Меню сайту

Категорії розділу
Публіцистика [341]Демонологія, містицизм [81]
Молитви-екзорцизми [15]Рідкісні молитви [18]
Екзорцизм [24]Книги [21]
Молитви [191]Секти, культи, окультизм [183]
Підпілля, історія УГКЦ [65]Християнський софт [5]
Часопис "Пізнай Правду" [22]Життя Святих [117]
Творчість [16]Масонерія і антихрист [242]
Відео Online [36]о. Піо "Щоденник Любові" [5]
Християнський націоналізм [104]Безбожники [36]
Папа Бенедикт ХVI [49]Московська психіатрія (МП) [105]
Культура [17]Життя у чистоті [40]
Роздуми про віру [106]Суспільні проблеми [449]
Пророцтва, об'явлення [55]Повчання, настанови [389]
Образки, ікони [5]Пресвята Богородиця [128]
Християнська містика [27]Українознавство [76]
Наука Церкви [424]Профанації [18]
Екологія [7]Цікаво... [68]
Традиціоналізм [62]Криза Церкви. Модернізм [66]
Повчальні історії, притчі [173]Паломництво [10]
о. Габріель Аморт "Нове визнання екзорциста" [26]Подружжя [132]
Християнська етика [39]Апокрифи [2]

Друзі сайту
Унійна Традиція УГКЦ
УГКЦ (Скала-Подільська)
В обороні католицької віри
Джублик в Закарпатті
Персональний сайт Павлюк
Молитва
Братство Св. Пія Х (BY)
Братство Св. Пія Х (RU-Mos)
Братство Св. Пія Х (RU-Pet)
Una Voce Russia
Промінь Любові
Голодомор-геноцид 1932-33
Аве Марія
Бушкрафт
Українська благодійницька мережа
Благодійний Фонд «ТИ – АНГЕЛ»
Допомога онкохворим дітям

Форма входу
E-mail/Login:
Пароль:

Головна » 2009 » Грудень » 18 » Демонологія, містицизм » Модернізм у Церкві. Питання демонології.
20:48
Модернізм у Церкві. Питання демонології.
Модернізм у Церкві. Питання демонології. Матеріал взято із книги о. Івана Козовика “Екзорцизм: міф чи реальність?” ...У 1990 році вийшла книжка-бестселер відомого римського екзорциста Габріеля Аорта “Нові визнання екзорциста” у польському перекладі (1998 р.) (назва оригіналу - Nuovi racconti di un exorcista), в якій автор докладно аналізує жалюгідний неадекватний стан науки у Католицькій Церкві стосовно демонології у даний час, а щодо екзорцизму, то тут серед священиків існує розмаїте, а то й діаметрально-протилежне ставлення. Другий Ватиканський Собор торкався цього питання, проте вивчення і висвітлення його не мало догматичного характеру, що й призвело навіть солідних богословів до розбіжності у думках і оцінках стосовно демонології. Наочним прикладом такого стану хай послужить розмова отця Аморта зі священиком, з яким він зустрівся у Римі: “... Знайомий священик мене зупинив, щоб сказати: “Перечитав я Вашу книжку одним мàхом. Я запевняю, що те, що Ви написали, це речі, про які ніхто ніколи мені не говорив””. (с.10) Отець Аморт відзначає, що понад дванадцять мільйонів італійців звертається до магів, чарівниць, хіромантів, картоманів тощо. Нелегко усе те статистично підрахувати., але найбільш правдоподібними вважаються сàме дані, які були опубліковані на зїзді в Перуджії (1-3 березня 1991 р.), де обговорювалось питання на тему: Магія, нові релігії та екзорцизм в Італії”. До цього ще потрібно додати розвиток сатанинських сект. Можемо також твердити, що народ не мàє жодного захисту ані збоку держави (про це йтиме мова нижче), ані збоку Церкви. Потрібно, щоб 12 мільйонів італійців (підкреслює о. Аморт, с. 12)звертались за допомогою не до магів, а до священиків. Тут слід звернути увагу, що віра таких людей, немов слабко жевріючий вогник. За статистичними даними, тільки 34 відсотки італійців вірить в існування диявола. Якщо порівняти стан марновірства й окультизму в Україні, то після комуною атеїстичної диявольської совєтської політики і виховання наших громадян, такий стан може викликати у нас ще більший песимізм. Часопис Vita Pastorale 1992 року опублікував цікавий допис вченого Армандо Павезе, в якому, між іншим, йде мова що в Італії активних, діючих окультистів є понад 100 тисяч, і вони є дійсними професіоналами з випробовуваним досвідом; священиків є менше ніж 38 тисяч, і в тих справах, чим займаються окультисти, вони не мають жодного поняття. До кого ж тоді мають звертатися зневірені цього світу? Отець Аморт підкреслює, що занедбаний стан науки про демонологію, легковажне ставлення до екзорцистів ослабили віру у певні феномени, в які не повірили б навіть самі екзорцисти, якщо б вони цього не бачили на власні очі. Святе Письмо чітко висловлюється стосовно цього. Існує також конкретне навчання і практика в усій історії Церкви, є певні вказівки Канонічного Права. Проте, помимо столітніх минулих практик, незважаючи на вчення Церкви, щодо екзорцистів зведено мур (практично екзорцизми усуваються, хоч декілька екзорцистів завжди існували). Водночас, крім вчення Святого Письма, виросла стіна мовчання, або, ще гірше, блудна інтерпретація деяких теологів та окремих біблістів. Священики, які стають єпископами, повинні бути добре ознайомлені з питаннями демонології, студіюючи три галузі теології. Догматична теологія, розглядаючи питання про Бога-Творця, повинна також навчати про існування ангелів, існування сатани і про те, що говорить Церква на цю тему. Теологія духовності хоч є поділена, дає відомості як про звичайні дії сатани, тобто про спокуси, так і про надзвичайні його дії, які ведуть до різних диявольських хвороб аж до навіженості чи одержимості включно. І то саме тут потрібно розглядати різні запобіжні заходи, включаючи й екзорцизми. Для вивчення теми потрібно підібрати відповідних авторів. Ось тут ліберальна наука теології духовності призвела до вагомої втрати і шкоди у справжньому духовному керівництві. Моральна теологія повинна розглядати тему усіх гріхів проти першої заповіді Декалогу, серед яких поміщені також забобони; тут потрібно проаналізувати, що згідне з Божою волею, і те, що їй протилежне, як магія, чорнокнижництво тощо. Враховуючи все це, у програму студій студентів семінарій чи духовних інститутів потрібно ввести певні реформи з урахуванням вищесказаного. Окрім прогалин у теологічних студіях і браку безпосереднього досвіду, що вказують на слабку формацію студентів, потрібно назвати поширення доктринальних помилок, які проповідують деякі теологи й біблісти. Як уже зазначалося вище, існують помилки, які ставлять під сумнів саме існування сатани і ще більше – його дії. Ці блуди, представлені як «змодернізовані інтерпретації», доходять аж до заперечення самого звільнення від сатани, яке здійснював Ісус Христос, трактуючи ці чуда як звичайне оздоровлення. Проти таких блудів виразно піднісся голос Церкви. 26 червня 1975 року на шпальтах часопису L’osservatore Romano опубліковано документ на тему демонології, який потім був доданий до офіційних документів Апостольської Столиці. Тут ідеться, без сумніву, про об’єктивну ситуацію, частково безвинну, в якій у наш час знаходяться християни. Священики під час семінарських студій не одержують відповідної підготовки щодо питання існування сатани, його дій, способу боротьби з ним, причин, через які можна попасти у хвороби диявольського походження. А те все зв’язане з недостатньо продуманою програмою теологічних студій догматичної теології, теології духовності та моральної теології, які порушували б згадані теми. Здебільшого священики ніколи не займалися екзорцизмами і навіть не були присутні при екзорцизмуваннях. А натомість часто попадають під вплив певних течій, що проповідують теологи й біблісти, які вже не йдуть за здоровою доктриною Церкви стосовно існування і дії диявола, бо вони вважають, що така доктрина перестаріла і годиться хіба для Середньовіччя. Тому-то люди у Церкві не знаходять ані науки, ані розуміння, ані допомоги, а навіть простого вислухання. Тож не дивно, що люди звертаються до магів або чаклунів. А втім, як зазначалось, з’явились промовисті та страшні статистичні дані щодо італійських теологів. Ці дані викликають страх, бо, по суті, після їх вивчення доходимо до такого висновку: одна третина теологів не вірить в існування сатани; дві третини вірить теоретично, але не вірить у його практичну діяльність і не бере до уваги у своїй душпастирській праці. За таких обставин залишається дуже мало місця для тих, хто у це вірить і робить певні заходи. Вони становлять виняток, часто-густо йдуть за течією і викликають спротив інших. Такий стан існує у Німеччині та в інших західноєвропейських країнах. Якщо за кордоном бачимо таке незавидне становище, то що говорити про Україну? У нас ситуація, можливо, і гірша. Подані часткові статистичні дані стосуються західних теологів, проте їх вплив на ментальність духовенства очевидний (див.: Габріель Аморт, згаданий твір, с. 9-17). Багато мудреців цього світу вважає, що молитва не є необхідною. Вчені твердять, що неможливо отримати відповідь на молитву, що це було б порушенням законів природи – чудом, а чудес на світі не буває. Всесвіт, кажуть вони, керується твердо встановленими законами і навіть Сам Бог не може нічого робити всупереч цим законам. Отже, вони вважають, що Бог зв’язаний Своїми ж законами, і начебто дія Божественних законів виключає можливість прояву божественної свободи. Таке вчення суперечить свідоцтву Святого Письма та Церкви. Хіба Христос та Його учні не творили чудес? Милосердний Спаситель живий і сьогодні, і Він так само готовий вислухати молитву віри, як і тоді, коли жив серед людей на землі. Хибні погляди сучасної некатолицької теології штовхнули багатьох на шлях еклектизму, хоча за інших обставин вони могли би повірити у Святе Письмо, могли б довірити учительському урядові Церкви, рішенням Синодів, соборів тощо. Це і є та мета, яку хоче осягнути сатана. Він нічого не бажає більше, як того, щоб знищити в людині довіру до Бога і до вчення святої Церкви. Сатана стоїть на чолі великої армії скептиків, раціоналістів, модерністів, які сумніваються або критикують усе, що їм не до вподоби, і тому докладає всіх зусиль, щоб обманом поповнити свої ряди. Стало модним сумніватися. Для багатьох людей стало модним також ставитися з недовір’ям до вчення святої Церкви, Святого Письма та його автора, тому вони докоряють і осуджують їх. Такі люди ходять до церкви (рідко), читають Святе Письмо, але тільки для того, щоб вишукувати недоліки в Писанні або у проповіді. Чимало людей стали безбожниками тільки тому, що намагались виправдати чи вибачити своє зневажливе ставлення до обов’язків. Інші переймають скептичні погляди внаслідок лінощів. Обмежений розум, не освічений божественною мудрістю, не здатний дечого зрозуміти, і це дає скептикам, раціоналістам та модерністам привід для критики.

Схожі матеріали:

Категорія: Демонологія, містицизм | Переглядів: 2047 | Додав: Anatoliі☩UCT☩ | Теги: модернізм сучасної Церкви, Габріель Аморт, Демонологія, О. Іван Козовик, екзорцизм, demonology | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Присвячений
душам у чистилищі

Відправляємо:



Молитовні прохання
500

Підпишіться на оновлення:





Пошук на сайті




Даний сайт синхронізовано під браузери Mozilla Firefox та Opera
2008-2019©Ukrainian Catholic-Traditionalist
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв www.traducionalist.info дозволяється за умови посилання (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www.traducionalist.info. Увесь матеріал, представлений на сайті www.traducionalist.info, взятий з відкритих джерел. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій.
Яндекс.Метрика