміг нам позбутися тієї тривоги перед незвіданим. Молися за нами, святий Йосифе, щоб ми відігнали від свого серця надмірне старання про майбутнє, щоб ми повністю віддалися Провидінню Божому і щоб могли витривало сповняти те, що є добрим в очах Божих. О, якими щасливими були б ми та скоро б стали святими, коли б змогли, як святий Йосиф, залишатися вірними нашим добрим постановам у всяких обставинах, незважаючи на людські погляди та свої острахи.

 

Чи ніколи не спадало нам на думку, чому стільки трагічних подій, нещасних випадків, непередбачених ситуацій стається саме у людних місцях, де відбуваються масові народні гуляння, розваги, танці та ін.? Дуже часто, чи переважно завжди, такі заходи не мають релігійного чи хоча б духовного підґрунтя. Визначальною прикметою характеру св. Йосифа є любов до тихого, спокійного, усамітненого життя. Небачено його ніде у прилюдних місцях, не чути про нього нічого. Св. Йосиф знав, що чесноти дозрівають у самоті. Ніхто не вчиться чеснот у людних місцях, оскільки там найсприятливіша атмосфера для пониження ближнього задля вивищення власної особи. Звичайно, не йдеться про заклик вести затворницький спосіб життя. Із сучасним розвитком комунікації пересічній непідготовленій людині це було б украй важко. Проте, як часто ми не відмовляємо собі у спокусі навідати під вечір сусідку-другу, перемити (так, злегенька) кісточки іншій сусідці, для того, щоб на її фоні наші "досягнення" сяяли яскравіше. А чи не краще було б провести цей вечір із дітьми на спільній молитві чи принаймні у тихому сімейному колі, ділячись із рідними своїми радощами і печалями? А як розважається сьогоднішня молодь?! Який спосіб бодай короткочасного усамітнення запропонувати їй? Дехто міг би подумати, що св. Йосиф не мав таких спокус, як інші люди, не боровся із пристрастями і світ не манив його до себе. Він не був зачатий без гріха первородного, а відтак приніс у світ і всі наслідки гріха. Але задля подолання пристрастей св. Йосиф вживав усіляких заходів - духовних і природних. Молімося до святого Йосифа, щоб допоміг нам запанувати над пристрастями нашого тіла, допоміг перебороти підступність та облуду цього світу. Дай нам, Святий Йосифе, вести невинне життя і хай під Твоєю охороною все буде безпечне.

 

Нерідко під час розважань про чесноти св. Йосифа, в уяві постає мила весняна квіточка — фіалка. Справді, серце св. Йосифа ніколи не зазнавало душевної зими. Весна панувала в серці св. Йосифа не лише в роки молодості, але й на схилі віку, вона приносила все нові квіти чеснот, які здобувалися ревністю, одухотвореністю та великим прагненням до праці.

 

Кілька років тому зі мною на заочному факультеті університету навчався юнак. Паралельно він здобував освіту в православній духовній семінарії. Пригадую, як під час сесії він мало не щодня з'являвся на пари у нетверезому стані. У захваті розказував, як вчора із друзями (а це ті ж семінаристи) святкували чийсь день народження, іменини, день народження чиєїсь мами, прихід з армії чийогось брата, знову когось іменини... Приводів було безліч. Розповідь часто присмачувалася гострим слівцем, а оскільки дівчата у нашій групі переважали, то і йому було цікавіше хизуватися (не знаю тільки чим) перед нами. Я довго це все вислуховувала, намагаючись віднайти якесь виправдання його поведінці. А коли одного разу запитала, як він дозволяє собі таке, адже навчається у духовній семінарії, то почула беззаперечну відповідь: "А що? У нас також має бути студентське життя!"

 

Молімося до святого Йосифа про допомогу у правильному виборі життєвого шляху, а також про відповідальне виконання обов'язків свого призначення, своєї професії, свого стану. Щоб св. Йосиф охоронив нас від хибного уявлення про життєві насолоди, а запровадив нас до внутрішнього заглиблення у найпотаємніші куточки себе, показав нам наші недосконалості, слабкість і людяність та допоміг подолати спокуси. Вручаймо йому, як діти, своє серце і наслідуймо його приклад. О св. Йосифе, випроси нам ласку покути за наші гріхи для очищення душі від хиб та злих нахилів, аби ми могли наслідувати Ісуса і все нові заслуги здобувати на життя вічне.

 

О улюблений св. Йосифе, прийми мене за свою дитину, заопікуйся моїм спасінням, чувай наді мною вдень і вночі, захорони мене від нагоди до гріха, здобудь для мене чистоту душі і тіла.

 

Св. Йосифа можна знайти лише в св. Родині, біля Ісуса й Марії. Він цією Родиною керував, опікувався, трудився для неї, в її лоні і помер. Своєю побожністю він запевняв для неї Боже благословення, працею своїх рук годував її, а своєю любов'ю робив її щасливою. Св. Йосиф був оборонцем, порадником і утішителем своєї родини. Тепер він став небесним опікуном наших родин, громад та держав, які є уособленням великих родин. Христова Церква теж є великою родиною. Церква знайшла приклад для себе у святій Родині, а нею управляв святий Йосиф, її голова, батько, опікун і покровитель. Нам треба кожного дня просити св. Йосифа залучити весь український народ в одну християнську родину, якою є Католицька Церква.

 

Людське життя — це страждання і радощі. Сам Спаситель багато страждав і аж по Хресній дорозі ввійшов у Свою Славу. Св. Йосиф мав таку саму долю. Багато хрестів супроводжувало його. Хрест сумнівів перед вінчанням, бідність, переслідування Ірода, прикрощі, втечі. Чужина, загублення Ісуса в Єрусалимі болем ранили йому серце. Гріхи рідного народу навівали важкий смуток. Та св. Йосиф усе терпеливо зносив й ніколи не нарікав. Він з вірою, надією, любов'ю і невимовною добротою терпів усі випробовування. За те Господь ніколи не залишав його, всі випробування закінчувалися щасливо, а після кожного страждання він одержував у нагороду потіху і радість.

 

Молися за нами, св. Йосифе, щоб ми зрозуміли основу правдивої святості, досконало виконували свої щоденні обов'язки. Щоб воля Божа була провідним світлом наших думок, слів і вчинків. Щоб ціллю нашою була слава Божа, а поштовхом наших діл — любов до Бога. Нехай все діється так, як того хоче Бог.

 

Хто Ісуса по-справжньому любить, той терпіння й смуток вважає за драбину, якою підноситься до Бога, і так намагається з ним з'єднатися.

 

У всіх своїх потребах не забуваймо слова св. Терези Авільської, яка упродовж усього життя якнайшанобливіше ставилася до святого Йосифа, почитала, маючи у Його заступництві особливого опікуна. "Не пам'ятаю, щоб я коли-небудь не була вислухана, просячи чогось у святого Йосифа. Не можна порахувати ті ласки, які Бог подав мені за заступництвом цього Святого; всі небезпеки душі й тіла, з яких Він мене вивів. Деяким Святим Господь дав, мабуть, ласку помагати у певних потребах, але св. Йосиф, як показує досвід, успішно рятує нас у кожній небезпеці. Виглядає так, що Господь Бог у небі робить усе те, чого від Нього забажає той, хто на землі був покірний Йому…".

 

Якщо Ісус ні в чому не відмовляє Своїй Дорогій Матері, то і Своєму Любому Батькові св. Йосифові не зможе відмовити у жодному проханні. Віддаваймося в усіх наших потребах під опіку св. Йосифа, щоб виклопотати у нього ласки заступництва впродовж усього нашого життя, а особливо в годині смерті. Відкиньмо пусті бесіди, відкиньмо порожні слова, одне лиш потрібне - робімо так, як святий Йосиф.

http://www.saintjosaphat.org.ua/


Схожі матеріали:

Категорія: Повчання, настанови | Переглядів: 4671 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: Життя святих, Молитви, Святий Йосиф | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
Найсвятішому Серцю Христовому

Відправляємо:

Молебень


Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2017©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
rtb
Яндекс.Метрика